Висновок : Висновок Конституційного Суду України у справі про надання висновку щодо відповідності проекту Закону України "Про внесення змін до Конституції України", направленого Головою Верховної Ради України, вимогам статей 157 і 158 Конституції Укра

КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИСНОВОК
N 3-в/2003, від 10 грудня 2003 року
м. Київ

Висновок Конституційного Суду України
у справі про надання висновку щодо відповідності
проекту Закону України "Про внесення змін до
Конституції України", направленого Головою
Верховної Ради України, вимогам статей
157 і 158 Конституції України
(справа про внесення змін до статей 76, 78,
80, 81, 82 та інших Конституції України)

Справа N 1-47/2003

Конституційний Суд України у складі суддів Конституційного Суду України:
Селівона Миколи Федосовича - головуючий,
Вознюка Володимира Денисовича,
Євграфова Павла Борисовича - суддя-доповідач,
Іващенка Володимира Івановича,
Костицького Михайла Васильовича,
Малинникової Людмили Федорівни,
Мироненка Олександра Миколайовича,
Німченка Василя Івановича,
Пшеничного Валерія Григоровича,
Розенка Віталія Івановича,
Савенка Миколи Дмитровича,
Скоморохи Віктора Єгоровича,
Тимченка Івана Артемовича,
Тихого Володимира Павловича,
Ткачука Павла Миколайовича,
Чубар Людмили Пантеліївни,
Шаповала Володимира Миколайовича,

розглянув на пленарному засіданні справу про надання Конституційним Судом України висновку щодо відповідності проекту Закону України "Про внесення змін до Конституції України" (реєстраційний N 4180) вимогам статей 157 і 158 Конституції України.

Приводом для розгляду справи відповідно до статті 159 Конституції України ( 254к/96-ВР ) стало надходження до Конституційного Суду України згідно з Постановою Верховної Ради України "Про деякі питання порядку підготовки законопроектів про внесення змін до Конституції України до розгляду Верховною Радою України" від 11 липня 2003 року N 1116-IV проекту Закону України "Про внесення змін до Конституції України" для надання висновку щодо його відповідності вимогам статей 157 і 158 Конституції України ( 254к/96-ВР ).

Підставою для розгляду справи згідно зі статтею 159 Конституції України є необхідність висновку Конституційного Суду України щодо відповідності проекту Закону України "Про внесення змін до Конституції України" вимогам статей 157 і 158 Конституції України ( 254к/96-ВР ) для розгляду його Верховною Радою України.

Заслухавши суддю-доповідача Євграфова П.Б. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України установив:

1. Згідно з Постановою Верховної Ради України "Про деякі питання порядку підготовки законопроектів про внесення змін до Конституції України до розгляду Верховною Радою України" ( 1116-15 ) Голова Верховної Ради України направив до Конституційного Суду України для надання висновку щодо відповідності вимогам статей 157 і 158 Конституції України ( 254к/96-ВР ) проект Закону України "Про внесення змін до Конституції України" (далі Законопроект), поданий народними депутатами України (Гавришем С.Б., Богатирьовою Р.В., Ващук К.Т., Гапочкою М.М., Задорожнім О.В. та іншими), яким пропонується внести зміни до статей 76, 78, 81, 82, 83, 85, 87, 88, 89, 90, 93, 94, 98, 103, 106, 112, 113, 114, 115, 116, 118, 120, 121, 122, 126, 128, 141, 148 Конституції України та доповнити її розділом XVI "Прикінцеві положення, які стосуються змін до Конституції України".

У Законопроекті пропонується внести такі зміни до Конституції України (254к/96-ВР ):

1) статті 76, 78, 81, 82, 83, 85, 87, 88, 89, 90, 93 викласти відповідно в такій редакції:

"Стаття 76. Конституційний склад Верховної Ради України - чотириста п'ятдесят народних депутатів України, які обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

До Верховної Ради України може бути обрано громадянина України, який на день виборів досяг двадцяти одного року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п'яти років.

Не може бути обраним до Верховної Ради України громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку.

Повноваження народних депутатів України визначаються Конституцією та законами України.

Строк повноважень Верховної Ради України становить п'ять років";

"Стаття 78. Народні депутати України здійснюють свої повноваження на постійній основі.

Народні депутати України не можуть мати іншого представницького мандата, бути на державній службі, обіймати інші оплачувані посади (крім посад міністрів, керівників інших центральних органів виконавчої влади), займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності), входити до складу керівного або наглядового органу підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.

Вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності встановлюються законом.

У разі виникнення обставин, що порушують вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності, народний депутат України у двадцятиденний строк припиняє таку діяльність або подає особисту заяву про складення повноважень народного депутата України";

"Стаття 81. Повноваження народних депутатів України, в тому числі обраних замість тих, які вибули достроково, або обраних на позачергових виборах, припиняються одночасно з припиненням повноважень Верховної Ради України.

Повноваження народного депутата України припиняються достроково в разі:

1) складення повноважень за його особистою заявою;

2) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

3) визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім;

4) припинення його громадянства або виїзду на постійне проживання за межі України;

5) якщо ним не усунуто протягом двадцяти днів обставин, які порушують вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності;

6) відсутності його без поважних причин на ста пленарних засіданнях Верховної Ради України протягом календарного року;

7) невходження народного депутата України, обраного від політичної партії (виборчого блоку політичних партій), до складу депутатської фракції цієї політичної партії (виборчого блоку політичних партій), або виходу (виключення) народного депутата України із складу такої фракції;

8) смерті.

Повноваження народного депутата України припиняються достроково також у разі дострокового припинення відповідно до Конституції України повноважень Верховної Ради України - в день відкриття першого засідання Верховної Ради України за участю новообраних на позачергових виборах народних депутатів України.

Рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата України у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6 частини другої цієї статті, приймається Верховною Радою України, у випадку, передбаченому пунктом 5 частини другої цієї статті, - в судовому порядку.

У разі набрання законної сили обвинувальним вироком щодо народного депутата України, визнання народного депутата України недієздатним або безвісно відсутнім його повноваження припиняються з дати набрання чинності рішенням суду, в разі смерті народного депутата України - з дати смерті, встановленої свідоцтвом про смерть.

