Реорганізація підприємства

1. Приєднання підприємства

Іноді підприємства вирішують об'єднати свої господарські ресурси (про те, що така ситуація - не рідкість, свідчать листи наших читачів). Юридичне це може бути оформлене як приєднання одного підприємства до іншого. Зазначимо, що законодавче ця тема висвітлена більше ніж скромно. Ми постараємося заповнити цю прогалину і розглянемо процес приєднання на прикладі конкретної ситуації з листа нашого читача.

А + Б = А

Загальними зборами акціонерів підприємства Б прийняте рішення про реорганізацію шляхом приєднання до підприємства А (підприємство А володіє 99,7 % акцій підприємства Б).

Як у даному випадку приєднання активів:

- оформляється документально?

- відображається в бухгалтерському і податковому обліку?

Документальне оформлення

У чинному законодавстві немає окремих норм, що регулюють передачу активів у процесі приєднання підприємства.

В обов'язковому порядку потрібно мати лише нотаріально засвідчений передавальний акт (ст. 107 ЦК, ст. 37 Закону № 755), який являє собою баланс підприємства, що ліквідується в процесі приєднання.

Для пооб'єктного приймання активів і зобов'язань бухгалтеру підприємства-правонаступника потрібні первинні документи, складені на підставі рішення про приєднання та передавального акта.

На нашу думку, передача матеріальних цінностей може бути оформлена:

- або актами приймання-передачі (складаються в довільній формі, але з дотриманням вимог ст. 9 Закону про бухоблік) з повним поіменним переліком цінностей, що передаються в кількісному і вартісному вираженні. Передачі також підлягає і вся документація (паспорти, сертифікати, картки обліку тощо),

- або первинними документами типових форм з відпуску цінностей. У цьому випадку первинними документами фактично оформляється вже внутрішнє переміщення активів.

Щоб наші читачі могли швидко справитися із цією процедурою, ми склали таблицю-підказку.

Порядок документального оформлення передачі активів і зобов'язань
у разі приєднання підприємства

Податковий облік

Думка ДПАУ викладена, зокрема, у Листах № 4918, № 4376, № 18443, № 589, де:

- з одного боку, ДПАУ намагається застосувати пп. 3.2.8 Закону про ПДВ, згідно з яким не є об'єктом оподаткування поставка за компенсацію сукупних валових активів платника податків іншому платнику податків (але ж - зазначимо ми - приєднання підприємства не завжди є результатом купівлі підприємства за компенсацію). Тобто поставка начебто присутня, але пільгується;

- з іншого боку, визнає, що в результаті злиття (приєднання) підприємств усі майнові права та обов'язки одного підприємства переходять у повному обсязі до іншого, а активи і пасиви балансу приєднуваного підприємства приєднуються до активів і пасивів балансу підприємства-правонаступника (у тому числі й заборгованість зі сплати податків до бюджетів усіх рівнів). Тобто поставки начебто й немає.

На нашу думку, операція приєднання не повинна викликати жодних податкових наслідків для сторін цього процесу, але з іншої причини.

Ось наші аргументи.

Передачу активів і зобов'язань від одного підприємства до іншого в ході реорганізації шляхом приєднання за рішенням власників:

1) не можна вважати поставкою для цілей податкового обліку ні за Законом про прибуток (не виконані вимоги п. 1.31), ні за Законом про ПДВ (не виконані вимоги п. 1.4), тому що договір купівлі-продажу в цьому випадку не укладається. Приєднання відбувається за рішенням власників двох підприємств (а не за договором поставки) і без будь-якої компенсації за майно, що передається (отримується);

2) не можна розглядати як внесок активами до статутного капіталу іншого підприємства. Наведемо докази, міркуючи від противного:

а) якщо розглядати передачу активів як інвестицію, то тоді повинен бути інвестор - власник корпоративних прав. А приєднуване підприємство перестає існувати як самостійна юридична особа та інвестором просто не може бути;

б) у складі інвестицій не передаються ніякі заборгованості інвестора - ні дебіторські, ні кредиторські, оскільки інвестиції можуть бути здійснені тільки у вигляді коштів або майна (п. 1.28 Закону про прибуток). А у разі приєднання передача таких заборгованостей усе-таки відбувається.

