Програма діяльності Кабінету Міністрів
"Назустріч людям"

( Програму затверджено Постановою КМ
N 115 від 04.02.20
05 )

( Програму схвалено Постановою ВР
N 2426-IV від 04.02.20
05 )

Вступ

Україна, в яку ми віримо

Останні події новітньої епохи, активна громадянська позиція більшості українського народу довели - громадяни стали справжніми творцями історії, показали свою здатність впливати на державу, втілили в життя конституційний принцип - єдиним джерелом влади в Україні є її народ.

Україна отримала унікальний історичний шанс поставити владу на службу кожному громадянину, збудувати справедливу і заможну європейську державу, яку шанують і цінують її власні громадяни і до якої з повагою ставляться у світі.

Ми, члени українського Уряду, усвідомлюємо свою відповідальність перед власним народом, Президентом та Верховною Радою України за майбутнє кожного громадянина, суспільства та держави.

Спираючись на широку громадську підтримку, наш Уряд буде діяти виключно в інтересах народу. Нова урядова політика будуватиметься на зрозумілих усім принципах: чесності, відкритості, патріотизмі, професійності та ефективності. Урядова програма базується та розвиває положення програми Президента України Віктора Ющенка "Десять кроків назустріч людям" і розроблена відповідно до Конституції України ( 254к/96-ВР ).

Основне гасло нашого Уряду - вільна людина у справедливій державі. Найвищі цінності - людський розвиток і гідність, духовність і свобода, рівність і солідарність, громадянське суспільство та демократія, єдність і правова держава, міжнаціональна і міжконфесійна злагода, взаємна повага і толерантність, справедливість і добро.

Новий Уряд з Божою допомогою, спираючись на інтелект, розум і працю народу, багатство української землі, зможе побудувати Україну, в яку ми віримо.

Держава, в якій ми живемо

Держава, в якій ми живемо, зробила безправ'я і несправедливість, ігнорування демократичних цінностей нормою суспільного життя. Зрощення влади і бізнесу, корупція і хабарництво стали загрозою національній безпеці.

Світоглядний конфлікт між суспільством та владою, між інтересами громадян і реальними діями владних фінансово-політичних груп набув антагоністичних форм. Закритість інститутів влади від громадського контролю, корпоративність у прийнятті нею рішень породили в людей недовіру до влади.

Офіційно деклароване зростання валового внутрішнього продукту не супроводжувалося адекватним зростанням реальних доходів громадян. Споживчі ціни зросли за минулий рік на 12,3%, зокрема підвищення цін у промисловості становило 24,1%, у тваринництві - 33,7, у будівництві - 25,1%.

Позитивна економічна динаміка останніх років насамперед була наслідком дії зовнішніх факторів і тимчасових переваг на світових ринках, а не послідовної та осмисленої державної політики.

Унаслідок непродуманої урядової політики в соціальній сфері вперше за останні роки Україна вступила у новий фінансовий рік із загрозливим дефіцитом бюджету Пенсійного фонду - майже на 17 млрд. гривень. Така ситуація ускладнює виконання інших соціальних зобов'язань держави.

Умови для розвитку підприємництва та залучення приватних інвестицій в Україну були вкрай несприятливими. Власники приватного капіталу постійно ризикували втратити свій бізнес через масову корупцію та податковий тиск.

Система правоохоронних органів та судочинства обслуговувала владні фінансово-політичні групи замість захисту законних прав громадян.

Регіональна політика характеризувалася надмірною централізацію влади, невизначеністю ролі регіонів, слабкістю місцевого самоврядування.

Стан духовності і моралі суспільства досяг критичної межі. Держава не забезпечила надання громадянам якісних та доступних освітніх послуг, не створила єдиного національного інформаційного і культурного простору.

У такій державі ми жити не хочемо. I в такій державі ми жити вже не будемо.

Держава, яку ми збудуємо

Стратегічна мета нашого Уряду - досягнення нової якості життя громадян, запровадження соціальних, економічних та демократичних європейських стандартів життєдіяльності людини, суспільства та держави. Ми докорінно змінимо філософію влади, що склалася впродовж останніх 10 років. Відтепер влада служитиме людині, а не люди працюватимуть в інтересах можновладців.

Пріоритети нашого Уряду - захист прав і свобод людей та гарантована участь кожного громадянина у суспільно-політичному житті. У центрі нашої уваги - людина, задоволення її культурних, духовних та освітніх потреб, надання їй якісних медичних послуг, забезпечення реалізації демократичних прав і свобод.

Соціально-економічні орієнтири нашого Уряду - щорічне зростання реальної заробітної плати, пенсій та інших соціальних виплат, забезпечення громадян якісними медичними, освітніми та культурними послугами.

Зусилля нашого Уряду насамперед буде спрямовано на:

подолання бідності;

створення безпечних і комфортних умов для життя громадян;

боротьбу із злочинністю та корупцією;

підтримку молодих, соціально незахищених та багатодітних сімей;

поступове забезпечення соціальним житлом тих, хто цього потребує;

створення нових робочих місць та можливостей для реалізації своїх здібностей кожною людиною;

реалізацію європейського вибору.

Ми переконані, що істотне підвищення стандартів життя є абсолютно реальним завданням. Зміни на краще забезпечимо за рахунок сталого економічного зростання та ефективного, прозорого і справедливого розподілу його результатів.

Уряд працюватиме на реальне покращення добробуту людей. Кожен відсоток економічного зростання громадяни відчуватимуть на результатах поповнення сімейного бюджету.

I. Віра

Україна вступила в період духовного піднесення. Ми маємо унікальний шанс ствердитися як держава високоосвічених, високоморальних, працелюбних і вільних громадян, яких поважатимуть у світі. Наша мета - високоякісна і доступна освіта та медицина, конкурентоспроможна наука, новітні технології, відроджена культура.

Вільна людина у справедливій державі - найвища цінність нашого Уряду. Головні пріоритети - людський розвиток і гідність, духовність і свобода, рівність і солідарність, громадянське суспільство та демократія, єдність і правова держава, міжнаціональна і міжконфесійна злагода, взаємна повага і толерантність, справедливість і добро.

Ми створимо умови для реалізації права на свободу слова і свободу думки. Гарантуємо нашим дітям високоякісну середню та вищу освіту, право вільно обрати свою дорогу до храму, отримувати медичну допомогу, використовувати, зберігати та збагачувати наші унікальні надбання. Розмаїття культур, мов і релігій стане багатством усієї країни.

Довіру до влади буде відновлено - стіну, яка відділяє посадовця від народу, буде зруйновано. Оновлена влада знатиме свої обов'язки, працюватиме для блага всього суспільства. В оновленій Україні стане нормою свобода слова, активна діяльність громадських організацій, існування політичної опозиції як запоруки державної політики в інтересах народу.

Гуманітарна політика

Ми віримо, що український народ у динамічному світі займе гідне місце і стане рівним серед рівних. Це потребує якісно нової державної гуманітарної політики. Віднині саме людина стає центром її тяжіння, змістом діяльності Кабінету Міністрів України. Саме розвиток особистості, задоволення її потреб - один з основних критеріїв успішності роботи Уряду.

Для втілення стратегічних завдань у гуманітарній сфері Уряд вживатиме таких заходів:

неухильне дотримання правових, економічних та організаційних засад і гарантій для самореалізації особистості;

забезпечення якісної і доступної освіти, всебічного розвитку науки, культури і духовності;

забезпечення єдиного стандарту надання гуманітарних послуг та створення єдиного соціального стандарту для працівників гуманітарної сфери;

гарантування свободи слова і думки, вільного доступу громадян до інформації;

формування нового іміджу України у світі.

Сімейні цінності

Основним завданням політики Уряду щодо сім'ї, жінок, дітей та молоді стане подолання тенденції стрімкого скорочення населення. Уряд ставить за мету посилення інституту сім'ї та державну підтримку народжуваності. Сім'я визнаватиметься однією з ключових суспільних цінностей. Державна політика спрямовуватиметься на утвердження такої соціальної норми, як достатньо матеріально забезпечена, соціально благополучна та духовно і фізично здорова повна родина з двома та більше дітьми. З метою поліпшення стану сім'ї, жінок, дітей та молоді Уряд забезпечуватиме:

постійне збільшення розміру матеріальної допомоги на виховання дітей;

виявлення будь-якої дискримінації жінок на ринку праці;

надання цілеспрямованої підтримки закладам позашкільної освіти та виховання;

повноцінну підготовку молоді, яка здобула вищу чи середню професійну освіту, до самостійного життя в суспільстві;

запровадження ефективного механізму для збільшення доступу молоді до високоякісної освіти та ринку праці;

досягнення належного рівня фізичного здоров'я молоді;

підтримку діяльності громадських та релігійних організацій, спрямовану на піднесення національного патріотизму та зміцнення духовності молодих громадян;

розвиток відкритої співпраці з громадськими інституціями, які виражають інтереси молоді, дітей та жінок, органами шкільного та студентського самоврядування, молодіжними громадськими і жіночими організаціями;

всебічне сприяння розвитку молодіжного житлового будівництва;

посилення відповідальності за продаж неповнолітнім тютюнових виробів та алкогольних напоїв (включаючи слабоалкогольні).

