Спільна діяльність:
договір простого товариства
Норма ст. 1130 ЦК дозволяє учасникам СД укладати договори двох видів:
- на підставі об'єднання вкладів учасників - договір простого товариства;
- без об'єднання вкладів.
У цій консультації ми більш детально розглянемо конкретні умови договору простого товариства, що укладається для ведення спільної підприємницької діяльності, спрямованої на отримання прибутку.
Договір простого товариства
Договір простого товариства (далі - ПТ) не потребує реєстрації юридичної особи, тому сфера його застосування досить широка.
Суть договору. Згідно зі ст. 1132 "за договором простого товариства сторони (учасники) приймають зобов'язання об'єднати свої вклади і спільно діяти з метою отримання прибутку або досягнення іншої мети".
Хто може стати учасником. Учасниками договору ПТ, метою якого є отримання прибутку, можуть бути як юридичні, так і фізичні особи, у тому числі іноземні суб'єкти.
Форма та істотні умови договору. Договір ПТ укладається в письмовій формі. Це обов'язкова вимога для всіх видів договорів про СД (ст. 1131 ЦК). Складається договір у вигляді окремого документа, який підписується сторонами і скріпляється печаткою, якщо учасником виступає юридична особа (ч. 2 ст. 207 ЦК). Завіряти нотаріально такі договори не обов'язково, але за бажанням сторони мають право завірити договір у нотаріуса.
Зазначимо, що в ч. 2 ст. 1131 ЦК міститься перелік істотних умов договору, але цей перелік не вичерпний. Сторони можуть передбачити й інші умови, які, на їх думку, є істотними для ведення СД.
Обов'язки та права сторін договору ПТ закріплені в ст. 1133 - 1141 ЦК:
- основні обов'язки - внесення вкладів кожним учасником; спільне ведення діяльності, передбаченої умовами договору; утримання і зберігання спільного майна; відшкодування затрат і збитків;
- основні права - право діяти від імені всіх учасників, якщо інше не передбачене договором; право знайомитися з усіма документами щодо ведення спільних справ учасників; право на отримання прибутку; право на відмову від подальшої участі в договорі.
Зазначимо, що, як і будь-який інший договір, договір ПТ - це індивідуальний документ і його умови залежать від характеру та виду діяльності, яку збираються вести учасники. Але в будь-якому випадку при формуванні змісту договору повинні враховуватися загальні принципи і вимоги, що містяться в гл. 77 ЦК.
Термін дії договору. З норми ст. 1142 ЦК випливає, що договір ПТ може бути укладений:
- без обмеження терміну, тобто безстрокове;
- із зазначенням конкретного терміну його дії;
- з формулюванням, що його дія продовжиться до досягнення поставленої мети.
Реєстрація договору. Державній реєстрації підлягають тільки договори про СД за участю іноземного інвестора. Порядок реєстрації таких договорів передбачений Положенням № 112.
Реєстрація договору в податкових органах. З метою оподаткування договір ПТ слід поставити на облік в органах ДПС (пп. 4.12.2, п. 4.14 Інструкції № 80). Для цього учасник СД, уповноважений вести спільні справи, подає до податкового органу за своїм місцезнаходженням такі документи: 1) заяву за формою № 1-ОПП; 2) копію договору ПТ, завірену уповноваженим платником. Якщо учасниками є юридичні особи - нерезиденти, то додатково подаються: 3) копія довідки за формою № 4-ОПП; 4) документи про реєстрацію нерезидента в країні його місцезнаходження; 5) інформаційна картка договору ПТ з відміткою органу, що здійснив реєстрацію. При поданні документів уповноважена особа зобов'язана пред'явити паспорт і довідку про присвоєння їй ідентифікаційного коду.
Якщо треба внести зміни
Зміни до умов договору можна внести шляхом:
- підписання додаткової угоди до договору,
- новації договору, тобто заміни одного зобов'язання іншим, - ст. 604 ЦК.
Уповноважена особа зобов'язана подати до податкового органу відповідні документи (копію додаткової угоди про внесення змін тощо) протягом 10 календарних днів з дня внесення змін (п. 1.5 Порядку складання звіту).
