ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ
РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА
ЛИСТ
10.09.2004 N 6221
Міністерствам,
іншим центральним органам
виконавчої влади,
Раді міністрів Автономної
Республіки Крим, обласним,
Київській та
Севастопольській міським
державним адміністраціям,
представництвам
Держпідприємництва України
Про регуляторну діяльність відповідно
до Закону України "Про засади державної регуляторної
політики у сфері господарської діяльності"
Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва відповідно до завдань, покладених на нього Указом Президента України від 25 травня 2000 р. N 721 "Питання Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва" із змінами та доповненнями, та згідно статті 30 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" ( 1160-15 ) (далі - Закон) надає роз'яснення положень законодавства про державну регуляторну політику.
1. Що відноситься до поняття "регуляторний акт"?
Визначення поняття "регуляторного акта" надано у статті 1 Закону ( 1160-15 ). А саме, регуляторний акт - це:
- прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання;
- прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.
Для визначення причетності проекту нормативно-правового акта, що розглядається, до регуляторного акта є доцільним користуватися тлумаченням понять, встановлених:
статтею 3 Господарського кодексу України ( 436-15 ):
"1. Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
2. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність)";
п. 2.2 Порядку державної реєстрації нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та включення їх до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.11.2002 N 102/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.11.2002 за N 915/7203:
"нормативно-правовий акт - це офіційний письмовий документ, прийнятий чи виданий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, який спрямований на регулювання суспільних відносин, містить нормативні приписи (має неперсоніфікований характер, розрахований на багаторазове застосування і дія не вичерпується одноразовим виконанням)".
Згідно статті 3 Закону ( 1160-15 ) його дія не поширюється на здійснення регуляторної діяльності, пов'язаної з прийняттям:
постанов Верховної Ради України;
актів Національного банку України, за винятком нормативно-правових актів Національного банку України, які спрямовані на виконання ним функцій, визначених пунктами 4, 6, 7, 9, 11 та 17 статті 7 Закону України "Про Національний банк України" ( 679-14 ), і мають ознаки регуляторного акта;
актів Рахункової палати, Центральної виборчої комісії та Національної служби посередництва і примирення;
стандартів, кодексів усталеної практики, технічних умов, за винятком випадків, коли положення стандартів, кодексів усталеної практики, технічних умов, прийнятих органами державної влади та органами місцевого самоврядування, маючи у передбачених законом випадках обов'язковий характер, встановлюють вимоги до суб'єктів господарювання щодо проведення обов'язкових погоджень, аналізів, експертиз, обстежень, випробувань тощо за допомогою третіх осіб;
санітарних норм, державних норм і правил у сфері містобудування, у тому числі державних будівельних норм, державних норм і правил пожежної безпеки, у тому числі загальнодержавних, міжгалузевих, галузевих нормативних актів з питань пожежної безпеки, державних міжгалузевих та галузевих нормативних актів про охорону праці, норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки, нормативних документів з метрології, затверджених центральними органами виконавчої влади, фармакопейних статей, Державної Фармакопеї України, технологічних регламентів виготовлення лікарського засобу, за винятком випадків, коли у положеннях зазначених документів містяться вимоги до суб'єктів господарювання щодо проведення обов'язкових погоджень, аналізів, експертиз, обстежень, випробувань тощо за допомогою третіх осіб;
актів, прийнятих з питань запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного, надзвичайного стану, оголошення зони надзвичайної екологічної ситуації, а також з питань мобілізації та демобілізації;
актів, що містять державну таємницю України;
актів, що містять індивідуально-конкретні приписи, за винятком актів, у яких одночасно містяться нормативні та індивідуально-конкретні приписи;
актів, якими доводяться до відома фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань рішення органів, які є вищестоящими по відношенню до органів, які приймають ці акти.
Дія цього Закону ( 1160-15 ) також не поширюється на порядок укладання, виконання, опублікування, реєстрації та денонсації міжнародних договорів України.
2. Чи вважається регуляторним актом рішення місцевого органу влади про виконання постанови Кабінету Міністрів України прямої дії? (Івано-Франківськ)
Згідно статті 3 Закону ( 1160-15 ), його дія не поширюється на здійснення регуляторної діяльності, пов'язаної з прийняттям актів, якими доводяться до відома фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань рішення органів, які є вищестоящими по відношенню до органів, які приймають ці акти.
Таким чином, у разі необхідності прийняття місцевим органом виконавчої влади рішення про виконання постанови Кабінету Міністрів України прямої дії, то таке рішення не вважається регуляторним актом.
3. Чи вважається регуляторним актом рішення місцевого органу влади, яке приймається у випадку стихійного лиха? (Івано-Франківськ)
Законом ( 1160-15 ) встановлено, що в умовах воєнного, надзвичайного стану, оголошення зони надзвичайної екологічної ситуації відповідно до Конституції України ( 254к/96-ВР ) та в установленому порядку регуляторна діяльність здійснюється з урахуванням обмежень прав і свобод людини і громадянина, які в умовах воєнного та надзвичайного стану, оголошення зони надзвичайної екологічної ситуації встановлюються відповідно до Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" ( 1647-14 ), Закону України "Про правовий режим надзвичайного стану" ( 1550-14 ) та Закону України "Про зону надзвичайної екологічної ситуації" ( 1908-14 ) (стаття 40 Закону).
Крім того, згідно статті 3 Закону ( 1160-15 ) його дія не поширюється на здійснення регуляторної діяльності, пов'язаної з прийняттям актів з питань запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного, надзвичайного стану, оголошення зони надзвичайної екологічної ситуації, а також з питань мобілізації та демобілізації.
Таким чином, у випадку необхідності прийняття рішень місцевими органами влади, пов'язаних з обставинами, визначеними Законами України "Про правовий режим воєнного стану" ( 1647-14 ), "Про правовий режим надзвичайного стану" ( 1550-14 ) та "Про зону надзвичайної екологічної ситуації" ( 1908-14 ), такі рішення не вважаються регуляторними актами та їх прийняття відбувається без дотримання вимог Закону.
4. Чи вважається регуляторним актом розпорядження місцевого органу влади, яке приймається щодо розподілу лісосічного фонду, загальна кількість якого доведена області постановами Кабінету Міністрів України, а також щодо розподілу інвестиційних коштів, які надійшли в регіон за рішенням Кабінету Міністрів України? (Івано-Франківськ)
У разі, якщо розподіл здійснюється розпорядженням, шляхом надання індивідуально-конкретних приписів, то згідно статті 3 Закону ( 1160-15 ), дія цього Закону не поширюється на прийняття такого розпорядження.
Якщо таке розпорядження одночасно містить нормативні та індивідуально-конкретні приписи, то дія Закону ( 1160-15 ) поширюється на ту частину розпорядження, яка містить нормативні приписи.