У разі невходження народного депутата України, обраного від політичної партії (виборчого блоку політичних партій), до складу депутатської фракції цієї політичної партії (вибочого блоку політичних партій), або виходу (виключення) народного депутата України із складу такої фракції його повноваження припиняються достроково на підставі закону за рішенням вищого керівного органу відповідної політичної партії (виборчого блоку політичних партій) з дати прийняття такого рішення.

Стаття 82. Верховна Рада України працює сесійно.

Верховна Рада України є повноважною за умови обрання не менш як двох третин від її конституційного складу.

Верховна Рада України збирається на першу сесію не пізніше ніж на тридцятий день після офіційного оголошення результатів виборів. Перше засідання новообраної Верховної Ради України відкриває найстарший за віком народний депутат України.

Стаття 83. Чергові сесії Верховної Ради України починаються першого вівторка лютого і першого вівторка вересня кожного року.

Позачергові сесії Верховної Ради України, із зазначенням порядку денного, скликаються Головою Верховної Ради України на вимогу Президента України або на вимогу не менш як третини народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України.

У разі оголошення указу Президента України про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або окремих її місцевостях Верховна Рада України збирається на засідання у дводенний строк без скликання.

Порядок роботи Верховної Ради України встановлюється Конституцією України та Регламентом Верховної Ради України.

У Верховній Раді України за результатами виборів і на основі узгодження та поєднання політичних позицій формується коаліція депутатських фракцій і депутатських груп, до якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України, яка відповідно до Конституції України вносить пропозиції Президенту України щодо кандидатури Прем'єр-міністра України, формує склад Кабінету Міністрів України та є відповідальною за його діяльність.

Коаліція депутатських фракцій і депутатських груп у Верховній Раді України утворюється протягом одного місяця з дня відкриття першого засідання Верховної Ради України, що проводиться після чергових або позачергових виборів Верховної Ради України, або протягом місяця з дня припинення діяльності коаліції депутатських фракцій і депутатських груп.

Засади формування, організації діяльності та припинення діяльності коаліції встановлюються Конституцією України та Регламентом Верховної Ради України";

"Стаття 85. До повноважень Верховної Ради України належить:

1) внесення змін до Конституції України в межах і порядку, передбачених розділом XIII цієї Конституції;

2) призначення всеукраїнського референдуму з питань, визначених статтею 73 цієї Конституції;

3) прийняття законів;

4) затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього, контроль за виконанням Державного бюджету України, прийняття рішення щодо звіту про його виконання;

5) визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики;

6) затвердження загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля;

7) призначення виборів Президента України у строки, передбачені цією Конституцією;

8) заслуховування щорічних та позачергових послань Президента України про внутрішнє і зовнішнє становище України;

9) оголошення за поданням Президента України стану війни і укладення миру, схвалення рішення Президента України про використання Збройних Сил України та інших військових формувань у разі збройної агресії проти України;

10) усунення Президента України з поста в порядку особливої процедури (імпічменту), встановленому статтею 111 цієї Конституції;

11) розгляд і прийняття рішення щодо схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів України;

12) призначення за поданням Президента України Прем'єр-міністра України, Міністра оборони України, Міністра закордонних справ України та Голови Служби безпеки України, призначення за поданням Прем'єр-міністра України інших членів Кабінету Міністрів України, Голови Антимонопольного комітету України, Голови Державного комітету телебачення та радіомовлення України, Голови Фонду державного майна України, припинення повноважень зазначених осіб на цих посадах, вирішення питання про відставку Прем'єр-міністра України, членів Кабінету Міністрів України;

13) здійснення контролю за діяльністю Кабінету Міністрів України відповідно до цієї Конституції;

14) затвердження рішень про надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам та міжнародним організаціям, а також про одержання Україною від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених Державним бюджетом України, здійснення контролю за їх використанням;

15) прийняття Регламенту Верховної Ради України;

16) призначення на посади та звільнення з посад Голови та інших членів Рахункової палати України;

17) призначення на посаду та звільнення з посади Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; заслуховування його щорічних доповідей про стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні;

18) призначення на посаду та звільнення з посади Голови Національного банку України за поданням Президента України;

19) призначення та звільнення половини складу Ради Національного банку України;

20) призначення половини складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення;

21) призначення на посаду та припинення повноважень членів Центральної виборчої комісії за поданням Президента України;

22) затвердження загальної структури, чисельності, визначення функцій Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також Міністерства внутрішніх справ України;

23) схвалення рішення про надання військової допомоги іншим державам, про направлення підрозділів Збройних Сил України до іншої держави чи про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України;

24) встановлення державних символів України;

25) надання згоди на призначення на посаду та звільнення з посади Президентом України Генерального прокурора України; висловлення недовіри Генеральному прокуророві України, що має наслідком його відставку з посади;

26) призначення половини складу Конституційного Суду України;

27) обрання суддів строком на десять років;

28) дострокове припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим за наявності висновку Конституційного Суду України про порушення нею Конституції України або законів України; призначення позачергових виборів до Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

29) утворення і ліквідація районів, встановлення і зміна меж районів і міст, віднесення населених пунктів до категорії міст, найменування і перейменування населених пунктів і районів;

30) призначення чергових та позачергових виборів до органів місцевого самоврядування;

31) затвердження протягом двох днів з моменту звернення Президента України указів про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, про загальну або часткову мобілізацію, про оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації;

32) надання законом згоди на обов'язковість для України міжнародних договорів України та денонсація міжнародних договорів України, згоду на обов'язковість яких надано законом;

33) здійснення парламентського контролю у межах, визначених цією Конституцією;

34) затвердження законом Конституції Автономної Республіки Крим, змін до неї, визначення законом правових засад майна, що належить Автономній Республіці Крим;

35) призначення на посаду та звільнення з посади керівника апарату Верховної Ради України; затвердження кошторису Верховної Ради України та структури її апарату;

36) затвердження переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, визначення правових засад вилучення об'єктів права приватної власності;

Верховна Рада України здійснює інші повноваження, які відповідно до Конституції України віднесені до її відання";

"Стаття 87. Верховна Рада України за пропозицією Президента України або не менш як однієї третини народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України може розглянути питання про відповідальність Кабінету Міністрів України та прийняти резолюцію недовіри Кабінету Міністрів України більшістю від конституційного складу Верховної Ради.

