Договір
між Україною та Корейською Народно-Демократичною
Республікою про передачу осіб, засуджених до
позбавлення волі, для відбування покарання

Дата підписання: 12.11.2004

Дата ратифікації: 22.06.2005

Дата набрання чинності: 22.12.2006

Україна та Корейська Народно-Демократична Республіка, далі - Сторони,

грунтуючись на взаємній повазі суверенітету, рівності та взаємному інтересі,

бажаючи укріпити співробітництво в сфері правосуддя двох країн,

прагнучи надавати засудженим особам можливість відбувати покарання в країні їх громадянства з тим, щоб сприяти поверненню засуджених до суспільства,

вирішили укласти цей Договір і домовились про таке:

Стаття 1
Визначення

У цьому Договорі нижченаведені терміни означають:

"Держава винесення вироку" - Сторона, судом якої винесено вирок про засудження особи до позбавлення волі;

"Держава виконання вироку" - Сторона, якій передається для подальшого відбування покарання особа, засуджена до позбавлення волі, і яка є її громадянином;

"Засуджений" - особа, засуджена вироком суду будь-якої з Сторін, що набрав законної сили, до позбавлення волі за вчинення злочину.

Стаття 2
Мета передачі

Відповідно до положень цього Договору Сторони передаватимуть одна одній засуджених з метою виконання покарання, призначеного їм Державою винесення вироку, на території Держави виконання вироку.

Стаття 3
Центральні органи

1. Для цілей цього Договору Сторони зносяться між собою через свої Центральні органи, призначені кожною із Сторін.

2. Центральними органами, зазначеними в попередній частині, є

з боку України - Міністерство юстиції,

з боку Корейської Народно-Демократичної Республіки - Центральний Суд.

Про зміну однією із Сторін призначеного нею Центрального органу має бути доведено до відома іншої Сторони в письмовій формі через дипломатичні канали.

Стаття 4
Умови передачі

1. Передача засудженого до позбавлення волі для відбування покарання може здійснюватися лише при дотриманні таких умов:

1) засуджений є громадянином Держави виконання вироку;

2) діяння, за яке особу було засуджено, є злочином і за законодавством Держави виконання вироку;

3) на дату отримання запиту про передачу винесений засудженому вирок уже набрав законної сили, і строк покарання, не відбутий засудженим, становить не менш як один рік;

4) засуджений дав письмову згоду або, у разі неможливості волевиявлення з причини віку, фізичного чи психічного стану засудженого, його представник дав письмову згоду на передачу;

5) обидві Сторони дали згоду на передачу;

6) запитуюча Сторона належним чином виконала вимоги статті 7 цього Договору.

2. У виняткових випадках Сторони можуть погодитися на передачу, навіть якщо строк покарання, не відбутий засудженим, є меншим, ніж строк, передбачений в пункті 3 частини 1 цієї статті. При цьому, якщо розгляд питання про передачу не завершено в строк за 6 місяців до дати закінчення відбування покарання, передача не здійснюється.

Стаття 5
Відмова в передачі

У передачі може бути відмовлено, якщо:

1) одна із Сторін вважає, що передача завдає шкоди її суверенітету, безпеці, суспільному порядку чи суперечить основним принципам законодавства;

2) засуджений має непогашені заборгованості або стосовно засудженого не закінчено судовий процес, розпочатий з інших підстав.

Стаття 6
Запит і відповідь

1. Як Держава винесення вироку, так і Держава виконання вироку вправі звертатися одна до одної із запитом про передачу. Засуджений та його представник або члени його сім'ї, родичі (подружжя, батьки, діти, усиновителі, усиновлені, рідні брати і сестри, дід і бабка, онуки) можуть звертатися до будь-якої із Сторін з проханням про передачу відповідно до положень цього Договору.

2. Запитувана Сторона зобов'язана у можливо короткий строк повідомляти запитуючу Сторону про своє рішення по суті прохання про передачу.

3. Запит і відповідь про передачу здійснюються в письмовій формі і передаються в порядку, передбаченому в статті 3 цього Договору.

