КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 5 жовтня 1998 р. N 1599
м.Київ
(Постанова втратила чинність на підставі Постанови
Кабінету Міністрів України
N 11 від 9 січня 2014 р.)
Про Основні засади створення в Україні підсистеми
рятування і ліквідації небезпечних забруднень на воді
єдиної державної системи запобігання і реагування на
надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру
( Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
N 1685 від 13.12.2001
N 313 від 11.03.2004 )
З метою удосконалення організації захисту населення і довкілля від наслідків надзвичайних ситуацій, забезпечення збереження життя і здоров'я людей у разі їх виникнення в Україні Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Схвалити Основні засади створення в Україні підсистеми рятування і ліквідації небезпечних забруднень на воді єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, підготовлені Міністерством з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (додаються).
2. Міністерству з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи разом з іншими заінтересованими центральними і місцевими органами виконавчої влади вжити необхідних заходів до підготовки нормативно-правових актів для забезпечення функціонування зазначеної підсистеми.
Прем'єр-міністр України В.ПУСТОВОЙТЕНКО
Схвалено
постановою Кабінету Міністрів України
від 5 жовтня 1998 р. N 1599
Основні засади
створення в Україні підсистеми рятування і ліквідації
небезпечних забруднень на воді єдиної державної системи
запобігання і реагування на надзвичайні ситуації
техногенного та природного характеру
( У тексті Основних засад слова "Державний координаційний
центр реагування на надзвичайні ситуації на водних
об'єктах" і "ДКЦР" замінено відповідно словами "Державна
пошуково-рятувальна служба на водних об'єктах МНС" і
"ДПРСВО" згідно з Постановою КМ N 1685
від 13.12.2001 )
( У тексті Основних засад слова "Державна пошуково-рятувальна служба на водних об'єктах МНС" в усіх відмінках та
абревіатуру "ДПРСВО" замінено відповідно словами "Державна спеціальна (воєнізована) аварійно-рятувальна служба МНС"
у необхідному відмінку та абревіатурою "ДСВАРС" згідно з Постановою КМ N 313 від 11.03.2004 )
1. Загальні положення
В Україні існує проблема щодо захисту життя людей і майна на акваторіях, ліквідації небезпечних забруднень на воді, виявлення під водою і знешкодження боєприпасів та інших небезпечних предметів, яка має загальнодержавний характер. Порушення звичних зв'язків між пошуково-рятувальними службами різних міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, розподіл Чорноморського військово-морського флоту і його пошуково-рятувальних підрозділів, різке погіршення економічного становища держави, збільшення кількості недержавних судновласників призвели до значного зростання аварійності суден торгівельного флоту, збільшення кількості людей, що потонули, зниження готовності спеціальних підрозділів до реагування.
Основні завдання щодо рятування та ліквідації небезпечних забруднень на воді виконують Українське товариство рятування на воді (далі - Укртоврятвод) та державні рятувальні станції, Військово-Морські Сили, підрозділи Держкомкордону, пошуково-рятувальні підрозділи Укрморрічфлоту, морських та річкових портів, суднобудівні та судноремонтні підприємства в тісній взаємодії з територіальними штабами цивільної оборони та з надзвичайних ситуацій. Діяльність більшості цих служб є недостатньо ефективною, особливо у разі проведення великомасштабних операцій з рятування людей та плавзасобів, ліквідації розливу нафтопродуктів та інших небезпечних забруднювачів, виявлення під водою та знешкодження боєприпасів і затонулих місткостей з сильно діючими отруйними речовинами.
За останні п'ять років більше ніж вдвічі скоротився парк машин, спеціальних суден-рятувальників, що спеціалізовані на ліквідації розливу нафтопродуктів, порушена структура рятувальної системи Укртоврятводу і державних рятувальних станцій.
Недостатні координація пошуково-рятувальних робіт на воді, які здійснює Державний морський рятувально-координаційний центр (далі - ДМРКЦ) при Укрморрічфлоті, та фінансування цих робіт, старіння матеріальної бази пошуково-рятувальних та спеціальних служб, відсутність нормативно-правової бази знизили можливості державного управління процесом реагування при надзвичайних ситуаціях на воді.
Для досягнення істотного зрушення у цій справі необхідні докорінна перебудова засад функціонування пошуково-рятувальних та спеціальних служб з цих питань міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, перехід від галузевого до функціонально-територіального принципу реагування, укомплектування оптимальної мережі та переоснащення пошуково-рятувальних служб.
Більшість з порушених питань може вирішити створення в Україні у складі єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру функціональної підсистеми рятування і ліквідації небезпечних забруднень на воді (далі - підсистема).
Створення підсистеми забезпечить здійснення єдиної державної політики щодо запобігання і реагування на надзвичайні ситуації на акваторіях, дотримання актів законодавства України і положень міжнародних договорів, учасником яких є Україна, в частині рятування людей на акваторіях, ліквідації пожеж на плавзасобах, розливів нафтопродуктів та інших небезпечних забруднювачів, піднімання затонулих суден, запобігання можливості підриву суден чи отруєння водних ресурсів держави, ефективне співробітництво з Міжнародною морською організацією (ІМО) та іншими міжнародними системами, установами і організаціями.