Наприклад, якщо розпорядженням встановлюється, що ПП "Іванов" отримує у користування 10 га лісосічного фонду, ПП "Петров" - 15 га, ПП "Сидоров" - 20 га, то таке розпорядження не вважається регуляторним актом. А, якщо розпорядженням встановлюється певний порядок для отримання частки лісосічного фонду, що стосується невизначеного кола осіб, встановлюються вимоги, обов'язкові для виконання, то це розпорядження є регуляторним актом та його прийняття потребує дотримання вимог Закону ( 1160-15 ).
5. Чи вважається регуляторним актом розпорядження місцевого органу влади, прийняття якого вимагається листами центральних органів виконавчої влади, не зареєстрованих Міністерством України? (Івано-Франківськ)
Віднесення розпоряджень місцевих органів влади до регуляторних актів регулюється статтями 1 та 3 Закону ( 1160-15 ).
Згідно статті 2 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" ( 586-14 ) до основних завдань місцевих державних адміністрацій належить забезпечення виконання Конституції (254к/96-ВР), законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади вищого рівня.
Крім того, відповідно до статті 6 цього Закону ( 1160-15 ) на виконання Конституції України ( 254к/96-ВР ), законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів - накази.
А згідно Примірної інструкції з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 1997 р. N 1153, управлінська діяльність установ здійснюється шляхом видання розпорядчих документів.
Підставами для прийняття яких є:
Конституція ( 254к/96-ВР ) і закони України, постанови Верховної Ради України, акти Президента України та Кабінету Міністрів України, рішення та постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим, акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим;
провадження виконавчої і розпорядчої діяльності з метою виконання установою покладених на неї завдань і функцій;
потреба у правовому регулюванні діяльності.
Розпорядчі документи, що надходять до установи від органів вищого рівня, доводяться до організацій, що належать до сфери її управління (п. 2.5).
Документи, що видаються на підставі розпорядчих документів органів вищого рівня, повинні мати посилання на них із зазначенням найменування цих документів, дат, номерів і заголовків (п. 2.6).
Відповідно до п. 1.1 Рекомендацій Міністерства юстиції України з питань підготовки, державної реєстрації та обліку відомчих нормативно-правових актів від 27.03.98 N 3, затверджених Колегією Міністерства юстиції 27.03.98 N 3, до відомчих нормативно-правових актів, що підлягають державній реєстрації, відносяться акти міністерств, інших центральних органів виконавчої влади; відділів, управлінь, інших служб обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій, центральних та місцевих органів господарського управління і контролю (далі - міністерства) - це накази, постанови, розпорядження, рішення, положення тощо, що містять правові норми (правила поведінки), розраховані на невизначене коло осіб, підприємств, установ, організацій і неодноразове застосування незалежно від строку дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться.
Крім того, згідно п. 1.4 цих Рекомендацій визначено, що управлінська діяльність здійснюється шляхом видання розпорядчих документів, вид яких (наказ, постанова, розпорядження, рішення) визначається актами законодавства та положеннями (статутами) про них.
А, згідно п. 1.6. Нормативно-правові акти (положення, інструкції, правила тощо) повинні затверджуватися розпорядчим документом органу, що видав акт.
Що стосується правомочності прийняття розпоряджень на виконання листів центральних органів виконавчої влади, не зареєстрованих в Міністерстві юстиції України, то вирішення даного питання не належить до сфери дії цього Закону ( 1160-15 ).
6. Чи вважається регуляторним актом розпорядження місцевого органу влади, яке приймається згідно рекомендацій енергозабезпечуючих компаній, Мінагропрому та інших центральних установ з питань регулювання паливно-енергетичного ринку? (Івано-Франківськ). Чи вважається регуляторним актом розпорядження місцевого органу влади із затвердженням заходів щодо рекомендації для торгових підприємств реалізовувати певну питому вагу товарів вітчизняного виробництва? В подальшому це питання реалізується шляхом проведення перевірок. (Херсон). Дати роз'яснення, що розпорядчий документ або його окремі положення не може носити рекомендаційний характер. (Дніпропетровськ). Роз'яснити про відношення до категорії регуляторних актів проектів нормативно-правових актів, у яких імперативні норми замасковані під надання рекомендацій. (Запоріжжя, Херсон)
Рекомендації мають інформаційний та роз'яснювальний характер, тобто не є обов'язковими для виконання, не мають юридичної сили нормативно-правового акта та, відповідно, не підлягають державній реєстрації в органах юстиції.
Якщо розпорядження було підготовлене з урахуванням певних рекомендацій, містить правові норми (правила поведінки), розраховані на невизначене коло осіб, підприємств, установ, організацій і неодноразове застосування незалежно від строку дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться, то воно вважається регуляторним актом, відноситься до відомчих нормативно-правових актів, що підлягають державній реєстрації (п. 1.1 Рекомендацій Міністерства юстиції України з питань підготовки, державної реєстрації та обліку відомчих нормативно-правових актів від 27.03.98 N 3, затверджених Колегією Міністерства юстиції України 27.03.98 N 3).
7. Чи вважається регуляторним актом розпорядження місцевого органу влади, яке містить пункт по створенню комісій по перевірці питань підприємницької діяльності? (Херсон)
Згідно статті 3 дія Закону ( 1160-15 ) не поширюється на прийняття актів, що містять індивідуально-конкретні приписи, за винятком актів, у яких одночасно містяться нормативні та індивідуально-конкретні приписи.
Статтею 8 Закону ( 1160-15 ) встановлено, якщо проект регуляторного акта одночасно містить норми, що регулюють господарські відносини або адміністративні відносини між регуляторними органами чи іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, та норми, що регулюють інші суспільні відносини, а також індивідуально-конкретні приписи, то аналіз регуляторного впливу готується лише щодо норм, які регулюють господарські відносини або адміністративні відносини між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання.
Таким чином, якщо пункт по створенню комісій містить перелік осіб, які входять до її складу, то він не підпадає під дію Закону ( 1160-15 ). А якщо цей пункт встановлює права та обов'язки комісії щодо проведення перевірок, які впливають або регулюють умови здійснення господарської діяльності, то цей пункт відноситься до категорії регуляторних актів і на нього поширюється дія Закону.
8. Про типову форму рішення представництва Держпідприємництва України в областях, АР Крим, містах Києві та Севастополі щодо погодження регуляторного акта згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.92 N 731 "Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади". (Івано-Франківськ)
Згідно статті 21 Закону ( 1160-15 ) всі проекти регуляторних актів, які розробляються центральними органами виконавчої влади підлягають погодженню із спеціально уповноваженим органом (згідно Указу Президента України від 24.04.2004 N 477/2004 спеціально уповноваженим органом визначено Держпідприємництва України), а всі проекти регуляторних актів, які розробляються територіальними органами центральних органів виконавчої влади, - погоджуються відповідно з територіальними органами спеціально уповноваженого органу.
Держпідприємництва України або його територіальний орган розглядає проект регуляторного акта та документи, що додаються до нього, і приймає рішення про погодження цього проекту або рішення про відмову в його погодженні.
Згідно п. 7 наказу Держпідприємництва України від 30.04.2004 N 48, представництва Комітету повинні були до 1 червня 2004 р. привести відповідні положення про порядок погодження проектів регуляторних актів у відповідність з вимогами Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" ( 1160-15 ).
