Витрати на проведення експертизи продуктів харчування
Бухгалтерський та податковий облік
ПИТАННЯ: При перевірці нашого підприємства громадського харчування, Комітет по захисту прав споживачів вилучив у нас деяку кількість продуктів харчування для експертизи. В зв'язку з цим у нас виникло ряд питань з цього приводу. По перше, в яких випадках комітет по захисту прав споживачів може вилучати у нас товар. По друге, на підставі чого може бути назначена експертиза. Та по третє, як тепер в бухгалтерському та податковому обліку відобразити передачу цих товарів, та суму що сплатило наше підприємство на проведення експертизи.
ВІДПОВІДЬ: Нормативні документи, що були використані при написанні матеріалу:
1. Закон України Про захист прав споживачів 12 травня 1991 року N 1023XII - Закон 1023
2. Закон України Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини 23 грудня 1997 року N 771/97-ВР - Закон 771
3. ПОСТАНОВА Верховної Ради України Про затвердження положень щодо захисту прав споживачів від 25 січня 1995 року N 26/95-ВР - Положення 26
6. Указ Президента України Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності 23 липня 1998 року N 817/98 - Указ 817
В яких випадках комітет по захисту прав споживачів може вилучати товар
Для відповіді на перше запитання необхідно звернутися до Законів 771 та 1023. Виходячи з вимог ст. 18 Закону 771 можна констатувати, що органи захисту прав споживачів (Держспоживзахист), у межах своєї компетенції здійснюють державний контроль і нагляд за якістю та безпекою харчових продуктів і продовольчої сировини що реалізуються господарюючими суб'єктами у сфері торгівлі та громадського харчування. При цьому за Законом 1023 працівникам Держспоживзахисту суб'єкти господарської діяльності, що перевіряються, повинні надавати безплатно копії необхідних нормативних документів та інших відомостей, які характеризують якість товарів (робіт, послуг), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, що використовуються для виробництва цих товарів (виконання робіт, надання послуг (п. 4 статті 5). При виявленні неякісних, небезпечних, фальсифікованих та неправильно маркованих харчових продуктів, тих які не отримали позитивного висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи та сертифіката відповідності повинні бути вилучені з обігу. З обігу також вилучаються харчові продукти, на які відсутні документи, що підтверджують їхню якість та безпеку або строк придатності до споживання яких закінчився. Вилучені продукти харчування можуть передаватися на відповідну експертизу для визначення шляхів їх, подальшого використання - продовження реалізації, утилізації чи знищення.
Отже на підставі норм Закону 1023 та Закону 771 можна зробити висновок, що Держкомітет у справах захисту прав споживачів має право вилучати в господарюючих суб'єктів зразки товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів , для перевірки якості шляхом проведення незалежної експертизи на місці чи у відповідних лабораторіях і установах.
На підставі норм Положення 26 відбір зразків для проведення експертизи оформляється у вигляді акту. Рішення Держспоживзахисту приймається на підставі акта перевірки службовою особою господарюючого суб'єкта сфери торгівлі, громадського харчування і послуг, результатів дослідження (експертизи) якості товарів, робіт, послуг, а також інших матеріалів цієї перевірки і оформляється у вигляді припису. Форма акту відбору зразків товарів (Форма N 2) затверджується Державним комітетом України у справах захисту прав споживачів (Форма N 2 затверджена наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 27 листопада 2000 р. N 679).
Зазначимо, що проведення експертизи є платним. Це підтверджено і Постановою 793, де зазначено, що починаючи з 1995 року лабораторії з хімікотоксикологічного й фізико-хімічного контролю здійснюють свою діяльність на умовах повного господарського розрахунку.