2. Головна мета підсистеми
Головною метою підсистеми є:
запобігання загибелі на воді людей і, особливо, дітей;
забезпечення відповідно до законодавства України та міжнародних договорів, учасником яких є Україна, ліквідації наслідків забруднення водойм нафтопродуктами та іншими небезпечними забруднювачами;
участь у розробленні та експертизі нормативно-правових актів у частині забезпечення запобігання і реагування на воді;
контроль за дотриманням установлених норм і вимог з питань рятування та ліквідації небезпечних забруднень на воді.
3. Структура та основні функції підсистеми
Підсистема створюється на базі існуючих пошуково-рятувальних і рятувально-водолазних підрозділів відповідних міністерств, інших центральних органів виконавчої влади і передбачає використання наявної техніки, спеціального обладнання і оснащення.
До складу підсистеми входять:
Державна спеціальна (воєнізована) аварійно-рятувальна служба МНС з підпорядкованими їй аварійно-рятувальними та спеціалізованими формуваннями (в тому числі регіональними рятувальними (рятувально-координаційними) центрами на водних об'єктах), зони відповідальності яких визначаються МНС; ( Абзац третій пункту 3 в редакції Постанов КМ N 1685 від 13.12.2001, N 313 від 11.03.2004 )
Центральна госпрозрахункова державна служба рятування і ліквідації небезпечних забруднень на воді (далі - Укррятвод), яку передбачається створити на базі Держфлотнагляду та державних рятувальних станцій Укртоврятводу;
пошуково-рятувальні служби Військово-Морських Сил і Укрморрічфлоту, підрозділи Держкомкордону, суднобудівних та судноремонтних підприємств, морських та річкових портів;
спеціальні підрозділи МНС з їх плавзасобами, транспортом та іншими засобами;
рятувальні станції та пости Укртоврятводу.
Основними завданнями ДСВАРС є:
забезпечення у разі виникнення надзвичайних ситуацій загальнодержавного та регіонального рівнів зв'язку з плавзасобами, спеціальними підрозділами, авіаційними центрами, портами, військово-морськими базами, організація згідно з контрактами та узгодженими планами взаємодії пошуку, розвідки та розгортання сил та засобів першого кидка;
координація роботи пошуково-рятувальних підрозділів та служб незалежно від їх підпорядкування під час проведення великомасштабних операцій, включаючи розміщення врятованих людей в центрах реабілітації відповідних центральних органів виконавчої влади;
організація діяльності системи госпрозрахункових пошуково-рятувальних, рятувально-водолазних і спеціалізованих служб та підрозділів, у тому числі орієнтованих на ліквідацію наслідків забруднення акваторій нафтопродуктами та іншими небезпечними забруднювачами;
пошук і знешкодження затонулих боєприпасів та місткостей з сильнодіючими отруйними речовинами;
забезпечення цілодобового чергування оперативних служб і відстеження ситуації на водоймах України, в тому числі на Чорному та Азовському морях, в акваторіях річок Дніпро та Дунай в зоні відповідальності України;
сертифікація пошуково-рятувальних та рятувально-водолазних підрозділів та служб незалежно від їх підпорядкування, організація міжнародно визнаної сертифікації їх оснащення;
перевірка готовності до реагування в умовах надзвичайних ситуацій сил та засобів пошуково-рятувальних та рятувально-водолазних служб незалежно від їх підпорядкування (крім підпорядкованих Військово-Морським Силам, які інформують ДСВАРС про стан готовності своїх сил та засобів до реагування);
організація виконання міжнародних договорів, учасником яких є Україна, та розвиток міжнародного співробітництва з питань реагування на надзвичайні ситуації на воді;
організація роботи українських пошуково-рятувальних сил та засобів під час проведення рятувальних операцій за межами України за міжнародними контрактами;
організація навчання фахівців пошуково-рятувальних служб на воді, в тому числі водолазів різних категорій;
взаємодія з уповноваженими органами з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення місцевих органів виконавчої влади, Головним координаційним центром авіаційних робіт з пошуку і рятування, керівництвом пошуково-рятувальних та рятувально-водолазних підрозділів і служб міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, в тому числі Військово-Морських Сил та підрозділів Держкомкордону.
Укррятвод здійснює функції виконавчого органу ДСВАРС, укладає договори на підтримання у постійній готовності необхідних сил та засобів, створює у потенційно небезпечних зонах свої рятувальні служби та бази, рятувально-водолазні станції, технічні засоби.
4. Функціонування підсистеми
Пріоритет під час реагування на воді надається рятуванню життя людей та збереженню їх здоров'я за умови одночасної мінімізації шкоди для довкілля та майна.