Освіта і наука

Ефективна гуманітарна політика передбачає існування якісної і доступної освіти, всебічний розвиток науки. Для розвитку освіти і науки Кабінет Міністрів України забезпечуватиме:

доступність високоякісної середньої та вищої освіти; запровадження системи державної підтримки для отримання вищої та середньої спеціальної освіти;

створення і розвиток національної науково-дослідної та освітньої мережі, що забезпечує взаємодію науково-освітніх закладів України і Європи, корпоративних комп'ютерних мереж для наукових та освітніх цілей з поступовим формуванням єдиного віртуального науково-освітнього простору, сприяння розширенню наукових зв'язків, забезпечення доступу до світових електронних бібліотек та інтеграції у світовий науково-освітній простір;

сприяння встановленню принципів автономії та самоврядування у вищих навчальних закладах усіх форм власності;

розроблення і впровадження нового покоління вітчизняних, у тому числі електронних, підручників, навчальних посібників та засобів навчання відповідно до сучасного рівня розвитку високих технологій, створення умов для використання у школах Інтернету;

запровадження єдиної системи тестування вступу до вищих навчальних закладів;

створення загальнонаціональної системи пошуку, відбору та державної підтримки обдарованої молоді, в тому числі дітей - членів Малої академії наук;

відновлення у суспільстві поваги до Вчителя, гарантування працівникам освіти достойної заробітної плати;

сприяння науковим дослідженням у сфері високих технологій;

оптимізацію діяльності Національної академії наук з орієнтацією на зближення академічної науки з освітою та промисловістю.

Охорона здоров'я

Віра громадян у майбутнє зміцнюватиметься у міру зростання тривалості життя, збільшення народжуваності, зниження смертності. З метою надання якісних та доступних медичних послуг Уряд забезпечуватиме:

надання кожному громадянину гарантованого переліку безоплатних медичних послуг; запровадження єдиної системи показників якості роботи медичних закладів;

відновлення системи охорони здоров'я в кожному місті та селі;

зміщення акцентів у фінансуванні охорони здоров'я на користь первинної допомоги;

запровадження обов'язкового медичного страхування та заохочення додаткового добровільного медичного страхування;

сприяння становленню інституту сімейних лікарів;

створення умов для повноцінної життєдіяльності інвалідів, пріоритетного оздоровлення ветеранів війни і праці;

безоплатне забезпечення дітей-інвалідів ліками, медичними засобами, спеціальним харчуванням, створення умов для їх повноцінного життя у суспільстві;

розроблення і впровадження дієвого механізму контролю за виробництвом, імпортом та реалізацією фармацевтичної продукції;

впровадження телемедицини як засобу доступності до якісного медичного обслуговування усього населення, в тому числі у віддалених регіонах;

пропагування здорового способу життя;

збільшення (у 10 разів) грошової допомоги при народженні дитини.

Духовність

Формування єдиної, сучасної нації ґрунтуватиметься на утвердженні принципів духовності, розвитку та збереження культурної спадщини, формування нового привабливого іміджу України. З цією метою Уряд забезпечуватиме:

збереження та активне пропагування історико-культурної спадщини, зміцнення її престижу в Україні і світі; визначення українській культурі гідного місця серед світових та європейських культур;

здійснення заходів державної підтримки культури, вітчизняного книговидання та теле- і радіомовлення;

створення єдиного реєстру пам'яток культури України, а також реєстру найвизначніших культурних цінностей, що перебувають за кордоном, та вжиття заходів для їх повернення в Україну;

задоволення освітніх та культурних потреб національних меншин України, створення належних умов для відродження, збереження і всебічного розвитку етнічних спільнот, їх національно-культурних традицій;

функціонування української мови як державної, вільний розвиток російської та інших мов згідно із законом про мови і Європейською хартією регіональних мов та мов національних меншин;

налагодження конструктивного співробітництва держави і релігійних організацій, неухильне дотримання принципу відокремлення держави від церкви; створення державою рівних умов для діяльності релігійних організацій, недопущення чинення на них тиску;

заохочення участі релігійних організацій у виконанні властивих їм соціальних функцій;

презентацію на міжнародному рівні історії, культури та сьогодення України, в тому числі під час конкурсу "Євробачення-2005";

створення належних умов для розвитку національного спорту як важливої складової іміджу України в світі;

сприяння створенню і розвитку належної інфраструктури фізичної культури, спорту та туризму.

Інформаційна політика

Неухильне забезпечення принципів свободи слова, висловлення поглядів, безперешкодного доступу громадян до інформації, політичного плюралізму, недопущення будь-яких рецидивів політичної цензури та перешкоджання професійній діяльності журналістів - пріоритетні напрями інформаційної політики нового Уряду. Кабінет Міністрів сприятиме входженню суб'єктів інформаційного простору України до світової системи інформаційного обігу та створенню конкурентоспроможного національного інформаційного продукту. Для досягнення цього забезпечуватиметься:

оптимізація державного управління інформаційною сферою в контексті європейських демократичних стандартів;

недопущення концентрації та монополізму національних суб'єктів інформаційного простору;

створення суспільного мовлення як невід'ємної складової існування громадянського суспільства;

реалізація програми роздержавлення засобів масової інформації та створення відповідної законодавчої бази з урахуванням дотримання прав та соціальних гарантій працівників інформаційної сфери;

створення законодавчої бази в частині встановлення відповідальності за намагання здійснення протизаконного контролю, встановлення цензури у засобах масової інформації;

сприяння впровадженню у діяльність засобів масової інформації принципів системи саморегуляції та прозорої редакційної політики;

забезпечення ефективного захисту інтелектуальної власності та авторських прав.

II. Справедливість

Наріжним каменем урядової політики в усіх галузях повинен стати принцип справедливості. Держава перебуває на службі народу і людини. Кожний має бути рівний перед Законом. Демократичні цінності свободи та рівності, толерантності і взаємоповаги, плюралізму поглядів та інтересів, верховенства права в усіх сферах суспільного життя можуть набути реального змісту лише тоді, коли влада буде їх послідовно впроваджувати у своїй діяльності крізь призму справедливості. Це означає, що стрижнем кожної урядової ініціативи має бути усвідомлення того, що влада зобов'язана робити добро, чинити правильно, порядно, чесно і прозоро, піклуючись про кожну людину, але в спільних інтересах усього народу.

Правова політика

Головним завданням Уряду в правовій сфері є утвердження і реалізація прав та свобод людини, формування громадянського суспільства і побудови правової держави. З цією метою Уряд передбачає здійснити такі заходи:

зміцнення законності та правопорядку, посилення боротьби із злочинністю;

запровадження ефективних механізмів захисту свободи вільного висловлювання думки, вільної преси, вільних мирних зборів, мітингів і демонстрацій, вільного об'єднання у політичні партії і громадські організації;

встановлення чітких процесуальних норм захисту прав та свобод людини;

невідкладне припинення практики втручання державних органів в життя людини, реальне забезпечення недоторканності житла, збереження таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції;

сприяння законодавчому визначенню прав опозиції; категоричне недопущення будь-яких форм політичних репресій;

посилення співпраці з міжнародними правоохоронними установами в боротьбі з торгівлею людьми;

запровадження ефективних механізмів протидії незаконній міграції з одночасним поширенням міжнародно-договірної бази на захист прав та інтересів громадян України, які працюють за кордоном;

недопущення використання території України для перевезення до сусідніх держав наркотиків чи контрабандних товарів;

запровадження чітких правових норм для захисту інтелектуальної власності з одночасним посиленням на міжнародному рівні механізмів захисту прав інтелектуальної власності суб'єктів господарювання України;

запровадження ефективних інституційних механізмів боротьби з криміналізацією національної економіки, вдосконалення законодавчої бази у сфері боротьби з відмиванням доходів, отриманих злочинним шляхом;

чітке визначення повноважень і функцій органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

системне здійснення роботи, спрямованої на максимальне забезпечення гарантій захисту законних прав та інтересів осіб, що потерпіли від злочинів, реальне відшкодування заподіяної їм шкоди;

розвиток інституту громадянства, створення умов для реалізації положень Європейської конвенції з питань громадянства;

поновлення прав жертв політичних репресій, соціальний захист громадян України, які зазнали переслідувань за правозахисну діяльність у Союзі РСР;

створення відповідно до міжнародного права умов для утримання засуджених і ув'язнених.

Судова реформа

Незалежна та ефективна судова влада є однією із найфундаментальніших складових кожної демократичної держави.

Основним гарантом верховенства права є об'єктивний, неупереджений та незалежний суд.

Незважаючи на певний прогрес, судова реформа проводилася повільно та непослідовно, оскільки не була розроблена Концепція та не визначені системні підходи. Відсутність досконалої та справедливої судової системи в Україні унеможливлює досягнення правової визначеності у соціальних та економічних взаємовідносинах.

Уряд докладе всіх зусиль для того, щоб сприяти прискоренню побудові в Україні нової системи судочинства.

Для цього необхідно:

створити чітку систему судової юрисдикції;

з метою забезпечення захисту прав людини і громадянина, прав та законних інтересів юридичних осіб у відносинах з органами державної влади та органами місцевого самоврядування створити систему ефективного адміністративного судочинства;

ширше застосовувати принципи спеціалізації та територіальності судочинства;

ініціювати публічне обговорення питання доцільності існування військових судів;

затвердити нові процесуальні норми судочинства, які забезпечили б прозорість, неупередженість та всебічність судового процесу, незалежність судді у прийнятті рішення;

забезпечити належне фінансування судової влади;

з метою підвищення загальної кваліфікованості суддівського корпусу, а також престижності самої посади судді створити комплексну систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації суддів;

запровадити відповідно до закону прозору процедуру добору суддів на конкурсній основі;

удосконалити систему дисциплінарної відповідальності суддів;

з метою звільнення судів від надмірної завантаженості спростити процедуру розв'язання деяких спорів та розгляду незначних правопорушень;

затвердити чіткі процесуальні правила, які б надавали громадянам можливість оскаржувати бездіяльність суддів, зокрема у випадках, коли незаконно приховуються заяви до суду, затягується розгляд справи чи підготовка судового рішення;

обмежити адміністративні повноваження голови суду;

розмежувати функції здійснення правосуддя від організаційного та матеріально-технічного забезпечення судового процесу;

запровадити надання безоплатної правової допомоги людям з низьким рівнем достатку;

забезпечити прозорість судових рішень шляхом запровадження механізму оприлюднення судових рішень через Інтернет та іншими засобами з дотриманням при цьому вимог статті 32 Конституції України ( 254к/96-ВР );

зобов'язати Державну судову адміністрацію запровадити реєстр судових рішень із створенням відповідної бази даних та забезпеченням у встановленому законом порядку доступу до неї;

удосконалити систему виконання судових рішень.

