Коментарі до Закону № 2505 от 25.03.05 р.
Набуття чинності
Коментований Закон, безумовно, займе провідне місце серед документів, прийнятих ВР у поточному році, передусім унаслідок своєї глобальності. Адже ще не було документа, який змінював би таку кількість законодавчих актів, що стосуються оподаткування.
Закон містить 85 розділів, у першому з яких у новій редакції викладений Закон про Держбюджет на поточний рік. Це означає, що з моменту набуття чинності нової редакції Закону про Держбюджет на 2005 рік його колишня редакція (розуміється Закон № 2285) уже не може застосовуватися.
Як бачимо, законодавці благополучно забули про ч. 7 ст. 1 Закону про систему оподаткування, де чорним по білому написано, що зміни і доповнення, які стосуються надання пільг, зміни податків (зборів), механізму їх сплати, повинні вноситися до "податкових" законів не пізніше ніж за 6 місяців до початку нового бюджетного року і набувати чинності тільки з початку нового бюджетного року. Така "забудькуватість" цілком може стати причиною судового розгляду з питання конституційності коментованого Закону.
Після вивчення тексту Закону виникає серйозне запитання: "Коли ж набувають чинності його норми?" Законодавці відповіли на це запитання традиційно: з моменту опублікування, крім окремих положень.
У результаті ми маємо дату опублікування -31 березня 2005 року (до речі, завважте, як оперативно "спрацювали" офіційні видання, опублікувавши величезний Закон уже на п'ятий день після його прийняття ВР). Із цього моменту набуває чинності більша частина положень нового Закону.
У той же час деякі його норми починають діяти або з більш пізньої, або з більш ранньої дати: наприклад, п. 8, 9, 12 ст. 2 Закону про Держбюджет на 2005 рік - з 01.01.05 р. Як ще один приклад дії положень Закону "заднім числом" можна навести змінені норми про оподаткування прибутку. Так, у п. 2 Прикінцевих положень Закону № 2505 указано, що такі норми починають застосовуватися до результатів господарської діяльності того податкового періоду, на який припадає дата введення його в дію, тобто, по суті, вони повинні застосовуватися вже до результатів першого кварталу 2005 року.
Це далеко не всі винятки, що стосуються моменту набуття чинності Закону, конкретні дати вказані нами за текстом коментарів. На жаль, конституційний принцип про те, що "закони зворотної сили не мають", законодавцями чергового разу благополучно забутий.
Прожитковий мінімум,
мінімальна зарплата та ПСП
(розділ 1)
Прожитковий мінімум і мінімальна зарплата мають важливе соціальне значення, тому не могли бути залишені без уваги. Давайте подивимося, що в результаті виходить.
Мінімальна заробітна плата. У ст. 83 Закону про Держбюджет на поточний рік (нова редакція) установлені такі розміри мінімальної зарплати:
| Період засто- сування |
З 01.01.05 р. |
З 01.04.05 р. |
З 01.07.05 р. |
З 01.09.05 р. |
| Розмір міні- мальної зарплати |
262 грн. |
290 грн. |
310 грн. |
332 грн. |
Не забудьте, що безпосередньо від величини мінімальної зарплати залежать деякі соціальні виплати, розмір статутного капіталу, сума боргових вимог для початку процедури банкрутства, розмір ринкового збору.
Прожитковий мінімум. Нова редакція Закону про Держбюджет на поточний рік (ст. 63) містить уже знайомі нам розміри прожиткового мінімуму, які раніше були затверджені Законом № 2089*. Нагадаємо, що Закон № 2089 набув чинності з 20.01.05 р. і відрізнявся від колишньої редакції Закону про Держбюджет, що викликало спори, пов'язані з його застосуванням. Тепер таких розбіжностей уже не буде, оскільки до Закону України "Про прожитковий мінімум" унесені зміни, якими закріплено, що прожитковий мінімум буде встановлюватися ВР тільки в Законі про державний бюджет на відповідний рік, тобто двох законів і відповідно двох різних мінімумів не буде (розд. 46 коментованого Закону).
