Комунальний податок: нараховуємо правильно

Здавалося б, що нового може бути в комунальному податку? Усі питання начебто вже давно вирішені, адже платимо ми його не один рік. Але, виявляється, нове є!

У своїх листах читачі запитують:

- Які категорії працівників необхідно включати в підрахунок середньооблікової чисельності?

- Чи правомірна вимога органів місцевої влади про сплату комунального податку за відокремлені підрозділи до бюджету тієї громади, на території якої такий підрозділ здійснює господарську діяльність?

А також ставлять запитання, викликані:

- уведенням загальної для всіх платників комунального податку звітної форми;

- роз'ясненням ДПАУ щодо заповнення цієї форми;

- відсутністю в законодавстві з 1 січня 2004 року поняття "неоподатковуваний мінімум доходів громадян".

На цих запитаннях і зупинимося.

Про загальні законодавчі норми

Закон про систему оподаткування встановлює в числі місцевих податків комунальний податок (ст. 15).

Декрет про місцеві податки і збори (далі - Декрет № 56-93) стосовно комунального податку визначив (ст. 15):

- коло платників;

- об'єкт оподаткування;

- граничний розмір ставки податку.

Платники і неплатники

До кола платників потрапили всі юридичні особи.

Однак Декретом № 56-93, а також іншими нормативними документами передбачено, що не сплачують комунальний податок:

- бюджетні установи й організації (ст. 15 Декрету № 56-93);

- планово-дотаційні підприємства (ст. 15 Декрету № 56-93);

- сільськогосподарські підприємства (ст. 15 Декрету № 56-93);

- платники фіксованого сільгоспподатку (ст. 9 Закону № 320);

- платники єдиного податку (ст. 6 Указу № 746);

- підприємства легкої та деревопереробної промисловості Чернівецької області - учасники економічного експерименту (ст. 2 Закону № 1375).

Як бачимо, ні до цього переліку, ні до кола платників не потрапили відокремлені підрозділи юридичних осіб (філії, представництва). Але це зовсім не означає, що юридична особа не повинна сплачувати комунальний податок за свій відокремлений підрозділ або не повинен сплачувати сам відокремлений підрозділ, якщо головним підприємством йому передані повноваження щодо сплати податків. Адже Законом № 2181 (п. 1.1) такі суб'єкти господарювання, як відокремлені підрозділи, названі в числі платників податків.

Отже, обов'язок зі сплати комунального податку за свій відокремлений підрозділ (або зі сплати податку самим відокремленим підрозділом) до бюджету територіальної громади за місцем господарювання відокремленого підрозділу виникає, якщо:

а) органи місцевого самоврядування скористалися правом, наданим їм ст. 18 Декрету № 56-93, і в своїх положеннях щодо комунального податку в числі платників комунального податку назвали відокремлені підрозділи юридичних осіб інших територіальних громад, розміщених на їх території;

б) відокремлені підрозділи є самостійними суб'єктами господарської діяльності і включені до ЄДРПОУ.

Якщо ж структурний підрозділ юридичної особи територіальне відокремлений, але не є самостійним суб'єктом господарювання, комунальний податок за нього сплачує юридична особа ло бюджету тієї територіальної громади, на території якої зареєстрована ця юридична особа.

Об'єкт оподаткування

Об'єктом обкладення комунальним податком є річний фонд оплати праці, обчислений виходячи з розміру 1 НМДГ.

Але з набуттям чинності Закону № 889 показник "неоподатковуваний мінімум доходів громадян" у сумі 17 грн. з метою оподаткування доходів громадян більше не застосовується. Як же бути? Адже існує чимало законодавчих норм, які "прив'язані" саме до цього показника.

На цей випадок п. 22.5 Закону № 889 передбачено: якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум, то з метою їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн. (крім норм адміністративного і кримінального законодавства в частині кваліфікації злочинів або правопорушень).

Отже, для розрахунку комунального податку слід все тією ж величиною - 17 грн.

Оскільки об'єктом обкладення цим податком є фонд оплати праці, то слід визнати, що об'єкт оподаткування відсутній, якщо підприємство не залучало в звітному періоді працівників, а отже, не нараховувало заробітну плату. Точно так само, як він може бути відсутнім і в неприбуткових організаціях, у яких громадяни працюють на добровільних засадах.

Граничний розмір податку

Максимальна ставка податку становить 10 % об'єкта оподаткування, тобто 1,7 грн. на місяць.

Разом з тим ні механізму справляння, ні термінів і порядку сплати та подання звітності, а також пільг щодо сплати податку Декрет № 56-93 не встановлює. Такі повноваження надані органам місцевого самоврядування, що закріплено ст. 18 названого Декрету.

