ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ
У СПРАВАХ НАЦІОНАЛЬНОСТЕЙ ТА МІГРАЦІЇ
НАКАЗ
05.09.2002 N 31
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
2 жовтня 2002 р. за N 797/7085
(Наказ втратив чинність на підставі Наказу
Міністерства внутрішніх справ України
N 503 від 14.06.2018)
Про затвердження Положення про пункти тимчасового
розміщення біженців та Правил проживання у пункті
тимчасового розміщення біженців
Відповідно до статті 6 Закону України "Про біженців" від 21 червня 2001 р. N 2557-III, з метою забезпечення правової бази для створення та утримання пунктів тимчасового розміщення біженців НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Положення про пункти тимчасового розміщення біженців та Правила проживання у пункті тимчасового розміщення біженців (додаються).
2. Управлінню у справах біженців та міграції (А.П. Прокоф'єв):
- забезпечити державну реєстрацію цього наказу в Міністерстві юстиції України;
- підготувати та подати на розгляд Кабінету Міністрів України проект постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку платних послуг у пункті тимчасового розміщення біженців" (до 01.11.2002).
3. Довести наказ до відома органів міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
4. Керівникам органів міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі забезпечити безумовне виконання вимог наказу.
5. Вважати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства України у справах національностей, міграції та культів від 16 травня 1995 р. N 14 "Про затвердження Положення про регіональні пункти тимчасового розміщення біженців та Примірних правил проживання у пункті тимчасового розміщення біженців", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30 травня 1995 р. за N 159/695.
6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Сухова Ю.М.
Г.о. Голови В.О.Огнев'юк
Погоджено:
Державний комітет України у справах
національностей та міграції
Заступник Голови Ю.Сухов
Міністерство фінансівУкраїни
Міністерство охорони здоров'я України
Затверджено
Наказ Держкомнацміграції України
05.09.2002 N 31
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
2 жовтня 2002 р. за N 797/7085
Положення
про пункти тимчасового розміщення біженців
1. Загальні положення
1.1. Пункт тимчасового розміщення біженців (надалі - пункт) є місце тимчасового розміщення осіб, які подали заяву про надання статусу біженця, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця та яким надано в Україні статус біженця в установленому порядку.
1.2. Пункт створюється відповідно до Закону України "Про біженців" (2557-14) на підставі рішення Держкомнацміграції України. Будівництво пункту здійснюється з урахуванням чинного законодавства України, вимог і стандартів у цій сфері.
Утримання пунктів належить до відання Держкомнацміграції України.
1.3. Керівництво пунктами здійснюється Держкомнацміграції України через управління міграції при Раді міністрів Автономної Республіки Крим, управління (відділи) у справах національностей та міграції обласних, Київської та Севастопольської державних адміністрацій, які у своїй діяльності керуються Конституцією ( 254к/96-ВР ) і законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, декретами, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, наказами Держкомнацміграції України, іншими нормативно-правовими актами у цій сфері та цим Положенням.
1.4. Пункт є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в банках, печатку із зображенням Державного Герба України, своїм найменуванням та назвою "Державний комітет України у справах національностей та міграції".
2. Завдання і функції пункту
2.1. Основним завданням пункту є приймання й тимчасове розміщення, на строк не більше трьох місяців, осіб, які подали заяву про надання статусу біженця, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця та яким надано в Україні статус біженця.
2.2. Відповідно до основного завдання адміністрація пункту виконує такі функції:
створення особам, розміщеним у пункті, житлових умов, необхідних для їх тимчасового перебування у пункті;
організація харчування, надання соціально-побутових послуг та першої медичної допомоги;
забезпечує дотримання вимог санітарно-гігієнічного та санітарно-протиепідемічного режимів у пункті;
сприяння цим особам у тимчасовому працевлаштуванні чи навчанні відповідно до чинного законодавства;
щомісячне подання до місцевого органу міграційної служби даних про наявність вільних місць у пункті;
організація своєчасного від'їзду із пункту розміщених у ньому осіб.
3. Умови тимчасового перебування у пункті
3.1. Пункт починає діяти з часу введення його в експлуатацію.
3.2. До пункту направляються сім'ї та окремі особи, зазначені у п. 1.1 цього Положення, які не мають можливості самостійно розміститися.