Зверніть увагу на те, що ст. 63 Закону про Держбюджет на 2005 рік діє з дати опублікування коментованого Закону, тобто з 31 березня 2005 року. Ми вже зазначили, що величини прожиткового мінімуму, указані в цій статті, ті ж, що й у Законі № 2089, тому сфера їх застосування не змінилася, вони як і раніше використовуються:
- при визначенні розміру внесків, що утримуються на ЗДСС із тимчасової непрацездатності (ст. 1 Закону № 2213);
- при визначенні мінімального розміру пенсії за віком (ст. 28 Закону № 1058);
- для індексації заробітної плати (ст. 2 Закону № 1282).
ПСП. Трохи інакше йде справа з податковою соціальною пільгою. Стаття 63 Закону про Держбюджет (нова редакція) набула чинності з 31.03.05 р., Закон № 2089 - з 20.01.05 р., а для визначення права особи на ПСП використовується прожитковий мінімум, установлений для працездатних осіб, на 1 січня звітного податкового року, про що прямо указано в Законі № 889.
На 1 січня поточного року прожитковий мінімум був установлений тільки колишньою редакцією Закону про Держбюджет. Таким чином, на нашу думку, для визначення права особи на ПСП і розміру неоподатковуваної нецільової благодійної допомоги (пп. 6.5.1 та 9.7.3 Закону № 889) повинен застосовуватися прожитковий мінімум, установлений саме колишньою редакцією Закону про Держбюджет (ст. 61), тобто 409 грн. У той же час цілком можливо, що ДПАУ у цьому питанні займе більш сприятливу для платників податків позицію, дозволивши використовувати прожитковий мінімум у розмірі 453 грн.
I на закінчення зазначимо, що для соціальних виплат і пільг, які до стабілізації економічного стану в країні розраховуються виходячи з рівня забезпечення прожиткового мінімуму, будуть застосовуватися відповідні положення нової редакції Закону про Держбюджет на поточний рік, якими цей рівень і встановлений. Мова йде про допомоги, що виплачуються згідно із Законами "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям", та інші виплати, застережені у ст. 59 та 69 Закону про Держбюджет.
Пенсійне страхування
З 31.03.05 р. розмір страхових внесків, що нараховуються роботодавцями на суми оплати праці найманих працівників, оплату лікарняних, а також на суми винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими договорами, складе 32,3 % (раніше - 32 %). Розрахунок внесків здійснюється пропорційно робочим дням місяця.
Страховий внесок, що сплачується за осіб, які отримують допомогу по догляду за дитиною до 3 років, також зміниться з 31.03.05 р. і за березень складе 8,39 грн., з 01.04.05 р. - 9,37 грн. (290 грн. х 32,3 % х 10 %). Нагадаємо, що розрахунок внеску до Пенсійного фонду із суми вказаної допомоги здійснюється пропорційно календарним дням місяця.
Страхування на випадок безробіття
Розмір страхових внесків, що нараховуються роботодавцями на суми витрат на оплату праці, складе 1,6 % (раніше - 1,9 %). Розрахунок внесків здійснюється пропорційно робочим дням місяця.
Для добровільно застрахованих осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, розмір внесків зменшиться до 2,1 % (раніше - 2,4 %) від суми доходу.
Увага! Роботодавцям доведеться нарахувати страхові внески за новими ставками за один день березня (31.03.05 р.) як за пенсійним страхуванням, так і за страхуванням на випадок безробіття.
Соціальні виплати
(розділи 52, 53)
З 01.04.05 р. установлений новий розмір допомоги, що виплачується при народженні дитини. Розмір допомоги визначається в сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей до 6 років, установленого на день народження дитини, і складе 8 497,6 грн. (376 грн. х 22,6).
Виплата допомоги повинна здійснюватися в два етапи:
- одноразово в дев'ятикратному розмірі прожиткового мінімуму, тобто 3 384 грн. (376 грн. х 9);
- решта - протягом наступних 12 місяців у порядку, установленому КМУ.
