Операції з необоротними активами

У цій консультації ми пропонуємо конкретні рекомендації щодо виходу з проблемних ситуацій, які виникають при здійсненні бюджетними установами операцій з необоротними активами.

Знос основних засобів

ПИТАННЯ: 1. Згідно з нормами п. 93 Інструкції N 64 знос основних засобів належить визначати в останній день грудня у гривнях без копійок, У той же час Типовою формою N ОЗ-12 "Відомість нарахування зносу на основні засоби" (гр, 7, 8, 9), яка затверджена Інструкцією N 125/70, передбачене нарахування зносу основних засобів у гривнях з копійками.

Яким же із цих документів необхідно скористатися і як можна виправити помилки минулих періодів, якщо нарахування було зроблене неправильно?

2. На сьогодні здійснюється капітальний ремонт будівлі, у якій розташовуватиметься міська рада. Чи збільшується балансова вартість адміністративної будівлі на суму здійсненого капітального ремонту?

3. У міській лікарні вийшов з ладу медичний апарат УЗД. При здійсненні його ремонту (здійснюється спеціалізованою фірмою) передбачається здійснити заміну електронної плати вартістю 19 тис. грн.

На думку спеціалістів відділення Держказначейства, яке нас обслуговує, такий вид ремонту належить до капітального, а на нашу думку, - до поточного.

Просимо дати роз'яснення, чия точка зору є правильною, оскільки аналогічні суперечності виникають і при кваліфікації ремонтів колоноскопів, гастродуоденоскопів та іншої медичної апаратури?

4. Як правильно оцінити з метою проведення списання окрему частину сублімаційної установки, якщо на обліку числиться вся установка повністю "Із зазначенням її ціни? Як відобразити цю операцію в бухгалтерському обліку?

5. Просимо дати роз'яснення щодо відображення в бухгалтерському обліку операції з придбання автомобільних шин. Під час розгляду питання про прийняття таких цінностей на облік як основні засоби (виходячи з того, що ціна їх перевищує 500 грн.) яку саме вартість треба брати до уваги: з урахуванням ПДВ чи без нього? За яким кодом економічної класифікації - 1135 чи 2110 слід оплатити закупівлю таких шин?

6. Як правильно вести облік основних засобів, що числяться на рахунку 02? Чи треба відкривати інвентарні картки на такі засоби?

7. Районна рада в рамках виконання державної програми "Інформаційна мережа прийняття рішень органами місцевого самоврядування за участю громадськості" отримує комп'ютерну техніку та програмне забезпечення, призначені для передачі сільським і селищним радам.

Як правильно відобразити в обліку цю операцію, з урахуванням того, що районна рада і сільські (селищні) ради фінансуються з різних рівнів бюджетів?

8. Просимо дати роз'яснення, як правильно вести облік комп'ютерної техніки: чи враховувати під одним інвентарним номером весь комплект: монітор, системний блок, клавіатуру, маніпулятор "миша" чи враховувати всі ці предмети окремо, оскільки, наприклад, маніпулятор часто виходить з ладу і підлягає заміні?

Як відобразити в бухгалтерському обліку операцію із заміни окремих предметів (маніпулятора, клавіатури), що відносяться до комп'ютерної техніки, у тому і в іншому випадку?

9. Районне фінансове управління має на своєму балансі комп'ютери, які знаходяться в робочому стані, але за своїми технічними характеристиками не можуть виконувати необхідні для роботи операції.

Чи можна передати ці комп'ютери сільській раді або іншій бюджетній організації, що утримується на місцевому бюджеті, оскільки райфінуправління утримується за рахунок державного бюджету?

Чи можливе здійснення аналогічної передачі матеріалів, отриманих після розбирання списаних дерев'яних меблів (дров)?

10. Чи необхідно проводити індексацію вартості основних засобів і житлового фонду? Якщо індексація не буде здійснена, чи правомірно говорити про порушення законодавства в цьому випадку?

Чи здійснюється переоцінка при повному зносі?

ВІДПОВІДЬ: 1. Зазначимо, що вказані в запитанні нормативні документи, які стосуються нарахування зносу основних засобів, прийняті в різний час: Інструкція N 125/70 - у 1997 році (досі до неї не були внесені зміни), Інструкція N 64 - у 2000 році.