Питання про відповідальність Кабінету Міністрів України не може розглядатися Верховною Радою України більше одного разу протягом однієї чергової сесії, а також протягом року після схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів України або протягом останньої сесії Верховної Ради України.

Стаття 88. Верховна Рада України обирає зі свого складу Голову Верховної Ради України, Першого заступника та заступників Голови Верховної Ради України та відкликає їх із цих посад. Кількість заступників Голови Верховної Ради України визначається Верховною Радою України.

Голова Верховної Ради України:

1) веде пленарні засідання Верховної Ради України;

2) організовує підготовку питань до розгляду на пленарних засіданнях Верховної Ради України;

3) підписує акти, прийняті Верховною Радою України;

4) представляє Верховну Раду України у зносинах з іншими органами державної влади України та органами влади інших держав;

5) організовує роботу апарату Верховної Ради України.

Голова Верховної Ради України здійснює повноваження, передбачені цією Конституцією, у порядку, встановленому Регламентом Верховної Ради України.

Стаття 89. Верховна Рада України для здійснення законопроектної роботи, підготовки і попереднього розгляду питань, віднесених до її повноважень, виконання контрольних функцій відповідно до Конституції України створює з числа народних депутатів України комітети Верховної Ради України та обирає голів, перших заступників, заступників та секретарів цих комітетів.

Стаття 90. Повноваження Верховної Ради України припиняються у день відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання.

Президент України може достроково припинити повноваження Верховної Ради України, якщо:

1) протягом одного місяця у Верховній Раді України не сформовано коаліцію депутатських фракцій і депутатських груп відповідно до статті 83 цієї Конституції;

2) протягом трьох місяців Верховною Радою України відповідно до статті 103 Конституції України не обрано Президента України;

3) протягом шістдесяти днів після відставки Кабінету Міністрів України не сформовано персональний склад Кабінету Міністрів України;

4) протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися.

Таке рішення приймається Президентом України після консультацій з Головою Верховної Ради України та його заступниками та головами депутатських фракцій і депутатських груп.

Повноваження Верховної Ради України не можуть бути достроково припинені Президентом України в останні шість місяців строку повноважень Верховної Ради України та Президента України, за винятком випадку, передбаченого пунктом 2 частини другої цієї статті";

"Стаття 93. Право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України належить Президентові України, народним депутатам України та Кабінету Міністрів України.

Законопроекти, визначені Президентом України як невідкладні, розглядаються Верховною Радою України позачергово";

2) частину четверту статті 94 доповнити реченням такого змісту:

"У разі якщо Президент України не підписав такий закон, він підписується та офіційно оприлюднюється Головою Верховної Ради України";

3) статтю 98 викласти в такій редакції:

"Стаття 98. Контроль за надходженням та використанням коштів Державного бюджету України від імені Верховної Ради України здійснює Рахункова палата України";

4) у статті 103:

а) частину першу замінити трьома новими частинами такого змісту:

"Стаття 103. Президент України обирається Верховною Радою України.

Президент України вважається обраним, якщо за його обрання шляхом таємного голосування проголосувало не менш як дві третини від конституційного складу Верховної Ради України.

Президент України обирається на строк п'ять років".

б) частину п'яту виключити;

У зв'язку з цим частини другу - четверту та шосту вважати відповідно частинами четвертою - сьомою.

5) у статті 106:

а) у частині першій:

пункти 8-12 викласти відповідно в такій редакції:

"8) припиняє повноваження Верховної Ради України у випадках, передбачених Конституцією України;

9) вносить за пропозицією коаліції депутатських фракцій і депутатських груп, сформованої відповідно до статті 83 Конституції України, після відповідних консультацій з їх керівниками подання про призначення Верховною Радою України Прем'єр-міністра України в строк не пізніше ніж на п'ятнадцятий день після одержання такої пропозиції;

10) вносить до Верховної Ради України подання про призначення Міністра оборони України, Міністра закордонних справ України;

11) призначає на посаду та звільняє з посади за згодою Верховної Ради України Генерального прокурора України;

12) вносить до Верховної Ради України подання про призначення Голови Служби безпеки України";

пункт 14 виключити;

пункти 15 і 16 викласти відповідно в такій редакції:

"15) зупиняє дію актів Кабінету Міністрів України з мотивів невідповідності Конституції і законам України, актам Президента України з одночасним зверненням до Конституційного Суду України щодо їх конституційності;

16) скасовує акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим";

пункт 19 після слів "рішення про використання Збройних Сил України" доповнити словами "та інших військових формувань";

пункти 22, 29 і 30 викласти відповідно в такій редакції:

"22) призначає половину складу Конституційного Суду України";

"29) підписує закони;

30) має право вето щодо прийнятих Верховною Радою України законів (крім законів про внесення змін до Конституції України) із наступним поверненням їх на повторний розгляд Верховної Ради України";

б) частину четверту викласти у такій редакції:

"Акти Президента України, видані в межах повноважень, передбачених пунктами 5, 8, 18, 21, 23 цієї статті, скріплюються підписами Прем'єр-міністра України і міністра, відповідального за акт та його виконання";

6) статтю 112 викласти в такій редакції:

"Стаття 112. У разі дострокового припинення повноважень Президента України відповідно до статей 108, 109, 110, 111 цієї Конституції виконання обов'язків Президента України на період до обрання і вступу на пост нового Президента України покладається на Голову Верховної Ради України. Голова Верховної Ради України в період виконання ним обов'язків Президента України не може здійснювати повноваження, передбачені пунктами 2, 6-8, 10-14, 22, 24, 25, 27, 28 статті 106 Конституції України";

7) статті 113-115 викласти в такій редакції:

"Стаття 113. Кабінет Міністрів України (Уряд України) є вищим органом у системі органів виконавчої влади.

Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України і Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді Україні у межах, передбачених Конституцією України.

Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України.

Стаття 114. До складу Кабінету Міністрів України входять Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр, віце-прем'єр-міністри, міністри.

Прем'єр-міністр України призначається Верховною Радою України за поданням Президента України.

Кандидатуру для призначення Прем'єр-міністра України вносить Президент України за пропозицією коаліції депутатських фракцій і депутатських груп, сформованої відповідно до статті 83 Конституції України, після відповідних консультацій з їх керівниками.

