Поняття та види порушень митних правил.
Відповідальність за порушення митних правил.
Повноваження митних органів при провадженні у справах
про порушення митних правил

У попередній публікації ми докладно з'ясували, що таке контрабанда, які її ознаки та яка відповідальність за неї передбачена чинним законодавством України.

Але крім боротьби із цим злочином митні органи України проводять величезну роботу щодо попередження, виявлення та припинення такого виду адміністративних правопорушень, як порушення митних правил.

За непомітним терміном криється досить велика кількість заведених митницею справ. Наприклад, якщо минулого року митницями України було порушено 412 кримінальних справ про контрабанду, а загальна сума предметів контрабанди склала майже 130 млн. гривень, то справ про порушення митних правил за той же період заведено більш як 50 тисяч. По них лише реально вилучено товарів та предметів на суму майже 256 млн. гривень, а ще на суму понад 585 млн. гривень товари з різних причин не вилучалися. Не важко здогадатися, яких величезних збитків державі та суспільству завдають такі порушення.

Порушення митних правил - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на встановлений порядок управління в галузі митної справи і за яку чинним Митним кодексом України передбачена адміністративна відповідальність.

Види порушень митних правил, відповідальність за них та повноваження митних органів при провадженні в адміністративних справах чітко та вичерпно визначені в чинному Митному кодексі України. Якщо якісь питання в ньому не регламентовані, слід звертатися до Кодексу України про адміністративні правопорушення. В той же час слід пам'ятати, що всі чинні законодавчі акти з літа 1996 року діють лише в частині, що не суперечить положенням прийнятої Верховною Радою Конституції нашої держави. Таке застереження дуже важливе, оскільки чинний Митний кодекс було прийнято ще у грудні 1991 року.

Особливістю притягнення до відповідальності за порушення митних правил є те, що суб'єктом відповідальності поряд з фізичними особами (громадянами, службовими особами) є також юридичні особи.

Громадяни несуть відповідальність за порушення митних правил, якщо на момент вчинення правопорушення вони досягли шістнадцятирічного віку.

Службові особи несуть відповідальність за порушення митних правил, якщо до їх службових обов'язків входило забезпечення виконання вимог митних правил, встановлених Митним кодексом України, або в його розвиток - іншими нормативними документами. Ці службові обов'язки повинні бути закріплені у трудовому договорі (контракті), укладеному керівництвом підприємства та особою, зафіксовані в наказі по підприємству чи будь-яким іншим способом.

При вчиненні порушень митних правил підприємствами відповідальність несуть службові особи - керівники цих підприємств. На практиці це положення чинного законодавства застосовується в тих випадках, коли під час провадження у справі не вдається встановити конкретну службову особу даного підприємства, установи, на яку керівником були б покладені обов'язки дотримуватися вимог митного законодавства.

В Митному кодексі України наводиться вичерпний перелік видів порушень митних правил. Розглянемо їх.

Відповідальність за незупинення транспортного засобу (в тому числі транспортного засобу індивідуального користування), що переміщується через митний кордон України, в зоні митного контролю передбачена ст. 104 МК України. Як правило, таким порушенням особа активно намагається уникнути митного контролю та безперешкодно перемістити через митний кордон України предмети без митного оформлення або взагалі заборонені для переміщення. Найчастіше порушником виступає водій транспортного засобу індивідуального користування або службова особа, уповноважена на переміщення товарів та предметів (водії, експедитори тощо). Дане порушення тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян у розмірі до половини офіційно встановленого на день вчинення порушення митних правил мінімального розміру заробітної плати, а на службових осіб - до одного офіційно встановленого на день вчинення порушення митних правил мінімального розміру заробітної плати.

