ДЕРЖАВНА КОМІСІЯ З РЕГУЛЮВАННЯ РИНКІВ
ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ УКРАЇНИ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
04.06.2004 N 912
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
24 червня 2004р. за N 782/9381
(Розпорядження втратило чинність на підставі Розпорядження
Державної комісії з регулювання ринків
фінансових послуг України
N 111 від 01.03.2011)
Про затвердження Методики формування
небанківськими фінансовими установами
резерву для покриття ризиків неповернення
основного боргу за кредитами, гарантіями,
поруками, придбаними цінними паперами,
іншими видами заборгованості,
визнаними нестандартними
Відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) та Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого Указом Президента України від 4 квітня 2003 року N 292/2003, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України постановила:
1. Затвердити Методику формування небанківськими фінансовими установами резерву для покриття ризиків неповернення основного боргу за кредитами, гарантіями, поруками, придбаними цінними паперами, іншими видами заборгованості, визнаними нестандартними (додається).
2. Департаменту державного регулювання та розвитку ринків фінансових послуг (Ігнащенко В.А.) та Юридичному управлінню (Ткаченко Д.В.) подати це розпорядження до Міністерства юстиції України для державної реєстрації.
3. Юридичному управлінню (Ткаченко Д.В.) разом з Департаментом державного регулювання та розвитку ринків фінансових послуг (Ігнащенко В.А.) у тижневий строк з дня державної реєстрації цього розпорядження звернутися до Кабінету Міністрів України з пропозицією стосовно втрати чинності постанови Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 1997 року N 1182 "Про затвердження Методики визнання кредитів (інших видів заборгованості) нестандартними при створенні небанківськими фінансовими установами страхового резерву".
4. Це розпорядження набуває чинності з дати втрати чинності постанови Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 1997 року N 1182 "Про затвердження Методики визнання кредитів (інших видів заборгованості) нестандартними при створенні небанківськими фінансовими установами страхового резерву".
5. Відділу взаємодії із засобами масової інформації та зв'язків з громадськістю (Нагорняк М.В.) забезпечити опублікування цього розпорядження у засобах масової інформації після його державної реєстрації.
6. Контроль за виконанням цього розпорядження покласти на першого заступника Голови Комісії Оперенка Г.М.
Голова Комісії В.Суслов
Протокол засідання Комісії
04.06.2004 N 65
Затверджено
Розпорядження
Державної комісії з регулювання ринків
фінансових послуг України
04.06.2004 N 912
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
24 червня 2004 р. за N 782/9381
Методика
формування небанківськими фінансовими установами
резерву для покриття ризиків неповернення
основного боргу за кредитами, гарантіями,
поруками, придбаними цінними паперами,
іншими видами заборгованості,
визнаними нестандартними
Ця Методика розроблена відповідно до Законів України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ), "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" ( 2664-14 ), "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" ( 978-15 ), "Про заставу" ( 2654-12 ).
Розділ 1. Загальні положення
1.1. Ця Методика встановлює порядок формування небанківськими фінансовими установами резерву для покриття ризиків неповернення основного боргу (далі - резерв) за кредитами, гарантіями, поруками, придбаними цінними паперами, іншими видами заборгованості, з метою підвищення надійності та стабільності фінансових установ, збереження реальної вартості фінансових активів та захисту інтересів клієнтів небанківських фінансових установ.
1.2. Дія Методики поширюється на юридичних осіб, які відповідно до законодавства є фінансовими установами, крім страхових компаній, кредитних спілок, недержавних пенсійних фондів та адміністраторів недержавних пенсійних фондів.
1.3. Терміни, що вживаються в Методиці, мають таке значення:
безнадійна фінансова операція - операція, імовірність виконання зобов'язань за якою з боку клієнта фінансової установи (з урахуванням фінансового стану клієнта та рівня забезпечення) практично відсутня; ризик за такою операцією дорівнює сумі заборгованості за нею;
вартість застави - вартість, визначена за звичайними цінами на момент оцінки ризику даного кредиту в порядку, установленому законодавством України;
гарантія - вид забезпечення виконання зобов'язання, за яким гарант (фінансова установа) гарантує перед кредитором виконання обов'язку боржником;
гранична фінансова операція - фінансова операція, за якою ризик є незначним, але може збільшитися внаслідок виникнення не сприятливої для клієнта ситуації та становить не більше 5 (п'яти) процентів суми заборгованості;
забезпечена заборгованість - заборгованість, яка має забезпечення у вигляді ліквідної застави, вартість якої визначена за звичайними цінами та перевищує заборгованість клієнта не менш як на 25 (двадцять п'ять) процентів, або банківську гарантію;
клієнт - юридична чи фізична особа, яка уклала договір з відповідною фінансовою установою як споживач фінансових послуг, а також забудовник як особа, яка в установленому законодавством порядку отримала право на використання земельної ділянки для спорудження об'єктів будівництва та уклала договір з управителем;
кредити - грошові кошти, надані фінансовою установою клієнту в розмірі та на умовах, установлених відповідним договором;
небезпечна фінансова операція - фінансова операція, за якою ризик є значним, надалі може збільшуватись і становити не більше 20 (двадцяти) процентів від суми заборгованості, а також є імовірність несвоєчасного погашення заборгованості в повній сумі та в строки, що передбачені відповідним договором;
