Митна вартість при імпорті товарів

У новому Митному кодексі України (далі - МК) значне місце відведене порядку і методам визначення митної вартості товарів, що ввозяться на митну територію України.

В умовах, коли скасовуються пільги з оподаткування та посилюється порядок видачі податкових векселів при імпорті товарів, заниження митної вартості товарів (з метою уникнення повної сплати податків) стає досить частим порушенням. Саме тому це питання викликає занепокоєння у митних органів і є предметом їх підвищеної уваги.

Це пояснюється тим, що величина митної вартості товарів є базою для обчислення податків і зборів, що сплачуються при ввезенні товарів на митну територію України, тобто базою оподаткування.

У цій консультації ми розглянемо основні моменти визначення митної вартості, які допоможуть бухгалтеру краще орієнтуватися в питаннях відображення імпорту товарів у бухгалтерському і податковому обліку.

Методи визначення митної вартості

Як указано в ст. 259 МК, митна вартість товарів - це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, переміщуваних через митний кордон України, яка обчислюється на момент перетину товарами митного кордону України.

На сьогодні застосовується шість методів її визначення (ст. 266 МК):

- за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються (метод 1);

- за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2). Ідентичними вважаються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за фізичними характеристиками, за якістю та репутацією на ринку, крім того, які мають одну і ту ж країну походження та виробника (ст. 268 МК). Наприклад, йогурти, що виробляються одним і тим же підприємством та мають однакову жирність і масу;

- за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3). Під подібними (аналогічними) розуміють товари, які хоча й не є однаковими за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому вони вважаються комерційне взаємозамінними. Для визначення аналогічності товарів ураховуються такі ознаки: однаковість якості, торговельної марки та репутації на ринку, країни походження і виробника (ст. 269 МК). Наприклад, йогурти, що виробляються одним і тим же підприємством, мають однакову масу, але різну жирність;

- на основі віднімання вартості (метод 4);

- на основі додавання вартості (метод 5);

- резервний метод (метод 6).

Митною вартістю, що визначається методом оцінки за ціною угоди імпортовуваних товарів, є вартість згідно з відповідним зовнішньоекономічним контрактом, тобто ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари. Визначенням митної вартості за цим методом користуються більшість суб'єктів підприємницької діяльності.

Якщо метод 1 не може бути використаний, то застосовується почергово кожний наступний з вищеперелічених методів.

Наприклад, якщо у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо реальної вартості товарів, визначеної за методом 1, то вона буде визначатися виходячи із середньої митної вартості ідентичного товару. Якщо ж оформлення такого роду товару не відбувалося на українських митницях, то його вартість буде визначатися виходячи з вартості подібних (аналогічних) товарів.

Застосування методів 4 чи 5 дозволяє більш точно визначити митну вартість товарів, тобто додати витрати, пов'язані з транспортуванням, навантаженням, страхуванням вантажу тощо, або, навпаки, відняти такі витрати. Саме таким чином можна розрахувати дійсну митну вартість товарів і визначити, на скільки вона занижена.

Резервний метод застосовується в останню чергу. У цьому випадку митний орган повинен надати свою інформацію про ціни, які є в його розпорядженні, наприклад довідкові ціни на товари, що знаходяться в обороті у зовнішній торгівлі.

Оскільки у суб'єктів підприємницької діяльності виникають запитання щодо застосування митними органами різних методів визначення митної вартості, законодавчі органи відповідно до норм МК роз'яснили порядок застосування цих методів при ввезенні товарів на митну територію України (Лист № 392 опублікований у тижневику "Баланс", 2004, № 22, з коментарем редакції).

Декларування митної вартості

Митним кодексом (ст. 262) уведене декларування митної вартості товарів, переміщуваних через митний кордон України, шляхом подання митному органу декларації митної вартості товарів.

Декларування митної вартості здійснюється:

- для підтвердження розрахованої та заявленої декларантом вартості товарів, що ввозяться;

- для контролю за правильністю використання вибраного декларантом методу визначення митної вартості товару і можливістю його використання; .

- з метою забезпечення повної сплати податків і зборів, передбачених чинним законодавством.