Міністр оборони України, Міністр закордонних справ України призначаються Верховною Радою України за поданням Президента України, інші члени Кабінету Міністрів України призначаються Верховною Радою України за поданням Прем'єр-міністра України.

Прем'єр-міністр України керує роботою Кабінету Міністрів України, спрямовує її на виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України.

Стаття 115. Прем'єр-міністр України складає повноваження перед новообраною Верховною Радою України.

Прем'єр-міністр України, інші члени Кабінету Міністрів України мають право заявити Верховній Раді Україні про свою відставку.

Відставка Прем'єр-міністра України, прийняття Верховною Радою України резолюції недовіри Кабінету Міністрів України мають наслідком відставку всього складу Кабінету Міністрів України. У цих випадках Прем'єр-міністр України зобов'язаний подати Верховній Раді України заяву про відставку Кабінету Міністрів України.

Кабінет Міністрів України, відставку якого прийнято, продовжує виконувати свої повноваження до початку роботи новосформованого Кабінету Міністрів України, але не довше ніж шістдесят днів";

8) у статті 116:

а) у пункті 6 слова "подає Верховній Раді України звіт про його виконання" замінити словами "подає до Верховної Ради України законопроект про внесення змін до закону про Державний бюджет України, а також звіт про виконання Державного бюджету України";

б) доповнити статтю після пункту 9 новими пунктами такого змісту:

"10) утворює, реорганізовує та ліквідовує міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади;

11) призначає відповідно до Конституції України за поданням Прем'єр-міністра України керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, голів місцевих державних адміністрацій, припиняє повноваження цих осіб на посадах;

12) призначає половину складу Ради Національного банку України".

У зв'язку з цим пункт 10 вважати пунктом 13;

9) у статті 118:

а) частину четверту викласти в такій редакції:

"Голови місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду і звільняються з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України";

б) частини дев'яту і десяту викласти відповідно в такій редакції:

"Обласна чи районна рада може висловити недовіру голові відповідної місцевої державної адміністрації, на підставі чого Кабінет Міністрів України приймає рішення і дає обгрунтовану відповідь.

Якщо недовіру голові районної чи обласної державної адміністрації висловили дві третини депутатів від складу відповідної ради, Кабінет Міністрів України приймає рішення про відставку голови місцевої державної адміністрації";

10) статтю 120 викласти в такій редакції:

"Стаття 120. Члени Кабінету Міністрів України, керівники центральних та місцевих органів виконавчої влади не мають права суміщати свою службову діяльність з іншою роботою (крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті, а також викладацької, наукової та творчої роботи у позаробочий час), входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства, що має на меті одержання прибутку.

Міністри, інші керівники центральних органів виконавчої влади можуть суміщати свою службову діяльність із представницьким мандатом народного депутата України.

Організація, повноваження і порядок діяльності Кабінету Міністрів України, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади визначаються Конституцією і законами України";

11) доповнити статтю 121 новим пунктом такого змісту:

"5) нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами";

12) частину першу статті 122 викласти в такій редакції:

"Прокуратуру очолює Генеральний прокурор України, який призначається на посаду та звільняється з посади за згодою Верховної Ради України Президентом України. Верховна Рада України може висловити недовіру Генеральному прокуророві України, що має наслідком його відставку з посади";

13) у статті 126:

а) частину четверту викласти в такій редакції:

"Судді обираються на посади строком на десять років, крім суддів Конституційного Суду України та суддів, які призначаються на посаду судді вперше";

б) пункт 2 частини п'ятої викласти у такій редакції:

"досягнення суддею шістдесяти п'яти років, а для суддів Конституційного Суду України та Верховного Суду України - сімдесяти років;

14) друге речення частини першої статті 128 викласти в такій редакції:

"Всі інші судді, крім суддів Конституційного Суду України, обираються Верховною Радою України строком на десять років у порядку, встановленому законом";

15) частину першу статті 141 викласти в такій редакції:

"До складу сільської, селищної, міської, районної, обласної ради входять депутати, які обираються жителями села, селища, міста, району, області на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на чотири роки";

16) частину другу статті 148 викласти в такій редакції:

"Президент України, Верховна Рада України призачають по дев'ять суддів Конституційного Суду України";

17) доповнити Конституцію України розділом XVI "Прикінцеві положення, які стосуються змін до Конституції України" такого змісту:

"Розділ XVI

Прикінцеві положення, які стосуються змін до Конституції
України

1. Зміни до Конституції України, що вносяться Законом України від ____________ "Про внесення змін до Конституції України", набирають чинності через чотири місяці після його прийняття Верховною Радою України, за винятком випадків, передбачених цим розділом.

2. Чергові вибори конституційного складу Верховної Ради України у кількості 450 народних депутатів України проводяться у 2007 році на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування на засадах пропорційної системи з обранням народних депутатів України в багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі за виборчими списками кандидатів у депутати від політичних партій, виборчих блоків політичних партій відповідно до закону.

3. Президент України відповідно до змін до Конституції України, внесених цим Законом, обирається Верховною Радою України в останній четвер жовтня 2004 року.

Наступні вибори Президента України проводяться згідно з Конституцією України в місячний строк після набуття повноважень Верховною Радою України, обраною у 2007 році.

4. Президент України набуває повноважень відповідно до цього Закону після вступу на пост за результатами виборів Президента України у 2004 році.

Повноваження Президента України, обраного у 2004 році, припиняються з моменту вступу на пост новообраного Верховною Радою України Президента України у 2007 році.

5. Судді Конституційного Суду України, призначені з'їздом суддів України, продовжують виконувати свої повноваження до закінчення визначеного цією Конституцією строку. Після закінчення строку повноважень цих суддів Президент України та Верховна Рада України призначають по три нових судді Конституційного Суду України.

У разі дострокового припинення повноважень суддів Конституційного Суду України, призначених з'їздом суддів України, нові судді Конституційного Суду України призначаються почергово Президентом України та Верховною Радою України.

6. Зміни щодо обрання суддів строком на десять років застосовуються до суддів, які обираються, починаючи з дня набрання чинності Законом України від ____________ "Про внесення змін до Конституції України".