Оскільки з юридичної точки зору більш правочинним є документ, прийнятий пізніше, то слід скористатися нормами Інструкції N 64, тобто нараховувати знос у гривнях без копійок. Тим більше що й у Балансі (форма N 1) згідно з вимогами, установленими Держказначейством, сума зносу повинна відображатися у гривнях.

Що стосується помилок, допущених у минулі звітні періоди, то їх виправлення необхідно здійснювати відповідно до норм Інструкції N 68 (розділ "Бухгалтерська довідка"). Так, для проведення виправлення таких помилок треба скласти бухгалтерську довідку, до якої червоним чорнилом або червоною пастою (чи в дужках) слід унести бухгалтерський запис, зроблений з помилкою (у нашому випадку це будуть проведення з нарахування зносу), а темним чорнилом або темною пастою здійснити правильний запис. Ці дані вносяться до облікових регістрів того місяця, протягом якого була виявлена помилка, допущена в минулі періоди. Указаною Інструкцією затверджена форма такої бухгалтерської довідки.

Поточний і капітальний ремонти
основних засобів

2. Судячи з усього (хоча в запитанні це не вказано), балансоутримувачем будівлі, у якій розташовуватиметься міська рада, є бюджетна установа.

У цьому випадку при відображенні операцій з основними фондами нам необхідно скористатися Інструкцією N 64.

Цією Інструкцією (п. 41) визначено: затрати на капітальний ремонт не відносяться на збільшення вартості необоротних активів, а включаються до поточних витрат.

У той же час зміна первісної вартості основних засобів усе ж допускається, але при здійсненні добудування, дообладнання, реконструкції, часткової ліквідації об'єктів, їх модернізації, яка привела до додаткового укомплектування необоротних активів (п. 38 Інструкції N 64).

Але багато з перелічених операцій (наприклад, модернізація конструкцій, обладнання будівель, поліпшення планування будівлі, тобто реконструкція) якраз і входять у комплекс ремонтно-будівельних робіт, що кваліфікуються як капітальний ремонт (Лист Держбуду N 401).

Виходить, усе-таки можливі варіанти, коли при здійсненні капітального ремонту первісна вартість основних засобів збільшується.

Для визначення розміру такого збільшення з усіх видів робіт, здійснюваних у рамках капітального ремонту, треба виділити ті, які перелічені в п. 38 указаної Інструкції, і на суму витрат, пов'язаних з виконанням таких робіт, збільшити первісну вартість основних засобів.

Наприклад, у нашому випадку могло бути здійснене перепланування приміщення із спорудженням додаткової стінної перегородки, улаштуванням додаткового дверного прорізу разом з дверним блоком, оснащення першого поверху будівлі металевими ґратами і т. д. I тоді згідно з нормами п. 38 Інструкції N 64 на вартість таких робіт слід збільшити первісну вартість основних засобів.

3. Зазначимо, що нормативні документи, які регулюють питання організації бухгалтерського обліку в бюджетних установах, не містять указівок щодо ознак, характерних для капітального або поточного ремонту основних засобів.

Очевидно, із цієї причини сторони не завжди можуть дійти єдиної думки при розв'язанні цього питання.

Чим же слід керуватися в даному випадку?

З економічної точки зору капітальними визнаються затрати, які в майбутньому повинні привести до отримання економічних вигід: збільшення терміну служби об'єкта основних засобів або поліпшення інших його технічних характеристик чи отримання більшої суми доходу від його реалізації.

Це передбачає, що під час капітального ремонту може бути здійснена модифікація, модернізація, доукомплектування об'єкта, заміна окремих частин обладнання на інші в цілях підвищення потужності обладнання, якості продукції (послуг), збільшення терміну його служби.

Поточний же ремонт полягає в підтримці об'єкта в робочому стані для того, щоб він зміг відпрацювати первісно очікуваний термін експлуатації.

Ці роботи пов'язані з технічним оглядом та обслуговуванням, профілактичним ремонтом, заміною деталей, що вийшли з ладу, на аналогічні або проведенням їх ремонту.

Саме такий ремонт, на нашу думку, і мав місце в ситуації, що розглядається, адже мова йшла про заміну деталі, яка стала непридатною, на нову. А така заміна лише приведе обладнання в робочий стан і ніяк не пов'язана з його модифікацією, модернізацією або доукомплектуванням.

