ДЕРЖАВНА КОМІСІЯ З РЕГУЛЮВАННЯ РИНКІВ
ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ УКРАЇНИ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
28.08.2003 N 42
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
17 вересня 2003 р. за N 817/8138
(Розпорядження втратило чинність на підставі Розпорядження
Державної комісії з регулювання фінансових послуг
N 2384 від 17.09.2004)
Про затвердження Положення
про заходи впливу Державної комісії
з регулювання ринків фінансових послуг України
Відповідно до частини другої статті 39 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" ( 2664-14 ) та підпункту 2 пункту 6 Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг, затвердженого Указом Президента України від 4 квітня 2003 року N 292 , з метою визначення заходів впливу Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України ПОСТАНОВИЛА:
1. Затвердити Положення про заходи впливу Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України (додається).
2. Юридичному управлінню (Ткаченко Д.В.) подати це розпорядження до Міністерства юстиції України для державної реєстрації.
3. Відділу взаємодії із засобами масової інформації та зв'язків з громадськістю (Нагорняк М.В.) у десятиденний строк від дня державної реєстрації цього розпорядження у Міністерстві юстиції України вжити заходів щодо його оприлюднення.
Голова Комісії В.Суслов
Протокол N 12 засідання Комісії
від 28 серпня 2003 року
Затверджено
Розпорядження Державної
комісії з регулювання ринків
фінансових послуг України
28.08.2003 N 42
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
17 вересня 2003 р. за N 817/8138
Положення
про заходи впливу Державної комісії з регулювання
ринків фінансових послуг України
Положення про заходи впливу Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України (далі - Положення) розроблене відповідно до Законів України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (2664-14), "Про страхування" (85/96-ВР), "Про кредитні спілки" (2908-14) та Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого Указом Президента України від 4 квітня 2003 року N 292, з метою визначення заходів впливу, які застосовуються Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України (далі - Комісія).
1. Загальні положення
1.1. У цьому Положенні терміни використовуються в їх значеннях відповідно до статті 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" ( 2664-14 ).
1.2. Комісія обирає і застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки порушення та наслідки застосування таких заходів. Дані та інформація про ознаки порушення може міститися у:
1) матеріалах, отриманих за результатами перевірок (інспектування), проведених Комісією;
2) звітних документах, які подаються до Комісії;
3) повідомленнях, отриманих від органів державної влади;
4) повідомленнях, отриманих від міжнародних організацій, іноземних органів державної влади, неурядових організацій;
5) заявах (скаргах, зверненнях), отриманих від фізичних осіб;
6) повідомленнях, отриманих від юридичних осіб;
7) повідомленнях, опублікованих у пресі;
8) інших джерелах.
1.3. При застосуванні заходів впливу враховуються обставини вчинення порушення та його наслідки.
1.4. Рішення про застосування заходів впливу приймається за результатами розгляду справи про порушення законодавства.
1.5. Заходи впливу можуть бути застосовані не пізніше трьох років з дня вчинення порушення, а при порушенні, що триває - не пізніше трьох років з дня його виявлення.
2. Заходи впливу
2.1. Заходи впливу застосовуються до фінансових установ та інших суб'єктів підприємницької діяльності, які відповідно до закону мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг (далі - Особи) і в діях або бездіяльності яких установлено порушення законодавства.
2.2. Комісія може застосовувати такі заходи впливу:
1) зобов'язати порушника вжити заходів для усунення порушення;
2) вимагати скликання позачергових зборів учасників фінансової установи;
3) накладати штрафи відповідно до закону;
4) тимчасово зупиняти або анулювати ліцензію на здійснення діяльності з надання фінансових послуг;
5) відсторонювати керівництво від управління фінансовою установою та призначати тимчасову адміністрацію;
6) затверджувати план відновлення фінансової стабільності фінансової установи;
7) порушувати питання про ліквідацію установи.
3. Повноваження щодо застосування заходів впливу
3.1. Від імені Комісії справи про порушення законодавства, у межах компетенції, розглядають Голова та заступники Голови Комісії, директори наглядових департаментів, а також голови територіальних управлінь.