Беручи до уваги Положення про порядок погодження Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва проектів регуляторних актів, що розроблені центральними органами виконавчої влади, затверджене наказом Держпідприємництва України від 30.04.2004 N 48, є доцільним запровадити практику оформлення рішень представництв Держпідприємництва, тобто: Рішення представництва Держпідприємництва оформлюється на офіційному бланку представництва Держпідприємництва, підписується Головою представництва Держпідприємництва, або особою, що його заміщує. Рішенню присвоюється унікальний реєстраційний номер та дата його реєстрації, наприклад:
Бланк представництва Держпідприємництва
ПРЕДСТАВНИЦТВО ДЕРЖАВНОГО
КОМІТЕТУ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ
РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА
ПІДПРЕЄМНИЦТВА В ________
ОБЛАСТІ
вул. ________, м _______,
Україна поштовий індекс
тел: _________________
__________|____/_____________________________________________
від "___" __|_/_200__ N ______
на N ___ від/"|___" ____ 200__ (Не заповнюється)
/ |
"Адресат" (найменування
установи зазначається
у називному відміннику,
а посада і прізвище
адресата - у давальному
відміннику)
Рішення
від ________________ N ________
про погодження проекту регуляторного акта
Представництвом Держпідприємництва в ________________________
області у відповідності до Закону України "Про засади державної
регуляторної політики у сфері господарської діяльності" розглянуто
проект (зазначити назву проекту) та документи, що додаються до
нього, надані на погодження листом (зазначається назва установи,
організації) від ____________ N _____________.
За результатами здійсненого аналізу проекту (зазначити назву
проекту) на дотримання вимог статей 4, 5, 8 і 9 встановлено:
.............
Враховуючи викладене, керуючись частиною 5 статті 21 Закону
України "Про засади державної регуляторної політики у сфері
господарської діяльності", Представництво Держпідприємництва
в ____________________ області вирішило:
погодити проект (зазначити назву проекту).
Посада Підпис Ініціали, Прізвище
У разі прийняття рішення про відмову у погодженні проекту
регуляторного акта у назві рішення має бути викладено:
Рішеня
від ________________ N ________
про відмову у погодженні проекту регуляторного акта,
заключна частина тексту рішення міститиме слова:
"відмовити у погодженні проекту (зазначити назву проекту)".
Посилання у запитанні на Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р. N 731, є некоректним, оскільки рішення Держпідприємництва України (його представництва) про погодження проекту регуляторного акта або рішення про відмову в його погодженні не є нормативно-правовим актом, не підлягає державній реєстрації в органах юстиції.
9. Етапи підготовки проектів регуляторних актів для подання їх на погодження Держпідприємництва України та їх реєстрація в Міністерстві юстиції України. (Мінтранс)
Етапи діяльності регуляторного органу щодо підготовки
проектів регуляторних актів
------------------------------- -------------------------------
|1. Планування діяльності | |5. Оприлюднення проекту |
|з підготовки проектів | |регуляторного впливу та |
|регуляторної актів | |відповідного аналізу |
------------------------------- |регуляторного впливу |
------------------------------- | |
|2. Розроблення проекту | -------------------------------
|регуляторного акта | -------------------------------
| | |6. Погодження проекту |
------------------------------- |регуляторного акта з |
------------------------------- |Держпідприємництвом (його |
|3. Підготовка аналізу | |територіальним органом) |
|регуляторного акта | | |
| | -------------------------------
------------------------------- -------------------------------
------------------------------- |7. Розгляд всіх зауважень і |
|4. Повідомлення та | |пропозицій щодо проекту |
|оприлюднення проекту | |регуляторного акта та |
|регуляторного акта | |відповідного аналізу |
------------------------------- |регуляторного впливу |
-------------------------------
Згідно статті 21 Закону ( 1160-15 ) всі проекти регуляторних актів, які розробляються центральними органами виконавчої влади підлягають погодженню із спеціально уповноваженим органом, а всі проекти регуляторних актів, які розробляються територіальними органами центральних органів виконавчої влади, - погоджуються відповідно з територіальними органами спеціально уповноваженого органу.
Для погодження до Держпідприємництва України (його територіального органу) подаються:
- проект регуляторного акта;
- аналіз регуляторного впливу цього проекту;
- копія оприлюдненого повідомлення про оприлюднення проекту.
10. Єдині вимоги до змісту та структури регуляторних актів та аналізу регуляторного впливу. (Мінтранс)
Відповідно до статті 5 Закону ( 1160-15 ) забезпечення здійснення державної регуляторної політики включає, зокрема, встановлення єдиного підходу до підготовки аналізу регуляторного впливу та до здійснення відстежень результативності регуляторних актів; недопущення прийняття регуляторних актів, які є непослідовними або не узгоджуються чи дублюють діючі регуляторні акти; та викладення положень регуляторного акта у спосіб, який є доступним та однозначним для розуміння особами, які повинні впроваджувати або виконувати вимоги цього регуляторного акта.
Вимоги щодо складання аналізу регуляторного впливу та його структури, відстеження результативності регуляторних актів встановлені статтями 8 та 10 Закону ( 1160-15 ), а методики до їх здійснення затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 N 308 "Про затвердження методик проведення аналізу впливу та відстеження результативності регуляторного акта".
11. Правове регулювання господарської діяльності суб'єктів господарювання у "вільних економічних зонах". (Мінтранс)
Регулювання господарської діяльності суб'єктів господарювання у "вільних економічних зонах" здійснюється відповідно до законодавства про державну регулятору політику, а також законів України та інших нормативно-правових актів.
12. Чи обов'язково складання таблиць вигод та витрат для визначення ефективності дії впровадженого регуляторного акта? (Мінтранс)
Метод аналізу вигод та витрат (економічний метод) застосовується для оцінки наслідків регуляторних актів: при складанні аналізу регуляторного впливу - для визначення можливого ступеню впливу регуляторного акта на ринкове середовище, забезпечення прав та інтересів суб'єктів господарювання, громадян та держави; при визначенні результативності регуляторного акта - для оцінки стану впровадження регуляторного акта та досягнення цим актом задекларованих цілей.
Застосування цього методу може здійснюватися як у простій (перелік очікуваних позитивних та негативних факторів) або у складній (із застосуванням різноманітних економічних моделей) формі.
У разі, якщо для обґрунтування доцільності прийняття регуляторного акта необхідно розмір кожної вигоди та витрати обчислити з використанням статистичних даних та підсумувати загальний їх розмір, є раціональним у процесі обробки та проведення розрахунків дані відображати у таблиці, що дасть змогу всі визначені витрати та вигоди згрупувати за сферами впливу регулювання (держави, суб'єктів господарювання та громадян).
Аналогічно, є доцільним при застосуванні економічного методу відстеження результативності регуляторного акта результати розрахунків заносити у таблицю.
Такий підхід прозоро засвідчуватиме, що розробник регуляторного акта дотримувався принципів всебічності (комплексності) та пропорційності обґрунтування (оцінки), і таким чином, мінімізуватиме можливості для вияву недовіри до викладених висновків іншими аналітиками.
