Як розрахувати середню зарплату
при режимі неповної зайнятості?

ПИТАННЯ: 1. Слюсарю-погодиннику виплачувалася допомога з тимчасової втрати працездатності у зв'язку з нещасним випадком. Розрахунок середньої заробітної плати для нарахування допомоги був здійснений бухгалтером виходячи з фактично відпрацьованих годин (за годинною ставкою), оскільки у зв'язку з неповним обсягом робіт в окремі дні слюсар працював по 4 -6 годин. При перевірці підприємству вказали, що суму лікарняних необхідно перерахувати виходячи з кількості відпрацьованих працівником днів, а не годин. Але при такому розрахунку виходить занижена середня заробітна плата. Як правильно нарахувати лікарняні?

2. На підприємстві встановлений 4-денний робочий тиждень. Як нарахувати зарплату працівнику-погодиннику, який протягом місяця у зв'язку з виробничою необхідністю працював у вихідні та святкові дні, був у відпустці і хворів? Яка норма робочого часу (у годинах) для такого працівника?

ВІДПОВІДЬ: Коротка відповідь на обидва запитання звучить так: застосування середньо денної або середньогодинної ставки, а також визначення норми робочого часі залежать від режиму роботи та обліку робочого часу, установленого ні підприємстві. Докладні відповіді - у консультації, яка обов'язково буде цікаві й іншим нашим читачам.

Зарплата:
середньоденна чи середньогодинна?

Для визначення середньої заробітної плати, яка бере участь у розрахунку виплат із соціального врахування (у тому числі й допомоги у зв'язку з имчасовою втратою працездатності в результаті Нещасного випадку), підприємства застосовують Порядок № 1266.

Відповідно до цього Порядку розмір допомоги з тимчасової непрацездатності розраховується:

- виходячи із середньоденної заробітної плати - крім випадків, коли на підприємстві встановлений підсумований облік робочого часу (п. 13);

- при підсумованому обліку робочого часу - виходячи із середньогодинної заробітної плати (п. 15), яка визначається шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період загальної суми заробітної плати на кількість відпрацьованих у цьому періоді годин (п. 16).

Підсумований облік робочого часу може вводитися для працівників, зайнятих на окремих видах робіт, або для підприємства в цілому.

Коли і де допускається застосовувати такий облік? Згідно зі ст. 61 КЗпП - на безперервно діючих підприємствах, а також в окремих виробництвах, на ділянках або видах робіт, де умови роботи не дозволяють установити щоденну або щотижневу тривалість робочого часу в обліковому періоді.

Порядок ведення підсумованого обліку, а також тривалість облікового періоду (тиждень, місяць, квартал, рік) повинні встановлюватися в колективному договорі і можуть уводитися власником на підставі наказу після узгодження з профспілковим комітетом.

Режим неповного робочого часу

Треба зазначити, що ситуація, викладена в першому запитанні, можлива, якщо працівник офіційно працює на умовах неповного робочого часу. Якщо ж з працівником не укладений такий договір і при цьому він не відпрацьовує норму робочого часу, такий стан речей є порушенням трудового законодавства.

Залежно від умов виробництва керівник підприємства може встановлювати неповний робочий час (неповний робочий день чи неповний робочий тиждень) як у цілому по підприємству, так і для окремих працівників (ст. 56 КЗпП).

Як правило, умова про роботу в режимі неповного робочого часу закріпляється в трудовому договорі з працівником. Заробітна плата для працюючих на умовах неповного робочого дня (тижня) розраховується пропорційно фактично відпрацьованому часу (ст. 56 КЗпП).

Якщо немає підстав для введення спеціального підсумованого обліку, на підприємстві встановлюється п'яти- або шестиденний робочий тиждень. При цьому нормальна тривалість робочого часу не повинна становити більше 40 годин на тиждень (ст. 50 КЗпП).

При такому режимі роботи на підприємстві допомога з тимчасової непрацездатності для співробітників, які працюють на умовах неповної зайнятості, розраховується виходячи із середньоденної заробітної плати. Середньоденний заробіток у цьому випадку визначається шляхом ділення фактично нарахованої (за роботу неповний робочий день або неповний робочий тиждень) працівнику заробітної плати в розрахунковому періоді на кількість відпрацьованих робочих днів у цьому ж періоді (п. 14 Порядку № 1266).

Нагадуємо, що розрахунковий період при визначенні середнього заробітку становить останні 6 календарних місяців або менший фактично відпрацьований період (п. 4 Порядку № 1266).

ПРИКЛАД

Токар Єфімов подав до бухгалтерії листок тимчасової непрацездатності. Щоб розрахувати суму лікарняних, бухгалтер повинен визначити середній заробіток працівника. На підприємстві встановлений 5-денний робочий тиждень (8 годин на день), тому за основу береться середньоденний заробіток.

Оклад токаря Єфімова - 500 грн. Згідно з табелем обліку робочого часу в деякі дні розрахункового періоду він відпрацьовував по 4, 6 і 8 годин. Оплата йому здійснюється за фактично відпрацьований час. Наприклад, у березні за 22 робочих дні заробітна плата становитиме:

За 10 днів - 500 грн. : 22 дн. х 50 % х 10 дн. = 113,64 грн. (працював по 4 години).