Відправлення транспортного засобу (в тому числі транспортного засобу індивідуального користування), що знаходиться під митним контролем, без дозволу митниці України, а з пунктів пропуску на державному кордоні України - також і без дозволу прикордонних військ, згідно зі ст.105 МК України тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян у розмірі до половини офіційно встановленого на день вчинення порушення митних правил мінімального розміру заробітної плати, а на службових осіб - до одного офіційно встановленого на день вчинення порушення митних правил мінімального розміру заробітної плати. Дане порушення може проявитися у формі як активних, так і пасивних (тобто невжиття заходів по недопущенню) дій. Небезпека даного діяння полягає в тому, що ним створюються передумови для уникнення митного контролю, що може призвести до переміщення товарів та предметів поза митним контролем. Наявність чи відсутність у транспортних засобах прихованих або заборонених для переміщення предметів не має значення для притягнення винних осіб до відповідальності. Якщо серед переміщуваних через митний кордон предметів знаходяться такі, що підлягають контролю з боку інших державних органів, митне оформлення може бути завершене тільки після закінчення санітарного, фітосанітарного, ветеринарного, радіологічного, екологічного контролю тощо. В разі якщо посадова особа зазначених контрольних служб, яка законно знаходиться в зоні митного контролю та здійснює офіційні повноваження, самовільно, без узгодження з митниками та прикордонниками прийме рішення про відправлення транспортного засобу, її також може бути притягнуто до відповідальності за даною статтею Митного кодексу України.

Для митниць, що розташовані в морських та річкових портах, характерним є таке порушення, як причалювання до судна, що знаходиться під митним контролем, інших суден та інших плавучих засобів без дозволу митного органу України. Воно буває, як правило, засобом вчинення більш тяжкого виду порушення митних правил, а іноді й контрабанди. Згідно зі ст.106 МК України за його вчинення може бути накладено штраф на громадян у розмірі до половини офіційно встановленого на день вчинення порушення митних правил мінімального розміру заробітної плати, а на службових осіб - до одного офіційно встановленого на день вчинення порушення митних правил мінімального розміру заробітної плати.

Не досить часто, але все ще трапляються випадки перешкоджання доступу службової особи митного органу України при здійсненні нею митного контролю до предметів, що знаходяться під таким контролем (ст. 107 МК України). Недопущення може мати місце як у формі дії (приховування ключів від складу, застосування заходів психологічного або навіть фізичного впливу, введення співробітника митного органу в оману щодо місця знаходження предметів), так і у формі бездіяльності (непредставлення інформації щодо місця знаходження предметів). У разі якщо активні дії містять в собі ознаки складів кримінальних злочинів (погрози, образи, тілесні ушкодження тощо), винних також може бути притягнуто до кримінальної відповідальності. Місце вчинення правопорушення ролі не відіграє. Це може бути зона митного контролю, територія ліцензійного складу, приміщення підприємства чи установи, якій предмети передані на відповідальне зберігання. Суб'єктами правопорушення можуть бути як приватні, так і посадові особи, на адресу яких дані предмети надійшли, яким вони передані на відповідальне зберігання або з метою доставлення до митного органу, навіть сторонні особи, які виконують чиїсь завдання. Таке порушення передбачає попередження або накладення штрафу на громадян у розмірі до половини офіційно встановленого на день вчинення порушення митних правил мінімального розміру заробітної плати, а на службових осіб - до одного офіційно встановленого на день вчинення порушення митних правил мінімального розміру заробітної плати.

Стаття 108 МК України встановлює відповідальність за неподання митниці документів, необхідних для здійснення митного контролю.

В разі якщо не були подані документи на транспортні засоби (незалежно від подання письмової декларації), винних осіб можуть попередити або накласти штраф у розмірі до одного офіційно встановленого на день вчинення порушення митних правил мінімального розміру заробітної плати, а на службових осіб - від одного до двох з половиною офіційно встановлених на день вчинення порушення митних правил мінімальних розмірів заробітної плати.

Якщо ж митному органу України не подані документи, необхідні для здійснення митного контролю товарів, валюти, цінностей та інших предметів (знову ж таки незалежно від подання письмової декларації), стягнення може бути у вигляді попередження або накладення штрафу на громадян у розмірі до одного офіційно встановленого на день вчинення порушення митних правил мінімального розміру заробітної плати, а на службових осіб - від двох з половиною до десяти офіційно встановлених на день вчинення порушення митних правил мінімальних розмірів заробітної плати.