Висновок. У результаті приєднання бюджет і фонди ЗДСС фактично не втрачають ніяких залишків за розрахунками з ліквідовуваним (приєднуваним) платником, оскільки всі розрахунки “переносяться” на особові рахунки повного правонаступника. У вигляді формули це ще наочніше:

А(аз) + Б(аз) = А(аз + аз),

де аз - активи і зобов'язання підприємств.

Бухгалтерський облік

Операції з приєднання активів і зобов'язань зазвичай проводяться через субрахунок 683 “Внутрішньогосподарські розрахунки”.

Згідно з п. 15 П(С)БО 19 “Об'єднання підприємств” показники об'єднуваних підприємств сукупно включаються до фінансової звітності за той період, у якому відбувається злиття (форми № 1 “Баланс”, № 2 “Звіт про фінансові результати” і річні форми № 3 “Звіт про рух грошових коштів”, № 4 “Звіт про власний капітал”, № 5 “Примітки до річної фінансової звітності”). Крім того, у формах № 2 і № 3 наводяться також об'єднані дані за попередній період.

ПРИКЛАД

У бухгалтерському обліку правонаступника дані передавального акта приєднаного підприємства (валюта балансу в передавальному акті дорівнює 534 800 грн.) відображаються так.

(грн.)

У бухгалтерському обліку приєднуваного підприємства вищевказані операції відображаються у “дзеркальному” порядку.

Якщо інвестор та емітент збігаються

Якщо у статутному капіталі приєднуваного підприємства є частка, що належить підприємству-правонаступнику (як у ситуації нашого читача), то емітент та інвестор приєднуваного підприємства “зіллються” в одній особі.

На нашу думку, оскільки на момент приєднання вже не буде об'єкта інвестування, то в обліку правонаступника:

- фінансові інвестиції повинні бути зменшені (Дт 683 - Кт 14),

- статутний капітал приєднуваного підприємства також повинен бути зменшений на частку інвестора (Дт 40 - Кт 683).

Треба ще не забути в податковому обліку зменшити “ціннопаперові” витрати “колишнього” інвестора, якщо вони були відображені в момент унесення інвестиції за правилами п. 7.6 Закону про прибуток.

Рекомнедації підприємствам А і Б

Максимальну увагу приділіть податковим накладним. На практиці податкові накладні, що “запізнилися”, приєднаного підприємства органами ДПС не приймаються як підтвердження податкового кредиту з ПДВ, оскільки на момент їх отримання вже не існує платника ПДВ, указаного в таких податкових накладних як покупець.

Обов'язково до і після приєднання проведіть звіряння даних за картками особових рахунків за розрахунками з бюджетом, Пенсійним фондом і фондами ЗДСС. Це дозволить вам не втратити залишки і бути впевненими в правильному їх перенесенні.

Якщо в одному підприємстві (правонаступнику) збігаються емітент та інвестор, обов'язково передбачте можливе збільшення статутного капіталу для формування його в розмірі, не меншому від установленого законодавством.

2. Виділ підприємства

Процедуру виділу підприємства хочеться порівняти із селянською традицією виділяти із сім'ї одруженого сина, наділяючи його землею, домашньою живністю, господарським інвентарем та іншими необхідними для самостійного життя благами.

Виділ одного підприємства зі складу іншого регулюється сьогодні ст. 109 ЦК, ч. 4 ст. 59 ГК. Ми зупинимося на основних питаннях, розглянувши ситуацію з листа читача.

А - Б = А і Б

Стався поділ ТОВ “Донор” (назва говорить саме за себе) шляхом виділу з нього нової юридичної особи - ТОВ “Нове”. Раніше у “старому” ТОВ було два засновники - фізичні особи із частками по 50 %.

У результаті виділу у статутному капіталі “Донора” і статутному капіталі “Нового” стало по одному засновнику. Підприємству “Новому” за розподільчим балансом передавальним актом передана частина майна, прав та обов'язків “старого” ТОВ.

Розподільчий баланс: визначаємо суми

Після виділу в підприємствах виявилося по одному засновнику. Звичайно в такій ситуації поділ усіх активів, зобов'язань і власного капіталу відбувається пропорційно часткам учасників у статутному капіталі підприємства-донора (у нас ситуація “простіше нікуди” - 50 на 50).

Але чи означає це, що кожна стаття активів або зобов'язань повинна бути розділена в даній пропорції?