Податок на прибуток
(розділ 3)
Усі нововведення Закону про прибуток поширюються на результати фінансово-господарської діяльності платника податків починаючи з I кварталу 2005 року (п. 2 Прикінцевих положень Закону № 2505). Тобто всі вони повинні бути враховані при розрахунку податку на прибуток і складанні декларації з податку на прибуток за I квартал 2005 року.
Затрати на страхування
Затрати на страхування, передбачені пп. 5.4.6 Закону про прибуток** (страхування майна, відповідальності, комерційних ризиків платника податків тощо), обмежені 5 % валових витрат за звітний період, які розраховуються наростаючим підсумком з початку року.
Облік приросту (убутку) запасів
Правила п. 5.9 Закону про прибуток** змінені тільки для енергогенеруючих підприємств. Окремі види запасів, визначені в переліку КМУ, будуть перераховуватися ними тільки за підсумками звітного року.
Основні фонди
Якщо термін експлуатації комп'ютерної програми (тепер визначення цього терміну слід брати із Закону про авторське право і суміжні права) перевищує 365 днів, програма повинна бути включена до складу ОФ групи 4. Звідси випливає, що з метою обкладення податком на прибуток основні фонди - це не тільки матеріальні, але й нематеріальні активи. А отже, комп'ютерні програми вартістю менше 1 000 грн. можуть ураховуватися із застосуванням правил п. 5.9 Закону про прибуток, як і інші ОФ такої вартості.
"Ремонтний ліміт"
У 2005 році "ремонтний ліміт" розраховується окремо (п. 22.2 Закону про прибуток):
- для ОФ груп 2 - 4 і для орендованих ОФ (у розмірі 10 % сукупної балансової вартості груп 2 - 4 станом на початок звітного періоду);
- для кожного з об'єктів групи 1 (у розмірі 10 % балансової вартості ремонтованого об'єкта станом на початок звітного періоду).
Таким чином, у 2005 році в одного платника податків може бути декілька "ремонтних лімітів".
Податковий кредит у валових витратах
Витрати, пов'язані зі сплатою ПДВ при купівлі легкового автомобіля (крім таксомоторів), дозволяється включати до складу валових витрат -при тому, що вартість автомобіля підлягає амортизації. Ця норма введена до пп. 7.4.2 Закону про ПДВ, однак відповідні поправки до пп. 5.3.3 Закону про прибуток не внесені. Тому представники контролюючих органів навряд чи будуть визнавати у цьому випадку введені "чужим" законом валові витрати.
Патентування
Платник податків, діяльність якого підлягає патентуванню, тепер повинен вести окремий облік валового доходу, валових витрат, амортизації, приросту (убутку) запасів, пов'язаних з такою діяльністю. Податок на прибуток від цієї діяльності зменшується на суму придбаних патентів (п. 16.3 Закону про прибуток).
Збитки
Збитки, не перекриті прибутком 2003 року (тобто збитки I - IV кварталів 2002 року), не враховуються на зменшення об'єкта оподаткування за результатами I - IV кварталів 2005 року (ст. 89 розд. 1 Закону № 2505).
Добровільні пожертвування та
валові витрати
1. З 1 січня 2005 року вважається чинним - з урахуванням унесених до нього змін - раніше припинений пп. 5.2.2 Закону про прибуток (його немає серед норм, дія яких припинена ст. 75 Закону про Держбюджет на 2005 рік у новій редакції). Завдяки цьому добровільні пожертвування, які в I кварталі 2005 року підприємства надавали за рахунок власного прибутку, тепер можна включити до складу валових витрат I кварталу в розмірі, що перевищує 2 %, але не більше 5 % оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.
З 1 січня 2005 року встановлені нові правила оподаткування третейського збору. Згідно зі змінами, унесеними до пп. 5.2.2 Закону про прибуток, у сторони, яка передає, право на валові витрати буде лише в тому випадку, якщо третейський збір перерахований у вигляді грошових коштів. Тобто на майно, добровільно передане у вигляді такого збору, норма пп. 5.2.2 вже не поширюється (абзаци "а" та "б" пп. 1 п. 1 розд. 3 Закону № 2505). Аналогічна ситуація з доходами у сторони, яка отримує, - неприбуткових організацій. У них згідно з новою редакцією пп. 7.11.14 Закону про прибуток від оподаткування звільняються тільки ті доходи, які отримані як третейський збір також у вигляді грошових коштів (пп. 3 п. 2 розд. III Закону № 2505).
