МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ УКРАЇНИ

Додаток
до Угоди між Урядом України та Урядом Литовської Республіки про вільну торгівлю.
Правила визначення країни походження товарів

Дані Правила визначення країни походження товарів розроблені у відповідності з п.2 Статті і Угоди між Урядом України та Урядом Литовської Республіки про вільну торгівлю (далі Угода).

Дані правила діють відносно товарів, які походять з території України або Литовської Республіки та які обертаються у торгівлі між цими державами у відповідності з Угодою.

Порядок визначення країни походження товарів, які вивозяться в треті країни з митної території України та Литовської Республіки, регулюються національним законодавством цих країн.

Для цілей даних Правил:

а) "Сертифікат походження" (СП) - це документ, який може бути використаний, щоб довести покупцям те, що товари, які експортуються, вироблені чи перероблені в Україні або Литовській Республіці.

б) Термін "країна походження товару" означає країну (Україна або Литовська Республіка), в якій товари були повністю вироблені або піддані достатній переробці чи обробці.

в) Термін "критерій достатньої переробки або обробки" означає, що товари вироблені в Україні чи у Литовській Республіці з імпортованих матеріалів або частин, включаючи матеріали невизначеного походження, вважаються такими, які вийшли з названих країн, якщо використані матеріали і частини пройшли в них суттєву трансформацію. Інакше кажучи, вони повинні були пройти певну переробку, яка суттєво змінила їх природу і характеристики. Поняття "суттєва трансформація" визначається:

1) критерієм переробки або

2) процентним критерієм.

Критерій переробки - матеріали (частини), що імпортуються, вважаються підданими "суттєвій трансформації", якщо кінцевий продукт класифікується під іншим 4 цифровим кодом Гармонізованої системи опису та кодування товарів, ніж імпортовані матеріали (частини), що використані в його виробництві.

Процентний критерій - імпортовані матеріали (частини) вважаються суттєво зміненими, якщо їх вартість не перевищує встановленого країнами відсотка ціни франко-завод.

г) Термін "Митний контроль" означає сукупність заходів, що здійснюються національними митними органами з метою забезпечення додержання національного законодавства в митній справі, а також національного законодавства та міжнародних договорів, контроль за виконанням яких покладений на митні органи.

д) Термін "товари" означає будь-яке рухоме майно, у тому числі теплова, електрична та інші види енергії, яке переміщується через митний кордон.

е) Термін "Товарна номенклатура" (ТН) означає застосовувану в Україні та Литовській Республіці номенклатуру Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

Частина I

Визначення країни походження товарів

Стаття 1

Країною походження товарів вважається держава, де товари було повністю вироблено або піддано достатній переробці або обробці.

Стаття 2

Повністю виробленими в Україні або у Литовській Республіці вважаються такі товари:

а) Корисні копалини, здобуті на її території або в її територіальних водах чи на її континентальному шельфі і в її морських надрах, якщо країна має виключні права на розробку цих надр;

б) продукція рослинного походження, вирощена та зібрана на її території;

в) живі тварини, народжені та вирощені в ній;

г) продукція, одержана в цій країні від вирощених у ній тварин;

д) вироблена в ній продукція мисливського, риболовного та морського промислу;

е) продукція морського промислу, добута і/або вироблена в світовому океані суднами даної країни або суднами, орендованими (зафрахтованими) нею;

ж) вторинна сировина і відходи, які є результатом виробничих та інших операцій, що здійснюються в даній країні;

з) продукція високих технологій, одержана у відкритому космосі на космічних кораблях, які належать даній країні або орендованих нею;

і) товари, вироблені в даній країні виключно з продукції, згаданій у пунктах "а"-"з".

Стаття 3

Коли в виробництві товару використовується сировина, матеріали та комплектуючі вироби з третіх країн, походження товарів визначається згідно з критерієм достатньої переробки або обробки.

