Постанова : Про затвердження Порядку надання документів та їх складу при застосуванні податкової соціальної пільги

Документ втратив чиннiсть!

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 26 грудня 2003 р. N 2035
Київ

(Постанова втратила чинність на підставі Постанови
Кабінету Міністрів України
N 1227 від 29 грудня 2010 р.)

Про затвердження Порядку надання документів та їх
складу при застосуванні податкової соціальної пільги

Відповідно до підпункту 6.3.2 статті 6 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" ( 889-15 ) Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити Порядок надання документів та їх склад при застосуванні податкової соціальної пільги (додається).

Прем'єр-міністр України В.ЯНУКОВИЧ

Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 26 грудня 2003 р. N 2035

Порядок
надання документів та їх склад
при застосуванні податкової соціальної пільги

1. Цей Порядок визначає єдині правила подання платником податку з доходів фізичних осіб (далі - платник податку) документів та їх склад при отриманні (застосуванні) податкової соціальної пільги, на яку він має право згідно із Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" ( 889-15 ) (далі - Закон).

2. У цьому Порядку терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі (889-15).

3. Податкова соціальна пільга (далі - пільга) застосовується до нарахованого місячного доходу платника податку у вигляді заробітної плати виключно за одним місцем нарахування (виплати), яке платник податку обирає самостійно, стосовно чого він подає працедавцю заяву про застосування пільги за встановленою Державною податковою адміністрацією формою.

4. Пільга починає застосовуватися працедавцем з податкового місяця, в якому платник податку подав працедавцю заяву про її застосування з відповідними документами, і зупиняється з податкового місяця, в якому платник податку подав заяву про відмову від пільги або припинив трудові відносини з таким працедавцем.

5. У разі неподання платником податку заяви про застосування пільги працедавець застосовує пільгу до нарахованого місячного доходу платника податку, якщо на 1 січня 2004 р. працедавцем велася трудова книжка на такого платника податку.

6. Якщо платник податку прийняв рішення про зміну місця отримання (застосування) пільги або втратив право на її отримання, він подає працедавцю за попереднім місцем застосування пільги заяву за формою, встановленою Державною податковою адміністрацією. Заява про відмову від застосування пільги не подається у разі, коли платник податку припиняє трудові відносини з таким працедавцем з будь-яких підстав, а також у випадках, зазначених у підпунктах "а" - "д" підпункту 6.3.3 статті 6 Закону ( 889-15 ).

7. У разі отримання працедавцем від платника податку заяви про застосування пільги вона не застосовується до нарахованих ним доходів платнику податку у вигляді заробітної плати за податкові місяці, що передують місяцю, в якому була подана заява про застосування пільги.

8. У разі отримання працедавцем заяви про відмову від пільги вона не застосовується до доходів платника податку у вигляді заробітної плати за місяць, в якому працедавець отримав заяву.

9. Під час нарахування (виплати) доходів платникам податку, зазначеним у підпунктах "а" - "д" підпункту 6.3.3 статті 6 Закону ( 889-15 ), пільга застосовується працедавцем без подання такими платниками заяв про її застосування і відмови від її застосування, якщо платник податку має право на застосування пільги, зазначеної у підпункті 6.1.1 статті 6 Закону. Якщо такий платник податку має право на застосування пільги з підстав, передбачених у підпунктах 6.1.2 та 6.1.3 статті 6 Закону ( 889-15 ), працедавцю надається заява про застосування пільги (з відповідними документами). Пільга не може бути застосована до інших доходів таких платників податку.

10. Періодичність надання підтвердних документів щодо отримання пільги, передбаченої у підпунктах "б" та "є" підпункту 6.1.2 статті 6 Закону (889-15), відповідає встановленим МОЗ строкам їх перегляду.

11. Підставою для отримання (застосування) будь-яким платником податку (якщо розмір нарахованого (отриманого) місячного доходу у вигляді заробітної плати не перевищує суми, визначеної відповідно до підпункту 6.5.1 статті 6 Закону ( 889-15 ) пільги у розмірі, встановленому підпунктом 6.1.1 статті 6 Закону, є заява про застосування пільги (з урахуванням положень підпунктів "а" - "д" підпункту 6.3.3 статті 6 Закону).

12. Для застосування пільги з підстав, передбачених у підпунктах 6.1.2 та 6.1.3 статті 6 Закону ( 889-15 ), крім заяви про застосування пільги подають:

1) самотня матір або самотній батько (опікун, піклувальник), які мають дитину (дітей) віком до 18 років:

копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ про підстави запису про батька дитини в Книзі реєстрації актів цивільного стану, чи документи, які підтверджують наявність та вік дитини (дітей), затверджені відповідним органом країни, в якій іноземна фізична особа - платник податку постійно проживав(ла) до прибуття в Україну;

копію рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування (якщо із заявою звертається опікун або піклувальник);

паспорт та свідоцтво про народження заявника.