2. У пп. 5.2.13 Закону про прибуток (добровільні пожертвування з метою охорони культурної спадщини) з переліку отримувачів добровільних пожертвувань виключені неприбуткові організації (абзац "в" пп. 1 п. 1 розд. III Закону № 2505). Таким чином, з 1 січня 2005 року до складу валових витрат включаються "суми коштів або вартість майна, добровільно перераховані (передані) для цільового використання в цілях охорони культурної спадщини установам науки, освіти, культури, заповідникам, музеям-заповідникам в розмірі, що перевищує два відсотки, але не більше десяти відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного періоду".
Важливо зазначити, що для пп. 5.2.13 указана зміна є вже другою в поточному році. Перша внесена Законом № 2245*** (розд. II Прикінцевих положень), що набув чинності з 14 січня 2005 року. Тоді з переліку отримувачів добровільних пожертвувань були виключені громадські організації інвалідів, і саме тоді - з 14.01.05 р. - був установлений єдиний норматив віднесення таких пожертвувань на валові витрати в розмірі "більше 2 %, але не більше 10 %...". Однак неприбуткові організації продовжували залишатися в числі отримувачів таких пожертвувань до кінця I кварталу 2005 року.
Таким чином, до моменту набуття чинності Закону № 2505 (31.03.05 р.) частина платників податків вже встигла надати добровільні пожертвування за старими, "добюджетівськими", правилами, розраховуючи на включення сум таких пожертвувань до складу валових витрат за раніше встановленими нормативами (для громадських організацій інвалідів - "не більше 10 %..., а для неприбуткових організацій - "більше 2 %, але не більше 5 %...").
Напрошується запитання: чи можна включити суми таких пожертвувань до складу валових витрат після закінчення I кварталу 2005 року? На наш погляд - можна, якщо "переадресувати" їх на пп 5.2.2 Закону про прибуток, який знову "запрацював". Тоді вони підлягають включенню до складу валових витрат за нормативом "більше 2 %, але не більше 5 %..." і відображаються в рядку 04.8 декларації за I квартал 2005 року. Однак суми, які перевищать такий норматив, доведеться компенсувати за рахунок прибутку підприємства.
3. Продовжує залишатися припиненим друге речення абзацу третього пп. 7.11.13 Закону про прибуток (п. 10 ст. 75 нової редакції Закону про Держбюджет на 2005 рік). Це означає, що операції з продажу товарів (послуг), тісно пов'язаних з основною діяльністю неприбуткових організацій, уважаються такими, що не відповідають визначенню терміну "основна діяльність". Отже, доходи, отримані від такої діяльності, не звільняються від оподаткування.
Акцизний збір
Акцизний збір на спирт та
алкогольні напої, обіг векселів
Розділом 6 Закону № 2505 внесені зміни до Закону України "Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої", зокрема:
- до ст. 1 - у частині зміни ставок акцизного збору на спирт етиловий, вермути, коньяки та бренді. Так, ставка на спирт етиловий неденатурований зросла з 16 грн. до 17 грн. за 1 л 100%-вого спирту. У зв'язку із цією зміною сума акцизного збору, наприклад, з однієї пляшки (0,5 л) 40-градусної горілки зросте на 0,2 грн. Зміна ставок на коньяки та бренді потягне за собою збільшення суми акцизного збору за 1 л готової продукції у 2 рази; на вермути та інші вина виноградні натуральні з доданням рослинних або ароматизуючих екстрактів - у 2,2 разу;
- до ст. 3 - щодо обігу векселів, виданих підприємствами первинного виноробства. Так, чітко визначено, що вексель видається на суму акцизного збору, нарахованого на обсяг спирту етилового виходячи зі ставки 17 грн. за 1 л 100%-вого спирту. Крім цього, суттєво змінено порядок застосування заходів до векселедавця в разі непогашення ним векселя у встановлений строк. Якщо раніше в такому випадку протест у неплатежі не здійснювався, а зазначена у векселі сума вважалася податковим боргом, то зараз векселедержатель здійснює протест такого векселя у неплатежі згідно із чинним законодавством і протягом одного робочого дня звертається до банку, що здійснив аваль цього векселя, з опротестованим векселем.