Навряд чи в цьому випадку варто чекати збільшення первісно встановленого терміну експлуатації апарату УЗД, ураховуючи, що вартість деталі, яку необхідно замінити, мізерна (19 тис. грн.) у порівнянні з вартістю всього апарату (від 400 до 500 тис. грн.).

Уважаємо, що такий підхід (або дещо інший з урахуванням специфіки роботи галузі) до визначення виду ремонту можна вважати основоположним, при цьому доцільно викласти його в наказі про організацію бухгалтерського обліку в установі.

Це буде аргументом при виникненні згаданих у запитанні суперечностей з контролюючими органами щодо визначення виду ремонту.

Проте вважаємо, що врегулювання питання про визначення видів ремонтів необоротних активів бюджетних засобів повинне знайти відображення у відповідних нормативних документах з урахуванням того, що мова йде про витрачання бюджетних коштів і з метою уникнення вказаних суперечностей.

4. Уважаємо, що говорити про списання запасної частини або вузла, раніше вбудованих в обладнання, не зовсім коректно, оскільки ці предмети не числилися в обліку ні у складі запасів, ні у складі основних засобів і із цієї ж причини не мали певної вартості.

При цьому не можна не враховувати, що, будучи вилученими з обладнання, деталі або запчастини можуть принести дохід установі при їх реалізації.

Під час проведення процедури з вилучення несправної частини обладнання призначеною керівником комісією у першу чергу складається відомість дефектів. Якщо вилучені з демонтованого вузла або із частини обладнання окремі деталі можуть бути використані самою установою або реалізовані на сторону, то комісією складається акт про кількість вилучених деталей та оцінку таких цінностей за справедливою вартістю.

Ці дані використовуються при складанні приймального акта, на підставі якого матеріально відповідальна особа складу або іншого підрозділу приймає ці деталі на зберігання.

Зазначимо, що справедлива вартість - це вартість, за якою матеріальні цінності можуть бути продані в результаті операції між добре поінформованими, незалежними і бажаючими здійснити таку операцію сторонами (п. 23 Інструкції N 142/181). Простіше кажучи, мова йде про договірні ринкові ціни.

Якщо ж вилучені цінності за технічним станом не можуть бути використані як запчастини або деталі, слід розглянути питання про можливість їх реалізації як металолом чи інші відходи. У цьому випадку визначені комісією кількість і вартість таких матеріалів також повинні бути оприбутковані на підставі приймального акта.

Звертаємо увагу, що доходи від реалізації запчастин або деталей, а також металолому, інших відходів віднесені до підгрупи 4 групи 1 власних надходжень (Постанова N 659).

У бухгалтерському обліку вказані операції відображатимуться так:

- при оприбуткуванні придатних до використання в установі деталей - Дт 238 - Кт 701 або 711 (при придбанні обладнання за рахунок коштів загального або спеціального фонду відповідно);

- при оприбуткуванні деталей, що плануються до подальшої реалізації на сторону, -Дт 238 - Кт 711;

- при оприбуткуванні несправної деталі, призначеної для реалізації як металолом, -Дт 205 - Кт 711.

Бухгалтерський облік операцій з
необоротними активами

5. Якщо розглядати питання віднесення будь-яких матеріальних цінностей до основних засобів з точки зору їх вартості, то в цьому випадку треба скористатися нормою п. 41 Інструкції N 64: сума ПДВ. яка сплачується під час придбання необоротних активів, не включається до вартості цих необоротних активів. Це означає, що встановлену межу - 500 грн. треба порівнювати з вартістю основних засобів, які придбаваються без урахування ПДВ.

Що ж стосується віднесення до основних засобів автомобільних шин, навіть якщо їх вартість більша 500 грн. з урахуванням вищевикладених рекомендацій, то, на наш погляд, це не зовсім правильно.

Так, безумовно, така норма, як віднесення до основних засобів запасних частин вартістю більше 500 грн., присутня в Інструкції N 64 (пп. 6 п. 15). Але ми вважаємо, що ця норма підлягає коригуванню, оскільки вона вступає в суперечність з іншими нормами цієї ж Інструкції. Крім того, із цілком зрозумілих причин на практиці не завжди виконуються вимоги Інструкції до них як до основних засобів.

Про що йде мова?

