Пеня за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань - юридичні аспекти
та відображення в податковому і бухгалтерському обліку
Статтею 178 ЦК встановлено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) - це визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання (ст. 179 ЦК). Неустойкою (штрафом, пенею) може забезпечуватися лише дійсна вимога.
Відповідно до ст. 203 ЦК, у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання боржник зобов'язаний відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Під збитками розуміють витрати, зроблені кредитором, втрату або пошкодження його майна, а також не одержані кредитором доходи, які він одержав би, якби боржник виконав зобов'язання.
Законом або договором можуть бути передбачені такі варіанти відшкодування: стягнення тільки неустойки (штрафу, пені), але незбитків; стягнення збитків у повній сумі понад неустойку (штраф, пеню); стягнення за вибором кредитора неустойки (штрафу, пені) або збитків (ст. 204 ЦК).
Закон N 543 регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.
Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.
Відповідно до статей 1 та 2 Закону N 543, за прострочення платежу платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, встановленому за згодою сторін, а в разі затримки зарахування грошових надходжень на рахунок клієнта банки сплачують на користь одержувачів коштів пеню у розмірі, передбаченому угодою про проведення касово-розрахункових операцій. Але розмір пені, передбачений нормами цього Закону, обчислений від суми простроченого платежу, не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. З Закону N 543). Моментом виконання грошового зобов'язання є дата списання коштів з рахунка платника.
Разом з тим, сплата неустойки (штрафу, пені), встановленої на випадок прострочення або іншого неналежного виконання зобов'язання, і відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням, не звільняють боржника від виконання зобов'язання в натурі (ст. 207 ЦК).
Порядок розрахунку пені
Розгляньмо нарахування пені у разі невиконання зобов'язання за договором поставки товару на умовах передоплати. Припустімо, договором між підприємствами обумовлено сплату пені за несвоєчасну поставку товару. Покупець вчасно перерахував кошти, але постачальник затримав поставку товару.
Договір поставки передбачає, що підприємство (організація) постачальник зобов'язується передати у певні строки або строк підприємству (організації) -покупцеві у власність або в оперативне управління певні товари, а покупець - прийняти товар й оплатити його вартість за встановленою договором ціною. Ці зобов'язання за договором поставки забезпечуються неустойкою (штрафом, пенею).
На думку автора, обмеження в розмірі пені, встановлені Законом N 543, стосуються лише несвоєчасної сплати грошей. Тому покупець задля забезпечення зобов'язань може встановити будь-який розмір пені за непоставку товару.
У роз'ясненнях Вищого арбітражного суду України* зазначено, що за договором поставки, якщо іншого не передбачено договором, за невиконання або неналежне виконання зобов'язання до винної сторони застосовується залікова неустойка **.
У разі порушень інших умов договору поставки, таких як: поставка товарів неналежної якості; поставка некомплектних вузлів тощо; недопоставка чи прострочення поставки товарів, до порушника застосовуватимуться норми частини 2 статті 253 ЦК, пункту 74 Положення про поставки продукції і пункту 65 Положення про поставки товарів ***.
Обов'язок сплати-пені, яка застосовується у разі невиконання зобов'язання, виникає у боржника щодня, і така пеня може нараховуватися тільки від суми простроченого платежу.
Відповідно до ст. 72 ЦК, для окремих видів вимог, зокрема за позовами про стягнення неустойки (штрафу, пені), законодавство встановлює скорочені строки позовної давності. Такий скорочений термін, встановлений законодавством, - шість місяців. Отже, право кредитора вимагати сплатити пеню обмежене цим строком.
Згідно зі ст. 76 ЦК, перебіг терміну позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Таке право виникає, коли особа дізналася або мала дізнатися про порушення свого права.
Неустойка (штраф, пеня) - це визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Неустойкою (штрафом, пенею) може забезпечуватися лише дійсна вимога.
Отже, за договором поставки підприємство-постачальник (підприємство А) зобов'язуєтеся передати у певні строки підприємству- покупцеві (підприємству Б) певні товари, а покупець зобов'язується прийняти товари й оплатити їх вартість за встановленою договором ціною. Ці зобов'язання сторони повинні виконати належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону та договору (ст. 161 ЦК).
