Інструкція : Інструкція про застосування туберкулінових проб

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
17 вересня 1996 р. за N 538/1563

Інструкція
про застосування туберкулінових проб

1. Загальні положення

1.1. Туберкулінові проби складають основу туберкулінодіагностики. Остання як специфічний діагностичний тест застосовується при масових обстеженнях населення на туберкульоз, а також у клінічній практиці для діагностики і диференціальної діагностики туберкульозу. При масових обстеженнях населення на туберкульоз туберкулінодіагностика застосовується для своєчасного виявлення хворих, інфікованих туберкульозом, осіб з підвищеним ризиком захворювання (вперше інфікованих, з гіперергічними реакціями на туберкулін), для відбору контингентів, які підлягають ревакцинації проти туберкульозу, для визначення інфікованості населення як епідеміологічного показника. З цією метою використовується тільки єдина внутрішньошкірна туберкулінова проба Манту з 2 ТО (туберкулінових одиниць) очищеного туберкуліну (ППД-Л) у стандартному розведенні (алергену туберкульозного очищеного рідкого у стандартному розведенні для внутрішньошкірного застосування) - готова форма.

1.2. З метою клінічної діагностики у протитуберкульозних диспансерах і стаціонарах, окрім проби Манту з 2 ТО очищеного туберкуліну у стандартному розведенні, можна застосувати пробу Манту з різними дозами туберкуліну та інші методи дослідження чутливості до туберкуліну (градуйована шкірна проба, підшкірна проба Коха, визначення туберкулінового титру, еозинофільно-туберкулінова, гемо- і білково-туберкулінова, імунотуберкулінова проба та ін.). З цією метою використовують сухий очищений туберкулін та альттуберкулін (АТ).

1.3. У диференціально-діагностичних випадках також в умовах диспансеру або стаціонару при наявності негативної проби Манту з 2 ТО туберкуліну ППД-Л можна проводити пробу Манту з 100 ТО туберкуліну ППД-Л або в розведенні 1:100 АТ. При негативному результаті останньої проби у більшості випадків можна вважати організм вільним від туберкульозної інфекції.

2. Препарати туберкуліну

2.1. До препаратів туберкуліну відносяться: очищений туберкулін ППД-Л, АТ та діагностикум туберкульозний еритроцитарний сухий.

2.1.1. Випускається два види очищеного туберкуліну ППД-Л:

у формі готових для вживання розчинів - алергену туберкульозного очищеного рідкого у стандартному розведенні для внутрішньошкірного застосування (очищеного туберкуліну в стандартному розведенні). Препарат являє собою розчин туберкуліну у 0,85% розчині натрію хлориду з фосфатним буфером, з твином-80 як стабілізатором і фенолом як консервантом. Препарат випускають в ампулах у вигляді розчину, у 0,1 мл якого міститься 2 ТО, і має вигляд безколірної прозорої рідини. Можливий випуск 5 ТО, 10 ТО у 0,1 мл розчину та інших дозувань препарату. Термін придатності - 1 рік. Очищений туберкулін у стандартному розведенні призначений для проведення єдиної внутрішньошкірної туберкулінової проби Манту. Виробничий випуск готових розведень туберкуліну ППД-Л дозволяє використовувати для масової туберкулінодіагностики стандартний за активністю препарат та уникати помилок при розведенні туберкуліну на місцях його застосування;

алергену туберкульозного очищеного сухого (сухий очищений туберкулін). Препарат має вигляд сухої компактної маси або білого порошку (ледь сіруватого або кремового кольору), легко розчинного у додаваному розчиннику - карболізованому фізіологічному розчині. Випускається в ампулах. В ампулі міститься 50000 ТО. Термін придатності - 5 років. Сухий очищений туберкулін використовується для діагностики туберкульозу та туберкулінотерапії тільки у протитуберкульозних диспансерах і стаціонарах.

2.1.2. Альттуберкулін (АТ) на синтетичному середовищі. АТ, який випускається в ампулах, що містять 100% препарат активністю 90000 ТО в 0,1 мл, вживається для градуйованої нашкірної проби з метою діагностики туберкульозу і виявлення чутливості до туберкуліну хворих. Термін придатності - 5 років. АТ призначений для використання тільки у протитуберкульозних диспансерах та стаціонарах.

