Документ втратив чиннiсть!

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАКАЗ
N 220 від 22.10.93
м.Київ

( Наказ відмінено згідно Наказу
Міністерства охорони здоров'я України
N 197 від 30.10.
95 )

Про удосконалення ендокринологічної
допомоги населенню України

За останні роки в Україні проведена певна робота по розвитку мережі ендокринологічних закладів, що сприяло активному виявленню хворих на ендокринопатії, поліпшенню якості спеціалізованої ендокринологічної допомоги населенню.

Разом з тим система цієї допомоги потребує докорінного удосконалення. Високий рівень захворюваності, насамперед на цукровий діабет, визначає необхідність зміцнення спеціалізованої служби.

В поліклініках у одного лікаря ендокринолога на диспансерному обліку знаходяться 1000-1200 і більше хворих, значна частина лікарських посад зайнята за сумісництвом, в більшості кабінетів зареєстровано лише 0,5 посади медичних сестер. Перевантаження ендоркинологів негативно позначається на якості лікування і зводить диспансерний нагляд до формального обліку.

В Донецькій, Житомирській, Закарпатській, Київскій, Кіровоградській, Миколаївській, Харківській та ряді інших областей залишається низькою забезпеченість населення ендокринологічними ліжками, які, до того ж, розміщені в невеликих відділеннях. Внаслідок цього щорічне спеціалізоване стаціонарне лікування отримують лише 10-15 відсотків хворих на цукровий діабет від числа тих, що потребують.

В ендемічних по зобу областях недостатньо і неякісно проводяться профілактичні огляди населення та антиструмінізація організованих контингентів, не завозиться в достатній кількості йодована сіль, не визначається екскренція йоду в сечі. Санітарно-епідеміологічна служба не здійснює належного контролю за ендемічною по зобу ситуацією та за якістю йодованої солі.

Серйозні недоліки мають місце в організації профілактики і медичної допомоги дітям з порушеннями ендокринної системи. Не вистачає ендокринологічних ліжок, а в 7 областях спеціалізовані стаціонари для дітей взагалі відсутні, внаслідок чого потреба в їх госпіталізації задовольняється лише на 60-70 відсотків.

Управління охорони здоров'я та їхні головні ендокринологи не забезпечили планової підготовки лікарів терапевтів і педіатрів з питань діагностики та лікування хворих з ендокринною патологією, обмежене навчання з спеціальними програмами середнього медичного персоналу.

Практично не проводиться медична реабілітація ендокринних хворих в умовах санаторіїв і санаторіїв-профілакторіїв. Потребує значного поліпшення постачання цукрознижуючими і гормональними препаратами.

З метою поліпшення ендокринологічної допомоги населенню України НАКАЗУЮ:

1. Затвердити:

1.1. Положення про ендокринологічний диспансер (додається).

1.2. Рекомендована структура та штатний розпис ендокринологічного диспансеру (додається).

1.3. Положення про ендокринологічне відділення на базі обласної, міської, ройонної лікарень (додається).

1.4. Положення про відділення ендокринологічної гінекології та андрології (додається).

1.5. Положення про ендокринологічний кабінет міської, районної поліклініки (додається).

1.6. Положення про дитяче ендокринологічне відділення (додається).

1.7. Положення про дитячий ендокринологічний кабінет (додається).

1.8. Положення про хірургічне ендокринологічне відділення (додається).

1.9. Перелік обладнання ендокринологічного відділення (додається).

1.10. Обсяг діагностичних досліджень в ендокринологічному відділенні (додається).

1.11. Перелік обладнання ендокринологічного кабінету (додається).

1.12. Обсяг діагностичних досліджень в ендокринологічному кабінеті (додається).

1.13. Орієнтовна схема і строки динамічного спостереження за ендокринними хворими лікарями ендокринологами, терапевтами, педіатрами та іншими спеціалістами (додається).

1.14. Картка хворого на цукровий діабет (додається).

1.15. Перелік категорій ендокринних захворювань, при амбулаторному лікуванні яких медикаменти хворим за рецептами лікарів видаються без оплати (додається).

2. Республіканській проблемній комісії "Ендокринологія" разом з Українським НДІ ендокринології та обміну речовин (М.Д.Тронько).

2.1. Забезпечити координацію наукових розробок в науково-дослідних інститутах, на кафедрах та курсах ендокринології медичних вузів. Переглянути до 01.10.93 р. тематику НДР з питань ендокринології та внести пропозиції щодо припинення фінансування неактуальних та малоефективних розробок.

2.2. На основі аналізу показників ендокринної захворюваності населення, результатів розробок вітчизняної та світової науки запропонувати науково-організаційні заходи по підвищенню ефективності профілактики, діагностики та лікування ендокринопатій.

3. Головному управлінню навчальних закладів, кадрів і науки (С.М.Белан) забезпечити підготовку і підвищення кваліфікації лікарів ендокринологів згідно з "Положенням про післядипломне навчання лікарів (провізорів)", що затверджене наказом МОЗ України N 166 від 22 липня 1993 року.

3.1. Головному управлінню організації медичної допомоги і медичного страхування (А.П.Картиш) разом з Українським НДІ ендокринології та обміну речовин (М.Д.Тронько) та головними спеціалістами управлінь охорони здоров'я обласних державних адміністрацій, Севастопольській міській державній адміністрації, завідуючому відділом охорони здоров'я Ради Міністрів Республіки Крим, генеральному директору департаменту охорони здоров'я і соціального захисту населення Київської міської державної адміністрації.

3.2. Вивчити потребу в підготовці спеціалістів різних фахів з питань ендокринології та внести до 01.10.93 р. погоджені пропозиції щодо підвищення їх кваліфікації на базі інституту та тематичного удосконалення на ФУЛ медичних інститутів та інститутів удосконалення лікарів.

4. Українському державному медичному об'єднанню "Політехмед" (Девко В.П.) і ПВО "Укрфармація" (Климов О.I.):

4.1. Поліпшити забезпечення ендокринологічної служби апаратурою, приладами, глюкозними аналізаторами, діагностичними смужками та реактивами, відтчизняними та імпортними гормональними та іншими припаратами, в тому числі інсулінами, цукрознижуючими таблетками згідно з заявками областей.

5. Рекомендувати начальникам управлінь охорони здоров'я обласних, Севастопольської міської державної адміністрації, завідуючому відділом охорони здоров'я Ради Міністрів Республіки Крим, генеральному директорові департаменту охорони здоров'я і соціального захисту населення Київської міської державної адміністрації:

5.1. Організувати в 1993-1995 рр. ендокринологічні диспансери в Донецьку, Луганську, Житомирі, Ужгороді, Кіровограді, Миколаєві, Полтаві, Сімферополі, Харкові, Херсоні, Хмельницькому і Черкасах.

5.2. Створити в 1993-1994 рр. стаціонари для ендокринних хворих в Івано-Франківському, Одеському, Тернопільському, Чернігівському обласних ендокоинологічних диспансерах.

5.3. Забезпечити організацію ендокринологічних відділень в дитячих лікарнях областей, в яких проживає більше 400 тисяч дитячого населення. В решті областей виділити додатково в складі спеціалізованих ендокринологічних відділень (диспансерів) по 20-30 фіксованих дитячих ліжок для лікування дітей із захворюваннями залоз внутрішньої секреції.

5.4. Розробити до 01.05.94 р. перспективний план спеціалізації та удосконалення з ендокринології, щоб укомплектувати спеціалізовані кабінети та стаціонари.

5.5. Виходячи із конкретних умов, потреб в спеціалізованій ендокринологічній допомозі дорослим і дітям, ввести в 1993 році до штатного розпису центральних районних лікарень посади лікарів ендокринологів за рахунок перепрофілізації інших лікарських посад.

5.6. В містах з населенням менше 25 тисяч і сільській місцевості обов'язки по обліку і нагляду за дітьми, хворими на цукровий діабет, покласти на одного з педіатрів після його спеціальної підготовки з ендокринології.

5.7. Постійно проводити роботу по ранньому виявленню хворих на початкові та латентні форми цукрового діабету в поліклінічних установах шляхом проведення масових обстежень населення, насамперед робітників провідних галузей промисловості, а також хворих з серцево-судинною патологією, ожирінням тощо.

Зобов'язати головних лікарів лікарень, пологових будинків та інших стаціонарів запровадити обов'язкове визначення цукру в крові, після вуглеводної нагрузки, в першу чергу у хворих із спадковим обтяженням, у осіб, які страждають від ожиріння та захворювань, що ускладнюють перебіг діабету або супроводжують його (ураження серцево-судинної системи, мікроангіопатії, нефропатії, туберкульоз та ін.).