Передусім про норми п. 54 Інструкції N 64, згідно з якими необоротні активи враховуються за інвентарними об'єктами, а інвентарним об'єктом, зокрема, визначені: завершене конструктивне пристосування, конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій.

Але яку ж самостійну функцію може виконати автомобільна шина, не будучи встановленою на автомобіль? Ніяку. А як тільки ми її встановимо на автомобіль, вона стає вже частиною окремого інвентарного об'єкта - автомобіля. У зв'язку із цим на практиці, як правило, не здійснюється нарахування зносу на запасні частини вартістю більше 500 грн., як рекомендовано п. 96 і 97 Інструкції N 64.

Адже недоцільно нараховувати знос на нову невикористовувану запчастину, що знаходиться на складі. Так само ми не можемо нараховувати знос на запасну частину і після установки на автомобіль, тому що ми нараховуємо знос на весь автомобіль, не розбиваючи його на запчастини.

Треба вважати, що в перспективі нормативними документами це питання буде врегульоване.

Застосування того чи іншого коду економічної класифікації при відображенні витрат на придбання запчастин залежить від того, збільшується чи не збільшується вартість автотранспортного засобу при їх установці.

Так, згідно з рекомендаціями, викладеними в листі Держказначейства N 1061, витрати на запчастини, які використовуються для заміни непридатних і не збільшують вартість автотранспорту (незалежно від їх вартості), відображаються за КЕКВ 1135 "Оплата транспортних послуг та утримання транспортних засобів". Ураховуючи те, що в даному випадку установка шин не приведе до збільшення вартості автотранспортного засобу, витрати на придбання шин слід відображати за КЕКВ 1135.

6. Бухгалтерський облік операцій, що підлягають відображенню на забалансових рахунках, ведеться за простою системою. Це правило поширюється і на відображення операцій з основними фондами, прийнятими на відповідальне зберігання.

Вартість отриманих на відповідальне зберігання основних засобів відображається тільки по дебету рахунка 02.

Що стосується необхідності заповнення при цьому інвентарних карток, то оскільки Інструкція N 64 будь-яких особливостей для основних засобів, отриманих на відповідальне зберігання, не передбачає, скористаємося загальною нормою вказаної Інструкції (п. 45).

Згідно із цією нормою надходження в установу необоротних активів (як бачимо, усіх без винятку) супроводжується відкриттям інвентарних карток їх обліку і присвоєнням їм інвентарних номерів.

Інструкцією N 64 (п. 71) передбачені особливості присвоєння інвентарних номерів тільки для орендованих основних засобів: вони обліковуються під інвентарними номерами, присвоєними їм орендодавцями.

Уважаємо, що цю норму можна застосувати і до основних засобів, отриманих на відповідальне зберігання, бо вони, як і орендовані, не належать установі та вже мають інвентарні номери, присвоєні їм балансоутримувачами.

До того ж для відображення операцій з надходження і вибуття таких основних засобів використовується "Накопичувальна відомість забалансового обліку", форма і порядок заповнення якої передбачені Наказом N 68.

7. Ураховуючи те, що необоротні активи, про які йде мова в запитанні, отримані районною радою не для власного використання, а для подальшої передачі сільським (селищним) радам, відобразити їх отримання слід по дебету рахунка 02.

Нагадаємо, що цей рахунок призначений, зокрема, для відображення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які оплачені вищестоящим органом з державного та місцевих бюджетів і відвантажені установам своєї системи, що утримуються за рахунок інших бюджетів (План рахунків N 114).

Підставою для оприбуткування необоротних активів можуть служити такі документи, як Акт приймання-передачі основних засобів, форма якого затверджена Наказом N 125/70 (для комп'ютерів), накладна, рахунок-фактура і т. д., тобто документи, у яких одержувачем визначена районна рада.

Операція з відпуску вказаних необоротних активів на підставі аналогічних документів, у яких одержувачем визначена сільська (селищна) рада, відображається по кредиту рахунка 02.

8. Згідно з п. 54 Інструкції N 64 необоротні активи враховуються в установах за інвентарними об'єктами. Окремим інвентарним об'єктом може визнаватися як конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій, так і комплекс конструктивно об'єднаних предметів, що являють собою єдине ціле і спільно виконують певну роботу.