2.1.3. Діагностикум еритроцитарний туберкульозний антигенний сухий - це пориста маса або порошок червонувато-коричневого кольору. Він призначений для виявлення в реакції непрямої гемаглютинації (РНГА) специфічних антитіл до антигенів мікобактерій туберкульозу. Використовується як імунологічний тест у кліниці туберкульозу для визначення активності специфічного процесу і ефективності лікування.

2.2. Специфічна активність туберкулінових препаратів встановлюється і контролюється щодо національних стандартів відповідних видів туберкуліну.

2.3. У кожній коробці з туберкулінами є інструкція про застосування препаратів з детальною їх характеристикою. Ознайомлення з цією інструкцією лікаря і медичної сестри перед туберкулінодіагностикою обов'язкове.

3. Підготовка інструментів і техніка проведення проби
Манту

3.1. Для проведення проби Манту необхідно застосувати тільки однограмові шприци одноразового використання, а при їх відсутності - туберкулінові шприци й короткі голки (N 0415). Для кожного обстежуваного використовується окремий стерильний шприц і стерильна голка. Шприц не повинен пропускати розчин ні через поршень, ні через канюлю голки. Необхідно перед початком роботи ретельно визначити, скільком поділкам шприца відповідає 0,1 мл розчину. Стерилізація добре відмитого від миючих засобів інструментарію проводиться тільки сухожаровим способом.

3.2. Забір туберкуліну з ампули. Ампулу з препаратом старанно обтирають марлею, змоченою 70 град. етиловим спиртом, потім шийку ампули підпилюють ножем для розкривання ампул і відламують. Витягнення туберкуліну з ампули виконується стерильним шприцем, яким здійснюється проба Манту, та голкою N 0845. Набирають 0,2 мл (тобто дві дози) туберкуліну, насаджують голку N 0415, випускають розчин до відмітки 0,1. Ампулу після розкриття зберігають в асептичних умовах не більше 2-х годин.

3.3. Проба Манту виконується таким чином. На внутрішній поверхні середньої третини передпліччя ділянку шкіри попередньо обробляють 70% етиловим спиртом і просушують ватою. Тонка голка зрізом догори вводиться у верхні шари шкіри паралельно її поверхні - внутрішньошкірно. Після введення отвору голки у шкіру відразу із шприца вводять суворо по поділці шкали 0,1 мл розчину туберкуліну, тобто одну дозу. При правильній техніці в шкірі утворюється папула у вигляді "лимонної шкірочки" розміром 7 - 8 мм у діаметрі білуватого кольору.

3.4. Пробу Манту проводить за призначенням лікаря спеціально назначена медична сестра, яка має документ-допуск до проведення туберкулінодіагностики шприцевим методом.

3.5. Результати туберкулінової проби можуть бути оцінені лікарем або спеціально навченою медичною сестрою, яка проводила цю пробу.

4. Оцінка результатів проби Манту

4.1. Результат проби Манту оцінюється через 72 години шляхом вимірювання інфільтрату в міліметрах. Прозорою безколірною, міліметровою лінійкою (з пластмаси) вимірюють і реєструють поперечний (щодо осі руки) розмір інфільтрату. При вимірюванні останнього категорично забороняється користуватися шкалою від термометра, міліметровим папером, саморобними лінійками з рентгенівської плівки тощо.

Гіперемія реєструється лише у випадках, коли нема інфільтрату при проведенні проби Манту шприцевим методом.

4.2. Реакція вважається негативною при повній відсутності інфільтрату (гіперемії) або при наявності уколочної реакції (0-1 мм); сумнівною - при інфільтраті (папулі) розміром 2 - 4 мм або тільки гіперемії будь-якого розміру без інфільтрату; позитивною - при наявності вираженого інфільтрату (папули) діаметром 5 мм і більше. Гіперергічними у дітей та підлітків вважаються реакції з діаметром інфільтрату 17 мм і більше, у дорослих 21 мм і більше, а також везикуло-некротичні реакції незалежно від розміру інфільтрату з лімфангоїтом або без нього.