Реєстрація ПТ платником ПДВ. Учасник, уповноважений вести спільні справи, є відповідальним за утримання і внесення до бюджету ПДВ (п. 1.2 ст. 1 Закону про ПДВ). Тому він повинен зареєструвати ПТ як платника ПДВ у податковому органі. Податковий орган присвоює ПТ індивідуальний номер і видає свідоцтво платника ПДВ (Порядок № 380). Для обліку і розрахунку сум ПДВ уповноваженій особі необхідно зареєструвати і вести окремо за СД Книгу обліку придбання товарів (робіт, послуг) (Наказ № 165) і Книгу обліку продажу товарів (робіт, послуг), а також подавати до податкового органу звітність із цього податку.
Для обслуговування спільної підприємницької діяльності ПТ уповноважений учасник повинен відкрити банківський рахунок у порядку, установленому п. 1.11, 4.1 Інструкції № 492.
Ведення спільних справ учасників
Згідно зі ст. 1135 ЦК управління спільними справами ПТ може здійснюватися у трьох формах: 1) кожний учасник діє від імені всіх учасників; 2) усі справи ведуться одним учасником; 3) справи ведуться всіма учасниками. Укладаючи договір ПТ, учасники повинні визначити в ньому порядок ведення спільних справ.
Як правило, ведення спільних справ у ПТ доручається одному з учасників - на підставі ч. 2 ст. 1134 ЦК. Уповноважений учасник веде бухгалтерський і податковий облік спільної діяльності та відповідає за утримання і перерахування до бюджету податків (п. 8 Порядку № 571).
Уповноважений учасник діє на підставі договору або довіреності (ч. 2 ст. 1135 ЦК). Для представництва перед третіми особами учасники видають йому довіреність у письмовій формі (ч. 3 ст. 244 ЦК).
Така довіреність повинна містити необхідні реквізити: хто видає і кому, місце і дату видачі, обсяг повноважень довіреного. Відсутність у довіреності дати видачі робить її недійсною (ч. 3 ст. 247 ЦК).
Учасники можуть обмежити повноваження учасника щодо укладення окремих видів угод або витрачання коштів понад установлену межу без їх згоди. Таке обмеження повинне бути прямо вказане в довіреності або в договорі ПТ (ч. 3 ст. 1135 ЦК).
Вклади учасників і правовий режим майна ПТ
Статтею 1133 ЦК передбачено, що "вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), у тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв'язки".
Майно, що вноситься в ПТ, може бути власністю учасника або ж належати йому на інших правах, наприклад на правах оренди, безплатного користування тощо (ст. 1134 ЦК).
Грошова оцінка вкладів учасників проводиться за узгодженням сторін самостійно або із залученням незалежних оцінювачів - у порядку, передбаченому Законом про оцінну діяльність.
Вартість вкладів і порядок їх унесення вказуються учасниками в тексті договору. За загальним правилом, не оцінені учасниками вклади вважаються рівними за вартістю (ч. 2 ст. 1133 ЦК). Як показує практика, учасники договорів СД, спрямованої на отримання прибутку, визначають розмір частки кожного учасника у відсотковому відношенні - залежно від вартості внесеного вкладу.
Правовий статус виділеного для спільної діяльності майна встановлюється сторонами в договорі ПТ. Умова про правовий статус майна є істотною умовою такого договору (ч. 2 ст. 1131 ЦК).
Який же статус може мати таке майно?
Спільна часткова власність. Якщо договором або законом не встановлене інше, то майно, яке є власністю учасників, а також майно, отримане в результаті СД, визнається спільною частковою власністю учасників (ст. 1134 ЦК). При цьому частина кожного учасника в отриманому в результаті ведення СД майні (плоди, продукція та доходи) визначається відповідно до розміру вкладу, указаного в договорі, якщо немає іншої домовленості між учасниками (ст. 359 ЦК). Порядок і мета використання спільного часткового майна встановлюються в договорі ПТ.