У вищезгаданому роз'ясненні Вищого арбітражного суду України зазначено, що чинне законодавство не передбачає будь-яких обмежень відповідальності сторін за договором поставки. Отже, у разі невиконання або неналежного виконання умов договору кожна зі сторін має право вимагати від свого контрагента, який не виконав або неналежним чином виконав зобов'язання, сплатити неустойку і відшкодувати завдані цим збитки.
Згідно зі статтею 216 ЦК, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Таким слід вважати виконання з додержанням визначених законодавством чи договором певних умов. Якщо хоча б однієї з цих "умов не додержано, то сам лише факт закінчення строку дії договору не може розцінюватись як підстава для звільнення боржника від відповідальності, зокрема за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання. Отже, пеня у зв'язку з цим має стягуватися незалежно від закінчення терміну дії договору в межах скороченого строку позовної давності (стаття 72 ЦК).
Як зазначалося вище, у разі поставки неякісної або некомплектної продукції покупець стягує з постачальника не лише встановлену неустойку (штраф), а й завдані такою поставкою збитки без урахування неустойки (штрафу) (ст. 253 ЦК).
Відповідно до статей 1 і 2 ГПК, господарський суд порушує справи за позовними заявами зацікавлених підприємств і організацій, у тому числі громадян, які провадять підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, державних та інших органів, що звертаються до господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством України.
Податковий облік
Припустімо, продавець несвоєчасно відвантажив товар покупцеві, внаслідок чого було нараховано пеню.
Сума пені як така, що не є оплатою за товари, не включається до об'єкта обкладення податком на додану вартість (адже, згідно з пп. 3.1.1 ст. З Закону про ПДВ, об'єктам обкладення ПДВ є операції з продажу товарів (робіт, послуг). Отримання пені не може вважатися ні продажем товарів, ні продажем послуг).
Що стосується податку на прибуток, то нормами пп. 4.1.6 ст. 4 Закону про прибуток передбачено: до складу валових доходів відносяться доходи з інших джерел та від позареалізаційних операцій, які включають суми штрафів та/або неустойки чи пені, одержаних за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду, арбітражного чи третейського суду.
Згідно з пп. 3.8.2 розд. З Порядку N 214, рядок 8 декларації заповнюють на підставі додатка "Е". У рядку 8.2 відображають суму штрафів та/або неустойки чи пені, одержаних за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів стягнення, суду, арбітражного чи третейського суду.
У боржника сплачена пеня не може бути віднесена до складу валових витрат, бо, відповідно до пп. 5.3.5 ст. 5 Закону про прибуток, до валових витрат не відносять витрати на сплату штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду, арбітражного або третейського суду.
Бухгалтерський облік
Відповідно до п. 7 П(С)БО 15, визнані доходи класифікують у бухгалтерському обліку за такими групами:
- дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів,робіт, послуг); інші операційні доходи;-фінансові доходи; інші доходи; надзвичайні доходи.
Склад доходів, що відносяться до відповідної групи, встановлено П(С)БО 3
Згідно з п. 21 П(С)БО 3, до інших операційних доходів відносять суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).
Таким чином, у звітному періоді при складанні Звіту про фінансові результати покупець товару при отриманні нарахованої пені повинен відобразити цей дохід у р. 060, графа 3 форми N 2.
Відповідно до Інструкції N 291, на рахунку 71 "Інші операційні доходи" узагальнюють доходи від операційної діяльності підприємства у звітному періоді. Рахунок 71 має субрахунки, зокрема 715 "Одержані штрафи, пені, неустойки", де узагальнюють інформацію про штрафи, пені, неустойки та інші санкції за порушення господарських договорів, які визнані боржником або щодо яких одержано рішення суду, арбітражного суду про їх стягнення, а також про суми з відшкодуванням зазнаних збитків.
