ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ
05.06.2003 N 25/166

Про визнання недійсним п.4.2.
Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків

За позовом сільськогосподарського виробничого кооперативу до ДПАУ, 3-тя особа Мін'юст України, про визнання акта недійсним в частині Обставини справи:

Позивач звернувся з позовом про визнання недійсним п. 4.2 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом ДПАУ від 14.03.2001 р. N 103, в частині встановлення дати виникнення безнадійного податкового боргу внаслідок форс-мажорних обставин для платників фіксованого сільгоспподатку, виключивши абзац п'ятий п. 4.2 Порядку: "у випадку, визначеному в пункті 3.4 цього Порядку, - дата, визначена в документі, що засвідчує факт непереборної сили, з урахуванням податкового боргу, який був на цю дату".

Позовні вимоги мотивовано тим, що в цій частині спірний Порядок суперечить положенням Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", внаслідок чого порушуються права та охоронювані законом інтереси позивача.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що пунктом 18.2 ст. 18 Закону N 2181 встановлено випадки списання податкового боргу платників податків, одним з яких є списання податкового боргу юридичних або фізичних осіб, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). На виконання вимог цього Закону та з метою практичного впровадження вказаної вище норми ДПАУ наказом затвердила Порядок N 103, який зареєстровано у Мін'юсті України 10.01.2002 р. N 16/6304. Згідно з п. 4 цього Порядку визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягають списанню органами ДПС, здійснюється заданими карток особових рахунків платників податків станом на день виникнення безнадійного податкового боргу, а не тих, що можуть виникнути у майбутньому після форс-мажорних обставин. Відповідно до п. 1.25 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) безнадійна заборгованість - заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного ЛИХА (форс-мажору), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством. Днем виникнення безнадійного податкового боргу вважається дата, визначена у документі, що засвідчує факт непереборної сили. Тому, при списанні безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок форс-мажорних обставин, органи ДПС повинні враховувати суми податкового боргу за даними карток особових рахунків станом на день виникнення обставин непереборної сили без урахування сум, які повинні бути сплачені платником податків у майбутніх періодах. Законом N 2181 передбачено списання безнадійного податкового боргу, а не безнадійного податкового зобов'язання. Таким чином, неможливе списання боргів майбутніх податкових періодів, що виникають вже після настання форс-мажорних обставин, оскільки у платника податків спочатку виникають податкові зобов'язання за звітний період, які у випадку їх несплати набувають статусу податкового боргу. Щодо посилань позивача на те, за рахунок чого повинно бути сплачено фіксований податок, то, керуючись Законом України "Про фіксований сільськогосподарський податок" ( 320-14 ), Положенням про порядок справляння та обліку фіксованого сільськогосподарського податку, у разі виникнення форс-мажорних обставин (стихійне лихо, дія обставин непереборної сили) по кожному конкретному платнику податків за його клопотанням Верховною Радою АР Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за погодженням з МФУ та Мінагрополітики України приймається рішення про реструктуризацію (відстрочення) сплати фіксованого сільгоспподатку. Тобто самим спеціальним Законом визначено питання погашення податкового боргу у разі виникнення форс-мажорних обставин. Відповідно до ст. 1, 2 ГПК України підприємства звертаються до суду за захистом своїх порушених прав або охоронюваних законом інтересів. Позивачем не наведено жодного доказу порушення його прав.

Третя особа проти позову заперечує, посилаючись на те, що розроблений порядок відповідає чинному законодавству.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, господарський суд В С Т А Н О В И В:

Наказом відповідача - ДПАУ з метою забезпечення практичного провадження п. 18.2 ст. 18 Закону N 2181 затверджено Порядок N 103.

Зазначений наказ зареєстровано у Мін'юсті України 10.01.2002 р. N 16/6304. На момент розгляду спірний Порядок чинний.

Законом N 2181 передбачається, що податкові органи здійснюють щоквартальне списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання визначається центральним податковим органом за узгодженням з МФУ (пп. 18.2.3 ст. 18 Закону N 2181).

