ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

Про Рекомендації парламентських слухань на тему:
"Епідемія туберкульозу в Україні та шляхи її подолання"

Верховна Рада України постановляє:

1. Схвалити Рекомендації парламентських слухань на тему: "Епідемія туберкульозу в Україні та шляхи її подолання" (додаються).

2. Запропонувати Кабінету Міністрів України до 24 березня 2004 року Всеукраїнського дня боротьби із захворюванням на туберкульоз - поінформувати Верховну Раду України про стан реалізації Рекомендацій парламентських слухань на тему: "Епідемія туберкульозу в Україні та шляхи її подолання" (далі - Рекомендації).

3. Рекомендувати Раді національної безпеки і оборони України розглянути питання про стан виконання Національної програми боротьби із захворюванням на туберкульоз на 2002-2005 роки ( 643/2001 ) та здійснення інших заходів, спрямованих на подолання епідемії туберкульозу в Україні, звернувши особливу увагу на повноту та пріоритетність їх фінансування.

4. Запропонувати Генеральній прокуратурі України до 31 грудня 2003 року провести перевірку законності та обгрунтованості продажу, передачі, здачі в оренду майна та земельних ділянок, що належали або перебували в користуванні протитуберкульозних санаторіїв, закриття чи зміни профілю зазначених санаторіїв, розташованих в Автономній Республіці Крим та інших регіонах України. За результатами перевірки вжити відповідних заходів та поінформувати Верховну Раду України до 24 березня 2004 року.

5. Рахунковій палаті у першому кварталі 2005 року здійснити перевірку ефективності використання коштів Державного бюджету України, виділених на виконання Указу Президента України "Про Національну програму боротьби із захворюванням на туберкульоз на 2002-2005 роки" ( 643/2001 ) (далі Національну програму), а також коштів іноземних кредитів і грантів, наданих Україні згідно з відповідними міжнародними угодами для здійснення протитуберкульозних заходів, і поінформувати Верховну Раду України у другому кварталі 2005 року.

6. Контроль за виконанням цієї Постанови покласти на Комітет Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства.

7. Управлінню справами Апарату Верховної Ради України разом із Комітетом Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства протягом липня 2003 року забезпечити в установленому порядку видання збірки матеріалів за результатами парламентських слухань на тему: "Епідемія туберкульозу в Україні та шляхи її подолання".

Голова Верховної Ради України В.ЛИТВИН

м. Київ, 19 червня 2003 року
N 989-IV

Схвалено
Постановою Верховної Ради України
від 19 червня 2003 року N 989-IV

Рекомендації
парламентських слухань на тему: "Епідемія
туберкульозу в Україні та шляхи її подолання"

Учасники парламентських слухань на тему: "Епідемія туберкульозу в Україні та шляхи її подолання", які відбулися 19 травня 2003 року, відзначають, що в Україні в цілому сформовано законодавчу базу, необхідну для здійснення профілактичних і протиепідемічних заходів з метою недопущення масового поширення захворювань на туберкульоз. Прийнятим 5 липня 2001 року Законом України "Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз" ( 2586-14 ) створено належне правове поле. Затверджено низку інших важливих нормативно-правових актів, у тому числі відповідна Національна програма. Упродовж кількох останніх років у Державному бюджеті України окремим рядком передбачається виділення коштів на закупівлю протитуберкульозних препаратів і вакцин.

Незважаючи на це, в Україні зберігається загрозлива тенденція зростання захворюваності населення на туберкульоз, яка щорічно збільшується майже на 10 відсотків і в середньому по країні становить майже 70 випадків на 100 тисяч населення, що в 10-12 разів перевищує показники розвинених країн. А в деяких південно-східних областях (Херсонська, Миколаївська, Дніпропетровська, Луганська, Донецька, Одеська) зазначений показник сягає 80-110 випадків на 100 тисяч населення. Високою залишається й смертність від туберкульозу. За останні 11 років вона зросла з 8 до 20 випадків на 100 тисяч населення, а в деяких регіонах вона майже удвічі вища. Узагальнюючи статистичні дані, можна стверджувати, що в Україні щодня реєструються 82 нових випадки захворювання на туберкульоз, а 30 хворих умирають. За рік туберкульоз забирає життя майже у 10 тисяч наших співвітчизників.