5. Організація масової туберкулінодіагностики у дітей та
підлітків

5.1. Проба Манту з 2 ТО туберкуліну ППД-Л застосовується:

5.1.1. Для раннього виявлення початкових і локальних форм туберкульозу у дітей та підлітків. З цією метою проводиться спостереження за динамікою післявакцинної алергії і виявлення первинного інфікування ("віражу" туберкулінових реакцій), а також визначення гіперергічних реакцій у давно інфікованих туберкульозом осіб.

5.1.2. Для підбору контингентів, які підлягають ревакцинації проти туберкульозу, а також перед первинною вакцинацією дітей у віці 2 місяці і більше, не вакцинованих у пологовому будинку.

5.1.3. Для визначення інфікованості дитячого та підліткового населення.

5.2. Правильна інтерпретація реакцій Манту з 2 ТО туберкуліну для своєчасного виявлення груп підвищеного ризику захворювання і визначення інфікованості туберкульозом забезпечується дотриманням точної техніки проведення, оцінки туберкулінових реакцій.

При застосуванні бригадного методу обстеження дітей та підлітків формування спеціальних бригад (2 медсестри і лікар) для проведення масової туберкулінодіагностики серед організованих дітей (дитячі ясла, садки, школи) та ревакцинації БЦЖ у декретованих вікових групах школярів покладається на дитячі поліклініки, які з наявних штатів поліклінік і дитячих закладів спеціальним наказом виділяють медичний персонал, а також затверджують графік його роботи у дитячих колективах. Неорганізованим дітям раннього й дошкільного віку проби Манту з 2 ТО туберкуліну ППД-Л проводять у дитячій поліклініці.

У сільській місцевості проба Манту виконується центральними районними, сільськими дільничними лікарнями і фельдшерсько-акушерськими пунктами.

Забороняється проводити туберкулінову пробу Манту вдома.

5.3. Методичне керівництво за проведенням проби Манту здійснює лікар-педіатр протитуберкульозного диспансеру. При відсутності такого диспансеру цю роботу виконує завідуючий поліклінічним відділенням по дитинству разом із дільничним лікарем-фтизіатром.

5.4. Протитуберкульозні диспансери здійснюють підготовку і своєчасну перепідготовку медичних сестер з видачею довідок-допусків для проведення туберкулінових проб. Перевірка рівня підготовки медичних сестер щодо техніки проведення і читання результатів туберкулінових проб повинна проводитися щорічно.

5.5. При масовому обстеженні на туберкульоз проба Манту повинна проводитися практично здоровим дітям та підліткам.

5.6. При виконанні календаря щеплень, затвердженого Міністерством охорони здоров'я України, необхідно враховувати час проведення туберкулінових проб. Проба Манту виконується до проведення профілактичних щеплень проти різних інфекцій (АКДС, кору та ін.).

5.7. У випадках, якщо з різних причин проба Манту проводиться не перед, а після різних профілактичних щеплень, то туберкулінодіагностика повинна здійснюватися не раніше, ніж через 4 тижні після проведеного щеплення або через 2 тижні після проведення проби Шика, а також введення гамаглобуліну.

5.8. Здоровим, давно інфікованим туберкульозом і з позитивною післявакцинною туберкуліновою чутливістю дітям та підліткам інші профілактичні щеплення (крім БЦЖ), можна проводити безпосередньо після оцінки її результатів.

У випадку встановлення "віражу" туберкулінової реакції без функціональних і локальних ознак туберкульозу, інші щеплення повинні проводитися не раніше, як через 6 місяців після його виявлення.

5.9. Результати проби Манту у дітей та підлітків, які відвідують дитячі заклади (ясла, садки, школи) фіксуються в обліковій формі N 063/о та в медичній картці дитини (форма N 026/о), неорганізованих дітей - в обліковій формі N 063/о та в історії розвитку дитини (форма N 112/о). При цьому зазначається: а) установа, яка випустила стандартний туберкулін, серія, контрольний номер і термін його придатності; б) дата проведення туберкулінової проби; в) використання правої чи лівої руки; г) результат проби Манту фіксується обов'язково у вигляді розміру фільтрату в міліметрах (див. пункти 4.1 та 4.2 цієї Інструкції).