За 5 днів - 500 грн. : 22 дн. х 5 дн. = 113,64 грн. (працював по 8 годин).

За 7 днів - 500 грн. : 22 дн. х 75 % х 7 дн. = 119,32 грн. (працював по 6 годин).

Разом: 113,64 грн. + 113,64 грн. + 119,32 грн. = 346,6 грн.

Подамо в табличній формі дані (умовні) для розрахунку середньоденної заробітної плати, що використовується для нарахування лікарняних у липні.

Таким чином, середньоденна заробітна плата для нарахування допомоги з тимчасової непрацездатності токарю Єфімову становитиме: 2 400.5 грн. : 121 р. дн. = 19.84 грн.

Висновок

Якщо на підприємстві не встановлений підсумований облік робочого часу, то для розрахунку виплат із соціального страхування (у тому числі допомоги з тимчасової непрацездатності у зв'язку з нещасним випадком) застосовується середньоденний заробіток.

При цьому заниження середньої заробітної плати не відбувається, оскільки такий заробіток розраховується за фактично відпрацьований час, а не за кількість робочих днів на підприємстві.

Якби в цей час працівник не знаходився на лікарняному, а працював, він отримав би зарплату, розраховану пропорційно відпрацьованому часу.

Коли в робочому тижні 4 дні

Для тих, хто працює на умовах неповного робочого часу, відпустка, вихідні та святкові дні надаються на загальних підставах - згідно зі ст. 56 КЗпП. Тому працівнику, якого залучають до роботи у вихідний або святковий день (зазначимо, що такі дні визначаються відповідно до ст. 67 КЗпП), належить компенсація - за домовленістю сторін (ст. 72 КЗпП). Йому:

- або надається інший день відпочинку,

- або оплата здійснюється в подвійному розмірі.

Для того щоб залучити працівника до роботи у вихідні дні, необхідний наказ, у якому відразу можна застерегти і спосіб компенсації.

Відкликався з відпустки чи з лікарняного?

Якщо працівник знаходиться у відпустці, то залучити його до роботи (відкликати з відпустки) можна тільки на підставі наказу про відкликання з відпустки і тільки у випадках, передбачених ст. 79 КЗпП.

Якщо працівник залучався до роботи, коли знаходився на лікарняному, це вважається порушенням трудового законодавства. У такому випадку працівник утрачає право на отримання допомоги за рахунок коштів соціального страхування (п. 2 ст. 36 і п. 2 ст. 29 Закону № 2240). Іншими словами, лікарняні виплачуються за період непрацездатності, тобто розуміється, що працівник у цей період не здатний працювати. А якщо, будучи хворим, він працював, то йому повинна виплачуватися зарплата, а не допомога.

Отже, при роботі в режимі неповного робочого тижня працівнику нараховується заробітна плата, розрахована пропорційно відпрацьованій кількості робочих днів. При цьому відпусткові і виплати із соціального страхування розраховуються на загальних підставах (згідно з Порядком № 100 і Порядком № 1266 відповідно).

ПРИКЛАД

Майстер Сурков I. К. прийнятий на роботу в грудні 2003 року. Посадовий місячний оклад при 8-годинному робочому дні становить 600 грн.

З 01.01.04 р. на підприємстві встановлений 4-денний робочий тиждень (додатковий вихідний день - п'ятниця). Заробітна плата в цьому випадку нараховується пропорційно відпрацьованому часу.

Майстер подав до бухгалтерії лікарняний листок на період з 12 по 22 липня 2004 року.

Розрахуємо суму, яку необхідно нарахувати Суркову в липні, за даними табеля обліку робочого часу за липень 2004 року.

За роботу у вихідний день 25.07.04 р. працівнику виплачується подвійна денна ставка. У липні режим роботи підприємства склав 17 робочих днів.

Позначення: В - відпустка, Вих. - вихідні, Л - лікарняний.

Подамо в табличній формі дані для розрахунку суми відпусткових і виплати за листком непрацездатності.

Заробітна плата за фактично відпрацьовані дні липня:

480 грн. : 17 р. дн, х 4 р. дн. = 112,94 грн.

За роботу у вихідний день 25.07.04 р. належить подвійна денна ставка:

480 грн. : 17 р. дн. х 2 = 56,47 грн.

Разом за липень майстру Суркову I. К. нараховано:

112,94 грн. + 133,18 грн. + 242,54 грн. + 56,47 грн. = 545,13 грн.

Норма робочого часу

Як уже було сказано, при неповному робочому тижні той режим робочого часу (кількість годин), який установлений наказом по підприємству, є нормою тривалості робочого часу для даного підприємства. Наприклад, у липні при 4-денному робочому тижні - 17 робочих днів, отже, норма годин дорівнює 136 годинам (8 год. х 17 дн.}.

Перелік документів

1. Закон № 2240 - Закон України від 18.01.01 р. № 2240-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням".

2. КЗпП - Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. № 322-VIII, зі змінами.

3. Порядок № 100 - Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.

Порядок № 1266 - Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат із загальнообов'язкового державного соціального страхування, затверджений постановою КМУ від 26.09.01 р. № 1266.

Тетяна Олексенко,
бухгалтер-експерт фірми "Баланс-Клуб"