Податковий та бухгалтерський облік
сумнівної та безнадійної дебіторськоє заборгованості
Податковий облік
Спочатку визначимося з термінами "сумнівна заборгованість" та "безнадійна заборгованість". Податковим законодавством визначення терміну "сумнівна заборгованість" не надано. Відповідно до П(С)БО 10 "Дебіторська заборгованість":
сумнівна заборгованість - сума дебіторської заборгованості, що виникає в ході нормального операційного циклу, щодо якої існує невпевненість, що вона буде погашена боржником.
Відповідно до пункут 1.25 ст. 1 Закону про прибуток безнадійною є заборгованість, яка відповідає будь-якій з наведених нижче ознак:
- заборгованість за зобов'язаннями, за якою минув строк позовної давності;
- заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна фізичної чи юридичної особи, оголошеної банкрутом у встановленому законодавством порядку, або юридичної особи, що ліквідується;
- заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних від продажу на відкритих аукціонах (публічних торгах) майна позичальника, переданого у заставу як забезпечення зазначеної заборгованості, за умови, що інші юридичні дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника не призвели до повного покриття заборгованості;
- заборгованість, стягнення якої стало неможливим в результаті дії обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажору), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;
- прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також визнаних у судовому порядку безвісти відсутніми, померлими або недієздатними, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі.
Під заборгованістю за зобов'язаннями, за якими минув строк позовної давності, слід розуміти заборгованість, з дати виникнення якої минуло три роки. Статтею 71 Цивільного кодексу встановлений строк для захисту права за позовом особи (позовна давність), який становить три роки.
Питанню врегулювання сумнівної заборгованості (отримання розрахунку від покупця чи визнання заборгованості безнадійною) та наслідкам цих врегулювань для податкового обліку присвячений пункт 12.1 ст. 12 Закону про прибуток.
До моменту визнання заборгованості безнадійною у платника податків є ряд можливостей не сплачувати податок на прибуток від реалізації товарів (робіт, послуг), за які дебітор не розрахувався. Для податкового обліку застосовується термін "затримка без погодження з платником податків оплати вартості відвантажених товаров (робіт, послуг)". Якщо, виходячи з умов договору, покупець затримує оплату вартості відвантажених товарів (робіт, послуг) і не узгодив це з продавцем, то продавець має право звернутися до суду (арбітражного суду) з заявою про стягнення заборгованості з такого покупця або про визнання покупця банкрутом. В цьому випадку, а також у випадку , якщо за поданням платника податків нотаріус вчинив виконавчий напис про стягнення боргу з покупця чи стягнення заставленого майна, ви маєте право на зменшення суми валового доходу в цьому звітному періоді в сумі, оплата якої затримується покупцем.
Повідомлення про зменшення валового доходу та копія рішення суду про прийняття справи до провадження надсилається податковому органу за правилами, які встановлені наказом N 256.
Однак зверніть увагу: Законом про прибуток встановлено, що у разі, коли на протязі наступних податкових періодів суд (арбітражний суд) не задовольняє з вини платника податку позов або задовольняє його частково, такий платник зобов'язаний збільшити валовий дохід відповідного податкового періоду на вартість відвантажених товарів (робіт, послуг) або й частину, що не визнана судом чи арбітражним судом. Крім того, доведеться нарахувати пеню, виходячи з діючої на той момент облікової ставки НБУ, збільшеної в 1,2 рази.
Якщо платник скористається своїм правом оскаржити рішення суду чи арбітражного суду, валові доходи до прийняття судовим органом остаточного рішення збільшувати не потрібно.
Коли на підставі рішення суду покупець відшкодовує сумнівну заборгованість, Закон про прибуток зобов'язує платника податку збільшити валовий дохід на суму відшкодування.
Якщо ж на підставі рішення суду покупець протягом тридцяти календарних днів не відшкодовує покупцю суму заборгованості, останній має право звернутися до суду чи арбітражного суду з позовом про визнання покупця банкрутом. На час судового розгляду валові доходи продавця не збільшуються.