Акцизний збір на тютюнові вироби
Розділом 7 Закону № 2505 внесено зміни до Закону України "Про ставки акцизного збору на тютюнові вироби", згідно з якими:
- збільшено ставку акцизного збору у процентах до обороту з реалізації товару із 7 % до 8 %;
- установлено, що розмір податкового зобов'язання зі сплати акцизного збору за кожні 1 000 штук реалізованого товару, обчислений одночасно за твердими ставками та в процентах до обороту з реалізації товару, не може бути менше 22 % максимальної роздрібної ціни на кожну власну назву тютюнових виробів за 1 000 штук реалізованого товару (без ПДВ та акцизного збору). Раніше податкове зобов'язання з акцизного збору, розраховане за адвалорною ставкою, не могло бути менше 40 % ставки, установленої у твердих сумах.
Акцизний збір і ввізне мито
на транспортні засоби
Розділом 8 Закону України № 2505 внесено зміни до Закону України "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі транспортні засоби", зокрема:
- скасовано пільгу із звільнення від обкладення акцизним збором оборотів з реалізації легкових, вантажно-пасажирських автомобілів і мотоциклів, що виробляються українськими підприємствами всіх форм власності;
- установлено, що тепер підлягають оподаткуванню й комплектуючі, з яких на українських підприємствах виробляються зазначені вище транспортні засоби.
Акцизний збір і ввізне мито
на нафтопродукти
Відчутні зміни внесені розділом 9 Закону № 2505 до Закону України "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)":
- введена ставка акцизного збору у відсотках до обороту (адвалорна ставка) на бензини моторні (20 % ) і важкі дистиляти (10 %) та визначено, що сума акцизного збору на бензини моторні, розрахована за адвалорною ставкою, не може бути меншою 60 євро за 1 000 кг, а на важкі дистиляти - 30 євро за 1 000 кг;
- передбачено, що виготовленням нафтопродуктів тепер будуть займатися лише підприємства, які мають усі стадії технологічного процесу з їх виготовлення; такі підприємства визначатимуться Кабінетом Міністрів України.
Набрання чинності змін
Відповідно до п. 1 розд. II "Прикінцеві положення" Закону № 2505 усі вищезазначені зміни набирають чинності з дня опублікування ("Урядовий кур'єр" від 31 березня 2005 року), крім змін до Закону України від 06.02.96 р. № 30/96-ВР "Про ставки акцизного збору на тютюнові вироби", які набирають чинності з 01.05.05 р.
Пунктом 5 цього ж розділу внесено зміни до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів", згідно з якими перенесено терміни запровадження нових зразків марок акцизного збору з 1 липня 2005 року на 1 травня 2005 року.
ПДФО
Основні зміни у Законі № 889 такі:
Змінені терміни подання звітності для відряджених осіб (пп. 9.10.4 "а - б"). З 31.03.05 р. для працівників, які застосовують у службовому відрядженні платіжні картки та здійснюють розрахунки в безготівковій формі, установлений новий (більш тривалий) граничний термін подання звіту про використання грошових коштів - не пізніше 10 (а за наявності поважних причин, за рішенням роботодавця, не пізніше 20) банківських днів після закінчення відрядження.
Доходи (прибуток) від продажу та обміну нерухомості почнуть обкладатися ПДФО тільки з 01.01.06 р. (пп. 22.1.5). Підстава - на один рік відстрочене введення в дію ст. 11 Закону № 889.
Змінився порядок оподаткування доходів від продажу та обміну рухомого майна (ст. 12). З 31.03.05 р. нотаріусів звільнили від обов'язку утримувати ПДФО з указаних доходів і надавати послуги з розрахунку суми податку (продавці сплачують податок самостійно). Однак при цьому нотаріус названий податковим агентом і зобов'язаний протягом 40 календарних днів після закінчення податкового кварталу відіслати органам ДПС (за податковими адресами продавців -платників податків) інформацію про завірені договори відчуження рухомого майна.
