Припинення зобов'язань шляхом
передачі відступного
I. Правові аспекти
Припинення зобов'язань, з позиції норм цивільного права, - це остання стадія існування самого зобов'язання, із завершенням якого первісний правовий зв'язок між сторонами, виражений у конкретному зобов'язанні, припиняється.
Відповідно до гл. 50 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) припинення зобов'язань може здійснюватися повністю або частково на підставах, передбачених законом або договором. Ці підстави передбачені в указаній главі.
Нині чинний ЦК до числа законних підстав припинення зобов'язання вперше відніс передачу відступного.
Відступне як спосіб
припинення зобов'язань
Відповідно до ст. 600 ЦК зобов'язання припиняється за узгодженням сторін унаслідок передачі кредитору відступного (грошей, іншого майна і т. д.). Розмір, терміни і порядок передачі відступного встановлюються сторонами.
На жаль, сьогодні на практиці передача відступного застосовується рідко. Пояснити це можна передусім тим, що ця правова норма з'явилася в ЦК зовсім недавно і суб'єкти господарювання недостатньо проінформовані про зміст цієї норми.
Для того щоб розширити межі наших знань про дану правову новацію та познайомитися із цією "незнайомкою" ближче, позначимо деякі її характеристики.
Отже, зі змісту ст. 600 ЦК випливає, що:
1) відступне - це передача боржником кредитору замість виконання первісного зобов'язання певного майна, або сплата певної суми грошей, або передача інших прав;
2) відступне, зі згоди кредитора, наділяє боржника можливістю замінити первісний предмет виконання іншим предметом у випадку, якщо він не може виконати первісне зобов'язання;
3) застосування відступного можливе тільки за узгодженням сторін;
4) відступне в обов'язковому порядку передбачає наявність істотних його умов: розміру, термінів і порядку передачі;
5) істотні умови відступного встановлюються сторонами первісного зобов'язання;
6) передача відступного, частково або в повному обсязі, припиняє первісні зобов'язання сторін.
Беручи до уваги наявність вищенаведених характеристик відступного, можна зробити висновок про те, що застосування відступного як способу припинення зобов'язання дозволяє боржнику замінити первісний предмет виконання іншим предметом, причому таким, який не застерігався сторонами раніше при укладенні первісного договору.
Наприклад, за договором купівлі-продажу покупець повинен оплатити поставку певної партії товару, але у зв'язку з відсутністю вільних грошових коштів він не може зробити це в застережені терміни.
Раніше, унаслідок стереотипів, що склалися, які визначають форми взаємодії між учасниками цивільно-правових правовідносин (навіть незважаючи на наявність у ЦК УРСР ст. 220, що передбачає припинення зобов'язання угодою сторін), такий боржник часто змушений був просити кредитора про відстрочення виконання зобов'язання, позичати під певний відсоток грошові кошти у третьої особи, реалізовувати (нерідко за заниженою ціною) потрібні йому технічні засоби, оргтехніку, інше рухоме і нерухоме майно для того, щоб знайти необхідну кількість грошових коштів.
На сьогодні, з моменту набуття чинності ЦК, цей боржник, зі згоди кредитора, може легко виконати своє зобов'язання перед ним, передавши йому замість грошових коштів певне рухоме та(або) нерухоме майно, майнові права, права інтелектуальної власності і т. д., уклавши із цією метою додаткову угоду.
Деякі особливості
застосування відступного
Розглядаючи відступне як спосіб припинення зобов'язання, слід неодмінно мати на увазі, що при його застосуванні неминуче можуть виникнути правові наслідки, які прямо не вказані в ст. 600 ЦК, але зумовлені іншими нормами ЦК. Так, відповідно до ст. 613 ЦК прийняття відступного є обов'язком для кредитора, оскільки ухилення його від прийняття виконання зобов'язання вважатиметься простроченням кредитора і спричинить настання наслідків, передбачених цією статтею.
Припустимо, що між кредитором і боржником була досягнута угода про передачу відступного. У даному випадку якщо кредитор після цього відмовиться прийняти застережений в угоді предмет за відсутності на те законних підстав, така відмова і буде кваліфікуватися як прострочення кредитора. При цьому слід мати на увазі, що за час прострочення кредитора боржник не платить відсотків за грошовими зобов'язаннями. Крім того, він має право вимагати від кредитора відшкодування викликаних цим простроченням збитків.