Стаття 4

Критерій "достатньої переробки чи обробки" виражається:

а) правилом, що вимагає зміни цифрового коду по ТН, або,

б) правилом "адвалорної долі", коли процентна частка вартості використаних матеріалів (частин) не перевищує 50 процентів ціни франко-завод продукту що експортується.

Стаття 5

Не можуть визнаватися як достатні для переробки товарів:

а) операції по забезпеченню збереження товарів під час зберігання або транспортування;

б) операції по підготовці товарів до продажу і транспортування (роздрібнення партії, формування відправок, сортування, перепакування);

в) прості операції по збиранню;

г) змішування товарів (компонентів) без придання одержаній продукції характеристик, що суттєво відрізняють її від вихідних складових;

д) комбінація двох або більшої кількості вищевказаних операцій;

е) забій худоби.

Стаття 6

Вартісні показники розраховуються:

а) для імпортованих матеріалів - за митною вартістю, тобто вартістю, що підлягає обкладанню митом при ввозі (на основі СІФ) або, у разі, якщо їх походження невідоме - за встановленою ціною першого продажу на території країни, де здійснюється виробництво;

б) для готових товарів - за ціною франко-завод товару.

Стаття 7

Товарам з розділів 84 та 85 Гармонізованої системи опису і кодування товарів у розібраному або незібраному вигляді, що постачаються декільками партіями, коли через виробничі або транспортні умови неможливе їх відвантаження однією партією, видається один сертифікат з першою партією товарів. Наступним партіям видається копія сертифікату (1). Це правило застосовується також у тих випадках, якщо товари повинні розглядатися, по бажанню імпортера, як єдиний предмет з точки зору визначення походження (2).

__________

(1) Це правило застосовується також у тих випадках, якщо партія розбита на кілька частин помилково або з причини невірного адресування.

(2) Умовами застосування цього правила є:

- попереднє повідомлення митниці ввозу про розбивання розібраного або незібраного товару на декілька партій із зазначенням причин такого розбивання, докладної специфікації кожної партії у прив'язці до ТН, вартості і країни походження товарів, які входять до кожної партії;

- поставка всіх партій з однієї країни, одним експортером;

- ввіз всіх партій через одну митницю;

- поставка всіх партій товарів у термін, який не перевищує 6 місяців з дати першого відвантаження.

Стаття 8

Для цілей визначення походження товарів, які використовуються для їх виробництва, країна походження теплової й електричної енергії, машин, устаткування та інструментів не враховується.

Стаття 9

Товар вважається таким, що вийшов з країни експортера, тільки у випадку, коли товар не тільки відповідає встановленим цими Правилами критеріям походження та іншим умовам, але і закуповується безпосередньо у підприємства, фірми, зареєстрованих у встановленому порядку в країні експорту й імпортується шляхом прямого відвантаження з цієї країни в країну імпорту.

Вимозі прямого відвантаження відповідають товари, які транспортуються через територію однієї чи кількох країн внаслідок географічних, транспортних, технічних та економічних причин, а також при тимчасовому їх ввезенні або складуванні на території цих країн з умовою, що ці товари весь час знаходяться під митним контролем країн транзиту.

Крім того, правилам прямого відвантаження відповідають товари, закуплені імпортером на виставках або ярмарках у третіх країнах за умови, що ці товари не використовувались для інших, крім виставочних цілей після відправки на виставку або ярмарок, і залишалися під митним контролем у ході виставки або ярмарку.

Частина II

Методи адміністративного співробітництва

Стаття 10

На посвідчення находження товарів в Україні або у Литовській Республіці необхідно надання митним органам країни-ввезення декларації-сертифікату (далі сертифікат про походження товарів). Форма і порядок оформлення сертифікату походження товарів узгоджуються уповноваженими органами Сторін, у відповідності з їх національним законодавством.

Стаття 11

При експорті товарів з Литовської Республіки або України сертифікат походження у встановленій формі видається органом, уповноваженим у відповідності з національним законодавством кожної з Сторін.