5.10. При вступі дитини до дитячих ясел, дитячого садка чи школи в історію розвитку або у медичну карту дитини (ф. N 112/о або ф. N 026/о) переносяться всі попередні дані проби Манту.

5.11. Щорічно туберкулінодіагностикою повинно охоплюватися більше 95% дитячого та підліткового населення даної області (району, міста, області та ін.).

У випадку виникнення тимчасових медичних протипоказань для проведення проби Манту з 2 ТО всі діти і підлітки повинні охоплюватися туберкулінодіагностикою після їх відміни.

Слід враховувати, що перенесені захворювання і профілактичні щеплення можуть посилювати чи послаблювати чутливість шкіри дитини до туберкуліну. Це ускладнює оцінку реакції і може призвести до неправильного встановлення діагнозу "віражу" або "гіпергергії" і є основною для визначенні переліку протипоказань.

5.12. Протипоказання до туберкулінових проб: шкірні захворювання, гострі та хронічні інфекційні захворювання у період загострення, включаючи реконвалесценцію (не менше 2 місяців після зникнення всіх клінічних симптомів), алергічний стан (ревматизм у гострій і підгострій фазах, бронхіальна астма, ідіосинкразія з вираженими шкірними ознаками, епілепсія).

Інтервал між будь-яким профілактичним щепленням, біологічною діагностичною пробою і пробою Манту має бути не менше 1 місяця. З метою виявлення протипоказань лікар (медична сестра) перед проведенням туберкулінових проб опитує і оглядає осіб, які підлягають пробі.

Не допускається проведення проби Манту в тих дитячих колективах, де є карантин через дитячі інфекції.

6. Мета проведення та інтерпретація проби Манту з 2 ТО
туберкуліну ППД-Л у дітей і підлітків

6.1. З метою раннього виявлення туберкульозу проба Манту з 2 ТО туберкуліну застосовується у всіх вакцинованих дітей з 12-місячного віку та підлітків систематично раз на рік незалежно від попереднього результату.

Дітям, нещепленим у період новонародження за медичними протипоказаннями, проба Манту проводиться двічі на рік, починаючи з 6-місячного віку до проведення дитині щеплення проти туберкульозу.

Проба Манту виконується на передпліччі: праве і ліве передпліччя чергуються. Раз у рік використовується тільки одне передпліччя (у парні роки - праве, а непарні - ліве).

Рекомендується проведення туберкулінової проби виконувати в одну й ту ж пору року, краще восени.

6.2. При якісно проведених туберкулінодіагностиці та протитуберкульозних щепленнях число негативно реагуючих дітей і підлітків може коливатися у середньому від 35 до 45%.

У дітей раннього й дошкільного віку негативна реакція Манту з 2 ТО туберкуліну відмічається частіше (60 - 50% ніж у школярів у 40 - 30%). Однак ці діти і підлітки у 87 - 90% випадків реагують на великі дози туберкуліну (проба Манту з 100 ТО) як прояв післявакцинної алергії, що свідчить про збереження у них поступово ослаблюючого щеплювального імунітету.

6.3. В умовах масової внутрішньошкірної вакцинації (ревакцинації) БЦЖ проба Манту 2 ТО виявляє як інфекційну, так і післявакцинну алергію. Тому систематичне проведення дітям і підліткам внутрішньошкірних туберкулінових проб з метою встановлення первинного інфікування необхідне для з'ясування етіології позитивної реакції.

6.4. До лікаря-фтизіатра для обстеження і вирішення питання про етіологію алергії (післявакцинна чи інфекційна) слід направляти дітей з документацією, у якій, крім анамнестичних, клінічних даних необхідно зазначити точні дати вакцинації та ревакцинації БЦЖ, дати і результати всіх раніше зроблених туберкулінових проб.

При вирішенні лікарем питання про те, чи пов'язана дана позитивна реакція Манту в дитини (підлітка) з зараженим вірулентною інфекцією, чи вона відображає післявакцинну алергію, слід враховувати: інтенсивність позитивної туберкулінової реакції; кількість проведених щеплень БЦЖ; наявність і розмір післявакцинних рубчиків; термін, який минув після щеплення; наявність чи відсутність контакту з хворим на туберкульоз; наявність клінічних ознак захворювання.

