Як запрограмувати РРО
У попередній консультації (див. щомісячник "Баланс-Малий Бізнес", 2002, N 8) ми розповіли, в яких випадках слід застосовувати РРО, де і як їх зареєструвати. Крім того, ми ознайомили читачів з порядком реєстрації книг ОРО, які є невід'ємним "атрибутом" РРО, і порядком реєстрації розрахункових книжок для їх використання в період виходу РРО з ладу та його ремонту або в період відключення електроенергії.
Якщо процедура реєстрації РРО і книг(и) ОРО на сьогодні завершена й у вас на руках усі дозвільні документи на здійснення торговельної діяльності, ви, власне, можете завтра приступати до роботи. Але передусім необхідно підготувати до роботи РРО, книгу ОРО, розрахункову книжку (книжки) і саме місце проведення розрахунків.
I. Підготовка РРО до роботи
Програмування
обов'язкових реквізитів
касового чека
У контексті нашої консультації підготувати РРО до роботи означає передусім запрограмувати РРО.
Будемо виходити з того, що згідно зі ст. З Закону про РРО СПД зобов'язані:
- проводити розрахункові операції через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості;
- проводити розрахункові операції через РРО з роздруковуванням відповідних розрахункових документів* установленої форми, що підтверджують виконання розрахункових операцій.
В останній нормі нічого не сказано про програмування. Однак для того щоб роздрукувати розрахунковий документ, який містить обов'язкові реквізити, РРО треба перевести у відповідний режим роботи (тобто запрограмувати).
Додамо, що перелік обов'язкових реквізитів установлений Положенням N 1. У разі відсутності хоч би одного з таких реквізитів, а також недотримання сфери призначення документ не є розрахунковим (п. 2.1 Положення N 1).
Слід звернути увагу на те, що на сьогодні РРО, що знаходяться в експлуатації, розрізнюються за своїми технічними характеристиками і функціональними можливостями. Тому ДПАУ прийняла рішення (п. 8 Наказу N 614) не пред'являти єдині вимоги до форми і змісту фіскальних касових чеків, які друкуються РРО, включеними до Державного реєстру електронних контрольнокасових апаратів і комп'ютерних систем (далі - Держреєстр), ще до набуття чинності Наказу N 614.
Наказ N 614 набув чинності 21.03.01 р. (уведений у дію з 01.07.01 р.). Із цього випливає, що коли ви використовуєте РРО, включений до Держреєстру ЕККА станом на 30.11.99 р. (діяв на момент набуття чинності Наказу N 614), то ви можете не дотримувати встановлені Наказом вимоги до форми і змісту касових чеків. У цьому випадку ви зобов'язані суворо дотримуватися вимог, установлених Протокольним рішенням N 2 (лист ДПАУ від 01.03.01 р. N 3636/7/23-3117).
Далі у ході консультації для власників таких РРО ми будемо робити позначку, що вказує на ті вимоги до реквізитів, які можна проігнорувати. Якщо технічні можливості вашого РРО дозволяють запрограмувати всі установлені реквізити, ми рекомендуємо все ж це зробити.
Розказуючи про програмування РРО, ми не будемо висвітлювати технічний бік процесу. У цьому вам допоможуть у сервісному центрі, якщо ви самостійно не змогли розібратися в технічній документації РРО. Зазначимо тільки, що в окремих РРО обмежена кількість символів, відведена для друкування в кожному з рядків касового чека того чи іншого реквізиту (у деяких РРО - до 12 символів). При цьому пропуск (інтервал між словами) зараховується як символ. Тому не виключено, що виникне необхідність скорочувати слова, а в деяких випадках і зовсім випустити деякі з них. Слід ураховувати цю особливість при програмуванні РРО. У ході консультації ми звернемо вашу увагу на ці моменти.
Отже, фіскальний касовий чек**, який буде друкуватися РРО при здійсненні розрахунків за продані товари (продукцію громадського харчування або надані послуги в ході здійснення торговельної діяльності або діяльності у сфері громадського харчування), повинен містити такі обов'язкові реквізити:
- Назва господарської одиниці.
- Адреса господарської одиниці.