Досить розповсюдженим є такий вид порушення, як недоставлення в митний орган України у призначений строк предметів, що знаходяться під митним контролем і перевозяться з одного митного органу України в інший, а також прийнятих для вручення митному органу України митних або інших документів на ці предмети (ст. 109 МК України).

Як вже зазначалось у попередніх публікаціях, практично в усіх випадках переміщення між митницями товарів та предметів останні знаходяться під митним контролем і митниця встановлює термін їх достав-лення залежно від виду транспорту та інших об'єктивних обставин. Суб'єктами правопорушення, передбаченого ст. 109 МК України, є лише ті особи, які безпосередньо брали на себе зобов'язання з достав-лення вантажу або документів на нього до митниці призначення. Для притягнення до відповідальності водіїв, що беруть на себе зобов'язання з доставлен-ня вантажів, також необхідна наявність письмової угоди (навіть разової) між ними та фірмою-відправ-ником (отримувачем). В іншому випадку будуть відсутні юридичні підстави вважати водія службовою особою даного підприємства і він може бути притягнутий до відповідальності лише як приватна (фізична) особа. Слід мати на увазі, що передбачена цією статтею відповідальність настає в разі недоставлення товарів та предметів, які перевозяться з одного митного органу України в інший, а не з одного структурного підрозділу митниці до іншого (наприклад, з пункту пропуску на кордоні до вантажного відділу в населеному пункті на певній відстані від кордону). Особу, що порушила відповідне зобов'язання, може бути попереджено або на неї накладено штраф - на громадян у розмірі до одного офіційно встановленого на день вчинення порушення митних правил мінімального розміру заробітної плати, а на службових осіб - від двох з половиною до десяти офіційно встановлених на день вчинення порушення митних правил мінімальних розмірів заробітної плати з конфіскацією цих предметів або без такої.

Дуже схожим за характером дій є порушення, передбачене ст.114 МК України. Але воно стосується несвоєчасного доставлення (з порушенням строків, встановлених митними органами) для вивезення за митний кордон України предметів, ввезених з метою транзиту через територію нашої країни. Порушення зобов'язання про транзит тягне за собою накладення штрафу на громадян до одного офіційно встановленого на день вчинення порушення митних правил мінімального розміру заробітної плати з конфіскацією цих предметів, а на службових осіб - від двох з половиною до десяти офіційно встановлених на день вчинення порушення митних правил мінімальних розмірів заробітної плати з конфіскацією цих предметів.

Само по собі пошкодження або втрата пломб, печаток чи іншого забезпечення, накладеного митним органом України, начебто є недуже небезпечним порушенням. Але цим порушується встановлений порядок переміщення вантажів між митними органами та їх оформлення. Крім того, виникає можливість доступу до вантажу з метою вкладання або вилучення предметів, прихованих від митного контролю у процесі завантаження чи транспортування. Відповідальність за пошкодження чи втрату митного забезпечення передбачена ст. 110 МК України - накладення штрафу на громадян у розмірі до одного офіційно встановленого на день вчинення порушення митних правил мінімального розміру заробітної плати, а на службових осіб - від двох з половиною до десяти офіційно встановлених на день вчинення порушення митних правил мінімальних розмірів заробітної плати.

