МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

ЛИСТ
01.12.2003 N 22-34-1465

Державному комітету
України по земельних
ресурсах
01601, м. Київ,
пров. Музейний, 12

Стосовно застосування норм статей 38 та 53-1
Кодексу України про адміністративні
правопорушення

У Міністерстві юстиції України розглянуто лист Держкомзему від 24 жовтня 2003 року N 14-26-4/6782 щодо надання роз'яснень стосовно застосування норм статей 38 та 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення ( 80731-10 ) при скоєнні особою триваючого правопорушення та повідомляється наступне.

Статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення ( 80731-10 ) встановлено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - два місяці з дня його виявлення.

У пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 червня 1988 року N 6 "Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення" постановлено, що при перевірці додержання органом (посадовою особою) встановленого ст. 38 КпАП України ( 80731-10 ) двомісячного строку застосування адміністративного стягнення судам слід мати на увазі, що при правопорушеннях, які тривають (самоправне зайняття жилого приміщення - ст. 151 КпАП України, порушення або невиконання встановлених правил пожежної безпеки - ст. 175, невиконання обов'язків по вихованню і навчанню дітей - ст. 184 та ін.), зазначений строк обчислюється з дня виявлення правопорушення.

В теорії адміністративного права розрізняють продовжувані і триваючі адміністративні правопорушення наступним чином.

Так, продовжуваним адміністративним проступком називають ряд ідентичних проступків, які вчиняються неодноразово з однаковою метою, формою вини, тими ж суб'єктами, засобами дії і які складають у сукупності єдине правопорушення (наприклад, дрібне розкрадання державного або колективного майна).

Проте триваючими адміністративними проступками є проступки, пов'язані з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених правовою нормою (наприклад, проживання без паспорта, самовільне будівництво будинків або споруд тощо), припиняються або виконанням регламентованих обов'язків, або притягненням винної у невиконанні особи до відповідальності. Дуже часто ці правопорушення є наслідками протиправної бездіяльності.

Тобто триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно скоює правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків.

Враховуючи вищенаведене, на думку Мін'юсту, якщо особа самовільно займає земельну ділянку протягом декількох років, то таке правопорушення буде вважатись триваючим.

Заступник Міністра I.I.Ємельянова