7. Органи прокуратури України виконують повноваження, передбачені пунктом 5 статті 121 цього Закону, протягом п'яти років з дня набрання ним чинності".

2. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України належить внесення змін до Конституції України в межах і порядку, передбачених розділом XIII цієї Конституції.

Статтею 159 Конституції України встановлено, що законопроект про внесення змін до Конституції України розглядається Верховною Радою України за наявності висновку Конституційного Суду України щодо відповідності законопроекту вимогам статей 157 і 158 цієї Конституції.

3. Порівняльний аналіз пропонованих у Законопроекті змін до статей 76, 78, 81, 82, 83, 85, 87, 88, 89, 90, 93, 94, 98, 103, 106, 112, 113, 114, 115, 116, 118, 120, 121, 122, 126, 128, 141, 148 Конституції України та доповнення її розділом XVI "Прикінцеві положення, які стосуються змін до Конституції України" в частині пунктів 1, 5, 6, 7 свідчить про їх ідентичність пропонованим змінам, що містяться у проекті Закону України "Про внесення змін до Конституції України" (реєстраційний N 4105, далі Законопроект N 4105). Конституційний Суд України у Висновку від 5 листопада 2003 року N 2-в/2003 визнав Законопроект N 4105 таким, що відповідає вимогам статей 157 і 158 Конституції України. Отже, Законопроект в цій частині відповідає вимогам статей 157 і 158.

Разом з тим Конституційний Суд України у Висновку від 5 листопада 2003 року N 2-в/2003 у зв'язку з неузгодженістю окремих положень Законопроекту N 4105 з чинною Конституцією України та іншими підставами виклав застереження до статей 76, 78, 83, 85, 89, 90, 106, 112, 120, 121, 126, 128, пункту 16 статті 148 та розділу XVI "Прикінцеві положення, які стосуються змін до Конституції України", зокрема:

- "редакція частини п'ятої статті 76 Основного Закону України, в якій передбачається строк повноважень Верховної Ради України п'ять років, не узгоджується з положенням частини першої статті 77 чинної Конституції України, за яким цей строк становить чотири роки";

- "із змісту пропонованої редакції частин п'ятої, шостої статті 83, пункту 1 частини другої статті 90 Конституції України випливає, що незалежно від результатів виборів формування у Верховній Раді України "коаліції депутатських фракцій і депутатських груп", до якої має входити більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України, є умовою реалізації парламентом України частини його повноважень. Однак можливо, що за результатами виборів до Верховної Ради України більшість складатимуть народні депутати України однієї фракції, яка може самостійно претендувати на формування складу Кабінету Міністрів України, в тому числі вносити пропозиції щодо кандидатури Прем'єр-міністра України тощо";

- "положення Законопроекту про обрання Верховною Радою України суддів строком на десять років, а не безстроково, як це передбачено чинною Конституцією України (пункт 27 частини першої статті 85, частина четверта статті 126, частина перша статті 128), може призвести до зниження рівня гарантій незалежності суддів, встановлених Основним Законом України";

- "у Законопроекті не відтворено положення частини четвертої статті 89 чинної Конституції України, за яким Верховна Рада України для проведення розслідування з питань, що становлять суспільний інтерес, створює тимчасові слідчі комісії, якщо за це проголосувала не менш як одна третина від її конституційного складу. Створення таким порядком тимчасових слідчих комісій є гарантією прав опозиції у Верховній Раді України і водночас сприятиме здісненню Верховною Радою України парламентського контролю";

- "оскільки у пропонованих змінах до частини першої статті 106 Конституції України пункт "14" вилучено, це питання потребує узгодження з редакцією статті 112 Основного Закону України, у якій цей пункт зазначено";

- "потребує узгодження редакція частини другої статі 78 та частини другої статті 120 Конституції України. До того ж словосполучення "представницький мандат народного депутата України", що вживається у статті 120, є тавтологічним";

- "доповнення статті 121 Конституції України новим пунктом 5 - положення щодо здійснення нагляду прокуратурою України "за додержанням прав і свобод людини і громадянина" - є загальним і потребує законодавчої конкретизації.

Крім того, нагляд прокуратурою України "за додержанням законів з цих питань органами державної влади" означає здійснення нею функції нагляду за додержанням законів фактично всіма державними органами України, зокрема єдиним органом законодавчої влади в Україні - Верховною Радою України, та судами України, що, як вважає Конституційний Суд України, не узгоджується з положенням Конституції України, за яким державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову (частина перша статті 6 Конституції України)";

- "незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України (частина перша статті 126). Саме як відповідна гарантія чинною Конституцією України встановлено, що судді обіймають посади безстроково, крім суддів Конституційного Суду України та суддів, які призначаються на посаду вперше. Періодичне переобрання суддів, як зазначалося вище (зміни до пункту 27 частини першої статті 85 Основного Закону України), може призвести до зниження рівня гарантій незалежності суддів, передбачених Основним Законом України";

- "за Основним Законом України Конституційний Суд України складається з вісімнадцяти суддів Конституційного Суду України (частина перша статті 148). Президент України, Верховна Рада України та з'їзд суддів України призначають по шість суддів Конституційного Суду України (частина друга статті 148).

Позбавлення з'їзду суддів України - найвищого органу суддівського самоврядування - участі у призначенні суддів Конституційного Суду України не передбачає скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина. Однак, по суті, це відсторонює судову владу від формування єдиного органу конституційної юрисдикції, що не слугуватиме зміцненню засад конституційного судочинства в Україні";

- "у Законопроекті назва розділу XVI "Прикінцеві положення, які стосуються змін до Конституції України" не узгоджується зі структурою чинної Конституції України, зокрема розділом XIV "Прикінцеві положення" та розділом XV "Перехідні положення".

Наведені застереження стосуються тих пропонованих у Законопроекті змін до Конституції України, які за текстом є ідентичними положенням Законопроекту N 4105.

4. Конституційний Суд України при розгляді на предмет відповідності вимогам статей 157 і 158 Конституції України положень пунктів 2, 3, 4 розділу XVI "Прикінцеві положення, які стосуються змін до Конституції України" (далі - розділ XVI), яким у Законопроекті пропонується доповнити Конституцію України, виходить з такого.