Пошкодження або втрата митного забезпечення часто-густо передує іншим, більш тяжким, порушенням, таким, наприклад, як видача без дозволу митного органу України або втрата предметів, що знаходяться під митним контролем (ст.112 МК України). Оскільки такі порушення можуть призвести до значних матеріальних збитків державі у вигляді неспла-чених митних платежів за зниклий товар, то і відповідальність має бути більш суворою: накладення штрафу на громадян у розмірі до одного офіційно встановленого на день вчинення порушення митних правил мінімального розміру заробітної плати з конфіскацією предметів, що є безпосередніми об'єктами правопорушення, або без такої, а на службових осіб - від двох з половиною до десяти офіційно встановлених на день вчинення порушення митних правил мінімальних розмірів заробітної плати з конфіскацією зазначених предметів або без такої. Як бачимо, діяння тут виступає в двох видах: дія - видача предметів та бездіяльність - втрата предметів внаслідок незабезпечення їх зберігання. Відповідати має особа, яка видала предмети без достатніх підстав (дозволу митного органу) або не забезпечила достатній рівень надійності їх зберігання, внаслідок чого вони вийшли з-під контролю та були втрачені. У переважній більшості випадків це службові особи підприємств різних форм власності (ліцензійних складів, транспортних організацій тощо). Але це можуть бути і фізичні особи, яким згідно з їх обов'язками або за інших обставин (разове доручення, укладання договору на доставлення вантажу тощо) довірено зберігання даних товарів та предметів (сторож, комірник, водій, експедитор).

Видача предметів без дозволу рідко можлива без проведення вантажних та інших операцій, що також проводяться без дозволу митного органу України. Вони можуть включати в себе навантажування, вивантажування, перевантажування, виправлення пошкоджень упаковки, розпакування, переупакування предметів, що знаходяться під митним контролем, або зміну ідентифікаційних знаків чи маркування, нанесених на ці предмети або їх упаковку. Дія цієї статті поширюється і на випадки знищення предметів, подальше використання яких неможливе. Якщо предмети знаходяться під митним контролем, для визнання їх такими та на їх знищення необхідний дозвіл митниці. Такий висновок можливий лише за підтвердження відповідними нормативами, експертними висновками, іншими документами. Процес знищення повинен проходити за участю співробітника митниці, фіксуватися відповідними актами. Як правило, порушником виступає керівник, службова або інша уповноважена особа підприємства - учасника ЗЕД, на адресу якої надійшли ці предмети. Але можливе і притягнення як порушника фізичної особи. Такі дії, згідно зі ст.111 МК України, тягнуть за собою попередження або накладення штрафу на громадян у розмірі до одного офіційно встановленого на день вчинення порушення митних правил мінімального розміру заробітної плати, а на службових осіб - від двох з половиною до десяти офіційно встановлених на день вчинення порушення митних правил мінімальних розмірів заробітної плати.

Достатньо суворою є відповідальність за порушення зобов'язання про зворотне вивезення чи зворотне ввезення (ст.113 МК України). Невивезення за кордон предметів, ввезених на митну територію України під зобов'язання про зворотне вивезення чи неповернення на митну територію України предметів, вивезених за кордон під зобов'язання про зворотне ввезення, в строки, встановлені цими зобов'язаннями, тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмірі до одного офіційно встановленого на день вчинення порушення митних правил мінімального розміру заробітної плати з конфіскацією цих предметів, а на службових осіб - від двох з половиною до десяти офіційно встановлених на день вчинення порушення митних правил мінімальних розмірів заробітної плати з конфіскацією цих предметів. Відповідальність настає за наявності реальної можливості виконання зобов'язання або за відсутності своєчасного повідомлення про неможливість його виконання. В разі якщо виконання зобов'язання неможливе з технічних або Інших, незалежних від особи, причин, до митного органу повинні бути подані підтверджуючі це документи. Крім того, термін знаходження предметів на території України або за її межами може бути продовжений рішенням начальника митниці або центральним апаратом ДМСУ на підставі мотивованого звернення зацікавленої особи.

Статті 115 та 116 МК України передбачають відповідальність відповідно за переміщення предметів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю та переміщення предметів через митний кордон України поза митним контролем. ДІЇ, які вчиняє особа під час таких порушень, повністю співпадають з тими, що ми розглядали в попередній публікації, коли йшлося про способи вчинення контрабанди, що мають такі ж самі назви. То ж не будемо повторюватися, а лише зазначимо, що в разі незаконного переміщення в такі способи товарів та предметів єдиною відмінністю порушень митних правил від кримінальне караної контрабанди буде відсутність великого розміру та (або) прямого умислу на вчинення злочину. В разі ж переміщення поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю Історичних і культурних цінностей, наркотичних засобів, отруйних, сильнодіючих, радіоактивних, вибухових речовин, зброї та бойових припасів до неї воно буде вважатися контрабандою незалежно від вартості.

