КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ
від 14 червня 2002 р. N 339-р
Київ

Про схвалення Концепції Державної програми
економічного і соціального розвитку України
на 2003 рік

Схвалити Концепцію Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2003 рік (додається).

Прем'єр-міністр України А.КІНАХ

Схвалено
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 14 червня 2002 р. N 339-р

Концепція
Державної програми економічного і соціального
розвитку України на 2003 рік

I. Загальні положення

Ця Концепція визначає принципи формування, пріоритети та ключові завдання Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2003 рік (далі - Державна програма).

Метою Державної програми є визначення на основі аналізу результатів соціально-економічного розвитку країни за попередній та поточний роки нагальних проблем, цілей економічного і соціального розвитку України в 2003 році, дій Кабінету Міністрів України, що забезпечать їх досягнення, а також формування відповідної взаємоузгодженої та комплексної системи заходів, що здійснюватимуться органами законодавчої і виконавчої влади.

Державна програма повинна бути тісно пов'язана з Програмою діяльності Кабінету Міністрів України, конкретизувати його дії на 2003 рік, а також узгоджуватися з пропозиціями до Державного бюджету України на 2003 рік та сприяти більш ефективному використанню бюджетних коштів.

Державна програма розробляється відповідно до цієї Концепції та з урахуванням положень таких документів:

Послання Президента України до Верховної Ради України "Україна: поступ у XXI століття. Стратегія економічного та соціального розвитку на 2000-2004 роки" ( 276а/2000 );

Послання Президента України до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України "Про основні напрями бюджетної політики на 2002 рік" ;

Послання Президента України до Верховної Ради України "Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки "Європейський вибір" ;

Указ Президента України "Про Програму інтеграції України до Європейського Союзу";

Послання Президента України до Верховної Ради України "Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2001 році";

Програма діяльності Кабінету Міністрів України (проект);

Державна програма економічного і соціального розвитку України на 2002 рік.

Державна програма є складовою частиною системи прогнозних та програмних документів економічного і соціального розвитку та розробляється щороку з урахуванням проекту Державного бюджету України на. відповідний рік. У Державній програмі конкретизуються заходи, передбачені Програмою діяльності Кабінету Міністрів України, та завдання, визначені у щорічному Посланні Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище.

II. Принципи формування проекту Державної програми

Державна програма грунтується на пріоритетних напрямах здійснення Кабінетом Міністрів України внутрішньої та зовнішньоекономічної політики і конкретизує дії Кабінету Міністрів України у 2003 році. Структура Державної програми базується на основі структури Програми діяльності Кабінету Міністрів України. Такий підхід забезпечить прозорість взаємозв'язку цих двох урядових програмних документів, полегшить здійснення контролю за виконанням Програми діяльності Кабінету Міністрів України шляхом проведення щокварталу моніторингу реалізації Державної програми.

Пріоритетні напрями внутрішньої політики:

1. Підвищення рівня життя населення, зменшення масштабів бідності, становлення середнього класу.

Ключові завдання Державної програми:

Грошові доходи та заробітна плата:

запровадження починаючи з 2003 року обов'язкового для всіх секторів економіки соціального стандарту - мінімальної погодинної заробітної плати;

поступове наближення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних соціальних гарантій до рівня прожиткового мінімуму;

зменшення нарахувань на фонд оплати праці;

здійснення комплексу заходів, передбачених для виконання на другому етапі реалізації Стратегії подолання бідності.

Ринок праці:

створення умов для розвитку підприємницької ініціативи, самозайнятості населення, малого підприємництва з метою підвищення зайнятості населення;

створення нових робочих місць шляхом розвитку малого та середнього бізнесу;

удосконалення механізму працевлаштування неконкурентоспроможних на ринку праці верств населення, зокрема молоді та випускників навчальних закладів.

Соціальний захист та пенсійна реформа:

поступова заміна пільг і субсидій, що надаються відповідно до актів законодавства, адресною грошовою соціальною допомогою;

поступове наближення призначеної соціальної допомоги до рівня прожиткового мінімуму;

створення інформаційно-технічної бази для запровадження обов'язкової накопичувальної системи пенсійного забезпечення;

створення системи державного регулювання та контролю у сфері пенсійного страхування;

створення ефективної системи зберігання та управління пенсійними активами.