До справи додано документи, що підтверджують погодження спірного Порядку з третьою особою МФУ.

Відповідно до частини другої ст. 19 Конституції України ( 254к/96-ВР ) держоргани та їх посадові особи повинні діяти у межах повноважень, у спосіб та на підставах, визначених Конституцією та законами України.

У підпункті 18.2.1 ст. 18 Закону N 2181 йдеться про списання безнадійного податкового боргу, у тому числі пені, нарахованої на такий податковий борг, а також штрафних санкцій (частина перша). У цьому підпункті дається визначення терміна "безнадійний" у розумінні Закону N 2181.

Під терміном "безнадійний" слід розуміти, зокрема, податковий борг юридичних або фізичних осіб, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форсмажорних обставин) (підпункт "г").

Із змісту цієї норми вбачається, що безнадійним є податковий борг, який виник внаслідок обставин непереборної сили, тобто податковий борг виникає після існування обставин непереборної сили.

Порядок N 103 у розділі 3 зазначає, що під терміном "безнадійний податковий борг" слід розуміти, серед іншого, також "податковий борг юридичних або фізичних осіб, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорні обставини, наприклад стихія, дія суспільного ворога, оголошена та неоголошена війна, загроза війни, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадська демонстрація, блискавка, пожежа, буря, повінь, землетрус, нагромадження снігу або ожеледь, вибух тощо), тобто не з вини платника податків, які неможливо попередити своїми заходами за умови, що дані обставини безпосередньо вплинули на своєчасне виконання податкових зобов'язань" (п. 3.4). У частині другій цього ж підпункту зазначено організації, які підтверджують факт непереборної сили. Цей перелік не є вичерпним.

Розділ 4 Порядку N 103 регулює питання визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню.

У п. 4.2 Порядку N 103 зазначено, що днем виникнення безнадійного податкового боргу вважається у випадку, передбаченому в п. 3.4 цього Порядку, - дата, визначена в документі, що засвідчує факт непереборної сили, з урахуванням податкового боргу, який був на цю дату.

Із змісту цієї підзаконної норми вбачається, що для визнання податкового боргу безнадійним внаслідок дії обставин непереборної сили, такий податковий борг вже повинен існувати на момент дії обставин непереборної сили.

У судовому засіданні представник відповідача ДПАУ пояснив, що непереборна сила лише впливає на можливість погашення, тобто сплати податкового боргу.

Із пояснень позивача випливає, що в результаті складних погодних умов у Нижньогірському районі АР Крим у 2002 році були ушкоджені та загинули сільгоспкультури, вирощування та реалізація яких є основним видом господарської діяльності позивача - сільськогосподарського виробничого кооперативу. Так, узимку (грудень 2001 р. - січень 2002 р.) було зафіксовано надзвичайно низьку для даного регіону температуру. У березні - квітні 2002 року мали місце заморозки. У травні місяці умови були близькими до суховіїв, з 24.05.2002 р. по 26.05.2002 р. відзначено суховії. Внаслідок цих обставин загинули посіви озимої пшениці, яровий ячмінь, вимерзли зерняткові (яблуні), виноград. Збитки за результатами діяльності позивача у 2002 році складають більш ніж 1700 тис. грн.

Перелічені обставини розцінюються судом як обставини непереборної сили (форс-мажор).

Відсутність врожаю виключає можливість позивача отримати доходи від здійснення господарської діяльності.

Оскільки позивач є платником фіксованого сільгоспподатку, в нього виникають податкові зобов'язання зі сплати такого податку незалежно від результатів господарської діяльності.

Відсутність доходів виключає можливість сплати податків позивачем внаслідок браку коштів.

Несплачені своєчасно позивачем податкові зобов'язання за фіксованим сільгоспподатком відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону N 2181 перетворюються на податковий борг.

Суд вважає обгрунтованими твердження позивача про те, що податковий борг зі сплати фіксованого сільгоспподатку виник саме внаслідок дії обставин непереборної сили.