Думаємо, що ні. Принаймні, чинним законодавством будь-яких жорстких пропорцій не передбачено. Уважаємо, що суворий поділ у відсотковому співвідношенні стосується тільки статутного капіталу. А от об'єкти основних засобів або товарні залишки не завжди можливо в натурі розділити в суворій єдиній пропорції (не розпиляєш же навпіл один автобус або автомобіль). Також нераціонально ділити навпіл заборгованість кожного контрагента.

На практиці сторони формують розподільчий баланс у пропорції, близькій до поділу (виділу) статутного капіталу. Тобто розподіл кожної зі статей балансу проводиться в тих сумах, які узгоджені всіма сторонами процесу реорганізації (виділу).

Непрямо такий висновок підтверджується і прямою нормою Закону № 2181 (пп. 13.1.2): “Реорганізація платника податків шляхом виділу з його складу іншого платника податків ... без ліквідації реорганізовуваного платника податків не спричиняє розподілу податкових зобов'язань або податкового боргу між таким платником податків і особами, створеними в процесі його реорганізації...”). Із цієї норми і випливає, що однозначно не підлягають пропорційному розподілу заборгованості за податками, зборами (обов'язковими платежами). I це цілком пояснимо, оскільки деякі платежі сплачуються тільки за наявності відповідного об'єкта оподаткування, якого у новоорганізованого в результаті виділу підприємства може й не бути (наприклад, податок на землю, податок з власників транспортних засобів, збір за користування водними ресурсами, плата за торговий патент та ін.).

Коли втручається податковий орган

Рішення про застосування розподільчої податкової відповідальності (передача частини податкових зобов'язань або податкового боргу) може бути прийняте податковим органом, але тільки в тому випадку, якщо активи реорганізовуваного платника податків знаходяться в податковій заставі на момент прийняття рішення про таку реорганізацію та за висновками податкового органу реорганізація може призвести до неналежного виконання податкових зобов'язань підприємством-донором (пп. 13.1.2 Закону № 2181).

Не плутати виділ підприємства з виходом учасника!

Розділення власного капіталу (у тому числі - статутного) не слід розглядати як вихід одного учасника зі складу ТОВ (“старого” підприємства).

По-перше, ці процедури регулюються різними нормами:

- вихід учасника зі складу ТОВ оформляється згідно зі ст. 53 Закону № 1576, державна реєстрація змін до статутних документів юридичної особи здійснюється відповідно до ст. 29 Закону № 755;

- при виділі підприємства працює ст. 32 Закону № 755; статутний капітал ТОВ-донора підлягає зменшенню з одночасною реєстрацією нового статутного капіталу новоствореного (виділеного) підприємства. Такий висновок випливає з аналізу норм ст. 109 і ст. 107 ЦК. При цьому обов'язковим буде рівняння:

СКдонор = СКдонор-нов + СКнов,

де СКдонор - статутний капітал реорганізовуваного підприємства до виділу;

СКдонор-нов - статутний капітал реорганізовуваного підприємства після виділу (донор новий);

СКнов - статутний капітал підприємства, що виділилося.

По-друге, ст. 109 ЦК називає виділом перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до одного або кількох створюваних нових юридичних осіб. А учасник, який виходить, - це однозначно не нова і не завжди юридична особа.

У фізичної особи (засновника) немає доходів

Як відзначено вище, при виділі підприємства майно переходить до новоствореної особи - юридичної, а не фізичної. Саме тому не може бути мови про те, щоб засновник підприємства, яке виділяється, отримав якісь виплати, що визнаються доходом згідно зі ст. 54 Закону № 1576 (розрахунки з учасником, який виходить).

По-перше, розподілу частки майна з виплатою її учаснику фактично не було.

По-друге, корпоративні права, що належать фізичній особі, не тільки не перестали існувати, але навіть не змінилися в обсязі (у гривневому вираженні), а були лише перетворені (але не обміняні!) на корпоративні права іншої юридичної особи. I оскільки поділ корпоративних прав при виділі підприємства не може бути визнаний продажем інвестиційного активу (корпоративних прав), то пп. 9.6.2 Закону № 889 (інвестиційний прибуток) у нашій ситуації застосувати не можна.

Оподаткування юридичних осіб

Чинне податкове законодавство не містить прямої норми, яка описує порядок оподаткування операцій з виділу підприємств.