Подолання корупції

Питання недопущення виникнення умов для корупції повинні стати предметом неухильної уваги Уряду у побудові відносин держави і бізнесу, людини, бізнесу та чиновництва. Кожний нормативно-правовий акт Уряду, кожен проект законодавчого акта проходитиме експертизу на предмет можливих зловживань. Це стосується передусім таких сфер діяльності, як державні закупівлі, приватизація, витрачання коштів державного та місцевих бюджетів, функціонування відповідних ринків, у тому числі монополізованих, умов оподаткування, та в цілому регуляторної політики, повноважень органів виконавчої влади та контролюючих органів на всіх рівнях. Прозорість і публічність діяльності Уряду та виконавчої влади в цілому, невідворотність виявлення зловживань та покарання має стати перепоною для корупційних проявів.

З метою подолання корупції Уряд передбачає здійснення таких заходів:

притягнення до відповідальності корумпованих державних службовців та звільнення їх у зв'язку з цим із займаних посад;

встановлення жорсткого контролю за витратами державних службовців, проведення їх аналізу та задекларованих доходів;

призначення в органи державної та місцевої виконавчої влади порядних та чесних професіоналів;

жорсткий публічний контроль використання бюджетних коштів;

скорочення зайвих, насамперед дублюючих управлінських структур;

створення державним службовцям належних умов праці та забезпечення їх гідною заробітною платою;

прийняття Кодексу честі державного службовця, забезпечення його неухильного дотримання;

запровадження механізму аналізу судових рішень щодо їх відповідності Конституції ( 254к/96-ВР ) та законам України; забезпечення однакового застосування судами законів України, удосконалення законодавчого регулювання;

посилення ролі відповідних державних органів та органів суддівського самоврядування у запобіганні корупції в судах, здійснення заходів реагування на факти корупційних та інших діянь, пов'язаних з корупцією, притягнення до відповідальності суддів, які вчинили такі діяння;

забезпечення суддям гідної заробітної плати;

зміцнення правової бази діяльності державної виконавчої служби, зокрема з метою усунення законодавчих прогалин, які дають можливість боржникові уникати відповідальності за несвоєчасне виконання своїх зобов'язань;

удосконалення діяльності державних установ судової експертизи з метою усунення будь-якої можливості зовнішнього втручання в їх діяльність;

створення єдиної системи реєстрації права власності на всі види нерухомого майна.

III. Гармонія

Узгодження інтересів громадян і суспільства, їх гармонізація є визначальною умовою формування громадянського суспільства. Уряд виходить з того, що заможні вільні громадяни, яким гарантується реалізація їх прав та свобод, є опорою такого суспільства. Держава для людей, а не люди для держави - цей принцип визначатиме політику Уряду.

Особливу роль у цьому напрямі відіграватиме дієвий і прозорий механізм справедливого розподілу спільних коштів суспільства і територіальних громад (бюджету, Пенсійного фонду, фондів державного соціального страхування), збалансована регіональна політика, точне визначення місця і ролі держави стосовно можливостей реалізації приватної ініціативи громадян, створення ефективної системи державного управління.

Бюджетна політика

Основне завдання бюджетної політики Уряд вбачає у проведенні роботи, спрямованої на перетворення бюджету з інструмента обслуговування корпоративно-кланових інтересів в інструмент обслуговування інтересів усього суспільства, перетворення бюджету у "спільний кошик", надбання усіх громадян України та відповідних територіальних громад. З цією метою Уряд передбачає змінити ідеологію бюджетного процесу, націливши його на виконання визначених завдань і отримання конкретного результату шляхом ефективного використання суспільних ресурсів. Для цього передбачається здійснити такі першочергові заходи:

підвищення ролі бюджету як головного інструмента державної економічної політики;

запровадження середньострокового бюджетного планування на основі бюджетної стратегії Уряду та стратегічних планів головних розпорядників бюджетних коштів;

повномасштабне впровадження програмно-цільового методу складання і виконання державного та місцевих бюджетів, виділення бюджетних призначень і використання бюджетних коштів з метою досягнення конкретних результатів;

впровадження міжнародних стандартів прозорості бюджетного процесу та звітності про результати виконання бюджету, забезпечення їх доступності для суспільства та інвесторів;

вдосконалення процедури затвердження кошторисів (фінансових планів) державних казенних підприємств та підприємств комунальної власності, запровадження публічного звітування про їх виконання.

Для підвищення ефективності використання бюджетних коштів та посилення соціальної спрямованості видатків державного бюджету Уряд передбачає:

збільшення частки прямих соціальних витрат (заробітна плата, пенсії, допомога та інші соціальні виплати) у загальних витратах державного та місцевого бюджетів;

реформування системи державних закупівель з метою усунення зловживань у процесі проведення тендерних закупівель, забезпечення рівного доступу суб'єктів господарювання до виконання державних замовлень та проведення державних закупівель;

публічне представлення звітів про витрачання коштів державного та місцевих бюджетів, коштів Пенсійного фонду, інших фондів державного соціального страхування, затвердження показників результативності бюджетних програм кожного розпорядника коштів та запровадження практики публічного звітування про їх виконання та досягнення цілей;

перегляд функцій Рахункової палати та Контрольно-ревізійної служби з метою вдосконалення системи зовнішнього та внутрішнього контролю і аудиту використання коштів державного та місцевих бюджетів;

посилення відповідальності керівників і бухгалтерів бюджетних установ і організацій за цільове і економне витрачання бюджетних коштів;

розмежування відповідальності за здійснення бюджетних витрат між розпорядниками бюджетних коштів та органами Державного казначейства;

встановлення дієвого контролю за проведенням усіх розрахунків і виплат з бюджету виключно у грошовій формі;

забезпечення погашення зобов'язань перед державним бюджетом за наданими та своєчасно непогашеними кредитами, зокрема тими, що надані під гарантію Кабінету Міністрів;

реформування казначейського виконання бюджету та спрощення системи оплати рахунків бюджетних установ і організацій;

створення системи управління коштами на рахунках Державного казначейства з метою їх ефективного використання та регулювання залишків коштів.

Для забезпечення реалізації бюджетної політики, орієнтованої на розвиток територіальних громад, Уряд планує:

чітко розмежувати доходи і видатки між державним та місцевими бюджетами;

збільшити частку місцевих бюджетів у структурі витрат зведеного бюджету;

запровадити єдині методологічні засади розподілу субвенцій капітального характеру між територіями;

перейти до практики проведення розрахунку нормативів бюджетної забезпеченості на основі вартісних та якісних стандартів надання суспільних послуг;

розширити практику громадського обговорення місцевих бюджетів з метою наближення їх до потреб відповідної територіальної громади.

Уряд ставить своїм завданням зосередити функції з управління доходами та витратами бюджету, казначейського виконання державного бюджету та внутрішнього контролю ефективного і цільового витрачання коштів у єдиному органі - Міністерстві фінансів.

Подолання бідності

Дієва політика подолання бідності спиратиметься на створення економіко-правових умов для збільшення доходів, підвищення економічної активності населення та зменшення його розшарування за рівнем доходів. Реалізація Урядової політики забезпечить перехід від використання дешевої праці до висококваліфікованої з належною оплатою через:

удосконалення законодавства щодо порядку та критеріїв визначення мінімальної заробітної плати та законодавче забезпечення запровадження мінімальної погодинної заробітної плати як державного соціального стандарту;

зменшення навантаження на фонд оплати праці шляхом перерозподілу між роботодавцями і працівниками платежів та зборів і розширення бази оподаткування;

усунення диспропорцій у міжпосадових та міжгалузевих співвідношеннях оплати праці працівників бюджетної сфери, значне підвищення її розмірів;

залучення необхідних інвестицій у виробництво та людський капітал;

забезпечення захисту права працівників на своєчасне та у повному розмірі отримання заробітної плати, а також погашення заборгованості, що накопичилася;

істотне зменшення питомої ваги населення, яке перебуває за межею бідності, та зміцнення позицій середнього класу.

Соціальне страхування та пенсійна реформа

Основною метою системи соціального страхування та пенсійної реформи є забезпечення достойного рівня життя громадянам, які протягом свого трудового життя сплачували пенсійні внески, не приховуючи своїх трудових доходів. Пенсійна реформа спрямована на створення рівних можливостей для пенсійного забезпечення громадян незалежно від сфери їх зайнятості та виду діяльності, усунення диспропорцій у розмірах пенсій:

мінімальна трудова пенсія за віком та наявністю необхідного стажу роботи встановлюватиметься відповідно до рівня прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

буде забезпечено соціальний захист громадян України, які працюють за кордоном, у разі настання страхового випадку;

створення накопичувальної системи пенсійного страхування захистить пенсійні виплати від впливу демографічних факторів та забезпечить поступове підвищення пенсійних виплат;

гнучка податкова політика держави стимулюватиме роботодавців та працюючих громадян на добровільне здійснення додаткових заощаджень в системі недержавного пенсійного забезпечення;

адміністративна система соціального страхування буде комплексно реформована з метою скасування неефективного адміністрування страхових фондів. Із зменшенням адміністративних видатків через створення єдиної системи збору та обліку внесків і запровадження єдиного соціального внеску підвищиться рівень страхових виплат без збільшення податкового навантаження на роботодавців та працівників;

зменшення навантаження на фонд оплати праці буде досягнуто шляхом перерозподілу структури страхових внесків до фондів соціального страхування між роботодавцями та працівниками з одночасним підвищенням розміру заробітної плати;

інформування населення про страхову діяльність та звітування перед громадськістю про доходи і видатки фондів соціального страхування забезпечить прозорість функціонування системи соціального страхування і надання можливості повноцінно користуватися перевагами страхової системи, сприятиме запобіганню зловживанням та корупції.