Розглянемо кожну із цих ситуацій, заздалегідь зазначивши, що в інвентарній картці, заведеній на окремий інвентарний об'єкт, повинні відображатися як операції з первісного надходження об'єкта на склад, так і з його передачі в експлуатацію (п. 56 Інструкції N 64).

1. У випадку коли згідно з прибутковими документами установа купує такий об'єкт, як комп'ютер, саме він і буде числитися окремим інвентарним об'єктом, що являє собою комплекс конструктивно об'єднаних предметів: монітора, системного блока, клавіатури, маніпулятора.

Такий підхід використовується, як правило, у тих випадках, коли вартість окремих комплектуючих не вказана в прибуткових документах.

У цьому випадку при виході з ладу клавіатури або маніпулятора комісією складається акт про дефекти, на підставі якого несправний предмет замінюється новим.

Окремо придбані для здійснення заміни клавіатура і маніпулятор оприбутковуються в обліку з використанням таких субрахунків:

- клавіатура - по дебету субрахунка 113/1 "Малоцінні необоротні матеріальні активи" (на складі) як предмет, термін експлуатації якого більше одного року, а вартість за одиницю не перевищує 500 грн. (пп. 7 п. 23 Інструкції N 64);

- маніпулятор - по дебету субрахунка 221/1 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" (на складі) як предмет технічного призначення, який за терміном експлуатації (менше 1 року) не може бути віднесений до необоротних активів (пп. 4 п. 20 Інструкції N 125).

Відповідно до Інструкції N 61 операції з придбання вказаних предметів відображаються в обліку в такому порядку.

Що стосується наступної операції - установки вказаних предметів на комп'ютер, то в Інструкції N 61 бухгалтерські проведення з її відображення в обліку не розглянуті.

На нашу думку, така операція повинна бути відображена в обліку такими проведеннями:

- при передачі клавіатури зі складу в експлуатацію - Дт 113/2 - Кт 113/1;

- при установці клавіатури - Дт 401 - Кт 113/ 2 (на підставі акта про установку);

- при передачі маніпулятора "миша" зі складу в експлуатацію - Дт 221/2 - Кт 221/1;

- при установці маніпулятора "миша" - Дт 411 - Кт 221/2 (на підставі акта про установку).

У даному випадку, на нашу думку, повинне статися немов би зменшення відповідного розміру фонду в інших необоротних матеріальних активах (субрахунок 401) і фонду в МШП (субрахунок 411) у рахунок відновлення відповідного розміру фонду в основних засобах (комп'ютер), у частині вартості клавіатури і "миші", що вийшли з ладу.

Зазначимо, що у випадку коли в прибуткових документах на придбання комп'ютера постачальником указується вартість усіх його комплектуючих окремо, можна вести окремий предметний облік цих комплектуючих так само, як і при роздільному придбанні предметів, що входять у комп'ютер.

Детальніше про це ми розповімо при розгляді такої ситуації.

2. Якщо установа окремо придбаває монітор, системний блок, клавіатуру і "мишу", то кожний із цих предметів може бути визнаний окремим інвентарним об'єктом, що належить до необоротних активів (виключаючи "мишу"), будучи конструктивно відокремленим і таким, що виконує властиві кожному із цих предметів певні функції. Зазначимо, що маніпулятор "миша", як уже говорилося раніше, ураховуватиметься у складі запасів.

При цьому операція з первісного придбання клавіатури і "миші", передачі їх в експлуатацію відображається в обліку тими ж бухгалтерськими проведеннями, що й у першій ситуації, коли вони придбавалися для заміни тих, які вийшли з ладу.

Із часом, коли виникне необхідність у заміні вказаних предметів унаслідок несправності, їх слід списати в порядку, передбаченому Інструкцією N 142/181. I на підставі Акта на списання відобразити операцію такими проведеннями:

- при списанні клавіатури - Дт 401 - Кт 113/2;

- при списанні маніпулятора "миша" - Дт 411 -Кт 221/2.

Безплатна передача майна

9. Так, передачу комп'ютерів здійснити можна, але з дотриманням певних вимог законодавства.

Керуватися в цьому випадку слід нормами Закону N 147.