Думка ДПАУ із цього питання, викладена в Листах № 11202, № 5543, № 514, зводиться до того, що податкові зобов'язання не виникають:

- з податку на прибуток - оскільки немає факту продажу (із цим ми повністю згодні);

- з ПДВ - на підставі пп. 3.2.8 Закону про ПДВ. Однак зазначимо, що підприємству-“донору” доведеться в цьому випадку виконати вимоги останнього абзацу пп. 7.4.1 Закону про ПДВ, а саме - нарахувати податкові зобов'язання за тими товарами (послугами), за якими раніше був відображений ПК. Прямо про це в листах ДПАУ не згадується.

На думку редакції, пп. 3.2.8 Закону про ПДВ не працює, оскільки ця норма застосовується для продажу за компенсацію сукупності валових активів платника податків іншому платнику податків. У разі ж виділу факту продажу активів немає взагалі, тим більше - за компенсацію.

Наведемо аргументи того, що виділ - це взагалі не поставка товарів у термінах п. 1.4 Закону про ПДВ.

1. При виділі підприємства перехід прав і обов'язків не пов'язаний з договорами поставки, купівлі-продажу або іншими договорами, що передбачають перехід прав і обов'язків на компенсаційній основі. У разі виділення одного або кількох нових суб'єктів підприємницької діяльності до кожного з них переходять за розподільчим актом (балансом) у відповідних частинах права та обов'язки реорганізованого суб'єкта.

2. Не варто розглядати передачу частини майна, капіталу і зобов'язань за розподільчим балансом і як безоплатне надання товарів (робіт, послуг). Пояснимо детальніше:

- безоплатно наданими (отриманими) Закон про прибуток називає (п. 1.23, пп. 1.22.1) товари (роботи, послуги), які надані (отримані) платником податків згідно з договорами дарування (ст. 717 ЦК), іншими договорами, що не передбачають грошової чи іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей (наприклад, згідно з договором пожертвування - ст. 729 ЦК). До того ж операції виділу присвячені зовсім окремі статті ЦК (ст. 109) і ГК (ст. 59);

- договори дарування, пожертвування можуть укладатися (здійснюватися) між сторонами, які вже існують як учасники цивільних відносин - юридичні особи (ч. 1 ст. 2 ЦК). Однак на дату складання розподільчого балансу існує тільки одна (реорганізовувана) особа, що унеможливлює в принципі укладення будь-якого цивільно-правового договору (немає з ким укладати договір); ;

- зобов'язання (кредиторську заборгованість), які також передаються за розподільчим балансом, просто неможливо назвати товаром.

Зверніть увагу! Усе майно, що передається, яке раніше використовувалося в господарській діяльності підприємства-донора, після виділу вже використовуватиметься в господарській діяльності нового платника податків. Однак не будемо забувати, що до нового підприємства переходять усі права та обов'язки за тими активами і зобов'язаннями, які включені до розподільчого балансу. Звідси можна зробити висновок, що підприємство, яке виділилося, як платник податків є правонаступником донора і з податкового обліку. Тому ось що відбувається в податковому обліку підприємства-донора:

- з податку на прибуток:

- матеріальні цінності, що передаються за розподільчим балансом, слід виключити з розрахунку приросту запасів за правилами п. 5.9 Закону про прибуток (відобразити у графі 4 таблиці 4 додатка К1/1 до декларації з податку на прибуток),

- балансову вартість основних виробничих фондів за всіма переданими об'єктами треба прирівняти до нуля. Норми пп. 8.4.8 Закону про прибуток (ліквідація об'єктів, коли платник податків змушений відмовитися від використання таких ОФ) у ситуації виділу не працюють, оскільки фактично об'єкти не ліквідуються, а передаються за розподільчим балансом;

- з ПДВ:

- доведеться визнати умовний продаж товарів, що передаються за розподільчим балансом, і нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ, як того вимагає останній абзац пп. 7.4.1. Причина - товари будуть використані в господарській діяльності іншого платника податків.

Підприємство, створене в результаті виділу:

- при використанні в господарській діяльності отриманих за розподільчим балансом запасів має право вести облік їх приросту (убутку) згідно з п. 5.9 Закону про прибуток;

- має право амортизувати в податковому обліку отримані від донора основні виробничі фонди;

- не має права на ПК з ПДВ.