На підставі чого може проводитися перевірка працівниками Держкомітету по справах захисту прав споживачів з ціллю вилучення товарів чи продукції для проведення експертизи
Відповідаючи на друге питання, зазначимо, що згідно з Наказом 105, державні органи у справах захисту прав споживачів планові перевірки дотримання суб'єктами підприємницької діяльності законодавства про захист прав споживачів здійснюють не частіше одного разу на календарний рік. В той же час, як позапланові перевірки органи захисту прав споживачів проводять виключно на підставі отриманих від споживачів скарг про порушення законодавства про захист прав споживачів. В свою чергу, і Указом 817 установлено, що Держспоживзахист може здійснювати позапланову перевірку діяльності суб'єктів підприємницької діяльності виключно на підставі отриманих від споживачів скарг. Щодо вимог до зазначеної скарги, то Указ 817, роз'яснює , що вона подається в письмовому вигляді. Крім того в ній зазначаються прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання, серію і номер паспорта або іншого документа, що посвідчує особу яка подає скаргу. В скарзі, також зазначаються дані про товар, при продажу якого були порушені права споживача.
Отже, з зазначеного слідує висновок, що ваше підприємство було перевірено , тому що, або підійшла черга планової перевірки, або органи Держспоживзахисту одержали скаргу від споживача, конкретно по діяльності вашого підприємства. Якщо першу причину ви можете перевірити самостійно, визначивши термін попередньої перевірки, то другу причину перевірити самостійно вам так просто не вдасться. Адже, Указом 817 зазначено, що органи у справах захисту прав споживачів не мають права розголошувати зазначені відомості про споживача, який подав скаргу. Але, при відвідуванні працівниками Держспоживзахисту вашого підприємства, ви все ж можете перевірити у них його законність. Перевіряючі повинні мати при собі письмове розпорядженням начальника (заступника начальника) управління. В даному розпорядженні зазначається, конкретно яке підприємство має перевірятися. Там повинні бути зазначені безпосередньо реквізити вашого підприємства. Крім того , в ньому має бути визначено прізвище, їм'я та по батькові, того хто здійснює перевірку та на протязі якого часу буде проходити перевірка. При цьому виглядає законним вимога до перевіряючи, пред'явити їм свої службове посвідчення.
Бухгалтерський та податковий облік
Наперед зазначимо, що відображення в податковому обліку, передачі зразків товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, для перевірки залежить від, результатів незалежної експертизи. Спочатку нагадаємо, що п. З статті 5 Закону 1023 зазначено, таке: органи Держстандарту, мають право "відбирати у суб'єктів господарської діяльності сфери торгівлі, громадського харчування і послуг зразки товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів для проведення експертизи з оплатою вартості зразків і проведених досліджень (експертиз) за рахунок суб'єктів господарської діяльності, що перевіряються".
Податковий облік ситуації коли, висновки експертизи є позитивними. Спочатку, зазначимо що при одержанні позитивних висновків експертизи, необхідно на підставі Акту (Форма N 2) вартість зазначених товарів списати з матеріально -відповідальної особи. Таку процедуру обов'язково необхідно зробити, адже товар, що пройшов експертизу, вже не придатний до подальшої реалізації. Зазначимо, що такий товар списується по обліковим цінам без суми ПДВ.
Валові витрати. Якщо в результаті проведеної експертизи отримано позитивний результат, то суму витрат на її проведення можна віднести до складу валових витрат. Пояснюється це тим, що проведення експертизи товару прямо пов'язане із господарською діяльністю підприємства. А відповідно до п.5.2.1 витрати, які пов'язані з організацією процесу виробництва відносяться до валових витрат підприємства. Окрім того, пунктами 5.3 - 5.8 Закону 283, що визначають перелік витрат, які не можна включати до складу валових витрат, відсутнє обмеження щодо не включення вартості експертизи до валових витрат.
Для проведення експертизи підприємство витратило певну кількість товару. Отже в кінці звітного кварталу необхідно не забути провести перерахунок балансової вартості залишків по таким товарам відповідно до п.5.9 Закону 283. Якщо за результатами перерахунку вартість залишків товару на кінець звітного періоду буде меншою, ніж на початок звітного періоду, то отриману різницю необхідно буде додати до валових витрат. Якщо - навпаки, різниця вираховується із валових витрат.