У разі визнання покупця банкрутом доведеться зачекати до кінця процедури банкрутства, аж до моменту розподілу активів покупця. У разі погашення заборгованості у продавця виникають валові доходи. У разі непогашення заборгованості через недостатність активів платника, тдка заборгованість переходить в розряд безнадійної. Оподаткування у цьому разі відбувається відповідно до підпункту 5.2.8 п. 5.2 ст. 5 Закону про прибуток . Про це мова буде йти далі.
Як ми побачили, при дотриманні перелічених вище процедур щодо сумнівної заборгованості платник податку має можливість аж до визнання заборгованості безнадійною чи до погашення такої заборгованості боржником не сплачувати податок на прибуток з таких сум. Всі вищенаведені норми стосуються тільки сумнівної заборгованості за відвантажені товари (роботи, послуги) і не стосуються сумнівної заборгованості по поставкам товарів (робіт, послуг) за перерахованими платником податків авансами. Це є звичним, адже за перерахованими авансами в податковому обліку виникають валові витрати. А ми розглянули процедуру, яка стосується зменшення валових доходів.
На жаль, Закон про ПДВ не дозволяє у разі визнання заборгованості сумнівною зменшувати податкові зобов'язання з ПДВ до моменту погашення за боргованості чи визнання її безнадійною. Податкові зобов'язання з ПДВ, відповідно до підпункту 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону про ПДВ, виникають в податковому періоді, протягом якого відбувається будь-яка з подій, яка сталася раніше:
- або відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку;
- або зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, а у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти оприбуткування їх в касі підприємства.
А тепер розглянемо, які коригування валових доходів та податкових зобов'язань з ПДВ чи валових витрат та податкового кредиту (у разі дебіторської заборгованості у вигляді поставки товарів (робіт, послуг) за перерахованими платником податку авансами) податкове законодавство дозволяє здійснювати у разі визнання заборгованості покупця чи продавця (у разі перерахування платником податку авансів) перед платником податку безнадійною.
Підунктом 5.2.8 п. 5.2 ст. 5 Закону про прибуток дозволено включення до валових витрат сум безнадійної заборгованості в частині, що не була віднесена до валових витрат, у разі коли відповідні заходи щодо стягнення таких боргів не призвели до позитивного наслідку, а також сум заборгованості, стосовно яких закінчився строк позовної давності.
З тексту даного Закону випливає, що умови по віднесенню на валові витрати заборгованості після того, як відповідні міри по стягненню заборгованості не призвели до позитивного результату, не відносяться до сум заборгованості, за якою вичерпався строк позовної давності.
При застосуванні підпункту 5.2.8 п. 5.2 ст. 5 Закону про прибуток слід враховувати, що відповідно до пункту 22.1 та пункту 22.2 ст. 22 Закону про прибуток вказаний Закон застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, які отримані і проведені з 01.07.97 р.
Таким чином, відповідно до норм Закону про прибуток до валових витрат можливо віднести:
- суму безнадійної заборгованості, яка виникла після 01.07.97 р., в частині, що не була віднесена до валових витрат, у разі коли відповідні заходи щодо стягнення таких боргів не призвели до позитивного наслідку;
- суму заборгованості, яка виникла після 01.07.97 р., стосовно якої закінчився строк позовної давності, в частині, що не була віднесена до валових витрат.
Розглянемо перше обмеження - обмеження щодо терміну виникнення заборгованості після 01.07.97 р. У бухгалтерів часто виникають питання щодо можливості віднесення до валових витрат безнадійної дебіторської заборгованості, яка виникла до 01.07.97 р. Адже ті підприємства, які до 01.07.97 р. вели облік реалізації та, відповідно, доходів за відвантаженням товарів (робіт, послуг), всю суму відвантаження обкладали податком на прибуток (за нормами Закону, який діяв до 01,07.97р.). То чому ж суму такої безнадійної заборгованості не можна віднести до валових витрат після вичерпання терміну позовної давності чи у разі, якщо вона визнана безнадійною з інших підстав?