4.1. У пункті 2 розділу XVI встановлюється, що "чергові вибори конституційного складу Верховної Ради України у кількості 450 народних депутатів України проводяться у 2007 році на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування на засадах пропорційної системи з обранням народних депутатів України в багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі за виборчими списками кандидатів у депутати від політичних партій, виборчих блоків політичних партій відповідно до закону".

Конституційний склад Верховної Ради України нинішнього скликання було обрано у 2002 році.

У пункті 2 розділу XVI чергові вибори народних депутатів України пропонується провести у 2007 році, тобто передбачається продовження строку повноважень парламенту України нинішнього скликання на один рік. Конституційний Суд України вважає, що такі зміни до Основного Закону України не передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина.

На підставі викладеного Конституційний Суд України дійшов висновку, що пропоноване у пункті 2 розділу XVI проведення виборів народних депутатів України у 2007 році, а також пов'язані з ним положення пунктів 3, 4 розділу XVI не суперечать вимогам статей 157 і 158 Конституції України.

Разом з тим Конституційний Суд України зазначає, що оскільки внесення змін до Основного Закону України, зокрема до розділу IV "Верховна Рада України", є прерогативою парламенту України, то прийнявши вказані зміни до Конституції України, Верховна Рада України, обрана у 2002 році на чотири роки, у такий спосіб продовжила б свої повноваження, що, вважає Конституційний Суд України, створює прецедент, який у подальшому може призвести до втрати парламентом України ознак його як виборного представницького органу.

4.2. У пункті 3 розділу XVI передбачається, що "Президент України відповідно до змін до Конституції України, внесених цим Законом, обирається Верховною Радою України в останній четвер жовтня 2004 року. Наступні вибори Президента України проводяться згідно з Конституцією України в місячний строк після набуття повноважень Верховною Радою України, обраною у 2007 році".

Конституційний Суд України визнав таким, що не передбачає скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина та не спрямоване на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України положення Законопроекту про обрання Президента України Верховною Радою України. Отже, і визначене розділом XVI обрання Президента України Верховною Радою України у 2004 році (пункт 3), набуття та припинення ним повноважень відповідно до Закону України "Про внесення змін до Конституції України" (пункт 4) відповідає вимогам статей 157 і 158 Основного Закону України.

Водночас Конституційний Суд України звертає увагу на неузгодженість щодо часу набуття повноважень Президентом України, Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України та Прем'єр-міністром України, як це пропонується у розділі XVI. Зокрема, за його змістом Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України та Прем'єр-міністр України набувають повноважень через чотири місяці після прийняття Закону України "Про внесення змін до Конституції України" (пункт 1), Президент України відповідно до цього Закону - після вступу на пост за результатами виборів Президента України Верховною Радою України у 2004 році (абзац перший пункту 3, абзац перший пункту 4). Тобто зазначені юридичні факти можуть не збігатися в часі. Оскільки окремі повноваження цих органів взаємопов'язані (вирішення питань щодо формування персонального складу Кабінету Міністрів України, утворення та ліквідація центральних органів виконавчої влади, призначення на посади та звільнення з посад їх керівників, голів місцевих державних адміністрацій тощо), то набуття ними відповідно до пропонованих у Законопроекті змін до Конституції України цих повноважень у різний час може спричинити проблеми щодо їх реалізації.

На підставі викладеного та керуючись статтями 147, 155, 159 Конституції України, статтями 51, 63, 66, 69, 70 Закону України "Про Конституційний Суд України", Конституційний Суд України дійшов висновку:

1. Визнати проект Закону України "Про внесення змін до Конституції України" (реєстраційний N 4180), поданий до Верховної Ради України народними депутатами України Гавришем С.Б., Богатирьовою Р.В., Ващук К.Т., Гапочкою М.М., Задорожнім О.В. та іншими, таким, що відповідає вимогам статей 157 і 158 Конституції України ( 254к/96-ВР ). Законопроектом пропонується внести до Конституції України такі зміни:

"1) статті 76, 78, 81-83, 83, 85, 87-90 та 93 викласти відповідно в такій редакції:

Повноваження народних депутатів України визначаються Конституцією та законами України.

Строк повноважень Верховної Ради України становить п'ять років";

"Стаття 78. Народні депутати України здійснюють свої повноваження на постійній основі.

Вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності встановлюються законом.

Повноваження народного депутата України припиняються достроково в разі:

1) складення повноважень за його особистою заявою;

2) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

3) визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім;

4) припинення його громадянства або виїзду на постійне проживання за межі України;

8) смерті.

Стаття 82. Верховна Рада України працює сесійно.

Верховна Рада України є повноважною за умови обрання не менш як двох третин від її конституційного складу.

"Стаття 85. До повноважень Верховної Ради України належить:

1) внесення змін до Конституції України в межах і порядку, передбачених розділом XIII цієї Конституції;

2) призначення всеукраїнського референдуму з питань, визначених статтею 73 цієї Конституції;

3) прийняття законів;

5) визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики;

7) призначення виборів Президента України у строки, передбачені цією Конституцією;

11) розгляд і прийняття рішення щодо схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів України;

13) здійснення контролю за діяльністю Кабінету Міністрів України відповідно до цієї Конституції;

15) прийняття Регламенту Верховної Ради України;

16) призначення на посади та звільнення з посад Голови та інших членів Рахункової палати України;

19) призначення та звільнення половини складу Ради Національного банку України;

20) призначення половини складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення;

24) встановлення державних символів України;

26) призначення половини складу Конституційного Суду України;

27) обрання суддів строком на десять років;

30) призначення чергових та позачергових виборів до органів місцевого самоврядування;

33) здійснення парламентського контролю у межах, визначених цією Конституцією;

Голова Верховної Ради України:

1) веде пленарні засідання Верховної Ради України;

2) організовує підготовку питань до розгляду на пленарних засіданнях Верховної Ради України;

3) підписує акти, прийняті Верховною Радою України;

5) організовує роботу апарату Верховної Ради України.

Президент України може достроково припинити повноваження Верховної Ради України, якщо:

4) протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися.