ПДВ. Об'єктом оподаткування ПДВ є операції з продажу товарів, робіт та послуг. Однак, із визначення "продажу" наведеного в п. 1.4. Закону 168 випливає, що передача товару на експертизу не є продажем. Тому при передачі товару на експертизу ПДВ не потрібно нараховувати.
Зазначимо, що у вартості експертизи, Ваше підприємство буде сплачувати й ПДВ. Цю суму ПДВ при позитивному результаті експертизи слід відносити до податкового кредиту (відповідно до п.7.4.1 Закону 168).
Бухгалтерський облік.
В бухгалтерському обліку проведення експертизи товару є операційними витратами підприємства. Тому вартість експертизи, а також вартість вилученого товару будуть списуватись на витрати підприємства.
Приклад. Підприємство при перевірці, працівникам Держспоживзахисту, передало на експертизу 2 кг, копченої ковбаси "Московська", Облікова вартість 1 кг, ковбаси складає 24 грн/кг. В тім числі ПДВ складає 4 грн. Всього товару на експертизу було передано на суму 48 грн (в т. ч. ПДВ 8 грн). За проведення експертизи підприємство перерахувало санепідемстанції 24 грн. (в тім. числі ПДВ складає 4 грн.)
+-------------------------------------------------------------------+
¦N ¦Зміст господарських операцій ¦Бух. облік ¦Сума¦Подат. облік ¦
¦ ¦ +---------------¦грн.+-------------¦
¦ ¦ ¦Дт ¦Кт ¦ ¦Вд ¦Вв ¦
+--+-----------------------------+--------+------+----+------+------¦
¦1 ¦Передано товар на експертизу ¦949 (84)¦28 ¦48 ¦ ¦ ¦
+--+-----------------------------+--------+------+----+------+------¦
¦2 ¦На підставі акту про ¦949 (84)¦377 ¦20 ¦ ¦20 ¦
¦ ¦проведення експертизи ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦віднесено вартість ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦експертизи (без ПДВ) на ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦витрати підприємства ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
+--+-----------------------------+--------+------+----+------+------¦
¦3 ¦Відображено суму податкового ¦641 ¦377 ¦4 ¦ ¦ ¦
¦ ¦кредиту з вартості експертизи¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
+--+-----------------------------+--------+------+----+------+------¦
¦4 ¦Перераховано за проведення ¦377 ¦301 ¦24 ¦ ¦ ¦
¦ ¦експертизи ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
+-------------------------------------------------------------------+
Податковий облік ситуації коли результати експертизи негативні. Перш за все необхідно зазначити, що при негативних результатах експертизи винними особами можуть бути, як постачальники так і саме підприємство, що здійснює реалізацію (підприємство громадського харчування). Отже, по перше при одержанні негативних результатів, підприємство повинно вилучити із торгівлі всю партію товару, частина якої була передана на експертизу. По друге, за результатами експертизи можна встановити особу, що винна в псуванні товару. Якщо, наприклад експертиза виявила, що товар втратив свої природні якості внаслідок неправильного зберігання, а зберігався цей товар на складі продавця , то стає зрозуміло що винною собою є саме підприємство.
У втраті якості товару винне підприємство громадського харчування.
Податковий облік. Якщо у втраті якості товару винне підприємство громадського харчування, то йому самому першочергово необхідно виявити особу, винну у втраті якості товару (свого працівника ). Ця винна особа повинна компенсувати вартість зіпсованого товару. У зв'язку з цим в податковому обліку необхідно провести наступні дії. По - перше, необхідно відко-ригувати валові витрати, їх необхідно зменшити на вартість зіпсованого товару з вини працівника магазину. По друге, необхідно відкоригувати податковий кредит, який припадає на вартість зіпсованого товару. Окрім того, оскільки товар буде вилучено з обігу, необхідно буде провести коригування його балансової вартості на кінець звітного періоду відповідно до п.5.9 Закону N 283.