Проти цього неодноразово висловлювалась і ДПАУ, наприклад, в листі від 12 .04.00 р. N 1900/6/ 15-1116. Аргументом ДПАУ був пункт 22.2 Закону України, який передбачає, що чинна редакція Закону: "...застосовується піц час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, які отримані і проведені з 1 липня 1997року". Але ж до 01.07.97 р. виникла лише дебіторська заборгованість, а не витрати. Останні стали такими лише після строку закінчення позовної давності, тобто після 01.07.97 р. Тому лист ДПАУ від 23.06.01 р. N 8343/7/15-1117 вже дозволяє відносити до валових витрат безнадійну дебіторську заборгованість, яка виникла до 01.07.97 р.
Цікаво, що ДПАУ погодилась з включенням такої заборгованості лише за декілька днів до того, як чинній редакції Закону виповнилось три роки. Тобто коли в більшості платників податків питання вже втратило актуальність. Але ті платники податків, які насмілились включати дебіторську заборгованість, яка виникла до 01.07.97 р., до валових витрат, виграли. Для цього окремим платникам податків довелось відстоювати свою позицію в суді. Наприклад, Постановою Вищого господарського суду України від 17.01.01 р. N 1 /4/605 визнано правомірним включення згаданої дебіторської заборгованості до валових витрат.
Поговоримо про друге обмеження - обмеження щодо включення до валових витрат сум безнадійної заборгованості, встановлене підпунктом 5.2.8 п. 5.2 ст . 5 Закону про прибуток, а саме: при включенні безнадійної заборгованості до валових витрат необхідно перевірити, чи не була безнадійна заборгованість віднесена до валових витрат раніше.
Нехай сума заборгованості виникла після 01.07.97 р., і вона є безнадійною . Для того, щоб ми могли без вагань включити таку заборгованість до валових витрат, ми повинні ще перевірити, чи не була сума такої заборгованості включена до складу валових витрат раніше.
Зокрема, якщо буде йти мова про перераховані аванси на придбання товарів (робіт, послуг), які в подальшому не поставлені дебітором, то відповідно до пункту 11.2 ст. 11 Закону про прибуток за першою подією - датою списання коштів з банківського рахунку - сума такого авансу збільшила валові витрати підприємства. Це і є та ситуація, коли сума безнадійної дебіторської заборгованості була включена до валових витрат раніше. Тому відповідно до підпункту 5.2.8 п. 5.2 ст. 5 Закону про прибуток до валових витрат її включати не можна. Повторне включення цієї суми до валових витрат приведе до заниження об'єкта оподаткування.
I якщо вже мова зайшла про аванси, товари (роботи, послуги), на протязі трьох років за які не отримані кошти, або якщо з інших причин заборгованість визнана безнадійною, то факт придбання таких товарів та їх використання в господарській діяльності підприємства в даному випадку відсутній. Відповідно до пункту 5.1 ст. 5 Закону про прибуток валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника в грошовій, матеріальній та нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником для їх подальшого використання в своїй господарській діяльності. Враховуючи вищевикладене, віднесення вартості непридба-них товарів (робіт, послуг) до валових витрат суперечить нормам Закону про прибуток, В даному випадку підприємству ще необхідно буде провести коригування задекларованих валових витрат на суму перерахованого авансу шляхом їх зменшення. Таким чином , якщо таке коригування підприємством проведено, дебіторська заборгованість в сумі перерахованого авансу може бути віднесена до складу валових витрат після вичерпання терміну позовної давності або в періоді визнання такої заборгованості безнадійною.
Звернемо увагу ще на один нюанс. Підпунктом 11.3.5 п. 11.3 ст. 11 Закону про прибуток визначено, що датою збільшення валового доходу у разі продажу товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата надходження таких коштів на розрахунковий рахунок платника податків, тобто сума дебіторської заборгованості (несплаченої частини відвантаження) не відносилася до складу валових доходів. I хоч Законом про прибуток не передбачена норма щодо невіднесення до складу валових витрат безнадійної дебіторської заборгованості, яка рахується за бюджетними установами, однак над питанням доцільності віднесення такої заборгованості до валових витрат варто подумати.