Оскільки це найбільш суспільно небезпечні види порушень митних правил, відповідальність за них є найбільш суворою.

Міра покарання за ст. 115 МК України передбачає конфіскацію предметів, що є безпосередніми об'єктами правопорушення, а також предметів із спеціально виготовленими тайниками, використаними для переміщення через митний кордон України з приховуванням предметів, що є безпосередніми об'єктами правопорушення, або накладення штрафу на громадян у розмірі до двохсот офіційно встановлених на день вчинення порушення митних правил мінімальних розмірів заробітної плати з конфіскацією зазначених предметів, а на службових осіб - від трьохсот до тисячі офіційно встановлених на день вчинення порушення митних правил мінімальних розмірів заробітної плати з конфіскацією зазначених предметів або без такої.

За ст. 116 МК України винну особу може бути покарано накладенням штрафу у розмірі до двохсот офіційно встановлених на день вчинення порушення митних правил мінімальних розмірів заробітної плати з конфіскацією предметів, що є безпосередніми об'єктами правопорушення, а на службових осіб - до тисячі офіційно встановлених на день вчинення порушення митних правил мінімальних розмірів заробітної плати з конфіскацією зазначених предметів.

Чинний Митний кодекс України передбачає відповідальність не лише тих, хто особисто переміщує товари та предмети поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, а й тих, хто сприяє таким небезпечним порушенням. Зокрема, ст. 117 МК України встановлює відповідальність за зберігання, перевезення чи придбання предметів, ввезених на митну територію України поза митним контролем або з приховуванням від такого контролю, а так само предметів, щодо яких надано митні пільги по митному обкладенню, та використаних без дозволу митних органів України в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги. Предмети, про які йдеться у цій статті, вже знаходяться на території України, їх переміщення відбулося до моменту виявлення даного порушення. Час переміщення ролі не відіграє. Не має значення також і місце виявлення цих предметів, їх можуть знайти I в зоні митного контролю, і в будь-якому іншому місці митної території країни. В разі якщо такі дії не містять ознак складу злочину, вони тягнуть за собою накладення штрафу на громадян у розмірі до одного офіційно встановленого на день вчинення порушення митних правил мінімального розміру заробітної плати, а на службових осіб - від двох з половиною до десяти офіційно встановлених на день вчинення порушення митних правил мінімальних розмірів заробітної плати з конфіскацією предметів, що є безпосередніми об'єктами правопорушення, або без такої.

Законом України від 05.04.2001 р. N 2362-III Митний кодекс України було доповнено ст. 116-1, яка передбачає відповідальність за переміщення через митний кордон України товарів або предметів, виготовлених з порушенням прав на об'єкт права інтелектуальної власності, що охороняється законом. Законодавець встановив дуже сувору відповідальність, яка передбачає накладення штрафу на громадян у розмірі від одного до п'ятисот офіційно встановлених на день вчинення порушення митних правил мінімальних розмірів заробітної плати з конфіскацією товарів, що є об'єктами правопорушення, а на службових осіб - від десяти до тисячі двохсот офіційно встановлених на день вчинення порушення митних правил мінімальних розмірів заробітної плати з конфіскацією зазначених товарів.

Але на сьогодні притягнення до відповідальності за цією статтею має епізодичний характер унаслідок недостатньої визначеності об'єкта права інтелектуальної власності, що охороняється законом.