незабезпечена заборгованість - заборгованість, яка не має забезпечення або має забезпечення у вигляді ліквідної застави, вартість якої визначена за звичайними цінами та становить менш як 60 (шістдесят) процентів суми заборгованості клієнта;
недостатньо забезпечена заборгованість - заборгованість, яка має забезпечення у вигляді ліквідної застави, вартість якої визначена за звичайними цінами та становить не менш як 60 (шістдесят) процентів від суми заборгованості клієнта, застрахована в установленому порядку або гарантована іншими фінансовими установами чи поруками юридичних осіб;
платоспроможність - здатність клієнта своєчасно здійснювати розрахунки за всіма видами своїх зобов'язань;
порука - вид забезпечення виконання зобов'язання, за яким поручитель (фінансова установа) поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку;
придбані цінні папери - цінні папери, придбані фінансовою установою на підставі відповідного договору;
стандартна фінансова операція - фінансова операція, за якою ризик є незначним і становить не більше 1 (одного) процента суми заборгованості;
сумнівна фінансова операція - фінансова операція, за якою виконання зобов'язань з боку клієнта фінансової установи в повній сумі (з урахуванням фінансового стану та рівня забезпечення клієнта) під загрозою, імовірність повного погашення заборгованості низька та становить не більше 50 (п'ятдесяти) процентів від суми заборгованості;
фінансові операції - це будь-які операції з фінансовими активами, які пов'язані з наданням клієнтам кредитів (кредитна операція), наданням гарантій, порук, продажем цінних паперів, факторингові та лізингові операції та надання інших фінансових послуг;
фінансування будівництва - використання управителем отриманих в управління коштів на спорудження об'єктів будівництва за умовами договору.
1.4. Бухгалтерський облік формування та використання резерву здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 N 291 і зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 21.12.99 за N 892/4185.
Податковий облік регулюється Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ).
1.5. З метою недопущення збитків від неповернення боргу через неплатоспроможність клієнтів оцінка ризиків здійснюється фінансовою установою за всіма фінансовими операціями.
Фінансові установи самостійно визначають рівень ризику фінансових операцій, оцінюють фінансовий стан клієнтів та вартість застави в межах чинного законодавства.
1.6. До заборгованості фінансової установи за фінансовими операціями належать:
- розрахунки за факторинговими операціями та сумнівна заборгованість за ними;
- гарантії;
- поруки;
- заборгованість за операціями фінансування будівництва відповідно до укладених договорів;
- придбані цінні папери;
- заборгованість за іпотечними активами, які знаходяться в управлінні;
- інша заборгованість за будь-якими фінансовими операціями та сумнівна заборгованість за ними.
1.7. Відповідно до вимог цієї Методики рекомендовано розробити положення про порядок проведення фінансових операцій та методику проведення оцінки фінансового стану клієнта, які затверджуються рішенням відповідного органу управління фінансової установи.
Розділ 2. Оцінка фінансового стану клієнта
2.1. Критерії оцінки фінансового стану клієнта встановлюються кожною фінансовою установою самостійно відповідно до положень/правил проведення фінансових операцій та методики проведення оцінки фінансового стану клієнта, у яких визначаються економічно обгрунтовані критерії оцінки фінансової діяльності клієнтів на підставі аналізу їх балансів і звітів про фінансові результати в динаміці тощо (за наявності).
Методика проведення оцінки фінансового стану клієнта, яка розроблена фінансовою установою, є невід'ємним додатком до положень/правил фінансової установи про порядок надання кредитів, гарантій, порук, інших видів фінансових послуг.
Оцінку фінансового стану клієнта з урахуванням поточного стану обслуговування клієнтом заборгованості фінансова установа здійснює з метою укладання договору про здійснення фінансової операції, з такою періодичністю:
для юридичних осіб - не рідше одного разу на три місяці;
для фізичних осіб - періодичність оцінки фінансового стану визначається фінансовими установами самостійно з урахуванням стану обслуговування боргу та строковості кредиту, але не рідше одного разу на рік (або за результатами фінансового року). Якщо обслуговування заборгованості відбувається із простроченням або пролонгацією, то оцінка фінансового стану клієнта - фізичної особи має відбуватися постійно (щомісяця або щокварталу) протягом періоду несвоєчасного погашення боргу, крім випадків, обумовлених поважними причинами (документально підтверджені факти відрядження, хвороби тощо).
Результати оцінки фінансового стану клієнтів мають зберігатися відповідно до строків зберігання документів з кредитування та надання інших фінансових послуг, установлених законодавством України, особливо щодо великих кредитів, а також кредитів, наданих фінансовою установою особам, пов'язаним з нею.
Зазначені в цій Методиці вимоги щодо оцінки фінансового стану клієнта є мінімально необхідними. Фінансові установи мають право самостійно встановлювати додаткові критерії оцінки фінансового стану клієнта, що підвищують вимоги до показників з метою адекватної оцінки ризиків, пов'язаних з наданням конкретного виду фінансових послуг та належного контролю за ними.
2.2. Фінансові установи самостійно встановлюють нормативні значення для кожного показника залежно від його значимості серед інших показників, що можуть свідчити про найбільшу ймовірність виконання клієнтом зобов'язань за фінансовими операціями.