Отже, суми отриманої пені за порушення господарських договорів відображають за кредитом субрахунка 715 у кореспонденції з дебетом субрахунка 374 "Розрахунки за претензіями", на якому ведуть облік претензій, пред'явлених постачальникам, підрядникам, транспортним та іншим організаціям, а також за пред'явленими їм та визнаними штрафами, пенею, неустойками.
Згідно з п. 20 П(С)БО 16, до інших операційних витрат включають визнані штрафи, пеню, неустойку. На рахунку 94 "Інші витрати операційної діяльності", субрахунок 948 "Визнані штрафи, пені, неустойки", ведуть облік визнаних економічних санкцій за невиконання підприємством законодавства та умов договорів. Тому боржник при сплаті пені відносить ці витрати відповідно до П(С)БО 16 на субрахунок 948 і у звітному періоді відображає в р. 090 "Інші операційні витрати", графа З форми N 2.
Приклад 1
За умовами договору підприємство А зобов'язане відвантажити товар на суму 8400 грн (у тому числі ПДВ -1400 грн) протягом трьох днів з моменту отримання передоплати.
Відповідно до укладеного договору поставки, постачальник несе відповідальність у вигляді нарахування пені в розмірі 2,3% суми договору за кожен день прострочення поставки.
Підприємство Б своєчасно перерахувало передоплату підприємству А на розрахунковий рахунок, наприклад 17 травня 2002 року. Починаючи з 20 травня 2002 р. у разі непоставки товару порушуються права кредитора.
У нашому прикладі в кредитора, тобто у підприємства Б, з початку обчислення пені минуло понад шість місяців. Тому, звертаючись до господарського суду, у позовній заяві підприємство має право вимагати пеню, нараховану за останній шестимісячний період, оскільки стосовно тієї пені, що виникла раніше цього терміну, строк позовної давності вже минув. Отже, при поданні позовної заяви пеня розраховується виходячи зі строку в шість місяців, що передують даті подання позову.
Після закінчення шестимісячного терміну, тобто починаючи з 20.11.2002 р., пеню розрахуємо таким чином (див. таблицю 1).
Таблиця 1
+--------------------------------------------------------------------------+
¦з¦Назва показника ¦Пе-¦Дні ¦Сума, грн¦
¦/¦ ¦ня ¦прострочен¦ ¦
¦п¦ ¦ ¦ня ¦ ¦
+-+-----------------------------------------------+---+----------+---------¦
¦1¦Розмір пені за кожен день прострочення ¦2,3¦ ¦ ¦
¦ ¦поставки, встановлений у договорі у відсотках ¦% ¦ ¦ ¦
¦ ¦(%) ¦ ¦ ¦ ¦
+-+-----------------------------------------------+---+----------+---------¦
¦2¦Сума заборгованості, грн ¦ ¦ ¦ 8400,00 ¦
+-+-----------------------------------------------+---+----------+---------¦
¦3¦Кількість днів прострочення виконання ¦ ¦ 185 ¦ ¦
¦ ¦зобов'язання ¦ ¦ ¦ ¦
+-+-----------------------------------------------+---+----------+---------¦
¦4¦ Одноденний розмір пені, ¦193¦ ¦ ¦
¦ ¦грн (ряд. 2 х ряд. 1 х 100) ¦,20¦ ¦ ¦
+-+-----------------------------------------------+---+----------+---------¦
¦5¦Сума пені за весь період прострочення ¦ ¦ ¦ 35742,00¦
¦ ¦виконання зобов'язання (ряд. 3 х ряд. 4) ¦ ¦ ¦ ¦
+--------------------------------------------------------------------------+
Якщо підприємство Б подаватиме позовну заяву будь-якого числа у грудні, то пеня розраховуватиметься за період з червня по грудень. Тобто максимальний термін для обчислення пені дорівнюватиме шести місяцям.
Стаття 84 ЦК визначає: із закінченням строку позовної давності за головною вимогою вважається, що строк позовної давності минув і за додатковою вимогою (неустойка, поручительство тощо). Перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права (ст. 76 ЦК).
Загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки (ст. 71 ЦК).