Ці два реквізити, як правило, програмуються на підставі даних, зазначених у дозволі на розміщення об'єкта торгівлі. До речі, інформація про ці ж реквізити вже зафіксована в реєстраційному свідоцтві РРО.
Якщо у словах зазначених реквізитів міститься багато літер, що перевищують кількість відведених символів у рядку, можна запрограмувати кожний із цих реквізитів у двох рядках.
Наприклад:
універмаг"Дитячий світ".
м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 48
Як показала практика, допускається програмувати адресу без назви населеного пункту (у цьому прикладі це слово "місто"), а назву господарської одиниці - без назви торговельного об'єкта (у цьому прикладі це слово "універмаг").
- Для СПД, зареєстрованих як платники ПДВ, - індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який присвоюється згідно із Законом про ПДВ; перед номером друкуються великі літери "НН".
- Для СПД, які не є платниками ПДВ, - ідентифікаційний код за ЄДРПОУ або ідентифікаційний номер ДРФО, перед яким друкуються великі літери "ІД".
СПД як платники, так і неплатники ПДВ, які мають право керуватися п. 8 Наказу N 614, можуть не програмувати зазначені вище реквізити.
- Кількість придбаного товару (отриманої послуги), якщо вона не дорівнює одиниці виміру.
Відразу застережемо, що цей реквізит заздалегідь не програмується. Однак якщо планується здійснювати продаж товару, кількість якого може вимірюватися дробовими числами (ваговий або метражний товар), РРО заздалегідь переводиться у відповідний режим роботи.
При реєстрації продажу кількість одиниць виміру товару (послуги) набирається на клавіатурі РРО, і таким чином цей реквізит відобразиться в касовому чеку. Виняток становить ситуація, коли придбаваєть-ся одиниця виміру товару (послуги). Наприклад, реєструється продаж 1 м, 1 кг, 1 пачки тощо відповідного товару, а при реєстрації розрахунків за послуги - 1 км, якщо вартість послуг визначається пропорційно відстані від магазину до місцепроживання покупця, і у цьому випадку вона склала 1 км.
У наведених випадках у касовому чеку РРО кількість, що дорівнює одиниці, надрукована не буде, а тільки ціна (вартість) одиниці виміру товару (послуги), яка програмується заздалегідь. Зазначимо, що розглянута ситуація не стосується комп'ютерно-касових систем, оскільки в касових чеках, роздрукованих цими засобами, відображається одиниця виміру товару (послуги).
- Вартість одиниці виміру товару (послуги).
- Найменування товару (послуги).
- Літерне позначення ставки ПДВ праворуч від надрукованої вартості товару (послуги).
Програмування вартості одиниці виміру послуг, що надаються, літерного позначення ставки ПДВ, а також найменування послуг, які будуть надаватися СПД сфери торгівлі або громадського харчування, здійснюється аналогічно програмуванню цих реквізитів у РРО при продажу товарів. Тому акцентуємо увагу на останніх.
Програмування продажної ціни і найменування кожного товару, наявного в асортименті об'єкта торгівлі, на відміну від програмування інших реквізитів передбачає їх кодування цифровим кодом.
Наприклад:
- код 0001 Годинник наручний "Чайка" за ціною 38 грн.;
- код 0002 Годинник наручний "Луч" за ціною 34 грн. тощо.
Крім того, якщо СПД є платником ПДВ, то кожний закодований товар програмується на предмет приналежності до податкової групи, що досягається використанням літерного позначення податку. Наприклад: товари, які обкладаються ПДВ за ставкою 20%, прийнято позначати літерою "А", а товари, звільнені від оподаткування, - літерою "В" або іншою літерою, передбаченою технічною документацією вашого РРО, або знаком "*".
Не принципово, праворуч чи ліворуч від вартості товару (послуги), зазначеної в касовому чеку, буде запрограмоване літерне позначення (знак "*") ставки ПДВ, якщо застосовують РРО СПД, що підпадає під дію п. 8 Наказу N 614.
Якщо СПД не зареєстрований як платник ПДВ, він має право зовсім не позначати ставку податку.
Як показала практика, вимога до програмування найменувань товару стає головним болем багатьох СПД, що застосовують РРО. Тому більш детально розглянемо ці питання.
