ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
27.05.2004
Про визнання неправомірними дій посадових осіб та рішення
комісії для розгляду питань, пов'язаних з призначенням
(перерахунком) та виплатою пенсій, управління Пенсійного
фонду України в Ленінському районі м. Чернівців
Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України, розглянувши в судовому засіданні справу за скаргою О-ва Є. про визнання неправомірними дій посадових осіб та рішення комісії для розгляду питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій, управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Чернівців, встановила:
У березні 2003 року О-в Є. звернувся до суду з указаною скаргою, посилаючись на те, що 30 січня 2003 року він звернувся до управління Пенсійного фонду в Ленінському районі м. Чернівців із заявою про перерахунок пенсії відповідно до Указу Президента "Про посилення соціального захисту військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ" від 23 лютого 2002 року N 173/2002, яким до щомісячного грошового забезпечення військовослужбовців була введена 100% надбавка.
У задоволенні скарги йому відмовлено, оскільки на день звільнення зі Збройних Сил 11 листопада 1986 року з посади старшого слідчого військової прокуратури гарнізону він не отримував надбавку до місячного заробітку, встановленого Указом Президента від 23 лютого 2002 року N 173/2002 "Про посилення соціального захисту військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ" з 1 січня 2003 року.
Тому просив визнати незаконним рішення вищезазначеної комісії для розгляду питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсії, та просив зобов'язати управління Пенсійного фонду в Ленінському районі м. Чернівців зробити перерахунок призначеної йому пенсії з 1 лютого 2003 року на підставі ч. 12 ст. 50-1 Закону "Про прокуратуру" ( 1789-12 ) та вказаного Указу Президента від 23 лютого 2002 року ( 173/2002 ).
Рішенням Ленінського районного суду м. Чернівців від 18 вересня 2003 року, залишеного без зміни ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 19 листопада 2003 року, скаргу О-ва Є. задоволено. Визнано дії посадових осіб та рішення комісії для розгляду питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій, управління Пенсійного фонду в Шевченківському районі м. Чернівців від 26 березня 2003 року про відмову в перерахунку пенсії О-ву Є. неправомірними. Зобов'язано управління Пенсійного фонду в Шевченківському районі м. Чернівців зробити перерахунок пенсії О-ву Є. у зв'язку з введенням надбавки в розмірі 100% грошового забезпечення виходячи з розміру грошового забезпечення старшого слідчого військової прокуратури гарнізону станом на 1 лютого 2003 року.
У касаційній скарзі управління Пенсійного фонду в Шевченківському районі м. Чернівців просить скасувати ухвалені в справі рішення як постановлені з неправильним застосуванням норм матеріального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню.
Задовольняючи позов про перерахунок пенсії та стягнення заборгованості, судові інстанції виходили з того, що, починаючи з 1 січня 2003 року, О-в Є. має право на перерахунок пенсії відповідно до Указу Президента від 23 лютого 2002 року N 173/2002 на підставі ч. 12 ст. 50-1 Закону "Про прокуратуру" ( 1789-12 ).
Проте з такими висновками суду погодитися не можна.
Вищенаведеним Указом Президента від 23 лютого 2002 року N 173/2002 були передбачені з 1 січня 2002 року щомісячні 100% надбавки іншим військовослужбовцям до окладів грошового забезпечення та надбавки за вислугу років. Тобто було змінено умови праці працівників військової прокуратури. Замість надбавки за службу в Збройних Силах в розмірі 40% від посадового окладу встановлено іншу надбавку в розмірі 100% грошового забезпечення (окладу, за військове звання посадового окладу та надбавки за вислугу років).
Таким чином, щомісячна надбавка, запроваджена Указом Президента від 23 лютого 2002 року N 173/2002, відноситься до додаткових видів грошового забезпечення й приймається в розрахунок при нарахуванні пенсії особам, які отримували її під час проходження служби й звільнені після її запровадження. Позивач О-в Є. цієї надбавки під час проходження служби не отримував, оскільки 11 листопада 1986 року був звільнений зі Збройних Сил з посади старшого слідчого військової прокуратури Чернівецького гарнізону.
Відповідно до частини 9 ст. 50-1 Закону "Про прокуратуру" ( 1789-12 ) О-ву Є. у грудні 2001 року було припинено виплату пенсії по лінії Міністерства оборони і йому була перерахована та призначена пенсія на підставі вказаного Закону.
Згідно із ч. 17 цього Закону перерахунок пенсії працівникам прокуратури провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
З урахуванням викладеного в судових інстанціях не було законних підстав для перерахунку пенсії позивача, починаючи з 1 січня 2003 року.
Зважаючи на те, що по справі не вимагається збирання або додаткової перевірки доказів, обставини справи встановлені судом повно й правильно, але допущено помилку в застосуванні норм матеріального права - оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з постановленням нового рішення про відмову О-ву Є. у позові.
Керуючись ст. 334 ЦПК ( 1503-06 ), Судова палата вирішила:
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду в Шевченківському районі м. Чернівців задовольнити.
Рішення Ленінського районного суду м. Чернівців від 18 вересня 2003 року й ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 19 листопада 2003 року скасувати.
У задоволенні позову О-ву Є. відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.