Соціальний захист населення

Головною метою удосконалення системи соціального захисту населення є розв'язання проблеми бідності, підвищення якості соціальних послуг для наближення їх до європейського рівня та розширення кола надавачів таких послуг. Перевагу матимуть соціально незахищені громадяни похилого віку, малозабезпечені сім'ї, інваліди та сім'ї з дітьми.

Передбачається реформування системи соціального захисту через посилення цільової спрямованості соціальних програм, поглиблення адресності державної соціальної допомоги, удосконалення міжбюджетних відносин. У всіх регіонах буде запроваджуватися прогресивна технологія обслуговування малозабезпечених громадян - надання всіх видів державної допомоги за однією заявою, формування єдиної бази даних і реєстру отримувачів всіх видів соціальної допомоги та пільг. Це сприятиме якісному і комплексному обслуговуванню громадян, забезпечить доступ малозабезпечених верств населення до соціальних послуг та уніфікацію підходу при визначенні права на призначення всіх видів соціальної допомоги.

Створюватимуться умови рівних можливостей для людей з особливими потребами.

Проведення роботи, пов'язаної із соціальною адаптацією бездомних громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі, дасть змогу забезпечити їх реінтеграцію в суспільство.

Регуляторна політика

Завданнями Уряду є встановлення простих, чітких, зрозумілих, єдиних для всіх "правил гри", забезпечення їх загального дотримання, створення умов для вільного доступу до всіх сегментів ринку за єдиними правилами, гарантування всім суб'єктам підприємницької діяльності захисту їх законних прав та інтересів у відносинах з іншими суб'єктами та органами влади, можливостей самореалізації кожного громадянина та забезпечення належного рівня свого життя та життя своєї сім'ї.

Уряд спрямує свої зусилля на:

радикальне спрощення процедури започаткування підприємницької діяльності;

обмеження видів діяльності, започаткування або здійснення яких потребує дозволів чи ліцензій;

заміну дозвільної системи за окремими видами діяльності на нормативне встановлення додаткових, особливих вимог до певної діяльності з наступним контролем їх дотримання;

обмеження кількості та чітке визначення функцій контролюючих органів, зміну принципів оскарження їх рішень;

врегулювання процедури проведення перевірки суб'єктів господарювання, усунення дублювання функцій контролю різними органами;

переорієнтацію діяльності контролюючих органів із застосування покарань на запобігання порушенню норм законодавства;

запровадження відкритих, конкурентних умов доступу до окремих сегментів ринку (видобуток корисних копалин, житлове будівництво, ремонт та будівництво доріг тощо);

спрощення процедури погодження питань нового виробничого будівництва (реконструкції та модернізації), відведення необхідних для цього земель;

скасування податку на інвестиції, а також відрахувань до різноманітних цільових фондів;

обмеження офіційних запитів стосовно подання інформації, законодавчу регламентацію таких запитів;

скасування зайвої регламентації порядку поточної діяльності суб'єктів господарювання;

створення та забезпечення ведення комерційного реєстру;

організацію громадського контролю та взаємодії громадських організацій з регуляторними органами.

Держава - господар

Уряд вважає своїм першочерговим завданням забезпечити ефективне використання державного майна та значно збільшити надходження до державного бюджету від державних підприємств. Уряд покладе край незаконному відчуженню державного майна. Приватизація державного майна здійснюватиметься прозоро, з урахуванням національних інтересів. Кошти від приватизації використовуватимуться для блага всього суспільства. Передбачається оптимізувати обсяг надходжень до бюджету від управління об'єктами державної власності, не допустити "розмивання" державної частки в господарських товариствах, забезпечити продаж об'єктів приватизації за ринковою ціною з одночасним створенням умов для стимулювання процесу надходження інвестицій, прискорення технологічного і управлінського оновлення підприємств, що приватизуються, впровадити єдину стратегію приватизації державного майна та відмовитися від використання приватизаційних надходжень як основного джерела фінансування дефіциту бюджету.

Для цього слід:

забезпечити розроблення та прийняття нової Державної програми приватизації, запровадити прозорі ефективні способи продажу об'єктів різних груп;

визначити чіткі та обґрунтовані критерії віднесення підприємств до таких, що не підлягають приватизації, оптимізувати розміри державного сектору економіки;

удосконалити систему управління корпоративними правами держави;

створити надійну систему протидії "тіньовій" приватизації, уніфікувати законодавчу та організаційну процедури відчуження об'єктів державної власності відповідно до законодавства з питань приватизації;

удосконалити процес фінансового планування підприємств з різною часткою державної власності шляхом вироблення єдиних методологічних підходів до складання їх фінансових планів;

впровадити прозорий механізм визначення частки прибутку, яка спрямовується до фонду сплати дивідендів акціонерних товариств;

значно посилити відповідальність керівників підприємств за виконання показників фінансових планів і установити дієвий контроль з боку держави за виконанням умов трудових контрактів з керівниками підприємств;

провести у першочерговому порядку аналіз результатів роботи збиткових державних підприємств і акціонерних товариств, у статутних фондах яких державна частка перевищує 50%, та установити причини їх збитковості, а також вжити відповідних заходів до розірвання контрактів з керівництвом таких підприємств.

Відповідно до законодавства Уряд забезпечить перегляд умов і результатів приватизаційних конкурсів за окремими об'єктами у разі невиконання або неналежного виконання покупцями взятих на себе зобов'язань, порушення процедури приватизації, зокрема щодо участі в конкурсах інших потенційних покупців і визначення стартових цін, допущення інших порушень законодавства.

Регіональна політика

Державна регіональна політика базуватиметься на здійсненні перерозподілу ресурсів для підтримки депресивних територій та розв'язання проблем, які за своїми масштабами є загальнодержавними (вугільні шахти, зони забруднення тощо). Уряд гарантуватиме стандарт якості життя, визначений для кожного громадянина, незалежно від місця його проживання. Необхідна для цього державна підтримка буде надаватися на основі чітких критеріїв визначення територій, які потребують підтримки.

Уряд ставить своїм завданням надання місцевим органам влади адекватних інструментів впливу на регіональний розвиток. З цією метою передбачається:

узгодження стратегічних цілей і пріоритетів розвитку держави та регіонів, забезпечення стабільності та прогнозованості відносин між центральними і місцевими органами виконавчої влади щодо розвитку територій;

здійснення державних інвестицій у поліпшення транспортної та телекомунікаційної інфраструктури;

реалізація великих проектів приватного інвестування, що потребують підтримки Уряду, та спрямування кредитів міжнародних фінансових організацій;

забезпечення мобільності робочої сили шляхом реформування професійної освіти та системи підвищення кваліфікації працівників, запровадження новітніх технологій муніципального менеджменту, вдосконалення системи підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування;

децентралізація та розмежування повноважень між центральними і місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування щодо надання публічних послуг, розширення прав і посилення відповідальності цих органів за розв'язання соціально-економічних проблем розвитку регіонів, запровадження прозорого механізму контролю, у тому числі громадського, на кожному рівні управління;

чітке розмежування функцій між центральними, регіональними і місцевими органами влади стосовно питань бюджету, власності, державної влади та механізму надання суспільних послуг;

створення правових, економічних та організаційних умов для ефективної реалізації завдань і функцій місцевого самоврядування;

врегулювання основних засад та визначення порядку здійснення права комунальної власності, управління об'єктами права комунальної власності, у тому числі територіальних громад;

реформування міжбюджетних відносин.

Адміністративна реформа

Основною метою адміністративної реформи є створення системи державного управління, яка б відповідала стандартам демократичної правової держави, потребам та запитам кожного громадянина.

Трансформацію системи органів влади буде здійснено шляхом переходу від безпосереднього галузевого та функціонального управління до вироблення і реалізації державної політики у відповідних сферах. Уряд несе відповідальність за реалізацію прав і свобод громадян та залучення широкої громадськості до формування урядової політики і створення системи громадського контролю за діяльністю центральних та місцевих органів виконавчої влади.

Необхідно здійснити такі кроки:

зробити Уряд політичним органом. Уряд зобов'язаний нести політичну відповідальність за вироблення і реалізацію політики, підвищити роль міністрів у реалізації відповідних напрямів політики;

впровадити функціональний принцип формування структури Уряду та його апарату. Для цього усі напрями діяльності Уряду мають бути розподілені між членами Кабінету Міністрів;

перетворити урядові комітети в реальні робочі органи Кабінету Міністрів та інструмент координації діяльності і взаємодії центральних органів виконавчої влади, узгодження проектів рішень;

зосередити роботу Уряду на стратегічних питаннях, делегувати урядовим органам та місцевим державним адміністраціям вирішення питань щоденного адміністрування;

провести функціональне обстеження діяльності існуючих органів виконавчої влади виходячи з того, що кожна зайва управлінська ланка шкідлива; оптимізувати на основі результатів такого аналізу структуру центральних органів виконавчої влади;

ліквідувати контролюючі органи, що дублюють роботу інших, усунути паралельний контроль дотримання певних норм законодавства;

зосередити функції з адміністрування податків та прирівняних до них платежів у єдиному органі виконавчої влади, зокрема ліквідувати податкову міліцію;

реформувати систему державної служби базуючись на принципах політичної нейтральності службовців, гарантії прав і обов'язків державних службовців, застосування прозорих умов прийняття їх на роботу та просування по службі залежно від моральних та ділових якостей працівників;

провести чітке розмежування повноважень між центральними та місцевими органами влади з одночасним делегуванням окремих повноважень центральних органів влади місцевим;

забезпечити прозорість у діяльності всіх органів державної влади. Усі рішення, зміст яких не стосується безпеки держави, нормативно-правові акти та суспільно значимі судові рішення, а також інформація про витрачання державних коштів повинні бути доступні всім громадянам, у тому числі через Інтернет;

започаткувати практику публічного діалогу членів Уряду з громадськістю з питань реалізації державної політики у відповідній сфері.

IV. Життя

Багатство країни - заможність кожної сім'ї. Прості та чесні кроки Уряду дадуть змогу сформувати суспільство соціально захищених громадян.