Як відомо, при укладенні угоди про відступне терміни передачі відступного визначаються за угодою сторін. Однак якщо угода про відступне підписується одночасно з первісним договором, цей договір і угода про відступне можуть бути визнані фіктивними, тобто, відповідно до ст. 234 ЦК, такими, які лише імітують намір створювати правові наслідки, зумовлені цією угодою.
Отже, у разі визнання угод такими можуть настати правові наслідки, передбачені ст. 215 і 216 ЦК, що спричинить визнання угод недійсними.
Незважаючи на те що ст. 600 ЦК не містить прямої заборони на одномоментне укладення первісного договору та угоди про відступне, усе ж ми не порекомендували б вам укладати договір таким чином. Адже зміст угоди про відступне полягає в тому, що передача відступного боржником відбувається внаслідок неможливості своєчасного виконання ним прийнятого на себе раніше зобов'язання. У вказаному випадку сторони можуть укласти договір на умовах альтернативного виконання (ст. 539 ЦК), а не відступного.
Якщо, укладаючи договір, сторони спочатку передбачають, що боржник не зможе виконати зобов'язання в первісному вигляді, то існує можливість укласти договір на умовах альтернативного виконання (ст. 539 ЦК).
Ціна і предмет відступного
Беручи до уваги те, що розмір відступного законодавцем точно не вказаний, ціна майна, яке передається, як, проте, і розмір грошових коштів, не обов'язково повинна бути ідентичною сумі боргу, оскільки зобов'язання при передачі відступного може бути виконане як повністю, так і частково.
Предметом відступного, нарівні з грошима, можуть бути цінні папери, рухоме і нерухоме майно, майнові права, право інтелектуальної власності.
Порядок укладення угоди про відступне
Хоча чинне законодавство і не пред'являє будь-яких особливих вимог до форми угоди про відступне і порядку її укладення, така угода проте повинна відповідати вимогам ЦК, тобто укладатися в письмовому вигляді.
У випадках, визначених законом або угодою сторін, угода про відступне повинна бути нотаріально засвідчена і зареєстрована державним органом, що здійснює таку реєстрацію (якщо, наприклад, об'єктом відступного виступає нерухомість).
Угода про передачу відступного може бути складена таким чином.
Угода про припинення зобов'язання
передачею відступного
| м. Дніпропетровськ |
20 жовтня 2004 року |
| Відкрите акціонерне товариство "Катеринославський метал", що іменується надалі Кредитор, (найменування підприємства) |
| в особі голови правління Тихонова Миколи Петровича, (посада, прізвище, ім'я, по батькові) |
| який діє на підставі Статуту підприємства, з однієї сторони, і товариство з обмеженою відповідальністю "Круїз", (найменування організації, підприємства) |
| що іменується надалі Боржник, в особі директора Дмитрука Андрія Наумовича, (посада, прізвище, ім'я, по батькові) |
уклали цей договір про нижченаведене:
1. Предмет договору
1.1. Сторони, керуючись ст. 600, 651, 653 і 654 Цивільного кодексу України, домовилися про укладення Угоди про відступне (далі за текстом - Угода) у рамках договору купівлі-продажу № 15 від 03 вересня 2004 року, укладеного між Кредитором і Боржником.
1.2. Сторони встановлюють термін підписання Угоди: 22 жовтня 2004 року.
2. Умови Угоди
2.1. Сторони домовилися про припинення всіх зобов'язань Боржника зі сплати 50 тисяч гривень, що випливають з договору купівлі-продажу № 15 від 03 вересня 2004 року, укладеного між Кредитором і Боржником (далі - договір купівлі-продажу) унаслідок надання Боржником замість виконання цих зобов'язань відступного відповідно до умов цієї Угоди.
3. Розмір відступного
3.1. Відступне повністю покриває всі вимоги Кредитора щодо Боржника, що випливають з договору купівлі-продажу, в тому обсязі, у якому вони існують на момент підписання Угоди, щодо оплати поставленого товару і сплати неустойки за прострочення оплати.
4. Форма надання відступного
4.1. Боржник безоплатно передає у власність Кредитора як відступне автомобіль марки "Volkvswagen Polo", 2000 року випуску, заводський номер 7162543.
Легковий автомобіль є власністю Боржника на підставі договору купівлі-продажу від 01.10.2000 р., зареєстрованого Катеринославською товарною біржею 01.10.2000 р. за № 898/ЛО.
5. Терміни надання і прийняття відступного
5.1. Відступне надається Боржником і приймається Кредитором за актом приймання-передачі протягом трьох днів з моменту підписання цієї угоди і набуття нею законної чинності.