Значимість кожного показника визначається фінансовою установою індивідуально для кожної групи клієнтів залежно від особливостей клієнта (галузь економіки, сезонність виробництва, обіговість коштів тощо), ліквідності балансу, становища на ринку тощо.
Клас клієнта за результатами оцінки його фінансового стану визначається на підставі основних показників та коригується з урахуванням додаткових показників.
2.3. Для здійснення оцінки фінансового стану клієнта - юридичної особи фінансова установа має враховувати такі основні економічні показники його діяльності:
- платоспроможність (коефіцієнти миттєвої, поточної та загальної ліквідності);
- фінансова стійкість (коефіцієнти маневреності власних коштів, співвідношення залучених і власних коштів);
- обсяг реалізації;
- обороти за рахунками (співвідношення надходжень на рахунки клієнта й суми кредиту);
- склад та динаміка дебіторсько-кредиторської заборгованості (за останній звітний та поточний роки);
- собівартість продукції (у динаміці);
- прибутки та збитки (у динаміці);
- рентабельність (у динаміці);
- погашення кредитної заборгованості в минулому;
- наявність неповернених кредитів.
2.4. Платоспроможність клієнта визначається за такими показниками:
коефіцієнт миттєвої ліквідності (КЛ1), що характеризує, як швидко короткострокові зобов'язання можуть бути погашені високоліквідними активами:
Ав
КЛ1 = --------------,
Зп
де:
Ав - високоліквідні активи, до яких належать грошові кошти, їх еквіваленти та поточні фінансові інвестиції,
Зп - поточні зобов'язання.
Оптимальне теоретичне значення показника КЛ1 - не менше ніж 0,2;
коефіцієнт поточної ліквідності (КЛ2), що характеризує можливість погашення короткострокових зобов'язань у встановлені строки:
Ал
КЛ2 = --------------,
Зп
де:
Ал - ліквідні активи, що складаються з високоліквідних активів, дебіторської заборгованості, одержаних векселів,
Зп - поточні зобов'язання.
Оптимальне теоретичне значення показника КЛ2 - не менше ніж 0,5;
коефіцієнт загальної ліквідності (КП), що характеризує те, наскільки обсяг поточних зобов'язань можна погасити за рахунок усіх ліквідних активів:
Ао
КП = --------------,
Зп
де:
Ао - оборотні активи,
Зп - поточні зобов'язання.
Оптимальне теоретичне значення показника КП - від 1,0 до 2,0.
2.5. Фінансова стійкість клієнта визначається за такими показниками:
коефіцієнт маневреності власних коштів (КМ), що характеризує ступінь мобільності використання власних коштів:
Вк - Ан
КМ = --------------,
Вк
де:
Вк - власний капітал,
Ан - необоротні активи.
Оптимальне теоретичне значення показника КМ - не менше ніж 0,5;
коефіцієнт фінансування (КФ), що характеризує ступінь фінансового ризику:
Зк
КФ = --------------,
Вк
де:
Зк - залучені кошти (довгострокові та поточні зобов'язання),
Вк - власний капітал.
Оптимальне теоретичне значення показника КН - від 0,5 до 1,0.
2.6. Рентабельність клієнта визначається за такими показниками:
рентабельність активів:
Пч
Р = -------------,
А
де:
Пч - чистий прибуток,
А - активи;
рентабельність продажу:
Пч
Р = --------------,
Ор
де:
Пч - чистий прибуток,
Ор - обсяг реалізації продукції (без ПДВ).
2.7. Аналіз грошових потоків клієнта має здійснюватися з урахуванням показника відношення чистих надходжень на всі поточні рахунки клієнта до суми основного боргу за фінансовою операцією та процентами (платою) за нею з урахуванням строку дії угоди з надання фінансової послуги:
(Нсм х n) - (Зм х n) - Зі
К = -----------------------------,
Ск
де:
Нсм - середньомісячні надходження на рахунки клієнта протягом трьох останніх місяців (за винятком кредитних коштів),
Ск - сума кредиту та проценти за ним,
n - кількість місяців дії кредитного договору,
Зм - щомісячні умовно-постійні зобов'язання клієнта (адміністративно-господарські витрати тощо),
Зі - податкові платежі та сума інших зобов'язань перед кредиторами, що мають бути сплачені з рахунку клієнта, крім сум зобов'язань, строк погашення яких перевищує строк дії договору з надання фінансових послуг (за даними останнього балансу).
Для суб'єктів господарської діяльності, діяльність яких пов'язана із сезонним характером виробництва, середньомісячна сума надходжень визначається за 12 місяців.
Оптимальне теоретичне значення показника К - не менше ніж 1,5.
2.8. Також можуть бути враховані додаткові чинники, що характеризуються такими показниками:
- ринкова позиція клієнта та його залежність від циклічних і структурних змін в економіці та галузі промисловості;
- наявність державних замовлень і державна підтримка клієнта;
- ефективність управління клієнта;
- професіоналізм керівництва та його ділова репутація;
- інша інформація.
2.9. Класифікація клієнтів - юридичних осіб здійснюється за результатами оцінки їх фінансового стану:
Клас "А" - фінансова діяльність добра, що свідчить про можливість своєчасного виконання зобов'язань за фінансовими операціями, зокрема погашення основної суми заборгованості та процентів за нею відповідно до умов договору щодо надання фінансових послуг; економічні показники в межах установлених значень (відповідно до методики оцінки фінансового стану клієнта, затвердженої внутрішніми документами фінансової установи (за наявністю); вище керівництво клієнта має відмінну ділову репутацію.