Бухгалтерський облік

Як відобразити процедуру виділу в обліку та фінзвітності? П(С)БО 27 “Діяльність, що припиняється”, на наш погляд, не може застосовуватися, оскільки виділ одного підприємства зі складу іншого не відповідає ознакам діяльності, що припиняється (у нас немає призначеної за єдиним планом для продажу частини підприємства як сукупності активів і зобов'язань; не припиняється діяльність з виробництва продукції (робіт, послуг) як така, немає “безслідної” ліквідації підприємства).

Ми вважаємо, що операції в ході виділу доречніше відображати через субрахунок 683 “Внутрішньогосподарські розрахунки” (оскільки, по суті, відбувається виділення активів і пасивів на окремий баланс). При цьому:

у підприємства-донора всі рахунки за сумами, що підлягають передачі новоствореному підприємству, кореспондують з субрахунком 683 у такому порядку:

- якщо рахунок, що підлягає розділенню, має дебетове сальдо, тоді Дт 683 - Кт відповідного рахунка,

- якщо рахунок, що підлягає розділенню, має кредитове сальдо, тоді Дт відповідного рахунка - Кт 683;

у новоствореного в результаті виділу підприємства відображення відбувається у “дзеркальному” порядку.

Як ділити прибуток (збиток)?

Зверніть увагу: при виділенні до розподільчого балансу включається також частина нерозподіленого прибутку (непокритого збитку). Пояснюється це тим, що активи і зобов'язання, які передаються підприємству, що виділяється, також брали участь у формуванні фінансових результатів реорганізовуваного підприємства-донора.

Тому ми рекомендуємо на дату розподільчого балансу чистий прибуток (збиток) поточного року - залишок рахунка 79 “Фінансові результати” закрити на рахунок 44 “Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)”. Це дозволить точно зафіксувати суму прибутку, що підлягає розподілу.

ПРИКЛАД

При виділенні ТОВ “Нове” з ТОВ “Донор” дані розподільчого балансу виявилися такими:

Рекомендації бухгалтерам

При складанні розподільчого балансу зверніть увагу на такі моменти:

- при передачі конкретних об'єктів ОЗ до розподільчого балансу треба включити також і суму дооцінки вартості таких об'єктів (залишок субрахунка 423 “Дооцінка активів”, що відповідає об'єктам, які передаються);

- при передачі передоплат, отриманих від покупців (сум по кредиту субрахунка 681 “Аванси отримані”), відповідно передаються і суми по дебету субрахунка 643 “Податкові зобов'язання”,

- розрахунки з бюджетом і фондами загальнообов'язкового страхування звичайно не передаються.

У фінансовій звітності підприємства-донора після виділу в наступних звітних періодах:

- у формі № 2 “Звіт про фінансові результати” доходи, витрати, фінансові результати, як до виділу, так і після виділу, відображаються у фактичних обсягах,

- у формі № 4 “Звіт про власний капітал” (річна форма) необхідно відобразити у вільному рядку 280:

- по графі 3 “Статутний капітал” - суму зменшення статутного капіталу у зв'язку з передачею його частини за розподільчим балансом;

- по графі 6 “Інший додатковий капітал” - суму зменшення залишку фонду дооцінки основних засобів (інших видів додаткового капіталу) у зв'язку з передачею цього залишку (його частини) за розподільчим балансом;

- по графі 8 “Нерозподілений прибуток” - суму зменшення нерозподіленого прибутку (непокритих збитків), переданого за розподільчим балансом підприємству, що виділилося.

До відома власників

Підприємствам, що перебувають на загальній системі оподаткування, має сенс максимально скоротити активи, що передаються за розподільчим балансом, щоб уникнути зайвого податкового навантаження.

Для підприємств - платників єдиного податку (не платників ПДВ) виділ не тягне за собою ніяких податкових наслідків.

3. Перетворення ЗАТ на ТОВ

Бажання перетворити закрите акціонерне товариство (ЗАТ) на товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) цілком зрозуміле - обов'язки товариства скорочуються мінімум на одну “повинність” (не треба буде подавати регулярну та особливу інформацію до Держкомісії із цінних паперів). Назву підприємства в таких ситуаціях звичайно не змінюють у комерційних цілях (наприклад, щодо назви підприємства “Айстра” вже сформована певна ділова репутація у постачальників і покупців), змінюється тільки організаційно-правова форма.