5.8. З метою поліпшення діагностики та лікування хворих на цукровий діабет і профілактики ускладнень забезпечити:

5.8.1. Госпіталізацію виявлених уперше дорослих хворих з тяжкими і середньої тяжкості формами цукрового діабету, а також хворих в стадії декомпенсації захворювання, які знаходяться на обліку в лікувально-профілактичних закладах.

5.8.2. Госпіталізацію в періоди декомпенсації або при наявності ускладнень дорослих в легкими формами цукрового діабету.

5.8.3. Комплексні огляди окулістами, невропатологами, фтизіатрами, хірургами, гінекологами та іншими спеціалістами і проведення необхідних доповнюючих лабораторних та інструментальних досліджень усім хворим на цукровий діабет, які перебувають на обліку в лікувально-профілактичних закладах (при наявності медичних показань).

5.8.4. Для профоглядів хворих на цукровий діабет виділити в поліклініках години прийому у суміжних спеціалістів.

5.8.5. Звернути особливу увагу на поліпшення якості диспансеризації хворих на цукровий діабет. Кожний випадок діабетичної та гіпоглікемічної коми, які закінчилися летально, детально вивчати і обговорювати на обласних науково-практичних конференціях лікарів.

5.8.6. Сконцентрувати госпіталізацію хворих на цукровий діабет із судинними ускладненнями (ангіопатії, гангрени, облітеруючий атеросклероз) у відділення загальної та судинної хірургії обласних або великих центральних міських, районних лікарнях. Організувати підготовку хірургів цих відділів з методів ведення хворих на цукровий діабет.

5.9. З метою раннього виявлення цукрового діабету серед дітей, поліпшення якості їх лікування та профілактики ускладнень забезпечити:

5.9.1. Проведення обов'язкового щорічного дослідження сечі на цукор під час диспансеризації дітей дошкільного віку і, насамперед, учнів дошкільних закладів, шкіл-інтернатів, дитячих будинків.

5.9.2. Щомісячне дослідження крові на цукор, сечі на ацетон у дітей, хворих на цукровий діабет. Консультації окуліста, невропатолога, лікаря ЛФК - 1 раз в 6 місяців.

5.9.3. Госпіталізацію з метою детального обстеження та проведення необхідного курсу лікування дітей, хворих на цукровий діабет, виявлених вперше. Здійснювати періодичну госпіталізацію для проведення повторних курсів лікування.

5.9.4. Оздоровлення дітей, хворих на цукровий діабет, в літній період в санаторіях та оздоровчих таборах санаторного типу.

5.9.5. Детальний аналіз причин смерті кожної дитини, хворої на цукровий діабет.

5.9.6. Організацію в дитячих лікувально-профілактичних закладах навчання батьків введенню інсуліну.

5.10. Розробити та погодити з головним управлінням навчальних закладів, кадрів і науки до 01.10.93 р. конкретний план підготовки лікарів-терапевтів і педіатрів з питань профілактики, діагностики та лікування хворих на цукровий діабет в інститутах і факультетах удосконалення лікарів, а також шляхом проведення семінарів, декадників та курсів інформації.

5.11. Розробити і здійснювати заходи по підвищенню ефективності профілактичної роботи в областях, які мають окремі осередки ендемічного зобу. Забезпечити безперебійне постачання антиструміну, контингентам, які мають потребу у ньому, насамперед дітям дошкільного та шкільного віку, вагітним жінкам та жінкам, що годують груддю, а також забезпечити населення ендемічних по зобу областей йодованою сіллю.

5.12. Зобов'язати головних лікарів санітарно-епідеміологічних станцій проводити в ендемічних по зобу областях постійний контроль за якістю йодованої солі, її транспортуванням та зберіганням.

5.13. З метою постійного контролю за станом щитовидної залози в ендемічних по зобу областях щорічно проводити огляди населення, особливо дитячого, насамперед в дошкільних та шкільних закладах.

5.14. Протягом 1993 року ввести і забезпечити хворих на цукровий діабет, які перебувають на обліку в амбулаторно-поліклінічних закладах, "Картками хворого на цукровий діабет", единими за розмірами (9х13) та змістом (додається).

5.15. Організувати в 1993-1994 рр. в обласних центрах і великих лістах лабораторії гормональних досліджень, сконцентрувати в них необхідну апаратуру і підготовлених лікарів та лаборантів.

5.16. Забезпечити згідно з існуючим порядком категорії ендокринних хворих безкоштовними медикаментами через аптеки за рецептами лікувальних закладів (додається).

5.17. Посилити контроль за виконанням наказу МОЗ України N 12 від 20 січня 1992 року "Про вдосконалення ендокринологічної допомоги дітям та дорослим з патологією щитовидної залози".

5.18. Впровадити в практику лікувальних закладів поетапно, починаючи з ендемічних по зобу ройонів, метод скринінг-діагностики гіпотиреозу.

5.19. Організувати при диспансерах, ендокринологічних видділеннях та кабінетах постійно діючі "Школи хворих на цукровий діабет".

5.20. Ввести додаткову оплату головним ендокринологам управлінь охорони здоров'я в розмірі до 50% від основного лікарського окладу.

6. Вважати такими, що не застосовуються на території України:

6.1. Приказ министра здравоохранения СССР от 24 февраля 1988 г. N 140 "О мерах по дальнейшему развитию эндокринологической помощи населению".

6.2. Приказ министра здравоохранения СССР от 19 мая 1971 г. N 355 "Об улучшении медицинской помощи больным сахарным диабетом".

6.3. Приказ МЗ СССР от 2 ноября 1979 г. N 1129 "О введении в действие инструкции по дальнейшему совершенствованию диспансеризации эндокринных больных в амбулаторно-поликлинических учреждениях для взрослых".

6.4. Приказ МЗ СССР от 14 декабря 1984 г. N 1412 "О введении "Карточки больного сахарным диабетом".

6.5. Письмо Министерства финансов СССР от 29.12.1989 г. N 156 "О бесплатном и льготном отпуске медикаментов больным пры лечении в амбулаторных условиях".

6.6. Наказ МОЗ УРСР N 729 від 24.12.1981 р. "О мерах по дальнейшему улучшению ендокринологической помощи населению Украинской ССР".

6.7. Наказ МОЗ УРСР N 548 "А" від 16.08.1979 р. "Про стан та заходи по дальшому покращенню хірургічної допомоги хворим на захворювання щитовидної залози".

6.8. Наказ МОЗ УРСР N 817 від 30.12.87 р. "О мерах по дальнейшему развитию и совершенствованию медичинской помощи эндокринным больным".

6.9. Наказ МОЗ УРСР від 15.09.1971 р. N 495 "Про покращення медичної допомоги хворим на цукровий діабет".

7. Дозволяю розмножити цей наказ в необхідній кількості екземплярів.

8. Контроль за виконанням наказу доручити заступникам міністра Мальцеву В.I. та Пономаренку В.М.

Міністр охорони здоров'я України Ю.П.Спіженко

Затверджено
Наказом МОЗ України
від 22.10.93 N 220

Положення про ендокринологічний диспансер

1. Ендокринологічний диспансер є спеціалізованим лікувально-профілактичним та організаційно-методичним центром по боротьбі з ендокринними захворюваннями населення.

2. Ендокринологічний диспансер відкривається в установленому порядку в області за рішенням обласних та міських органів охорони здоров'я у відповідності до потреб ендокринологічної допомоги.

3. Ендокринологічний диспансер є самостійним закладом охорони здоров'я, користується правами юридичної особи. Має круглу печатку та штамп із своєю назвою.

4. Структура ендокринологічного диспансеру визначається кількістю населення, яке він обслуговує, рівнем та структурою захворюваності, а також наявністю ендемічних по зобу районів. В структурі диспансеру можуть бути організовані амбулаторно-поліклінічне відділення, діагностичне відділення (лабораторії, кабінети функціональної, рентгенологічної, радіоізотопної, імуноферментної, гормональної діагностики); стаціонарні терапевтичні, хірургічні, дитячі відділення, організаційно-методичний кабінет, відділення ендокринологічної гінекології та андрології.

5. Штати ендокринологічного диспансеру визначаються в установленому порядку.

6. Основні завдання ендокринологічного диспансеру такі:

6.1. Надання кваліфікованої лікувально-діагностичної та консультативної допомоги хворим на ендокринні захворювання.

6.2. Організаційно-методичне керівництво діяльністю ендокринологічних відділень, кабінетів та інших лікувально-профілактичних закладів у наданні медичної допомоги хворим на ендокринні захворювання (дорослому та дитячому населенню) в межах його функціонування (області, місті).

6.3. Проведення та організація заходів по ранньому виявленню, профілактиці ендокринних захворювань, поліпшенню якості діагностики, лікування та диспансеризації хворих на ендокринні хвороби в лікувально-профілактичних закладах області.