Клас "Б" - фінансова діяльність клієнта цієї категорії близька за характеристиками до класу "А", але ймовірність підтримування її на цьому рівні протягом тривалого часу є низькою. Клієнти фінансової установи, які належать до цього класу, потребують більшої уваги через потенційні недоліки, що ставлять під загрозу достатність надходжень коштів для обслуговування боргу та стабільності одержання позитивного фінансового результату їх діяльності. Аналіз коефіцієнтів фінансового стану клієнта може свідчити про негативні тенденції у його діяльності. Недоліки в діяльності клієнтів, які належать до класу "Б", мають бути лише потенційними. За наявності реальних недоліків клас клієнта потрібно знизити.
Клас "В" - фінансова діяльність задовільна і потребує більш детального контролю. Надходження коштів і платоспроможність клієнта свідчать про ймовірність несвоєчасного погашення кредитної заборгованості в повній сумі та в строки, передбачені договором, якщо недоліки не будуть усунені. Водночас спостерігається можливість виправлення ситуації і поліпшення фінансового стану клієнта. Забезпечення фінансової операції має бути ліквідним і не викликати сумнівів щодо оцінки вартості забезпечення, правильності оформлення договорів про забезпечення тощо.
Клас "Г" - фінансова діяльність незадовільна (економічні показники не відповідають установленим значенням) і спостерігається її нестабільність протягом року; є високий ризик значних збитків; імовірність повного погашення кредитної заборгованості та процентів/комісій за нею є низькою; проблеми можуть стосуватися стану забезпечення за кредитом, потрібної документації щодо забезпечення, яка свідчить про наявність (схоронність) і його ліквідність тощо.
Якщо під час проведення наступної класифікації немає безсумнівних підтверджень поліпшення, протягом одного місяця, фінансового стану клієнта фінансової установи або рівня забезпечення за фінансовою операцією, то його потрібно класифікувати на клас нижче (клас "Д"). До цього класу належить клієнт фінансової установи, проти якого порушено справу про банкрутство.
Клас "Д" - фінансова діяльність незадовільна і є збитковою; показники не відповідають установленим значенням, фінансова операція не забезпечена ліквідною заставою (або безумовною гарантією), імовірності виконання зобов'язань клієнтом фінансової установи практично немає. До цього класу належить клієнт фінансової установи, який визнаний банкрутом в установленому чинним законодавством порядку.
За результатами оцінки фінансового стану клієнт фінансової установи зараховується до відповідного класу.
2.10. Для оцінки фінансового стану клієнта - фізичної особи фінансові установи встановлюють показники та їх оптимальні значення залежно від виду кредиту (на придбання або будівництво житла, придбання транспортних засобів, товарів тривалого використання, на інші потреби), його обсягу й строку, виду забезпечення (застави) за договором щодо надання конкретного виду фінансової послуги.
Оцінка фінансового стану клієнта має враховувати кількісні та якісні показники (фактори), що можуть тією чи іншою мірою вплинути на виконання ним зобов'язань за відповідним договором, з визначенням рівня їх імовірного впливу на дотримання умов договору щодо надання фінансових послуг шляхом установлення оптимальних значень для кожного з показників (факторів), та здійснюється з урахуванням виду й строку кредиту, що надається.
У разі визначення платоспроможності клієнта - фізичної особи під час розгляду питання про надання конкретного виду фінансових послуг та оцінки його фінансового стану під час обслуговування боргу за надані фінансові послуги мають ураховуватися як кількісні показники (економічна платоспроможність), так і якісні характеристики (особиста платоспроможність) клієнта, що підтверджуються відповідними документами й розрахунками.
До якісних характеристик клієнта, зокрема, належать:
- загальний матеріальний стан клієнта (наявність майна та копій відповідних документів, що підтверджують його право власності і які засвідчуються в установленому законодавством порядку);
- соціальна стабільність клієнта (тобто наявність постійної роботи, ділова репутація, сімейний стан тощо);
- вік клієнта;
- інтенсивність користування послугами фінансової установи в минулому та своєчасність погашення й сплати процентів/комісій за ними.
До основних кількісних показників оцінки фінансового стану клієнта - фізичної особи, зокрема, належать:
- сукупний чистий дохід (щомісячні очікувані сукупні доходи, зменшені на сукупні витрати та зобов'язання) та прогноз на майбутнє;
- накопичення на рахунках у банку (інформація надається за бажанням клієнта);
- коефіцієнти, що характеризують поточну платоспроможність клієнта і його фінансові можливості виконати зобов'язання за договором щодо надання фінансових послуг (зокрема, співвідношення сукупних доходів і витрат/зобов'язань клієнта, сукупного чистого доходу за місяць і щомісячного внеску за кредитом та процентами/комісіями за ним);
- забезпечення кредиту, у тому числі застава рухомого й нерухомого майна, наявність його страхування, відступлення права грошової вимоги, передавання права власності на об'єкт кредитування (житло, автотранспорт тощо) та його ліквідність.