Ще одне питання, яке доволі часто задають бухгалтери, - з ПДВ чи без ПДВ безнадійна дебіторська заборгованість відноситься на валові витрати? З цього приводу є різні точки зору.
Будемо мислити логічно. На рахунках 371 "Розрахунки за виданими авансами" та 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями" враховуються суми дебіторської заборгованості за виданими авансами та дебіторської заборгованості за відвантаженими товарами (роботами, послугами), які включають податок на додану вартість. Це дійсно так. Але відповідно до підпункту 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону про прибуток до валових витрат відносяться суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), встановлених Законом України "Про систему оподаткування", за винятком податків, зборів (обов'язкових платежів), передбачених підпунктами 5.3.3 та 5.3.4 Закону про прибуток. Тобто крім податку на додану вартість. Податок на додану вартість відноситься до валових витрат тільки у разі здійснення операцій платника податку з неплатником податку. Тому безнадійна заборгованість включається до валових витрат без врахування ПДВ. Як буде розглянуто далі, податок на додану вартість у разі списання безнадійної заборгованості коригується окремо.
Що стосується відображення в податковому обліку сум ПДВ за безнадійною заборгованістю, то розглянемо чотири випадки.
Для підприємств, які обчислювали ПДВ за першою подією
Перший: безнадійною визнана заборгованість по відвантаженим товарам (роботам, послугам) (при відвантаженні суму ПДВ було включено до податкових зобов'язань).
Другий: безнадійною визнана заборгованість по перерахованим авансам (при перерахуванні грошових коштів суму ПДВ було включено до податкового кредиту).
Для підприємств, які обчислювали ПДВ за касовим методом (продавці теплової енергії, природного газу та інші, відповідно до пункту 11.11 ст. 11 Закону про ПДВ).
Третій: безнадійною визнана заборгованість по відвантаженим товарам ( роботам, послугам) (при відвантаженні податкові зобов'язання не виникали).
Четвертий: безнадійною визнана заборгованість по перерахованим авансам ( при перерахуванні грошових коштів суму ПДВ було включено до податкового кредиту).
Як бачимо, другий і четвертий випадок щодо оподаткування співпадають. То й коригування раніш задекларованого податкового кредиту в періоді визнання заборгованості безнадійною будуть однакові.
Розглянемо більш детально вказані випадки.
Перший: безнадійною визнана заборгованість по відвантаженим товарам ( роботам, послугам) (при відвантаженні суму ПДВ було включено до податкових зобов'язань).
Пунктом 4.5 ст. 4 Закону про ПДВ передбачено, що у разі, коли після продажу товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації за продаж товарів (робіт, послуг), в тому числі у зв'язку з визнанням боргу покупця безнадійним у порядку, визначеному законодавством України, податок, нарахований у зв'язку з таким продажем, перераховується відповідно до змін бази оподаткування.
Таким чином, продавець має право на зменшення суми податкового зобов'язання з відвантажених товарів (робіт, послуг) в період визнання боргу безнадійним чи за вичерпання терміну позовної давності по такій заборгованості. Відповідно до Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.97 р. N 165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.97 р. за N 233/2037 (із змінами та доповненнями), продавець товарів (робіт, послуг) виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної у двох примірниках за формою згідно з додатком N 2 до податкової накладної. Оригінал розрахунку надається покупцю.
Другий, четвертий: безнадійною визнана заборгованість за перерахованими авансами (при перерахуванні грошових коштів суму ПДВ було включено до податкового кредиту).
Враховуючи, щодо моменту визнання заборгованості безнадійною чи до вичерпання строку позовної давності відвантаження товарів (робіт, послуг) постачальником не здійснено, то на суму ПДВ, яка відноситься до перерахованого авансу, повинен бути відко-ригований задекларований в періоді перерахування авансу платником податковий кредит.
