КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 5 вересня 1992 р. N 526
Київ
( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ
N 1689 від 10.11.2000 )
Питання Державної комісії України по запасах
корисних копалин при Державному комітеті
України по геології і використанню надр
Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Положення про Державну комісію України по запасах корисних копалин при Державному комітеті України по геології і використанню надр, що додається.
2. Міністерству праці за погодженням з Міністерством фінансів і Державним комітетом по геології і використанню надр затвердити посадові оклади, тарифні ставки і умови оплати праці працівників Державної комісії України по запасах корисних копалин.
Прем'єр-міністр України В. ФОКІН
Перший заступник
Міністра Кабінету Міністрів України В. НЕСМІХ
ЗАТВЕРДЖЕНЕ
постановою Кабінету Міністрів України
від 5 вересня 1992 р. N 526
Положення
про Державну комісію України по запасах
корисних копалин при Державному комітеті
України по геології і використанню надр
1. Державна комісія України по запасах корисних копалин при Державному комітеті України по геології і використанню надр (ДКЗ) створена відповідно до Указу Президента України від 30 квітня 1992 р. N 287 "Про управління в галузі використання і охорони надр України".
2. ДКЗ у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, рішеннями Держкомгеології, а також цим Положенням.
Комісія узагальнює практику застосування законодавства з питань, що входять до її компетенції, розробляє пропозиції щодо його вдосконалення та вносить їх на розгляд Держкомгеології.
3. Головними завданнями ДКЗ є:
встановлення кондицій на мінеральну сировину для підрахування запасів корисних копалин у надрах;
прийняття на підставі висновків експертиз рішень щодо кількості й ступеня вивчення запасів розвіданих родовищ корисних копалин і стану підготовленості їх до промислового освоєння.
4. ДКЗ відповідно до покладених на неї завдань:
а) організує проведення державної експертизи геологічної інформації розвіданих родовищ мінеральної сировини та паливно-енергетичних ресурсів для визначення кількості та якості запасів корисних копалин, їх народногосподарського значення, гірничо-технічних, екологічних та інших умов розробки;
б) перевіряє обгрунтованість, ефективність та якість проектних рішень гірничо-виробничих підприємств щодо використання розвіданих запасів родовищ корисних копалин;
в) бере участь у формуванні програм геологічного вивчення надр і підготовці пропозицій відносно інвестиційної політики та зовнішньоекономічної діяльності в сфері забезпечення потреб ринку України у мінеральних та паливно-енергетичних ресурсах;
г) проводить єдину політику пріоритетного застосування прогресивних методичних прийомів розвідки та оцінки запасів корисних копалин;
д) встановлює коефіцієнт видобування нафти, газу і газового конденсату;
є) розглядає питання переоцінки запасів корисних копалин, що змінилися під час геологорозвідувальних робіт, експлуатації родовищ, перерахування кондицій або з інших причин;
ж) визначає достовірність розвіданих запасів корисних копалин, промислове значення родовищ, доцільність проведення подальших геологорозвідувальних робіт;
з) проводить за замовленням попередній розгляд матеріалів пошуків і розвідки родовищ корисних копалин на будь-якій стадії їх вивчення для надання методичної допомоги виконавцям робіт;
і) координує діяльність геологічних підприємств і організацій по експертизі та оцінці запасів корисних копалин місцевого значення і готує висновки щодо їх рішень, якщо вони суперечать класифікаціям запасів корисних копалин, рекомендаціям ДКЗ по застосуванню цих кваліфікацій або іншим актам і стандартам;
к) бере участь у проведенні експертизи проектів промислового освоєння родовищ, реконструкцій діючих гірничо-видобувних і збагачувальних комплексів;
л) дає висновки про доцільність проектування розробки і облаштування родовищ на базі оперативно оцінених запасів корисних копалин і про введення іх у розробку;
м) визначає вимоги до змісту, оформлення та порядку подання на розгляд комісії матеріалів, що обгрунтовують кондиції на мінеральну сировину і підраховані запаси корисних копалин у надрах;
н) дає висновки про доцільність списання з державних балансів запасів корисних копалин, їх кількісної, якісної та економічної переоцінки;
о) бере участь у розробці програм і методик розвідки та геолого-економічної оцінки родовищ корисних копалин і дає консультації з цих питань;
п) здійснює збір та аналітичне узагальнення матеріалів з питань кон'юнктури мінеральної сировини на внутрішньому і світовому ринку;
р) організує проведення державної експертизи геологічної інформації щодо ділянок надр, не пов'язаних з розробкою родовищ, але придатних для будівництва та експлуатації підземних споруд;
с) здійснює науково-технічне співробітництво з відповідними органами інших держав з питань, що належать до компетенції Комісії.