Під час визначення платоспроможності й оцінки фінансового стану клієнтів - фізичних осіб, які отримують кредит як підприємці, мають ураховуватися також відповідні показники, що встановлюються для юридичних осіб, у тому числі такі якісні та кількісні показники:
- менеджмент (рівень менеджменту, ділова репутація та зв'язки в діловому оточенні, готовність та спроможність клієнта нести особисту відповідальність за виконання кредитних зобов'язань тощо);
- фактори ринку (вид галузі, оцінка привабливості товарів/послуг, що виготовляються/надаються клієнтом; ринок таких товарів/послуг, рівень конкуренції у сфері діяльності клієнта, тривалість діяльності на конкретному ринку тощо);
- прогноз руху грошових потоків (співвідношення власного капіталу та розміру кредиту, співвідношення грошових оборотів за місяць та суми кредиту тощо).
Класифікація клієнтів - фізичних осіб за результатами визначення їх платоспроможності (фінансового стану) здійснюється з урахуванням рівня забезпечення за фінансовими операціями:
Клас "А" - сукупний чистий дохід клієнта значно перевищує внески на погашення кредиту і процентів/комісій за ним, високою є імовірність збереження такого співвідношення протягом дії кредитного договору; обсяг, якість і ліквідність забезпечення, що видаються на строк, більший ніж рік, достатні або клієнт має високу особисту платоспроможність (що підтверджується документально) і заслуговує на безперечну довіру; немає жодних свідчень про можливість затримки з поверненням кредиту й процентів/комісій за ним відповідно до умов договору щодо надання фінансових послуг.
Клас "Б" - основні характеристики аналогічні або близькі до класу "А", однак імовірність їх підтримування на такому самому рівні є низькою або наявна тенденція (або інформація) щодо можливості їх зниження. Обсяг, якість і ліквідність забезпечення за фінансовою операцією, що видаються на строк, більший ніж рік, достатні для погашення в повному обсязі заборгованості та процентів/комісій за нею.
Клас "В" - сукупні обсяги доходів і витрат клієнта свідчать про досягнення граничної межі в забезпеченні погашення боргу, зміну місця роботи (з погіршенням умов), зростання обсягу зобов'язань клієнта, що свідчить про підвищення імовірності несвоєчасного та/або в неповній сумі погашення заборгованості і процентів/комісій за нею. Обсяг, якість і ліквідність забезпечення за кредитами, що видаються на строк, більший, ніж рік, достатні для погашення в повному обсязі заборгованості та процентів/комісій за нею.
Клас "Г" - фінансовий стан клієнта нестабільний. Наявна тенденція і періодично виникають проблеми зі своєчасною сплатою заборгованості та процентів/комісій за нею через нестабільність доходів клієнта або зростання витрат та/або зобов'язань. Сукупний чистий дохід клієнта в окремі періоди не забезпечує сплати заборгованості та процентів/комісій за нею. Є проблеми щодо забезпечення (низький рівень його ліквідності або його обсяг недостатній тощо).
Клас "Д" - фінансовий стан клієнта незадовільний. Доходи не забезпечують сплати заборгованості та процентів/комісій за нею. Кредит не забезпечений ліквідною заставою. Практично немає змоги сплатити заборгованості та процентів/комісій за нею, у тому числі за рахунок забезпечення.
2.11. Якщо немає достовірної фінансової звітності, що підтверджує оцінку фінансового стану клієнта - юридичної особи, або відповідних документів та інформації щодо оцінки фінансового стану фізичної особи, а також належним чином оформлених документів, на підставі яких здійснювалася фінансова операція, то такі клієнти мають класифікуватися не вище ніж клас "Г".
2.12. Якщо на час укладення договору пролонгації (тобто продовження строку дії договору) фінансової операції з платоспроможним і надійним клієнтом - юридичною особою, якого віднесено до класу "А" або "Б", не спостерігається погіршення його фінансового стану й проценти сплачуються своєчасно (за умови, що сплата процентів за договорами передбачена не рідше одного разу на квартал), то така операція вважається строковою, тобто пролонгованою без пониження класу клієнта. Разом з тим надходження (крім кредитних коштів) на поточні рахунки клієнта протягом первісного строку надання фінансових послуг згідно з відповідним договором мають перевищувати розмір заборгованості не менше ніж удвічі та засвідчуватися документально.
Пролонговані договори щодо надання фінансових послуг, які укладені з клієнтами - фізичними особами та передбачають придбання та вдосконалення нерухомості, автотранспорту, товарів довгострокового використання, вважаються пролонгованими без пониження класу клієнта, якщо на час укладення договору про пролонгацію договору клієнти - фізичні особи віднесені до класу "А" або "Б" та проценти (комісії, інші платежі) сплачуються своєчасно. Пролонгація кредитів за інших умов розглядається як пролонгація з пониженням класу клієнта.