3.3. Підставою для розміщення у пункті є направлення органу міграційної служби та документ, що підтверджує особу прибулого.
Органи міграційної служби, які не мають у своєму підпорядкуванні пунктів, направляють осіб, зазначених у п. 1.1 цього Положення, до пунктів, що розташовані в інших областях, містах, за погодженням із Держкомнацміграції України.
3.4. Направлення у пункт дійсне протягом 5 діб з дня його видачі. Термін чинності направлення може бути продовжений місцевим органом міграційної служби до одного місяця за наявності поважних причин.
3.5. Термін перебування у пункті встановлюється органом міграційної служби до трьох місяців. Особа, яка отримала відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця чи відмову у наданні статусу біженця, залишає пункт протягом доби.
3.6. Особи, які прибули до пункту, перед розміщенням у ньому ознайомлюються з Правилами проживання у пункті тимчасового розміщення біженців та заповнюють Зобов'язання про дотримання викладених у них положень (додаток).
3.7. Харчування може здійснюватись у їдальні за талонами, що видаються адміністрацією пункту. Самостійне приготування їжі допускається у спеціально відведених адміністрацією пункту місцях.
3.8. Пункти комплектуються меблями, інвентарем та постільними речами згідно з переліком, що затверджується Держкомнацміграції України.
4. Управління пунктом
Пунктом керує директор, який призначається на посаду і звільняється з посади наказом Держкомнацміграції. Директор пункту підпорядкований Держкомнацміграції України.
Директор пункту:
організовує роботу пункту і несе персональну відповідальність за його стан та виконання покладених на пункт завдань згідно з чинним законодавством;
видає накази і розпорядження у межах своїх повноважень, обов'язкові для виконання працівниками пункту та особами, розміщеними в ньому;
приймає на роботу та звільняє з роботи працівників пункту відповідно до чинного законодавства;
подає на затвердження Держкомнацміграції України штатний розпис пункту (зміни до нього) і кошторис витрат на його утримання;
розпоряджається коштами у межах затвердженого Держкомнацміграції України кошторису.
5. Фінансування пункту
Фінансування діяльності пункту здійснюється Держкомнацміграції України безпосередньо за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на виконання програми допомоги біженцям, а також за рахунок інших джерел фінансування, не заборонених чинним законодавством.
6. Звітність, контроль, перевірка
та ревізія діяльності пункту
6.1. Адміністрація пункту подає бухгалтерську і статистичну звітність відповідно до чинного законодавства.
6.2. Ревізія та перевірки фінансово-господарської діяльності пункту проводяться Держкомнацміграції України не менше як один раз на рік.
6.3. Директор пункту про свою діяльність звітує перед Держкомнацміграції України. Форми звітності та терміни їх подання встановлюються Держкомнацміграції України.
7. Медико-санітарне обслуговування біженців у пункті
7.1. Медико-санітарне обслуговування осіб, розміщених у пункті, забезпечують відповідні територіальні лікувально-профілактичні заклади місцевих органів охорони здоров'я та установи державної санітарно-епідеміологічної служби за направленням адміністрації пункту. Фінансування зазначеного обслуговування осіб здійснюється за рахунок коштів, передбачених у кошторисі пункту на цю мету.
7.2. Наказом директора пункту організовується медпункт з ізолятором за погодженням з керівником територіального лікувально-профілактичного закладу та територіальною установою державної санітарно-епідеміологічної служби за рахунок коштів, передбачених на фінансування діяльності пункту.
7.3. Відповідно до чинного законодавства директор пункту організовує первинний, періодичний та, при необхідності, позачерговий медогляд працівників пункту та осіб, розміщених у ньому.
7.4. Особи, у яких виявлено педикульоз, направляються на дезінфекційну станцію для санітарної обробки або проходять її на місці.
7.5. Адміністрація пункту зобов'язана виконувати санітарне законодавство у пункті при наданні медичної допомоги, розміщенні, харчуванні, водозабезпеченні тощо.
8. Припинення діяльності пункту
У разі припинення діяльності пункту Держкомнацміграції України приймає рішення про ліквідацію, призначає ліквідаційну комісію, встановлює порядок і терміни ліквідації пункту.
Заступник начальника управління у справах
біженців та міграції А.П.Прокоф'єв