Крім того, тепер без обкладення ПДФО (але зі сплатою держмита) фізичній особі дозволено продати тільки один раз на рік і тільки один з таких об'єктів рухомого майна: легковий автомобіль, або мотоцикл, або моторолер, або моторний (парусний) човен.
Змінився порядок оподаткування спадщини (ст. 13). Нарешті справедливість перемогла! З 01.04.05 р. не сплачують ПДФО (ставка 0 %) такі спадкоємці рухомого і нерухомого майна: не тільки чоловік і дружина, але й батьки, діти, баба, дід, брат, сестра, внуки, утриманці, опікуни.
Обмежене право на податковий кредит з ПДФО фізичних осіб, які сплачують відсотки за іпотечним житловим кредитом (ст. 10 та пп. 22.1.1). Такі платники податків зможуть претендувати на ПК тільки за результатами 2006 року.
Спрощена система оподаткування
Нововведення для "спрощенців" переважно носять дискримінаційний характер. Причому більше від інших постраждали приватні підприємці (далі - ПП). Судіть самі, починаючи з 31.03.05 р.:
1. Загрожує подвійне оподаткування (і ЄП, і ПДФО) тим ПП - "спрощенцям", які виконують роботи (послуги) у межах цивільно-правового договору, що передбачає виконання таких робіт (послуг) "протягом більш ніж одного календарного місяця за податковий рік" (п. 1.8 Закону № 889; п. 1 розд. 17 Закону № 2505).
2. Усім ПП - "спрощенцям" тепер заборонено реєструватися в добровільному порядку платниками ПДВ (п. 2.2 та 9.4 Закону про ПДВ; п. 3 і п. 10 розд. 2 Закону № 2505).
Згідно з п. 13 розд. 2 Закону № 2505 ті ПП, які на сьогодні вже є платниками ЄП і ПДВ (і при цьому не підпадають під визначення платників ПДВ відповідно до ст. 2 Закону про ПДВ), можуть разом з декларацією за останній податковий період повідомити орган ДПС про відмову від реєстрації як платника ПДВ. Якщо ПП цього не зроблять, то ініціативу з анулювання реєстрації візьмуть на себе органи ДПС.
3. Дуже схоже на те, що законодавці вирішили ввести для "спрощенців" (і юридичних осіб, і ПП) обов'язкову реєстрацію як платників ПДВ, якщо загальна сума від здійснення СПД оподатковуваних операцій з поставки товарів (послуг) протягом останніх 12 календарних місяців сукупно перевищить 300 тис. грн. без урахування ПДВ (пп. 2.3.1 Закону про ПДВ; п. 3 розд. 2 Закону № 2505).
Однак ця норма явно не узгоджується з пп. 9.8 "в" Закону про ПДВ, який указує, що ті юридичні особи, які переходять на сплату ЄП за ставкою 10 %, і всі ПП, які стають платниками ЄП, мають можливість подати заяву на анулювання їх реєстрації як платників ПДВ. Але навіть якщо вказана заява не буде подана, анулювання реєстрації буде здійснене з ініціативи податкового органу.
Можливо, норми пп. 9.8 "в" Закону про ПДВ стосуються тільки тих СПД, у яких обсяг оподатковуваних операцій з поставки товарів (послуг) протягом останніх 12 календарних місяців сукупно не перевищив 300 тис. грн. без урахування ПДВ?
Сподіваємося, що законодавці найближчого часу прояснять ситуацію.
4. Платники ЄП (і юридичні особи, і ПП) не звільняються від сплати "імпортного" ПДВ (п. 2.4 Закону про ПДВ; п. 3 розд. 2 Закону № 2505).
5. Платники ЄП (і юридичні особи, і ПП) зобов'язані сплачувати збір до Пенсійного фонду при здійсненні безготівкових операцій з купівлі-продажу валют; торгівлі ювелірними виробами із золота (крім обручок), платини та дорогоцінного каміння; при відчуженні легкових автомобілів; при купівлі-продажу нерухомості; наданні послуг стільникового мобільного зв'язку (ст. 67 Закону про Держбюджет; розд. 1 Закону № 2505).
