КОНСУЛЬТУЄ ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

Який порядок оподаткування доходів
особистих селянських господарств

ПИТАННЯ: Який порядок оподаткування доходів особистих селянських господарств?

ВІДПОВІДЬ: Законом України від 04.03.2004 р. №1594 "Про внесення змін до статті 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (щодо оподаткування доходів особистих селянських господарств) (далі - Закон №1594) п.4.3 ст.4 Закону від 22.05.2003 р. №889 "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон №889) доповнено пп.4.3.36, за яким до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи від продажу сільськогосподарської продукції, вирощеної (виробленої) на земельних ділянках, наданих для ведення особистого селянського господарства, якщо їхній розмір не було збільшено внаслідок одержаної в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) на земельних ділянках, наданих для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибних ділянках); на земельних ділянках, наданих для ведення садівництва та індивідуального дачного будівництва.

Земельні відносини, тобто суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, регулюються Земельним кодексом та іншими нормативно-правовими актами. Згідно зі ст. 121 Земельного кодексу громадяни України мають право на безоплатне передавання їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - в розмірі не більш як 2,0 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в селах - не більш як 0,25 га, в селищах - не більш як 0,15 га, в містах - не більш як 0,10 га. Земельним кодексом та Законом від 15.05.2003 р. №742 "Про особисте селянське господарство" (далі - Закон №742) встановлено, що розмір земельних ділянок, котрі передають безоплатно громадянину для ведення особистого селянського господарства або надають в оренду, може бути збільшено в разі одержання в натурі (на місцевості) земельної частки (паю).

Відповідно до ст.4 Закону №742 особисті селянські господарства підлягають обліку, котрий ведуть сільські, селищні, міські ради за місцем розташування земельної ділянки в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань статистики.

За Законом №742 особисте селянське господарство - це господарська діяльність без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах, спільно живуть, яким у встановленому законом порядку передано у власність або оренду земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, задоволення особистих потреб шляхом виробництва, перероблення і споживання сільськогосподарської продукції та реалізації її надлишків (ст.1).

Згідно зі ст.7 цього Закону члени особистого селянського господарства мають право реалізовувати надлишки вирощеної (виробленої) продукції на ринках, а також заготівельним, переробним підприємствам чи організаціям, іншим юридичним і фізичним особам.

Отже, в разі продажу власниками (користувачами) земельної ділянки вирощеної (виробленої) сільськогосподарської продукції переробним, заготівельним підприємствам та іншим особам, які за Законом №889 є податковими агентами, в джерела виплати доходу податок з доходів фізичних осіб не утримується за умови дотримання платниками податку вимог щодо надання довідок місцевих рад про те, що таку продукцію вирощено (вироблено) саме на земельних ділянках, зазначених у Законі №1594, та що такі земельні ділянки не збільшено за рахунок земельної частки (паю). За відсутності в продавців Державного акта на право власності (користування) на земельну ділянку, в зазначеній довідці мають також бути дані щодо дати і номера рішення місцевої ради, на підставі якого передано (надано) їм таку земельну ділянку у власність (користування).

В інших випадках, передбачених Законом №889, із доходів, виплачуваних податковими агентами таким фізичним особам, податок має бути утримано й перераховано до бюджету в порядку, встановленому ст.8 і 16 цього Закону. Фізичні особи, які одержували доходи не лише від податкових агентів, згідно з цим Законом зобов'язані подати річну податкову декларацію про одержаний загальний річний дохід до 1 квітня наступного за звітним року.

Податкові агенти зобов'язані надати податковому органу за їхнім місцезнаходженням у встановлений термін податковий розрахунок сум доходу, виплаченого на користь платників податку, а також сум утриманого з цих сум податку за формою №1-ДФ, затвердженою наказом ДПА України від 29.09.2003р. №451.

З. Мороз,
Заступник директора
департамента оподаткування фізичних осіб

“Праця і зарплата”, № 2 (438), січень 2005р.
Передплатний індекс 30214