ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

ЛИСТ
02.06.2005 N 5029/6/15-3416

Про розгляд листа

Державна податкова адміністрація України у відповідь на ваш лист <...> щодо питань, пов'язаних зі справлянням збору за забруднення навколишнього природного середовища в частині розміщення відходів, повідомляє таке.

Відповідно до статті 1 Закону України від 05.03.98 р. N 187/98-ВР "Про відходи" ( 187/98-ВР ) (у редакції Закону України від 07.03.2000 р. N 3073-III відходи - це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення. Зберігання відходів - це тимчасове розміщення відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах (до їх утилізації чи видалення). Спеціально відведені місця чи об'єкти - це місця чи об'єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами. Розміщення відходів - це зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах.

Згідно з пунктом 4 статті 33 цього Закону ( 187/98-ВР ) зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені обсяги відходів відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання.

Відповідно до статті 39 Закону України "Про відходи" ( 187/98-ВР ) за розміщення відходів із суб'єктів підприємницької діяльності стягується плата. Розмір плати встановлюється на основі нормативів, що розраховуються на одиницю обсягу утворених відходів, залежно від рівня їх небезпеки та цінності території на якій вони розміщені. За понадлімітне розміщення відходів плата стягується у підвищеному розмірі. Одержані кошти зараховуються до відповідних фондів охорони навколишнього природного середовища згідно із законом. Нормативи плати за розміщення відходів визначає Кабінет Міністрів України. Цією ж статтею передбачено, що плата за розміщення відходів на територіях підприємств, установ та організацій - суб'єктів господарської діяльності, які мають ліцензію на збирання та заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини і здійснюють статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів та надають послуги у цій сфері, не сплачується.

Порядок встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 року N 303. Згідно з пунктом 2 цього Порядку збір за забруднення навколишнього природного середовища справляється, зокрема, за розміщення відходів. Пунктом 4 цього Порядку визначено, що суми збору, який справляється за розміщення відходів, обчислюються платниками збору самостійно на підставі затверджених лімітів на розміщення відходів, виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, нормативів збору та коригуючих коефіцієнтів. Відповідно до пункту 8 Порядку за понадлімітні обсяги розміщення відходів збір обчислюється в установленому порядку в п'ятикратному розмірі. У разі відсутності у платників збору затверджених в установленому порядку лімітів розміщення відходів збір справляється як за понадлімітне розміщення відходів відповідно до їх обсягів.

Таким чином, платником збору є будь-яка юридична особа, філія, відділення, інший відокремлений підрозділ, що не має статусу юридичної особи, громадянин - суб'єкт підприємницької діяльності, який розміщує відходи тимчасово чи постійно згідно з доведеними лімітами в установленому законодавством порядку. При цьому власники полігонів для видалення відходів сплачують збір за фактично розміщені відходи, що утворювалися у процесі власної діяльності, а також за відходи, передані йому для розміщення іншими підприємствами, організаціями (власниками).

Заступник Голови Г.М.Оперенко