6.4. Складання регістру хворих не ендокринні захворювання.

7. У відповідності до поставлених завдань медичний персонал ендокринологічного диспансеру здійснює такі функції:

7.1. Надає консультативну допомогу хворим на ендокринні захворювання у важких для діагностики випадках, а також при неефективності терапії, яку проводили за місцем проживання.

7.2. Разом з обласним позаштатним ендокринологом відповідного органу охорони здоров'я:

7.2.1. Щорічно проводить аналіз захворюваності, тимчасової непрацездатності, інвалідності та смертності, а також діяльності лікувально-профілактичних закладів, які надають медичну допомогу хворим на ендокринні захворювання.

7.2.2. Організовує та здійснює практичну допомогу лікувально-профілактичним закладам в поліпшенні якості надання медичної допомоги хворим на ендокринні захворювання.

7.2.3. Розробляє заходи по удосконаленню організації та поліпшення якості лікувально-профілактичної допомоги хворим на ендокринні захворювання і подає керівникові відповідного органу охорони здоров'я.

7.2.4. Бере участь у визначенні потреб (складанні заявок, розподілі фондів) в лікарських препаратах, які застосовуються в ендокринології, в спеціальній апаратурі, приладах та інструментах для діагностики і лікування хворих на ендокринні захворювання.

7.2.5. Бере участь у плануванні та проведенні заходів по підвищенню рівня знань з ендокринології і, зокрема, цукрового діабету та патології щитовидної залози у лікарів загальної мережі.

7.2.6. Здійснює контроль за впровадженням нових методів ранньої діагностики, лікування і профілактики ендокринних захворювань.

7.2.7. Надає лікувально-профілактичним закладам методичну допомогу у виявленні ранніх форм, а також не діагностованого цукрового діабету, патології щитовидної залози.

7.2.8. Забезпечує вивчення хворими на цукровий діабет та їхніми родичами методів самоконтролю, надає методичну допомогу в організації "шкіл хворих на цукровий діабет" (дорослих і дітей).

7.2.9. Організовує та бере участь в проведенні масових профілактичних обстежень населення з метою виявлення виражених форм зоба та поширеності ендемічного збільшення щитовидної залози 1-П ступеня без порушення її функції. В ендемічних по зобу регіонах здійснює повний комплекс протизобних заходів.

7.2.10. Спільно з санепідстанціями здійснює контроль за забезпеченням ендемічних осередків йодованою сіллю та її якістю (відповідність вмісту йоду в солі до діючого ДЕСТу).

8. Керівництво ендокринологічним диспансером здійснює на основі єдиноначальності головний лікар, який призначається і звільняється в установленому парядку. Головний лікар працює у відповідності до Положення про ендокринологічний диспансер і керується в своїй роботі діючим законодавством.

8.1. На посаду головного лікаря призначається лікар, який пройшов спеціальну підготовку по ендокринології та має стаж з цієї спеціальності не менше 3-х років.

8.2. Головний лікар ендокринологічного диспансеру є позаштатним головним ендокринологом області і відповідає за організацією ендокринологічної допомоги в області.

9. В своїй діяльності ендокринологічних диспансер керується чинним законодавством України.

10. Ендокринологічний диспансер веде облік і подає звіти в порядку, в строки і за формами, які передбачені діючим законодавством.

Затверджено
Наказом МОЗ України
від 22.10.93 N 220

Орієнтовна структура та штати обласного
ендокринологічного диспансеру потужністю
на 100 ліжок (два відділення по 50 ліжок)

     ------------------------------------------------------------------
|N | Назва структурних підрозділів | Кількість |
|п/п| і посад в них | посад |
|---+----------------------------------------+-------------------|
| | Загальний персонал | |
| | | |
| 1.|Головний лікар |1 |
| 2.|Головна медична сестра |1 |
| 3.|Дієтсестра |1 |
| 4.|Дезинфектор |1 |
| 5.|Сестра-господарка |1 |
| | Всього|5 |
|---+----------------------------------------+-------------------|
| | Поліклінічне відділення | |
| | | |
| 1.|Зав.відділенням лікар-ендокринолог |1 |
| 2.|Лікар-ендокринолог |1 |
| 3.|Лікар-офтальмолог |0,5 |
| 4.|Лікар-педіатр |1 |
| 5.|Лікар-невропатолог |1 |
| 6.|Лікар-стоматолог |1 |
| 7.|Лікар акушер-геніколог |1 |
| 8.|Лікар-хірург |0,5 |
| 9.|Медична сестра в кабінеті лікаря |3 |
|10.|Медична сестра процедурна |1 |
|11.|Медичний реєстратор |1,5 |
|12.|Санітарка |2 |
|13.|Санітарка процедурного кабінету |1 |
| | Всього|15,5 |
|---+----------------------------------------+-------------------|
| | Стаціонарне відділення на 50 ліжок* | |
| | | |
| 1.|Завідуючий ведділенням | |
| |лікар-ендокринолог |1 |
| 2.|Лікар-ендокринолог |2,0 |
| 3.|Старша медична сестра |1 |
| 4.|Медична сестра палатна |9,5 |
| 5.|Сестра-господарка |1 |
| 6.|Санітарка-прибиральниця палатна |5,25 |
| 7.|Санітарка-буфетниця |2 |
| 8.|Санітарка-прибиральниця |1 |
| 9.|Санітарка-ванщиця |1 |
| | Всього|23,75 |
|---+----------------------------------------+-------------------|
| | Організаційно-методичний кабінет | |
| | | |
| 1.|Лікар-методист |1 |
| 2.|Медичний статистик |1 |
| | Всього|2 |
|---+----------------------------------------+-------------------|
| | Кабінет функціональної діагностики | |
| | | |
| 1.|Медична сестра |1 |
| | | |
| |Кабінет ультразвукового дослідження | |
| | | |
| 1.|Лікар ультразвукового дослідження |1 |
| 2.|Медична сестра |1 |
| 3.|Санітарка |1 |
| | | |
| |Кабінет фізіотерапії | |
| | | |
| 1.|Медична сестра |2 |
| | | |
| |Кабінет лікувальної фізкультури | |
| | | |
| 1.|Інструктор з лікувальної фізкультури |1 |
| | Всього|7 |
|---+----------------------------------------+-------------------|
| | Лабораторія | |
| | | |
| 1.|Завідуючий лабораторією | |
| |лікар-лаборант |1 |
| 2.|Лікар-лаборант |1,25 |
| 3.|Лаборант |1,5 |
| 4.|Фельдшер-лаборант |1,5 |
| 5.|Санітарка |1 |
| | Всього|6,25 |
|---+----------------------------------------+-------------------|
| | Рентгенкабінет | |
| | | |
| 1.|Лікар-рентгенолог |1,25 |
| 2.|Рентгенлаборант |1 |
| 3.|Санітарка |1 |
| | Всього|3,25 |
------------------------------------------------------------------

Штат господарської служби (кухня, пральня та ін.) встановлюється з урахуванням конкретних умов та обсягу роботи.

* В складі стаціонара можуть бути виділені дитячі ліжка. В цьому випадку в штат відділення слід включати посади лікарів-педіатрів.

Затверджено
Наказом МОЗ України
від 22.10.93 N 220

Положення про ендокринологічне відділення

1. Ендокринологічне терапевтичне відділення відкривається у складі стаціонара ендокринологічного диспансеру або багатопрофільної лікарні (обласної, міської, ройонної, міжрайонної), які мають у своєму складі лабораторії з необхідним набором для досліджень хворих з ендокринною патологією.

2. Головні завдання ендокринологічного відділення такі:

2.1. Надання кваліфікованої діагностичної та лікувальної допомоги хворим на ендокринні захворювання.

2.2. Надання консультативної допомоги лікарям інших лікувально-профілактичних закладів, відділень лікарень з питань диференційної діагностики і лікування хворих не ендокринні захворювання.

3. У відповідності до основних завдань медичний персонал відділення здійснює:

3.1. Обстеження і лікування хворих з такими ендокринними хворобами:

- цукровим діабетом (виявленим вперше, з тяжкою і середньої тяжкості формами захворювання);

- захворюваннями щитовидної та паращитовидних залоз;

- захворюваннями наднирників;

- гіпаталамо-гіпофізарними хворобами, що протікають з ендокринними порушеннями;

- захворюваннями внутрісекреторного апарата підшлункової залози;

- захворюваннями статевих залоз, що проходять з гормональними порушеннями;

- захворюваннями ендокринних залоз, що пов'язані з генетичними порушеннями;

- інші форми ендокринної патології.