Найменування товару (послуги), згідно з Положенням N 1, визначене як слово, поєднання слів або слова і цифрового коду, що відображають споживчі ознаки товару (послуги) та однозначно ідентифікують товар або послугу в документообігу СПД.
У цьому визначенні явно проглядаються окремі моменти роз'яснень щодо програмування найменування товару, раніше наведених ДПАУ у своїх Листах N 5364 і N 11474. Отже, ці листи певною мірою залишаються актуальними і на сьогодні. Тому далі будемо керуватися роз'ясненнями цих та інших листів ДПАУ.
Згідно з наведеним вище визначенням, запрограмоване найменування товару (повне або скорочене) повинне відображати споживчі ознаки конкретного товару й однозначно ідентифікувати товар. Наприклад, "одяг" - недопустиме найменування, оскільки означає не конкретну назву товару (брюки, пальто), а цілу товарну групу.
У значної групи товарів найменування мають загальний вид і не мають додаткової частини назви, яка б робила найменування унікальним у сукупності інших запрограмованих товарів. Наприклад: ті ж брюки, що надійшли до магазину для продажу, можуть бути однієї моделі, але зшиті з різного виду тканини, або декілька різних моделей брюк зшиті з одного виду тканини, (при цьому ціна брюк різна), але інакше як "брюки" цей товар назвати не можна.
У таких випадках ДПАУ вважає за доцільне ідентифікувати товар його кодом, який програмується разом з найменуванням товару (Лист N 11474).
Такий код повинен бути унікальним і задіяним у документообігу СПД таким чином, щоб можна було простежити весь шлях руху товару від реєстрації в прибуткових документах до відображення його реалізації в касовому чеку. Наприклад, при програмуванні все тих же брюк можна "увести" у дію маркірувальні дані товару, такі як артикул або номер моделі, а у випадку якщо ціна брюк однієї моделі (артикулу) залежить ще й від розміру, то в "ролі " назви товару виступить ще й розмір. До того ж усі ці дані, як правило, зазначені в прибуткових документах.
З урахуванням обмеженої кількості символів, відведених у деяких модифікаціях РРО для програмування реквізитів, найменування брюк однієї моделі, ціна яких залежить від розміру, можна запрограмувати, наприклад, таким чином:
- брюки N 198 р 44;
- брюки N 198 р 58.
За необхідності можна не залишати пропуск між словами, знаками і цифрами в найменуванні товару.
Аналогічним чином програмуються товари, що мають у найменуванні загальне ім'я власне (наприклад, холодильник, кондиціонер, пральна машина "Whirlpool", телевізор, праска, міксер - "Philips"), при цьому до продажу представлено декілька моделей кожного виду товару. Тобто програмується: повна або скорочена назва товару (ім'я власне); у "ролі" цифрового коду - та частина маркувальних даних, яка відрізняє одну модель даного виду товару від іншої (з маркувальними даними вам допоможе розібратися, скоріше за все, ваш товарознавець або інший фахівець). Крім того, перед найменуванням товару необхідно "вклинити" хоч би одну або дві літери для того, щоб запрограмовані назви товарів розрізнялися між собою (згідно з прикладом це літери "X", "К", "CM" і "Т", "У", "М").
Дозволяється програмувати в одній товарній позиції (під одним кодом) декілька товарів одного типу з різними назвами, які реалізовуються за однією ціною, або товари з однаковою назвою і вартістю, але придбані у різних виробників. Такий метод програмування можна застосувати тільки в тому випадку, якщо номенклатура товару перевищує можливу кількість програмових товарів в РРО.
У Листі N 5364 СПД рекомендовано затвердити скорочені назви товару для програмування в РРО окремим документом по підприємству, в якому була б установлена відповідність між кодом і скороченим найменуванням програмованого товару і повним найменуванням товару.
Ми у свою чергу рекомендуємо в цьому ж документі зазначити ще й цифрові коди, під якими запрограмовані товари, що дозволить касиру-операціоністу на перших порах більш оперативно здійснювати розрахунки з покупцями.
У процесі здійснення торговельної діяльності, як правило, асортимент товару періодично поповнюється новими видами товару або змінюються ціни на товари, що вже є у продажу (ціни знижуються або підвищуються). А отже, до початку продажу необхідно буде запрограмувати найменування і ціни товарів, що заново надійшли, або перепрограмувати змінену ціну.