Рішення про зупинення, обмеження, анулювання ліцензії на здійснення діяльності з надання певного виду фінансових послуг схвалюється Комісією як колегіальним органом.
Рішення про застосування заходу впливу, передбаченого підпунктом 5 пункту 2.2 цього Положення, належить до компетенції Комісії як колегіального органу.
3.2. Якщо в ході розгляду справи буде з'ясовано, що застосування заходів впливу не належить до компетенції особи, що розглядає справу, ця посадова особа зобов'язана передати таку справу для розгляду уповноваженій посадовій особі Комісії або Комісії як колегіальному органу в п'ятиденний термін. Голови територіальних управлінь передають справи про порушення законодавства директорам відповідних наглядових департаментів.
3.3. Адміністративні стягнення за порушення, передбачені частинами 1-3 статті 43 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" ( 2664-14 ), накладаються Головою Комісії, його заступниками, директорами наглядових департаментів, головами територіальних управлінь відповідно до їх компетенції.
4. Зобов'язання порушника вжити заходів для усунення
порушення
4.1. Зобов'язання порушника вжити заходів для усунення порушення - це письмове розпорядження (припис), що направляється особі для усунення виявлених порушень законодавства у визначений у ньому строк.
4.2. У розпорядженні (приписі) мають бути:
1) найменування особи, якій направляється розпорядження (припис);
2) місцезнаходження особи;
3) норма законодавства, яку порушено;
4) зміст виявленого Комісією порушення;
5) посилання на дату і номер акта, в якому зафіксовано порушення;
6) строк усунення порушення та повідомлення про це Комісії;
7) дата та номер розпорядження (припису);
8) посада та прізвище особи, яка його підписала;
9) відбиток гербової печатки.
4.3. Після виконання вимог розпорядження (припису) особа зобов'язана письмово повідомити Комісію у визначений у такому розпорядженні (приписі) строк (термін).
4.4. Невиконання вимог розпорядження (припису) є підставою для застосування у визначених законодавством випадках інших заходів впливу.
5. Вимога скликання позачергових зборів
учасників фінансової установи
5.1. Вимога скликати позачергові збори учасників фінансової установи - це письмове розпорядження, що направляється з метою попередження загрози невиконання зобов'язань фінансової установи перед її учасниками, клієнтами або третіми особами у разі невжиття необхідних заходів для усунення такої загрози з боку інших органів управління фінансової установи. Вимога оформляється у формі постанови.
5.2. У постанові мають бути вказані:
1) найменування особи, якій направляється постанова;
2) місцезнаходження особи;
3) норма законодавства, яку порушено;
4) зміст виявленого Комісією порушення та заходи впливу, які застосовувалися раніше;
5) посилання на дату і номер акта, в якому зафіксовано порушення;
6) дата та номер постанови;
7) посада та прізвище особи, яка його підписала;
8) відбиток гербової печатки.
5.3. Фінансова установа, яка отримала таку вимогу, зобов'язана надіслати до Комісії інформацію про результати її розгляду не пізніше п'ятнадцятиденного строку з дня отримання вимоги із зазначенням дати скликання позачергових зборів.
6. Накладення штрафів
6.1. Штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі, але не більше одного відсотка від розміру статутного (пайового) капіталу юридичної особи суб'єкта підприємницької діяльності, що вчинила порушення.
6.2. Рішення про накладення штрафних санкцій приймається у вигляді постанови, в якій вказуються:
1) найменування особи;
2) місцезнаходження особи;
3) норма законодавства, яку порушено;
4) зміст виявленого Комісією порушення;
5) посилання на дату і номер акта, в якому зафіксовано порушення;
6) дата та номер постанови;
7) термін добровільної сплати штрафу та банківський рахунок, на який повинна бути переведена відповідна сума;
8) посада та прізвище особи, яка підписала постанову;
9) відбиток гербової печатки.
6.3. У разі несплати штрафу у строк, передбачений постановою, у добровільному порядку, він стягується Комісією в судовому порядку.