Слід також зазначити, що збиток, який нанесла підприємству винна особа, необхідно розраховувати відповідно до Постанови 116. Згідно з нею розмір збитку слід визначати, виходячи із балансової вартості зіпсованих матеріальних цінностей. При цьому також враховують індекс інфляції, відповідний розмір ПДВ і при необхідності розмір акцизного збору. До визначеного розміру збитку застосовується також при необхідності коефіцієнт підвищення.
Розрахунок збитку, нанесеного підприємству з причини втрати якості товару , можна навести у вигляді формули:
Рз = ((Бв - А ) х Іінф + ПДВ + Азб) х 2, де
Рз - розмір збитку;
А - амортизаційні відрахування;
Іінф - індекс інфляції, який розраховується на підставі індексів інфляції, визначених Мінстатом;
ПДВ - розмір ПДВ;
А зб - розмір акцизного збору.
Звернемо увагу на те, що згідно із п.10 Постанови 116, підприємство повинно із суми збитку, розрахованої за формулою, собі залишити лише фактичну вартість втраченого товару, а решту - перерахувати до державного бюджету.
Бухгалтерський облік.
В бухгалтерському обліку понесенні втрати від псування товарів за вини відповідальних осіб необхідно обліковувати на субрахунках 375 "Розрахунки по відшкодуванню понесених збитків" або 947 "Недостачі та втрати від псування цінностей". Якщо винна особа виявлена одразу, то для відображення суми збитку , який вона повинна відшкодувати, використовується рахунок 375. Якщо винна особа не встановлена, та її треба спочатку знайти, сума збитку буде обліковуватись на рахунку 947. Окрім того, суму, відображену на рахунку 947, одночасно слід провести й по за балансовому рахунку 072 "Невідшкодовані нестачі та втрати від псування цінностей". Якщо винну особу не вдасться встановити за якихось певних обставин, то суму, відображену на субрахунку 947 , необхідно списати на зменшення фінансового результату підприємства. Якщо підприємство не використовує для обліку витрат 9 клас рахунків, то витрати, пов'язані із псуванням товару, слід відображати у складі витрат операційної діяльності, тобто на 84 рахунку з заведенням для цих цілей окремих субрахунків.
Приклад. На підставі проведеної перевірки особами Держспоживзахисту, було виявлено що зіпсований товар на суму 1000 грн, підлягає вилученню із торгівельної мережі. Винною особою є підприємство, що було піддано перевірці. На підприємстві було встановлено винну особу, з вини якої товар втратив свою первинну якість. Крім того, підприємством також була оплачена експертиза в сумі 24 грн, (в тім числі ПДВ складає 4 грн. ).
Якщо застосувати вищенаведену формулу з визначення величини нанесеного убутку, то сума, яку повинна компенсувати винна особа становитиме
(1000+200)х2=2400 грн., при умові, якщо індекс інфляції дорівнює 1.
Для відображення витрат підприємство використовує 9 клас рахунків.