У разі виникнення надзвичайної ситуації до реагування залучаються усі наявні сили та засоби незалежно від їх підпорядкування (сили та засоби Військово-Морських Сил залучаються за узгодженням з їх командуванням), а також всі засоби та види зв'язку в Україні, включаючи Глобальну морську систему зв'язку (GMDSS) і супутниковий зв'язок.
Штатна система командування визначається залежно від рівня надзвичайної ситуації. У разі виникнення надзвичайних ситуацій державного та регіонального рівнів передбачається введення системи оперативного підпорядкування ДСВАРС або його регіональним центрам (уповноваженим установам) усіх сил та засобів.
Координація дій учасників реагування залежно від встановленого рівня надзвичайної ситуації забезпечується:
ДСВАРС - у разі виникнення (загрози виникнення) надзвичайної ситуації державного рівня;
регіональними центрами ДСВАРС - у разі загрози або виникнення надзвичайної ситуації регіонального рівня;
уповноваженими органами з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, виконавчих органів рад - у разі загрози або виникнення надзвичайної ситуації місцевого рівня;
відповідальним керівником об'єкта - у разі загрози або виникнення надзвичайної ситуації об'єктового рівня.
Зони відповідальності між регіональними центрами розподіляються таким чином:
Морський регіональний рятувальний центр у м. Одесі організовує і координує рятувальні роботи та ліквідацію небезпечних забруднень у зоні відповідальності України в Чорному морі (західна частина), на внутрішніх водоймах Миколаївської, Одеської та Херсонської областей; ( Абзац десятий пункту 4 в редакції Постанови КМ N 1685 від 13.12.2001 )
Морський регіональний рятувальний центр у м. Керчі організовує і координує рятувальні роботи у зоні відповідальності України в Чорному морі (східна частина), на внутрішніх водоймах Автономної Республіки Крим; ( Абзац одинадцятий пункту 4 в редакції Постанови КМ N 1685 від 13.12.2001 )
Морський регіональний рятувальний центр у м. Маріуполі організовує і координує рятувальні роботи та ліквідацію небезпечних забруднень у зоні відповідальності України в Азовському морі, на внутрішніх водоймах Донецької та Запорізької областей; ( Абзац дванадцятий пункту 4 в редакції Постанови КМ N 1685 від 13.12.2001 )
Річковий рятувально-координаційний центр у м. Черкасах організовує загальне керівництво рятувальними роботами та ліквідацією небезпечних забруднень на внутрішніх водоймах Дніпропетровської, Київської, Луганської, Полтавської, Сумської, Харківської, Черкаської та Чернігівської областей; (Абзац тринадцятий пункту 4 в редакції Постанови КМ N 1685 від 13.12.2001)
Регіональний рятувальний центр на водних об'єктах у м. Хмельницькому організовує і координує рятувальні роботи та ліквідацію небезпечних забруднень на внутрішніх водоймах Вінницької, Волинської, Житомирської, Закарпатської, Івано-Франківської, Кіровоградської, Львівської, Рівненської, Тернопільської та Хмельницької областей; ( Абзац чотирнадцятий пункту 4 в редакції Постанови КМ N 1685 від 13.12.2001 )
Морський рятувально-координаційний центр у м. Севастополі організовує і координує рятувальні роботи та ліквідацію небезпечних забруднень у зоні відповідальності України в Азовському і Чорному морях. ( Пункт 4 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 1685 від 13.12.2001 )
5. Фінансове забезпечення діяльності підсистеми
Підсистема фінансується:
за рахунок передбачених на утримання МНС в державному бюджеті видатків (утримання ДСВАРС і його регіональних центрів, частково навчально-дослідного центру, проведення робіт, пов'язаних з пошуком під водою та знешкодженням боєприпасів чи затонулих місткостей з сильнодіючими отруйними речовинами, підтримання у постійній готовності необхідних сил та засобів, видання наочних посібників, проведення радіо- та телепередач);
за рахунок коштів місцевих резервних фондів, резервного фонду Кабінету Міністрів України - залежно від встановленого рівня надзвичайної ситуації (компенсація витрат на ліквідацію надзвичайних ситуацій на морі та інших водоймах, крім акваторій, закріплених за підприємствами, установами та організаціями);
за рахунок місцевого бюджету в обсязі затверджених коштів (утримання рятувальних станцій та постів у прибережних зонах, крім акваторій, закріплених за підприємствами, установами та організаціями);
за рахунок морських і річкових портів, підприємств, установ та організацій, водних станцій, військово-морських баз (утримання пошуково-рятувальних служб, які забезпечують реагування на закріплених за ними акваторіях);
за рахунок міністерств та інших центральних органів виконавчої влади (утримання підпорядкованих пошуково-рятувальних служб);
за рахунок власників плавзасобів, страхових компаній (компенсація витрат на проведення пошуково-рятувальних робіт і ліквідацію небезпечних забруднень на воді, що виникли з їх вини).