3.2. Спільно з хірургом-ендокринологом обстеження та визначення показань для хірургічного лікування.

3.3. Систематичне впровадження нових ефективних методів діагностики і лікування хворих та профілактики ендокринних захворювань.

3.4. Розробку заходів щодо поліпшення якості лікувально-діагностичної допомоги та зниження лікарняної летальності від ендокринних захворювань.

3.5. Підвищення кваліфікації лікарів та середнього медичного персоналу лікарні з питань медичної допомоги хворим ендокринологічного профілю.

4. На посаду завідуючого відділення призначається лікар, за фахом ендокринолог, або який закінчив клінічну ординатуру з ендокринології та має стаж практичної роботи по спеціальності не менше 3-х років.

5. Медичний персонал відділення керується в своїй роботі цим положенням та іншими нормативними актами.

Затверджено
Наказом МОЗ України
від 22.10.93 N 220

Положення про відділення ендокринологічної
гінекології та андрології

1. Ендокринологічне гінекологічне та андрологічне відділення організується в складі ендокринологічного диспансеру або багатопрофільної лікарні (республіканської, обласної, міської), які мають ендокринологічне терапевтичне відділення та поліклініку з кабінетом гінеколога, спеціаліста з ендокринології та андролога.

2. Кабінет.

Головним завданням ендокринологічного гінекологічного та андрологічного відділення є:

2.1. Надання кваліфікованої ендокринологічно-гінекологічної та андрологічної допомоги хворим з патологією статевих залоз, включаючи ендокринне безпліддя, порушення статевого розвитку при різних ендокринних та генетичних захворюваннях, розлад менструального циклу, гормональні розлади в післяпологовому періоді, ендокринні форми невиношування вагітності, гірсутизм, дисгенезію гонад, клімактеричні розлади, а також вагітним жінкам з різною патологією ендокринної системи.

2.2. Надання консультативної допомоги лікарям інших лікувально-профілактичних закладів, відділень лікарень, пологових будинків, жіночих консультацій з питань діагностики, гормонального, медикаментозного та хірургічного лікування хворих жінок та чоловіків з ендокринною патологією статевих залоз та вагітним жінкам з іншою патологією ендокринної системи.

2.3. Проведення організаційно-методичної роботи в районі діяльності диспансеру (лікарні), де розміщено відділення, серед ендокринологів, акушерів-гінекологів, урологів лікарень, поліклінік, жіночих консультацій з питань ендокринної гінекології та андрології, безпліддя.

2.4. Аналіз стану ендокринно-гінекологічних та андрологічних захворювань в районі діяльності відділення, розробка та внесення пропозицій до відповідних органів охорони здоров'я по поліпшенню спеціалізованої ендокринно-гінекологічної та ендрологічної допомоги населенню.

2.5. Систематичне освоєння та впровадження ефективних методів діагностики та лікування, включаючи хірургічне, хворих на ендокринну патологію статевих залоз.

2.6. При різних ендокринних захворюваннях проведення заходів по профілактиці патології статевих залоз, безпліддя, ускладнень вагітності.

3. Едокринологічне гінекологічне та андрологічне відділення повинні мати:

- операційний блок;

- перев'язочні (дві);

- процедурний кабінет для жінок та чоловіків;

- кабінет для проведення рентгенологічних, ультразвукових досліджень яєчників, надпірників.

4. Спеціальне обстеження хворих проводиться як у відповідних кабінетах поліклініки, так і в стаціонарному відділенні.

5. Для госпіталізації хворих в ендокринологічне та андрологічне відділення необхідний спеціальний висновок гінеколога для жінок, андролога для чоловіків та ендокринолога про необхідність стаціонарного обстеження та лікування.

6. На посаду завідуючого відділенням призначається лікар-геніколог, який закінчив курси спеціалізації з генікології, пройшов тематичне удосконалення з клінічної ендокринології та ендокринної генікології і має стаж роботи не менше 7 років, першу або вищу кваліфікаційну категорію.

7. Відділення може бути клінічною базою підготовки та удосконалення лікарів з ендокринної гінекології та андрології, підготовки інтернів та клінічних ординаторів.

8. В своїй діяльності завідуючий відділенням підпорядковується по адміністративній лінії головному лікареві ендокринологічного диспансеру (лікарні), а по спеціальності також головному ендокринологу та гінекологу регіону діяльності даної лікувально-пофілактичної установи (області, міста).

Затверджено
Наказом МОЗ України
від 22.10.93 N 220

Положення про ендокринологічний кабінет
міської поліклініки і диспансеру

1. Ендокриничний кабінет є структурним підрозділом поліклініки чи ендокринологічного диспансеру, який забезпечує кваліфіковану лікувально-діагностичну допомогу населенню при ендокринних захворюваннях.

2. Головними завданнями ендокринологічного кабінету є профілактика та виявлення ендокринних захворювань, надання кваліфікованої лікуваньно-діагностичної та консультативної допомоги хворим на ендокринні захворювання, участь у поліпшенні знань лікарів і медсестер поліклініки з ендокринології.

3. Відповідно до названих завдань медичний персонал кабінету здійснює:

3.1. Профілактичні заходи, виявлення, лікування та диспансерний нагляд за хворими на ендокринні хвороби.

3.2. Проведення організаційно-методичної роботи по поліпшенню профілактики, діагностики, диспансеризації хворих на ендокринні хвороби в районі діяльності поліклініки. З цією метою:

3.2.1. Щорічно проводить аналіз захворюваності, тимчасової непрацездатності, інвалідності смертності від ендокринних хвороб, а також ефективності профілактичних заходів та диспансерного нагляду за хворими на ендокринні хвороби в районі діяльності поліклініки.

На основі аналізу опрацьовує і подає керівництву поліклініки і територіального ендокринологічного диспансеру конкретні заходи по удосконаленню медичної допомоги хворим на ендокринні захворювання.

3.2.2. Забезпечує впровадження в практику роботи поліклініки сучасних методів профілактики, діагностики і лікування хворих на ендокринні захворювання.

3.2.3. Спільно з керівником поліклініки організовує та проводить заходи по підвищенню знань лікарів і медсестер з ендокринології.

3.2.4. Забезпечує пропаганду медичних знань серед населення по профілактиці цукрового діабету та організацію "школ самоконтролю".

3.2.5. Надає консультативну допомогу тяжко хворим на ендокринні захворювання вдома і проводить консультативний прийом хворих за направленнями інших спеціалістів.

3.2.6. Складає заявки на ліки, що відпускаються безкоштовно для хворих, які стоять на обліку, і здійснює контроль за їх своєчасною видачею аптеками хворим.

4. Лікарі кабінету працюють у тісному контакті з медперсоналом:

4.1. Відділення профілактики по контролю за проведенням диспансеризації хворих на цукровий діабет та інші ендокринопатії, при необхідності, беруть участь у профілактичних оглядах.

4.2. Лікарями-терапевтами дільничими (цеховими) для забезпечення консультативної допомоги при диспансерному нагляді та лікуванні хворих на цукровий діабет.

4.3. Жіночих консультацій в районі діяльності кабінету для своєчасного виявлення цукрового діабету у вагітних і проведення їх диспансерного нагляду і лікування.

5. Проводить відбір хворих для госпіталізації в ендокринологічне відділення лікарні, ендокринологічний диспансер та інші лікувально-профілактичні заклади.

6. На посаду лікаря ендокринологічного кабінету призначається кваліфікований лікар, що має терапевтичний стаж роботи не менше 3-х років і пройшов спеціальну підготовку в ендокринології.

7. Лікар кабінету підпорядкований керівникові поліклініки та його заступнику з медичної частини.

Затверджено
Наказом МОЗ України
від 22.10.93 N 220

Положення про дитяче ендокринологічне
відділення стаціонара

1. Дитяче ендокринологічне відділення організовується у складі багатопрофільних лікарень (республіканських, обласних, районних, міських). В окремих випадках воно може бути організоване на базі ендокринологічного диспансеру зі стаціонаром.

2. В дитяче відділення госпіталізуються діти від 0 до 14 років.

3. Медичний персонал дитячого відділення здійснює такі функції:

3.1. Надання висококваліфікованої лікувально-діагностичної допомоги дітям, які хворі на ендокринні хвороби, та підготовку до оперативного лікування.

3.2. Надання консультативної допомоги лікарям інших відділень лікарень з питань диференційної діагностики і лікування дітей, які хворі на ендокринні хвороби.

3.3. Систематичне освоєння і впровадження нових ефективних методів діагностики і лікування та профілактики ендокринопатій серед дітей.

3.4. Розробку заходів для поліпшення якості лікувально-діагностичної допомоги та зменшення лікарняної летальності від ендокринних хвороб.

