Трудовий договір і трудова угода

1. Визначення

Трудовий договір
 
Трудова угода
 
Угода між працівником і власником підприємства, за якою:
- працівник зобов'язується виконувати роботу відповідно до своєї кваліфікації та підкорятися правилам внутрішнього трудового розпорядку;
- власник зобов'язується платити зарплату і забезпечувати необхідні умови праці
 
Це договір про виконання робіт або надання послуг, за яким:
- одна сторона (підрядник або виконавець)* зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника);
- замовник зобов'язується прийняти й оплатити роботу
 
* У цій статті під підрядником розуміється фізична особа, яка не має статусу приватного підприємця.
 

2. Чим регулюється

Трудовий договір
 
Трудова угода
 
Трудовим законодавством (у першу чергу - КЗпП)
 
Цивільним законодавством (у першу чергу - ЦК)
 

3. Оформлення

Трудовий договір
 
Трудова угода
 
Загальний порядок: працівник подає заяву про прийняття на роботу; видається наказ про прийняття на роботу; вноситься запис у трудову книжку працівника.
Письмовий договір складається у випадках, застережених ст. 24 КЗпП (наприклад, при укладенні контракту, прийнятті на роботу неповнолітнього)
 
Наказ про прийняття на роботу не оформляється, і запис у трудову книжку не вноситься.
Складається письмовий договір (ст. 208 ЦК). До речі, щоб уникнути непорозумінь, рекомендуємо його назвати “Договір про виконання робіт (послуг)”, а не “Трудова угода”
 

4. Відмінності в умовах роботи

Трудовий договір
 
Трудова угода
 
Сторони іменуються
 
Роботодавець і працівник
 
Замовник і виконавець/підрядник
 
Умови договору
 
При прийнятті на роботу застерігається посада (спеціальність), на яку приймається працівник, розмір зарплати і дата початку роботи.
Трудовий договір може бути строковим і безстроковим. Якщо при прийнятті на роботу термін не застережений, то договір уважається безстроковим (ст. 23 КЗпП)
 
Ураховуючи принцип свободи договору, сторони самостійно застерігають його умови. Істотними умовами є: предмет (тобто результат роботи, який повинен представити виконавець), ціна і термін договору (ст. 628, 837, 901 ЦК).
Законом не обмежений мінімальний або максимальний термін, на який може бути укладений договір. Це може бути, наприклад, день, місяць, рік
 
Умови роботи
 
Працівник підкоряється внутрішньому трудовому розпорядку (ст. 21,139,142 КЗпП). Це означає, що первісне режим роботи (робочий час) установлюється роботодавцем, а не працівником. Роботодавець контролює процес виконання роботи (дотримання режиму роботи, виконання посадових обов'язків)
 
Виконавець самостійно розподіляє свій час для виконання роботи, адже фактично в договорі встановлюється тільки загальний термін виконання робіт (або окремих етапів). Замовника більше цікавить результат роботи, процес виконання він контролює, якщо це передбачено договором
 
Відповідальність
 
Ризики, пов'язані з виконанням роботи, несе роботодавець.
Відповідальність сторін обмежена рамками трудового законодавства. Так, працівник несе дисциплінарну відповідальність (догана та звільнення) і матеріальну відповідальність (у порядку, установленому ст. 130 - 138 КЗпП)
 
Ризики несе виконавець.
Виконавець несе договірну відповідальність (ст. 623, 624, 858 ЦК). Тобто в договорі за невиконання або неналежне виконання обов'язків сторонами можуть бути передбачені такі заходи, як:
- штрафні санкції,
- дострокове розірвання договору,
- відшкодування заподіяних збитків
 

5. Відмінності в оплаті

Трудовий договір
 
Трудова угода
 
Оплата праці
 
За трудовим договором працівник отримує заробітну плату.
Основу зарплати становлять посадовий оклад або тарифна ставка (ст. 6 Закону про оплату праці). Розмір зарплати не може бути меншим від державних гарантій (тобто мінімальної заробітної плати).
Зарплата виплачується не рідше двох разів на місяць (у встановлені колективним договором терміни) - а. 115 КЗпП.
Можлива відрядна і почасова оплата. При почасовій оплаті зарплата виплачується незалежно від результатів роботи
 
За цивільно-правовим договором виплачується винагорода за виконану роботу (ст. 843, 903 ЦК).
Умови виплати застерігаються в договорі. Як правило, виплата здійснюється після оформлення акта здачі-приймання роботи.
Розмір винагороди визначається сторонами самостійно в договорі, він не прив'язаний до мінімальної зарплати. Періодичність виплат також визначається договором.
Виплата винагороди прямо пов'язана з результатом робіт. Немає результату - немає винагороди
 
Утримання
 
Усі утримання із зарплати здійснює роботодавець за такими ставками:
ПДФО - 13 %,
внески:
- до Пф - 1 або 2 %,
- до ФСС з тимчасової непрацездатності - 0,5 або 1 %,
- до ФСС на випадок безробіття - 0,5 %
 
Замовник при виплаті винагороди утримує:
- ПДФО - 13 %,
- внесок до ПФ - 1 або 2 %.
Утримання до фондів соціального страхування не здійснюються, але фізична особа може добровільно зареєструватися у ФСС і самостійно сплачувати внески
 

6. Соціальні і трудові гарантії

Трудовий договір
 
Трудова угода
 
Період роботи включається до трудового стажу, необхідного для отримання пенсії (за умови сплати страхових внесків).
Працівники мають право на соціальні гарантії (оплата періоду непрацездатності, допомога по безробіттю, соціальні відпустки) і трудові гарантії (оплачувана щорічна відпустка, збереження середнього заробітку на період відрядження, виконання громадських обов'язків, оплата часу простою тощо)
 
Період роботи за цивільно-правовим договором зараховується до трудового стажу для призначення пенсії (оскільки із суми винагороди сплачуються внески до ПФ).
Якщо виконавець самостійно не здійснює відрахування до соціальних фондів, то права на соціальні гарантії він не має.
На виконавця не поширюються і трудові гарантії (не має права на відпустку, оплату часу простою тощо)
 

Перелік документів

1. КЗпП - Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.

2. ЦК - Цивільний кодекс України від 16.01.03 р. № 435-IV.

3. Закон про оплату праці - Закон України від 24.03.95 р. № 108/95-ВР “Про оплату праці”.

Тетяна Ноур,
редактор