Здоров'я населення, фізична культура та спорт:

розширення доступності та збільшення обсягів спеціалізованої медичної допомоги, розроблення та виконання з цією метою державних цільових програм, спрямованих на лікування хвороб з використанням медичних технологій, що потребують значних коштів;

виконання комплексу заходів щодо запобігання інфекційним, передусім соціальне небезпечним, захворюванням - ВІЛ-інфекції/СНІДу і туберкульозу;

реформування первинної медичної допомоги на засадах сімейної медицини, насамперед у сільській місцевості;

пріоритетне забезпечення охорони материнства та дитинства; забезпечення якісної підготовки спортсменів України для успішного виступу на чемпіонатах Європи, світу, літніх Олімпійських та Параолімпійських іграх 2004 року;

розроблення та затвердження державних соціальних стандартів і гарантій щодо обсягів фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності;

проведення робіт з реконструкції Національного спортивного комплексу "Олімпійський", баз олімпійської підготовки, розташованих в Автономній Республіці Крим та Карпатському регіоні.

Освіта:

запровадження нових вимог (стандартів) освіти, що відповідають рівню провідних країн;

забезпечення переходу до 12-річної загальної середньої освіти;

значне поліпшення забезпечення підручниками учнів загальноосвітніх шкіл;

інформатизація закладів освіти та комп'ютеризація загальноосвітніх шкіл.

Житлова політика та житлово-комунальне господарство:

забезпечення доступності та підвищення якості житлово-комунальних послуг і комфортності житла;

проведення виваженої цінової політики у сфері житлово-комунальних послуг.

Культура:

збереження та розвиток існуючої мережі закладів культури;

збереження та відтворення національної історико-архітектурної спадщини;

сприяння діяльності національних творчих спілок, їх місцевих творчих осередків, державна підтримка творчої молоді;

забезпечення дальшого розвитку культур національних меншин;

стимулювання розвитку національного книговидання, матеріально-технічної бази видавничо-поліграфічного комплексу, створення всеукраїнської мережі книжкової торгівлі.

Розбудова інформаційного простору:

розширення національного інформаційного простору України, формування ринку інформаційних послуг;

удосконалення економічного механізму та фінансового забезпечення діяльності засобів масової інформації.

Розвиток туристичної та рекреаційно-курортної сфери:

удосконалення нормативно-правової бази з питань розвитку туристичної та рекреаційно-курортної сфери;

інвентаризація всіх об'єктів туристичної сфери, розроблення та затвердження стандартів і запровадження обов'язкової сертифікації закладів, у яких розміщуватимуться туристи, а також пунктів, де вони харчуватимуться та обслуговуватимуться;

забезпечення комплексного розвитку туристичних центрів і курортополісів.

Охорона навколишнього середовища:

забезпечення виконання природоохоронних заходів, визначених у державних програмах екологічного спрямування.

Природна і техногенна безпека, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи:

зміщення акцентів на запобігання виникненню надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру;

мінімізація наслідків Чорнобильської катастрофи;

соціальний захист постраждалого населення.

2. Створення макроекономічних умов для сталого розвитку національної економіки.

Ключові завдання Державної програми:

Грошово-кредитна політика:

удосконалення законодавчої бази з питань захисту прав кредитора;

досягнення більш високого рівня капіталізації комерційних банків;

сприяння зменшенню вартості кредитних ресурсів.

Податково-бюджетна політика:

забезпечення збалансованості державного бюджету;

зниження податкового тиску.

Інвестиційна політика:

створення сприятливих умов для залучення в економіку країни вітчизняних та іноземних інвестиційних ресурсів;

підвищення привабливості інвестиційного іміджу України.

3. Запровадження інноваційної моделі розвитку.