6. Права та обов'язки Сторін
6.1. Права та обов'язки Сторін визначені такими умовами:
6.1.1. Боржник не виконав своїх обов'язків, які випливають з договору купівлі-продажу, щодо своєчасної оплати отриманого товару і сплати неустойки за прострочення оплати відповідно до умов цього договору.
6.1.2. Кредитор пред'явив письмову вимогу до Боржника про виконання зобов'язань, визначених договором купівлі-продажу.
7. Форма Угоди
7.1. Угода підлягає нотаріальному посвідченню.
7.2. Угода складена в трьох примірниках - по одному примірнику для кожної зі Сторін і один - для зберігання у справах приватного нотаріуса Васильєва А. А. за адресою: 49101, пр. Кірова, буд. 2, оф. 36.
Усі примірники мають однакову юридичну силу.
7.3. Витрати з нотаріального оформлення Угоди несе Боржник.
7.4. Форма і склад Угоди можуть бути змінені тільки за взаємною згодою Сторін.
8. Виникнення та оформлення права на майно
8.1. Право власності Кредитора на майно, яке передається йому відповідно до Угоди, виникає після посвідчення Угоди нотаріусом і з моменту реєстрації майна в органах Державтоінспекції відповідно до чинного законодавства.
8.2. Кредитор зобов'язується своєчасно здійснити всі необхідні дії, пов'язані з реєстрацією та оформленням своїх прав на майно, що передається.
8.3. Сторони зобов'язуються не перешкоджати одна одній у реєстрації Угоди відповідно до вимог чинного законодавства.
8.4. Боржник зобов'язується надати Кредитору всі необхідні документи, які відносяться до майна, що передається, які потрібні для реєстрації та оформлення Угоди і прав на майно, що передається.
8.5. У разі неможливості реєстрації та оформлення прав власності Кредитора на майно, яке передається йому відповідно до Угоди, з причин, що не залежать від Сторін, Сторони у розумний термін переглянуть свої взаємні зобов'язання.
9. Особливі умови
9.1. Сторонами визначено, що представниками, наділеними повноваженнями для підписання цієї Угоди, є:
від Кредитора - Тихонов Микола Петрович,
від Боржника - Дмитрук Андрій Наумович.
9.2. Сторони не підписують Угоду при виконанні Боржником умов договору купівлі-продажу.
9.3. Цей Договір набуває чинності після його підписання Сторонами і нотаріального посвідчення,
10. Юридичні і банківські реквізити сторін:
| Боржник: 49025, м. Дніпропетровськ, вул. Житомирська, буд. 15, оф. 2, р/р 26003214569871 у Правобережному відділенні АКБ "Приватбанк", МФО 305299, ЄДРПОУ 30261312, ІПН 302613104622, Свід. № 03991052, тел. (056) 744-55-55 Боржник: _________________ М. П. |
Кредитор: 49101, м. Дніпропетровськ, вул. Свердлова, буд. 44, оф. 6, р/р 26008523691472 у Правобережному відділенні АКБ "Приватбанк", МФО 305283, ЄДРПОУ 20344562, ІПН 203445689123, Свід. № 03756213, тел. (0562) 36-44-88 Кредитор: _______________ М. П. |
II. Нюанси оподаткування
Відступне не можна розглядати як окрему господарську операцію (передачу грошей або майна), оскільки воно нерозривно пов'язане з договірним зобов'язанням. А саме з його передачею припиняється зобов'язання за основним договором.
Спеціальних податкових норм для обліку відступного не існує, тому з метою оподаткування необхідно брати до уваги, по-перше, вартість відступного, яка може відрізнятися від суми зобов'язання за договором, і, по-друге, предмет відступного (гроші, майно, майнові та інші права).
Якщо як відступне за отримане майно замість грошей передається інше майно, то з метою оподаткування така операція стає бартерною, хоча з точки зору ЦК це не так.