Спільне майно. Режим спільної часткової власності не поширюється на внесене у вигляді вкладу майно, яке не було власністю учасників. Наприклад, один з учасників зробив внесок у вигляді права користування майном, яке він орендує. Таке майно є спільним для всіх учасників (ст. 1134 ЦК). Але в даному випадку внеском виступає не саме майно, а право користування ним. Усі учасники можуть користуватися цим майном, нести обов'язки з його утримання і відшкодування відповідних затрат.
Спільні затрати і збитки учасників,
розподіл прибутку
Учасники самостійно вирішують питання про те, у якому порядку вони відшкодовуватимуть затрати і збитки, що виникають у процесі виконання договору ПТ. Ця умова є істотною для договору ПТ (ч. 2 ст. 1131 ЦК). Заборонено включати до договору ПТ умову, за якої учасник повністю звільняється від відшкодування витрат і збитків (така умова згідно з абзацом другим ст. 1137 ЦК уважається нікчемною, тобто неіснуючою).
Для того щоб запобігти можливим спорам у майбутньому, при складанні цього розділу договору необхідно чітко визначити, що саме учасники розуміють під затратами, пов'язаними зі здійсненням спільної діяльності, і детально викласти порядок відшкодування таких затрат. За відсутності в договорі прямих указівок на цей рахунок учасникам слід керуватися положеннями ст. 1137 ЦК (тобто кожний учасник несе витрати і збитки, що виникли в результаті здійснення СД, пропорційно вартості його вкладу в спільне майно).
Порядок розподілу прибутку також установлюється сторонами в договорі ПТ. Повне відсторонення будь-якого учасника від участі в розподілі прибутку заборонене. Така умова в договорі ПТ також вважатиметься нікчемною (ст. 1139 ЦК). Якщо ж умова про порядок розподілу прибутку не включена до договору, то за загальним правилом отриманий прибуток розподіляється пропорційно вкладу кожного учасника (ст. 1139 ЦК).
Відповідальність учасників ПТ
Учасники ПТ, які ведуть спільну підприємницьку діяльність, відповідають солідарне за всіма спільними зобов'язаннями (ч. 2 ст. 1138 ЦК). Це означає, що будь-який з боржників зобов'язаний виконати вимогу повністю.
Кредитор має право затребувати виконання солідарного обов'язку як від усіх боржників спільно, так і від кожного з них окремо, причому як у частині, так і повністю (ч. 1 ст. 543 ЦК). Іншими словами, кредитор на свій розсуд вибирає того учасника ПТ, який є найбільш платоспроможним і здатний швидко задовольнити його вимоги.
Учасник, який задовольнив вимоги кредитора за всіх інших учасників, має право в регресному порядку вимагати від них виконання зобов'язання пропорційно часткам у ПТ.
Зазначимо, що учасник, який вийшов з ПТ, продовжує відповідати за спільними зобов'язаннями, що виникли в період його участі в ПТ, на загальних підставах (ст. 1143 ЦК).
Вихід учасника з ПТ
Правові наслідки дострокового виходу учасника з ПТ залежать від терміну дії укладеного договору.
Так, відмова учасника від подальшої участі в безстроковому договорі ПТ буде правомірною, якщо він заявить про свій вихід з ПТ не пізніше ніж за 3 місяці до виходу. При цьому умова в договорі ПТ про обмеження або заборону права на вихід учасника з безстрокового договору вважається нікчемною (ч. 1 ст. 1142 ЦК).
Але якщо договір ПТ укладений із зазначенням терміну його дії або з указівкою на те, що дія договору продовжиться до досягнення поставленої мети, достроковий вихід учасника є порушенням договору. За таке порушення учасник несе відповідальність перед іншими учасниками у вигляді відшкодування реальних збитків. Але це за наявності поважних причин для розірвання договору (ч. 2 ст. 1142 ЦК). Під реальними збитками, зокрема, розуміються витрати, які особа, чиє право порушене, здійснила або повинна буде здійснити для відновлення свого порушеного права (п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК). За відсутності поважних причин учасник повинен буде відшкодувати збитки в повному обсязі, тобто реальні збитки плюс упущена вигода - доходи, які особа отримала б за звичайних обставин (п. 2 ч. 2 ст. 22 ЦК).