3.5. Здійснення послідовності та спадкоємності поліклінічного і стаціонарного лікування.

3.6. Ведення обліку хворих та медичної документації та затвердженими формами в установлений термін.

4. Хворі на цукровий діабет діти, які перебувають в коматозних станах, з тиреотоксичним кризом, з гормонально-активними пухлинами (особливо з феохромоцитомами) та в інших станах, що вимагають невідкладних заходів, повинні бути госпіталізовані у відділення (палати) інтенсивної терапії або реанімації.

5. Лікарі-ендокринологи разом з лікарями інших спеціальностей (реаніматологами) проводять лікування хворих дітей, яких госпіталізовано у відділення (палати) інтенсивної терапії або реанімації.

6. В установі, де організовано відділення, повинно бути забезпечено цілодобове і негайне визначення цукру в крові, цукру та ацетону в сечі.

7. У відділенні повинні бути палати-бокси, приміщення для збору сечі, приміщення для проведення лікувальної фізкультури і масажу, кімнати для матерів.

8. Відділення може служити клінічною базою підготовки і вдосконалення медичних кадрів з ендокринології.

9. Відділення очолює завідуючий, який призначається і звільняється в установленому порядку.

10. На посаду завідуючого відділенням призначається лікар, який пройшов спеціалізацію з дитячої ендокринології або закінчив клінічну ординатуру з дитячої ендокринології та має стаж практичної роботи по спеціальності не менше 5 років.

11. Медичний персонал відділення в своїй роботі керується цим положенням та іншими нормативними актами.

Затверджено
Наказом МОЗ України
від 22.10.93 N 220

Положення про ендокринологічний кабінет
дитячої міської поліклініки та диспансеру

1. Дитячий ендокринологічний кабінет є підрозділом поліклініки, ендокринологічного диспансеру.

2. На посаду лікаря дитячого ендокринологічного кабінету призначається кваліфікований лікар, що має спеціальну підготовку з дитячої ендокринології.

3. Медичний персонал дитячого ендокринологічного кабінету здійснює такі функції:

3.1. Надання кваліфікованої лікувально-діагностичної допомоги дітям, які хворі на ендокринні хвороби:

- цукровий діабет;

- ендемічні та неендемічні захворювання щитовидної залози;

- гіпоталамо-гіпофізарні захворювання:

- порушення фізичного та статевого розвитку;

- ожиріння II-IV ступеня;

- інші форми ендокринної патології.

3.2. Облік і складання регістрів дітей з ендокринопатіями, організацію та здійснення диспансерного нагляду, визначення груп з підвищеним ризиком захворюваності.

3.3. Проведення консультацій дітей за направленнями дільничих лікарів-педіатрів та інших спеціалістів з підозрою на ендокринні захворювання, для уточнення діагнозу.

3.4. Участь в проведенні профілактичних оглядів шляхом консультації дітей з підозрою на ендокринну патологію за направленнями лікарів інших спеціальностей, які проводять профіліктичні огляди.

3.5. Аналіз захворюваності та поширеності ендокринних захворювань, летальності, оцінку ефективності профілактичних заходів і якості лікування; на підставі одержаних даних опрацьовує і подає керівництву конкретні пропозиції для поліпшення ендокринологічної допомоги дітям.

3.6. Освоєння і впровадження в практику нових методів діагностики, лікування та профілактики ендокринних захворювань у дітей.

3.7. Складання заявок на ліки, що відпускаються безкоштовно для дітей, які стоять на обліку та контроль за своєчасною видачею їх хворим аптеками.

3.8. Проведення роботи по підвищенню кваліфікації дільничих педіатрів та інших спеціалістів-педіатрів з питань дитячої ендокринології.

3.9. Організацію санітарно-просвітницької роботи серед батьків дітей, що страждають від ендокринних хвороб (бесіди, лекції, випуск санбюлетенів, підготовка радіопередач та ін.).

3.10. Складання річного звіту та подання його у встановленому порядку.

4. Підпорядкованість дитячого лікаря-ендокринолога установлюється головним лікарем базової дитячої поліклініки або головним лікарем ендокринологічного диспансеру.

Затверджено
Наказом МОЗ України
від 22.10.93 N 220

Положення про ендокринологічне хірургічне відділення

1. Ендокринологічне хірургічне відділення організовується у складі стаціонара ендокринологічного диспансеру або багатопрофільної лікарні (республіканської, обласної, міської), яка має ендокринологічне терапевтичне відділення.

2. Головні завдання ендокринологічного хірургічного відділення такі:

2.1. Надання кваліфікованої хірургічної допомоги хворим на ендокринні захворювання.

2.2. Надання консультативної допомоги лікарям інших лікувально-профілактичних закладів, відділень лікарень з питань диференційної діагностики та хірургічного лікування хворих на ендокринні хвороби.

3. У відповідності до головних завдань медичний персонал відділення здійснює:

3.1. Надання кваліфікованої хірургічної допомоги хворим при захворюваннях:

- щитовидної залози;

- паращитовидних залоз;

- на цукровий діабет з мікроангіопатіями (без наявності гангрени, гнійно-запалювальних процесів), які потребують внутрішньо-артеріальних введень ліків;

- підшлункової залози (гормонально-активні пухлини);

- наднирників;

- при інших формах ендокринної патології.

3.2. Систематичне освоєння і впровадження нових ефективних методів діагностики та хірургічного лікування захворювань ендокринних залоз.

4. Ендокринологічне хірургічне відділення повинне мати:

- операційний блок;

- перев'язочні;

- процедурний кабінет;

- кабінет для проведення біопсій щитовидної залози, пневмографічних досліджень яєчників та наднирників, ультразвукових, тепловізорних досліджень.

5. Для госпіталізації хворих в ендокринологічне хірургічне відділення необхідні спільні висновки ендокринолога-терапевта та ендокринолога-хірурга про необхідність хірургічного лікування.

6. На посаду завідуючого відділенням призначається лікар-хірург із стажем роботи не менше 5 років, який пройшов спеціалізацію з загальної та ендокринної хірургії.

7. Медичний персонал відділення в своїй роботі керується цим положенням та іншими нормативними актами.

Затверджено
Наказом МОЗ України
від 22.10.93 N 220

Перелік основного обладнання ендокринологічного
відділення

1. Зростомір.

2. Медичні ваги.

3. Апаратура для трансфузії.

4. Шприці інсулінові.

5. Шприці 1, 2, 5, 10, 20-грамові.

6. Функціональні ліжка - 10% від ліжкового фонду відділення.

7. Загальномедичне обладнання.

8. Електрокардіограф.

9. Холодильники.

10. Загальногосподарське обладнання.

Затверджено
Наказом МОЗ України
від 22.10.93 N 220

Обсяг діагностичних досліджень в
ендокринологічному відділенні

1. Рентгенографія кісткового апарату, внутрігрудних зобів, пневмосупраренографія, генікографія, рентгендослідження органів грудної порожнини.

2. Клінічний аналіз крові, загальний аналіз сечі.

3. Біохімічні аналізи крові: цукор, глікемічний профіль, глікемічна крива після навантаження 50,0 г глюкози. Загальні ліпіди, холестерин, фосфоліпіди, альфа- і бета-ліпопротеїди, білки та білкові фракції, калій та натрій в плазмі та еритроцитах, кальцій, фосфор, рестазот, сечовина, білірубін.

4. Біохімічні аналізи сечі: цукор, глюкозуричний профіль, ацетон, діастаза, калій, натрій, кальцій, фосфор.

5. Гормональні дослідження: 17-ОКС, 17-КС, адреналін, норадреналін, естрогени, прегнандіол, Т4, АКТГ, ТТГ.

6. Функція щитовидної залози по йод-131.

7. Скенограми щитовидної залози.

8. Електро- і полікардіографія, осцилографія, реовазографія, капіляроскопія.

9. Статевий хроматин.

10. Ультразвукове дослідження щитовидної залози та інших органів.

Затверджено
Наказом МОЗ України
від 22.10.93 N 220

Перелік основного обладнання
ендокринологічного кабінету

1. Зростомір.

2. Ваги медичні.

3. Апарат Ріва-Роччі.

4. Фонендоскоп.

5. Секундомір.

6. Таблиці співвідношення ваги та зросту в залежності від віку.

7. Таблиці диференційної діагностики діабетичної та гіпоглікемічної ком.

8. Таблиці тривалості дії різних видів інсультів.

9. Таблиці дієт для хворих на цукровий діабет.

10. Стіл, стільці, канапа.

11. Глюкозний аналізатор, діагностичні смужки (глюкотест, для визначення кетонових тіл).

12. Інсулінові шприці, 10-20-грамові шприці для введення 40% глюкози, 40% розчин глюкози в ампулах, фізіологічний розчин в ампулах.

