ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ
УКАЗ
(Указ втратив чинність на підставі Указу
Президента України
N 467/2011 від 13 квітня 2011 року)
Про Положення про Міністерство
охорони здоров'я України
( Із змінами, внесеними згідно з Указом Президента
N 379/2002 від 25.04.2002 )
1. Затвердити Положення про Міністерство охорони здоров'я України (додається).
2. Визнати такими, що втратили чинність:
Указ Президента України від 30 квітня 1998 року N 395 "Про Положення про Державний комітет України з медичної та мікробіологічної промисловості";
Указ Президента України від 17 серпня 1998 року N 884 "Про Положення про Міністерство охорони здоров'я України";
Указ Президента України від 29 березня 1999 року N 301 "Про Положення про Національне агентство з контролю за якістю та безпекою продуктів харчування, лікарських засобів та виробів медичного призначення".
3. Кабінету Міністрів України привести в місячний строк свої рішення у відповідність із цим Указом.
Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 24 липня 2000 року
N 918/2000
Затверджено
Указом Президента України
від 24 липня 2000 року N 918/2000
Положення
про Міністерство охорони здоров'я України
1. Міністерство охорони здоров'я України (МОЗ України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
МОЗ України є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сферах охорони здоров'я, санітарного та епідемічного благополуччя населення, створення, виробництва, контролю якості та реалізації лікарських засобів і виробів медичного призначення.
2. МОЗ України у своїй діяльності керується Конституцією (254к/96-ВР) та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням.
У межах своїх повноважень МОЗ України організовує виконання актів законодавства і здійснює систематичний контроль за їх реалізацією.
МОЗ України узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції з удосконалення законодавства та в установленому порядку вносить їх на розгляд Президентові України та Кабінету Міністрів України.
3. Основними завданнями МОЗ України є:
забезпечення реалізації державної політики у сферах охорони здоров'я, санітарного та епідемічного благополуччя населення, створення, виробництва, контролю якості та реалізації лікарських засобів і виробів медичного призначення;
розроблення, координація та контроль за виконанням державних програм розвитку охорони здоров'я, зокрема профілактики захворювань, надання медичної допомоги, розвитку медичної та мікробіологічної промисловості;
організація надання державними та комунальними закладами охорони здоров'я безоплатної медичної допомоги населенню;
організація надання медичної допомоги в невідкладних та екстремальних ситуаціях, здійснення в межах своєї компетенції заходів, пов'язаних з подоланням наслідків Чорнобильської катастрофи;
розроблення заходів щодо профілактики та зниження захворюваності, інвалідності та смертності населення;
організація разом з Національною академією наук України, Академією медичних наук України наукових досліджень з пріоритетних напрямів розвитку медичної науки.
4. МОЗ України відповідно до покладених на нього завдань:
1) забезпечує в межах своєї компетенції додержання закладами охорони здоров'я, установами і закладами державної санітарно-епідеміологічної служби Міністерства, іншими підприємствами, установами та організаціями права громадян на охорону здоров'я;
2) бере участь у розробленні проектів Державної програми економічного і соціального розвитку України, Державного бюджету України, Програми діяльності Кабінету Міністрів України;
3) готує пропозиції стосовно визначення пріоритетних напрямів розвитку охорони здоров'я, розробляє та організовує реалізацію державних комплексних та цільових програм охорони здоров'я;
4) бере участь у формуванні та реалізації інвестиційної політики в сфері охорони здоров'я;
5) здійснює міжвідомчу координацію щодо боротьби із захворюванням на СНІД;
6) здійснює відповідно до законодавства України функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління;
7) бере участь у формуванні та реалізації антимонопольної політики в сфері охорони здоров'я;
8) організовує та здійснює відповідно до законодавства державну акредитацію закладів охорони здоров'я;
9) здійснює координацію діяльності закладів охорони здоров'я, органів, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби, науково-дослідних установ незалежно від їх підпорядкування і форми власності щодо питань діагностики, лікування і профілактики захворювань, формування здорового способу життя;
10) здійснює заходи щодо розвитку підприємництва у сфері охорони здоров'я;