+-------------------------------------------------------------+
¦N ¦ Зміст господарських ¦ Бух. ¦ ¦Подат.облік ¦
¦ ¦ операцій ¦ облік ¦Сума¦ ¦
¦ ¦ +---------¦грн.+------------¦
¦ ¦ ¦Д-т ¦К-т ¦ ¦ Вд ¦ Вв ¦
¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
+--+------------------------------+----+----+----+-----+------¦
¦1 ¦Зменшено податковий кредит ¦375 ¦641 ¦200 ¦ ¦ ¦
¦ ¦на суму ПДВ, яка приходиться ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦на вартість товару, ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦зіпсованого працівником ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦підприємства ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
+--+------------------------------+----+----+----+-----+------¦
¦2 ¦Зменшено валові витрати на ¦ ¦ ¦ ¦ ¦- 1000¦
¦ ¦вартість зіпсованого товару ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
+--+------------------------------+----+----+----+-----+------¦
¦3 ¦Списано вартість зіпсованого ¦375 ¦28 ¦1000¦ ¦ ¦
¦ ¦товару на винну особу ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
+--+------------------------------+----+----+----+-----+------¦
¦4 ¦Віднесено на винну особу ¦375 ¦716 ¦1200¦ ¦ ¦
¦ ¦остачу суми нанесеного убутку,¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦ розрахованого відповідно ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦до наведеної формули 2400- ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦-1200=1200 ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
+--+------------------------------+----+----+----+-----+------¦
¦5 ¦Відображено заборгованість ¦716 ¦641 ¦1200¦ ¦ ¦
¦ ¦перед бюджетом ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
+--+------------------------------+----+----+----+-----+------¦
¦6 ¦Відшкодовано суму збитку ¦301 ¦375 ¦2400¦ ¦ ¦
¦ ¦винною особою ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
+--+------------------------------+----+----+----+-----+------¦
¦7 ¦Перераховано відшкодовану ¦311 ¦301 ¦2400¦ ¦ ¦
¦ ¦суму збитку на розрахунковий ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦рахунок ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
+--+------------------------------+----+----+----+-----+------¦
¦8 ¦Перераховано до бюджету суму, ¦641 ¦311 ¦1200¦ ¦ ¦
¦ ¦ що перевищує вартість ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦товару з урахуванням ПДВ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
+-------------------------------------------------------------+
У втраті якості товару винен постачальник.
Якщо експертиза встановила, що товар містить, наприклад, значно більші норми амульгедриду, ніж передбачено нормативами, то зрозуміло що в цьому випадку винною особою є виготівник товару чи продукції або постачальник. Отже , в даному випадку таке підприємство громадського харчування, може на підставі висновків проведеної експертизи висувати постачальнику претензію, на відшкодування завданих збитків. Якщо наприклад постачальник не хоче в добровільному порядку задовольнити претензію, то виходячи з положень ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України будь яка заінтересована особа вправі в порядку, встановленому законом, звернутись до суду за захистом порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу. В свою чергу стаття 440 Цивільного кодексу України передбачає, що шкода, заподіяна особі або майну громадянина, а також шкода, заподіяна організації, підлягає відшкодуванню особою, яка заподіяла шкоду, у повному обсязі. Це підтверджено і статтею 19 Закону 771, згідно якої суб'єкти підприємницької діяльності фізичні та юридичні особи, які займаються розробленням, виробництвом, зберіганням, транспортуванням, ввезенням в Україну, використанням, а також реалізацією харчових продуктів і продовольчої сировини, мають право звертатися за захистом своїх прав до суду. Отже із сказаного можна зробити висновок, що підприємство яке понесло втрати, а винною особою є постачальник або виготівник, має право на відшкодування таких втрат. Крім того, таке підприємство має право і на відшкодування сум сплачених на проведення експертизи. Адже, статтею 452 Цивільного кодексу передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну з вини іншого, має право зворотної вимоги ( регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом. Залучення до цивільної відповідальності фактичних винуватців заподіяної шкоди здійснюється за допомогою регресних зобов'язань. Для виникнення цього зобов'язання необхідно, щоб підприємець виконав своє зобов'язання, що наступило з вини виробника, перед споживачем.
Таким чином, якщо підприємець реалізовував неякісну продукцію, надалі, після відшкодування споживачу неустойки й оплати витрат по проведенню експертизи, він вправі зажадати в судовому порядку у виробника даної продукції відшкодування усіх витрат.
Податковий облік. Якщо у постачанні неякісного товару винен постачальник, то він повинен компенсувати витрати підприємству - покупцю. Тому покупцю після відшкодування вартості втраченого товару необхідно провести коригування валових витрат та податкового кредиту в сторону їх зменшення. Окрім того, якщо постачальник компенсує витрати на проведення експертизи, то також необхідно скоригувати суму валових витрат на вартість проведеної експертизи. Тобто, якщо раніше вартість експертизи була віднесена до валових витрат підприємства, то після відшкодування її вартості, покупцю необхідно на цю суму зменшити валові витрати.