Ключові завдання Державної програми:

розбудова національної інноваційної системи шляхом оптимального поєднання приватного капіталу та державних важелів регулювання економічних процесів;

реалізація пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки, спрямованих на подолання технічного відставання, переорієнтацію наукового і виробничого потенціалу на створення і впровадження новітніх технологій, зокрема ресурсота енергозберігаючих машин, приладів, матеріалів, засобів інформатизації, шляхом формування і виконання державних наукових і науково-технічних програм;

створення ефективних схем фінансування інноваційної діяльності, запровадження державного замовлення на впровадження пріоритетних інновацій у виробництво;

розроблення на 2003-2011 роки державної цільової програми розвитку інфраструктури інноваційної діяльності, зокрема щодо створення технопарків, технополісів, інноваційних бізнес-інкубаторів, інноваційних бірж і центрів, центрів консалтингу, інжинірингу, маркетингових, рекламних, аудиторських, сертифікаційних фірм.

4. Спрямування структурних зрушень в економіці на забезпечення ефективного функціонування реального сектору.

Ключові завдання Державної програми:

Формування конкурентного середовища та удосконалення відносин власності:

подальше формування активного ділового середовища на засадах вільної конкуренції;

забезпечення захисту прав та інтересів інвесторів і акціонерів;

фінансове оздоровлення підприємств.

Ефективне використання промислово-технологічного потенціалу:

розроблення та виконання заходів щодо стимулювання оновлення основних фондів і технічного переоснащення промислового виробництва;

забезпечення конкурентоспроможності продукції промисловості на внутрішньому та зовнішньому ринку, передусім продукції з високим ступенем переробки;

створення економічних умов для розширення попиту на продукцію підприємств сільськогосподарського машинобудування;

реформування національної системи технічного регулювання та вдосконалення систем стандартизації і метрології.

Оптимізація процесів структурних перетворень у паливно-енергетичному комплексі:

модернізація та оновлення газотранспортної системи;

забезпечення в повному обсязі розрахунків за спожиті енергоносії виключно грошима;

удосконалення державного регулювання діяльності природних монополій в енергетичній сфері;

реструктуризація вугледобувних підприємств на основі концентрації виробничого потенціалу та фінансових ресурсів згідно з Програмою "Українське вугілля".

Створення конкурентоспроможного агропромислового комплексу:

розвиток інфраструктури ринку, нарощування виробництва та підвищення конкурентоспроможності продукції аграрного сектору на зовнішньому ринку;

утвердження ефективних механізмів реалізації та захисту прав громадян і юридичних осіб на землю;

розвиток системи кредитування аграрного сектору із запровадженням іпотечного кредитування;

запровадження страхування ризиків у сільському господарстві.

Розвиток транспортних систем, комунікацій та зв'язку:

створення ефективного прозорого механізму ціноутворення на ринку природних монополій транспорту і зв'язку;

розширення участі в міжнародних організаціях транспорту і зв'язку та реалізація міждержавних угод у цих галузях;

оновлення основних виробничих фондів, передусім рухомого складу, переважно транспортними засобами вітчизняного виробництва із застосуванням сучасних механізмів їх придбання (оренда, лізинг тощо).

5. Посилення ролі регіонів у забезпеченні економічного зростання та їх відповідальності за розв'язання соціальних проблем.

Ключові завдання Державної програми:

запровадження регіонального стратегічного планування (розроблення та прийняття місцевими органами влади регіональних стратегій розвитку), яке визначатиме стратегічні та пріоритетні напрями розвитку регіонів;

запровадження нових механізмів державного регулювання регіонального розвитку, спрямованих на підвищення ефективності використання потенціалу регіонів, концентрацію державних і місцевих ресурсів на стратегічних напрямах економічного зростання;

законодавче визначення депресивних територій, застосування інструментів державної підтримки їх розвитку;

стимулювання міжрегіонального і транскордонного співробітництва.

6. Зміцнення обороноздатності держави.

Ключові завдання Державної програми:

забезпечення виконання заходів щодо розвитку Збройних Сил;

започаткування демократичного цивільного контролю над Збройними Силами та іншими військовими формуваннями;

матеріально-технічне та фінансове забезпечення на належному рівні Збройних Сил та інших військових формувань.

7. Захист прав і свобод громадян, зміцнення законності та правопорядку.