2) частину четверту статті 94 Конституції України доповнити реченням такого змісту:

"У разі якщо Президент України не підписав такий закон він підписується та офіційно оприлюднюється Головою Верховної Ради України";

3) статтю 98 Конституції України викласти в такій редакції:

4) у статті 103 Конституції України:

а) частину першу замінити трьома новими частинами такого змісту:

"Стаття 103. Президент України обирається Верховною Радою України.

Президент України обирається на строк п'ять років".

б) частину п'яту виключити;

У зв'язку з цим частини другу - четверту та шосту вважати відповідно частинами четвертою - сьомою.

5) у статті 106 Конституції України:

а) у частині першій:

пункти 8-12 викласти відповідно в такій редакції:

"8) припиняє повноваження Верховної Ради України у випадках, передбачених Конституцією України;

11) призначає на посаду та звільняє з посади за згодою Верховної Ради України Генерального прокурора України;

12) вносить до Верховної Ради України подання про призначення Голови Служби безпеки України";

пункт 14 виключити;

пункти 15 і 16 викласти відповідно в такій редакції:

16) скасовує акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим";

пункти 22, 29 і 30 викласти відповідно в такій редакції:

"22) призначає половину складу Конституційного Суду України";

"29) підписує закони;

б) частину четверту викласти у такій редакції:

6) статтю 112 Конституції України викласти в такій редакції:

7) статті 113-115 Конституції України викласти в такій редакції:

"Стаття 113. Кабінет Міністрів України (Уряд України) є вищим органом у системі органів виконавчої влади.

Прем'єр-міністр України призначається Верховною Радою України за поданням Президента України.

Стаття 115. Прем'єр-міністр України складає повноваження перед новообраною Верховною Радою України.

8) у статті 116 Конституції України:

б) доповнити статтю після пункту 9 новими пунктами такого змісту:

12) призначає половину складу Ради Національного банку України".

У зв'язку з цим пункт 10 вважати пунктом 13;

9) у статті 118 Конституції України:

а) частину четверту викласти в такій редакції:

б) частини дев'яту і десяту викласти відповідно в такій редакції:

10) статтю 120 Конституції України викласти в такій редакції:

11) доповнити статтю 121 Конституції України новим пунктом такого змісту:

12) частину першу статті 122 Конституції України викласти в такій редакції:

13) у статті 126 Конституції України:

а) частину четверту викласти в такій редакції:

б) пункт 2 частини п'ятої викласти у такій редакції:

14) друге речення частини першої статті 128 Конституції України викласти в такій редакції:

15) частину першу статті 141 Конституції України викласти в такій редакції:

16) частину другу статті 148 Конституції України викласти в такій редакції:

"Президент України, Верховна Рада України призначають по дев'ять суддів Конституційного Суду України";

"Розділ XVI

Прикінцеві положення, які стосуються змін до
Конституції України

2. Висновок Конституційного Суду України щодо відповідності проекту Закону України "Про внесення змін до Конституції України" (реєстраційний N 4180) вимогам статей 157 і 158 Конституції України ( 254к/96-ВР ) є обов'язковим до виконання, остаточним і не може бути оскаржений.

Висновок Конституційного Суду України підлягає опублікуванню у "Віснику Конституційного Суду України" та в інших офіційних виданнях України.

ОКРЕМА ДУМКА

судді Конституційного Суду України Шаповала В.М.
стосовно Висновку Конституційного Суду України у
справі про надання висновку щодо відповідності
проекту Закону України "Про внесення змін до
Конституції України", направленого Головою
Верховної Ради України, вимогам статей 157 і
158 Конституції України ( 254к/96-ВР )
(справа про внесення змін до статей 76, 78,
80, 81, 82 та інших Конституції України)

1. Проектом Закону України "Про внесення змін до Конституції України" (реєстраційний N 4180) пропонується новелізувати чинну Конституцію України (254к/96-ВР ) положенням, за яким чергові вибори конституційного складу Верховної Ради України проводяться у 2007 році (пункт 2 розділу XVI "Прикінцеві положення, які стосуються змін до Конституції України").

У підпункті 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Висновку Конституційного Суду України констатовано, що конституційний склад Верховної Ради України нинішнього скликання обрано у 2002 році, а в пункті 2 розділу XVI проекту Закону України "Про внесення змін до Конституції України" чергові вибори народних депутатів України пропонується провести у 2007 році, тобто передбачається продовження строку повноважень парламенту України нинішнього скликання на один рік (абзаци другий, третій).

Саме і лише "на підставі викладеного" Конституційний Суд України дійшов висновку, що, зокрема, пропоноване у пункті 2 розділу XVI проекту відповідного акта "проведення виборів народних депутатів України у 2007 році" не передбачає скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина.

Вважаю, що такий висновок є недостатнім та юридично хибним.

2. Відповідно до частини другої статті 5 Конституції України (254к/96-ВР) носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і, зокрема, через органи державної влади. До таких органів належить насамперед Верховна Рада України, яка є не тільки єдиним органом законодавчої влади, а за своєю природою - ще й представницьким органом державної влади. Представницька природа Верховної Ради України випливає з виборного начала її формування і колегіального начала її діяльності.

За змістом статті 69 Конституції України ( 254к/96-ВР ) народне волевиявлення здійснюється, зокрема, через вибори. Саме через вибори народ уповноважує відповідні органи на здійснення влади на умовах, визначених Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України. До таких умов віднесено конституційно або законодавчо фіксовані повноваження представницьких органів, а також строки, на які їх обирають. Що ж до Верховної Ради України, то її повноваження і строк, на який обираються народні депутати України, встановлені Конституцією України. У разі внесення до Конституції України (254к/96-ВР ) змін, передбачених пунктом 2 розділу XVI проекту відповідного акта, Верховна Рада України нинішнього скликання, сформована шляхом загальних виборів у березні 2002 року, фактично власним рішенням продовжить строк мандатів чинних народних депутатів України до 2007 року, тобто відбудеться своєрідна самопролонгація таких мандатів. При цьому не встановлено ні дати, ні порядку призначення таких "відкладених" виборів.