13. Що таке "проведення оцінки ризику впливу зовнішніх чинників на дію даного регуляторного акта" при підготовці аналізу регуляторного впливу? (Мінтранс)
При обґрунтуванні можливості досягнення встановлених цілей у разі прийняття регуляторного акта наводиться оцінка ризику впливу зовнішніх чинників (факторів) на дію акта.
Для оцінки існуючого ризику впливу зовнішніх чинників на дію запропонованого регуляторного акта необхідно визначити та порівняти позитивні і негативні обставини, які потенційно можуть впливати на реалізацію регуляторного акт, а саме:
сильні сторони - внутрішній потенціал і ресурси, що можуть зумовити досягнення встановлених регуляторним актом цілей;
слабкі сторони - потенціал і ресурси, які можуть використовуватися неефективно, або не за призначенням;
можливості - сталі та ситуативні процеси або явища, які можуть сприяти досягненню встановлених регуляторним актом цілей;
загрози - процеси або явища, які є несприятливі, чи можуть виникнути як несприятливі та перешкоджатимуть результату досягнення встановлених регуляторним актом цілей.
На основі пофакторної оцінки переваг та обмежень провадиться комплексна оцінка ризиків впливу зовнішніх чинників на дію запропонованого регуляторного акта і виявляються найбільш обмежуючі фактори, які переважно визначають ефект впливу на результат майбутньої дії регуляторного акта.
14. Чи обов'язково в аналізі регуляторного впливу зазначати показники у кількісній або якісній формі і як це зробити? (Мінтранс)
Прогнозні значення в аналізі регуляторного впливу показників результативності регуляторного акта у кількісній або якісній формі, які є обов'язковими, встановлено у п. 10 Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта (постанова Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 N 308:
- розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов'язаних з дією акта;
- кількість суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб, на яких поширюватиметься дія акта;
- розмір коштів і час, що витрачатимуться суб'єктами господарювання та/або фізичними особами, пов'язаними з виконанням вимог акта;
- рівень поінформованості суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб з основних положень акта.
Крім обов'язкових прогнозних значень показників результативності при здійсненні аналізу регуляторного впливу у певних його розділах можуть бути наведені інші кількісні та якісні показники (відповідно до вимог складання кожного розділу аналізу регуляторного впливу, потреби проведення розрахунків для проведення аналізу вигод та витрат).
15. Чи обов'язково здійснювати всі види відстеження регуляторного акта? (Мінтранс)
Обов'язковість здійснення базового, повторного та періодичних відстежень до кожного регуляторного акта встановлено статтею 10 Закону ( 1160-15 )
16. У якій формі потрібно надсилати пропозиції та зауваження від громадських організацій та громадян до Держпідприємництва України? (Мінтранс)
Виходячи з принципів (доцільності, адекватності) та основних засад державної регуляторної політики щодо єдиного підходу до підготовки аналізу регуляторного впливу та до здійснення відстежень результативності регуляторних актів є доцільним громадським організаціям та громадянам (суб'єктам) викладати пропозиції та зауваження до проектів регуляторних актів та їх аналізу регуляторного впливу із застосуванням положень методик проведення аналізу впливу та відстеження результативності регуляторного акта (постанова Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 N 308 незалежно від того, чи вони надсилаються до розробника регуляторного акта, чи до Держпідприємництва України.
Такий підхід сприятиме порозумінню між розробником регуляторного акта, Держпідприємництвом України та суб'єктом, що висловлює свої пропозиції, даватиме можливість об'єктивного переконання щодо врахування пропозиції, або умотивованого її відхилення.
17. Чи достатньо одного засобу масової інформації для оприлюднення регуляторного акта? (Мінтранс)
Законом не встановлена обов'язковість розміщення у більшій кількості ЗМІ проектів регуляторних актів, але й не обмежена кількість.
18. Куди обов'язково надсилати проекти регуляторних актів та аналізи регуляторного впливу для оприлюднення? (Мінтранс)
Згідно статті 9 Закону ( 1160-15 ) проект регуляторного акта разом із відповідним аналізом регуляторного впливу оприлюднюється у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону, а саме: проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації розробника цього проекту, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених розробником цього проекту, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акта в мережі Інтернет.
При цьому, при визначенні регуляторними органами друкованих засобів масової інформації надається перевага офіційним друкованим засобам масової інформації; забезпечується відповідність сфери компетенції регуляторного органу на відповідній території сфері розповсюдження друкованого засобу масової інформації.
Цією ж статтею ( 1160-15 ) встановлено, якщо в межах адміністративно-територіальної одиниці чи в населеному пункті не розповсюджуються друковані засоби масової інформації, а місцеві органи виконавчої влади, територіальні органи центральних органів виконавчої влади, органи та посадові особи місцевого самоврядування не мають своїх офіційних сторінок у мережі Інтернет, документи, зазначені у частинах першій - третій цієї статті, можуть оприлюднюватися у будь-який інший спосіб, який гарантує доведення інформації до мешканців відповідної адміністративно-територіальної одиниці чи до відповідної територіальної громади.
19. Наскільки повно райдержадміністрація має враховувати пропозиції та зауваження підприємців, які надійшли при оприлюдненні регуляторного акта? (м. Київ)
Згідно статті 9 Закону ( 1160-15 ) усі зауваження і пропозиції щодо проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов'язковому розгляду розробником цього проекту. За результатами цього розгляду розробник проекту регуляторного акта повністю чи частково враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє.
20. На який відділ райдержадміністрації рекомендується покласти функції координатора по регуляторній діяльності? (м. Київ)
Статтею 18 Закону ( 1160-15 ) встановлено, що місцеві органи виконавчої влади з метою реалізації покладених на них цим Законом повноважень у здійсненні державної регуляторної політики створюють у своєму складі в межах граничної чисельності структурні підрозділи з питань реалізації державної регуляторної політики або покладають реалізацію цих повноважень на один з існуючих структурних підрозділів чи окремих посадових осіб відповідних органів.
Таким чином, місцевий орган виконавчої влади визначає структурний підрозділ з питань реалізації державної регуляторної політики самостійно на власний розсуд.
Слід зазначити, що за практикою попередніх років місцеві органи виконавчої влади повноваження щодо здійснення єдиної державної регуляторної політики у сфері підприємництва покладали на управління економіки.
21. Який чіткий механізм прийняття регуляторних актів органами та посадовими особами місцевого самоврядування? (м. Київ)
Відповідно до статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ) та повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, визначених у главах 1-4 цього Закону нормативні та інші акти приймаються у формі:
- рішень сільської, селищної, міської ради;
- рішень виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради;
- розпоряджень сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті, районної, обласної ради.
Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції ( 254к/96-ВР ) або законам України визнаються незаконними у судовому порядку.
Здійснення державної регуляторної політики органами та посадовими особами місцевого самоврядування регламентовано статтями 31-38 Розділу VI Закону ( 1160-15 ).