Стаття 7
Необхідні документи

1. При вирішенні питання про передачу Держава винесення вироку надає Державі виконання вироку такі документи:

1) тексти статей кримінального закону, на підставі якого було засуджено особу;

2) письмова заява засудженого або, у випадках, передбачених пунктом 4 частини 1 статті 4 цього Договору, - його представника про згоду на передачу;

3) копії вироку, що набрав законної сили, а в разі, якщо вирок був змінений, - також остаточного судового рішення у справі;

4) відомості про відбуту частину покарання і ту частину покарання, яка підлягає подальшому відбуванню, у тому числі відомості про перебування під вартою до судового розгляду, про зменшення строку покарання та щодо інших положень, пов'язаних з виконанням вироку;

5) медичний висновок про стан здоров'я засудженого;

6) відомості про наявність матеріальної шкоди та її відшкодування.

2. Держава виконання вироку надає Державі винесення вироку такі документи:

1) документи або відомості про те, що засуджений є громадянином Держави виконання вироку;

2) тексти статей кримінального закону Держави виконання вироку, згідно з якими діяння, за яке особу було засуджено, також є злочином.

3. У разі потреби Сторони можуть запросити одна в одної додаткові матеріали.

Стаття 8
Повідомлення засуджених

1. Кожна із Сторін повинна повідомляти засуджених, які перебувають на її території і до яких може бути застосований цей Договір, про можливість їхньої передачі відповідно до положень цього Договору.

2. Про заходи чи рішення, прийняті за запитом про передачу Державою винесення вироку або Державою виконання вироку відповідно до статей 6 і 7 цього Договору, Сторони повинні повідомляти в письмовій формі засуджених, які перебувають на їхніх територіях.

Стаття 9
Згода засудженого

1. Держава винесення вироку повинна забезпечити добровільність згоди на передачу засудженого або його законного представника з повним їх інформуванням про правові наслідки передачі, що має бути підтверджено в заяві про згоду на передачу.

2. У разі отримання запиту Держава винесення вироку зобов'язується надати Державі виконання вироку можливість перевірити через уповноважену особу факт надання згоди засудженим відповідно до умов, передбачених у попередній частині.

Стаття 10
Визначення порядку виконання

У разі згоди Сторін на передачу час, місце і порядок передачі засудженого визначаються у якомога короткий строк шляхом консультацій через канали, передбачені в статті 3 цього Договору.

Стаття 11
Виконання покарання

1. Держава виконання вироку повинна забезпечити виконання вироку в повному обсязі, керуючись при цьому своїм національним законодавством.

2. У разі, якщо покарання, визначене вироком, за своїм характером чи строком не відповідає законодавству Держави виконання вироку, ця Держава може за згодою Держави винесення вироку привести покарання у відповідність зі своїм законодавством, яке передбачає відповідальність за аналогічний злочин. У разі зміни покарання Держава виконання вироку повинна дотримуватись таких умов:

1) дотримуватись фактів у тому виді, у якому вони встановлені у вироку;

2) покарання у виді позбавлення волі не може бути замінено санкцією майнового характеру;

3) покарання, що замінюється, повинно, у міру можливості, відповідати за характером покаранню, призначеному Державою винесення вироку;

4) покарання, що замінюється, не повинно бути більш тяжким, ніж покарання, призначене Державою винесення вироку, і строк покарання не повинен перевищувати максимального строку покарання, передбаченого за вчинення такого самого злочину законами Держави виконання вироку;

5) частина покарання, відбута засудженим на території Держави винесення вироку, повинна бути виключена із строку покарання.

3. У разі заміни покарання відповідно до пункту 2 цієї статті, Держава виконання вироку повинна у якомога стислий строк передати Державі винесення вироку копії відповідного рішення разом з текстом закону, на підставі якого змінено покарання.

4. Держава виконання вироку вправі скоротити строк покарання засудженому чи застосувати до нього умовно-дострокове звільнення відповідно до законів своєї країни.

Стаття 12
Перегляд вироку

1. Перегляд справи може здійснюватися лише Державою винесення вироку.