Таким чином, якщо стосовно основного боргу строк позовної давності (три роки) минув, то кредитор позбавлений змоги стягти через суд як суму основного боргу, так і суму неустойки, якщо при цьому не було поважних причин для звернення з позовом до суду щодо погашення боргу.
Використовуючи дані прикладу, наведемо бухгалтерський та податковий облік розглянутих операцій у таблиці 2.
Таблиця 2
+---------------------------------------------------------------------------+
¦N ¦ ¦Бухгалтер¦Сума ¦Податковий ¦
¦з/¦ Зміст операції облік ¦ський ¦ ¦облік ¦
¦ п¦ ¦ облік ¦ ¦ ¦
¦ ¦ +---------¦ +-----------¦
¦ ¦ ¦Дт ¦Кт ¦ ¦ВД ¦ВВ ¦
+---------------------------------------------------------------------------¦
¦ Підприємство Б ¦
+---------------------------------------------------------------------------¦
¦1 ¦Перераховано передоплату постачальнику ¦371 ¦ 311¦8400,¦ - ¦7000,¦
¦ ¦ ¦ ¦ ¦00 ¦ ¦00 ¦
+--+--------------------------------------------+----+----+-----+-----+-----¦
¦2 ¦ Відображено податковий кредит (ПДВ) ¦641 ¦ 644¦1400,¦ - ¦ - ¦
¦ ¦ ¦ ¦ ¦00 ¦ ¦ ¦
+--+--------------------------------------------+----¦----+-----+-----+-----¦
¦3 ¦Нараховано пеню за несво єчасне виконання ¦374 ¦715 ¦35742¦ ¦ ¦
¦ ¦зобов'язань ¦ ¦ ¦,00 ¦ - ¦ - ¦
+-----------------------------------------------+----+----+-----+-----+-----¦
¦ 4¦Отримано суму нарахованої пені ¦311 ¦374 ¦35742¦35742¦ - ¦
+--+--------------------------------------------+----+----+-----+-----+-----¦
¦5 ¦Отримано від постачальника товар ¦ 281¦631 ¦7000 ¦ - ¦ - ¦
+--+--------------------------------------------+----+----+-----+-----+-----¦
¦ 6¦Списано ¦644 ¦631 ¦1400,¦ - ¦ - ¦
¦ ¦податкові зобов'язання ¦ ¦ ¦ 00 ¦ ¦ ¦
+--+--------------------------------------------+----+----+-----+-----+-----¦
¦7 ¦Відображено зарахування заб- ¦631 ¦371 ¦8400,¦ - ¦ - ¦
¦ ¦ оргованостей ¦ ¦ ¦ 00 ¦ ¦ ¦
+---------------------------------------------------------------------------¦
¦ Підприємство А ¦
+---------------------------------------------------------------------------¦
¦1 ¦ Отримано передоплату за товар ¦311 ¦681 ¦8400,¦7000 ¦ - ¦
+--+--------------------------------------------+----+----+-----+-----+-----¦
¦2 ¦ Відображено податкові зобов'язання ¦643 ¦681 ¦1400 ¦ - ¦ ¦
¦ ¦ щодо ПДВ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ - ¦
+--+--------------------------------------------+----+----+-----+-----+-----¦
¦3 ¦ Визнано пеню за недобросовісне ¦948 ¦685 ¦35742¦ - ¦ - ¦
¦ ¦ виконання умов договору ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
+--+--------------------------------------------+----+----+-----+-----+-----¦
¦4 ¦ Перераховано пеню ¦685 ¦311 ¦35742¦ - ¦ - ¦
+-----------------------------------------------+----+----+-----+-----+-----¦
¦5 ¦ Відвантажено товар ¦361 ¦702 ¦8400,¦ - ¦ - ¦
¦ ¦ ¦ ¦ ¦00 ¦ ¦ ¦
+--+--------------------------------------------+----+----+-----+-----+-----¦
¦6 ¦ Списано податкові зобов'язання ¦702 ¦643 ¦1400,¦ - ¦ - ¦
+--+--------------------------------------------+----+----+-----+-----+-----¦
¦7 ¦ Списано собівартість ¦902 ¦281 ¦7000,¦ - ¦ - ¦
¦ ¦ товару. ¦ ¦ ¦00 ¦ ¦ ¦
+--+--------------------------------------------+----+----+-----+-----+-----¦
¦8 ¦Списано собівартість товару на ¦791 ¦902 ¦7000,¦ - ¦ - ¦
¦ ¦фінансові результати ¦ ¦ ¦00 ¦ ¦ ¦
+--+--------------------------------------------+----+----+-----+-----+-----¦
¦9 ¦ Списано чистий дохід на фінансові ¦702 ¦791 ¦7000,¦ - ¦ - ¦
¦ ¦ результати ¦ ¦ ¦00 ¦ ¦ ¦
+---------------------------------------------------------------------------+
Приклад 2
Припустімо, підприємство Б своєчасно не розрахувалося з підприємством А за відвантажений товар. За домовленістю сторін (укладена додаткова угода) на погашення заборгованості з пені підприємство Б поставить товар підприємству А.
