Документ втратив чиннiсть!

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 27 травня 2002 р. N 697
Київ

( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ
N 78
8 від 20.08.20
05 )

Про затвердження Методики
визначення сум податкових
зобов'язань за непрямими методами

Відповідно до підпункту 4.3.3 пункту 4.3 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Методику визначення сум податкових зобов'язань за непрямими методами (додається),

2. Ця постанова набирає чинності з 1 липня 2002 року.

Прем'єр-міністр України А.КІНАХ

Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 27 травня 2002 р. N 697

Методика
визначення сум податкових
зобов'язань за непрямими методами

1. Ця Методика визначає сукупність взаємопов'язаних способів та прийомів визначення органами державної податкової служби сум податкових зобов'язань, які виникають у зв'язку з провадженням підприємницької діяльності, за непрямими методами.

2. Терміни, що використовуються у цій Методиці, вживаються у значенні, наведеному в законах з питань оподаткування, крім терміну "платники податків".

Для цілей цієї Методики термін "платники податків" використовується в такому значенні;

платники податків - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також суб'єкти підприємницької діяльності - фізичні особи, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Під непрямими методами визначення сум податкових зобов'язань платників податків розуміється визначення сум їх податкових зобов'язань за оцінкою витрат платника податків, приросту його активів, кількості осіб, які перебувають з ним у відносинах найму, а також оцінкою інших елементів податкових баз, які приймаються для розрахунку податкового зобов'язання щодо конкретного податку, збору (обов'язкового платежу) відповідно до закону. При цьому оцінка елементів податкових баз здійснюється за допомогою інформації, одержаної з джерел інших, ніж звітність або первинні документи.

3. Непрямі методи визначення сум податкових зобов'язань застосовуються виключно за наявності підстав, передбачених пунктом 4.3 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ).

4. У разі визначення сум податкових зобов'язань за непрямими методами застосовуються ставки, механізм справляння податків, зборів (обов'язкових платежів) і пільги, встановлені законами з питань оподаткування.

5. Рішення про застосування непрямих методів визначення сум податкових зобов'язань приймає керівник органу державної податкової служби. В цьому рішенні обов'язково зазначаються підстави його прийняття.

6. Для визначення елементів податкових баз при застосуванні непрямих методів органи державної податкової служби можуть використовувати інформацію, одержану згідно із законодавством, зокрема від:

підприємств, установ та організацій, включаючи Національний банк та його установи, комерційні банки, інші фінансові установи, і суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб - довідки, копії документів про фінансово-господарську діяльність і одержані доходи, обсяги реалізованої продукції, видатки підприємств, установ та організацій усіх форм власності, відомості про поточні і вкладні (депозитні) та інші рахунки, інформацію про наявність та обіг коштів на цих рахунках, у тому числі про ненадходження в установлені терміни валютної виручки від суб'єктів підприємницької діяльності, а також іншу інформацію, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів (обов'язкових платежів), у порядку, визначеному законодавством;

підприємств, установ та організацій, включаючи Національний банк та його установи і комерційні банки, - відомості про суми коштів, виплачені суб'єктам підприємницької діяльності - фізичним особам, та утримані з них податки;

органів, уповноважених проводити державну реєстрацію та видавати спеціальні дозволи (ліцензії, патенти тощо) на провадження деяких видів підприємницької діяльності, - відомості про видачу таких дозволів суб'єктам підприємницької діяльності;

органів державної статистики та органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі екології та природних ресурсів - відомості про обсяги викидів, скидів і розміщення відходів;

органів лісового господарства - відомості про фактичні обсяги заготовленої деревини, що відпускається на пні, живиці, другорядних лісових матеріалів, продуктів побічного користування та використання окремих земельних ділянок лісового фонду;

органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі водного господарства - відомості про фактичний обсяг води, забраної водокористувачами, та обсяг води, пропущеної через турбіни гідроелектростанцій;

органів геологічного контролю - відомості про фактичні обсяги погашених у надрах балансових і позабалансових запасів або видобутих корисних копалин;

органів державного гірничого нагляду - відомості про обсяги наданого у користування підземного простору (ділянки) надр;

органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі рибного господарства - відомості про фактичні обсяги вилучених водних живих ресурсів;

органів державного управління у сфері радіочастотного ресурсу відомості про використання радіочастотного ресурсу на підставі відповідної ліцензії;

органів з питань земельних відносин - відомості про площі земель, що перебувають у власності або користуванні платника податків;

виконавчих органів місцевих рад - відомості про суми плати за оренду землі, комунального майна;

регіональних відділень Фонду державного майна - відомості про суми плати за оренду державного майна;

органів державної статистики - дані для проведення аналізу фінансово-господарської діяльності підприємств, установ та організацій усіх форм власності;

райдержадміністрацій та регіональних відділень Фонду державного майна дані про приватизацію державного майна шляхом викупу підприємств та участь у створенні господарських товариств;

бюро технічної інвентаризації - дані про зареєстровані об'єкти нерухомості;

органів Державтоінспекції - інформацію про зареєстровані транспортні засоби;

Держфлотінспекції - дані про зареєстровані судна;

інспекцій Держтехнагляду - дані про зареєстровані трактори, комбайни та іншу сільськогосподарську техніку;

нотаріусів - інформацію про операції купівлі - продажу майна;

органів місцевого самоврядування - дані про земельні ділянки з розташованими на них будинками, а також земельні ділянки, виділені під забудову.