Уряд упевнений, що передумовами економічного зростання та поліпшення добробуту людини є сприятливий інвестиційний та фінансовий клімат, прозора і чесна податкова система з помірними розмірами податків, гарантовані способи зберігання заощаджень, рівний та безперешкодний доступ до фінансових послуг за справедливою ціною.

Підвищення рівня і якості життя громадян забезпечуватиметься шляхом впровадження системи державних соціальних стандартів, доведення розмірів державних соціальних гарантій до рівня прожиткового мінімуму.

Гідне матеріальне майбутнє людини, що є метою діяльності Уряду, буде забезпечено в результаті здійснення заходів, запропонованих у цьому розділі.

Соціально-трудові відносини

Завдяки подальшому розвитку соціального діалогу, підвищенню рівня зайнятості населення та забезпеченню належної оплати праці удосконалюватимуться соціально-трудові відносини. Уряд ініціюватиме створення нових та збереження діючих робочих місць, що визнані ефективними.

Передбачається, зокрема забезпечити:

подальшу реструктуризацію державних підприємств із залученням інвестицій для розвитку підприємництва у виробничій сфері на умовах проведення модернізації застарілих виробництв і створення нових робочих місць;

економічне заохочення підприємців до створення нових робочих місць, розвитку гнучких форм зайнятості, створення робочих місць з неповним робочим часом;

удосконалення форм соціальної підтримки незайнятих осіб, зареєстрованих у державній службі зайнятості, з метою повернення їх до продуктивної праці;

державну підтримку розвитку малих монофункціональних міст, депресивних територій;

розв'язання проблем зайнятості, зокрема у сільській місцевості та вугільних регіонах;

гарантоване надання першого робочого місця випускникам навчальних закладів різних ступенів акредитації, підготовленим за державним замовленням;

розвиток співпраці між навчальними закладами і підприємствами (роботодавцями) з метою формування, відтворення та збереження кадрового потенціалу, підвищення його кваліфікації;

запровадження системи державного замовлення та оплачуваних громадських робіт для підвищення зайнятості населення.

Промислово-інвестиційна політика

Основним завданням промислово-інвестиційної політики в умовах утвердження ринкових засад економіки Уряд вважає формування конкурентного на внутрішньому та зовнішньому ринку виробничого потенціалу.

З використанням існуючих переваг у міжнародному поділі праці будуть задіяні механізми переорієнтації виробників на нові технологічні уклади, модернізацію та переоснащення основних засобів на основі інновацій. Це повинно забезпечити підвищення науково-технічного рівня та збалансованості економіки, а в результаті наповнити високоякісними товарами внутрішній ринок та збільшити експортну складову валового внутрішнього продукту. Сучасна промислова політика передбачає мінімізацію адміністративного втручання з боку держави у господарську діяльність; проведення протекціоністської політики стосовно вітчизняного товаровиробника; запровадження прогнозно-рекомендаційних методів впливу у плануванні розвитку галузей економіки; створення атмосфери довіри між виробником продукції та власником капіталу; здійснення заходів щодо зменшення інвестиційних ризиків; прозоре використання державних інвестиційних ресурсів за програмно-цільовими принципами.

При цьому слід посилити вимоги до якості та безпечності продукції згідно з міжнародними стандартами та нормами, а також реально захистити права споживачів.

Забезпечення високих темпів економічного зростання потребує масштабних інвестицій в українську економіку. Інвестиційні ресурси застосовуватимуться лише відповідно до визначених пріоритетів розвитку економіки. Керуючись цим завданням, Уряд у межах політики зниження інвестиційних ризиків:

вживе заходів для законодавчого захисту прав міноритарних акціонерів, забезпечивши їх вільний доступ до корпоративної інформації, належне представництво в органах управління та контролю, вплив на дивідендну політику, отримання рівного права на придбання відповідної частки нових емісій акцій за номінальною вартістю;

фіскально стимулюватиме політику рекапіталізації доходів;

створить нормативну базу для заохочення вкладення довгострокових фінансових інвестицій;

скасує відмінності у режимі реєстрації іноземних та українських інвестицій;

ініціює зміни до валютного законодавства щодо системи поточної конвертації гривні з метою зменшення обмежень на рух капіталу;

виступить з ініціативою безперешкодного переведення за кордон доходів нерезидентів, отриманих законним шляхом;

у процесі планування бюджетних витрат на державні капітальні вкладення перевагу надаватиме формуванню активної частки капіталу;

активізує залучення коштів МБРР, ЄБРР та інших міжнародних фінансових організацій для фінансування пріоритетних інвестиційних проектів в Україні та започаткує співробітництво з Європейським інвестиційним банком;

сприятиме укладенню угод про розподіл продукції, насамперед у сфері видобування нафти, газу та інших корисних копалин;

розширить застосування прозорих схем концесійної діяльності та перегляне існуючі концесійні угоди, укладені на невигідних для України умовах;

проводитиме системну роботу з поліпшення міжнародного інвестиційного іміджу України;

сприятиме створенню інститутів спільного інвестування - корпоративних та пайових інвестиційних фондів;

забезпечить спрощення дозвільно-погоджувальної системи у сфері містобудування.

Основні завдання з розвитку реального сектору економіки полягають у модернізації та структурній перебудові виробництва, зниженні його енерго- та матеріалоємності, сприянні розвитку наукоємних високотехнологічних виробництв, що дасть змогу забезпечити підвищення ефективності та конкурентоспроможності національної економіки.

Діяльність Уряду буде спрямовано на активне впровадження у виробництво результатів інноваційних наукових і науково-дослідних розробок як пріоритетної складової стратегії підвищення конкурентоспроможності економіки. Для цього буде:

удосконалено умови інноваційної діяльності, опрацьовано механізм державного замовлення на впровадження у виробництво пріоритетних інновацій;

забезпечено розвиток інноваційних структур - технопарків, технополісів, технологічних інкубаторів, венчурних фірм та інших форм об'єднання зусиль науки, освіти, виробництва і фінансового капіталу;

розширено прошарок ефективних власників шляхом вдосконалення правової основи правозастосовної практики банкрутства, удосконалено систему фінансового посередництва (розвиток фондового ринку та венчурного інвестування), активізовано антимонопольну політику;

залучено в процес інвестування лідерів світового високотехнологічного бізнесу на основі поліпшення інвестиційного клімату;

створено інститути трансферу технологій з науково-технічного сектору в промисловість, сформовано інфраструктуру інноваційної взаємодії для розвитку кооперативних відносин між бізнесом (виробництвом) та державним науково-технічним сектором;

створено умови для розвитку процесів розповсюдження технологій для технологічного переоснащення виробництва.

Високі технології

Уряд сприятиме становленню інформаційного суспільства з використанням нових технологій, які не лише змінюють засоби виробництва товарів та послуг, а й створюють нові можливості для реалізації громадянських прав, самореалізації особистості, здобуття нових знань. Інформатизація створюватиме унікальні можливості для розвитку регіонів та забезпечення всім громадянам рівного доступу до інформації та створення нових робочих місць. З цією метою Уряд здійснюватиме такі заходи:

формування переліку пріоритетних високих технологій (у тому числі нанотехнологій);

інтеграція галузевих та регіональних програм у сфері інформатизації та комп'ютеризації в рамках єдиної загальнодержавної програми "Електронна Україна";

розвиток загальнодержавних телекомунікаційних мереж з використанням останніх світових досягнень у галузі високих технологій;

лібералізація ринку телекомунікацій як основи створення конкурентного середовища, підвищення якості та здешевлення телекомунікаційних послуг;

широке застосування практики електронного підпису;

розвиток електронної комерції, маркетингу та бізнесу на основі Інтернет, просування вітчизняних товарів і послуг на світові ринки з використанням можливостей Інтернет;

інформатизація освіти та менеджменту знань, забезпечення загальної комп'ютерної грамотності, розроблення та впровадження освітніх стандартів усіх рівнів, впровадження комп'ютеризованих технологій навчання та дистанційної освіти.

Аграрна політика

З наданням пріоритетності розвитку аграрного сектору національної економіки утвердиться його конкурентоспроможність, буде забезпечена продовольча безпека держави та підвищено рівень життя селян. Цього буде досягнуто за рахунок збалансованості міжгалузевих відносин в економіці, гарантування отримання справедливого доходу сільськогосподарськими товаровиробниками за умови дотримання ними обґрунтованих регламентів господарювання, формування цілісної інфраструктури аграрного ринку та ринку землі, застосування прозорих фінансових механізмів надання землеробам державної підтримки, залучення громадських професійних галузевих (міжгалузевих) організацій до формування аграрної політики, створення сучасної інфраструктури в сільській місцевості.

Основне завдання Уряду - зробити Україну одним з аграрних лідерів світу і забезпечити утримання цієї позиції у майбутньому. Для виконання цього завдання Уряд діятиме за загальновідомим правилом - створення суспільної гармонії неможливе без забезпечення однакової якості життя на селі і в місті, а саме:

запровадить спеціальні програми збільшення зайнятості у сільській місцевості шляхом збільшення державного замовлення на освіту майбутніх спеціалістів сільськогосподарської галузі, забезпечення їх житлом;

забезпечить істотне збільшення витрат на створення нових робочих місць у сільській місцевості за рахунок бюджетів відповідних фондів державного соціального страхування;

ініціюватиме встановлення погодинних ставок оплати праці при збереженні загальних місячних трудових стандартів зайнятості;

реалізує програму розвитку системи житлово-комунального господарства у сільській місцевості з наданням субвенції відповідним місцевим бюджетам;

підтримуватиме створення системи побутового обслуговування на селі;

забезпечить подальший культурно-освітній розвиток села, зокрема добудову шкіл та закладів дошкільного виховання, бібліотек, клубів і кінотеатрів.