Ключові завдання Державної програми:

виконання комплексу заходів щодо забезпечення непорушності конституційних прав і свобод громадян, боротьби із злочинністю, корупцією та іншими правопорушеннями;

протидія криміналізації економіки, забезпечення органів, що ведуть боротьбу з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, достовірною інформацією про сумнівні операції з коштами;

посилення боротьби з незаконною міграцією, торгівлею людьми, наркоманією;

створення з цією метою законодавчих та організаційних передумов для подолання цих явищ, а також розширення міжнародної правової бази у зазначеній сфері;

завершення унормування неврегульованих питань державного кордону України та реформування системи органів охорони державного кордону.

Пріоритетні напрями зовнішньоекономічної політики:

1. Вступ до Світової організації торгівлі та практичні кроки у напрямі європейської інтеграції.

Ключові завдання Державної програми:

вступ України до СОТ;

реалізація положень Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС ;

започаткування переговорного процесу щодо створення зони вільної торгівлі "Україна - ЄС";

реалізація плану дій ЄС у галузі юстиції та внутрішніх справ в Україні;

визначення особливостей відносин з ЄС з огляду на майбутнє розширення ЄС;

адаптація законодавства України до законодавства ЄС та угод СОТ.

2. Запровадження інструментів державної підтримки розвитку експорту.

Ключові завдання Державної програми:

просування конкурентоспроможної вітчизняної продукції на світові ринки;

реалізація найбільш прогресивних форм експорту, що забезпечують довготермінову присутність вітчизняних експортерів на світових товарних ринках;

стимулювання експорту високотехнологічної продукції та послуг.

3. Реалізація потенціалу торговельно-економічного співробітництва з Російською Федерацією та іншими країнами - учасницями СНД на умовах рівноправного партнерства та взаємної вигоди.

Ключові завдання Державної програми:

імплементація положень нової Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про вільну торгівлю:

підготовка та здійснення заходів, пов'язаних з проведенням Року Російської Федерації в Україні.

4. Захист інтересів вітчизняних товаровиробників

Ключові завдання Державної програми:

захист інтересів вітчизняних товаровиробників на внутрішньому та зовнішньому ринку;

здійснення відповідних заходів, спрямованих на визнання з боку ЄС повного ринкового статусу економіки України.

5. Співробітництво з міжнародними фінансовими організаціями.

Ключові завдання Державної програми:

залучення коштів міжнародних фінансових організацій для підтримки структурних реформ і збалансованості бюджету;

диверсифікація джерел залучення інвестиційних ресурсів міжнародних фінансових організацій.

III. Запровадження Концепції Державної програми
економічного і соціального розвитку України на 2003 рік

З метою запровадження Концепції необхідно:

Держкомстату оперативно забезпечувати Мінекономіки, інші центральні органи виконавчої влади, Національний банк, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські держадміністрації статистичною інформацією для розроблення Державної програми.

Мінекономіки забезпечити координацію роботи з розроблення Державної програми та терміново після затвердження цієї Концепції довести до міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Національного банку, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій концептуальну структуру Державної програми, графік її розроблення, а також структуру написання розділів (додатки 1-3).

Додаток 1
до Концепції Державної програми

Структура
Державної програми економічного і соціального
розвитку України на 2003 рік

Вступ

I. Оцінка тенденцій соціально-економічного розвитку в минулому і поточному роках. Головні проблеми.

II. Вплив зовнішньоекономічної ситуації на економіку України

III. Цілі урядової політики України у 2003 році

IV. Підвищення ефективності державного управління

V. Внутрішня політика у 2003 році

1. Становлення середнього класу, динамічне підвищення рівня життя населення, розв'язання проблеми бідності

1.1. Грошові доходи та заробітна плата

1.2. Ринок праці

1.3. Соціальний захист та пенсійна реформа

1.4. Здоров'я населення, фізична культура та спорт

1.5. Освіта

1.6. Житлова політика та житлово-комунальне господарство

1.7. Культура

1.8. Розбудова інформаційного простору

1.9. Розвиток туристичної та рекреаційно-курортної сфери

1.10. Охорона навколишнього середовища

1.11. Природна і техногенна безпека, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи

