ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
ЛИСТ
21.01.2002 N 413/6/15-1416
Щодо застосування пп. 5.4.6 ст. 5 Закону України
"Про оподаткування прибутку підприємств"
ДПАУ розглянула лист банку щодо застосування пп. 5.4.6 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (далі - Закон про прибуток) і повідомляє.
Відповідно до пп. 5.4.6 ст. 5 Закону про прибуток ( 334/94-ВР ) до валових витрат платника податку відносяться будь-які витрати із страхування майна платника податку, тобто майна, яке знаходиться в його власності і безпосередньо пов'язане з його господарською діяльністю.
Тому витрати орендаря у вигляді страхових платежів на страхування орендованого майна відносяться за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні платника податку.
Щодо страхування орендованого державного або комунального майна, то згідно з п.1 ст.10 Закону України від 10.04.92 р. N 2269-XII "Про оренду державного та комунального майна" однією з істотних умов договору оренди державного чи комунального майна є страхування орендарем взятого в оренду майна. При цьому договір страхування вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору (ст. 12).
Статтею 24 цього Закону ( 2269-12 ) встановлено, що ризик випадкової загибелі чи пошкодження об'єкта оренди несе орендодавець, якщо інше не встановлено договором оренди. Орендоване майно страхується орендарем на користь того учасника договору оренди, який бере на себе ризик випадкової загибелі чи пошкодження об'єкта оренди.
Враховуючи викладене, витрати орендаря із страхування орендованого державного чи комунального майна незалежно від того, хто несе ризик випадкової загибелі чи пошкодження об'єкта оренди, відносяться до валових витрат цього платника податку.
Щодо віднесення на валові витрати платника податку витрат зі страхування заставленого майна, то згідно зі ст. 10 Закону України від 02.10.92 р. N 2654-XII "Про заставу" заставодавець зобов'язаний страхувати заставлене майно, яке залишається у його володінні.
Водночас п. 1.32 ст. 1 Закону про прибуток ( 334/94-ВР ) дано визначення терміна "господарська діяльність" як будь-якої діяльності особи, направленої на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
З урахуванням наведених норм податкового законодавства, оскільки операція застави майна заставодавцем не відповідає вимогам даного п. 1.32 вищевказаного Закону ( 334/94-ВР ), не має підстав відносити суми страхових платежів, сплачених заставодавцем за страхування власного майна, на його валові витрати.
Заступник Голови Г.Оперенко