МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ УКРАЇНИ

Договір
про дружбу і співробітництво
між Україною і Литовською Республікою

Дата підписання: 08.02.1994

Дата ратифікації: 24.02.1994

Дата набрання чинності: 28.04.1995

( Договір ратифіковано Постановою ВР
N 4024-XII від 24.02.94 )

Україна і Литовська Республіка, далі "Високі Договірні Сторони",керуючись принципами і цілями Статуту Організації Об'єднаних Націй, Хельсінкського Заключного Акта, Паризької Хартії для Нової Європи та іншими документами Наради з безпеки і співробітництва в Європі,

відмічаючи історичне значення Мирного договору між Україною і Литвою від 14 лютого 1921 року,

підтверджуючи, що подальший розвиток відносин дружби і співробітництва між ними відповідає інтересам народів їх держав,

висловлюючи бажання розвивати відносини, основані на взаєморозумінні і довірі, а також на загальновизнаних людських цінностях,

бажаючи надати нову якість своїм відносинам і зміцнити правову основу співробітництва між двома державами відповідно до реалій міжнародного життя,

домовились про таке:

Стаття 1

Високі Договірні Сторони розвиватимуть дружні відносини, послідовно керуючись принципами суверенної рівності, відмови від застосування сили чи загрози силою, непорушності кордонів, територіальної цілісності, мирного врегулювання спорів, невтручання у внутрішні справи одна одної, поважання прав і основних свобод людини, рівноправності і самовизначення народів, взаємовигідного співробітництва, сумлінного виконання міжнародних зобов'язань та інших загальновизнаних норм міжнародного права.

Стаття 2

Високі Договірні Сторони розв'язують спори, що можуть виникнути між ними, виключно мирним шляхом, керуючись принципами, закріпленими у Статуті Організації Об'єднаних Націй і в документах Наради з безпеки і співробітництва в Європі.

Кожна з Сторін зобов'язується утримуватися від участі у яких-небудь діях, спрямованих проти іншої Сторони, не підтримувати такі дії, ніколи і ні за яких обставин не застосовувати одна проти одної збройної сили і не погрожувати її застосуванням.

Стаття 3

Високі Договірні Сторони зобов'язуються не вступати до організацій, воєнних союзів (блоків), діяльність яких спрямована проти однієї з Високих Договірних Сторін, та не брати участі в таких організаціях і союзах (блоках).

Високі Договірні Сторони зобов'язуються не допускати, щоб

їхні території використовувалися для здійснення збройної агресії або ворожої діяльності проти іншої Високої Договірної Сторони.

Високі Договірні Сторони, згідно з їх внутрішнім законодавством, заборонятимуть на своїй території заснування і діяльність організацій і груп, а також діяльність окремих осіб, розраховану на заподіяння шкоди державному суверенітету, незалежності і територіальній цілісності другої Високої Договірної Сторони.

Стаття 4

У разі виникнення конфліктної ситуації, яка, на думку однієї з Сторін, може створити або створює загрозу миру, порушує або зачіпає інтереси її безпеки, територіальну цілісність і суверенітет, і особливо в тих випадках, коли ця ситуація стосується обох Сторін, вони будуть негайно проводити консультації, намагаючись знайти можливі засоби врегулювання конфліктної ситуації, що склалася, керуючись Статутом Організації Об'єднаних Націй і принципами, що закріплені в документах Наради з безпеки і співробітництва в Європі.

У тому випадку, якщо третя держава або треті держави здійснять збройний напад проти однієї з Високих Договірних Сторін, інша Сторона зобов'язується не подавати ніякої допомоги або підтримки такій державі або державам і намагатиметься вживати всіх заходів з метою якнайшвидшого врегулювання цього конфлікту.

Стаття 5

Високі Договірні Сторони сприятимуть подальшому зміцненню дружби між їхніми народами і з цією метою розширятимуть контакти між громадянами своїх держав як на індивідуальній основі, так і по лінії державних і громадських організацій, органів регіонального і місцевого самоврядування.

Сторони приділятимуть увагу розвитку контактів і співробітництва між парламентами обох держав.

Стаття 6

Високі Договірні Сторони у питаннях забезпечення прав національних меншин керуватимуться міжнародними принципами і стандартами, що визначені у Всесвітній декларації прав людини, Міжнародних пактах про права людини, відповідних документах ООН і Наради з безпеки і співробітництва в Європі, а також у Європейській конвенції про охорону прав і основних свобод людини та її протоколах.