13. Термометри медичні.

14. Шпателі медичні.

15. Тестометр (трафарет).

Затверджено
Наказом МОЗ України
від 22.10.93 N 220

Обсяг діагностичних досліджень в
ендокринологічному кабінеті

1. Рентгенографія черепа (турецького сідла) визначення "зон росту", дослідження кісткового апарату, рентгенодіагностика внутрігрудних зобів, рентгенодослідження органів грудної порожнини.

2. Клінічний аналіз крові, загальний аналіз сечі.

3. Біохімічні аналізи крові: цукор у крові, глікемічна крива після навантаження 50 г глюкози, білки та білкові фракції, загальні ліпіди, холестерин, фосфоліпіди, бета- і альфа-ліпопротеїди, калій, натрій, кальцій, фосфор, рестазот, сечовина, білірубін.

4. Біохімічні аналізи сечі: цукор сечі, глюкозуричний профіль, ацетон, калій, натрій, кальцій, фосфор.

5. Гормональні дослідження: 17-ОКС, 17-КС, адреналін і норадреналін, сумарні естрогени, Т4, АТТГ, ТТГ.

6. Функція щитовидної залози по йод-131.

7. Сканограми щитовидної залози.

8. Електрокардіографія, полікардіографія, осцилографія, капіляроскопія.

9. Статевий хроматин. 10. Ультразвукове дослідження щитовидної залози та інших органів.

Затверджено
Наказом МОЗ України
від 22.10.93 N 220

Орієнтовна схема і строки динамічного спостереження
ендокринних хворих, дорослих та дітей, лікарями
ендокринологами, терапевтами, педіатрами та
іншими спеціалістами

    -----------------------------------------------------------------------
|Найменування |Частота нагляду |Частота необхідних лабора- |
|захворювань |ендокринологами та |торних, інструментальних |
| |іншими спеціалістами|та інших видів дослідження |
| | | |
|--------------------+--------------------+---------------------------+
| 1 | 2 | 3 |
|--------------------+--------------------+---------------------------+
|а) Знижена толерант-|Терапевт - 1-2 рази |Аналіз на наявність цукру |
|ність до глюкози, |за рік. Ендокрино- |в крові, ТТГ 1 раз в рік, |
|"сумнівна" група |лог - в міру звер- |аналіз добової сечі на цу- |
| |тання. Інші спеціа- |кор, флюрографія органів |
| |лісти по показанням.|грудної порожнини 1 раз в |
| | |рік. |
| | | |
|б) Порушена толеран-|Терапевт або педі- |Цукор крові - 4 рази за рік|
|тність до глюкози |атр - 1-2 рази за |(обов|язково 1 раз в рік |
| |рік. Ендокринолог - |проба ТТГ), ЕКГ, клінічний |
| |в міру звертання. |аналіз сечі, крові, флюрог-|
| |Окуліст, невропато- |рафія органів грудної по- |
| |лог та ін. по пока- |рожнини. |
| |заннях 1 раз на рік.| |
| | | |
|Цукровий діабет |Терапевт - 2-4 рази |Цукор крові 4-6 разів за |
| (250.0) |за рік. Ендокрино- |рік, в сечі - 6-12 разів за|
|Легка форма |лог - в міру звер- |рік.* Клінічний аналіз кро-|
| |тання. Окуліст, нев-|ві, сечі - 1 раз в рік, |
| |ропатолог, інші спе-|ЕКГ - 1 раз в рік, реовазо-|
| |ціалісти по показан-|графія або осцилоскопія - |
| |нях 1-2 рази за рік.|по показаннях, флюрографія |
| | |органів грудної порожнини. |
| | | |
|Середньої тяжкості |Терапевт - 1 раз в |Цукор у крові - 6-8 разів |
| |45-60 днів, 4-6 ра- |за рік, цукор сечі - 12 ра-|
| |зів за рік. |зів, глюкозуричний профіль,|
| |Ендокринолог - в мі-|загальний аналіз крові, се-|
| |ру звертання. |чі по показаннях (але не |
| | |менше 1 разу в рік), ЕКГ - |
| | |1-2 рази за рік, реовазо- |
| | |графія чи осцилографія, ка-|
| | |піляроскопія, флюорографія |
| | |органів грудної порожнини. |
| | | |
|Тяжка форма |Ендокринолог - 1 раз|Цукор крові, сечі щомісяця,|
| |в 30 днів (по пока- |глікемічний, глюкозуричний |
| |заннях і частіше). |профілі, ацетон в сечі при |
| |Окуліст, невропато- |необхідності, ЕКГ - двічі в|
| |лог, хірург - двічі |рік, реовазографія, капіля-|
| |в рік, інші спеціа- |роскопія, осцилографія, за-|
| |лісти по показаннях.|гальний аналіз крові та се-|
| | |чі по показаннях, флюоро- |
| | |графія органів грудної по- |
| | |рожнини. |
| | | |
|Простий і нетоксич- |Ендокринолог - 2 ра-|Клінічний аналіз крові і |
|ний зоб (ендемічний |зи в рік, при необ- |сечі, йоднагромаджувальна |
|і спорадичний) |хідності частіше. |функція щитовидної залози, |
|(240) |Хірург по показан- |основний обмін, якщо можли-|
| |нях. |во - дослідження вмісту в |
| | |крові трийодтироніну та ти-|
| | |роксину, ЕКГ, ультразвукове|
| | |дослідження (УЗД). |
| | | |
| | | |
| | | |
| | | |
|Нетоксичний вузло- |Ендокринолог - 2 ра-|Клінічний аналіз крові та |
|вий зоб (241) |зи за рік, при необ-|сечі, йодонагромаджувальна |
|Аденома щитовидної |хідності частіше, |функція щитовидної залози, |
|залози (266) |хірург. |сканування, ЕКГ, рентгено- |
| | |логічні дослідження. Після |
| | |операції: клінічний аналіз |
| | |крові та сечі. По показан- |
| | |нях: ЕКГ, йодонагроміджу- |
| | |вальна функція щитовидної |
| | |залози, УЗД. |
| | | |
|Гіоптиреоз |Ендокринолог - 2 ра-|Клінічний аналіз крові та |
|(244) |зи в рік. Консульта-|сечі, ЕКГ - 1-2 рази на |
| |ції спеціалістів по |рік, холестерин крові, Т4, |
| |показаннях. |ТТГ. |
| | | |
| | | |
|Тиреотоксикоз |Ендокринолог - 6 ра-|Клінічний аналіз крові та |
|Зоб токсичний |зів за рік. Офталь- |сечі, ЕКГ, йодонагромаджу- |
|дифузійний |молог, невропатолог |вальна функція щитовидної |
|(242,0) |та ін. спеціалісти |залози, ліпіди крові, при |
| |по показаннях. |можливості дослідження вмі-|
| | |сту в крові трийодтироніну |
| | |та тироксину. |
| | | |
| | | |
| | | |
| | | |
| | | |
| | | |
| | | |
| | | |
|Токсичний мононодоз-|Ендокринолог - 6 ра-|Клінічний аналіз крові та |
|ний або полінодозний|зів на рік. Хірург, |сечі, ЕКГ, йодонагромаджу- |
|зоб |невропатолог. По по-|вальна функція щитовидної |
|(242,1 та 242,2) |казаннях онколог. |залози, сканування. При |
| | |можливості дослідження вмі-|
| | |сту в крові трийодтироніну |
| | |та тироксину, УЗД. |
| | | |