Зазначена в цьому пункті інформація надається переліченими органами стосовно юридичних осіб та суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб.

7. Для визначення сум податкових зобов'язань за непрямими методами органи державної податкової служби можуть використовувати інформацію та документи про діяльність платника податків, одержані згідно із законодавством, зокрема:

про державну реєстрацію, фактичне місцезнаходження, кількість найманих працівників, види діяльності, джерела походження доходів, взаеморозрахунки з постачальниками та споживачами, рахунки у банках і рух коштів на них, обсяги готівкових розрахунків, суми наданих та одержаних позик;

про виявлені та задокументовані під час перевірок незадекларовані та/або незазначені у розрахунках доходи і витрати платника податків;

про результати обстежень будь-яких виробничих, складських, торговельних та інших приміщень підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності та житла громадян, якщо воно використовувалось як реєстраційна адреса суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи та для одержання доходів;

письмові пояснення і відомості керівників, інших посадових осіб підприємств, установ та організацій, діяльність яких перевіряється;

вилучені документи, що свідчать про приховання (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), та вилучені у суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб реєстраційні свідоцтва або спеціальні дозволи (ліцензії, патенти тощо), які порушили порядок провадження підприємницької діяльності;

відомості та документи, отримані внаслідок проведеної оперативно-розшукової діяльності.

8. Визначення сум податкових зобов'язань за непрямими методами може здійснюватися органами державної податкової служби лише стосовно податку на додану вартість, акцизного збору, податку на прибуток підприємств, податку на доходи фізичних осіб (щодо суб'єктів підприємницької діяльності фізичних осіб), податку з реклами, рентних платежів, збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, готельного збору, збору за спеціальне використання природних ресурсів і збору за забруднення навколишнього природного середовища з використанням:

методу економічного аналізу. Метод економічного аналізу базується на взаємозв'язку і взаємозалежності різних економічних показників (валові доходи, валові витрати та інші), які характеризують господарську діяльність платника податків, і застосовується для оцінки таких елементів податкової бази:

- обсягів виробництва та реалізації товарів (робіт, послуг), які розраховуються виходячи з характеристики стану виробничих потужностей, кількості використаних сировини, матеріалів, електричної і теплової енергії, води, тари і продукції оздоблення, чисельності працівників, розміру виплаченої заробітної плати та інших елементів витрат виробництва і реалізації товарів (робіт, послуг), а також кількості одержаних марок акцизного збору, виданих податкових векселів, що підтверджують зобов'язання із сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), та інших показників;

- матеріальних та нематеріальних витрат, при розрахунку яких можуть використовуватися експертна оцінка та висновки відповідних уповноважених органів;

- приросту активів платника податків, який визначається шляхом перевірки наявності та порівняння активів у процесі провадження господарської діяльності такого платника податків;

- витрат на оплату праці, які визначаються виходячи з установленої участі працівників у господарській діяльності платника податків, підтвердженої документально, або на підставі письмових пояснень працівників про фактично одержані доходи;

- валових доходів і валових витрат, які розраховуються з урахуванням оцінки інформації про провадження господарської діяльності платника податків, отриманих з інших джерел згідно із законодавством;

- обсягів реалізації та придбання продукції, які можуть також розраховуватися на підставі аналізу інвентаризації запасів цієї продукції на початок та кінець звітного періоду;

методу розрахунку грошових надходжень. Метод розрахунку грошових надходжень базується на визначенні показника доходів, одержаних платником податків від провадження господарської діяльності. Для розрахунку цього показника використовується інформація про надходження коштів на банківські рахунки платника податків, яка підтверджується банківськими документами, та інша інформація (документи), що підтверджують одержання коштів платником податків;

методу контролю витрат та доходів суб'єктів підприємницької діяльності фізичних осіб. Даний метод базується на аналізі показників (доходи, витрати та інші), які характеризують підприємницьку діяльність суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи. Якщо орган державної податкової служби встановлює перевищення суми витрат суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи над сумою задекларованого доходу і такий суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа не підтверджує документально або відмовляється надати інформацію щодо джерела такого доходу, орган державної податкової служби визначає суму перевищення для включення її до бази оподаткування згідно з положеннями розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" ( 13-92 );

методу аналізу інформації про доходи та витрати платників податків. Даний метод базується на оцінці інших елементів податкової бази, які можуть визначатися органами державної податкової служби на основі оцінки інформації, передбаченої пунктами 6 і 7 цієї Методики.

9. Результати перевірки, здійсненої з метою визначення сум податкових зобов'язань за непрямими методами, оформляються актом, що затверджується особою, яка прийняла рішення про застосування непрямих методів.

Платнику податків у встановленому порядку надсилається податкове повідомлення, в якому зокрема зазначаються нарахована за непрямими методами органом державної податкової служби сума податкового зобов'язання, належна до сплати, опис методів, які при цьому були застосовані, а також сума штрафних санкцій (за їх наявності).

10. Рішення про нарахування сум податкових зобов'язань за непрямими методами може бути оскаржене платником податків у порядку, передбаченому законодавством.