6.5. Післявакцинна алергія має меншу інтенсивність і тенденцію до її послаблення при динамічному спостереженні порівнянно з інфекційною алергією. Середній розмір інфільтрату при післявакцинній алергії дорівнює 7 - 9 мм, при інфекційній - 11 - 13 мм.

Для післявакцинної алергії характерні сумнівні й нерізко виражені позитивні реакції з розміром інфільтрату 2 - 11 мм. Туберкулінові реакції з інфільтратом 12 - 16 мм, які можуть імітувати інфекційну алергію, як виявлення післявакцинної алергії, частіше відмічаються у повторно ревакцинованих дітей і підлітків порівнянно з первинно вакцинованими БЦЖ і при наявності виражених (6 - 9 і більше мм у діаметрі) рубчиків після щеплення. У диференціюванні таких реакцій допомагає спостереження в динаміці за інтенсивністю реакцій, які мають тенденцію до послаблення через півтора і більше років після щеплення БЦЖ.

Гіперергічні реакції (17 мм і більше) не характерні для післявакцинної алергії.

6.6. До інфікованих за пробою Манту з 2 ТО туберкуліну ППД-Л відносяться особи, у яких при спостереженні в динаміці: 1) відмічається вперше позитивна реакція (папула 5 мм і більше); 2) стійко зберігається реакція з інфільтратом 12 мм і більше; 3) спостерігається посилення попередньої сумнівної чи позитивної реакції на 6 мм і більше у діаметрі (наприклад, була 2 мм - стала 8 мм, була 3 мм стала 9 мм, була 4 мм - стала 10 мм, була 5 мм - стала 11 мм, була 6 мм стала 12 мм і т.д.); 4) має місце посилення позитивної реакції менш ніж на 6 мм, але з утворенням інфільтрату, характерного для інфекційної алергії (наприклад, була 8 мм стала 12 мм, була 9 мм - стала 12 мм і більше, була 10 мм - стала 12 мм і більше і т.д.).

6.7. Частота "віражу" туберкулінових реакцій та гіперергії у дітей та підлітків віком 1 - 17 років залежить від епідеміологічної ситуації з туберкульозу у тому чи іншому районі, від якості проведених щеплень БЦЖ і туберкулінодіагностики, а також від віку дітей. При якісно проведеній вакцинації і ревакцінації БЦЖ (90 - 95% щеплених повинні мати після вакцинальні рубчики), а при туберкулінодіагностиці первинне інфікування ("віраж") відмічається у 0,3 - 1,5% у середньому, а гіперергія - у 0,5 3,0% всіх обстежуваних дітей та підлітків; у дітей раннього віку "віраж" туберкулінових реакцій спостерігається у 0,05 - 0,3%, а гіперергія - у 0 0,25% випадків. Показники первинного інфікування ("віражу" туберкулінових реакцій) є орієнтовними, бо відносяться не до числа неінфікованих, а до числа обстежених дітей і підлітків.

6.8. Первинне інфікування туберкульозом частіше настає у дітей, які не мають або мають маленькі (2 - 3 мм) шкірні знаки після щеплення, у яких менше виражений прищеплювальний імунітет. Тому "віраж" туберкулінових реакцій у 85 - 90 % випадків настає у дітей та підлітків, які мали у попередньому році негативну реакцію Манту з 2 ТО туберкуліну ППД-Л.

Визначенню вперше позитивних реакцій у цих дітей та підлітків не заважає післявакцинна алергія і при систематичному щорічному повторені проби Манту з 2 ТО туберкуліну ППД-Л легко виявити перехід негативної реакції у позитивну реакцію (папула 5 мм і більше).

6.9. У 10-15% дітей "віраж" туберкулінових реакцій настає серед туберкулінпозитивних, які мали у попередньому році післявакцинну алергію. Цим дітям первинне інфікування діагностується на основі динамічного спостереження у "0" групі диспансерного обліку, де їм проводиться диференціальна діагностика післявакцинної та інфекційної алергії з повторенням проби Манту з 2 ТО туберкуліну ППД-Л через 6 місяців.