6. Для "спрощенців" (і юридичних осіб, і ПП) повернений колишній порядок сплати страхових внесків. Знову 42 % від ЄП надходитиме до Пенсійного фонду, 11 % - до Фонду соціального страхування і 4 % - до Фонду ЗДСС на випадок безробіття (п. 2 ст. 48 Закону про Держбюджет; п. 4 "Прикінцевих положень" Закону № 2505). Роботодавці скоріше за все, як і до 01.01.05 р., будуть доплачувати до Пенсійного фонду тільки додатну різницю між 32,3 % ФОП і 42 % ЄП. У зв'язку із цим для юридичних осіб знову діють колишні ставки ЄП: 6 % та 10 %.
Що стосується ПП, які не використовують у своїй діяльності працю найманих працівників, то такі СПД можуть добровільно за себе доплачувати до Пенсійного фонду додатну різницю між мінімальним страховим внеском і 42 % ЄП.
7. З 01.07.05 р. до переліку видів діяльності, здійснення яких позбавляє СПД (і юридичних осіб, і ПП) можливості сплачувати ЄП, додадуться: експорт та оптовий продаж підакцизних товарів; оптовий і роздрібний продаж підакцизних ПММ; операції у сфері обігу дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, що підлягають ліцензуванню. Крім того, ПП додатково буде заборонено здійснювати діяльність у сфері торгівлі лікарськими засобами і виробами медпризначення; архітектури; надання консультацій і роз'яснень з юридичних питань; аудиту; надання в оренду нерухомості; ріелтерської діяльності (п. 4 Прикінцевих положень Закону № 2505).
Плата за землю
(розділи 11, 41)
Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності віднині названа в числі обов'язкових платежів (п. 8 ч. 1 от. 14 Закону про систему оподаткування). У зв'язку із цим орендарям таких земель, так само як і платникам земельного податку, доведеться щорічно до 1 лютого поточного року подавати податкову декларацію за орендними платежами (ст. 14 Закону про плату за землю).
Крім того, крім існуючого максимального встановлений мінімальний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності - не менше розміру земельного податку.
Пільги із земельного податку
Перелік пільговиків значно скоротився.
З 31.03.05 р. скасована пільга для суб'єктів, що реалізовують інвестиційні проекти на територіях спеціальних економічних зон і зон пріоритетного розвитку, підприємств НАН України, покупців об'єктів незавершеного будівництва, суб'єктів космічної діяльності та ін. Також від обкладення земельним податком не звільняються земельні ділянки підприємств, установ, організацій, зайняті їх структурними підрозділами (філіями, представництвами), що надають санаторно-курортні та оздоровчі послуги дітям (ч. 2 ст. 12 Закону про плату за землю).
Пільга для підприємств автомобіле-, судно- і літакобудування, концерну "Бронетехніка" (п. 6, 13, 19, 23 ч. 1 ст. 12 Закону про плату за землю) на 2005 рік зберігається в розмірі 75 % діючих ставок на відповідних територіях (тобто сплачувати доведеться тільки 25 %).
Ураховуючи зміни, унесені до Закону про Держбюджет на 2005 рік (ст. 70), можна стверджувати, що з платників, перелічених у п. З і 4 ч. 1 ст. 12 Закону про плату за землю, у 2005 році (починаючи з 31.03.05 р.) скористатися пільгою зможуть тільки бюджетні установи, громадські організації інвалідів (їх підприємства та організації), а також установи фізичної культури і спорту, перелік яких затверджується КМУ.
Ліцензування
Розширився перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню (ст. 9 Закону про ліцензування). Отримувати ліцензію тепер необхідно для здійснення:
- організації діяльності з проведення азартних ігор;
- діяльності, пов'язаної з виробництвом автомобілів та автобусів. Суб'єкти господарювання, що здійснюють цей вид діяльності, які станом на 31.03.05 р. мають інвестиційні програми, затверджені КМУ згідно із Законом "Про стимулювання виробництва автомобілів", отримають ліцензію безплатно.