2. У разі, якщо після передачі засуджений подасть апеляцію Державі виконання вироку, вона повинна в якомога стислий строк повідомити про це Державу винесення вироку і передати їй відповідні матеріали апеляції.

3. Держава винесення вироку зобов'язується у якомога стислий строк повідомляти Державу виконання вироку про результати розгляду апеляції через канали, передбачені в статті 3 цього Договору.

4. У разі прийняття Державою винесення вироку рішення про пом'якшення покарання або про повне звільнення засудженого від покарання після перегляду справи Держава виконання вироку у якомога стислий строк після отримання повідомлення від Держави винесення вироку повинна змінити або припинити виконання покарання.

Стаття 13
Амністія та помилування

Кожна із Сторін має право відповідно до своїх законів здійснювати амністію та помилування стосовно переданого засудженого, і повинна своєчасно повідомити про це рішення іншій Стороні через канали, передбачені в статті 3 цього Договору.

Стаття 14
Відомості про виконання

В одному з наступних випадків Держава виконання вироку повинна в якомога стислий строк надати Державі винесення вироку відповідні відомості про виконання покарання:

1) Держава виконання вироку вважає покарання виконаним остаточно;

2) засуджений вчинив втечу до закінчення строку покарання;

3) за запитом Держави винесення вироку.

Стаття 15
Транзит через територію

1. У разі, якщо будь-якій із Сторін для виконання домовленостей з третьою країною про передачу засудженого для відбування покарання потрібен транзит через територію іншої Сторони, вона повинна звернутися до іншої Сторони з проханням про транзит через її територію.

2. Положення частини 1 цієї статті не застосовуються у разі авіаперевезення, якщо здійснення посадки на території іншої Сторони не заплановано.

3. Сторона, яка отримала прохання про транзит через її територію, повинна дати на це згоду, якщо це не суперечить її законодавству.

Стаття 16
Мова

При виконанні цього Договору Сторони користуються своїми державними мовами, додаючи переклад усіх документів на державну мову іншої Сторони або на російську мову.

Стаття 17
Дійсність документів

1. Документи, виготовлені або засвідчені відповідними органами однієї Сторони, скріплені гербовою печаткою і підписом уповноваженої особи, мають силу документів на території іншої Сторони і не потребують додаткового засвідчення.

2. Документи, які на території однієї Сторони визнаються офіційними, визнаються такими й на території іншої Сторони.

Стаття 18
Витрати

1. Витрати, пов'язані з передачею засудженого, які виникли до його передачі, несе Сторона, у якої вони виникли. Витрати, пов'язані з виконанням передачі і продовженням виконання вироку після передачі засудженого, несе Держава виконання вироку.

2. Витрати, пов'язані з транзитом, несе Сторона, яка направила прохання про транзит через територію іншої Сторони.

Стаття 19
Дія Договору

Цей Договір застосовується для виконання вироків, винесених як до, так і після набуття ним чинності.

Стаття 20
Вирішення розбіжностей

Спори щодо застосування та тлумачення цього Договору вирішуватимуться через дипломатичні канали, якщо вони не були врегульовані безпосередньо Центральними органами Сторін шляхом консультацій.

Стаття 21
Внесення змін до Договору

Цей Договір за взаємною згодою Сторін може бути змінений і доповнений в порядку його укладення.

Стаття 22
Набрання чинності і припинення Договору

1. Цей Договір підлягає ратифікації і набуває чинності на тридцятий день після обміну ратифікаційними грамотами.

2. Цей Договір укладається на невизначений строк. Кожна із Сторін може денонсувати його шляхом письмового повідомлення через дипломатичні канали. Договір втрачає чинність через шість місяців від дати отримання іншою Стороною такого повідомлення.

Укладено 12 листопада 2004 року в м. Пхеньян у двох примірниках, кожний українською, корейською та російською мовами, причому всі тексти є автентичними. У разі виникнення розбіжностей Сторони звертатимуться до тексту, викладеного російською мовою.

За Україну  За Корейську
Народно-Демократичну Республіку