Рішення про перетворення ЗАТ на ТОВ

Рішення про зміну організаційно-правової форми товариства приймається на загальних зборах акціонерів ЗАТ (ч. 2 ст. 159 ЦК, ч. 2 ст. 19 Закону № 1576), вносяться зміни до статуту ЗАТ і таким чином затверджується статут ТОВ. За перетворення має проголосувати не менше 3/4 голосів акціонерів, які беруть участь у зборах (ст. 42 Закону № 1576).

Прийняття статуту ТОВ необхідне насамперед для того, щоб зафіксувати “поіменно” частки учасників ТОВ (колишніх акціонерів ЗАТ) на дату реорганізації. Зазначимо, що на момент створення ТОВ:

- повинні бути відомі всі його учасники,

- частки учасників не повинні бути змінені.

Це можливе тільки в тому випадку, коли статутний капітал ЗАТ повністю оплачений (немає залишку за рахунком 46 “Неоплачений капітал”) і ЗАТ не має залишку викуплених акцій власної емісії (немає залишку за субрахунком 451 “Вилучені акції”).

Прийняте рішення оформляється протоколом загальних зборів акціонерів, який підписують голова і секретар зборів.

Процедура скликання та проведення загальних зборів акціонерів ЗАТ визначена ст. 43 та 41 Закону № 1576.

Запитання, які часто ставлять читачі

Яким може бути максимальна кількість учасників ТОВ?

Чинне законодавство не містить обмежень щодо кількості учасників ТОВ (див. також п. 7 листа Держкомпідприємництва від 20.02.04 р. № 1022).

Чому так важливо дати оголошення про проведення зборів акціонерів?

Це дозволить уникнути спорів у суді з деякими акціонерами. Тому не забудьте опублікувати повідомлення про проведення загальних зборів акціонерів з питання перетворення ЗАТ на ТОВ в одному з офіційних друкованих видань ВР, КМУ, ДКЦПФРУ і в одному з місцевих друкованих видань не пізніше ніж за 45 днів до дати проведення зборів (ст. 43 Закону № 1576).

А якщо хтось з акціонерів буде проти реорганізації?

Акціонери, які проголосували “проти”, можуть подати товариству письмову заяву з проханням викупити їх акції. I тоді ЗАТ зобов'язане буде викупити акції за договірною вартістю, але не нижче від номінальної (п. 1.7 Положення № 221).

Державна реєстрація перетворення

Перш ніж вносити дані про перетворення підприємства до Єдиного державного реєстру, державний реєстратор вимагатиме пройти процедуру заміни раніше виданого свідоцтва про державну реєстрацію ЗАТ на свідоцтво про державну реєстрацію єдиного зразка (на підставі Прикінцевих положень і ст. 19 Закону № 755). Для цього держреєстратору подається заповнена форма № 6 “Реєстраційна картка про підтвердження відомостей про юридичну особу”. Реєстраційний збір за заміну свідоцтва протягом 2004 - 2005 рр. не справляється.

Державні реєстратори розглядають перетворення ЗАТ на ТОВ за правилами ст. 37 Закону № 755, тобто саме як припинення ЗАТ у результаті перетворення його на ТОВ (ст. 104, 107 ЦК, ст. 59 ГК). У цьому випадку при проведенні державної реєстрації перетворення працюють норми ст. 107 ЦК і ст. 37 Закону № 755. Тому щоб відомості про перетворення підприємства були внесені до Єдиного державного реєстру, підприємству необхідно:

1) створити комісію з припинення існування ЗАТ у зв'язку з його перетворенням на ТОВ (ч. 2 ст. 105 ЦК);

2) подати держреєстратору нотаріально завірену копію протоколу загальних зборів товариства і документ, що підтверджує оплату (51 грн.) публікації оголошення про припинення ЗАТ у спеціалізованому друкованому виданні (“Бюлетень державної реєстрації”), щоб він вніс до Єдиного державного реєстру запис про рішення засновників щодо припинення ЗАТ (ч. 1 ст. 34 Закону № 755);

3) не раніше ніж через 2 місяці після опублікування інформації про перетворення (примірники Бюлетеня знаходяться у державних реєстраторів: звернувшись до них, можна отримати копію необхідного повідомлення) подати державному реєстратору (ч. 1, 3, 15 ст. 37; ч. 1 ст. 24) такі документи:

- заповнену реєстраційну картку за формою № 8 (Наказ № 67),

- свідоцтво про державну реєстрацію ЗАТ,

- оригінал статутних документів ЗАТ,

- нотаріально завірену копію передавального акта,

- заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації ТОВ (форма № 2 Наказу № 67),

- два примірники статуту ТОВ,

- документ про сплату реєстраційного збору (170 грн.) за здійснення державної реєстрації юридичної особи.