Уряд забезпечить пріоритетність розвитку аграрного сектору економіки. З цією метою:

стимулюватиметься створення прозорого конкурентного середовища для українських виробників, просування їх продукції на зовнішні ринки;

підтримуватиметься створення інфраструктури, а саме - аграрного фонду, аграрної біржі, страхового підрозділу для солідарного покриття ризиків загибелі врожаю, інших механізмів державної підтримки;

здійснюватиметься перехід від неефективних цільових державних програм в аграрній сфері до прозорих адресних схем прямої підтримки безпосередньо сільськогосподарських товаровиробників;

проводитиметься політика ринкової підтримки мінімальних закупівельних цін, дотримання середньої позитивної рентабельності виробництва окремих видів сільськогосподарської продукції;

унеможливиться робота за давальницькими схемами переробки сільськогосподарської продукції;

ініціюватиметься заборона виплати заробітної плати в іншій, ніж грошова, формі;

удосконалюватимуться правила лізингу сільськогосподарської техніки та обладнання, які у подальшому надаватимуться безпосереднім користувачам.

У сфері земельних відносин забезпечуватиметься ефективне використання земельного ресурсу як одного з основних факторів підвищення конкурентоспроможності галузі, а саме:

завершення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення з виведенням з обігу деградованих та непридатних для ведення сільського господарства, унеможливлення невмотивованого переведення земель сільськогосподарського призначення в інші категорії;

створення системи реєстрації земельних ділянок та прав на них, земельно-інформаційного банку даних;

проведення державної агрохімічної паспортизації сільськогосподарських земель з видачею їх власникам документів державного зразка;

поетапне формування національної програми розвитку і планування землекористування;

розроблення нової системи земельних платежів, в основу якої буде покладено диференційований земельний податок;

розроблення системи вторинного освоєння запущених (не деградованих) сільськогосподарських земель, у тому числі меліорованих, шляхом підтримки фермерських господарств і новостворюваних сільськогосподарських підприємств;

посилення державного контролю за використанням та охороною земель, розроблення національної програми охорони земель.

Енергетика та ресурсозбереження

Серед стратегічних завдань Уряду - проведення глибоких якісних перетворень в енергетичному секторі економіки, що є складовою національної безпеки держави. Належить здійснити масштабні заходи з технічного оновлення та модернізації енергетичних підприємств, забезпечити стале енергопостачання усіх категорій споживачів.

Передбачається провести роботу з диверсифікації джерел надходження паливно-енергетичних ресурсів, всебічного зміцнення власної енергетичної бази - атомної енергетики, видобутку вугілля, нафти, газу, нетрадиційних та відновних засобів одержання енергії. Значна увага приділятиметься упровадженню енергозберігаючих технологій та обладнання як у виробничих галузях, так і в бюджетній сфері та побуті, стимулюванню економії електроенергії та запобіганню її втратам.

З метою енергетичного забезпечення потреб суспільства, реалізації права громадян на безпечне довкілля, отримання якісних житлових послуг Уряд здійснить:

зміну пріоритетів роботи паливно-енергетичного комплексу - перехід від забезпечення монопольних доходів окремих олігархічних груп до задоволення соціальних потреб суспільства;

планування і дотримання балансу виробництва та споживання паливно-енергетичних ресурсів на засадах ефективної роботи паливно-енергетичного комплексу, його розвитку та справедливості цін для виробників і споживачів;

стимулювання енергозбереження, застосування прогресивних показників нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів;

диверсифікацію джерел постачання нафти, газу та ядерного палива шляхом отримання прямого доступу до їх джерел та засобів транспортування;

захист національних економічних інтересів у сфері міжнародного співробітництва та зовнішньоекономічної діяльності в частині транзиту, експорту та імпорту енергоносіїв;

реабілітацію діючих та будівництво нових енергетичних об'єктів з орієнтацією на розвиток маневрових потужностей;

збільшення власного видобутку вуглеводнів;

реалізацію програми створення елементів вітчизняного ядерного паливного циклу;

забезпечення готовності паливно-енергетичного комплексу до кризових ситуацій з постачання енергоресурсів, у тому числі шляхом створення стратегічного (на 90 діб) запасу нафти та державного резерву ядерного палива;

припинення практики фіктивного банкрутства та тіньової приватизації об'єктів паливно-енергетичного комплексу;

подальшу приватизацію шляхом утворення публічних компаній через відкриті торги на фондових ринках.

Для перетворення вугільної галузі на самоокупну та безпечну Уряд передбачає:

створити умови для роботи на ринкових засадах рентабельних вуглевидобувних підприємств;

залучити недержавні інвестиції через приватизацію нерентабельних вугледобувних підприємств;

створити внутрішній ринок енергетичного вугілля з наступною лібералізацією зовнішньої торгівлі;

здійснити комплекс організаційно-технічних заходів для покращення умов праці, підвищення безпеки видобутку вугілля і посилення контролю за дотриманням стандартів з безпеки праці.

В ядерній енергетиці Уряд здійснить кроки щодо:

модернізації та підвищення безпеки атомних енергоблоків;

реалізації програми продовження безпечної експлуатації енергоблоків АЕС;

забезпечення участі України в міжнародних проектах з розроблення реакторів нового покоління.

Енергозбереження є важливим чинником розв'язання економічних та екологічних проблем. Уряду необхідно у найкоротший строк:

запровадити механізм економічного стимулювання енергозберігаючих заходів в усіх сферах суспільного життя;

розвинути системи обліку і контролю споживання енергетичних ресурсів;

розробити та запровадити нові стандарти енергоспоживання.

Основним завданням Уряду у сфері безпеки людини та довкілля є підвищення рівня безпеки, зниження рівня захворюваності, скорочення обсягів викидів і скидання забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище. Для цього необхідно здійснити такі заходи:

удосконалення системи інституційного забезпечення державного управління у сфері цивільного захисту населення, екологічної безпеки, використання та відтворення природних ресурсів;

неухильне дотримання в практичній діяльності принципу "забруднювач платить" із забезпеченням прозорості та високої ефективності використання коштів на природоохоронні заходи;

залучення громадськості до участі у розв'язанні глобальних, регіональних і місцевих екологічних проблем;

підвищення ролі та відповідальності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у сфері техногенно-екологічної безпеки, перехід до децентралізації управління у цій сфері;

ефективне впровадження механізмів, передбачених Кіотським протоколом до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату;

стабілізація і поліпшення екологічного стану, особливо у великих містах і промислових центрах, зокрема Донецько-Придніпровського регіону;

забезпечення стабільного відновлення лісів, збільшення їх площі, збереження біологічного і ландшафтного різноманіття, охорона рослинного і тваринного світу та лісових екосистем;

забезпечення стабілізації стану об'єкта "Укриття", підтримання достатнього рівня його безпеки та перетворення в екологічно безпечну систему.

Для забезпечення ощадливого використання та відтворення природних ресурсів Уряд передбачає:

удосконалити порядок надання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами;

активізувати роботу, спрямовану на приріст запасів корисних копалин, потреба України в яких забезпечується за рахунок імпорту;

приділяти особливу увагу відродженню мінерально-сировинного комплексу, бережливому використанню невідновних природних запасів.

Недоторканне право власності

Уряд у своїй роботі вживатиме заходів для неухильного дотримання положень Конституції України ( 254к/96-ВР ) щодо забезпечення державою захисту прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, а також рівності усіх суб'єктів права власності перед законом. Уряд усвідомлює, що лише значний прошарок підприємців і власників гарантує реальну демократію та стале економічне зростання. Кожен власник повинен бути впевнений, що ніхто не позбавить його власності незаконним способом.

Робота Уряду в цьому напрямі буде здійснюватися через:

розвиток приватної ініціативи;

забезпечення рівних можливостей функціонування для підприємств з різними формами власності, формування повноцінного конкурентного середовища;

захист прав власника та кредитора, удосконалення процедур відновлення платоспроможності боржника та банкрутства;

проведення ефективної антимонопольної політики, посилення ролі Антимонопольного комітету.

Уряд посилюватиме як гарантії недоторканності права власності взагалі, так і права власності підприємця на прибуток, зокрема через:

удосконалення системи судового і позасудового захисту, врегулювання процедурних питань, пов'язаних з наданням державних послуг;

поглиблення співпраці органів влади з підприємцями і громадськими організаціями;

приведення українського законодавства в сфері інтелектуальної власності у відповідність з міжнародними нормами, правове врегулювання відносин, пов'язаних з набуттям, використанням та захистом прав інтелектуальної власності;

впровадження систем корпоративного управління, що відповідатимуть стандартам ЄС, у тому числі шляхом прийняття і реалізації відповідних законодавчих і нормативних актів;

впровадження визнаних у світі принципів розкриття інформації підприємствами і фінансовими установами щодо їх діяльності, зокрема з метою відстеження перехресних прав власності та інших зв'язків між ними;

прискорене створення єдиної системи реєстрації майнових прав з уніфікацією електронних баз даних про права власності, а також завершення видачі державних актів на право приватної власності на землю;

визначення єдиних принципів стандартизованого обігу документів у Національній депозитарній системі.

Уряд забезпечить системну уніфікацію підходів до процедури банкрутства і реструктуризації підприємств різних форм власності та в різних галузях економіки. Практику застосування хибних стимулів для неплатоспроможних компаній і цілих галузей буде припинено. Обсяги надання державної підтримки неплатоспроможним суб'єктам поступово зменшуватимуться і замінюватимуться системою цільової соціальної підтримки вивільнюваних працівників.

Житлово-комунальне господарство

Пріоритети реформування житлово-комунального господарства та житлової політики Уряд вбачає у:

забезпеченні доступу всіх верств населення до якісних послуг, максимальній персоніфікації споживачів та переведенні їх відносин з виконавцями послуг виключно на контрактну основу;

стимулюванні інвестиційної діяльності в галузі, технічної модернізації застарілого обладнання, покращенні якості житлово-комунальних послуг, запровадженні сучасної системи їх обліку;

поглибленні демонополізації житлово-комунального господарства, створенні конкурентного середовища на ринку житлово-комунальних послуг;

будівництві житла для малозабезпечених верств населення за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів;

створенні механізмів здешевлення вартості кредитування під час виконання житлових програм.

