ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

Про ратифікацію Договору між Союзом Радянських
Соціалістичних Республік і Сполученими Штатами
Америки про скорочення і обмеження стратегічних
наступальних озброєнь, підписаного у Москві 31
липня 1991 року, і Протоколу до нього,
підписаного у Лісабоні від імені України 23
травня 1992 року

( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1993, N 49, ст.464 )

Верховна Рада України постановляє:

Ратифікувати від імені України - однієї з правонаступниць колишнього СРСР - Договір між Союзом Радянських Соціалістичних Республік і Сполученими Штатами Америки про скорочення і обмеження стратегічних наступальних озброєнь (що надалі іменується Договором), підписаний у Москві 31 липня 1991 року, який включає такі документи - складові частини Договору:

Меморандум про встановлення вихідних даних у зв'язку з Договором;

Протокол про процедури, що регламентують переобладнання або ліквідацію засобів, які підпадають під дію Договору;

Протокол про інспекції та діяльність з безперервного спостереження у зв'язку з Договором;

Протокол про повідомлення у зв'язку з Договором;

Протокол про вагу, що закидається МБР і БРПЧ, у зв'язку з Договором;

Протокол про телеметричну інформацію у зв'язку з Договором; Протокол про Спільну комісію по виконанню і інспекціях у зв'язку з Договором; Додаток "Узгоджені заяви"; Додаток "Терміни та їх визначення";

Протокол до Договору, підписаний у Лісабоні від імені України 23 травня 1992 року (крім статті V)

з наступними застереженнями щодо Договору та документів - складових його частин:

1. Згідно з "Віденською конвенцією про правонаступництво стосовно державної власності, державних архівів та державних боргів", Законом України від 10 вересня 1991 року "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" ( 1540-12 ), а також "Основними напрямами зовнішньої політики України" ( 3360-12 ), все майно розташованих на території України стратегічних і тактичних ядерних сил, включаючи їх ядерні боєзаряди, є державною власністю України.

2. Україна не вважає для себе обов'язковою статтю V Лісабонського протоколу.

3. Україна, ставши власником ядерної зброї, успадкованої нею від колишнього СРСР, здійснює адміністративне управління стратегічними ядерними силами на своїй території.

4. Народ України, зазнавши згубних наслідків Чорнобильської ядерної катастрофи, усвідомлює свою високу відповідальність перед народами світу за те, щоб ядерна війна не почалася з української землі. Тому Україна вживає відповідних заходів для недопущення використання ядерної зброї, розташованої на її території.

5. Україна як держава-власник ядерної зброї йтиме до без'ядерного статусу і позбуватиметься поетапно розташованої на її території ядерної зброї за умови одержання нею надійних гарантій своєї національної безпеки, в яких ядерні держави візьмуть на себе зобов'язання ніколи не застосовувати ядерної зброї проти України, не використовувати проти неї звичайні збройні сили і не вдаватися до погрози силою, поважати територіальну цілісність і недоторканність кордонів України, утримуватися від економічного тиску з метою вирішення будь-яких спірних питань.

6. Скорочення з наступним знищенням стратегічної наступальної ядерної зброї, розташованої на території України, буде здійснюватись відповідно до Договору про скорочення і обмеження стратегічних наступальних озброєнь від 31 липня 1991 року та статті 11 Лісабонського протоколу з розрахунку, що знищенню підлягають 36 відсотків носіїв і 42 відсотки боєзарядів. Це не виключає можливості знищення додаткових носіїв та боєзарядів за процедурами, які можуть бути визначені Україною.

7. Україна виконає свої зобов'язання за Договором у передбачені ним строки, виходячи з правових, технічних, фінансових, організаційних та інших можливостей, з належним забезпеченням ядерної та екологічної безпеки. Враховуючи нинішній кризовий стан економіки України, виконання цих зобов'язань можливе лише за умови надання достатньої міжнародної фінансової і технічної допомоги.

8. Набуття Договором чинності та його реалізація не створюють жодних підстав державам-учасницям цього Договору для спроб одержання односторонніх переваг, що можуть завдати шкоди національним інтересам України, на ринках високих технологій, в науково-технічному обміні, співробітництві в галузях застосування ядерної енергії в мирних цілях та використання ракетних технологій.

9. Якщо розукомплектування і знищення ядерних боєзарядів, розташованих на території України, виконуватимуться поза її межами, Україна здійснюватиме безпосередній контроль за цими процесами з метою забезпечення невикористання ядерних компонентів цих боєзарядів для повторного створення ядерної зброї.

10. Умови та черговість передачі ядерних боєзарядів для їх розукомплектування та знищення визначаються спеціальною угодою або угодами, які передбачатимуть повернення Україні компонентів ядерної зброї для їх використання в мирних цілях або компенсацію їх вартості.

Умови щодо компенсації поширюються і на тактичну ядерну зброю, яка була вивезена в Росію з території України у 1992 році.

11. Виходячи з того, що Україна безпосередньо не брала участі в переговорах по розробці Договору, рекомендувати Президенту України та Уряду України провести переговори з відповідними державами і міжнародними організаціями:

1) щодо міжнародних гарантій національної безпеки України;

2) щодо умов економічної, фінансової та науково-технічної допомоги у виконанні зобов'язань по Договору;

3) щодо гарантійного та авторського обслуговування ядерних боєзарядів і бойових ракетних комплексів;

4) щодо перегляду умов фінансування інспекційної діяльності, передбаченої Договором;

5) щодо можливостей використання під надійним контролем ШПУ у мирних цілях;

6) щодо умов використання збройових матеріалів, які розщеплюються і які вилучатимуться внаслідок ліквідації ядерної зброї;

7) щодо гарантій компенсації за матеріальну цінність компонентів ядерної зброї.

12. Рекомендувати Президенту України затвердити графік ліквідації стратегічних наступальних озброєнь, визначених цією Постановою, та забезпечити контроль за його виконанням.

13. Кабінету Міністрів України при формуванні проекту бюджету України на 1994 рік передбачити окремою статтею видатки на виконання зобов'язань України за цим Договором.

* * *

Україна здійснить обмін ратифікаційними грамотами тільки після виконання умов, викладених вище в пунктах 5, 6, 7, 9, 10, 11.

Верховна Рада України сподівається, що ядерні держави, які не є учасницями Договору, приєднаються до зусиль України та інших держав-правонаступниць колишнього СРСР, а також США і розпочнуть скорочення своїх ядерних арсеналів.

Набуття Договором чинності та його реалізація відкриє шлях до вирішення Верховною Радою України питання про приєднання до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 1 липня 1968 року.

Голова Верховної Ради України I.ПЛЮЩ

м.Київ, 18 листопада 1993 року
N 3624-XII