Розділ 3. Визначення групи фінансових операцій
за станом обслуговування клієнтом заборгованості
3.1. Оцінку стану обслуговування заборгованості фінансові установи зобов'язані здійснювати щомісяця:
а) за станом погашення клієнтом - юридичною особою основного боргу та процентів/комісій за ним на підставі їх взаємовідносин з фінансовою установою щодо обслуговування заборгованості є:
"добрим":
- заборгованість за фінансовою операцією і проценти/комісії за нею сплачуються в установлені строки або з максимальною затримкою до семи календарних днів;
- договір пролонговано без пониження класу клієнта, заборгованість та проценти/комісії за нею сплачуються в установлені строки або з максимальною затримкою до семи календарних днів;
- договір пролонговано з пониженням класу клієнта на строк до 90 днів, заборгованість та проценти/комісії за нею сплачуються в установлені строки або з максимальною затримкою до семи календарних днів;
"слабким":
- заборгованість за фінансовою операцією прострочена від 8 до 90 днів та проценти/комісії за нею сплачуються з максимальною затримкою від 8 до 30 днів;
- договір пролонговано з пониженням класу клієнта на строк від 91 до 180 днів, але проценти/комісії сплачуються в строк або з максимальною затримкою до 30 днів;
"незадовільним":
- заборгованість за фінансовою операцією прострочена понад 90 днів;
- договір пролонговано з пониженням класу клієнта понад 180 днів;
б) за станом погашення клієнтом - фізичною особою заборгованості та процентів/комісії за нею обслуговування боргу є:
"добрим":
- заборгованість за фінансовою операцією й процентами/комісією за нею сплачуються в установлені строки або з максимальною затримкою до семи календарних днів (або з максимальною затримкою до 30 днів у разі документально підтверджених фактів відрядження, хвороби тощо);
- договір пролонговано без пониження класу клієнта та проценти/комісії сплачуються в установлені строки або з максимальною затримкою до семи календарних днів (або з максимальною затримкою до 30 днів у разі документально підтверджених фактів відрядження, хвороби тощо);
- договір пролонговано з пониженням класу клієнта на строк до 90 днів та проценти/комісії сплачуються в установлені строки або з максимальною затримкою до семи календарних днів (або з максимальною затримкою до 30 днів у разі документально підтверджених фактів відрядження, хвороби тощо);
"слабким":
- заборгованість за фінансовою операцією прострочена від 8 до 90 днів та проценти/комісії за нею сплачуються із затримкою від 8 до 30 днів (або з максимальною затримкою від 31 дня до 120 днів у разі документально підтверджених фактів відрядження, хвороби тощо);
- договір пролонговано з пониженням класу клієнта на строк від 91 дня до 180 днів, але проценти/комісії сплачуються в строк або з максимальною затримкою до семи календарних днів (або з максимальною затримкою до 30 днів у разі документально підтверджених фактів відрядження, хвороби тощо);
"незадовільним":
- заборгованість за фінансовою операцією прострочена понад 90 днів (або з максимальною затримкою до 120 днів у разі документально підтверджених фактів відрядження, хвороби тощо);
- договір пролонговано з пониженням класу клієнта понад 180 днів.
Якщо одна з вимог кожного підпункту, що характеризує групу фінансової операції за станом обслуговування боргу клієнтами (юридичними й фізичними особами), не виконується, то така операція зараховується до групи на один рівень нижчої.
3.2. Обслуговування боргу не може вважатися "добрим", якщо заборгованість за фінансовою операцією включає залишок непогашеної заборгованості, тобто якщо відбувається погашення старої заборгованості за рахунок видачі нового кредиту.
При визначенні групи фінансової операції також мають ураховуватися зміни початкових умов договору щодо надання фінансових послуг стосовно сум і строків погашення основного боргу й процентів/комісій за ними (якщо такі зміни відбулися з погіршенням умов для клієнта).
Якщо клієнт має заборгованість одночасно за кількома договорами, то оцінка обслуговування боргу грунтується на заборгованості, що віднесена до нижчої групи.
3.3. Зобов'язання за наданими гарантіями, поруками за станом обслуговування боргу вважається "добрим" до часу їх виконання.
3.4. Зобов'язання за придбаними цінними паперами оцінюються залежно від звичайної вартості таких цінних паперів, визначеної відповідно до вимог чинного законодавства, та їх (не)обертання на організованому ринку цінних паперів на день укладання договору щодо надання фінансової послуги та щомісяця.
Розділ 4. Класифікація портфеля
фінансової установи щодо укладених договорів
з надання кредитів, наданих гарантій, порук,
придбанням цінних паперів та інших
видів заборгованості
4.1. Відповідно до здійсненої оцінки фінансового стану клієнта та визначення групи фінансових операцій за станом обслуговування клієнтом заборгованості із застосуванням відповідних критеріїв здійснюється класифікація портфеля фінансової установи щодо укладених договорів з надання кредитів, надання гарантій, порук, продажем цінних паперів та надання інших фінансових послуг за ступенем ризику та визначається категорія фінансової операції таким чином:
------------------------------------------------------------------
| Фінансовий стан | Обслуговування боргу клієнтом (група) |
| клієнта (клас) |----------------------------------------------|
| | "добре" | "слабке" | "незадовільне" |
|-----------------+--------------+--------------+----------------|
| "А" | "стандартна" | "стандартна" | "гранична" |
|-----------------+--------------+--------------+----------------|
| "Б" | "стандартна" | "гранична" | "небезпечна" |
|-----------------+--------------+--------------+----------------|
| "В" | "гранична" | "небезпечна" | "сумнівна" |
|-----------------+--------------+--------------+----------------|
| "Г" | "сумнівна" | "сумнівна" | "безнадійна" |
|-----------------+--------------+--------------+----------------|
| "Д" | "сумнівна" | "безнадійна" | "безнадійна" |
------------------------------------------------------------------
4.2. Під час класифікації фінансових операцій за отриманими векселями, крім оцінки фінансового стану визначеної фінансовою установою зобов'язаної за векселем особи, також ураховується строк погашення заборгованості.