Перетворення ЗАТ на ТОВ уважається закінченим з моменту державної реєстрації новоствореної юридичної особи (ТОВ) і державної реєстрації припинення ЗАТ як юридичної особи.

Обов'язок повідомити органи ДПС, статистики, Пенсійного фонду, фондів соціального страхування про перетворення ЗАТ на ТОВ покладений на державного реєстратора (ч. 14 ст. 29 та ст. 26 Закону № 755). Однак є дії, які повинен виконати безпосередньо платник податків (внесків) - див. таблицю.

Дії після держреєстрації перетворення ЗАТ на ТОВ

Порядок анулювання акцій ЗАТ

Процедура скасування реєстрації випуску акцій ЗАТ у разі перетворення ЗАТ на ТОВ дуже детально виписана в розділі III Порядку № 222. До цієї процедури введений етап припинення обігу акцій: це означає, що з дати опублікування інформації про припинення обігу акцій в одному з офіційних друкованих видань Держкомісії із цінних паперів будь-які угоди з акціями заборонені. Дата опублікування такої інформації є датою закриття реєстру акціонерів.

Скасування реєстрації випуску акцій та анулювання свідоцтва про випуск акцій у зв'язку з реорганізацією АТ здійснюється вже після реєстрації СПД-правонаступника, тобто ТОВ.

Розмір частки не змінюється!

Розмір частки (у відсотках) кожного учасника у статутному капіталі ТОВ повинен дорівнювати розміру його частки (у відсотках) у статутному капіталі ЗАТ на дату проведення загальних зборів акціонерів.

Сертифікати акцій ЗАТ здаються колишніми акціонерами правонаступнику (ТОВ) і підлягають знищенню. Учасникам ТОВ при цьому видаються свідоцтва про підтвердження оплаченої частки у статутному капіталі ТОВ (ст. 52 Закону № 1576).

Бухгалтерський і податковий облік

Оскільки з правової точки зору перетворення ЗАТ на ТОВ уважається припиненням ЗАТ і створенням ТОВ, то відповідно до ч. 2 ст. 107 ЦК складається передавальний акт (у формі передавального балансу) на дату державної реєстрації перетворення.

Оскільки ТОВ є повним правонаступником ЗАТ у результаті перетворення, ніякої кількісної або сумарної зміни в активах і зобов'язаннях юридичної особи на дату перетворення не відбувається.

У податковому обліку ніякі коригування не здійснюються, що підтверджується:

1) відсутністю прямих вказівок щодо цього в Законі про прибуток і Законі про ПДВ,

2) твердженням (пп. 13.1.1 Закону № 2181), що при реорганізації підприємства шляхом зміни його організаційно-правової форми платник податків (у нашому випадку - ТОВ) набуває всі права й обов'язки щодо погашення податкових зобов'язань або податкового боргу, які виникли до його реорганізації (у ЗАТ). Тобто стан розрахунків з бюджетом не змінюється.

У бухгалтерському обліку процес перетворення можливо відобразити із застосуванням субрахунка 683 “Внутрішньогосподарські розрахунки” для перенесення всіх залишків за рахунками обліку активів, зобов'язань, капіталу. Особливо відображаються, на нашу думку, тільки операції зі статутним капіталом.

(грн.)

Затрати, понесені у зв'язку з перетворенням підприємства, відносяться на адміністративні-витрати (п. 18 П(С)БО 16 “Витрати”) і включаються до валових витрат (пп. 5.4.7 Закону про прибуток).

Фінансова та податкова звітність на рівні кількісних показників практично “не помічає” перетворення. Звітність від імені ТОВ уперше подається за той період, у якому відбулася державна реєстрація перетворення ЗАТ на ТОВ.

Перелік документів

ЦК - Цивільний кодекс України від 16.01.03 р. № 435-IV.

ГК - Господарський кодекс України від 16.01.03 р. № 436-IV.