Особливості прийняття регуляторних актів органами та посадовими особами місцевого самоврядування визначені статтею 36 Закону ( 1160-15 ).
Регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, якщо відсутній аналіз регуляторного впливу або проект регуляторного акта не був оприлюднений.
У разі виявлення будь-якої з цих обставин орган чи посадова особа місцевого самоврядування має право вжити передбачених законодавством заходів для припинення виявлених порушень, у тому числі відповідно до Закону ( 1160-15 ) скасувати або зупинити дію регуляторного акта, прийнятого з порушеннями.
Крім того, згідно статті 34 Закону ( 1160-15 ) кожен проект регуляторного акта, що внесений на розгляд до сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради, подається до відповідальної постійної комісії для вивчення та надання висновків про відповідність проекту регуляторного акта вимогам статей 4 та 8 цього Закону.
Відповідальна постійна комісія:
- забезпечує підготовку експертного висновку щодо регуляторного впливу внесеного проекту регуляторного акта;
- готує експертний висновок щодо регуляторного впливу внесеного проекту регуляторного акта за порядком та у строки, встановлені регламентами відповідних рад;
- готує свої висновки про відповідність проекту регуляторного акта вимогам статей 4 та 8 цього Закону ( 1160-15 ) на підставі аналізу регуляторного впливу, яким супроводжувався проект регуляторного акта при його внесенні на розгляд сесії відповідної ради, та експертного висновку щодо регуляторного впливу цього проекту. (У випадках, визначених частиною другою статті 33 Закону, такі висновки готуються на підставі експертного висновку щодо регуляторного впливу).
Висновки відповідальної постійної комісії готуються на підставі аналізу регуляторного впливу, яким проект регуляторного акта супроводжувався при його внесенні, лише у разі, якщо експертний висновок щодо регуляторного впливу не був наданий відповідальній постійній комісії протягом строку, встановленого для його підготовки. Це правило не застосовується у випадках, передбачених частиною другою статті 33 цього Закону ( 1160-15 ).
Висновки відповідальної постійної комісії передаються для вивчення до постійної комісії, до сфери відання якої належить супроводження розгляду проекту регуляторного акта у відповідній раді (далі - головна постійна комісія), за винятком випадків, коли відповідальна постійна комісія є головною постійною комісією.
При представленні на пленарному засіданні сесії ради проекту регуляторного акта голова відповідальної постійної комісії доповідає висновки цієї постійної комісії про відповідність проекту регуляторного акта вимогам статей 4 та 8 цього Закону ( 1160-15 ).
Статтею 33 Закону ( 1160-15 ) встановлено, що у разі внесення на розгляд сесії ради проекту регуляторного акта без аналізу регуляторного впливу відповідальна постійна комісія приймає рішення про направлення проекту регуляторного акта на доопрацювання органу чи особі, яка внесла цей проект.
За мотивованим поданням депутата ради, постійної комісії ради, голови районної або обласної ради відповідальна постійна комісія може прийняти рішення про забезпечення підготовки в порядку, встановленому частинами другою та третьою статті 34 цього Закону ( 1160-15 ), експертного висновку щодо регуляторного впливу проекту регуляторного акта, внесеного цим депутатом ради, постійною комісією ради, головою районної або обласної ради. У цьому разі аналіз регуляторного впливу не готується, а експертний висновок щодо регуляторного впливу готується відповідно до вимог статті 8 цього Закону.
У разі внесення на розгляд засідання виконавчого органу ради чи внесення на затвердження сільським, селищним, міським головою проекту регуляторного акта без аналізу регуляторного впливу цей проект повертається його розробникові на доопрацювання.
Згідно статті 35 Закону ( 1160-15 ) оприлюднення з метою одержання зауважень і пропозицій проектів регуляторних актів, прийняття яких належить до компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах рад, а також сільських, селищних та міських голів, проводиться до внесення цих проектів на розгляд засідання відповідного виконавчого органу ради або до внесення їх на затвердження відповідному сільському, селищному, міському голові.
За рішенням сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради або відповідальної постійної комісії відповідної ради:
- оприлюднюються проекти регуляторних актів, які не оприлюднювалися до внесення їх на розгляд сесії відповідної ради;
- можуть повторно оприлюднюватися проекти регуляторних актів, які оприлюднювалися до внесення їх на розгляд сесії відповідної ради.
У разі оприлюднення проектів регуляторних актів за рішенням відповідної ради або відповідальної постійної комісії цієї ради функцію розробника проекту виконує орган, особа чи група осіб, які внесли цей проект на розгляд сесії відповідної ради, якщо інше не встановлено у рішенні ради чи відповідальної постійної комісії.
Зауваження і пропозиції щодо оприлюдненого проекту регуляторного акта, внесеного на розгляд сесії ради, та відповідного аналізу регуляторного впливу надаються фізичними та юридичними особами, їх об'єднаннями розробникові цього проекту та головній постійній комісії ради.
22. Яку саме відповідальність за невиконання законодавства з питань регуляторної політики несе керівник регуляторного органу, згідно статті 41 Закону ( 1160-15 )? (Дніпропетровськ)
Згідно статті 41 Закону ( 1160-15 ) державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування, винні у порушенні порядку регуляторної діяльності, встановленого цим Законом, притягуються до дисциплінарної відповідальності відповідно до закону.
23. Щодо "більш чіткого визначення категорії регуляторних актів, стосовно ефективності впровадження яких необхідно проводити дослідження" (Миколаїв)
Пунктом 6 Методики відстеження результативності регуляторного акта (постанова Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 N 308 визначено: "У разі коли для встановлення кількісних та якісних значень показників результативності регуляторного акта необхідна інформація, якої не містять статистичні дані та дані наукових досліджень, проводиться опитування сукупності респондентів у усній чи письмовій формі".
Зазначене спрямовує на здійснення всебічного та комплексного аналізу регуляторного впливу для більш об'єктивної оцінки стану впровадження регуляторного акта та досягнення ним встановлених цілей.
Виходячи з того, що проведення будь-якого з досліджень, практично, неможливе без використання статистичних даних, є доцільним прагнути до використання статистичних даних, не нехтуючи, при цьому і суто даними наукових досліджень.
24. Чи відносяться до регуляторних актів акти, що приймаються органами виконавчої влади та місцевого самоврядування відповідно до повноважень цих органів? (Тернопіль)
Звертаємо увагу, що зазначені органи мають право приймати рішення тільки відповідно до наданих їм повноважень згідно чинного законодавства.
25. Чи існує механізм реалізації повноважень Держпідприємництва України та його територіальних органів стосовно звернення до компетентних органів чи посадових осіб з поданням про скасування або зупинення дії регуляторних актів, що суперечать принципам державної регуляторної політики або прийняті з порушенням вимог Закону ( 1160-15 )? (Харків)
Механізми реалізації повноважень Держпідприємництва України визначено:
- у статті 25 Закону ( 1160-15 ) (щодо порушення порядку підготовки проектів регуляторних актів);
- у статті 27 Закону ( 1160-15 ) (щодо прийняття спеціально уповноваженим органом рішень про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики).