Якщо заборгованість за простроченими векселями прострочена не більше ніж 30 днів, то така фінансова операція не може бути класифікована вище ніж "сумнівна".
Заборгованість за простроченими векселями зі строком прострочення більшим, ніж 30 днів, має належати до категорії "безнадійна".
Під час визначення розміру резерву за отриманими векселями сума, що підлягає резервуванню, визначається, виходячи з вартості отриманого векселя (суми фактично наданих фінансових послуг за отриманими векселями) незалежно від його виду (дисконтний або процентний).
4.3. Оцінка якості фінансової операції здійснюється до часу виконання клієнтом зобов'язання за нею (надходження коштів) незалежно від виду зобов'язання (або його заміни на інший вид).
4.4. При класифікації фінансових операцій за ступенями ризику й віднесенні їх до груп, за якими розраховується резерв за факторингом, наданими зобов'язаннями, виконаними гарантіями та поруками, ураховується строк погашення заборгованості, а саме:
"стандартна" - заборгованість, за якою строк погашення чи повернення, передбачений договірними умовами (за векселем), ще не настав, або зобов'язання, строк виконання за якими ще не настав;
"сумнівна" - заборгованість за факторинговими операціями (за основним боргом чи черговим платежем) та за виконаними (сплаченими) фінансовою установою гарантіями і поруками становить до 90 днів з дня виконання зобов'язання (платежу), передбаченого договірними умовами (векселем);
"безнадійна" - заборгованість за факторинговими операціями (основним боргом чи черговим платежем) та за гарантіями і поруками, виконаними (сплаченими) фінансовою установою, за якими клієнт не виконав своїх зобов'язань зі строком більшим, ніж 90 днів, після настання строку платежу, передбаченого договірними умовами (векселем).
Розділ 5. Критерії прийняття забезпечення
за фінансовими операціями при розрахунку резервів
5.1. При визначенні величини заборгованості для розрахунку резерву сума зобов'язань дебіторів небанківської фінансової установи за кожною фінансовою операцією окремо зменшується на вартість прийнятого забезпечення (гарантій та застави майна і майнових прав) та зважується на відповідний коефіцієнт резервування.
До загальної суми зазначених зобов'язань не включаються зобов'язання дебіторів, які виникають під час здійснення операцій, що не належать до основної діяльності небанківської фінансової установи.
5.2. Предмети застави (майно та майнові права клієнта чи третіх осіб - майнових поручителів), що беруться до розрахунку резерву:
- майнові права на грошові депозити, що розміщені в банку;
- іменні ощадні сертифікати, випущені фінансовою установою - кредитором, або майнові права на грошові кошти клієнта чи майнового поручителя, що розміщені на депозиті в банку, за умови безперечного контролю та доступу фінансової установи - кредитора до цих коштів, обумовленого договором, у разі невиконання клієнтом зобов'язань за кредитом;
- цінні папери, емітовані державою;
- дорогоцінні метали, які належать клієнту і зберігаються у фінансовій установі-кредиторі, та за умови безперечного права звернення фінансовою установою - кредитором стягнення, обумовленого договором, на ці метали в разі невиконання клієнтом зобов'язань за кредитом;
- акції та облігації, що постійно обертаються на організованому ринку цінних паперів, ощадні сертифікати на пред'явника, ощадні сертифікати, інвестиційні сертифікати;
- зареєстроване нерухоме майно;
- рухоме майно;
- інші майнові права.
5.3. Сума забезпечення береться до розрахунку резервів під фінансові операційні ризики з урахуванням коефіцієнтів залежно від категорії таких операцій.
Предмети застави беруться до розрахунку резерву під фінансові операційні ризики за такими коефіцієнтами:
-------------------------------------------------------------------------------------
| | Процент вартості забезпечення (застави), що береться до |
| | розрахунку ризику за окремою фінансовою операцією |
| |-------------------------------------------------------------------|
| Класифіковані | майнових | | | | рухомого |
| фінансові | прав на | цінних | | | майна, інших |
| операції | грошові | паперів, | недержавних | нерухомого | майнових |
| | депозити, | що | цінних | майна | прав і |
| | іменні | емітовані | паперів | | дорогоцінних |
| | депозитні | державою | | | металів |
| | сертифікати | | | | |
|---------------+-------------+-----------+-------------+------------+--------------|
| Стандартна | 100% | 100% | 50% | 50% | 50% |
|---------------+-------------+-----------+-------------+------------+--------------|
| Гранична | 100% | 80% | 40% | 50% | 40% |
|---------------+-------------+-----------+-------------+------------+--------------|
| Небезпечна | 100% | 50% | 20% | 40% | 20% |
|---------------+-------------+-----------+-------------+------------+--------------|
| Сумнівна | 100% | 20% | 10% | 20% | 10% |
|---------------+-------------+-----------+-------------+------------+--------------|
| Безнадійна | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 |
-------------------------------------------------------------------------------------
5.4. Вартість предмета застави визначається фінансовою установою при наданні фінансових послуг за звичайною ціною в порядку, установленому законодавством. Застава оформляється договором застави відповідно до Закону України "Про заставу" ( 2654-12 ).