Високі Договірні Сторони гарантують литовській національній меншині в Україні і українській національній меншині у Литовській Республіці такі права: користування рідною мовою, навчання на рідній мові або її вивчення у державних учбових закладах або через національні культурні товариства, розвиток національних культурних традицій, сповідання своєї релігії, задоволення потреб у літературі, мистецтві, засобах масової інформації, створення національних культурних і учбових закладів і будь-яку іншу діяльність, яка не суперечить чинному законодавству відповідної сторони.

Особи, які належать до литовської національної меншини в Україні, тобто особи, які мають українське громадянство але є литовцями за походженням або зараховують себе до литовської національності, культури і традицій, а також особи, які належать до української національної меншини у Литовській Республіці, тобто особи, які мають литовське громадянство але є українцями за походженням або зараховують себе до української національності, культури і традицій, мають право індивідуально або разом з іншими членами своєї національної групи вільно виявляти, зберігати і розвивати свою національну, культурну, мовну і релігійну самобутність без будь-якої дискримінації і на основі повної рівності перед законами.

Стаття 7

Високі Договірні Сторони розширятимуть свої контакти і співробітництво у міжнародних організаціях.

Сторони також взаємодіятимуть у питаннях, пов'язаних з підтриманням стабільності і безпеки на Європейському континенті.

Стаття 8

Високі Договірні Сторони намагатимуться розвивати взаємовигідне економічне і торговельне співробітництво, що грунтується на ринкових принципах, і створять такому співробітництву сприятливі умови, включаючи стимулювання і захист інвестицій і охорону інтелектуальної власності. Сторони відрегулюють рух капіталу, трудових ресурсів, товарів і послуг і, з цією метою, укладуть відповідні угоди.

Високі Договірні Сторони укладуть окремі угоди для врегулювання взаємних розрахунків і платежів.

Високі Договірні Сторони створюватимуть сприятливі умови для спільного підприємництва і господарської діяльності, а також розвитку зв'язків між підприємцями і підприємствами-товаровиробниками.

Стаття 9

Правовий режим державного майна, майна юридичних і фізичних осіб однієї Високої Договірної Сторони, яке знаходиться на території іншої Високої Договірної Сторони, регулюється законами і правовими актами Сторони, на території якої це майно знаходиться, якщо інше не передбачене угодами між Сторонами.

Стаття 10

Високі Договірні Сторони розширятимуть співробітництво в галузі транспорту, включаючи транзит осіб і товарів по території обох Сторін, керуючись двосторонніми міждержавними угодами, національним законодавством Сторін і нормами міжнародного права.

Високі Договірні Сторони дозволять торговельним флотам обох Сторін користуватися їх портами на паритетній основі і з цією метою укладуть окремі угоди.

Стаття 11

Високі Договірні Сторони розвиватимуть співробітництво у галузях поштового зв'язку і телекомунікацій, включаючи радіо, телебачення і супутникові системи, а також виробництва і поставок обладнання поштового зв'язку і комплектуючих виробів.

Стаття 12

Високі Договірні Сторони на основі окремих угод розширятимуть співробітництво в галузях освіти, культури, мистецтва, літератури, спорту і туризму, а також створять умови для доступу до культурно-історичної спадщини та архівів. Сторони заохочуватимуть розвиток прямих контактів між творчими колективами, діячами культури і мистецтва.

Конкретні форми і напрямки співробітництва в галузях підготовки кадрів, підвищення кваліфікації, обміну вченими, спеціалістами, аспірантами, стажистами і студентами визначатимуться окремими угодами.

Стаття 13

Високі Договірні Сторони, керуючись документами і рекомендаціями ЮНЕСКО, Ради Європи та інших міжнародних організацій з питань збереження культурної спадщини, сприятимуть розширенню зв'язків між відповідними органами по охороні пам'яток історії і культури обох держав, створюватимуть умови для заснування і діяльності комісій для вивчення загальної культурної спадщини.

На основі міжнародних норм і стандартів, а також двосторонніх угод Високі Договірні Сторони вживуть заходів з метою визначення і повернення культурних та історичних цінностей, які зникли, були незаконно вивезені або іншим нелегальним чином опинилися на території іншої Сторони.

Стаття 14

Високі Договірні Сторони сприятимуть розповсюдженню друкованих видань, книг та аудіовізуальних засобів іншої Сторони. Сторони заохочуватимуть співробітництво між засобами масової інформації з метою об'єктивного і вичерпного інформування про життя обох Сторін.