Податкова політика

У сфері оподаткування Уряд керуватиметься єдиним правилом - податки повинні бути зрозумілими, стабільними та низькими, але платити їх зобов'язані всі.

З цією метою Уряд:

зменшуватиме ставки податків з одночасним розширенням бази оподаткування;

виступить з ініціативою скасувати будь-які пільги у розрізі окремих платників чи окремих територій;

проведе кодифікацію податкових законів, значно спростить їх викладення, максимально зблизить принципи податкового та бухгалтерського обліків;

проведе адаптацію фіскального законодавства до принципів та директив Європейського Союзу, а у сфері тарифно-митного законодавства - до стандартів Світової організації торгівлі (з урахуванням інтересів внутрішніх системних ринків на перехідному етапі);

поступово замінюватиме соціально значущі податкові пільги адресними субсидіями для малозабезпечених верств населення;

скасує фіскальні платежі, адміністрування яких є невиправдано витратним;

не виступатиме ініціатором фіскальних нововведень, унаслідок яких на малозабезпечених громадян буде покладено додатковий податковий тягар;

ініціюватиме широке громадське обговорення рішення стосовно доцільності запровадження податку на нерухомість;

визначить для запобігання штучній податковій збитковості доцільність запровадження альтернативного податку на активи;

проведе реформування фіскальних служб, внаслідок чого буде ліквідовано конкуренцію між ними, усунено можливості для зловживань та проявів корупції серед їх працівників, зменшено адміністративні видатки платників.

Крім того, Уряд планує:

запровадити жорсткий контроль за виробництвом, переміщенням та реалізацією товарів підакцизної групи;

адаптувати законодавство з обкладення податком на додану вартість до принципів та критеріїв Шостої Директиви Європейського Союзу (з окремими винятками щодо послуг соціального характеру);

уніфікувати правила обкладення податком на прибуток з міжнародними стандартами обліку із скасуванням дискримінаційних норм щодо окремих сфер або видів діяльності;

установити справедливі ціни на природні копалини, землю та водні ресурси, які відповідно до Конституції України ( 254к/96-ВР ) є власністю Українського народу;

установити справедливу ренту (плату) за використання наземного, водного (морського) та трубопровідного видів транспорту, які належать державі або контролюються нею, а також повітряного простору, в тому числі для транзиту продуктів.

З метою створення додаткових мотивацій роботодавцям Уряд ініціюватиме запровадження єдиного соціального внеску, до якого включатимуться внески до фондів соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, на випадок безробіття та від нещасного випадку на виробництві.

Фінансові ринки

Політика Уряду буде спрямована на розбудову надійних та прозорих ринків фінансових послуг як основного джерела внутрішніх інвестиційних ресурсів, створення умов для ефективної мобілізації і розміщення фінансових ресурсів учасниками ринків з урахуванням інтересів кожного окремого громадянина та суспільства в цілому.

Забезпечення захисту прав власності всіх учасників фінансових ринків, установлення прозорих правил і процедур діяльності на основі уніфікованих норм європейського законодавства дасть змогу створити конкурентне середовище для надійної співпраці інституціональних інвесторів та населення з метою розвитку ефективних галузей економіки та підвищення добробуту громадян.

Першочерговим завданням Уряду у цій сфері є створення принципово нової моделі нагляду та контролю за діяльністю інституцій ринків фінансових послуг на основі міжнародних стандартів нагляду шляхом:

утворення єдиного державного органу з регулювання ринків небанківських фінансових послуг та фондового ринку з урахуванням міжнародних стандартів та відповідних директив і рекомендацій Європейського Союзу, сприяння його інституціональному розвитку, врегулювання питання платежів нагляду;

розмежування повноважень державних органів з регулювання функціонування банківського та небанківського фінансових секторів, їх ефективної співпраці;

посилення координації нормативної діяльності державних органів з регулювання ринків фінансових послуг та саморегулівних організацій цих ринках.

Уряд України сприятиме підвищенню надійності та ефективності банківської системи для забезпечення її конкурентоспроможності, стійкості до криз та підвищення соціальної корисності банківської діяльності.

З цією метою Уряд вважає за необхідне:

забезпечити тісну взаємодію з Національним банком для вироблення та проведення узгодженої фіскальної та монетарної політики;

сприяти розвиткові ринку іпотечного кредитування;

запровадити ефективні механізми банківського обслуговування аграрного сектору економіки на основі застосування нових фінансових інструментів;

розробити і впровадити гарантійні та компенсаційні програми кредитування суб'єктів малого та середнього бізнесу;

підтримувати розвиток системи масових електронних платежів та реалізацію карткових соціальних проектів;

сприяти розбудові національної системи визначення рейтингу вітчизняних емітентів та фінансових інструментів;

сприяти зміцненню довіри населення як основного інвестора до банківської системи шляхом підвищення капіталізації та фінансової спроможності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

сприяти підвищенню капіталізації ринків фінансових послуг, стимулювати процеси об'єднання та укрупнення фінансових інституцій.

Розгалужений ринок небанківських фінансових послуг, зокрема страхових, розвиток і належне функціонування небанківських кредитних установ, пенсійних фондів, інших видів фінансових посередників покликанні сприяти розв'язанню соціальних проблем та створенню сектору інституціональних інвесторів.

З метою розвитку надійного та прозорого ринку небанківських фінансових послуг Уряд забезпечить:

сприяння підвищенню рівня доступу громадян до фінансових послуг, що надаються недержавними пенсійними фондами, кредитними спілками, лізинговими, іпотечними, факторинговими та іншими фінансовими інституціями, законодавче врегулювання діяльності ломбардів;

поширення нормативів державного нагляду на таких суб'єктів публічного права, як фінансові установи, утворені за рішеннями органів держаної влади та органів місцевого самоврядування;

створення умов для ефективного функціонування та розвитку фондових і товарних бірж, розрахунково-клірингових інститутів;

створення електронної системи збору і обробки даних фінансової та іншої спеціальної звітності небанківських фінансових установ;

залучення страхових компаній до системи державного соціального забезпечення із збереженням за державою обов'язків з підтримання встановлених законом соціальних стандартів;

поетапне запровадження системи недержавного пенсійного страхування працівників та залучення до цього страхових компаній, що пропонують довічні ануїтети, з відповідним зменшенням фіскального навантаження на фонд оплати праці;

розбудову системи обов'язкового медичного страхування за участю страхових компаній з одночасним державним забезпеченням надання достатніх медичних послуг незастрахованим громадянам;

створення загального страхового фонду для захисту інтересів покупців ануїтетів чи полісів із страхування життя у разі неплатоспроможності страховика або пенсійного фонду;

стимулювання розвитку системи страхування життя;

запровадження системи ліцензування діяльності компаній, що надають послуги з перестрахування, та оцінки фінансової доцільності проведення окремих операцій з перестрахування з нерезидентами для запобігання "відмиванню" коштів;

істотне зменшення кількості видів обов'язкового страхування, установлення прозорих правил тендерного відбору страхувальника у встановлених видах обов'язкового страхування;

заборону нав'язування страхових послуг споживачам товарів (послуг), що надаються природними чи штучними монополіями.

Фондові ринки

Політику Уряду у сфері функціонування фондового ринку буде спрямовано на створення умов для його капіталізації, достатньої інституціалізації, прозорості правил і процедури дій його учасників, ефективної системи захисту прав власності з метою підвищення рівня добробуту населення шляхом використання надійних та ліквідних інструментів ринку цінних паперів.

З цією метою Уряд забезпечить:

захист прав інвесторів, насамперед дрібних, шляхом удосконалення законодавства з питань діяльності господарських товариств;

удосконалення правових засад випуску та обігу цінних паперів і деривативів, сприяння запровадженню нових інструментів та поліпшенню їх інвестиційних характеристик;

зосередження торгівлі корпоративними цінними паперами, емітованими приватизованими підприємствами, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави (у тому числі при їх первинній емісії) виключно на біржах;

зосередження продажу корпоративних прав, емітованих підприємствами - природними монополістами у процесі їх приватизації, виключно на біржах, що забезпечить їх перетворення у публічні корпорації та створення системи, яка унеможливить незаконну концентрацію капіталу;

запровадження міжнародних стандартів обліку прав власності на цінні папери і розрахунків за ними та стандартів корпоративного управління, розкриття інформації емітентами цінних паперів, уніфікацію правил проведення операцій у межах національної депозитарної системи;

розбудову національної депозитарної системи;

запровадження регулятивних норм щодо безпечного розміщення активів небанківських фінансових установ;

створення системи страхування фінансових ризиків учасників фондового ринку.