Згідно з п. 1.31 ст. 1 Закону про прибуток, продаж товарів - будь-яка операція, яка здійснюється згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, якими передбачено передачу прав на такі товари за плату або компенсацію.
Валовий дохід - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах (п. 4.1 ст. 1 Закону про прибуток). Відповідно до п. 5.9 ст. 5 Закону про прибуток, платник податку веде облік приросту (убутку) балансової вартості купованих товарів (крім активів, що підлягають амортизації, цінних паперів та деривативів), матеріалів, сировини, комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного кварталу перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного кварталу, різниця віднімається від суми валових витрат платника податку у такому звітному кварталі. У разі коли вартість таких запасів на початок звітного кварталу перевищує їх вартість на-кінець того ж звітного кварталу, різниця додається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.
Отже, після відвантаження товару (перша подія) у підприємства Б виникають валові доходи та податкові зобов'язання з ПДВ і, відповідно до п. 5.9 Закону про прибуток, на суму відвантаженого товару збільшується сума валових витрат. У підприємства А після отримання товару виникнуть валові витрати та податковий кредит з ПДВ.
У бухгалтерському обліку у підприємства А значиться дебіторська заборгованість з пені, що нарахована підприємству Б за несплату поставленого товару, і кредиторська заборгованість за товар, отриманий на погашення цієї заборгованості.
У підприємства Б усе буде навпаки. За товар, відвантажений на погашення заборгованості з пені, - дебіторська заборгованість, а з нарахованої пені за порушення зобов'язання перед підприємством А - кредиторська заборгованість.
Доцільно буде нагадати норму ст. 219 ЦК, якою визначено, що зобов'язання припиняється збігом боржника і кредитора в одній особі.
Таким чином, у підприємства А та у підприємства Б за збігом боржника і кредитора в одній особі припиняються зобов'язання. Для припинення зобов'язань треба укласти додаткову угоду. Укладання угоди про припинення зобов'язань є другою подією до додаткової угоди про погашення заборгованості з пені.
Якщо звернутися до п. 1.19 ст. 1 Закону про прибуток, де визначено, що "бартер (товарний обмін) - господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій формі, іншій, ніж грошова, включаючи будь-які види зарахування та погашення взаємної заборгованості", то ці операції можна вважати бартерними.