Не можна не сказати і про "нетрадиційні" методи програмування найменування і ціни товарів.
Так, згідно з Листом N 1651 ДПАУ не заперечує, якщо аптечні товари ( лікарські засоби і вироби медичного призначення), асортимент і ціна яких постійно змінюються, будуть запрограмовані за групами, в яких об'єднані подібні за призначенням товари.
Книготорговельним підприємствам дозволено програмувати друковану продукцію за відповідними розділами "Єдиної класифікації літератури для книговидання" (ЄКЛ), що діє на сьогодні. Такий порядок програмування визначений у листі ДПАУ від 06.04.98 р. N 3728/10/23-3117. У цьому листі наведені 12 основних тематичних розділів ЄКЛ, які згідно із зазначеним класифікатором поділяються на 50 розділів.
Нетрадиційність програмування аптечних товарів і друкованої продукції полягає ще й у тому, що перед початком роботи до пам'яті РРО не записується ціна одиниці виміру кожного товару, включеного в ту або іншу товарну групу. I тільки при реєстрації продажу, після того як на клавіатурі РРО набраний код відповідної групи товару, набирається ціна конкретного товару, що входить до цієї групи, і відповідна його кількість (якщо вона не дорівнює одиниці).
Слід звернути увагу на те, що коли нарівні з аптечними товарами або друкованою продукцією реалізовуються інші товари (наприклад, в аптеці косметичні товари, а в книгарні - канцелярські товари), то програмування останніх здійснюється "традиційним" методом, тобто на загальних підставах згідно із Законом про РРО.
- Позначення форми оплати (готівкової, карткової, у кредит, чеками тощо) і суми коштів за цією формою оплати.
Розрахунки за проданий товар (надані послуги) можуть здійснюватися як за готівкові грошові кошти, так і за допомогою банківських платіжних карток, абонементів (талонів) тощо, тобто в готівковій або безготівковій формі.
Незалежно від того, в якій із зазначених форм здійснюється оплата, розрахункові операції згідно із чинним законодавством повинні реєструватися через РРО і при цьому в касових чеках позначатися форма здійсненої оплати, за винятком випадків, коли оплата здійснюється тільки в готівковій формі. А це означає, що РРО перед експлуатацією необхідно запрограмувати на відповідні види оплати.
РРО, включені до Держреєстру станом на 30.11.99 р., можна не переводити в режим роботи, що дозволяє позначати в касових чеках форму оплати (п. 8 Наказу N 614, п. 31 Протокольного рішення N 2).
У свою чергу ми рекомендуємо все ж позначати в чеках форму оплати, оскільки саме життя диктує необхідність позначати їх у чеках. Обґрунтуємо сказане.
Згідно зі ст. З Закону про РРО у разі повернення товару (відмови від послуги), оплаченого раніше за допомогою платіжної картки, розрахунки з покупцем (замовником) здійснюються шляхом перерахування коштів на його картрахунок у банку.
Отже, СПД необхідно мати достовірну інформацію про форму раніше здійсненої оплати. А така інформація може міститися тільки в касовому чеку, що підтверджує купівлю товару (отримання послуги). Крім того, СПД може в будь-який момент проконтролювати правильність здійснених розрахунків за різними формами оплати і при цьому оперативно "звести" касу. Тобто якщо РРО запрограмувати належним чином, то у цьому випадку в роздрукованому звітному чеку (X- або 2-звіті) сума виручки буде розмежована за формами оплати, а не зазначена загальною сумою.
- Загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово "Сума" або "Усього".
Незалежно від того, скільки різних найменувань товару (послуг) оплачено за одним касовим чеком (одне чи більше), після слова "Сума" або "Усього" у касовому чеку повинна бути надрукована загальна вартість усієї покупки (отриманих послуг) у межах чека.
Можна не програмувати в касовому чеку саме слово "Сума" або "Усього", а замінити його іншим близьким за значенням словом або знаком, якщо РРО застосовується СПД, що користується правом керуватися п. 8 Наказу N614.
- Для СПД, зареєстрованих як платники ПДВ, окремим рядком - літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), а на початку рядка - великі літери "ПДВ".