Однак, в цій ситуації норми пункту 4.5 ст. 4 Закону про ПДВ щодо перегляду продавцем і покупцем сум податкових зобов'язань шляхом виписування розрахунку коригування до податкової накладної застосовувати не можна, оскільки дана ситуація не передбачена вказаним пунктом.
Відповідно, коригування податкового кредиту повинно проводитися на підставі бухгалтерської довідки, яку складає платник податку.
Відповідно до пункту 5.1 ст. 5 Закону N 2181, у разі якщо в наступних податкових періодах платником самостійно виявлені помилки, які містилися в раніш наданих податкових деклараціях, платник зобов'язаний надати нову податкову декларацію, яка містить виправлені помилки.
Однак в нашій ситуації пункт 5.1 Закону N 2181 також застосовувати було б несправедливо по відношенню до платника податку, оскільки на момент декларування ним податкового кредиту за перерахованими авансами помилки не було. Моментом виникнення помилки, на думку автора, буде той податковий період, в якому заборгованість стала безнадійною. Тому функцію уточненої податкової декларації (вимоги до надання такої у разі самостійно виявленої помилки містить пункт 5.1 ст. 5 Закону N 2181) зможе виконати податкова декларація з ПДВ за період, в якому заборгованість визнана безнадійною. Про сплату недоїмки та штрафу в розмірі 10 відсотків (передбачено статтями 16 та 17 Закону N 2181), на думку автора, мова йти не може, адже показники попередніх податкових періодів не коригуються.
Третій: безнадійною визнана заборгованість по відвантаженим товарам (роботам, послугам) (при відвантаженні податкові зобов'язання не виникали).
Нагадаємо, що мова йде в даному випадку про підприємства, які ПДВ обчислюють за касовим методом. Тобто в момент відвантаження товарів (робіт, послуг) податкові зобов'язання з ПДВ у продавця не виникали. Тоді і коригування ПДВ в момент переходу заборгованості в розряд безнадійної проводити не потрібно.
Бухгалтерський облік
1. Якщо підприємством не створювався резерв сумнівних боргів, суми безнадійної дебіторської заборгованості відносяться до інших операційних витрат згідно з пунктом 20 П(С)БО 16 "Витрати" та відображаються по дебету субрахунку 944 "Сумнівні та безнадійні борги" з кредитом рахунків обліку заборгованості.
2. У тому випадку, якщо підприємством створювався резерв сумнівних боргів, сума безнадійної дебіторської заборгованості за продукцію (товари, роботи, послуги) в межах створеного резерву списується за рахунок такого резерву. Така операція відображається по дебету рахунку 38 "Резерв сумнівних боргів" з кредитом рахунку 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками". Якщо суми нарахованого резерву недостатньо для покриття всієї суми заборгованості, безнадійна дебіторська заборгованість за продукцію (товари, роботи, послуги ) списується з активів на інші операційні витрати. Якщо резерву нараховано більше, ніж сума непогашеної безнадійної заборгованості, залишок резерву після списання заборгованості включається до складу інших операційних доходів.
Безнадійна дебіторська заборгованість, не пов'язана з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), списується з балансу з відображенням втрат у складі інших операційних витрат по дебету рахунку 944 "Сумнівні та безнадійні борги". Вищевказаний порядок списання безнадійної дебіторської заборгованості встановлено П(С)БО 10 "Дебіторська заборгованість".
Зазначимо, що доцільність, метод і терміни нарахування резерву сумнівних боргів підприємство обирає самостійно, як елемент облікової політики.
Для зручності представимо вищевикладене в вигляді таблиці.
Через дріб представлений варіант проводки для підприємств, які не використовують клас 9.