Закон № 755 - Закон України від 15.05.03 р. № 755-IV “Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб -підприємців”.

Закон № 889 - Закон України від 22.05.03 р. № 889-IV “Про податок з доходів фізичних осіб”.

Закон № 1576 - Закон України від 19.09.91 р. № 1576-XII “Про господарські товариства”.

Постанова № 118 - постанова КМУ від 22.01.96 р. № 118 “Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України” у редакції постанови КМУ від 22.06.05 р. № 499.

Постанова № 1060 - постанова КМУ від 28.12.95 р. № 1060 “Про затвердження Єдиного тарифу на послуги, пов'язані з придбанням, зберіганням, обліком, перевезенням вогнепальної зброї, боєприпасів до неї, вибухових матеріалів, а також предметів, на які поширюється дозвільна система”.

Наказ № 67 - наказ Держкомпідприємництва України від 09.06.04 р. № 67 “Про затвердження форм реєстраційних карток”.

Наказ № 193 - наказ Мінстату України від 21.06.96 р. № 193 “Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів”.

Наказ № 216 - наказ Держкомстату України від 01.08.05 р. № 216 “Про затвердження форми довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України”.

Наказ № 352 - наказ Мінстату України від 29.12.95 р. № 352 “Про затвердження типових форм первинного обліку”.

Наказ № 732 - наказ Мінфіну України від 22.11.04 р. № 732 “Про затвердження типових форм первинного обліку об'єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів”.

Інструкція № 12- Інструкція про порядок перерахування, обліку та використання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затверджена постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 20.04.01 р. № 12.

Інструкція № 16 - Інструкція про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затверджена постановою правління Фонду від 26.06.01 р. № 16.

Інструкція № 17 - Інструкція про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням і громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядку видачі дозволів на оформлення заявок на виготовлення печаток і штампів, затверджена наказом МВС України від 11.01.99 р. № 17.

Інструкція № 80 - Інструкція про порядок обліку платників податків, затверджена наказом ДПАУ від 19.02.98 р. № 80, зі змінами і доповненнями, внесеними наказом ДПАУ від 08.08.05 р. № 317.

Інструкція № 339 - Інструкція про порядок обчислення та сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, затверджена наказом Мінпраці України від 18.12.2000 р. № 339.

Інструкція № 492 - Інструкція про порядок відкриття, використання та закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затверджена постановою НБУ від 12.11.03 р. № 492.

Тимчасовий порядок № 10-1 - Тимчасовий порядок взяття на облік і зняття з обліку в органах Пенсійного фонду України юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців як платників страхових внесків, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 21.06.05 р. № 10-1.

Тимчасовий порядок № 110 - Тимчасовий порядок взяття на облік, реєстрації та зняття з обліку в органах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців як страхувальників, затверджений постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26.07.05 р. № 110.

Порядок № 398 - Порядок скасування реєстрації випуску акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій, затверджений рішенням ДКЦПФР від 30.12.98 р. № 222, у редакції рішення ДКЦПФР від 14.07.05 р. № 398.

Порядок № 428 - Порядок взаємодії державного комітету з питань регуляторної політики і підприємництва України, затверджений спільним наказом ДПАУ та Держкомпідприємництва від 27.07.04 р. № 428/85.

Положення № 79 - Положення про Реєстр платників податку на додану вартість, затверджене наказом ДПАУ від 01.03.2000 р. № 79.

Положення № 221- Положення про порядрк реєстрації випуску акцій та інформації про їх емісію під час реорганізації товариств, затверджене рішенням ДКЦПФР від 30.12.98 р. № 221.

Лист № 514 - лист ДПАУ від 20.10.04 р. № 514/4/15-2410.

Лист № 589 - лист ДПАУ від 31.01.05 р. № 589/21-5217.

Лист № 4376 - лист ДПАУ від 08.05.03 р. № 4376/6/15-1116.

Лист № 4918 - лист ДПАУ від 26.07.01.р. № 4918/6/15-1116.

Лист № 5543 - лист ДПАУ від 27.04.01 р. № 5543/7/16-1217-26.

Лист № 11202 - лист ДПАУ від 17.08.01 р. № 11202/7/16-1217-26.

Лист № 18443 - лист ДПАУ від 27.11.02 р. № 18443/7/15-3417-23.

Валентина Верхогляд,
редактор