Основними причинами, що призвели до такого масштабного поширення туберкульозу в Україні, є низький рівень життя та санітарної культури, недостатнє й неякісне харчування значних прошарків населення, зростання кількості бездомних і безробітних, недоступність медичної допомоги та ліків, занепад системи охорони здоров'я тощо. Чимало недоліків мають місце в організації та координації протитуберкульозних заходів, а також у роботі органів і закладів охорони здоров'я.

Значний вплив на формування несприятливої епідемічної ситуації із захворюваністю на туберкульоз створюють найбідніші, соціальне дезадаптовані та маргінальні групи населення, кількість яких в Україні в період затяжної економічної кризи значно зросла. Ув'язнені, мігранти, особи без певного місця проживання, хронічні хворі на алкоголізм, наркоманію тощо є саме тими групами підвищеного ризику, які відіграють вирішальну роль у поширенні туберкульозу.

Боротьба з туберкульозом в Україні ще не стала одним з пріоритетних напрямів державної політики в соціальній сфері. Не повною мірою виконуються передбачені програмами протитуберкульозні заходи як у масштабах держави, так і на місцях. Недостатню ефективність продемонструвала й створена при Кабінеті Міністрів України Міжвідомча комісія по боротьбі з туберкульозом.

Значну небезпеку щодо поширення туберкульозу становлять заклади пенітенціарної системи, із яких звільняються тисячі хворих на активні форми туберкульозу. Неефективно ведеться оздоровлення від туберкульозу тваринницьких господарств, продукція яких небезпечна для людей. Багато недоліків існує в організації та проведенні попередніх і періодичних профілактичних медичних оглядів на туберкульоз.

Недостатнє фінансування як усієї системи охорони здоров'я, так і протитуберкульозних закладів, а також заходів, визначених відповідно Національною ( 643/2001 ) та регіональними програмами, стримує запровадження нових методів раннього виявлення хворих на туберкульоз, їх повноцінного лікування та виключення з епідемічного процесу як джерел туберкульозної інфекції.

Матеріальна база та обладнання протитуберкульозних закладів, навіть порівняно з іншими закладами охорони здоров'я, є чи не найгіршими. Занепадають спеціалізовані протитуберкульозні санаторії, зменшується кількість оздоровлених на їх базі хворих, хоча для них, особливо для дітей, санаторне лікування є дуже важливим етапом на шляху до повного одужання.

Враховуючи, що епідемія туберкульозу в Україні створює реальну загрозу для національної безпеки держави, а для її подолання необхідно консолідувати та скоординувати зусилля усіх центральних і місцевих органів виконавчої влади, Верховна Рада України рекомендує:

1. Кабінету Міністрів України:

1) у сфері вдосконалення нормативно-правової бази:

у липні 2003 року розробити та подати на розгляд Верховної Ради України проекти законів України про ратифікацію Угоди про програмний грант між Глобальним фондом боротьби із СНІДом, туберкульозом і малярією та Міністерством охорони здоров'я України, а також про ратифікацію Угоди про кредит Міжнародного банку реконструкції та розвитку на боротьбу з туберкульозом та СНІДом. Вирішити питання щодо створення в апараті Міністерства охорони здоров'я України підрозділу для здійснення контролю за використанням коштів зазначених кредитів і грантів;

при розробці проекту Закону України про Державний бюджет України на 2004 рік віднести до захищених статей видатки загального фонду Державного бюджету України на фінансування Національної програми, інших заходів, спрямованих на боротьбу з туберкульозом, а також видатки на оплату комунальних послуг та енергоносіїв для протитуберкульозних закладів і звільнити протитуберкульозні санаторії від сплати податку на землю;

у другому півріччі 2003 року внести доповнення до Списку N 2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року N 36 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість у яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах", включивши до цього Списку лікарів-фтизіатрів;