Податкові борги та фінансові санкції
Звичайно ж, ДПАУ не змирилася з обмеженням своїх прав Законом № 2322****, особливо щодо стягнення фінансових санкцій і податкових боргів виключно за рішенням суду. Але тепер норма, що передбачає судовий порядок такого стягнення, виключена. Таким чином, податкові органи знову набули право на безспірне стягнення з платника податків боргів і сум фінансових санкцій на підставі податкового повідомлення-рішення, що має статус виконавчого документа, через виконавчу службу (пп. 7.2.1 Закону № 2181)*****.
Податкові перевірки
Що стосується позапланових перевірок, то тепер вони будуть проводитися не за рішенням суду, а за рішенням керівника податкового органу, оформленим наказом (ст. 11-1 Закону про податкову службу). Перелік підстав для їх проведення поповнився ще одним пунктом: якщо платник податків подасть декларацію з від'ємним значенням за ПДВ, яке становить більше 100 тис. грн., податкова інспекція має право провести у нього виїзну позапланову перевірку.
Крім того, позаплановими тепер уважаються перевірки, що проводяться податковими органами в межах своєї компетенції згідно із Законом про РРО****** (ст. 15) та Законом № 481******* (ст. 17). Згідно з п. 2, 3 ст. 11 Закону про податкову службу податкові органи мають право контролювати дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), наявність ліцензій, патентів на здійснення окремих видів підприємницької діяльності. Зауважимо, що суд може визнати позаплановою й іншу перевірку за підставами, не передбаченими ст. 11-1 Закону про податкову службу.
Уточнено, що тривалість перевірок, як планових, так і позапланових, повинна обчислюватися в робочих днях. У разі необхідності продовжити терміни податкової перевірки рішення про це прийматиме керівник відповідного податкового органу.
Державне мито
Той, хто хоча б раз звертався до господарського суду з майновим позовом, знає, що держмито сплачується в розмірі 1 % від суми позову. Але при цьому сума держмита не могла бути менше 3 НМДГ (51 грн.) і більше 100 НМДГ (1 700 грн). Тепер ці граничні розміри збільшені: не менше 6 НМДГ (102 грн.) і не більше 1 500 НМДГ (25 500 грн.) (п. 2 "а" ст. 3 Декрету № 7-93).
Звільнені від сплати держмита органи місцевого самоврядування при поданні позовів до нестаранних орендарів земельних ділянок державної та комунальної власності (абзац третій п. 11 ст. 4 Декрету № 7-93).
____________________
* Закон України від 19.10.04 р. № 2089-IV "Про затвердження прожиткового мінімуму на 2005 рік".
** Тут і далі - з урахуванням змін, унесених Законом № 1957.
*** 3акон України від 16.12.04 р. № 2245-IV "Про внесення змін до Закону України "Про охорону культурної спадщини".
**** Закон України від 12.01.05 р. № 2322-IV "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення правового захисту громадян і запровадження механізмів реалізації конституційних прав громадян на підприємницьку діяльність, особисту недоторканність, безпеку, повагу і гідність особи, правову допомогу, захист)".
***** Закон України від 21.12.2000 р. № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами".
****** Закон України від 06.07.95 р. № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг".
******* Закон України від 19.12.95 р. № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва й обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів".
Тетяна Ноур,
куратор юридичного напрямку фірми "Баланс-Клуб"
Тетяна Олексенко,
бухгалтер-експерт фірми "Баланс-Клуб"
Ольга Папінова,
бухгалтер-експерт фірми "Баланс-Клуб"
Ніна Журавель,
бухгалтер-експерт фірми "Баланс-Клуб"
Світлана Ратушна,
заступник начальника відділу адміністрування
акцизного збору ДПА в Дніпропетровській області
Інна Шевченко,
бухгалтер-експерт фірми "Баланс-Клуб"
Віта Василенко,
юрист фірми "Баланс-Клуб"
Софія Хом'як,
юрист фірми "Баланс-Клуб"