|Тиреоїдит гострий |В гострому періоді |Клінічний аналіз крові та |
|(245,1) |стаціонарне ліку- |сечі, білки крові - по по- |
| |вання. Після одужан-|казаннях. |
| |ня 1 раз в 3 місяці | |
| |до нормалізації | |
| |розмірів щитовидної.| |
| |залози. | |
| | | |
|Тиреоїд підгострий |Ендокринолог. |Клінічний аналіз крові та |
|(245,2) | |сечі, білки крові, жиролі- |
| | |підний обмін, визначення |
| | |антитіл та тиреоїдні ан- |
| | |тигени, сканування, УЗД. |
| | | |
|Аутоімунний тиреої- |Ендокринолог 6 разів|Клінічний аналіз крові та |
|дит |за рік, після опера-|сечі, сканування, білки |
|(245,2) |ції (протягом 2-х |крові, преднізолонова про- |
| |років). Хірург - по |ба, при можливості дослід- |
| |показаннях. |ження вмісту в крові тирок-|
| | |сину, тиротропіну, АТТГ, |
| | |УЗД. |
| | | |
|Хронічний фіброзний |Ендокринолог - 2 ра-|Клінічний аналіз крові та |
|тиреоїдит (Ріделя) |зи за рік. Хірург - |сечі, рентгеноскопія трахеї|
|(245,3) |по показаннях. |та стравоходу (з барієм), |
| | |сканування, УЗД. |
| | | |
|Рак щитовидної |Ендокринолог двічі. |Клінічний аналіз крові та |
|залози |По показаннях - ен- |сечі, рентгенологічне дос- |
|(193) |докринолог. |лідження, сканування, УЗД, |
| | |пункційна біопсія. |
| | | |
| | | |
|Гіперпаратиреоз |Ендокринолог 4 рази |Клінічний аналіз крові та |
|(252,0) |в рік. Невропатолог,|сечі, визначення кальцію, |
| |окуліст 1 раз в рік,|фосфору, фосфатази, ренге- |
| |ЛОР, травматолог, |нографія трубчастих кісток,|
| |уролог - по показан-|ЕКГ. Для диференційної |
| |нях. |діагностики визначення |
| | |іонізованого кальцію. |
| | | |
|Гіпопаратиреоз |Ендокринолог - 4 ра-|Кліничний аналіз крові та |
|(252,1) |зи в рік. Офтальмо- |сечі, визначення кальцію і |
| |лог, невропатолог, |фосфору, іонізованого каль-|
| |ЛОР - 1 раз в рік. |цію, ЕКГ. |
| | | |
|Акромегалія та гі- |Ендокринолог - 4 ра-|Клінічний аналіз крові та |
|гантизм |зи в рік. Офтальмо- |сечі, рентгенограма черепа |
|(253,0) |лог, невропатолог - |2 рази в рік, ЕКГ один раз |
| |4 рази в рік. |в рік, при можливості виз- |
| | |начення соматотропного гор-|
| | |мону. |
| | | |
|Хвороба Іценка-Куш- |Ендокринолог - 2 ра-|Клінічні аналізи крові та |
|ніра (після лікуван-|зи в рік. Офтальмо- |сечі, цукор крові та сечі, |
|ня) у стані ремісії |лог, невропатолог, |ЕКГ 2 рази в рік, 17-кето- |
|(253,1) |гінеколог 2 рази в |стероїди, 17-оксікотрико- |
| |рік, психіатр по по-|стероїди 2 рази в рік, рен-|
| |казаннях. |тгенограма черепа, попере- |
| | |кового та грудного відділів|
| | |хребта 1 раз в рік. |
| | | |
|Нецукровий діабет |Ендокринолог - 4 ра-|Клінічний аналіз крові та |
|(253,5) |зи в рік. Офтальмо- |сечі, аналіз сечі по Зім- |
| |лог, ЛОР, невропато-|ницькому, рентгенограма че-|
| |лог - 2 рази в рік. |репа 1 раз в рік. |
| | | |
|Синдром Симмондса |Ендокринолог - 4 ра-|Клінічний аналіз крові та |
|та синдром Шиєна |зи в рік. Офтальмо- |сечі, визначення холестери-|
|(пангіпопітуїтаризм)|лог, акушер-гінеко- |ну 2 рази в рік, ЕЕГ - 1 |
|(253,2) |лог, невропатолог - |раз в рік, визначення |
| |2 рази в рік. |17-кетостероїдів і 17-оксі-|
| | |кетостероїдів в сечі, гліке|
| | |мічного профілю, аналіз се-|
| | |чі по Зімницькому, дослід- |
| | |ження електролітів в крові,|
| | |статеві гормони та тиреоїд-|
| | |ні гормони. |
| | | |
|Гіпофізарна карлико-|Ендокринолог, офта- |Клінічний аналіз крові та |
|вість |льмолог, невропато- |сечі, рентгенографія туре- |
|(нанізм) |лог, гінеколог - 1 |цького сідла, трубчастих |
|(253,2) |раз в рік. |кісток та кистей рук по по-|
| | |казаннях, дослідження |
| | |17-кетостероїдів в сечі, |
| | |радіойодіндикація щировид- |
| | |ної залози, холестерин в |
| | |крові, соматотропний гормон|
| | |при можливості. |
| | | |
|Гормональні захворю-|Ендокринолог 2 рази |Клінічний аналіз крові та |
|вання яєчок (пер- |в рік. Ендокринолог-|сечі, 17-кетостероїдів - 1 |
|винний, вторинний, |андролог, на фоні |раз в рік, морфологічна ан-|
|корелятивний гіпого-|лікування 6 разів в |тропометрія 2 рази в рік, |
|надизм) |рік, по показаннях -|рентгенографія черепа по |
|(257,2) |уролог. |показаннях, кистей 1 раз в |
| | |рік. |
| | | |
|Природжена дисфунк- |Ендокринолог - 6 ра-|Клінічний аналіз крові та |
|ція кори наднирників|зів в рік. Невропа- |сечі 2 рази в рік, калій, |
|(255,8) |толог - 1 раз, гіне-|натрій, хлориди крові - 2 |
| |колог - 6 разів, |рази, 17-кетостероїди - 4 |
| |уролог 2 рази в рік.|рази в рік, ЕКГ - 1 раз в |
| | |рік. |
| | | |
|Гіпофункція кори |Ендокринолог - 6 ра-|Клінічний аналіз крові та |
|надпірників |зів в рік. Фтизіатр,|сечі, калій, катрій крові 2|
|(Адісонова хвороба) |невропатолог 1 раз в|рази в рік, 17-кетостероїди|
|(255,4) |рік, інші спеціаліс-|та 17-оксікетостероїди 2 |
| |ти по показаннях. |рази в рік, ЕКГ 1 раз в |
| | |рік. |
| | | |
|Феохромоцитома |Ендокринолог - 4 ра-|Клінічний аналіз крові та |
|(255,8) |зи в рік. Офтальмо- |сечі, цукор крові, визна- |
| |лог, невропатолог 2 |чення катехоламінів і вані-|
| |рази в рік. |ліл-мигдальної кислоти, |
| | |ЕКГ - 1 раз в рік. |
| | | |
|Захворювання ендо- |Ендокринолог - 4 ра-|Клінічний аналіз крові та |
|кринних залоз, по- |зи в рік. Акушер-гі-|сечі 1 раз в рік. |
|в|язані з генетични-|неколог 4 рази в | |
|ми вадами (синдром |рік, лікар-генетик | |
|Шерешевського-Терне-|по показаннях. | |
|ра) в період ліку- | | |
|вання | | |
|(758,7) | | |
| | | |
|Полікістозні яєчники|Ендокринолог - 4 ра-|Клінічний аналіз крові та |
|(синдром Штейн-Ле- |зи в рік разом з гі-|сечі, 17-кетостероїди та |
|венталя) |некологом. Консуль- |17-оксікетостероїди в сечі,|
|(256,4) |тація гінеколога. |при можливості естрогени в |
| | |сечі, фракції 17-кетосте- |
| | |роїдів. |
-----------------------------------------------------------------------