7. Тимчасове зупинення або анулювання ліцензії
на здійснення діяльності з надання фінансових послуг
7.1. Зупинення дії ліцензії - це рішення директора департаменту Комісії, відповідно до його компетенції, про заборону укладати договори з відповідними категоріями учасників ринків фінансових послуг щодо зазначеного в рішенні виду (видів) фінансових послуг з можливістю подальшого зняття такої заборони.
Ця заборона не розповсюджується на виконання вже укладених договорів.
7.2. Анулювання ліцензії - це рішення директора департаменту Комісії про заборону здійснення особою вказаного в рішенні виду (видів) фінансових послуг без права подальшого поновлення дії такої ліцензії.
7.3. Рішення про зупинення дії ліцензії або її анулювання може бути прийняте виключно після невиконання особою раніше наданого розпорядження (припису).
У рішенні мають бути зазначені:
1) найменування особи;
2) місцезнаходження (місце проживання) особи;
3) зміст виявленого Комісією порушення;
4) норма законодавства, яку порушено;
5) посилання на дату і номер акта, в якому зафіксовано порушення;
6) посилання на раніше направлене розпорядження (припис) про усунення порушення;
7) дата та номер рішення;
8) посада та прізвище особи, яка його підписала;
9) відбиток гербової печатки.
7.4. Рішення директора департаменту про зупинення дії ліцензії або її анулювання, прийняте відповідно до його компетенції, має бути схваленим Комісією протягом десяти робочих днів, починаючи з дня його винесення. У разі, коли таке рішення директора департаменту не буде схвалене Комісією у визначений строк, воно підлягає скасуванню директором департаменту.
7.5. Рішення про зупинення дії ліцензії або її анулювання набирає чинності з дня його схвалення Комісією як колегіальним органом.
7.6. Директор наглядового департаменту, відповідно до його компетенції, може прийняти рішення про поновлення дії ліцензії, якщо були усунені порушення, які стали підставою для обмеження або зупинення дії ліцензії. Таке рішення набирає чинності з дня його схвалення Комісією як колегіальним органом.
8. Відсторонення керівництва від управління фінансовою
установою та призначення тимчасової адміністрації
8.1. Відсторонення керівництва від управління фінансовою установою та призначення тимчасової адміністрації - це захід впливу, який застосовується з метою попередження загрози невиконання зобов'язань фінансової установи перед її учасниками, клієнтами або третіми особами у разі неможливості (нездатності) вжити заходів, необхідних для уникнення такої загрози, з боку органів управління фінансової установи.
Комісія має право призначити тимчасову адміністрацію фінансової установи, діяльність якої ліцензується Комісією, у разі:
1) систематичних порушень фінансовою установою законних вимог Комісії;
2) якщо фінансова установа протягом 30 робочих днів не виконує 10 і більше відсотків своїх прострочених зобов'язань;
3) арешту або набрання законної сили обвинувальним вироком щодо злочинних діянь керівників фінансової установи;
4) вчинення фінансовою установою дій щодо приховування рахунків, будь-яких активів, реєстрів, звітів, документів;
5) необгрунтованої відмови фінансової установи в наданні документів чи інформації, передбачених законом, уповноваженим особам Комісії;
6) наявності публічного конфлікту в керівництві фінансової установи;
7) наявності клопотання фінансової установи про призначення тимчасової адміністрації.
8.2. Тимчасова адміністрація приступає до виконання своїх обов'язків негайно після прийняття рішення про її призначення.
8.3. Рішення Комісії щодо застосування заходів впливу у вигляді призначення тимчасової адміністрації є виконавчим документом.
8.4. Функції тимчасової адміністрації виконують особи, які призначаються Комісією. Тимчасовим адміністратором може бути:
1) юридична особа, яка здійснює професійну діяльність щодо тимчасової адміністрації фінансових установ, надання аудиторських, юридичних або консультаційних послуг з питань функціонування ринків фінансових послуг і має не менше трьох працівників із сертифікатом Уповноваженого органу на право здійснення тимчасової адміністрації фінансової установи;
2) незалежний експерт (за договором);
3) службовець Комісії.