Бухгалтерський облік. В бухгалтерському обліку виставлення претензії постачальнику буде відображатись такою кореспонденцією: дебет субрахунку 374 "Розрахунки за претензіями" та кредит субрахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками". При задоволенні претензії на користь покупця, сума, відображена на субрахунку 374 списується в дебет субрахунку 311, якщо постачальник повертає гроші за товар, або в дебет рахунку 28 "Товари", якщо постачальник поставляє якісний товар. Сплачена неустойка відображається за кредитом субрахунку 715 "Отримані штрафи, пені, неустойки".
Приклад. Підприємство отримало товар від постачальника на суму 1200 грн. (в т.ч. ПДВ 200 грн.). Товар на реалізацію не передавався. За результатами перевірки Держкомітету по захисту прав споживачів товар було передано на екпертизу на суму 50 грн. без ПДВ. Після проведення експертизи було встановлено, що весь товар неякісний. Підприємство-покупець виставило претензію постачальнику. Постачальник задовольнив претензію: компенсував вартість товару, неустойку в розмірі 30 грн, та вартість експертизи 24 грн.
+--------------------------------------------------------------------------+
¦ N ¦ Зміст господарських ¦ Бух. облік ¦ ¦Подат. облік ¦
¦ ¦ операцій ¦ ¦ Сума ¦ ¦
¦ ¦ +-----------------¦ грн. +--------------¦
¦ ¦ ¦ Д-т ¦ К-т ¦ ¦ Вд ¦Вв ¦
+---+----------------------------+--------+--------+--------+------+-------¦
¦1 ¦Перераховано постачальнику ¦ 371 ¦ 311 ¦ 1200 ¦ ¦1000 ¦
¦ ¦за товар ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
+---+----------------------------+--------+--------+--------+------+-------¦
¦2 ¦Відображено суму ¦ 641 ¦ 644 ¦ 200 ¦ ¦ ¦
¦ ¦податкового кредиту ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
+---+----------------------------+--------+--------+--------+------+-------¦
¦3 ¦Отримано товар від ¦ 28 ¦ 631 ¦ 1000 ¦ ¦ ¦
¦ ¦постачальника ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
+---+----------------------------+--------+--------+--------+------+-------¦
¦4 ¦Відображено ПДВ у вартості ¦ 644 ¦ 631 ¦ 200 ¦ ¦ ¦
¦ ¦товару ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
+---+----------------------------+--------+--------+--------+------+-------¦
¦5 ¦Зараховано суму сплаченого ¦ 631 ¦ 371 ¦ 1200 ¦ ¦ ¦
¦ ¦авансу в рахунок виконаної ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦поставки товару ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
+---+----------------------------+--------+--------+--------+------+-------¦
¦6 ¦Вилучено товар для ¦ 949 ¦ 28 ¦ 50 ¦ ¦ ¦
¦ ¦передання його на експертизу¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
+---+----------------------------+--------+--------+--------+------+-------¦
¦7 ¦Сплачено вартість експертизи¦ 371 ¦ 311 ¦ 24 ¦ ¦ 20 ¦
+---+----------------------------+--------+--------+--------+------+-------¦
¦8 ¦Відображений податковий ¦ 641 ¦ 644 ¦ 4 ¦ ¦ ¦
¦ ¦кредит з вартості послуг ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦експертизи ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
+---+----------------------------+--------+--------+--------+------+-------¦
¦9 ¦Віднесено вартість послуг з ¦ 949 ¦ 685 ¦ 20 ¦ ¦ ¦
¦ ¦проведення експертизи на ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦витрати підприємства ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
+---+----------------------------+--------+--------+--------+------+-------¦
¦10 ¦Відображено ПДВ у вартості ¦ 644 ¦ 685 ¦ 4 ¦ ¦ ¦
¦ ¦послуг з проведення ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦експертизи ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