Загальною вимогою до розміру забезпечення за фінансовою операцією є перевищення його оцінювальної вартості порівняно із сумою основного боргу та процентів за ним з урахуванням обсягу можливих витрат на реалізацію застави в разі невиконання позичальником своїх зобов'язань.
5.5. При розрахунку забезпечення не враховується застава, предметом якої є акції, випущені фінансовою установою - кредитором.
При розрахунку забезпечення за фінансові послуги, що надані під заставу майнових прав на грошові депозити клієнта або поручителя, ураховується вартість застави в розмірі 100% за умови передачі цих коштів в управління фінансової установи на строк дії відповідного договору.
За фінансовими операціями, класифікованими як "безнадійні", фінансова установа формує резерв на всю суму заборгованості незалежно від наявності застави.
5.6. Ураховуючи зміни кон'юнктури ринку, фінансовим установам рекомендується щокварталу, а також у разі кожної пролонгації договору щодо надання фінансових послуг проводити перевірку стану заставленого майна та за потреби переоцінювати його вартість.
Якщо фінансова установа не здійснює перевірки стану заставленого майна, а також відсутні документи, що засвідчують наявність і стан забезпечення, то фінансова установа зобов'язана формувати резерв під фінансові операційні ризики на всю суму основного боргу.
Розділ 6. Порядок розрахунку резервів
6.1. Небанківські фінансові установи створюють резерв з метою покриття можливих втрат, що виникають у результаті діяльності з надання фінансових послуг, для відображення реального результату такої діяльності з урахуванням погіршення якості його активів або підвищення ризиковості операцій при здійсненні такої діяльності.
Ці фінансові установи створюють резерв самостійно в розмірі, достатньому для повного покриття ризиків неповернення основного боргу за кредитами, гарантіями, поруками, придбаними цінними паперами та іншими видами заборгованості, у тому числі за операціями фінансування будівництва, визнаними нестандартними та безнадійними згідно із законодавством та цією Методикою.
6.2. Резерв складається з резервів під стандартну та нестандарту заборгованість. Резерви під нестандарту заборгованість формуються за фінансовими операціями, які залежно від наявності забезпечення, а також кількості днів, на які прострочено заборгованість, поділяються на 3 основні групи ризику: небезпечні, сумнівні та безнадійні.
6.3. Фінансові установи здійснюють розрахунок резервів під стандартну та нестандартну заборгованість з урахуванням строків погашення боргу за фінансовими операціями протягом місяця, за який було здійснено фінансову операцію або укладено угоду про надання гарантії, поруки, здійснення факторингу, надання інших фінансових послуг, у тому числі операцій фінансування будівництва, відповідно до чинного законодавства.
6.4. На підставі класифікації загальної суми заборгованості за кожною фінансовою операцією, ураховуючи прийнятне забезпечення, фінансова установа зважує його на встановлений коефіцієнт резервування:
-----------------------------------------------------------
| Категорія фінансової операції | Коефіцієнт резервування |
| | (за ступенем ризику) |
|-------------------------------+-------------------------|
| "Стандартна" | 1% |
|-------------------------------+-------------------------|
| "Гранична" | 5% |
|-------------------------------+-------------------------|
| "Небезпечна" | 20% |
|-------------------------------+-------------------------|
| "Сумнівна" | 50% |
|-------------------------------+-------------------------|
| "Безнадійна" | 100% |
-----------------------------------------------------------
Розділ 7. Порядок формування та використання
резерву під прострочену та сумнівну заборгованість
7.1. З метою реальної оцінки доходів фінансової установи встановлюється порядок формування та використання резерву під прострочену та сумнівну заборгованість фінансових установ.
Нараховані доходи за фінансовими операціями фінансових установ вважаються сумнівними щодо отримання, якщо платіж за основним боргом прострочений понад 90 днів або проценти за ним прострочені понад 60 днів.
Фінансові установи зобов'язані формувати резерви незалежно від їх фінансового стану (прибуткової або збиткової діяльності) на всю суму прострочених понад 31 день і сумнівних щодо отримання нарахованих доходів.
7.2. Заборгованість за простроченими понад 31 день і сумнівними щодо отримання нарахованими доходами належить до нестандартної заборгованості.
7.3. Формування резерву під нестандартну заборгованість фінансові установи здійснюють щомісяця в розмірі фактичної заборгованості за простроченими понад 31 день і сумнівними щодо отримання, нарахованими доходами за станом на перше число місяця, наступного за звітним.
Контроль за повнотою сформованого резерву здійснюється за даними місячного оборотно-сальдового балансу.
7.4. Фінансові установи зобов'язані щомісяця здійснювати інвентаризацію прострочених і сумнівних заборгованостей та в разі погашення клієнтом заборгованості за нарахованими доходами коригувати суму резерву відповідно до загальної суми прострочених понад 31 день і сумнівних щодо отримання нарахованих доходів, що обліковуються за відповідними балансовими рахунками.
7.5. Резерв використовується тільки для покриття непогашеної простроченої заборгованості за основним боргом (без процентів та комісій), стягнення якої неможливе.
7.6. Нараховані доходи, що визнані згідно з чинним законодавством безнадійними щодо отримання, списуються за рішенням відповідного органу управління фінансової установи за рахунок резерву.
Директор Департаменту державного регулювання та розвитку ринків фінансових послуг В.А.Ігнащенко