8.5. До участі в тимчасовій адміністрації допускаються лише особи, які мають сертифікат Комісії на право здійснення тимчасової адміністрації фінансової установи, високі професійні та моральні якості, бездоганну ділову репутацію, економічну чи юридичну освіту та досвід, необхідний для виконання функцій тимчасового адміністратора.
8.6. Комісія має право в будь-який момент усунути тимчасового адміністратора від виконання обов'язків у разі невідповідності його діяльності вимогам, установленим Законом.
8.7. Тимчасовим адміністратором не може бути особа, яка:
1) є кредитором, пов'язаною особою або учасником фінансової установи;
2) має судимість, не погашену і не зняту у встановленому законом порядку, або є обвинуваченою в кримінальній справі;
3) не виконала своїх зобов'язань перед будь-якою фінансовою установою.
8.8. Тимчасовому адміністратору заборонено:
1) здійснювати діяльність за наявності конфлікту інтересів, за винятком випадків, коли про це повідомлено Комісію і вона дозволяє продовжити роботу;
2) приймати прямо або опосередковано будь-які послуги, подарунки та інші цінності від осіб, заінтересованих у здійсненні будь-яких дій, пов'язаних з призначенням тимчасової адміністрації;
3) використовувати або дозволяти використовувати майно, яке тимчасовий адміністратор має право контролювати, у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб;
4) приймати зобов'язання від імені Комісії без її письмового дозволу;
5) розголошувати службову інформацію, якщо це не пов'язано з виконанням функцій тимчасового адміністратора.
8.9. Рішення про відсторонення керівництва від управління фінансовою установою та призначення тимчасової адміністрації приймається Комісією як колегіальним органом у формі розпорядження за поданням директора відповідного департаменту.
8.10. У розпорядженні мають бути зазначені:
1) найменування особи;
2) місцезнаходження особи;
3) підстава застосування даного заходу впливу;
4) норма законодавства, яку порушено фінансовою установою;
5) прізвище, ім'я, по батькові керівника тимчасової адміністрації;
6) дата та номер розпорядження;
7) підпис Голови або виконуючого обов'язки Голови Комісії;
8) відбиток гербової печатки.
9. Затвердження плану відновлення фінансової
стабільності фінансової установи
9.1. Затвердження плану відновлення фінансової стабільності - це рішення директора департаменту про затвердження комплексу заходів, спрямованих на оздоровлення фінансового стану фінансової установи.
План відновлення фінансової стабільності повинен містити:
1) проведення комплексної перевірки фінансово-господарської діяльності фінансової установи, у тому числі аудиторської перевірки;
2) встановлення обмеження на вільне користування та розпорядження майном;
3) встановлення обов'язкового для виконання графіка здійснення розрахунків із споживачами фінансових послуг.
9.2. Рішення про проведення санації повинно містити:
1) найменування фінансової установи та її ідентифікаційний код;
2) місцезнаходження фінансової установи;
3) підставу застосування даного заходу впливу;
4) норму законодавства, яку порушено фінансовою установою;
5) призначення комплексної перевірки та визначення її строків;
6) вказівку про залучення спеціалістів, експертів та інших осіб;
7) вказівку про повну або часткову заборону користування майном;
9) затвердження графіка розрахунків із споживачами фінансових послуг;
10) дату та номер рішення;
11) прізвище та підпис директора департаменту.
10. Порушення питання про ліквідацію фінансової установи
10.1. Порушення питання про ліквідацію фінансової установи полягає у зверненні Комісії в передбачених законом випадках (у тому числі в разі заняття діяльністю без відповідної ліцензії чи діяльністю, забороненою законом) до суду з позовом про ліквідацію фінансової установи.
10.2. Порушення питання про ліквідацію фінансової установи може бути застосоване лише у разі систематичного порушення фінансовою установою норм законодавства, якщо інше не передбачено законом.
Голова Комісії В.Суслов