Така процедура повністю відповідає світовій практиці і ставить у рівні умови всіх імпортерів.

Подання декларації митної вартості товарів передбачається у випадку, якщо вартість товарів, переміщуваних через митний кордон України, перевищує суму, еквівалентну 5 000 євро.

Постановою КМУ затверджений Порядок № 1375 декларування митної вартості товарів, переміщуваних через митний кордон України.

Для підтвердження відомостей, заявлених у декларації митної вартості товарів, подається комплект документів, визначених п. 14 Порядку № 1375. За необхідності на вимогу митного органу декларант повинен подати йому додаткові документи згідно з п. 15 указаного Порядку.

Декларація митної вартості товару подається одночасно з поданням вантажної митної декларації.

Після визначення митної вартості товарів декларант відображає її величину у валюті України в декларації митної вартості товарів (ф. № ДМВ-1 чи ДМВ-2, 3) і заносить цю ж суму в графи 12 та 45 вантажної митної декларації (ВМД) відповідно до Інструкції № 307.

У випадку якщо декларація митної вартості товарів не буде подана митному органу, митне оформлення товарів, переміщуваних через митний кордон України, не буде здійснене.

Відображення митної
та фактурної вартості товару

Бухгалтеру при оприбуткуванні імпортного товару важливо знати, яку вартість товару - фактурну чи митну - слід ураховувати для відображення в обліку.

Як уже вказувалося вище, митна вартість використовується для нарахування митних платежів, а саме митних зборів, мита, акцизного збору і ПДВ (ст. 261 МК).

Фактурна вартість товарів - це вартість, яка фактично сплачена чи підлягає сплаті або може бути компенсована зустрічними поставками товарів згідно з умовами зовнішньоекономічних договорів купівлі-продажу або міни (п. 1.7 ст. 1 Інструкції № 307). Ця вартість указана в рахунку-фактурі (рахунку-проформі). Саме за фактурною вартістю і слід оприбуткувати імпортний товар у бухгалтерському обліку. У податковому обліку її величина відноситься до складу валових витрат.

Величина фактурної вартості товару відображається у графах 22 і 42 ВМД.

Приклад визначення митної вартості
товарів одним з методів

На умовному числовому прикладі розглянемо визначення митної вартості імпортованих товарів.

Згідно з укладеним зовнішньоекономічним контрактом між підприємством-резидентом і підприємством-нерезидентом (імпорт) здійснена поставка матеріалів (сировини) у кількості 10 тонн за ціною 650 дол. США за 1 тонну.

Договірна ціна контракту - 6 500 дол. США. Ставка ввізного мита - 5 %. На дату митного оформлення курс НБУ за 1 дол. США - 5,33 грн.

Декларантом розрахована митна вартість методом за ціною угоди (метод 1), і її дані занесені до декларації митної вартості. Також на базі митної вартості розраховані ПДВ, митні збори і мито (дані розрахунків наведені в таблиці).

При митному оформленні згідно з розрахунками митних органів здійснене коригування митної вартості сировини, що ввозиться, оскільки задекларована підприємством митна вартість викликала обґрунтовані сумніви. Митні органи обрали метод 3 для визначення митної вартості сировини за ціною угоди щодо подібної (аналогічної) сировини, яка була ввезена на митну територію України раніше. Причина в тому, що тоді на митну територію України ввозилася аналогічна сировина, яка мала іншу (більшу) вартість. I саме вона була взята за основу для визначення митної вартості сировини, що ввозиться зараз*.

Митна вартість сировини, визначена митними органами, склала 900 дол. США за 1 тонну сировини.

Розрахунок митної вартості сировини для нарахування податків і зборів за даними митних органів наведений у таблиці.

Декларанту було запропоновано заповнити новий бланк ДМВ. На новому бланку ДМВ, заповненому декларантом, посадовою особою митниці робиться напис "Коригування митниці" і запис "МВ перерахована", який завіряється особистою номерною печаткою та підписом відповідальної особи (Лист № 17833).

У випадку якщо декларант не згодний з коригуванням, виконаним митним органом, він має право не підписувати заповнені ним бланки ДМВ, у яких указана перерахована митна вартість товарів (тобто не заповнювати гр. 10 "б" ДМВ).