Норми "місцевого" значення

Отже, для платників комунального податку місцеві ради встановлюють на своїй території:

1) механізм справляння податку;

2) терміни сплати податку;

3) терміни подання звітності;

4) пільги.

Рішення органів місцевого самоврядування (сільських, селищних міських рад) оформляються у вигляді Положення з комунального податку в цій місцевості. Для платників податків суворе дотримання норм цього Положення є обов'язковим. У зв'язку з тим що місцевий бюджет формується щорічно, рішення місцевих рад щодо встановлення "місцевих" норм також можуть змінюватися щорічно. Беручи до уваги цю особливість, незайво на початку кожного календарного (бюджетного) року поцікавитися в прес-службі органу місцевого самоврядування про рішення місцевих рад з комунального податку на поточний рік.

А тепер конкретно за пунктами.

Механізм справляння податку

Для справляння податку застосовується ставка, установлена Положенням з комунального податку конкретної територіальної громади, але не вище 10 % суми 1 НМДГ, помноженої на середньооблікову чисельність працівників. Тобто розмір податку можна визначити за формулою

Сума комунального податку = 1 НМДГ х Чисельність
середньооблік. х Ставка податку.

Оскільки Інструкцією № 171 передбачені дві методики визначення середньооблікової чисельності (штатних працівників облікового складу і в еквіваленті повної зайнятості), то в рішенні органу місцевого самоврядування повинно бути зазначено, якою саме методикою слід користуватися.

Наприклад, у Києві і Дніпропетровську передбачено застосовувати середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу, а в Харкові та Краматорську місцеві органи влади постановили вести підрахунок чисельності працівників в еквіваленті повної зайнятості.

Тобто кожний платник податків для підрахунку чисельності своїх працівників повинен застосувати ту методику, яка зазначена місцевими радами його територіальної громади в Положенні з комунального податку.

Не даремно у формі розрахунку з комунального податку, затвердженій Наказом № 625, у рядку 01 "Кількісний склад працівників за базовий податковий (звітний) період" ДПАУ передбачила відображати чисельність працівників, розраховану не відповідно до якоїсь однією з методик, а відповідно до Інструкції № 171.

Увага! Обчислення середньооблікової чисельності не за методикою, установленою в Положенні з комунального податку для цієї територіальної громади, може призвести до неправильного визначення суми податкових зобов'язань з комунального податку, а отже, здатне викликати штрафні санкції.

Порядок і терміни сплати податку

Період сплати податкових зобов'язань може бути щомісячним, щоквартальним або річним - залежно від базового звітного періоду, передбаченого в місцевому Положенні з комунального податку.

У положеннях з комунального податку називаються терміни сплати податкових зобов'язань та авансових внесків з комунального податку. При цьому багатьма місцевими радами застерігається навіть перенесення термінів сплати, якщо граничний термін сплати припадає на вихідний або святковий день.

Наприклад, у м. Дніпропетровську комунальний податок підлягає сплаті щомісяця: за перші два місяці кварталу до 15-го числа наступного календарного місяця, а за третій - протягом 10 днів після граничного терміну подання щоквартального звіту.

Терміни подання звітності

Після набуття чинності Закону № 2181, яким установлені терміни подання звітності при різних базових податкових (звітних) періодах, багато місцевих органів влади внесли зміни і до своїх положень з комунального податку. Тепер ці документи містять або ті ж терміни, які встановлені Законом № 2181, або, не конкретизуючи термін подання звітності, установлюють базовий податковий (звітний) період.

Як передбачено пп. 4.1.4 Закону № 2181, граничний термін звітності становить 20, 40 або 60 днів після закінчення звітного періоду при місячному, квартальному або річному базовому (звітному) періоді відповідно. Тому ДПАУ Наказом № 625 затвердила уніфіковану форму податкового розрахунку з комунального податку, у якому обов'язково зазначається тривалість базового податкового (звітного) періоду: місяць, квартал, рік.

Порядок подання звітності, установлений місцевими органами влади, може також застерігати (як, наприклад, у м. Дніпропетровську) і можливість неподання звітності тими юридичними особами, у яких протягом звітного періоду не було об'єкта оподаткування, тобто коли підприємство не мало у звітному періоді працівників і не нараховувало їм заробітну плату.

Пільги

Пільги, які місцеві органи влади надають платникові податків, також можуть бути різними. Наприклад:

- звільнення юридичних осіб від сплати комунального податку за деякі категорії громадян (наприклад, рішенням Дніпропетровської міської ради звільнені від сплати комунального податку за працюючих інвалідів усіх груп і категорій усі платники комунального податку);

- звільнення від сплати комунального податку для конкретного підприємства або певного кола юридичних осіб;

- надання відстрочення щодо сплати податку тощо.

Усі пільги, що надаються, обов'язково повинні бути закріплені в рішенні місцевих рад.