Стаття 15

Високі Договірні Сторони сприятимуть взаємовигідному співробітництву в галузях фундаментальних і прикладних наук, приділяючи особливу увагу сучасній техніці і технологіям.

Сторони заохочуватимуть прямі зв'язки і розвиток контактів між вченими і дослідниками обох Сторін, обмін науково-технічною інформацією, а також співробітничатимуть в галузі охорони прав на інтелектуальну власність.

Стаття 16

Високі Договірні Сторони співробітничатимуть в галузі охорони оточуючого середовища і укладуть відповідні двосторонні угоди, що визначають напрямки такого співробітництва.

Стаття 17

Високі Договірні Сторони всіляко заохочуватимуть співробітництво в галузі охорони здоров'я, намагаючись заступити дорогу поширенню цивілізаційних та інфекційних хвороб.

Сторони активно сприятимуть вирішенню питань, пов'язаних з лікуванням і оздоровленням осіб, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Сторони приділятимуть особливу увагу співробітництву і взаємодопомозі по запобіганню шляхам поширення масових епідемій, епізоотій та інших небезпечних хвороб, а також ліквідації таких ситуацій.

Стаття 18

Сторони, на основі окремих угод, співробітничатимуть у галузі трудових відносин і соціального захисту населення.

Стаття 19

Високі Договірні Сторони заохочуватимуть обмін інформацією про закони та інші нормативні акти в галузях економіки, фінансів, транспорту, інвестицій, митних правил та інших галузях діяльності.

Стаття 20

Високі Договірні Сторони співробітничатимуть в галузі правової допомоги і правових відносин у цивільних, сімейних і кримінальних справах.

Стаття 21

Високі Договірні Сторони, на основі окремих угод, співробітничатимуть у сфері боротьби із злочинністю, в тому числі з її організованими формами, тероризмом, незаконним обігом наркотичних і психотропних речовин, корупцією, нелегальною міграцією, виробництвом і використанням підроблених засобів розрахунків і платежів та іншими незаконними фінансовими операціями, контрабандною діяльністю, включаючи незаконне вивезення культурних, історичних і археологічних цінностей, незаконними операціями зі зброєю, боєприпасами, вибуховими, отруйними та радіоактивними речовинами, а також діями, що створюють загрозу цивільній авіації та судноплавству.

Сторони здійснюватимуть обмін досвідом і оперативною інформацією у цих галузях.

Стаття 22

Високі Договірні Сторони співробітничатимуть і подаватимуть одна одній всіляку допомогу при ліквідації стихійних лих або наслідків катастроф і з цією метою укладуть відповідні угоди.

Стаття 23

Цей Договір не зачіпає права і зобов'язання Високих Договірних Сторін, що випливають з їхніх двосторонніх і багатосторонніх договорів з іншими державами, міжнародними, в тому числі і регіональними організаціями.

Стаття 24

Високі Договірні Сторони щодо питань двосторонніх відносин та інших міжнародних питань, які цікавлять обидві Високі Договірні Сторони, а також щодо виконання цього Договору консультуватимуться на постійній основі, але не рідше одного разу на рік.

Стаття 25

Високі Договірні Сторони всі спори, що виникають між ними з приводу застосування і тлумачення цього Договору, розв'язуватимуть перш за все шляхом двосторонніх консультацій або прямих переговорів.

Положення цього Договору можуть бути змінені або доповнені угодою між Сторонами.

Стаття 26

Високі Договірні Сторони укладуть між собою інші договори та угоди, необхідні для реалізації положень цього Договору.

Стаття 27

Цей Договір укладається строком на десять років. Його дія автоматично продовжується на наступні п'ятирічні періоди, якщо жодна з Високих Договірних Сторін не менше ніж за дванадцять місяців до закінчення відповідного строку дії цього Договору письмово не сповістить іншу Високу Договірну Сторону про свій намір не продовжувати його дію.

Стаття 28

Цей Договір підлягає ратифікації відповідно до законодавства Високих Договірних Сторін і набуде чинності після закінчення 30 днів від дати обміну ратифікаційними грамотами.

Стаття 29

Цей Договір підлягає реєстрації у Секретаріаті Організації Об'єднаних Націй згідно зі статтею 102 Статуту Організації Об'єднаних Націй.

Вчинено у м.Вільнюс 8 лютого 1994 року у двох примірниках, кожний українською, литовською і російською мовами, причому всі тексти мають однакову силу.

При виникненні спорів з приводу тлумачення положень цього Договору Сторони керуватимуться текстом договору на російській мові.

За Україну
(підпис) 
За Литовську Республіку
(підпис)