+---+----------------------------+--------+--------+--------+------+-------¦
¦11 ¦Списано суму сплаченого ¦ 685 ¦ 371 ¦ 24 ¦ ¦ ¦
¦ ¦авансу в рахунок отриманих ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦послуг з проведення ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦експертизи ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
+---+----------------------------+--------+--------+--------+------+-------¦
¦12 ¦В результаті експертизи ¦ ¦ ¦ ¦ ¦-1000 ¦
¦ ¦визнано товар неякісним, в ¦+-----+ ¦+-----+ ¦+------+¦ ¦ ¦
¦ ¦результаті чого проведено ¦¦ 28 ¦ ¦¦ 631 ¦ ¦¦ 1000 ¦¦ ¦ ¦
¦ ¦його вилучення. Для цього ¦+-----+ ¦+-----+ ¦+------+¦ ¦ ¦
¦ ¦використовується метод " ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦сторно"* ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
+---+----------------------------+--------+--------+--------+------+-------¦
¦13 ¦Проведене сторнування ¦+----+ ¦+-----+ ¦+-----+ ¦ ¦ ¦
¦ ¦витрат по товару, який було ¦¦949 ¦ ¦¦ 28 ¦ ¦¦ 50 ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦списано для передачі на ¦+----+ ¦+-----+ ¦+-----+ ¦ ¦ ¦
¦ ¦експертизу ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
+---+----------------------------+--------+--------+--------+------+-------¦
¦14 ¦Проведене коригування +--------+--------¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦податкового кредиту ¦+----+ ¦+-----+ ¦+-----+ ¦ ¦ ¦
¦ ¦ ¦¦641 ¦ ¦¦ 631 ¦ ¦¦ 200 ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦ ¦+----+ ¦+-----+ ¦+-----+ ¦ ¦ ¦
¦ ¦ +--------+--------¦ ¦ ¦ ¦
+---+----------------------------+--------+--------+--------+------+-------¦
¦15 ¦Проведено сторнування ¦+----+ ¦+----+ ¦+----+ ¦ ¦ ¦
¦ ¦витрат понесених на ¦¦949 ¦ ¦¦685 ¦ ¦¦ 20 ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦проведення експертизи ¦+----+ ¦+----+ ¦+----+ ¦ ¦ ¦
+---+----------------------------+--------+--------+--------+------+-------¦
¦16 ¦Проведено сторнування ПДВ ¦+----+ ¦+----+ ¦+----+ ¦ ¦ ¦
¦ ¦сплаченого у вартості ¦¦641 ¦ ¦¦685 ¦ ¦¦ 4 ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦послуг з експертизи ¦+----+ ¦+----+ ¦+----+ ¦ ¦ ¦
+---+----------------------------+--------+--------+--------+------+-------¦
¦17 ¦Виставлено претензію ¦ 374 ¦ 631 ¦ 1230 ¦ ¦ ¦
¦ ¦постачальнику ¦ 374 ¦ 685 ¦ 24 ¦ ¦ ¦
+---+----------------------------+--------+--------+--------+------+-------¦
¦18 ¦Віднесено суму неустойки до ¦ 631 ¦ 715 ¦ 30 ¦ 30 ¦ ¦
¦ ¦доходу підприємства ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
+---+----------------------------+--------+--------+--------+------+-------¦
¦19 ¦Задоволене претензію шляхом ¦ 311 ¦ 374 ¦ 1254 ¦ ¦-20 ¦
¦ ¦перерахування коштів на ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦поточний рахунок покупця ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
+---+----------------------------+--------+--------+--------+------+-------¦
¦20 ¦Віднесено суму доходу ¦ 715 ¦ 79 ¦ 30 ¦ ¦ ¦
¦ ¦отриманого від ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦постачальника у вигляді ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦неустойки, на фінансовий ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦результат ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
+--------------------------------------------------------------------------¦
¦* Товар визнано неякісним. Комісія у складі 3-х осіб знищила партію товару¦
¦шляхом спалювання. По результатам проведеної процедури знищення товару був¦
¦складений акт. ¦
+--------------------------------------------------------------------------+
"Київський бухгалтер" N 26 (80), вересень 2002 р.
Підписний індекс 22259