Передача з державної в комунальну власність таких об'єктів, як окреме індивідуально визначене майно (до нього можна віднести і комп'ютери), може бути здійснена за рішенням самоврядних організацій (п. 5 ст. 4 Закону N 147),

До самоврядних організацій належить і районне фінансове управління, оскільки воно відповідає ознаці таких організацій (наведеній в абзаці першому ст. 3 Закону N 147), а саме йому передане в користування державне майно.

Однак необхідно врахувати, що п. 5 ст. 4 Закону N 147 містить вимоги про необхідність узгодження такого рішення з Міністерством економіки, Міністерством фінансів і Фондом державного майна.

Крім того, є ще одна важлива умова, передбачена п. 1 ст. 7 Закону N 147.

Для можливості передачі комп'ютерів (як інших об'єктів, що не ввійшли до переліку, наведеного в п. 1) обов'язкове виконання такої вимоги: безплатне вони можуть бути передані тільки після того, як ці об'єкти не менше двох разів пропонувалися до продажу конкурентними способами (останній абзац п. 1 ст. 7). До таких способів можна віднести продаж основних засобів на аукціоні або шляхом організації конкурсу (порядок їх проведення регламентований Положенням N 1976).

Такі норми Закону N 147.

У той же час не можна не врахувати, що Інструкцією N 142/181 безплатна передача матеріальних цінностей дозволена:

- з балансу установ, що утримуються за рахунок державного бюджету, у межах одного центрального органу державної влади;

- з балансу установ, що утримуються за рахунок місцевого бюджету, у межах одного місцевого бюджету.

Як бачимо, ці норми практично виключають можливість передачі майна з державної власності в комунальну.

На наш погляд, виходом з такої ситуації могло б бути коригування норм Інструкції N 142/181, що враховує норми згаданого Закону.

Таке коригування, як ми вважаємо, необхідне, по-перше, для приведення норм підзаконного нормативного акта у відповідність з нормами Закону N 147, а по-друге, щоб уникнути ситуації, коли основні засоби, двічі запропоновані до продажу (шляхом проведення аукціону або конкурсу) і ніким не придбані, треба буде просто викинути (якщо врахувати вищенаведені норми Інструкції N 142/181).

Погодьтеся, що безплатна передача цінностей у користування хоча б і установі з іншою формою власності, яка передбачена Законом N 147, усе ж кращий вихід, ніж їх знищення.

Що стосується реалізації дров, то оскільки їх не можна визнати окремим індивідуально визначеним майном (згідно з п. 4 Методики N 1554 це повинен бути окремий інвентарний об'єкт), користуватися вищенаведеними документами при їх реалізації не можна.

Це означає, що такі цінності треба продати за договірною ціною тим же установам, які утримуються за рахунок місцевого бюджету, або населенню. Отримані доходи належать до підгрупи 4 групи 1 власних надходжень бюджетних установ і повинні бути витрачені: на придбання нових матеріальних цінностей, на покриття затрат, пов'язаних зі збиранням і транспортуванням відходів, на інші господарські потреби установи (п. 3 Переліку N 659).

Якщо ж дрова комусь будуть передані безплатно, то цей факт можна розцінювати як отримання подарунка від бюджетної установи, що, звичайно, не передбачене кошторисом (такі витрати не пов'язані з діяльністю установи). А отже, цей факт може розглядатися контролюючими органами як незаконне витрачання бюджетних коштів. Саме тому дрова безплатно передавати не можна.

Індексація та переоцінка
вартості основних фондів

10. Інструкцією N 64 (абзац перший п. 38) визначені випадки, коли відбувається зміна первісної вартості необоротних активів, одним з яких назване проведення індексації необоротних активів згідно з вимогами законодавства.

Зазначимо, що для різних видів необоротних активів установлені різні законодавчі норми, які регулюють проведення їх індексації. Так, з усіх основних засобів лише для житлового фонду законодавством передбачене обов'язкове проведення індексації із застосуванням індексів, затверджених Держкомітетом з будівництва та архітектури (п. 2 Постанови N 1024).

Недотримання вимог указаних нормативних документів щодо проведення такої індексації цілком правомірно може бути визнане порушенням законодавства.

Що ж стосується інших видів основних засобів, то обов'язкове проведення їх індексації із застосуванням індексів, установлених спеціальними державними органами, або річного індексу інфляції законодавством не передбачене. Тому непроведення такої індексації не може бути розцінене як порушення законодавчих норм.