Розглянемо порядок оподаткування відступного в деяких ситуаціях.
| Кредитор |
Дебітор | |||
| 1. Відступне у вигляді майна (вартість більша від договірної) | ||||
| Перерахований аванс за матеріали (18 000) |
ВВ+15000 ПК +3 000 |
Отриманий аванс за матеріали (18 000) |
ВД + 15000 ПЗ + 3 000 | |
| Отримані товари як відступне (24 000) |
ВД +5 000* |
Передані товари як відступне (24 000) |
ПЗ +1 000** | |
| 2. Відступне у вигляді майна (вартість менша від договірної) | ||||
| Відвантажені матеріали (18 000) за договором купівлі-продажу |
ВД + 15000 ПЗ + 3 000 |
Отримані матеріали (18 000) за договором купівлі-продажу |
ВВ + 15000 ПК + 3 000 | |
| Отримані товари як відступне (12 000) |
ВВ + 10 000 ПК + 2 000** |
Передані товари як відступне (12 000) |
ВД + 10000 ПЗ + 2 000 ВД + 5 000 | |
| 3. Відступне у вигляді грошей (ціна менша від договірної) | ||||
| Відвантажені матеріали (18 000) за бартерним договором |
ВД + 15000 ПЗ + 3 000 |
Отримані матеріали (18 000) за бартерним договором |
ВВ +15000 ПК + 3000 | |
| Отримані грошові кошти (12 000) як відступне |
** |
Перераховані грошові кошти (12 000) як відступне |
ВД + 5 000** | |
| * Згідно з пп. 4.1.6 Закону про прибуток валовий дохід збільшується на вартість безплатно отриманих товарів. Вартість товарів визначається за даними бухгалтерського обліку, зокрема, безплатно отримані товари прибуткуються за справедливою вартістю (яка, у свою чергу, може бути визначена сторонами договору або професійним оцінювачем), щоб уникнути питань про включення суми ПДВ до складу валового доходу (у нашому випадку мова йде про суму 1 000 грн.), рекомендуємо в угоді про передачу відступного вказувати його вартість без ПДВ. ** Якщо частина вартості товарів передається безплатно, то у сторони, що передає, виникає необхідність у коригуванні валових витрат і податкового кредиту. Сума коригування залежить від вартості придбання товарів (при цьому необхідно враховувати і нові правила визначення бази обкладення ПДВ не нижче від ціни придбання, уведені Законом "Про Державний бюджет України на 2005 рік"). | ||||
СИТУАЦІЯ 1
Незважаючи на те що кредитор перерахував аванс за матеріали, а в результаті отримав товари, з точки зору податкового обліку він придбав товари. Причому договірна вартість товарів (відступного) перевищує суму сплачених коштів. Тобто частина вартості обладнання (24 000 - 18 000) ним не оплачена, що означає збільшення валового доходу (пп. 4.1.6 Закону про прибуток).
Відповідно боржник частину вартості передав безплатно. При цьому розмір валового доходу не змінюється, а ПДВ нараховується на вартість відступного (оскільки по суті відбувся продаж товарів вартістю 24 000 грн.).
СИТУАЦІЯ 2
У дебітора, який отримав майно більшої вартості, ніж передав кредитору, на вказану різницю виникає валовий дохід (пп. 4.1.6 Закону про прибуток).
У кредитора валові витрати і податковий кредит виникають лише в частині оплаченої вартості матеріалів.
СИТУАЦІЯ 3
Аналогічно попередньому варіанту частина неоплачених матеріалів збільшує валовий дохід боржника.
ВИСНОВКИ
Якщо вартість (сума) відступного відрізняється в той чи інший бік від договірної вартості, то різниця потрапить під оподаткування як безповоротна фінансова допомога (безплатно отримане майно) в однієї зі сторін. У той же час сторона, що отримала менше, ніж віддала в результаті припинення зобов'язань шляхом передачі відступного, не матиме права на валові витрати в повній мірі (хіба що комусь удасться довести нерозривний зв'язок відступного з господарською діяльністю). Через це застосування відступного як способу припинення зобов'язання далеко не завжди вигідне - тим більше що як і раніше можна просто укласти додаткову угоду про зміну договірних умов.
Застосування відступного як способу припинення зобов'язання за договором може призвести до додаткового оподаткування. Виняток становить передача відступного у платників єдиного податку, яким не загрожує зменшення валових витрат або збільшення валового доходу. У той же час треба стежити, щоб операція не стала бартерною, оскільки в цьому випадку зі спрощеною системою оподаткування доведеться розпрощатися.
Для того щоб уникнути негативних наслідків для обох сторін, при оформленні угоди про передачу відступного радимо одночасно змінити договірну вартість за основним договором, привівши її у відповідність із сумою відступного, а в угоді про передачу відступного вказати його вартість без ПДВ.
Василь Бабак,
юрист
Ольга Папиріна,
заступник головного редактора
фірми "Баланс-Клуб"