2. Створення макроекономічних умов для стабільного розвитку національної економіки

2.1. Грошово-кредитна політика

2.2. Податково-бюджетна політика

2.3. Інвестиційна політика

2.4. Розвиток системи державних закупівель

3. Запровадження інноваційної моделі розвитку

4. Спрямування структурних зрушень в економіці на забезпечення ефективного функціонування реального сектору

4.1. Формування конкурентного середовища та удосконалення відносин власності

4.2. Ефективне використання промислово-технологічного потенціалу

4.3. Оптимізація процесів структурних перетворень у паливно-енергетичному комплексі

4.4. Створення конкурентоспроможного агропромислового комплексу

4.5. Розвиток транспортних систем, комунікацій та зв'язку

5. Посилення ролі регіонів у забезпеченні економічного зростання та їх відповідальності за розв'язання соціальних проблем

6. Зміцнення обороноздатності держави

7. Захист прав і свобод громадян, зміцнення законності та правопорядку

VI. Зовнішньоекономічна політика у 2003 році

1. Вступ до Світової організації торгівлі та практичні кроки у напрямі європейської інтеграції

2. Запровадження інструментів державної підтримки розвитку експорту

3. Реалізація потенціалу торговельно-економічного співробітництва з Російською Федерацією та іншими країнами

- учасницями СНД на умовах рівноправного партнерства та взаємної вигоди

4. Захист інтересів вітчизняних товаровиробників

5. Співробітництво з міжнародними фінансовими організаціями

Додатки:

1. Основні показники та баланси національної економіки на 2003 рік (за встановленими Мінекономіки формами)

2. Перелік державних цільових програм, що фінансуватимуться у 2003 році за рахунок коштів державного бюджету

3. План співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями в наступному році

4. Бюджет розвитку

5. Показники розвитку державного сектору економіки

6. Показники державного замовлення

7. Основні показники соціально-економічного розвитку регіонів.

Додаток 2
до Концепції Державної програми

Графік
розроблення Державної програми економічного і соціального
розвитку України на 2003 рік

Захід  Термін  Виконавці 
Подання до Мінекономіки
проекту тез розділів
Державної програми (перший
варіант)
 
26 червня



 
міністерства, інші
органи виконавчої
влади
Національний банк
(за згодою) 
Подання до Мінекономіки
проекту розділів Державної
програми (другий варіант)

 
27 липня



 
міністерства, інші
органи виконавчої
влади
Національний банк
(за згодою) 
Подання погодженого проекту
Державної програми до
Кабінету Міністрів України 
15 серпня

 
Мінекономіки

 

Додаток 3
до Концепції Державної програми

Структура
розділів (підрозділів) Державної програми
економічного і соціального розвитку України
на 2003 рік

1. Аналіз виконання актів і доручень Президента України та Кабінету Міністрів України, характеристика змін у нормативно-правовій базі, яка регулює діяльність відповідної галузі (сфери діяльності), відповідність законодавству ЄС (до 2 стор.)

2. Загальна характеристика галузі (сфери діяльності) та державної політики, яка проводиться у цій галузі (сфері діяльності), чинників, що її обумовлюють у звітному періоді, а також стан виконання завдань (до 2 стор.). Аналіз існуючої динаміки, тенденцій, пропорцій розвитку подаються у вигляді графіків і таблиць

3. Основні проблеми та питання для вирішення у 2003 році (до 0,5 стор.)

4. Мета державної політики

5. Завдання державної політики на 2003 рік

6. Ризики, що впливають на державну політику, яку передбачається проводити

7. Основні заходи державної політики, реалізація яких дасть змогу досягти визначених на 2003 рік цілей

8. Критерії ефективності та результативності державної політики (до 0,5 стор.)

9. Обсяги та джерела фінансування заходів. Виклад зазначеного матеріалу повинен бути пов'язаний з пропозиціями до Державного бюджету України (до 1 стор.).

Примітка. За цією структурою співвиконавці подають матеріали до Мінекономіки