У цьому випадку згідно зі ст. 265 МК декларант має право зробити письмовий запит митному органу для роз'яснення причин, через які не була прийнята заявлена ним митна вартість. Однак подання такого запиту митному органу не звільняє декларанта від сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно із чинним законодавством.

При незгоді з прийнятим рішенням декларант має право (ст. 264 МК) звернутися до митного органу з проханням надати йому товари, які декларуються за конкретною ВМД, у вільний оборот (ст. 82 МК) за тимчасовою декларацією за умови сплати необхідних податків і зборів у повному обсязі на підставі здійсненої митним органом їх митної оцінки.

При цьому використання товару, оформленого із застосуванням тимчасової митної декларації**, допускається відповідно до заявленого митного режиму (Лист № 17833).

Ці ж дані за розрахунком податків і зборів були занесені в графу 47 нової вантажної митної декларації та використані в бухгалтерському обліку.

Фактурна ж вартість сировини, розрахована на підставі даних зовнішньоекономічного контракту, залишилася незмінною і склала:

$(6 500 х 5,33) = 34 645 грн.

Бухгалтеру підприємства слід відобразити в податковому обліку величину фактурної вартості сировини в сумі 34 645 грн. у складі валових витрат.

Суму ПДВ у розмірі, визначеному митними органами (гр. 47 ВМД), яка становить 10 073,7 та оплачена при митному оформленні, слід включити до складу податкового кредиту звітного періоду (пп. 7.5.2 Закону про ПДВ) і відобразити в податковій декларації з ПДВ у ряд. 12.1 розд. II "Податковий кредит". При цьому в колонці А відображається митна вартість товару (підсумована з митними збором і митом), а в колонці Б - сума ПДВ.

З вищенаведеного прикладу стає зрозуміло, який вплив має величина митної вартості товарів на величину митних платежів і податків (ПДВ) і як важливо правильно визначити суму базової митної вартості.

Визначення
митної вартості товару
залежно від умов поставки

При визначенні митної вартості товарів, переміщуваних через митний кордон України, необхідно враховувати умови поставки цих товарів згідно з Правилами ІНКОТЕРМС-2000.

Величина митної вартості складається із ціни товару за рахунком-фактурою та інших витрат, не включених раніше до ціни товару, залежно від умов поставки за Правилами ІНКОТЕРМС.

За умовами поставки товару, застереженими в контракті і відображеними у ВМД, до вартості товару або додаються, або віднімаються від неї певні витрати: навантаження на транспортні засоби, оплата основного транспорту, страхування перевезення та ін. Порядок визначення митної вартості за умовами поставки при імпорті товарів до України викладений у Листі № 4118.

Деякі особливості визначення митної вартості товарів залежно від умов поставки розглянуті в розд. 2 Інструкції № 307.

Наприклад, при ввезенні товарів на митну територію України їх митна вартість визначається шляхом приведення фактурної вартості у відповідність до бази цін CIF-український порт, СІР-пункт призначення на кордоні України, СРТ-пункт призначення на кордоні України чи DAF-кордон України.

При цьому якщо товари куплені на умовах, відповідно до яких поставка здійснюється до пункту призначення, розташованого поза митною територією України (наприклад, EXW-Будапешт, FOB-Токіо, СІР-Рига, DAF-Брест), то до фактурної вартості додаються затрати на доставку товарів до моменту перетину митного кордону України, які не входять у вартість товарів на певних умовах.

Якщо умовами поставки передбачено, що пункт призначення розташований на митній території України (наприклад, СІР-Миколаїв, DDP-Львів), то від фактурної вартості віднімаються затрати, які мали місце після перетину митного кордону України.

На умовному числовому прикладі розглянемо, як формується митна вартість товарів залежно від умов поставки, а також відображення цієї операції в бухгалтерському і податковому обліку.

ПРИКЛАД

Згідно із зовнішньоекономічним контрактом купівлі-продажу здійснена поставка товарів від нерезидента (Росія) на суму 150 000 рос. руб. на умовах FCA-Саратов підприємству-резиденту. Контрактом передбачена 100%-ова передоплата товару резидентом.