26. Роз'яснити невідповідність статті 9 Закону ( 1160-15 ) у частині терміну, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції до проекту регуляторного акта розробником проекту (не менше одного місяця і не більше ніж три місяці) і статті 21 (а тривалість погодження регуляторного акта спеціально уповноваженим органом не може перевищувати одного місяця). (Волинь)
Неузгодженість строку, протягом якого погоджується проект регуляторного акта (стаття 21 Закону ( 1160-15 ) та тривалістю його оприлюднення (стаття 9 Закону) не може розглядатися, як невідповідність між цими статтями Закону.
Виходячи з принципів державної регуляторної політики щодо забезпечення у регуляторній діяльності балансу інтересів суб'єктів господарювання, громадян та держави, а також врахування громадської думки на всіх етапах регуляторної діяльності органів виконавчої влади, кожному з учасників регуляторного процесу відведені відповідні повноваження.
Так, відповідно до статті 21 Закону ( 1160-15 ) спеціально уповноважений орган або його територіальний орган розглядає проект регуляторного акта та документи, що додаються до нього (аналіз регуляторного впливу цього проекту та копію оприлюдненого повідомлення про оприлюднення проекту з метою одержання зауважень і пропозицій). Тривалість погодження проекту не може перевищувати одного місяця з дна одержання проекту спеціально уповноваженим органом або його територіальним органом.
Рішення спеціально уповноваженого органу або його територіального органу про погодження або про відмову в погодження витікає з норм та положень проекту регуляторного акта з урахуванням наданого на погодження розробником регуляторного акта обґрунтувань необхідності державного регулювання шляхом прийняття даного регуляторного акта (аналізом його регуляторного впливу) і, звісно, не може передбачати зауважень і пропозицій, які надходитимуть до розробника регуляторного акта від громадян, суб'єктів господарювання, їх об'єднань, наукових установ та консультативно-дорадчих органів.
У разі, якщо протягом строку оприлюднення до проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу (які за змістом мають відповідати таким, що надавалися для розгляду спеціально уповноваженому органу або його територіальному органу) надійшли зауваження і пропозиції, які за результатами розгляду розробником проекту регуляторного акта були повністю чи частково враховані, то, відповідно, доопрацьований розробником проект за своїми нормами та положеннями буде відрізнятися від проекту, що надавався на погодження до спеціально уповноваженого органу або його територіального органу, тобто, це буде вже інший проект регуляторного акта, який у встановленому Законом ( 1160-15 ) порядку подається на повторне погодження до спеціально уповноваженого органу або його територіального органу.
27. Процедура планування регуляторної діяльності. (ДПА)
Планування діяльності регуляторних органів з підготовки проектів регуляторних актів регламентовано статтями 7, 19 Закону ( 1160-15 ).
Так, регуляторні органи повинні розробити та затвердити на наступний календарний рік плани діяльності з підготовки ними проектів регуляторних актів (далі - Плани) не пізніше 15 грудня поточного року та оприлюднити їх у десятиденний строк після їх затвердження.
У разі підготовки або розгляду проекту регуляторного акта, який не був внесений до Плану, до нього вносяться відповідні зміни (не пізніше десяти робочих днів з дня початку підготовки цього проекту або з дня внесення проекту на розгляд до цього регуляторного органу, але не пізніше дня оприлюднення цього проекту).
Слід зауважити, що Плани діяльності центральних органів виконавчої влади з підготовки проектів регуляторних актів формуються на основі затвердженого плану діяльності Кабінету Міністрів України з підготовки проектів регуляторних актів.
Зміни до Плану вносяться у разі підготовки або розгляду проекту регуляторного акта, який не був внесений до Плану. При цьому відповідні зміни до Плану повинні бути внесені не пізніше десяти робочих днів з дня початку підготовки цього проекту або з дня внесення проекту на розгляд до цього регуляторного органу, але не пізніше дня оприлюднення цього проекту.
Відповідно до п. 4.6 розділу "Складання та оформлення службових документів" Примірної інструкції з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.97 N 1153, План затверджується відповідними органами або посадовими особами, до компетенції яких належить вирішення питань, викладених у цьому документі.
Затвердження Плану здійснюється за допомогою грифа затвердження або виданням розпорядчого документа.
28. Процедура перегляду. (ДПА)
Відповідно до статті 11 Закону ( 1160-15 ) перегляд регуляторного акта здійснюється:
- на підставі аналізу звіту про відстеження результативності цього регуляторного акта;
- за ініціативою регуляторного органу, який прийняв відповідний регуляторний акт;
- в інших випадках, передбачених Конституцією ( 254к/96-ВР ) та іншими законодавчими актами України.
Результатом перегляду регуляторного акта може бути рішення про:
- зупинення дії регуляторного акта;
- визнання регуляторного акта неконституційним;
- скасування регуляторного акта;
- необхідність залишення регуляторного акта без змін.
Рішення про необхідність перегляду регуляторного акта на підставі аналізу звіту про відстеження його результативності приймають (стаття 26 Закону ( 1160-15 ):
- урядовий комітет, який схвалив проект регуляторного акта або розробник проекту цього регуляторного акта (для органів виконавчої влади);
- регуляторний орган, який прийняв регуляторний акт.
29. До частини 10 статті 5 Закону ( 1160-15 ).
Яким актом визначено спосіб, що є доступним та однозначним для розуміння особами? (ДПА)
Є доцільним до прийняття Закону України "Про нормативно-правові акти" при розробці проектів регуляторних актів дотримуватися техніки нормотворення та керуватись вимогами Тимчасового регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2000 р. N 915, зокрема пунктом 9 розділу VI "Порядок підготовки, подання та розгляду проектів постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів", а саме: "зміст постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів повинен викладатися офіційно-діловим стилем з дотриманням нормативів державної мови. Вживані у тексті терміни повинні застосовуватися в одному значенні і не допускати різного тлумачення. Речення повинні бути стислими, простими і доступними за змістом".
30. До статей 6, 9 Закону ( 1160-15 ).
Чи можливий розгляд розробником лише вмотивованих, наданих з економічним обґрунтуванням зауважень та пропозицій?
Який механізм вмотивованого відхилення зауважень та пропозицій? (ДПА)
Статтею 9 Закону ( 1160-15 ) встановлено, що усі зауваження і пропозиції щодо проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов'язковому розгляду розробником цього проекту. За результатами цього розгляду розробник проекту регуляторного акта повністю чи частково враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє.
Згідно статті 14 Закону України "Про звернення громадян" ( 393/96-ВР ) органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, посадові особи зобов'язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.
Для опрацювання наданих від суб'єкта звернення пропозицій є доцільним здійснити послідовно такі дії:
- розглянути зауваження та пропозиції по суті до проекту регуляторного акта;
- проаналізувати надані до проекту регуляторного акта обґрунтування щодо доцільності включення або виключення певних його норм або положень на предмет їх відповідності меті регулювання та можливості його реалізації, адекватності запропонованих механізмів та заходів тощо;
- визначити підстави щодо недоцільності врахування наданих зауважень та пропозицій;
- письмово повідомити (у разі відхилення зауважень та пропозицій) суб'єкта звернення про результати розгляду з викладенням мотивів відхилення наданих ним зауважень та пропозицій.