Однією з найбільш "працюючих" статей Митного кодексу України є стаття 118. Вона передбачає відповідальність за недекларування предметів, що переміщуються через митний кордон України, в тому числі транзитом через територію України, тобто незаявлен-ня за встановленою формою точних відомостей про такі предмети, а так само декларування предметів не своїм найменуванням. Статистика показує, що саме цей вид порушень митних правил є одним з найбільш поширених. Притягуватись до відповідальності за нею можуть як фізичні, так і посадові особи, а також і декларанти, що діють на підставі доручення. Недекларування тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмірі до одного офіційно встановленого на день вчинення порушення митних правил мінімального розміру заробітної плати з конфіскацією предметів, що є безпосередніми об'єктами правопорушення, або без такої, а на службових осіб - від двох з половиною до десяти офіційно встановлених на день вчинення порушення митних правил мінімальних розмірів заробітної плати з конфіскацією зазначених предметів або без такої.

Незважаючи на суттєве звуження кола пільговиків, досить велика кількість товарів, що потрапляє на наш внутрішній ринок, цілком законно звільняється від обкладення митом. Це спокушає декого до використання предметів, щодо яких надано пільги по обкладенню митом, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, без дозволу митних органів України, наприклад - використання отриманого як гуманітарну допомогу для одержання комерційного прибутку. Але дія даної етапі поширюється і на предмети, які в пільговому режимі знаходяться за межами території нашої країни. Ст. 119 МК України встановлює за такі дії відповідальність у вигляді накладення штрафу - від ста до двохсот відсотків суми мита, не сплаченого у зв'язку з наданням пільг.

Якщо ж правопорушники не сплатили мита та митних зборів протягом встановлених строків або вчинили інші дії, що спричинили недобори митних платежів, згідно зі ст. 120 МК України їх може бути покарано накладенням штрафу - від ста до трьохсот відсотків суми несплачених митних платежів. Стаття не містить в собі переліку дій, що спричинили недобори митних платежів , тому коло випадків її застосування достатньо широке. Нерідко самі дії, наслідком яких стали недобори митних платежів, є протиправними і кваліфікуються за іншими статтями Митного кодексу України. Це може бути недеклару-вання, видача предметів без дозволу митного органу, недоставлення предметів до митного органу, неподання необхідних для митного контролю документів. У таких випадках дії порушників, крім ст. 120 МК України, кваліфікуються і за Іншими статтями кодексу. В разі кваліфікації дій правопорушника більш ніж за однією статтею, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення може бути приєднане одне з додаткових стягнень, передбачених статтями, за якими кваліфікуються дії порушника. Серед справ, заведених за ст.120 МК України стосовно юридичних осіб, переважну більшість складали ті, в яких дії полягали в наданні неточних відомостей про товари у вантажних митних деклараціях під час здійснення процедури декларування. Фізичні особи найчастіше стають порушниками у випадках недекларування ними частини товару або заниження його митної вартості. До відповідальності притягується особа, дії якої вже спричинили недобори митних платежів.

Як бачимо, за порушення митних правил чинним законодавством передбачено такі види адміністративних стягнень, як попередження; штраф; конфіскація предметів, що є знаряддям для вчинення порушення митних правил; конфіскація предметів, що є безпосередніми об'єктами порушення митних правил.

Адміністративні стягнення у вигляді попередження або штрафу за порушення митних правил може бути накладено не пізніше двох місяців з дня вчинення порушення митних правил, а при триваючому порушенні митних правил - не пізніше двох місяців з дня його виявлення.

У випадках закриття правоохоронними органами кримінальної справи та передачі матеріалів на розгляд митниці, за наявності в діях особи ознак порушення митних правил адміністративне стягнення у вигляді попередження або штрафу за порушення митних правил може бути накладено не пізніше місяця з дня прийняття рішення про припинення кримінальної справи.

Конфіскація предметів, які є безпосередніми об'єктами порушення митних правил, і предметів Із спеціально виготовленими тайниками, що використовувалися для переміщення через митний кордон України з приховуванням таких предметів, проводиться незалежно від часу вчинення або виявлення порушення митних правил.

При неможливості конфіскації предметів, які є безпосередніми об'єктами порушення митних правил, з порушника стягується їх вартість.

"Баланс. Малий бізнес." N 7 (16), липень 2002 р.
Підписний індекс 23123