За умов самопролонгації мандатів чинних народних депутатів України буде проігноровано волю народу як колегіальну (колективну) волю виборців, яка виявляється через реалізацію громадянами України конституційного права вільно обирати і бути обраними, зокрема, до органів державної влади, що встановлено частиною першою статті 38 Конституції України ( 254к/96-ВР ). Зміна наслідків вже реалізованого на виборах до Верховної Ради України у березні 2002 року виборчого права громадян України є обмеженням суб'єктивного активного виборчого права тих, хто голосував на цих виборах. Водночас така самопролонгація обмежує об'єктивні виборчі права громадян України (активне і пасивне), адже на період самопролонгації можливість реалізації їх прав буде, по суті, відкладена. Прикметно, що конституційний інститут активного виборчого права громадян України визначений статтею 70 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (розділ III. "Вибори. Референдум"). Це означає, що зміни за змістом цього інституту згідно з частиною першою статті 156 Конституції України ( 254к/96-ВР ) мають бути затверджені всеукраїнським референдумом.

Важливим є й те, що в разі самопролонгації мандатів чинних народних депутатів України Верховна Рада України нинішнього скликання як представницький орган державної влади стає нелегітимною, що тягне за собою відповідні наслідки щодо реалізації її повноважень.

3. Як загальний висновок: положення пункту 2 розділу XVI "Прикінцеві положення, які стосуються змін до Конституції України" проекту Закону України "Про внесення змін до Конституції України", за яким чергові вибори конституційного складу Верховної Ради України проводяться у 2007 році, є таким, що не відповідає одній з вимог частини першої статті 157 Конституції України ( 254к/96-ВР ), оскільки передбачає обмеження виборчих прав громадян України.

Суддя Конституційного Суду України В.Шаповал

ОКРЕМА ДУМКА

судді Конституційного Суду України Вознюка В.Д.
стосовно Висновку Конституційного Суду України
у справі про надання висновку щодо відповідності
проекту Закону України "Про внесення змін до
Конституції України", направленого Головою
Верховної Ради України, вимогам статей 157 і
158 Конституції України ( 254к/96-ВР )
(справа про внесення змін до статей 76, 78,
80, 81, 82 та інших Конституції України)

У пункті 1 резолютивної частини Висновку Конституційного Суду України зазначено, що проект Закону України "Про внесення змін до Конституції України" (реєстраційний N 4180), поданий до Верховної Ради України народними депутатами України Гавришем С.Б., Богатирьовою Р.В., Ващук К.Т., Гапочкою М.М., Задорожнім О.В. та іншими, визнано таким, що відповідає вимогам статей 157 і 158 Конституції України ( 254к/96-ВР ).

Відповідно до пункту 2 Розділу XVI "Прикінцеві положення, які стосуються змін до Конституції України" цього Законопроекту "чергові вибори конституційного складу Верховної Ради України у кількості 450 народних депутатів України проводяться у 2007 році на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування на засадах пропорційної системи з обранням народних депутатів України в багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі за виборчими списками кандидатів у депутати від політичних партій, виборчих блоків політичних партій відповідно до закону".

З таким Висновком Конституційного Суду України не погоджуюсь з наведених нижче підстав.

Верховна Рада України від імені Українського народу - громадян України всіх національностей, виражаючи суверенну волю народу, прагнучи розвивати і зміцнювати демократичну, соціальну, правову державу, прийняла 28 червня 1996 року нову Конституцію - Основний Закон України ( 254к/96-ВР ).

Згідно з Конституцією України ( 254к/96-ВР ) носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ, який здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування (стаття 5); органи законодавчої, виконавчої і судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України (стаття 6).

Народне волевиявлення, тобто воля народу як суверена і єдиного джерела влади, здійснюється, зокрема, через вибори (стаття 69 Конституції України (254к/96-ВР ). Вибори - це обов'язковий атрибут реального народовладдя. Вони забезпечують активну участь громадян України в управлінні державою і є виявом демократії в державі і суспільстві, оскільки шляхом виборів формуються представницькі органи, зокрема, державної влади. Влада народу є первинною щодо державної влади, остання - похідною від первинної. У відносинах з державною владою народ виступає як виборчий корпус. Шляхом реалізації свого активного виборчого права народ України передає державі владу, що належить йому. Вибори є формою легітимації державної влади і, зокрема, представницького органу - Верховної Ради України, забезпечуючи передачу влади від одних представників народу іншим за підсумками народного волевиявлення.

Відповідно до Конституції України ( 254к/96-ВР ) Верховна Рада України чотириста п'ятдесят народних депутатів України - обирається на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на чотири роки (стаття 76), чергові вибори до Верховної Ради України відбуваються в останню неділю березня четвертого року повноважень Верховної Ради України (стаття 77).

Зазначені положення Конституції України свідчать про те, що Верховна Рада України як єдиний законодавчий орган є представницьким органом, який обирається відповідно до чинної Конституції України ( 254к/96-ВР ) строком на чотири роки. Діюча Верховна Рада України обрана у березні 2002 року строком на чотири роки, її повноваження закінчуються відповідно у березні 2006 року. Таким чином, Верховна Рада України нинішнього скликання зв'язана волевиявленням виборців.

Конституція України ( 254к/96-ВР ) передбачає можливість продовження повноважень парламенту України лише під час дії воєнного чи надзвичайного стану (стаття 83). У пункті 2 розділу XVI Законопроекту чергові вибори народних депутатів України пропонується провести у 2007 році, тобто передбачається продовження строку повноважень парламенту України нинішнього скликання на один рік. Така зміна є ігноруванням волевиявлення виборців громадян України - та порушує основоположний принцип Конституції України (254к/96-ВР ), за яким єдиним джерелом влади в Україні є народ. Це означає, що порушується право народу на здійснення влади через представницький орган державної влади, оскільки нинішня Верховна Рада України вийде за межі строку своїх повноважень, що призведе до обмеження виборчого права громадян України, яке випливає із принципу народного суверенітету.

Отже, положення пункту 2 розділу XVI "Прикінцеві положення, які стосуються змін до Конституції України" проекту Закону України "Про внесення змін до Конституції України", за яким чергові вибори конституційного складу Верховної Ради України проводяться у 2007 році, є таким, що передбачає обмеження прав громадян України, а тому не відповідає вимогам статті 157 Конституції України ( 254к/96-ВР ). Продовження Верховною Радою України строку своїх повноважень у зазначений спосіб призведе до втрати парламентом України статусу представницького органу та втрати його легітимності.

Суддя Конституційного Суду України В.Вознюк