V. Безпека

Уряд спрямовуватиме свою роботу на забезпечення ефективного захисту національних інтересів і гарантування безпеки громадян та держави від внутрішніх і зовнішніх загроз у всіх сферах життєдіяльності, а також сприятиме підвищенню авторитету в українському суспільстві військової служби, поваги до людей у погонах. З цією метою Уряд планує:

запровадити ефективний механізм демократичного цивільного контролю над Воєнною організацією держави та сприяти посиленню парламентського контролю у зазначеній сфері;

відмовитися від оцінки загроз на засадах стереотипів минулого, більш чітко і реалістично визначити завдання Збройних Сил, інших військових формувань, їх чисельність та потреби в забезпеченні їх належними фінансовими і матеріально-технічними ресурсами;

реформувати системи бойової підготовки військ (сил) та військової освіти з метою приведення їх у відповідність із завданнями Збройних Сил;

забезпечити пріоритетний розвиток сил і засобів насамперед військової розвідки та Об'єднаних сил швидкого реагування, призначених для виявлення воєнних загроз та локалізації на ранніх стадіях;

запровадити багатофункціональне використання наявних сил та засобів, орієнтованих на виконання не однієї, а кількох функцій, з метою значної економії бюджетних коштів;

реалізувати комплекс заходів щодо переведення Збройних Сил на комплектування за контрактом (професійну армію) починаючи з 2010 року;

забезпечити розроблення Мобілізаційного плану України;

нарощувати мобілізаційний потенціал Збройних Сил з метою створення належних умов для скорочення чисельності військ мирного часу;

забезпечити пріоритетну модернізацію наявних систем (комплексів, зразків) озброєння та військової техніки; створити передумови для розроблення і виробництва основних їх видів та оснащення ними Збройних Сил, інших військових формувань починаючи з 2010 року;

забезпечити реформування вітчизняного оборонно-промислового комплексу з метою збільшення ефективності діючих виробничих потужностей, створення нових спеціальних технологій і матеріалів для виробництва та модернізації озброєння і військової техніки;

оптимізувати чисельність органів управління Збройних Сил, ліквідувавши зайві та дублюючі структури в Міністерстві оборони та інших органах;

спрямувати матеріально-технічні і фінансові ресурси, що вивільняються у процесі скорочення організаційних структур, на розв'язання пріоритетних завдань Збройних Сил, насамперед на підвищення їх боєздатності і соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей;

забезпечити безпечну утилізацію надлишкової військової техніки, озброєння та боєприпасів;

запровадити прозорі схеми конверсії військових містечок, які вивільняються, реалізації надлишкового майна і військової техніки в інтересах підвищення боєздатності військ та соціального захисту військовослужбовців;

ініціювати внесення до законодавчих актів змін з метою скорочення терміну строкової військової служби в Збройних Силах до 12 місяців, а для юнаків з вищою освітою - до 9 місяці, поступового переходу на контрактну систему формування Збройних Сил;

запровадити єдині стандарти соціальних гарантій для військовослужбовців усіх військових формувань;

ліквідувати диспропорції в рівнях грошового забезпечення військовослужбовців за контрактом, строкової служби та курсантів;

забезпечувати захист національних інтересів у виключній (морській) економічній зоні України та на державному кордоні, його облаштування відповідно до європейських стандартів із залученням міжнародної допомоги та оснащенням сучасними зразками техніки і засобів охорони;

удосконалити систему управління охороною кордону на основі запровадження його нової моделі, а також інформаційних технологій;

продовжувати співпрацю з міжнародними організаціями у сфері боротьби з відмиванням грошей, фінансуванням тероризму, наркозлочинністю, незаконною міграцією.

VI. Світ

Уряд розглядає свою міжнародну діяльність як важливий інструмент підтримки внутрішніх політичних та економічних реформ, забезпечення гідного місця України в системі міжнародних відносин.

Основною метою є захист національних інтересів України та прав співвітчизників за кордоном.

Європейська інтеграція стане пріоритетом міжнародної діяльності Уряду. Уряд перейде від декларативності до конкретних кроків, які виведуть взаємини з ЄС на рівень перспективи членства.

Буде прискорено процес входження України до світової економічної системи. Це забезпечить сталий розвиток та підвищення ефективності національної економіки.

З цією метою планується:

у сфері захисту національних інтересів, прав та інтересів громадян України за кордоном:

розробити і внести на розгляд Верховної Ради Основні засади зовнішньої політики України;

затвердити комплексний план заходів із захисту прав та інтересів громадян України за кордоном;

активізувати переговорний процес із спрощення режиму перетинання громадянами України кордону з країнами ЄС та сусідніми країнами;

використовувати механізми ООН та інших міжнародних і регіональних організацій з метою поглиблення міжнародного правового співробітництва;

задіяти наявний потенціал торговельно-економічного та науково-технічного співробітництва України з країнами Азії та Тихоокеанського регіону;

активізувати зовнішньоекономічні зв'язки з країнами Африки та Латинської Америки;

посилити роботу з формування позитивного міжнародного іміджу України;

у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції:

ухвалити оновлену Національну стратегію європейської інтеграції України;

створити засадничу базу для набуття Україною повноправного членства в Європейському Союзі та сформувати в суспільстві стійку проєвропейську більшість;

активізувати роботу з виконання положень Угоди про партнерство та співробітництво з ЄС ;

реалізувати заходи у рамках Плану дій "Україна - ЄС";

адаптувати у взаємодії з Верховною Радою законодавство України до законодавства ЄС; забезпечити експертну та фінансову підтримку цього процесу з боку ЄС;

розробити разом з ЄС нову стратегію відносин "Україна - ЄС", яка передбачала б перспективу членства України в ЄС; поширити на Україну окремі елементи передвступної стратегії ЄС;

домогтися визнання Європейським Союзом за Україною статусу країни з ринковою економікою в антидемпінгових розслідуваннях; активізувати діалог високого рівня з питань енергетики;

розпочати з ЄС роботу з метою створення зони вільної торгівлі;

надати нових імпульсів роботі з новими членами ЄС, особливо країнами Балтії та Центрально-східної Європи, з метою прискорення інтеграції до ЄС;

активізувати співробітництво з Європейським інвестиційним банком з метою залучення його коштів для реалізації масштабних загальнонаціональних проектів;

забезпечити підготовку висококваліфікованих кадрів для роботи на євроінтеграційному напрямі;

сприяти поінформованості суспільства з питань європейської та євроатлантичної інтеграції;

активізувати дипломатичні зусилля у сфері співробітництва з країнами Європи та Північної Америки з метою поглиблення євроатлантичної інтеграції України;

продовжувати участь у заходах в рамках програми "Партнерство заради миру" та Ради євроатлантичного партнерства;

у сфері інтеграції до світової економіки:

завершити до кінця поточного року переговорний процес з країнами - членами СОТ та забезпечити вступ України до цієї міжнародної організації;

здійснити кроки щодо отримання Україною статусу країни з ринковою економікою у відносинах із США вже починаючи з 2005 року;

скасувати невиправдані тарифні та нетарифні обмеження в зовнішньоекономічній діяльності;

здійснити комплекс заходів щодо закріплення провідної ролі України в транзиті енергоносіїв з Російської Федерації та інших країн СНД до країн ЄС;

активізувати діяльність щодо створення ефективних транспортних коридорів і співпрацю з ЄС та окремими європейськими країнами щодо реалізації проектів транс'європейських транспортних коридорів;

підтримати зусилля усіх українських підприємців щодо інвестування коштів у виробничі об'єкти за кордоном, насамперед у країнах ЄС, для більш активного освоєння нових ринків;

залучити інвестиційні проекти міжнародних фінансових організацій, насамперед МБРР та ЄБРР, спрямовані на створення в Україні сучасних виробництв з високою доданою вартістю;

розробити механізм надання Україною міжнародної технічної допомоги насамперед країнам "третього світу", які є перспективними з точки зору освоєння їх ринків українськими виробниками товарів, робіт та послуг;

у сфері розвитку рівноправних, взаємовигідних та прогнозованих відносин з Російською Федерацією:

встановити регулярний та активний діалог на рівні урядів;

визначити перелік актуальних питань та проектів двостороннього співробітництва на 2005 рік;

забезпечити функціонування зони вільної торгівлі без вилучень та обмежень;

активізувати роботу з реалізації програм довгострокового економічного та науково-технічного співробітництва;

налагодити взаємовигідне співробітництво в енергетичному секторі;

розширити міжрегіональне та транскордонне співробітництво;

у сфері забезпечення регіональної стабільності та співробітництва:

укласти угоди про вільну торгівлю як на двосторонньому рівні, так і в рамках регіональних об'єднань;

визначити ступінь співробітництва України в рамках Єдиного економічного простору;

оптимізувати участь України в СНД з урахуванням пріоритетів зовнішньої політики;

активізувати співробітництво в усіх сферах в рамках об'єднання ГУУАМ;

активізувати переговорний процес з питань договірного оформлення державного кордону України по всьому його периметру;

визначити пріоритети транскордонного співробітництва з новими країнами - членами ЄС, реалізувати спільні проекти за рахунок програм технічної допомоги ЄС, розвивати існуючі та створювати нові єврорегіони;

активізувати участь України у врегулюванні "заморожених" конфліктів у Придністров'ї та на Південному Кавказі.

* * *

Подана на розгляд української громади Програма діяльності Кабінету Міністрів України є результатом творчих зусиль команди однодумців - Уряду Президента Віктора Ющенка - Уряду народної довіри. Ми бачимо Україну сильною процвітаючою державою, державою громадського миру і справедливості, єдиною, соборною, багатою і незалежною. Державою, яку шанують і поважають. Державою, про яку мріяли наші діди та прадіди. Державою, яка відкрила очі людям усього світу на істинні цінності людського буття. Державою, яка відкрила світу красу свободи та демократії.

Ми усвідомлюємо всю складність завдань, які стоять перед нами, і ту високу відповідальність нашої команди перед українським народом і перед Президентом України.

Ця Програма - віра в незворотність нашого поступу, в остаточне пробудження суспільної енергії, творчого потенціалу та високої громадянської позиції.

Нас з вами чекає складна, але прекрасна місія - своїм невтомним трудом закласти засади добробуту і благополуччя для наших дітей та онуків, збудувати нову Україну.

Програма відображає головні, стратегічні засади та напрями, на яких концентруватиметься увага Кабінету Міністрів. Проте у повсякденній роботі Уряд реалізуватиме свої повноваження та функції у найширшому спектрі політичної діяльності.

Сьогодні ми робимо перші кроки назустріч людям. Але ми зробимо набагато більше. Запевняємо, що вже найближчим часом люди відчують результати нашої праці.

У своїй діяльності Кабінет Міністрів сподівається на солідарну відповідальність з Верховною Радою і готовий до відкритого діалогу з усіма політичними партіями та громадськими організаціями. В свою чергу Уряд гарантує суспільству прозорість та публічність у своїй діяльності.

Ми йдемо назустріч людям. Це не тільки назва нашої Програми, а і головний принцип діяльності нового Уряду.

Ми переконані, що наші громадяни будуть жити в Україні, в яку вони вірять, і яку всі ми збудуємо разом.