Про середньооблікову чисельність

Як ми вже сказали, Інструкцією № 171 передбачені дві методики визначення середньооблікової чисельності працівників:

- штатних працівників облікового складу;

- в еквіваленті повної зайнятості.

Для підрахунку середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу до розрахунку приймаються тільки штатні працівники підприємства за місцем основної роботи. При цьому тривалість відпрацьованого робочого часу протягом робочого дня і термін трудового договору значення не мають.

Сутність методики визначення чисельності в еквіваленті повної зайнятості полягає в тому, що розраховується умовний середній за період показник чисельності працівників, яка була б потрібна для виконання проведеної роботи при повному завантаженні протягом робочого дня. Для цього весь персонал, який залучався до роботи у звітному періоді й отримував відповідну заробітну плату, перераховується в умовну чисельність працівників, зайнятих виконанням своїх обов'язків протягом повного робочого дня.

Найчастіше при обчисленні середньооблікової чисельності виникають запитання про необхідність включення до підрахунку тієї або іншої категорії працівників. Тому нижче в табличній формі розглянемо правомірність включення (+) або невключення (-) найбільш поширених категорій працівників до підрахунку середньооблікової чисельності працівників (незалежно від прийнятої методики).

Про складання звітності

Нова форма звітності з комунального податку - Податковий розрахунок установлена Наказом № 625, але про порядок заповнення його у цьому документі нічого не сказано. Однак зазначимо, що:

- підрахунок зобов'язань наростаючим підсумком з початку року формою не передбачений. Розмір податкових зобов'язань визначається залежно від базового звітного періоду. Тобто якщо місцевими органами влади встановлений базовий звітний період "квартал", то окремо за кожний квартал підприємство повинне розрахувати суму комунального податку;

- тривалість податкового звітного періоду відображається в розділі 2 заголовної частини Розрахунку відміткою "X";

- при заповненні рядка 01 Розрахунку слід користуватися роз'ясненнями ДПАУ з Листа № 2565.

Не будемо вдаватися до обговорення того факту, що в усіх прикладах Листа № 2565 ДПАУ застосовує тільки одну з методик підрахунку чисельності, а саме: підрахунок штатних працівників облікового складу. Зупинимося лише на підказках ДПАУ з приводу заповнення рядка 01.

Оскільки звітним періодом може бути місяць, квартал або рік, то в рядку 01 Розрахунку "Кількісний склад працівників за базовий податковий (звітний) період" відображається:

- при базовому періоді "місяць" - середньооблікова чисельність працівників за звітний місяць;

- при базовому періоді "квартал" - кількісний склад працівників, обчислений як сума середньооблікових чисельностей працівників за перший, другий і третій місяці звітного кварталу;

- при базовому періоді "рік" - кількісний склад працівників, обчислений як сума се-редньооблікових чисельностей за кожний з 12 місяців звітного року.

Як ви помітили, чисельність працівників для нарахування комунального податку з місяця в місяць є єдиною змінною величиною і від її достовірності залежить сума зобов'язань до бюджету та відповідальність перед бюджетом. Тому рекомендуємо простежити за тим, щоб цей показник своєчасно розраховувався належною службою (звичайно відділом кадрів) і передавався до бухгалтерії.

Перелік документів

1. Закон про систему оподаткування - Закон України від 25.06.91 р. № 1251-XII "Про систему оподаткування" у редакції Закону України від 18.02.97 р. № 77/97-ВР, зі змінами.

2. Закон № 320 - Закон України від 17.12.98 р. № 320-XIV "Про фіксований сільськогосподарський податок".

3. Закон № 889 - Закон України від 22.05.03 р. № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб".

4. Закон № 1375 - Закон України від 13.01.2000 р. № 1375-XIV "Про економічний експеримент щодо стабілізації роботи підприємств легкої та деревопереробної промисловості Чернівецької області".

5. Декрет про місцеві податки і збори - Декрет КМУ від 20.05.93 р. № 56-93 "Про місцеві податки і збори".

6. Указ № 746 - Указ Президента України від 03.07.98 р. № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва" у редакції Указу Президента України від 28.06.99 р. № 746/99.

7. Наказ № 625 - наказ ДПАУ від 24.12.03 р. № 625 "Про затвердження форми податкового розрахунку комунального податку".

8. Інструкція № 171 - Інструкція про статистичну чисельність працівників, зайнятих у народному господарстві України, затверджена наказом Мінстату України від 07.07.95 р. № 171.

9. Лист № 2565 - лист ДПАУ від 17.02.04 р. № 2565/ 7/11-1317 "Про складання податкового розрахунку комунального податку".

Наталія Харченко,
бухгалтер-експерт фірми "Баланс-Клуб"