КОНСУЛЬТУЄ ДПА У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ
Адміністрування комунального податку
ПИТАННЯ: 1. Які особи і за яких обставин не є платниками комунального податку? Наприклад, чи має сплачуватися комунальний податок:
а) громадською організацією?
б) громадською організацією, у якій відсутні працівники, а голова виконує свої обов'язки на громадських засадах, тобто безоплатно?
в) підприємством, яке не здійснює господарської діяльності і не має штатних працівників, а податкова звітність подається до податкової інспекції засновником?
г) СПД - фізичними особами?
2. ДПАУ у своєму Листі № 2565 дає роз'яснення, що при заповненні розрахунку комунального податку слід обраховувати середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу. Чи не буде порушенням при нарахуванні комунального податку обраховувати середньооблікову чисельність працівників в еквіваленті повної зайнятості, якщо це визначено рішенням міської ради?
3. Чи слід при визначенні суми комунального податку включати до складу середньо-облікової чисельності працівників працівницю, яка знаходиться у декретній відпустці?
4. Як повинне сплачувати комунальний податок підприємство, у якого на території іншої територіальної громади є:
філія (представництво), що має право найму робітників;
- структурний підрозділ (не філія і не представництво)?
5. Підприємство є філією Донецької дирекції ВАТ "Укртелеком", має структурні підрозділи на територіях, що належать сільським радам. Податкова інспекція вимагає здавати окремий розрахунок комунального податку по кожній сільській раді.
а) Яку кількість розрахунків необхідно подавати до податкової інспекції: по кожній сільській раді чи один по району?
б) Чи можуть бути застосовані повторно штрафні санкції за несвоєчасну здачу розрахунку одним платником?
6. Як виправити помилку у поданому раніше розрахунку комунального податку, якщо граничний строк подання розрахунку вже минув?
ВІДПОВІДЬ: 1. а) Так, громадські організації є платниками комунального податку.
У ст. 15 Декрету № 56-93 зазначено, що комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств. Як бачите, громадських організацій немає серед категорій, звільнених від сплати податку на законодавчому рівні. I якщо такі організації не звільнені від сплати цього податку рішенням органу місцевого самоврядування, вони повинні сплачувати комунальний податок на загальних підставах. Сплачується податок за рахунок коштів громадської організації, які мають бути передбачені її кошторисом.
б) Ні. Пояснимо докладніше. Коли мова йде про комунальний податок, для визначення бази оподаткування за основу береться кількісний склад працівників, що обчислюється відповідно до Інструкції № 171. До облікового складу включаються тільки працівники підприємства, тобто фізичні особи, які працюють на умовах трудового договору і отримують оплату праці. Оскільки голова виконує свої обов'язки на громадських засадах (безоплатно), а інших працівників немає, то можна зробити висновок, що у громадської організації відсутні працівники облікового складу. Отже, така організація не повинна сплачувати до місцевого бюджету комунальний податок.
Увага! Відповідальній особі такої громадської організації необхідно у визначений органом місцевого самоврядування термін подати до органу податкової служби за місцем реєстрації податковий розрахунок комунального податку з нульовим нарахуванням за формою, затвердженою Наказом № 625.
в) Ні, комунальний податок у цьому разі сплачувати не треба, оскільки, як випливає із запитання, засновник підприємства не є працівником цього підприємства. Отже, він не входить до облікового складу працівників, що є головною складовою бази оподаткування (див. відповідь на попереднє запитання).
г) Ні, приватні підприємці не є платниками комунального податку, оскільки вони не є юридичними особами (нагадуємо, що ст. 15 Декрету № 56-93 зазначено: комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств).
2.Порушенням не буде, оскільки, по-перше, Інструкцією № 171 установлено, що при розрахунку суми комунального податку визначається:
- або середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу, обрахована відповідно до п. 3.3 Інструкції,
- або середньооблікова чисельність усього персоналу в еквіваленті повної зайнятості, обрахована згідно з п. 3.4 цієї Інструкції.
По-друге, рішення, які приймають органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, є обов'язковими для виконання на відповідній території. Зокрема, комунальний податок належить до місцевих податків*, механізм справляння та порядок сплати яких установлюється місцевими радами відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, передбачених законами України (ст. 15 Закону про систему оподаткування, ст. 18 Декрету № 56-93).
Отже, рішення органу місцевого самоврядування, прийняте відповідно до Закону про систему оподаткування і Декрету № 56-93, е обов'язковим для виконання на території, на яку поширюються рішення цього органу.
Висновок: якщо місцевою радою в Положенні про комунальний податок передбачено при його обчисленні застосовувати кількість працівників в еквіваленті повної зайнятості, місцеве підприємство-платник повинне виконувати таке рішення.
3. Ні. Працівники, які знаходяться у відпустках по вагітності та пологах або в додатковій відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею відповідного віку, передбаченого чинним законодавством (у тому числі - у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) або колективним договором підприємства, включаючи тих, які усиновили новонароджену дитину безпосередньо з пологового будинку, не входять до переліку категорій працівників для обрахування середньооблікової чисельності:
- штатних працівників облікового складу (п. 3.3 та пп. 2.2.12 Інструкції № 171);
- усього персоналу в еквіваленті повної зайнятості (п. 3.4 Інструкції № 171). Тобто весь персонал, який залучався до роботи у звітному періоді і отримував відповідну заробітну плату (як за відпрацьований робочий час, так і не відпрацьований, але оплачений), перераховується в умовну чисельність працівників, зайнятих виконанням роботи повний робочий день.
