Документ втратив чиннiсть!

НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ
ДЕПАРТАМЕНТ З ПИТАНЬ ЗАПОБІГАННЯ ВИКОРИСТАННЮ
БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ ДЛЯ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ КРИМІНАЛЬНИХ
ДОХОДІВ ТА ФІНАНСУВАННЯ ТЕРОРИЗМУ

ЛИСТ
02.11.2005 N 48-016/899-10917

Департамент банківського
регулювання і нагляду,
Головні управління НБУ в
Автономній Республіці Крим,
по місту Києву та Київській
області,
територіальні управління
НБУ,
банки України та їх філії,
Український
кредитно-банківський союз
Асоціація українських банків

(Лист відкликано на підставі Листа
Національного банку України
N 48-104/2347-14126 від 23.11.20
11)

Щодо порядку ідентифікації банками фізичних осіб-власників
істотної участі акціонерних товариств

Національний банк України, використовуючи закріплене у пункті 1 статті 66 Закону України "Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ) (далі - Закон про банки) право адміністративного регулювання, вважає за необхідне висловити наступні рекомендації щодо порядку ідентифікації банками фізичних осіб-власників істотної участі акціонерних товариств, акції яких випущені на пред'явника.

Обов'язок банків ідентифікувати таких осіб визначений частиною шостою статті 64 Закону про банки ( 2121-14 ).

Насамперед слід відмітити, що відповідно до статті 25 Закону України "Про господарські товариства" ( 1576-12 ) до акціонерних товариств належать відкриті акціонерні товариства та закриті акціонерні товариства. При цьому, згідно статті 27 цього ж Закону закрите акціонерне товариство має право випускати лише іменні акції. З огляду на вказане надаємо рекомендації щодо ідентифікації банками фізичних осіб-власників істотної участі відкритих акціонерних товариств (далі - акціонерні товариства).

Відповідно до статті 159 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) вищим органом акціонерного товариства є загальні збори акціонерів. У загальних зборах мають право брати участь усі його акціонери незалежно від кількості і виду акцій, що їм належать. При цьому, акціонери (їхні представники), які беруть участь у загальних зборах, реєструються із зазначенням кількості голосів, що їх має кожний акціонер, який бере участь у зборах.

Зважаючи на викладене, інформацією про власників акцій на пред'явника акціонерного товариства - клієнта банку володіє виконавчий орган акціонерного товариства, який веде облік акціонерів (їх представників), що беруть участь у загальних зборах акціонерів товариства.

Слід зазначити, що відповідно до частини восьмої статті 41 Закону України "Про господарські товариства" ( 1576-12 ) загальні збори визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери, що мають відповідно до статуту товариства більш як 60 відсотків голосів. У зв'язку з цим на день проведення загальних зборів у виконавчого органу акціонерного товариства або реєстратора може бути відсутня інформація про інших акціонерів, які не взяли участь у загальних зборах.

Крім того, частина перша статті 158 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) передбачає, що товариство має право випускати привілейовані акції (не більше двадцяти п'яти відсотків у загальному обсязі статутного капіталу), які відповідно до частини п'ятої статті 4 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу" ( 1201-12 ) позбавляють їх власників права на участь в управлінні акціонерним товариством, якщо інше не передбачено його статутом.

У зв'язку з цим рекомендуємо банкам витребувати від органів управління акціонерних товариств інформацію про осіб, які отримували дивіденди за підсумками попереднього календарного року (відповідно до статті 9 Закону України "Про цінні папери та фондову біржу" ( 1201-12 ) дивіденди по акціях виплачуються один раз на рік за підсумками календарного року в порядку, передбаченому статутом акціонерного товариства).

Враховуючи, що акції на пред'явника у відповідності до законодавства України обертаються вільно і передаються шляхом вручення іншій особі, рекомендуємо банкам відносити такого клієнта до категорії великого ризику (щодо проведення ним операцій з легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом) та вимагати від клієнта подання інформації щодо його власників після кожних проведених загальних зборів акціонерів.

Водночас у разі, якщо банки здійснюють депозитарну діяльність зберігача цінних паперів, рекомендуємо запропонувати клієнтам - акціонерним товариствам вирішити питання щодо зберігання банками їх акцій. Це дозволить знизити ризик менеджменту підприємств, що може виникнути внаслідок скуповування третіми особами контрольного пакету акцій підприємств, а також ризик роботи банків з цими клієнтами, оскільки надасть можливість банкам володіти інформацією про власників акціонерних товариств.

Слід також зауважити, що законодавством на клієнта банку покладено обов'язок надавати необхідні для ідентифікації документи і відомості. У зв'язку з цим, банк у разі ненадання клієнтом необхідних документів чи відомостей або умисного подання неправдивих відомостей про себе відмовляє клієнту у його обслуговуванні (стаття 64 Закону про банки ( 2121-14 ).

Заступник Голови В.Л.Кротюк