Для цілей цього пункту самотньою матір'ю або самотнім батьком (опікуном, піклувальником) вважаються особи, які на момент застосування працедавцем пільги, визначеної підпунктом "а" підпункту 6.1.2 статті 6 Закону (889-15), маючи дитину (дітей) віком до 18 років, не перебувають у шлюбі, зареєстрованому згідно із законом;

2) платник податку, який утримує дитину-інваліда I або II групи віком до 18 років:

копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ, що підтверджує визнання (встановлення) батьківства, чи документи, які підтверджують наявність та вік утриманця (утриманців), затверджені відповідним органом країни, в якій іноземна фізична особа - платник податку постійно проживав(ла) до прибуття в Україну;

пенсійне посвідчення дитини або довідку медико-соціальної експертизи для заявника, який утримує дитину-інваліда віком від 16 до 18 років;

медичний висновок, виданий закладами та установами МОЗ у встановленому порядку, але не більш як до місяця досягнення дитиною-інвалідом 16 років (якщо із заявою звертається платник податку, який утримує дитину-інваліда до 16-річного віку);

3) платник податку, який має троє чи більше дітей віком до 18 років:

копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ, що підтверджує визнання (встановлення) батьківства, чи документи, які підтверджують наявність та вік дитини (дітей), затверджені відповідним органом країни, в якій іноземна фізична особа - платник податку постійно проживав(ла) до прибуття в Україну;

4) вдівці або вдови:

паспорт;

свідоцтво про укладення шлюбу;

свідоцтво про смерть чоловіка (дружини);

5) особи, віднесені законом до 1 або 2 категорії осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв'язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи:

посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1996 році (категорії 1, 2) або посвідчення громадянина, який постраждав внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС у 1996 році (категорії 1, 2), встановленого зразка, що має відбиток штампа "Перереєстровано" та запис про дату перереєстрації, а також вкладку встановленого зразка для категорії 1, або копію Грамоти Президії Верховної Ради УРСР у зв'язку з участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи;

документ, що посвідчує особу;

6) учні, студенти, аспіранти, ординатори, ад'юнкти, військовослужбовці строкової служби заяву про застосування пільги та документів не подають (пільга застосовується тільки до доходів, визначених підпунктом "б" підпункту 6.3.3 статті 6 Закону ( 889-15 );

7) інваліди I або II групи, у тому числі інваліди з дитинства, пенсійне посвідчення або довідку медико-соціальної експертизи;

8) особи, яким присуджено довічну стипендію як громадянам, що зазнали

переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів, - копію акта Президента України про призначення зазначеної стипендії;

9) Герої України, Герої Радянського Союзу, повні кавалери ордена Слави чи Трудової Слави - орденську книжку Героя України або Героя Радянського Союзу, або орденські книжки кавалерів орденів Слави чи Трудової Слави трьох ступенів, або довідки чи інші документи, що підтверджують присвоєння, звання Героя України, Героя Радянського Союзу, нагородження орденами Слави чи Трудової Слави трьох ступенів;

10) учасники бойових дій під час Другої світової війни або особи, які у той час працювали в тилу і мають відповідні державні відзнаки:

посвідчення учасника бойових дій за зразком, установленим постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 р. N 302 (ЗП України, 1994 р., N 9, ст. 218), видане відповідними органами, або документи, що підтверджують участь у бойових діях під час Другої світової війни, чи довідки, видані органами Міноборони, МВС, СБУ, Управлінням державної охорони, МЗС;

документи, що підтверджують факт роботи в тилу під час Другої світової війни та наявність відповідних державних відзнак;

11) колишні в'язні концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання під час Другої світової війни або особи, визнані репресованими чи реабілітованими, - посвідчення жертви нацистських переслідувань за зразком, установленим постановою Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2000 р. N 1467 (Офіційний вісник України, 2000 р., N 39, ст. 1657), або довідки, видані компетентними органами, чи документи, які містять необхідні відомості про факт визнання особи репресованою чи реабілітованою;

12) особи, які були насильно вивезені з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками, посвідчення жертви нацистських переслідувань за зразком, установленим постановою Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2000 р. N 1467 (Офіційний вісник України, 2000 р., N 39, ст. 1657), або довідки, видані компетентними органами, чи документи, які містять необхідні відомості про факт насильного вивезення з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками;

13) особи, які перебували на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 р. по 27 січня 1944 р., - документи, які містять необхідні відомості про факт перебування на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 р. по 27 січня 1944 року.