Підприємством-резидентом укладений договір з українською фірмою-перевізником. За рахунком, наданим перевізником, вартість перевезення від місця поставки товару (м. Саратов, Росія) до кордону України склала 1200 грн., а на території України - 600 грн.:

- на дату передоплати курс НБУ за 1 рос. руб. склав 0,178 грн.;

на дату митного оформлення курс НБУ за 1 рос. руб. склав 0,18 грн.

Умови поставки FCA-Саратов передбачають поставку продавцем товару, який пройшов митне оформлення, шляхом передачі його перевізнику в зазначеному місці, застереженому сторонами.

У даному прикладі таким місцем за контрактом є майданчик продавця-нерезидента (м. Саратов, Росія). Покупець-резидент зобов'язаний перевезти товар за свій рахунок.

1. Фактурна вартість товарів за контрактом становить:

RUB150 000 х 0,18 = 27 000 грн.

2. Декларантом визначена митна вартість товарів, що ввозяться за ціною угоди.

Для розрахунку митної вартості товарів згідно з розд. 2 гр. 45 Інструкції № 307 необхідно до фактурної вартості, розрахованої вище, додати вартість транспортування до кордону України:

27 000 грн. + 1 200 грн.= 28 200 грн.

Виходячи з величини певної митної вартості розраховуються:

- мито - 28 200 грн. х 5 % = 1410 грн.;

- митний збір - 28 200 грн. х 0,2 % = 56,4 грн.;

- ПДВ - (28 200 грн. + 1 410 грн.) х 20 % = 5 922 грн.***

(грн.)

Звертаємо увагу, що у випадку, коли першою подією в імпортній операції є передоплата, первісна вартість товарів буде визначатися за курсом НБУ на дату перерахування авансу, оскільки придбаваються немонетарні активи (п. 6 П(С)БО 21). Отже, у цьому прикладі в бухгалтерському обліку вартість товарів буде визначатися за курсом НБУ на момент сплати авансу, а не за ВМД, де вказаний валютний курс на момент митного декларування товарів.

А ось митні платежі і ввізний ПДВ будуть сплачені виходячи з митної вартості товарів, розрахованої за курсом НБУ, на день митного оформлення товарів.

_________________
* Ціна угоди щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості, якщо ці товари, зокрема, увезені не раніше ніж за 90 днів до ввезення товарів, які оцінюються (ст. 268 і 269 МК).

** Про спрощене митне оформлення товарів із застосуванням тимчасової або неповної декларації див. консультацію в тижневику "Баланс", 2004, № 16.

*** Як визначено в п. 4.3 Закону про ПДВ, база оподаткування визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості, але не менше від митної вартості, указаної у ВМД. У цьому прикладі митна вартість перевищує контрактну, тому саме вона служить базою оподаткування.

Перелік документів

1. МК - Митний кодекс України від 11.07.02 р. № 92-IV.

2. Порядок № 1375 - Порядок декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджений постановою КМУ від 28.08.03 р. № 1375.

3. Інструкція № 307 - Інструкція про порядок заповнення вантажної митної декларації, затверджена наказом Держмитслужби України від 09.07.97 р. № 307.

4. Інструкція № 346 - Інструкція про порядок контролю митними органами за справлянням при митному оформленні товарів, увезених (пересланих) на митну територію України, і перерахуванням до бюджету податку на додану вартість, затверджена наказом Держмитслужби України від 09.06.99 р. № 346.

5. Лист № 392 - лист Комітету ВР України з питань фінансів та банківської діяльності від 02.04.04 р. № 06-10/10-392 "Щодо застосування окремих положень чинного законодавства з питань визначення митної вартості товарів при їх митному оформленні".

6. Лист № 4118 - лист Держмиткомітету України від 29.09.95 р. № 11/3-4118 "Про визначення митної вартості залежно від умов поставки при імпорті та експорті товарів".

7. Лист № 17833 - лист Держмитслужби України від 17.12.03 р. № 11/6-19-17833-ЕП "Щодо нового Митного кодексу".

Ірина Бєланова,
бухгалтер-експерт фірми “Баланс-Клуб