Відповідно до абзацу "г" пп. 18.2.1 ст. 18 Закону N 2181 такий податковий борг є безнадійним, а тому, враховуючи частину першу цього ж пункту, підлягає списанню.

Отже, відповідно до п. 18.2 зазначеного Закону позивач мав право списати податковий борг з фіксованого сільгоспподатку, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили у 2002 році.

Позивачем до справи додано Ухвалу господарського суду АР Крим від 13.02. - 19.02.2003 р. у справі N 2-4/1922-2003, з якої вбачається, що між позивачем - сільськогосподарським виробничим кооперативом Нижньогірського району та ДПІ в Нижньогірському районі АР Крим існує спір щодо списання боргу в сумі 62907,72 грн. у зв'язку з форс-мажорними обставинами 2002 року.

Із пояснень позивача випливає, що причиною виникнення спору є застосування ДПі у Нижньогірському районі АР Крим до позивача спірного пункту Порядку N 103, внаслідок чого органом ДПС робиться висновок про те, що податковий борг не є безнадійним, оскільки він не існував на дату дії форс-мажорних обставин, як це передбачено п. 4.2 Порядку N 103.

Враховуючи наведене, суд вважає, що спірний пункт Порядку N 103 порушує права позивача, зокрема право на списання безнадійного податкового боргу, оскільки таке право у позивача як платника податку випливає із змісту Закону N 2181 (п. 18.2), але заперечується підзаконним актом - п. 4.2 Порядку N 103.

Отже, спірний пункт Порядку не відповідає змісту Закону, а тому підлягає визнанню недійсним, і позовні вимоги підлягають задоволенню.

Також суд вважає, що визначення дати виникнення безнадійного боргу внаслідок дії форс-мажорних обставин з точки зору нормативно-правового регулювання не належить до компетенції господарського суду, а при вирішенні спорів як органи ДПС, так і господарські суди, виходячи з фактичних обставин справи і поданих доказів, повинні зробити висновок, чи виник податковий борг внаслідок обставин непереборної сили, як це передбачено п. 18.2 Закону N 2181. Крім того, із змісту пп. 18.2.3 ст. 18 Закону N 2181 вбачається, що центральний податковий орган повинен був визначити лише порядок списання. Саме визначення податкового боргу міститься у Законі N 2181 (пп. 18.2.1), і Порядок N 103 не може ані визначати податковий борг інакше, ніж Закон, ані встановлювати будь-які додаткові обмеження, в тому числі дату виникнення податкового боргу, що призведе до звуження змісту норми частини другої пп. 18.2.1 ст. 18 Закону N 2181.

Оскільки предметом спору є окремі положення нормативного акта, який має обов'язковий характер для невизначеного кола платників податків, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача оприлюднити резолютивну частину рішення суду протягом 30 днів з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача. До складу судових витрат включаються витрати позивача зі сплати держмита у сумі 85 грн., витрати із інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 118 грн., а також витрати позивача по веденню судового процесу - витрати на проїзд представника позивача до суду і до місця проживання, а також добові на загальну суму 479,8 грн., які підтверджено доданими до справи документами.

Керуючись ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, В И Р I Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним п. 4.2 Порядку N 103, зареєстрованого у Мін'юсті України 10.01.2002 р. N 16/6304, в частині слів: "у випадку, визначеному в пункті 3.4 цього Порядку, - дата, визначена в документі, що засвідчує факт непереборної сили, з урахуванням податкового боргу, який був на цю дату".

Зобов'язати ДПАУ (м. Київ, Львівська площа, 8, рахунок у банку відсутній) оприлюднити резолютивну частину цього рішення протягом 30 днів з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Стягнути з ДПАУ (м. Київ, Львівська площа, 8, рахунок у банку відсутній) на користь сільськогосподарського виробничого кооперативу (с. Желябовка Нижньогірського району АР Крим) 682,8 грн. судових витрат.

Суддя О.Муравйов