у вересні 2003 року внести на розгляд Верховної Ради України проект Закону України про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо порядку обов'язкової госпіталізації до протитуберкульозних закладів певних категорій хворих на заразні форми туберкульозу;

2) з метою посилення заходів протидії епідемії туберкульозу:

активізувати роботу Міжвідомчої комісії по боротьбі з туберкульозом, утвореної згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 вересня 2000 року, а також відповідних обласних, міських і районних комісій. Вирішити питання щодо збільшення чисельності структурного підрозділу Міністерства охорони здоров'я України, що забезпечує виконання завдань Міністерства охорони здоров'я України у сфері боротьби з туберкульозом;

з урахуванням цих Рекомендацій та надходження коштів іноземних кредитів і грантів внести пропозиції щодо коректив Національної програми в частині збільшення асигнувань на зміцнення матеріально-технічної бази, забезпечення медичним та лабораторним обладнанням і кадрами протитуберкульозних закладів. Забезпечити в повному обсязі фінансування з Державного бюджету України заходів, передбачених Національною програмою ( 643/2001 );

зосередити увагу на оснащенні протитуберкульозних закладів сучасним рентгенологічним, ендоскопічним, іншим устаткуванням та обладнанням для діагностики і лікування туберкульозу, визначення чутливості його збудників до лікарських засобів. Забезпечити централізовану закупівлю зазначених устаткування та обладнання за рахунок коштів Державного бюджету України, а також коштів іноземних кредитів і грантів;

у рамках виконання Національної програми передбачити розширення наукових досліджень із питань епідеміології туберкульозу, регіональних особливостей його поширення, міграції резистентних збудників тощо, розробити науково обгрунтовану концепцію подолання епідемії туберкульозу в Україні з урахуванням соціально-економічних перетворень у суспільстві, основних напрямів реформування систем охорони здоров'я та соціального захисту населення, економічної, медичної та соціальної ефективності діяльності протитуберкульозної служби тощо. З метою забезпечення наукового супроводу діяльності протитуберкульозних закладів в умовах подолання епідемії туберкульозу передати Інститут пульмонології та фтизіатрії ім. Ф.Г. Яновського Академії медичних наук України у підпорядкування Міністерства охорони здоров'я України;

протягом 2004 року поширити на всі регіони України застосування рекомендованих Всесвітньою організацією охорони здоров'я принципів стратегії боротьби з туберкульозом "directly observed treatment, short course" (DOTS) застосування яких у Донецькій області та м. Києві дало позитивні результати;

забезпечити збереження мережі та ефективне використання ліжкового фонду протитуберкульозних санаторіїв. Розглянути питання про передачу протитуберкульозних санаторіїв у підпорядкування Міністерства охорони здоров'я України, забезпечити їх належне фінансування за рахунок коштів Державного бюджету України;

вирішити питання щодо закінчення у 2004 році будівництва в Інституті фтизіатрії та пульмонології ім. Ф.Г. Яновського Академії медичних наук України корпусу для лікування дітей, хворих на туберкульоз, а також щодо створення на базі зазначеного інституту науково-практичного відділення для лікування хворих на позалегеневі форми туберкульозу;

3) для посилення соціального захисту хворих на туберкульоз і працівників протитуберкульозних закладів:

при розробці проекту Закону України про Державний бюджет України на 2004 рік передбачити кошти на підвищення посадових окладів працівників протитуберкульозних закладів у два рази;

установити працівникам протитуберкульозних закладів, які безпосередньо обслуговують хворих на туберкульоз або працюють із матеріалом, що містить чи може містити мікобактерії туберкульозу, надбавку до заробітної плати не нижче 30 відсотків від розміру посадових окладів зазначених працівників;

забезпечувати на пільгових умовах працівників протитуберкульозних закладів путівками для щорічного оздоровлення у санаторіях системи "Укрпрофоздоровниця";

встановити пільговий тариф на проїзд до спеціалізованих санаторіїв хворих на туберкульоз, а також осіб, які супроводжують хворих на туберкульоз дітей.