Україна та Литовська Республіка обмінюються зразками печаток органів, уповноважених завіряти сертифікати. Без надання вказаних зразків сертифікати вважаються недійсними, і на товари не розповсюджуються преференції, передбачені Угодою.

Стаття 12

Сертифікат повинен вміщувати такі необхідні відомості про товар, на який він виданий:

а) найменування та адреса експортера;

б) найменування та адреса імпортера;

в) засоби транспортування, напрямок маршруту (наскільки це відомо);

г) кількість місць та вид упаковки, опис товару, який містить необхідні для ідентифікації товару відомості;

д) вага брутто чи інші одиниці кількості.

Стаття 13

Сертифікат походження товарів повинен однозначно свідчити про те, що даний товар походить з відповідної країни, тобто він повинен містити:

а) письмову декларацію експортера про те, що даний товар задовольняє відповідний критерій походження;

б) письмове посвідчення компетентного органу, який видав сертифікат, про те, що подані експортером у сертифікаті відомості відповідають дійсності;

в) з метою ідентифікації позначення критерію походження повинні бути застосовані такі позначення:

"Р" - для товарів, які повністю вироблені в Україні або у Литовській Республіці;

"W" - для товарів, які вироблені з використанням імпортних матеріалів (частин). При цьому після "W" вказуються перші чотири цифри коду товару, що експортується по ТН (наприклад: "W"3907);

"Y" - для товарів, до яких застосовується процентний критерій. При цьому "Y" передує проценту іноземного змісту (Наприклад: "Y"45%).

Стаття 14

Сертифікат подається митним органам у друкованому вигляді, без виправлень, російською та англійською мовами. Якщо він заповнюється від руки, то записи повинні робитися чорнилом і заголовними літерами. Сертифікат діє чотири місяці з дня його видачі уповноваженими органами країни експортера.

Стаття 15

Сертифікат подається разом із вантажною митною декларацією, іншими документами, необхідними при здійсненні митного оформлення, за винятком випадків, вказаних у статтях 18 і 19.

Стаття 16

У разі втрати або знищення сертифікату, видається його дублікат. Дублікат видається уповноваженим органом країни експортера, який видав сертифікат (оригінал). У такому випадку у відповідній графі сертифікату відмічається "дублікат" та вказуються номер і дата затвердження втраченого або знищеного сертифікату (оригіналу).

Стаття 17

Митні органи Литовської Республіки і України на протязі двох років з дня видачі сертифіката можуть звертатися до уповноважених органів, завіривших сертифікат, для його перевірки. Про результати перевірки повідомляється на протязі шести місяців.

Стаття 18

Як загальне правило: неподання належно оформленого сертифікату не є підставою для непропускання вантажу.

Митницею може бути відмовлено в пропуску тільки при наявності достатніх підстав вважати, що вантаж походить із країни, товари якої не підлягають пропуску в країну ввозу згідно з міжнародними угодами, діючими для однієї з держав і/або національним законодавством Литовської Республіки або України.

З урахуванням положення абзацу 2 даного пункту товари, походження яких достовірно не встановлено, пропускаються в країну ввозу із сплатою мита по максимальних ставках мита країни ввозу.

Стаття 19

У надзвичайних випадках до товарів, зазначених в абзаці 3 Статті 18, може застосовуватися (відновлюватися) преференційний режим з поверненням надлишково сплаченого митного тарифу за умови подання митним органом сертифікату. У таких випадках у 4 графі сертифікату вказується "виданий пізніше".

Стаття 20

Спірні питання відносно правил визначення походження товарів будуть розглядатися двосторонньою Комісією, заснованою згідно зі Статтею 14 Угоди, протягом двох місяців після їх виникнення.

Здійснено у місті Вільнюсі 8 лютого 1994 року у двох примірниках, кожний українською та литовською мовами, причому обидва тексти мають однакову силу.