31. До частини 4 статті 7 ( 1160-15 ).
Яким чином може бути включений до плану підготовки проектів регуляторних актів одного регуляторного органу проект регуляторного акта, який розробляється іншим відомством та вноситься на розгляд? (ДПА)
Відповідно до частини третьої п. 6 розділу II Тимчасового регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2000 N 915, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська держадміністрації у разі потреби подають пропозиції щодо розроблення законопроектів центральним органам виконавчої влади, до компетенції яких належить питання, що передбачається врегулювати законопроектом.
Відповідно до частини третьої п. 2 розділу IV Тимчасового регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2000 N 915, підприємства, установи та організації подають пропозиції щодо прийняття актів Кабінету Міністрів України центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим та місцевим органам виконавчої влади, до компетенції яких належить питання, яке передбачається врегулювати.
У разі коли розроблення проекту регуляторного акта доручено Кабінетом Міністрів України декільком регуляторним органам, орган, до компетенції якого належить предмет правового регулювання, зазначений першим у дорученні щодо розроблення цього проекту, є головним розробником та відповідає за його підготовку і внесення на розгляд.
У такому випадку проект регуляторного акта включається до плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів регуляторного органу що є головним розробником відповідно до вимог статті 7 Закону ( 1160-15 ).
Інші регуляторні органи, до компетенції яких належать питання що стосуються окремих положень проекту регуляторного акта, реалізація яких матиме суспільні та економічні наслідки, зобов'язані брати участь у його розробленні та опрацюванні. При цьому, зазначені регуляторні органи до свого плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів такий проект не включають.
Якщо одночасно декількома регуляторними органами у ініціативному порядку розробляється проект регуляторного акта щодо правового регулювання господарських відносин певної сфери діяльності, які можуть бути запропоновані, як альтернативні (за умови, якщо до компетенції цих регуляторних органів належить питання, що передбачається врегулювати), то ці регуляторні органи здійснюють самостійно діяльність з планування щодо підготовки проектів регуляторних актів відповідно до вимог статті 7 Закону ( 1160-15 ).
Зміни до Плану мають бути затверджені та оприлюднені відповідно до статті 13 Закону ( 1160-15 ).
32. До статті 14 ( 1160-15 ).
Оприлюднення інформації про здійснення регуляторної діяльності регуляторними органами здійснюється лише у спосіб, передбачений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19.03.2004 N 152-р, чи регуляторні органи зобов'язані оприлюднювати інформацію про здійснення ними регуляторної діяльності іншими способами та в інші терміни? (ДПА)
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19.03.2004 N 152-р "Про підготовку та оприлюднення щорічної інформації Кабінету Міністрів України про здійснення державної регуляторної політики органами виконавчої влади" на регуляторні органи - органи виконавчої влади покладено завдання щодо підготовки матеріалів до щорічної інформації Кабінету Міністрів України про здійснення державної регуляторної політики органами виконавчої влади та встановлено термін подання її Держпідприємництва України до 1 лютого.
Щорічна інформація Кабінету Міністрів України буде оприлюднюватись у газеті "Урядовий кур'єр".
Таким чином, даним розпорядженням не встановлюється обов'язок щодо необхідності регуляторним органам - органам виконавчої влади оприлюднювати інформацію про здійснення державної регуляторної політики у газеті "Урядовий кур'єр".
У даному випадку слід керуватись нормами статті 14 Закону ( 1160-15 ), а також вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2004 N 150 "Про офіційне оприлюднення регуляторних актів, прийнятих місцевими органами виконавчої влади, територіальними органами центральних органів виконавчої влади та їх посадовими особами, і внесення змін до Порядку оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади", якими встановлено, що регуляторні органи публікують у друкованих засобах масової інформації та/або розміщують на своїх офіційних сторінках у мережі Інтернет або оприлюднюють в інший спосіб, у тому числі через телебачення і радіо, інформацію про здійснення ними регуляторної діяльності.
33. До останнього абзацу статті 13 ( 1160-15 ).
Оприлюднення документів - це дія, яка не співпадає в часі, а саме, формування бюджету здійснюється в другому-третьому кварталах п.р., а складання плану законопроектної роботи в четвертому кварталі, тому постає питання щодо внесення змін в цій частині в Бюджетний кодекс України ( 2542-14 ). (ДПА)
У даному випадку при визначенні необхідного обсягу фінансування на здійснення регуляторної діяльності та підготовці бюджетної пропозиції слід керуватись середніми річними даними щодо кількості прийнятих регуляторних актів за минулі роки. Крім того, слід враховувати кількість регуляторних актів щодо яких настав термін здійснення заходів з відслідковування їх результативності; враховувати необхідність оприлюднення планів регуляторної діяльності та інформації про здійснення регуляторної діяльності
34. До статей 7, 19 ( 1160-15 ).
У випадку опублікування проекту регуляторного акта (не передбаченого планом) до внесення відповідних змін до плану, з якої дати розпочинається відлік строку, протягом якого від юридичних та фізичних осіб приймаються зауваження та пропозиції: з дати внесення відповідних змін до плану чи з дати фактичного опублікування проекту? (ДПА)
Згідно статті 7 Закону ( 1160-15 ), якщо регуляторний орган готує або розглядає проект регуляторного акта, який не внесений до затвердженого цим регуляторним органом плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, цей орган повинен внести відповідні зміни до плану не пізніше десяти робочих днів з дня початку підготовки цього проекту або з дня внесення проекту на розгляд до цього регуляторного органу, але не пізніше дня оприлюднення цього проекту.
У разі опублікування проекту регуляторного акта (не передбаченого планом) до внесення відповідних змін до плану, відлік строку, протягом якого від юридичних та фізичних осіб приймаються зауваження та пропозиції, починається з дати фактичного опублікування проекту.
35. До абзацу 4 п. 3 Методики проведення АРВ ( 308-2004 ).
Які способи можна вважати "прийнятними альтернативними способами", зокрема, в разі розробки регуляторних актів у сфері оподаткування? (ДПА)
Альтернатива запропонованому регуляторному акту - інший можливий спосіб досягнення цілей державного регулювання, визначених в АРВ.
В розділі АРВ "Визначення та оцінка усіх прийнятних альтернативних способів досягнення встановлених цілей з аргументацією переваг обраного способу" визначаються не менше двох можливих способів досягнення встановлених в АРВ цілей державного регулювання, які є відмінними від способу, що пропонується запровадити шляхом прийняття запропонованого регуляторного акта, тобто - альтернативи запропонованому регуляторному акту.
Як альтернатива запропонованому регуляторному акту обов'язково визначається спосіб розв'язання існуючої проблеми, запроваджений регуляторним актом, який є чинним на момент підготовки АРВ. У разі відсутності такого акта визначається поточний стан господарських та адміністративних відносин. При цьому розглядається можливість впровадження альтернатив, які передбачають застосування механізму саморегулювання або неістотний рівень державного регулювання.