2. Міністерству охорони здоров'я України:

до 25 грудня 2003 року визначити групи підвищеного ризику захворювання на туберкульоз, налагодити моніторинг обстеження цих груп і лікування виявлених хворих на туберкульоз;

забезпечити впровадження в практику обстеження сучасними мікробіологічними методами хворих, які звертаються до лікувально-профілактичних закладів загального профілю, з метою раннього виявлення туберкульозу. Налагодити обов'язкове лабораторне дослідження чутливості мікобактерій туберкульозу до початку застосування лікарських засобів;

переглянути тактику лікування хворих на туберкульоз, повніше використовувати амбулаторний метод лікування хворих із незаразними формами. Поширити досвід амбулаторного лікування хворих на туберкульоз, що забезпечує безпосередній контроль медичного працівника за кожним прийомом лікарських засобів;

оптимізувати використання ліжкового фонду, призначеного для стаціонарного лікування хворих із деструктивними формами туберкульозу;

визначити потребу та здійснити організаційні заходи для створення у протитуберкульозних стаціонарах відділень для лікування полірезистентних форм туберкульозу;

переглянути навчальні програми закладів освіти та закладів післядипломної освіти медичного профілю, розширивши вивчення фтизіатрії;

розширити в 2004 році та наступних роках підготовку в інтернатурі лікарів за спеціальностями "фтизіатрія" та "бактеріологія" для повного укомплектування зазначеними фахівцями протитуберкульозних закладів;

посилити санітарну освіту з питань профілактики туберкульозу серед найбільш вразливих груп населення, а також серед учнівської та студентської молоді.

3. Міністерству аграрної політики України:

посилити ветеринарний контроль і нагляд за тваринницькими господарствами, дрібнотоварними виробниками та переробниками тваринницької продукції, а також тваринами, що знаходяться в особистій власності громадян, за пунктами прийому молока від населення тощо з метою попередження поширення туберкульозу через тваринницьку продукцію.

4. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, обласним, Київській і Севастопольській міським радам, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській і Севастопольській міським державним адміністраціям, органам місцевого самоврядування:

вивчити реальну потребу в ліжковому фонді для стаціонарного лікування хворих на туберкульоз та провести відповідну його реструктуризацію;

протягом 2003-2004 років вжити заходів для покращення матеріально-технічної бази протитуберкульозних закладів, провести їх ремонт, забезпечити планомірне створення бактеріологічних лабораторій та переоснащення новим рентгенологічним, ендоскопічним та іншим обладнанням для діагностики та лікування туберкульозу;

повніше використати місцеві фінансові можливості, у тому числі кошти благодійних організацій, для покращення харчування хворих на туберкульоз, які лікуються у протитуберкульозних стаціонарах, довівши у 2004 році витрати на харчування до нормативів, встановлених Кабінетом Міністрів України;

створити у кожному регіоні на базі протитуберкульозних закладів стаціонари (відділення) для утримання та лікування хворих на туберкульоз із числа соціально дезадаптованих осіб, місцеві хоспіси для зазначеної категорії хворих, а також стаціонари (відділення) для лікування хворих на полірезистентні форми туберкульозу;

забезпечити безоплатний проїзд у всіх видах міського та приміського транспорту (крім таксі) працівникам протитуберкульозних закладів у межах району обслуговування, а також хворим на туберкульоз - до лікувального закладу та у зворотному напрямі - за рішенням відповідної лікарсько-консультативної комісії;

протягом 2004 року закінчити оформлення та видачу спеціалізованим санаторно-курортним закладам, незалежно від їх підпорядкування, у тому числі протитуберкульозним санаторіям, державних актів на право постійного користування земельними ділянками, включаючи пляжну зону, а також передачу до комунальної власності місцевих громад об'єктів житлового фонду, що належать зазначеним закладам;

забезпечити координацію та налагодити ефективний контроль за діяльністю громадських організацій та фондів гуманітарного спрямування, у тому числі у сфері боротьби з туберкульозом.