Відповідно, якщо вищеназвані категорії працівників не входять до складу середньооблікової чисельності, комунальний податок за них не сплачується.
4. Порядок сплати комунального податку є виключною компетенцією місцевої ради (ст. 18 і 19 Декрету № 56-93). Тобто якщо місцевою радою територіальної громади передбачена сплата комунального податку також за філії або відокремлені підрозділи підприємств, що знаходяться на території такої громади, то підприємство повинне сплачувати цей податок відповідно до Положення про комунальний податок такої територіальної громади.
Підставою для сплати комунального податку за філію є сама наявність такої філії в організаційній структурі підприємства - платника комунального податку, що підтверджується Положенням про філію, а також даними реєстраційної картки підприємства в органі державної реєстрації. Таким чином, є всі підстави вважати, що комунальний податок повинен сплачуватися за місцем знаходження філії.
Якщо підрозділ (наприклад, цех, ділянка, депо) у структурі підприємства організаційно не визначений (дані про нього не внесені до реєстраційної картки підприємства), працівникам цього підрозділу нараховується та виплачується заробітна плата за місцем державної реєстрації і місцем знаходження підприємства. У цьому випадку комунальний податок сплачується за місцем знаходження підприємства - юридичної особи.
5. а) Місцеві податки і збори перераховуються до бюджетів місцевого самоврядування в порядку, визначеному радами народних депутатів, якими вони встановлюються. Виходячи із цього по кожній місцевій (у даному випадку - сільській) раді необхідно подавати окремий розрахунок комунального податку.
б) Так. Адже до платників, які не подали або подали із затримкою податкові розрахунки, застосовуються фінансові санкції у розмірі 170 гри. за кожне таке неподання або затримку (пп. 17.1.1 Закону № 2181).
6. Оскільки помилка виявлена в раніше поданому розрахунку самостійно, то відповідно до п. 17.2 Закону № 2181 виправити її можна за допомогою уточнюючого податкового розрахунку, який подається платником за формою, затвердженою Наказом ДПАУ № 625.
В уточнюючому розрахунку треба заповнити відповідні реквізити, а саме:
- у розділі, який містить відомості про вид розрахунку, - значком "X" відмітити показник "Уточнюючий розрахунок";
- у показнику "Базовий податковий (звітний) період" - зазначити період, дані за який уточнюються;
- у рядках з 01 по 05 - навести виправлені значення показників;
- у рядку 06 - зазначити суму нарахованого комунального податку, яка була задекларована в поданому ранішє розрахунку, який уточнюється (тобто проставити значення рядка 05 "старого" розрахунку);
- якщо в поданому раніше розрахунку виявлено заниження податкового зобов'язання (р. 05 > р. 06) - відобразити суму такого заниження (недоплати) у рядку 07. У цьому випадку в рядку 08 проставляється прочерк. Сума фінансових санкцій, яку платник самостійно нараховує в розмірі 5 % недоплати (рядок 07), відповідно до п. 17.2 Закону № 2181, відображається у рядку 09;
- якщо в поданому раніше розрахунку допущене завищення податкового зобов'язання (р. 06 > р. 05) - проставити прочерки в рядках 07 і 09. Результат уточнення - сума податку, яка зменшує податкове зобов'язання (різниця між нарахованою за раніше поданим розрахунком сумою податку і сумою податку, нарахованою за уточнюючим розрахунком), проставляється в рядку 08;
- в обох вищенаведених випадках у рядку 10 "Зміст помилки (помилок)" коротко розкривається суть помилок, що призвели до завищення або заниження зобов'язання з комунального податку.
Увага! Якщо уточненню підлягають показники за податковий період до набрання чинності Наказу.№ 625 та впровадження затвердженої ним форми податковою розрахунку, уточнений розрахунок має подаватися за нині діючою формою розрахунку.
_____________
* Зауважимо, що будь-який місцевий податок є обов'язковим для встановлення сільськими, селищними та міськими радами за наявності об'єктів оподаткування або умов, з якими пов'язане його запровадження. Рішення про запровадження комунального податку (як і інших місцевих податків і зборів) відповідно до п. 24 ст. 26 Закону № 280 може бути прийняте місцевою радою тільки на її пленарних засіданнях.
Перелік документів
1. Закон № 280 - Закон України від 21.05.97 р. № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні", зі змінами.
2. Закон № 1251 - Закон України від 25.06.91 р. № 1251-XII "Про систему оподаткування", зі змінами.
3. 3акон № 2181 - Закон України від 21.12.2000 р. № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", зі змінами.
4. Декрет № 56-93 - Декрет Кабінету Міністрів; України від 20.05.93 р. № 56-93 "Про місцеві податки і збори", зі змінами.
5. Наказ № 625 - наказ ДПА України "Про затвердження форми податкового розрахунку комунального податку" від 24.12.03 р. № 625.
6. Інструкція № 171 - Інструкція зі статистики чисельності працівників, зайнятих в народному господарстві України, затверджена наказом Міністерства статистики України від 07.07.95 р. № 171, зі змінами.
7. Лист № 2565 - лист ДПАУ від 17.02.04 р. № 2565/7/11-1317.
Володимир Верхогляд,
головний державний податковий ревізор-
інспектор відділу плати за землю та місцевих
податків і зборів ДПА у Дніпропетровській
області