Припинення договору ПТ
Підстави для припинення договору ПТ передбачені ст. 1141 ЦК.
У разі припинення договору ПТ майно, передане у спільне володіння та(або) користування, повертається учасникам без винагороди, якщо інше не передбачене домовленістю сторін (ч. 2 ст. 1141 ЦК).
При поділі майна, що знаходиться в спільній частковій власності, учасники можуть вимагати повернення своєї частини майна в натурі або шляхом грошової компенсації. При цьому учасник, який уніс річ, визначену індивідуальними ознаками, має право вимагати повернення йому цієї речі за умови дотримання інтересів інших учасників і кредиторів (ч. 2 ст. 1142 ЦК).
Поділ майна, що знаходиться в спільній власності учасників, і спільних прав вимоги, які виникли у них, здійснюється за домовленістю учасників відповідно до ст. 367 ЦК.
Перелік документів
1. ЦК - Цивільний кодекс України від 16.01.03 р. № 435-IV, зі змінами.
2. ГК - Господарський кодекс України від 16.01.03 р. № 436-IV, зі змінами.
3. Закон № 996 - Закон України від 16.07.99 р. № 996-XIV "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні".
4. Закон № 2505 - Закон України від 25.03.05 р. № 2505-IV "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України".
5. Закон про оцінну діяльність - Закон України від 12.07.01 р. № 2658-III "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
6. Указ № 857 - Указ Президента України від 07.08.98 р. № 857/98 "Про деякі зміни в оподаткуванні" (утратив чинність відповідно до п. 18 Прикінцевих положень Закону № 2505).
7. Наказ № 165 - наказ ДПАУ від 30.05.97 р. № 165 "Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення".
8. Наказ № 213 - наказ ДПАУ від 15.06.05 р. № 213 "Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість".
9. Порядок складання звіту - Порядок складання звіту про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи, затверджений наказом ДПАУ від 30.09.04 р. № 571.
10. Порядок ведення книги обліку продажу - Порядок ведення книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), затверджений наказом ДПАУ від 30.05.97 р. № 165.
11. Порядок ведення книги обліку придбання - Порядок ведення книги обліку придбання товарів (робіт, послуг), затверджений наказом ДПАУ від 30.05.97 р. № 165.
12. Порядок № 166 - Порядок заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затверджений наказом ДПАУ від 30.05.97 р. № 166, зі змінами.
13. Порядок № 234 - Порядок ведення податкового обліку і складання податкової звітності результатів спільної діяльності на території України без створення юридичної особи, затверджений наказом ДПАУ від 11.07.97 р. № 234.
14. Порядок № 380 - Порядок присвоєння реєстраційних (облікових) номерів платників податків, затверджений наказом ДПАУ від 03.08.98 р. № 380.
15. Порядок № 571/1 - Порядок ведення податкового обліку результатів спільної діяльності на території України без створення юридичної особи, затверджений наказом ДПАУ від 30.09.04 р. № 571.
16. Порядок № 571/2 - Порядок складання звіту про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи, затверджений наказом ДПАУ від 30.09.04 р. № 571.
17. Положення № 112 - Положення про порядок реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземних інвесторів, затверджене постановою КМУ від 30.01.97 р. № 112.
18. П(С)БО 7 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затверджене наказом МФУ від 27.04.2000 р. № 92.
19. Інструкція № 80 - Інструкція про порядок обліку платників податків, затверджена наказом ДПАУ від 19.02.98 р. № 80.
20. Інструкція № 492 - Інструкція про порядок відкриття, використання та закриття рахунків у національній валюті, затверджена постановою Правління НБУ від 12.11.03 р. № 492.
21. Податкове роз'яснення № 74 - Податкове роз'яснення про застосування пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, пп. 5.2.1, 5.2.14 п. 5.2 ст. 5 і пп. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" при здійсненні платниками податку на прибуток операцій з об'єктами незавершеного будівництва, затверджене наказом ДПАУ від 15.02.02 р. № 74.
Софія Хом'як,
юрист фірми "Баланс-Клуб"