5. ДКЗ має право:
а) залучати на договірній основі вчених і фахівців, у тому числі із зарубіжних країн, для участі в експертизі проектів кондицій, матеріалів підрахування запасів корисних копалин у надрах та обгрунтуванні коефіцієнтів видобування із надр нафти, газу і газового конденсату;
б) одержувати від геологорозвідувальних і видобувних підприємств, установ і організацій, що виконують геологорозвідувальні роботи:
геологічні та інші матеріали, необхідні для перевірки обгрунтувань кондицій, підрахування і переоцінки запасів корисних копалин;
графіки надходження проектів кондицій на мінеральну сировину і матеріалів підрахування запасів корисних копалин.
6. ДКЗ у межах своєї компетенції видає на основі й на виконання чинного законодавства накази, організує та контролює їх виконання.
Рішення ДКЗ з питань оцінки стану підготовленості розвіданих родовищ (ділянок) корисних копалин до промислового освоєння та проведення державної експертизи їх запасів є обов'язковими для всіх підприємств і організацій незалежно від форм власності, що здійснюють геологорозвідувальні роботи, проектування і будівництво гірничо-видобувних підприємств, а також видобування мінеральної сировини.
Рішення Державної комісії по запасах корисних копалин, прийняті у формі протоколів засідань, з питань оцінки кількості та якості запасів корисних копалин, є підставою для постановки їх на державний облік.
7. ДКЗ очолює голова, який за поданням голови Держкомгеології призначається Кабінетом Міністрів України.
Голова Комісії має заступників, яких за його поданням призначає голова Держкомгеології. Розподіл обов'язків між заступниками голови провадиться головою Комісії.
Голова Державної комісії по запасах корисних копалин несе персональну відповідальність за виконання покладених на Комісію завдань і здійснення нею своїх функцій, встановлює ступінь відповідальності заступників голови, а також інших працівників Комісії.
8. Для погодженого вирішення питань, пов'язаних з проведенням державної експертизи геологічної інформації розвіданих родовищ, оцінки кількості та якості корисних копалин, стану підготовки їх до промислового освоєння, у ДКЗ утворюється колегіальний орган з працівників Комісії та фахівців з цих питань відповідних установ і організацій (на договірних засадах).
Склад колегіального органу визначає Держкомгеології за поданням голови Комісії.
9. Для розгляду пропозицій та підготовки рекомендацій щодо вдосконалення методики державної експертизи запасів мінеральної сировини і промислової оцінки родовищ корисних копалин у ДКЗ створюється експертно-технічна рада з учених та висококваліфікованих фахівців. Склад експертно-технічної ради і положення про неї затверджується головою Комісії.
10. ДКЗ утримується за рахунок коштів, які надходять за виконання робіт по експертизі та розгляду матеріалів підрахування запасів корисних копалин і проектів кондиції на мінеральну сировину.
11. Структура та чисельність працівників ДКЗ затверджуються головою Держкомгеології.
Штатний розпис ДКЗ і положення про її структурні підрозділи затверджуються головою Комісії.
12. ДКЗ є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного герба України і своїм найменуванням.