Якщо при повторно виконаній пробі реакції не знижуються або наростають, то виникле первинне інфікування стає очевидним.

6.10. Метою щорічного проведення проби Манту явно інфікованим туберкульозом дітям та підліткам є виникнення осіб з гіперергічними реакціями або з різним посиленням реакцій меншого розміру (на 6 мм і більше).

6.11. З метою відбору дітей для ревакцинації БЦЖ проба Манту з 2 ТО туберкуліну ППД-Л проводиться у декретованих вікових групах - 7 та 14 років. У цих вікових групах туберкулінодіагностика одночасно є тестом відбору контингентів для ревакцинації та для раннього виявлення туберкульозу.

Ревакцинації проводять не інфікованим туберкульозом, клінічно здоровим особам, у яких проба Манту з 2 ТО туберкуліну ППД-Л дала негативний результат (див. п.4.2 цієї Інструкції).

6.12. З метою визначення інфікованості туберкульозом дітей передбачається дворазове обстеження за пробою Манту з 2 ТО туберкуліну ППД-Л таких самих колективів школярів.

Перше суцільне обстеження дітей провадиться в 7- і 14-річному віці, тобто перед черговою ревакцинацією БЦЖ, коли у багатьох прищеплених відмічається згасання або різке послаблення післявакцинної алергії.

Друге обстеження таких самих дітей та підлітків за пробою Манту з 2 ТО туберкуліну ППД-Л провадиться у 8- і 15-річному віці однієї і тієї ж пори року, що й перше.

6.13. До неінфікованих туберкульозом дітей та підлітків відносяться: всі особи з негативними реакціями Манту з 2 ТО туберкуліну ППД-Л; діти та підлітки, яким після встановлення негативної реакції у перший рік обстеження була проведена ревакцинація БЦЖ і на другий рік обстеження всі сумнівні та позитивні реакції у них розцінюються як виявлення післявакцинної алергії; особи, у яких на другому році обстеження відмічалося послаблення реакції на 6 мм та більше.

6.14. Показник інфікованості визначається на другому році обстеження на основі стійкого збереження попередньої або посилення інтенсивності сумнівних чи позитивних туберкулінових реакцій (див. п. 6.7 цієї Інструкції), а також появи вперше позитивної реакції у туберкулінонегативних та не ревакцинованих БЦЖ у минулому році.

6.15. При визначенні інфікованості туберкульозом на експериментальних територіях у середньому одержані такі кількісні показники: у дітей 7 - 8

 років - 6,9 +- 1,2% у дітей 12-13 років - 13,5 +- 1,6% у підлітків 15  -  16
 років - 17,1 +- 1,9%. Визначені за даною методикою  показники  інфікованості

дітей і підлітків є орієнтовними, бо інфікованість туберкульозом у повному обсязі може бути визначена лише за пробою Манту із 100 ТО туберкуліну ППД-Л, яка не може бути використана в умовах масової вакцинації і ревакцинації БЦЖ.

6.16. Вивчення у динаміці орієнтовних показників первинного інфікування та інфікованості туберкульозом дітей та підлітків за пробою Манту з 2 ТО туберкуліну ППД-Л допоможуть правильніше оцінити епідеміологічну ситуацію з туберкульозу й ефективніше планувати протитуберкульозні заходи.

7. Застосування проби Манту при обстеженні дорослого
населення

7.1. Проба Манту з 2 ТО туберкуліну ППД-Л застосовується:

7.1.1. Для визначення інфікованості туберкульозом як епідеміологічного показника (або стану чутливості до туберкульозу, якщо наявність післявакцинної алергії у даному контингенті не дозволяє говорити про інфікованість).

7.1.2. Для виявлення гіперергічних реакцій на туберкулін у інфікованих туберкульозом осіб.

7.2. Туберкулінодіагностику у дорослих доцільно поєднувати з рентгенофлюорографічним обстеженням всього населення (організованого та неорганізованого). При цьому одночасно виявляються особи з гіперергічною реакцією на туберкулін і визначається інфікованість туберкульозом як епідеміологічний показник.