Продовження таблиці

                                      -------------------------------------
Основні ліку- |Строки динамічного|
вально-оздоровчі |нагляду за хворими|
заходи |і показники для |
|зняття їх з обліку|
-----------------+------------------|
4 | 5 |
-----------------+------------------|
Дієтичне лікуван-|Протягом 2-х років|
ня, лікування |після нормалізації|
факторів ризику. |ТТГ. Клінічне оду-|
Режим праці та |жання. |
відпочинку. | |
| |
| |
Дієтичне лікуван-|Протягом 3-х років|
ня, режим праці |після нормалізації|
та відпочинку. |ТТГ. Клінічне оду-|
|жання. |
| |
| |
| |
| |
Дієта, режим пра-|Постійно. |
ці та відпочинку.| |
Санаторно-курорт-| |
не лікування. Ме-| |
дикаметозне - пе-| |
ріодично по пока-| |
заннях. | |
| |
| |
Дієта, медикамен-|Постійно. |
тозне лікування, | |
працевлаштування,| |
стаціонарне ліку-| |
вання при необ- | |
хідності. | |
| |
| |
| |
| |
| |
Дієта, медикамен-|Постійно. |
тозне лікування, | |
працевлаштування,| |
стаціонарне ліку-| |
вання 1-2 рази за| |
рік. | |
| |
| |
| |
| |
| |
Медикаметозне лі-|Протягом 1 року |
кування, по пока-|після зникнення |
заннях - хірур- |зоба в результаті |
гічне. |медикаментозного |
|лікування і протя-|
|гом 2-х років піс-|
|ля хірургічного |
|лікування при від-|
|сутності усклад- |
|нень. Клінічне |
|одужання. |
| |
Хірургічне ліку- |Протягом 2-х років|
вання. |після операції при|
|відсутності уск- |
|ладнень. Клінічне |
|одужання. |
| |
| |
| |
| |
| |
| |
Медикаментозне |Довічно. Немає. |
лікування. При | |
середніх і тяжкіх| |
формах - госпіта-| |
лізація. | |
| |
При середніх і |Протягом 3-х років|
тяжкіх формах го-|після усунення |
спіталізація. Лі-|симптомів тирео- |
кування мадикаме-|токсикозу. Після |
нтозне. При від- |хірургічного ліку-|
сутності ефекту |вання протягом 2-х|
через 4-6 місяців|років при відсут- |
хірургічне ліку- |ності ускладнень; |
вання. При проти-|при ускладнених |
показаннях хірур-|(вісцеропатичних) |
гічного лікуван- |формах - протягом |
ня - радіоойоді- |4-х років або до |
зотопна терапія. |повного одужання. |
|Клінічне одужання.|
| |
Хірургічне ліку- |Протягом 2-х років|
вання. При наяв- |після зникнення |
ності протипока- |симптомів тирео- |
зань для опера- |токсикозу та від- |
ції - радіойоді- |сутності усклад- |
зотопна терапія. |нень. Клінічне |
|одужання. |
| |
Обов|язкове ста- |Протягом року піс-|
ціонарне лікуван-|ля клінічного оду-|
ня. При показан- |жання. Відсутність|
нях - хірургічне.|рецидивів і уск- |
|ладнень. |
| |
| |
| |
Обов|язкове ста- |Протягом 3-х років|
ціонарне лікуван-|при відсутності |
ня, при рецидивах|рецидивів. Відсут-|
рентгенотерапія. |ність рецидивів і |
|ускладнень. |
| |
Медикаментозне |Довічно. Нема. |
лікування. При | |
неефективності | |
останнього - хі- | |
рургічне. | |
| |
| |
| |
Хірургічне ліку- |Довічно. Нема. |
вання. | |
| |
| |
| |
Хірургічне ліку- |Довічно. Нема. |
вання, рентгено- | |
терапія, радіойо-| |
дтерапія, замінна| |
терапія. | |
| |
Хірургічне ліку- |Не менше 2-х років|
вання. Медикаме- |після хірургічного|
тозне та симпто- |лікування. |
матичне. | |
| |
| |
| |
| |
Медикаментозне |Довічно. Нема. |
лікування. Хірур-| |
гічне (підсадки) | |
| |
| |
Медикаментозне |Довічно. Нема. |
лікування і рент-| |
генотерапія. При | |
неефективності - | |
хірургічне ліку- | |
вання. | |
| |
Медикаментозне і |Довічно. Нема. |
комбіноване ліку-| |
вання (хірургічне| |
та медикаментоз- | |
не) | |
| |
| |
| |
| |
Медикаментозне |Довічно. Нема. |
лікування. | |
| |
| |
| |
Медикаментозне |Довічно. Нема. |
лікування. | |
| |
| |
| |
| |
| |
| |
| |
| |
| |
| |
Медикаментозне |Довічно. Нема. |
лікування, раціо-| |
нальне працевлаш-| |
тування. | |
| |
| |
| |
| |
| |
| |
| |
Медикаментозне, |Довічно. Нема. |
гормональне і хі-| |
рургічне по пока-| |
заннях. | |
| |
| |
| |
| |
Медикаментозне |Довічно. Нема. |
лікування. | |
| |
| |
| |
| |
| |
Медикаментозне |Довічно. Нема. |
лікування. | |
| |
| |
| |
| |
| |
Хірургічне ліку- |Довічно. Нема. |
вання. | |
| |
| |
| |
| |
Медикаментозне |Довічно. Нема. |
лікування. | |
| |
| |
| |
| |
| |
| |
| |
Медикаментозне - |Після операції |
амбулаторно. При |протягом 2-х ро- |
неефективності - |ків. Відновлення |
хірургічне в спе-|менструальної |
ціалізованому |функції або нас- |
стаціонарі. |тання вагітності. |
-------------------------------------

Затверджено
Наказом МОЗ України
від 22.10.93 N 220

Міністерство охорони здоров|я України

Картка хворого на цукровий діабет

Дата видачі ______________________ 19 ___ р.

Прізвище, ім|я, по батькові ________________________________________________________________________________________________

Адреса ________________________________________________________________________________________________________________

Телефон домашній, службовий ___________________________________________________________________________________________

Поліклініка ___________________________________________________ району, міста _____________________________________________

телефон __________________________________________________________

Кількість інсуліну:
від інсуліну _______________
 
Вранці _______________ОД.
Вдень ________________ОД.
Увечері ______________ОД. 
Призначення таблеток
___________________ 

_________________ Щоденно 

Головний лікар _______________________

М.П. Лікар, що лікує ______________________

Основні ознаки діабетичної і гіпоглікемічної коми

     ------------------------------------------------------------------
| Основні |Діабетична кома, |Гіпоглікемічна кома, |
| ознаки |прекома |гіпоглікемічний стан |
|---------------+-----------------------+------------------------|
| Інсулін |Не отримував або недос-|Кома, зв|язана з введен-|
| |татня кількість прийня-|ням інсуліну при недо- |
| |того інсуліну. |статньому споживанні їжі|
| | |та вуглеводів. |
| | | |
| Поведінка |Млявість, сонливість, |Неспокій, збудження, ма-|
| хворого |кволість, поступове по-|рення, агресивність, |
| |гіршення стану, кома- |зміна психіки (часто |
| |тозний стан. |раптова) або непритом- |
| | |ність. |
| | | |
| Запах ацетону |Запах ацетону (гнилих |Відсутній. |
| |яблук) з рота. | |
| | | |
| Апетит |Відсутність апетиту, |Апетит підвищений, від- |
| |нудота, блювання. |чуття голоду. |
| | | |
| Дихання |Глибоке (Кусмаліув- |Нормальне. |
| |ське). | |
| | | |
| Шкіра |Суха. |Волога, часто рясний |
| | |пот. |
| | | |
| Пульс |Частий, поганого напов-|Іноді уповільнений, час-|
| |нення. |та аритмічний. |
| | | |
| Температура |Частіше нормальна. |Часто нижча норми. |
| | | |
| М|язова |Млявість м|язів. |Тремтіння кінцівок, су- |
| система | |дома, ригідність м|язів,|
| | |патологічні рефлекси |
| | |(Бабінський). |
| | | |
| Тонус очних |Різко підвищений. |Нормальний. |
| яблук | | |
| | | |
| Лабораторні |В сечі цукор і ацетон, |В сечі цукру та ацетону |
| дослідження |в крові цукор різко |немає. Цукор крові нор- |
| |підвищений. |мальний або різко зниже-|
| | |ний. |
------------------------------------------------------------------

Перша допомога

При діабетичній комі

Ввести під шкуру 1 куб.см інсуліну, давати пити солодкий чай, компот, випорожнити кишечник, терміново направити хворого в стаціонар.

При гіпоглікемічній комі

Дати хворому всередину розчин цукру (столова ложка цукру на 1/2 склянки води), солодкий чай, компот або ввести солодкий чай через зонд: при ще тяжчому стані та неможливості пити ввести під шкуру 1 куб.см адреналіну (1:1000) або внутрівенно 10-20 куб.см 40% глюкози; направити хворого в стаціонар, коли явища гіпоглікемії не минають протягом півгодини.

Одержуючи інсулін, хворий завжди повинен мати при собі 2-3 шматочки цукру чи 1-2 цукерки, щоб у випадку гіпоглікемічних явищ (кволість, піт, тремтіння, відчуття голоду) сам хворий міг би швидко їх лікувати.

Затверджено
Наказом МОЗ України
від 22.10.93 N 220

Перелік категорій ендокринних захворювань,
при амбулаторному лікуванні яких, медикаменти
хворим по рецептах лікарів видаються безплатно

Категорії захворювань:

1. Цукровий діабет (інсуліни, цукрознижуючі таблетки, спирт в кількості не більше 100 грамів в місяць. Шприц-ручки для дітей типу "Новопен", "Плівопен" та голки до них, шприци одноразового та багаторазового користування).

2. Аддісонова хвороба та стан після двохсторонньої адренал-ектомії (кортикостероїди, мінералокортикостероїди).

3. Гіпофізарний нанізм, гіпопітуїтаризм (анаболічні стероюди статеві чоловічі та жіночі гормони, гонадотропіни, ліотропін, тиреоїдні гормони, гормони росту, глюкокортикоїди).

4. Нецукровий діабет (адіурекрин, адіуретин).

5. Гіпотиреоз, при якому протягом усього життя хворий потребує заміщувальної терапії (тиреоїдні гормони).

6. Ліки видаються за рецептами лікарів-ендокринологів з відміткою з амбулаторній картці хворого.