Наявність у касовому чеку цих реквізитів у зазначеній послідовності є обов'язковою тільки для СПД, зареєстрованих як платники ПДВ. Разом з тим, коли такі СПД реалізовують товар, що не обкладається ПДВ, дозволяється не друкувати рядки за податковими групами, де сума ПДВ дорівнює нулю.
Якщо СПД, не зареєстрований як платник ПДВ, перевів свій РРО в режим роботи, що дозволяє позначати літерою (знаком), установленою для товарів, що не є об'єктом оподаткування, то в касових чеках будуть відображені зазначені вище реквізити у відповідному для цього випадку вигляді (наприклад, у цьому рядку буде відображено: ПДВ В = % 0,00).
Якщо СПД застосовують РРО, включені до Держреєстру до моменту набуття чинності Наказу N 614, то в касовому чеку можна не програмувати великі літери "ПДВ".
Доречно зазначити, що результат розрахунку суми ПДВ у межах чека, а також за підсумками роботи протягом дня або за підсумками роботи за період, повинен округлятися з точністю до однієї копійки в такому порядку: суми до 0, 499 копійки округляються до 0 копійок, а суми від 0,500 копійки - до 1 копійки (п. 2.4 Порядку N 8).
- Порядковий номер касового чека, дата (день, місяць, рік) і час (година, хвилина) проведення розрахункової операції.
- Фіскальний номер РРО, перед яким друкуються великі "ФН".
- Напис "Фіскальний чек". Виходячи з положень п. 8 Наказу N 614 і Протокольного рішення N 2, реквізити, зазначені в останніх двох пунктах, за винятком фіскального номера РРО, не є обов'язковими для СПД, що застосовують РРО, включені до Держреєстру до набуття чинності цього Наказу. А ось заводський номер РРО, згідно з Протокольним рішенням N 2 , для таких СПД визначений як обов'язковий реквізит.
Програмування
додаткових даних
Згідно з п. 2.3 Положення N1 розрахункові документи, які друкуються РРО на паперовому носії, можуть містити додаткові дані про проміжний підрахунок загальної суми за чеком, суму здачі та інші дані, зокрема інформацію, визначену технічними вимогами до спеціалізованих РРО.
Наприклад, "іншими даними", які можуть відображатися в касових чеках, якщо їх заздалегідь запрограмувати в РРО, є: номер відповідної паливороздавальної колонки на АЗС, сума наданої торговельної знижки або відсоток і сума відсоткової знижки (із загальної або проміжної суми купівлі).
Програмування реквізитів
видаткового касового чека
Згідно з Положенням N 1 розрахунковим документом при проведенні розрахункових операцій, пов'язаних з поверненням товарів (рекомпенсацією послуг), є фіскальний касовий чек видачі грошових коштів (далі -видатковий чек).
Видатковий чек може бути надрукований тільки тими РРО, алгоритм роботи яких забезпечує окреме накопичення у фіскальній пам'яті від'ємних сум розрахунків. Із числа тих РРО, які включені до Держреєстру РРО, що діє на сьогодні (станом на 27.07.01 р.) тільки невелику їх кількість друкують видаткові чеки. Тому розказувати про реквізити цього розрахункового документа та їх програмування ми не будемо.
Укажемо тільки на те, що перелік обов'язкових реквізитів видаткового чека визначений у розділі 4 Положення N 1 і програмуються вони в порядку, аналогічному програмуванню касового чека на товари (послуги).
Установка
контрольної стрічки
СПД, що здійснюють розрахункові операції із застосуванням РРО, зобов'язані друкувати на РРО (за винятком автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки*** (п. 10 ст. З Закону про РРО).
Контрольна стрічка повинна друкуватися в єдиному робочому циклі з касовими чеками без повторного його використання. При застосуванні портативних РРО дозволяється друкувати контрольну стрічку перед друкуванням фіскального звітного чека (2-звіту), якщо таке передбачене технічними можливостями РРО.
Таким чином, перед початком роботи крім чекової стрічки СПД зобов'язаний установити контрольну стрічку.
Звертаємо увагу на те, що СПД зобов'язаний забезпечити зберігання використаної контрольної стрічки протягом трьох років.