Кожна визначена альтернатива запропонованому регуляторному акту оцінюється за критерієм можливості досягнення нею встановлених в АРВ цілей державного регулювання та можливості впровадження і виконання вимог, встановлених цією альтернативою, з метою відмови від тих альтернатив, які не можуть досягти цих цілей та/або не можуть бути впроваджені і виконані.
За умови відмови від впровадження певних альтернатив запропонованому регуляторному акту вказуються причини такої відмови, якими можуть бути неможливість досягнення встановлених цілей державного регулювання, порівняно істотні витрати, які необхідні для впровадження альтернатив або виникнуть внаслідок їх дії.
Альтернативи запропонованому регуляторному акту, які за попередньою оцінкою можуть досягти встановлених цілей, порівнюються між собою для відбору найкращої альтернативи. При цьому наводиться обґрунтування переваг обраного способу досягнення встановлених цілей державного регулювання.
При відборі альтернатив особлива увага надається регуляторним механізмам з незначним рівнем державного втручання у сферу господарської діяльності. До таких регуляторних механізмів можуть належати:
- альтернативи, в яких встановлені вимоги щодо досягнення кінцевого результату виконання певної дії та одночасно відсутні вимоги або встановлені несуттєві вимоги до процедури досягнення цього кінцевого результату. Таким чином, об'єктом контролю є виключно досягнення певного результату, а не додержання процедурних вимог такого досягнення певного результату;
- надання споживачам доступу до інформації про характеристики товарів та послуг, які пропонуються на ринку, а також про спроможність суб'єктів господарювання надавати послуги та виконувати роботи (сприяння інформованому виборові), що дозволяє не встановлювати заборону доступу цих товарів, послуг та робіт на ринок;
- альтернативи, спрямовані на впровадження більше орієнтованих на ринкові відносини підходів, які полягають у визначенні можливості запровадження механізмів, які не передбачають безпосереднього державного регулювання господарських відносин; а також у застосуванні можливості стягнення коштів в якості компенсаційної плати потерпілим (плати за відшкодування) за недодержання вимог регуляторного акта.
Усі альтернативи запропонованому регуляторному акту повинні бути поданими у формі окремих, невеликих за обсягом викладів, в яких в описовій формі необхідно відобразити шляхи (механізми) досягнення задекларованих цілей.
36. До п. 2 Методики відстеження результативності регуляторного акта ( 308-2004 ).
Чи необхідно проводити відстеження результативності (повторне та періодичне) щодо тих регуляторних актів, які були розроблені та прийняті до набрання чинності Законом ( 1160-15 ) та методикою, чи ця норма набуває чинності лише з дати прийняття методики, тобто розповсюджується лише на нові регуляторні акти? (ДПА)
Відстеження результативності регуляторних актів, відповідно до Закону ( 1160-15 ), є процедурою у ланцюгу послідовної регуляторної діяльності регуляторного органу, спрямованої на впровадження ефективних регуляторних актів.
Дії регуляторного органу щодо відстеження результативності регуляторних актів є тісно взаємопов'язаними з підготовкою аналізу регуляторного акта на стадії його розробки.
Так, у аналізі регуляторного впливу (пункти 10-12 Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 N 308 виключно необхідними для відстеження результативності регуляторного акта є:
- обов'язкові прогнозні значення показників результативності регуляторного акта, які встановлюються протягом різних періодів після набрання чинності актом;
- визначення заходів, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регуляторного акта;
- встановлення строків проведення базового та повторного відстеження результативності акта;
- визначення виду даних, які використовуватимуться для такого відстеження;
- групи осіб, що відбиратимуться для участі у відповідному опитуванні;
- наукові установи, що залучатимуться для відстеження.
Зазначені вимоги Законом ( 1160-15 ) та відповідними підзаконними актами на його реалізацію.
Такі вимоги не застосовувалися щодо тих регуляторних актів, які були розроблені та прийняті до набрання чинності Законом ( 1160-15 ), та відповідно відсутність зазначених вище параметрів та показників унеможливлює якісне та у повному обсязі здійснення відстеження результативності раніш прийнятих регуляторних актів, зокрема не забезпечуватиме виконання п. 3, 4 Методики відстеження результативності регуляторного акта, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 N 308, і найголовніше - не даватиме відповідь на головне питання: "Оцінка результатів реалізації регуляторного акта та ступеня досягнення визначених цілей".
Разом з тим, слід зазначити, що процедуру відстеження результативності не можна вважати новою та не знайомою для органів виконавчої влади, оскільки Положенням про порядок підготовки проектів регуляторних актів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31.07.2000 N 1182, передбачалося здійснення заходів щодо визначення ефективності дії впровадженого регуляторного акта та підготовка звітності про ці заходи. I ця робота мала проводитись.
Зважаючи на те, що з набуттям чинності Закону ( 1160-15 ) введено нові норми, а поза межею здійснення таких заходів залишилась певна кількість діючих регуляторних актів, то до таких актів слід застосовувати процедуру перегляду (стаття 11 Закону) та приведення їх у відповідність з вимогами статті 4 Закону у строки, встановлені Прикінцевими положеннями Закону.
37. Чи має право регуляторний орган при відстеженні результативності регуляторного акта вдаватися до послуг будь-яких інститутів досліджень, громадських об'єднань тощо? (ДПА)
Закон ( 1160-15 ) такого права регуляторного органу не обмежує, навпаки дає можливість проведення незалежної, всебічної оцінки результатів реалізації регуляторного акта та ступеня досягнення визначених цілей, сприяє консолідованій співпраці органів виконавчої влади, наукових, неурядових установ, громадських об'єднань тощо.
38. Навести як приклад перелік заходів, за допомогою яких буде здійснюватись відстеження результативності регуляторного акта у сфері оподаткування в разі його прийняття. (ДПА)
Перелік заходів, за допомогою яких буде здійснюватись відстеження результативності регуляторного акта, передбачає забезпечення дій організаційного характеру та виконання суто процедур з відстеження результативності регуляторного акта.
При цьому організаційні дії є типовими для більшості регуляторних органів, а виконання суто процедур з оцінки можуть відрізнятися залежно від складності самого регуляторного акта та необхідності організації роботи щодо забезпечення збирання, обробки, аналізу даних, необхідних для оцінки., а також організації роботи (координації) - у разі необхідності використання даних наукових досліджень або опитувань.
Згідно вимоги п. 13 Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 N 308, до переліку заходів з відстеження результативності регуляторного акта, які мають бути зазначені у аналізі регуляторного впливу, відноситься:
- визначення строків проведення базового та повторного відстеження результативності регуляторного акта;
- визначення видів даних (статистичних, наукових досліджень або опитувань) даних, які використовуватимуться для такого відстеження;
- визначення групи осіб, що відбиратимуться для участі у відповідному опитуванні;
- наукові установи, що залучатимуться для відстеження.
Голова Ю.А.Авксентьєв