Бухгалтерський та податковий облік зазначених операцій див. у таблиці З
Таблиця З
+-------------------------------------------------------------------------+
¦N¦ ¦Бухгалтер.¦Сума ¦Податковий ¦
¦з¦ Зміст операції ¦ облік ¦ ¦облік ¦
¦/¦ +----------¦ +---------------¦
¦п¦ ¦Д-т ¦К-т ¦ ¦ ВД ¦ ВВ ¦
+-------------------------------------------------------------------------¦
¦ Підприємство Б ¦
+-------------------------------------------------------------------------¦
¦1¦Відвантажено товар на погашення ¦377 ¦702 ¦35742¦29785¦ - ¦
¦ ¦заборгованості з пені ¦ ¦ ¦ ,00 ¦ ,00 ¦ ¦
¦2+--------------------------------------+-----+-----+-----+-----+--------¦
¦ ¦Відображено податкові зобов'язання з ¦702 ¦641 ¦5957,¦ - ¦ - ¦
¦ ¦ПДВ ¦ ¦ ¦ 00 ¦ ¦ ¦
+-+--------------------------------------+-----+-----+-----+-----+--------¦
¦3¦Списано собівартість товару ¦902 ¦281 ¦29785¦ - ¦ * ¦
¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ,00 ¦ ¦ ¦
+-+--------------------------------------+-----+-----+-----+-----+--------¦
¦4¦Відображено зарахування ¦685 ¦377 ¦35742¦ - ¦ - ¦
¦ ¦заборгованостей ¦ ¦ ¦ ,00 ¦ ¦ ¦
+-+--------------------------------------+-----+-----+-----+-----+--------¦
¦5¦Списано собівартість товару на ¦791 ¦902 ¦29785¦ - ¦ - ¦
¦ ¦фінансові результати ¦ ¦ ¦ ,00 ¦ ¦ ¦
+-+--------------------------------------+-----+-----+-----+-----+--------¦
¦6¦Списано чистий дохід на фінансові ¦702 ¦791 ¦35742¦ - ¦ - ¦
¦ ¦результати ¦ ¦ ¦ ,00 ¦ ¦ ¦
+-------------------------------------------------------------------------¦
¦ Підприємство А ¦
+-------------------------------------------------------------------------¦
¦1¦Отримано товар на погашення ¦281 ¦685 ¦29785¦ - ¦29785,00¦
¦ ¦заборгованості з пені ¦ ¦ ¦ ,00 ¦ ¦ ¦
+-+--------------------------------------+-----+-----+-----+-----+--------¦
¦2¦Відображено податковий кредит (ПДВ) ¦641 ¦685 ¦5957,¦ - ¦ - ¦
¦ ¦ ¦ ¦ ¦ 00 ¦ ¦ ¦
+-+--------------------------------------+-----+-----+-----+-----+--------¦
¦3¦Відображено зарахування зобов'язань ¦685 ¦377 ¦35742¦ - ¦ - ¦
¦ ¦за отриманий товар з нарахованої пені ¦ ¦ ¦ ,00 ¦ ¦ ¦
+-------------------------------------------------------------------------¦
¦ * - Пункт 5.9 ст. 5 Закону про прибуток. ¦
+-------------------------------------------------------------------------+
Нормативна база
1. ЦК - Цивільний кодекс Української РСР, зі змінами і доповненнями.
2. ГПК - Господарський процесуальний кодекс України, зі змінами і доповненнями.
3. Закон про прибуток - Закон України від28.12.94 р. N 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" у редакції Закону України від 22.05.97 р. N 283/97-ВР, зі змінами і доповненнями.
4. Закон про ПДВ - Закон України від 03.04.97 р. N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", зі змінами і доповненнями.
5. Закон N 543 - Закон України від 22.11.96 р. N 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
6. П(С)БО 3 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. N 87, зі змінами і доповненнями.
7. П(С)БО 15 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затверджене наказомМіністерства фінансів України від 29.11.99 р. N 290, зі змінами і доповненнями.
7. П(С)БО 16 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 р. N 290, зі змінами і доповненнями.
9. Інструкція N 291 - Інструкція про використання Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій,затверджена наказом Міністерства фінансів України від 31.11.99 р. N 291.
10. Порядок N 214 - Порядок складання декларації про прибуток підприємства, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 08.07.97 р. N 214 (у редакції наказу ДПА України від 21.01.98 р. N 37), зі змінами і доповненнями.
* - Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 30.03.95 р. N 02-5/218 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань за договорами поставки" (зі змінами і доповненнями).
** - Залікова неустойка - якщо збитки за невиконання або неналежне виконання зобов'язання відшкодовуються в частині, не покритій неустойкою (штрафом, пенею).
"Киевский бухгалтер" N 11 (101), 16 апреля 2003 г.
Подписной индекс 22259