+---------------------------------------------------------------------------+
¦ Варіант 1. Резерв сумнівних боргів не створювався: ¦
+---------------------------------------------------------------------------¦
¦ N ¦ Назва операції. ¦ Бухгалтерський облік ¦
¦п/п¦ Сума (грн.) +-------------------------------------¦
¦ ¦ ¦ Дт ¦ Кт ¦
+---+---------------------------------+------------------+------------------¦
¦1. ¦Виникнення дебіторської ¦361,373,363 ¦701, 742, 701, ¦
¦ ¦заборгованості - 1200 грн. ¦ ¦702, 712 ¦
+---+---------------------------------+------------------+------------------¦
¦2. ¦Відображається податкове ¦701, 702, 712, 742¦643 ¦
¦ ¦зобов'язання з ПДВ - 200 грн. ¦ ¦ ¦
+---+---------------------------------+------------------+------------------¦
¦3. ¦Відображається відвантаження ¦972/84, 901/791, ¦10,11,12,26,28,20,¦
¦ ¦готової продукції - 1200 грн. ¦902, 943 ¦ 22 ¦
+---+---------------------------------+------------------+------------------¦
¦4. ¦Визнання сумнівної ¦944 ¦361,373, 363 ¦
¦ ¦заборгованості безнадійною - ¦ ¦ ¦
¦ ¦1000 грн. ¦ ¦ ¦
+---+---------------------------------+------------------+------------------¦
¦5. ¦Зменшено заборгованість покупців ¦361, 373, 363 ¦643 ¦
¦ ¦на суму ПДВ (методом "червоне ¦ ¦ ¦
¦ ¦сторно") - 200 грн. ¦ ¦ ¦
+---+---------------------------------+------------------+------------------¦
¦6. ¦Відображення списаної ¦071 ¦ ¦
¦ ¦безнадійної заборгованості - ¦ ¦ ¦
¦ ¦1200 грн. ¦ ¦ ¦
+---------------------------------------------------------------------------¦
¦ Варіант 2. При створенні резерву сумнівних боргів: ¦
+---------------------------------------------------------------------------¦
¦4. ¦Визнання дебіторської ¦944 ¦38 ¦
¦ ¦заборгованості сумнівною - 1000 ¦ ¦ ¦
¦ ¦грн. ¦ ¦ ¦
+---+---------------------------------+------------------+------------------¦
¦4.1¦Визнання сумнівної ¦38 ¦361, 373, 363 ¦
¦ ¦заборгованості безнадійною - ¦ ¦ ¦
¦ ¦1000 грн. ¦ ¦ ¦
+---+---------------------------------+------------------+------------------¦
¦5. ¦Зменшено заборгованість покупців ¦361,373,363 ¦643 ¦
¦ ¦на суму ПДВ (методом "червоне ¦ ¦ ¦
¦ ¦сторно" - 200 грн. ¦ ¦ ¦
+---+---------------------------------+------------------+------------------¦
¦6. ¦Відображення списаної ¦071 ¦ ¦
¦ ¦безнадійної заборгованості - ¦ ¦ ¦
¦ ¦1200 грн. ¦ ¦ ¦
+---------------------------------------------------------------------------+
Нормативная база:
1. Закон про прибуток
Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції Закону України від 22.05.97 р. N 283/97-ВР, зі змінами та доповненнями;
2. Закон про ПДВ
Закон України від 03.04.97 р. N 168/97- ВР "Про податок на додану вартість", зі змінами та доповненнями;
3. Закон N 2181
Закон України від 21.12.2000 р. N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами";
4. Наказ N 256
Наказ ДПА України від 28.07.97 р. N 256 "Про затвердження Порядку повідомлення про зменшення валового доходу по операціях, пов'язаних з реалізацією товарів (виконуванням робіт , наданням послуг), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.08.97 р. за N 312/2116, зі змінами та доповненнями;
5. П(С)БО 10 " Дебіторська заборгованість" П(С)БО 10 " Дебіторська заборгованість ", затверджено наказом Міністерства фінансів України від 08.10.99 р. N 237, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.10.99 р. за N 725/4018, зі змінами та доповненнями;
6. П(С)БО 16 "Витрати"
П(С)БО 16 "Витрати", затверджено наказом Мінфіну України від 31.12.99 р. N 318, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 р. за N 27/4248, зі змінами та доповненнями.
"Вісник бухгалтера та аудитора" N 19, жовтень 2002 р.