Разом з тим Інструкцією N 64 (п. 39) для всіх видів необоротних активів (включаючи і житловий фонд) установлена вимога щодо проведення їх переоцінки у випадку, коли їх вартість значно відрізняється від вартості аналогічних нових примірників.

При проведенні такої переоцінки, як правило, визначається так званий індекс переоцінки. I тоді непроведення такої індексації може бути кваліфіковане контролюючими органами як порушення законодавства (конкретно - норм Інструкції N 64).

Звертаємо вашу увагу: конкретних указівок щодо визначення індексу переоцінки Інструкція N 64 не містить.

Але виходячи з норм абзацу першого п. 39 Інструкції, згідно з якими необоротні активи повинні враховуватися в установі за вільними ринковими цінами, логічно припустити, що такий індекс повинен визначатися як відношення залишкової вартості об'єкта, визначеної за ринковими цінами, до облікової залишкової вартості до проведення переоцінки. Після цього первісна вартість і сума зносу помножуються на цей індекс.

Відкритим залишається питання, у яких конкретно випадках можна говорити про істотну відмінність облікової ціни активу від ринкової ціни. На наш погляд, погодитися з висновком про необхідність проведення переоцінки можна у випадку, коли облікова ціна в 1,5-2 рази менша від ринкової.

Що стосується проведення переоцінки необоротних активів з нарахованим 100-відсот-ковим зносом, то прямих указівок про обов'язковість її проведення ця Інструкція не містить. Але, на думку редакції, правила проведення переоцінки, викладені в п. 39 Інструкції, не виключають можливості переоцінки і таких активів. I якщо вони продовжують експлуатуватися, то згідно з тими ж нормами абзацу першого п. 39 Інструкції логічно провести їх переоцінку таким чином, щоб балансова (залишкова) вартість необоротних активів (що дорівнювала до переоцінки нулю) була визначена виходячи з вільних ринкових цін, що діють на момент переоцінки. При цьому на таку вартість слід збільшити первісну вартість активу без зміни суми нарахованого зносу.

Перелік документів

1. Закон пра прибуток - Закон України від 28.12.94 р. N 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" у редакції Закону України від 22.05.97 р. N 283/97-ВР.

2. Закон. N 147 - Закон України від 03.03.98 р. N 147/98-ВР "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності".

3. Постанова N 1024 - постанова КМУ від 31.08.96 р. N 1024 "Про порядок індексації вартості об'єктів житлового фонду".

4. Інструкція N 64 - Інструкція з обліку основних засобів та інших необоротних активів бюджетних установ, затверджена наказом Держказначейства України від 17.07.2000 р. N 64.

5. Інструкція N 68 - Інструкція про форми меморіальних ордерів бюджетних установ і порядок їх складання, затверджена наказом Держказначейства України від 27.07.2000 р. N 68, зі змінами.

6. Інструкція N 125/70 - Інструкція зі складання типових форм з обліку і списання основних засобів, що належать установам та організаціям, які утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів, затверджена наказом Головного управління Державного казначейства України і Державного комітету статистики України від 02.12.97 р. N 125/70.

7. Інструкція N 142/181 - Типова інструкція про порядок списання матеріальних цінностей з балансу бюджетних установ, затверджена наказом Держказначейства України, Міністерства економіки України від 10.09.01 р. N 142/181.

8. Положення N 1976 - Положення про порядок продажу на аукціоні, за конкурсом основних засобів, що є державною власністю, затверджене наказом ФДМУ від 22.09.2000 р. N 1976, зі змінами.

9. Перелік N 659 - Перелік груп власних надходжень бюджетних установ, вимоги щодо їх утворення та напрямку використання, затверджений постановою КМУ від 17.05.02 р. N 659.

10. Методика N 1554 - Методика оцінки вартості майна під час приватизації, затверджена постановою КМУ від 12.10.2000 р. N 1554.

11. Лист Держказначейства N 1061 - лист Держказначейства України від 08.02.01 р. N 07-06/175-1061.

12. Лист Держбуду N 401 - лист Держкомітету України з будівництва та архітектури від 30.04.03 р. N 7/ 7-401 "Щодо віднесення ремонтно-будівельних робіт до капітального і поточного ремонтів".

Олена Качковська,
бухгалтер-експерт фірми "Баланс-Клуб"