II. Підготовка до використання в роботі
книги ОРО
Передусім слід знати, що СПД зобов'язаний використовувати книгу ОРО тільки з тим РРО, фіскальний номер якого зазначений на титульній сторінці книги при її реєстрації.
Підготовка до використання в роботі книги ОРО полягає в тому, щоб зробити на титульній сторінці книги у спеціально відведеному рядку запис про дату початку використання.
Підготовку до використання в роботі подальших книг ОРО необхідно здійснювати аналогічним чином. При цьому після закінчення кожної використаної книги ОРО на її титульній сторінці слід указати дату, на яку припадає заключна дата її застосування. Остання використана книга ОРО повинна зберігатися в господарській одиниці.
III. Підготовка до використання в роботі
розрахункової книжки
Цей розділ стосується СПД, що зареєстрували розрахункові книжки для застосування в період виходу з ладу РРО і його ремонту або відключення електроенергії.
Не виключено, що в одній з таких ситуацій ви можете опинитися вже в перший день своєї роботи. А отже, перед початком застосування кожної розрахункової книжки на її реєстраційній сторінці у відповідному рядку необхідно указати дату початку застосування.
Доречно звернути увагу на те, що після використання всіх розрахункових квитанцій, що містяться в розрахунковій книжці, необхідно на її реєстраційній сторінці зазначити дату закінчення застосування.
Поточну й останню використану розрахункову книжку СПД зобов'язаний зберігати безпосередньо в об'єкті торгівлі.
IV. Підготовка до роботи
місця здійснення розрахунків
Місце проведення розрахунків - це місце, де здійснюються розрахунки з покупцями за продані товари (надані послуги) і зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем заздалегідь оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо (ст. 2 Закону про РРО).
Підготовка до роботи місця здійснення розрахунків (як у перший день роботи СПД, так і в усі подальші дні) із застосуванням РРО передбачає:
- наявність книги ОРО (поточної) на місці проведення розрахунків, де встановлений РРО;
- зберігання на місці проведення розрахунків реєстраційного посвідчення РРО і довідки про опломбування РРО або їх копій (у майбутньому - останньої такої довідки або її копії);
- здійснення постійного контролю на предмет порушення спеціальних номерних пломб, установлених на книзі ОРО (книгах) і на РРО, та у разі виявлення такого факту вжити заходи щодо їх переопломбування.
Наведені вище умови повинні дотримуватися СПД як у перший день роботи, так і в усі подальші дні.
Крім того, не обов'язково на місці проведення розрахунків, але обов'язково безпосередньо в господарській одиниці забезпечити зберігання довідки про реєстрацію книг(и) ОРО, яка використовується в роботі.
________________
* Розрахунковий документ - це документ установленої форми і змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), який підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну (ст. 2 Закону про РРО).
** Форма N ФКЧ-1 касового чека наведена в додатку N 1 до Положення N 1.
*** Контрольна стрічка - це документ, надрукований РРО, який містить копії надрукованих цим реєстратором розрахункових документів (ст. 2 Закону про РРО).
Нормативно-правова база
1. Закон про РРО - Закон України від 06.07.95 N 265 "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" у редакції Закону України від 01.06.2000 N 1776-III, зі змінами і доповненнями.
2. Закон про ПДВ - Закон України від 03.04.97 N 168 "Про податок на додану вартість", зі змінами і доповненнями.
3. Протокольне рішення N 2 - Технічні вимоги до електронних контрольнокасових апаратів, затверджені рішенням Державної міжвідомчої експертної комісії з електронних контрольно-касових апаратів, Протокол N 2 від 06.07.95.
4. Наказ N 614 - Наказ Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 N 614 "Про затвердження нормативно-правових актів до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", зі змінами і доповненнями.
5. Положення N 1 - Положення про форму та зміст розрахункових документів, затверджене наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 N 614, зі змінами і доповненнями.
6. Лист N 5364 - Лист Державної податкової адміністрації України від 09.04.99 N 5364/7/23-3117 "Про програмування кількості, найменування та ціни товару".
8. Лист N 1651 - Лист Державної податкової адміністрації України від 09.02.01 N 1651/7/23-3117 "Про програмування аптечних товарів".
"Баланс. Малий бізнес" N 9 (18), вересень 2002 р.
Підписний індекс 23123