7.3. Особи з гіперергічними реакціями на туберкулін направляються у протитуберкульозний диспансер (кабінет) для поглибленого обстеження і вирішення питання про лікувально-профілактичні заходи.

7.4. Результати проби Манту у дорослих реєструються в амбулаторній картці і картці диспансеризації (форма N 131/с). Реєструються: установа, що випустила туберкулін, серія, контрольний номер та дата його придатності, дата проведення туберкулінової проби. Результат проби Манту відмічається обов'язково у вигляді розміру інфільтрату у міліметрах (див. п.4.1, 4.2 цієї Інструкції).

7.5. З метою систематичного спостереження за змінами інфікованості слід у кожному регіоні визначити декілька населених пунктів, де періодично (майже раз в 3 роки) повторюються дослідження інфікованості.

8. Підготовка медичних сестер для проведення
проби Манту

8.1. Підготовка медичних сестер для проведення проби Манту з 2 ТО туберкуліну провадиться медичним персоналом протитуберкульозних диспансерів (лікар, кваліфікована медична сестра).

Медичні сестри навчаються правильній техніці внутрішньошкірного введення туберкуліну, обліку результатів реакції та методиці проведення туберкулінодіагностики у відповідності з даною Інструкцією.

8.2. Після освоєння методики проведення проби Манту перед самостійною роботою в умовах обстеження окремого колективу (потоку) медична сестра повинна провести під наглядом медичного персоналу протитуберкульозного закладу, який навчав і який потім видає їй відповідну довідку - допуск строком на 1 рік.

9. Набір інструментарію для проведення проби Манту
шприцевим методом для обстеження населення

9.1. Бікс ємкістю 18 х 14 см для вати - 1.

9.2. Бікс для стерилізації туберкулінових шприців і голок 6-8.

9.3. Шприци однограмові одноразові або шприци туберкулінові ємкістю 1 мл - 100-200.

9.4. Голки N 0415 для внутрішньошкірних ін'єкцій, короткі з косими зрізами - 200.

9.5. Голки ін'єкційні N 0840 для витягування туберкуліну з флакона - 10.

9.6. Пінцети анатомічні завдовжки 15 см - 2.

9.7. Лінійки міліметрові прозорі завдовжки 100 мм з пластмаси - 6.

9.8. Пляшки ємкістю 0,25 - 0,5 л для дезинфікуючих розчинів.

10. Складання плану туберкулінодіагностики і розрахунок
потреби стандартного туберкуліну 2 ТО ППД-Л
для щорічного обстеження населення

10.1. Складання плану туберкулінодіагностики в зоні обслуговування амбулаторно-поліклінічних установ здійснюється головними лікарями установ за участю протитуберкульозних диспансерів.

10.2. Зведений план, який передбачає кількість обстежуваних дітей та підлітків і дорослих, як з метою ранньої діагностики, так і відбору контингентів для ревакцинації БЦЖ по області, місту, району складається санітарно-епідеміологічними станціями разом з головними педіатрами (терапевтами) та протитуберкульозними диспансерами й погоджується з місцевими органами статистики населення.

10.3. У плані туберкулінодіагностики по області, місту, району передбачається:

10.3.1. Облік всіх дітей, підлітків та дорослих, які підлягають щорічній туберкулінодіагностиці, з виділенням осіб, які підлягають ревакцинації.

10.3.2. Календарний план обстеження контингентів.

10.3.3. Підготовка медичного персоналу для проведення туберкулінодіагностики.

10.3.4. Придбання необхідної кількості інструментарію.

10.3.5. Розрахунок потреби у туберкуліні.

10.4. Потреба у туберкуліні у стандартному, готовому до вживання розведенні 2 ТО ППД-Л, вираховується з розрахунку дві дози по 0,1 мм на кожну обстежувану особу. При цьому необхідно врахувати, що у флаконах по 5 мл міститься 50 доз, які використовуються на обстеження 25 чоловік, в ампулах по 3 мл - 30 доз на 15 чоловік. Один літр туберкуліну містить 10000 доз, які використовуються для обстеження 5000 осіб.