11) здійснює контроль і нагляд за додержанням санітарного законодавства, державних стандартів, критеріїв та вимог, спрямованих на забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення;
12) забезпечує відповідно до законодавства проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи;
13) вивчає, аналізує і прогнозує показники стану здоров'я населення залежно від стану середовища життєдіяльності людини; бере участь у розробці заходів, спрямованих на недопущення шкідливого впливу факторів довкілля на здоров'я людини;
14) бере участь у визначенні заходів та проведенні разом з центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування роботи із запобігання хворобам, а також зниження захворюваності, інвалідності та смертності населення;
15) готує пропозиції щодо забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, запобігання занесенню та поширенню на території України особливо небезпечних (у тому числі карантинних) і небезпечних інфекційних хвороб;
16) здійснює контроль за усуненням причин і умов виникнення та поширення інфекційних хвороб, масових неінфекційних захворювань, отруєнь та радіаційних уражень людей;
17) бере участь у розробленні державних соціальних нормативів у сфері охорони здоров'я, затверджує відповідні норми та нормативи у цій сфері;
18) затверджує відповідно до законодавства державні санітарні норми, правила, гігієнічні нормативи; встановлює в межах своєї компетенції державні стандарти якості лікарських засобів, імунобіологічних препаратів, питної води, медичної техніки та виробів медичного призначення; бере участь у розробці та введенні в дію екологічних нормативів та норм радіаційної безпеки;
19) погоджує в установленому законодавством порядку всі державні стандарти, технічні умови, промислові зразки, іншу нормативно-технічну документацію об'єктів, які можуть мати шкідливий вплив на здоров'я населення;
20) затверджує переліки важких робіт, робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок та неповнолітніх, а також підіймання і переміщення ними важких речей;
21) бере участь у підготовці пропозицій до списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пенсію за віком на пільгових умовах;
22) забезпечує проведення медико-соціальної експертизи втрати працездатності та надання реабілітаційної допомоги населенню;
23) здійснює організаційно-методичне керівництво та координацію роботи державної служби медицини катастроф;
24) у межах своєї компетенції регулює діяльність, пов'язану з трансплантацією органів та інших анатомічних матеріалів людині;
25) організовує разом з відповідними центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування систематичне медичне обстеження (диспансеризацію) і визначення рівня доз опромінення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
26) розробляє відповідно до законодавства рекомендації щодо встановлення для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, додаткових норм раціонального харчування у спеціалізованих лікувальних, лікувально-санаторних і курортних закладах, встановлює медичні та фізіологічні норми харчування для зазначеної категорії осіб;
27) бере участь разом з відповідними центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування у здійсненні державного регулювання радіаційної безпеки, у складанні експертних висновків щодо визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій;
28) організовує науково-методичне забезпечення судовомедичної та судово-психіатричної експертної діяльності закладів охорони здоров'я;
29) забезпечує здійснення відповідно до законодавства державної реєстрації та контролю за виробництвом, належним режимом зберігання і реалізації, якістю лікарських засобів, імунобіологічних препаратів, медичної техніки та виробів медичного призначення, підтримує обов'язковий їх асортимент, в тому числі необхідний запас на випадок стихійного лиха, катастроф, епідемічних захворювань;
30) організовує забезпечення населення лікарськими засобами, інформує працівників закладів охорони здоров'я і населення про лікарські засоби та імунобіологічні препарати, дозволені до застосування; забезпечує додержання встановленого порядку надання пільг щодо відпуску громадянам безоплатно або на пільгових умовах медикаментів та імунобіологічних препаратів;
31) забезпечує в межах своєї компетенції розвиток медичної науки, впровадження в практику охорони здоров'я результатів наукових досліджень;
32) реалізовує державну політику зайнятості працівників у сферах охорони здоров'я, санітарно-епідеміологічного благополуччя населення, створення, виробництва, контролю якості та реалізації лікарських засобів і виробів медичного призначення;
33) визначає вимоги до професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації медичних і фармацевтичних працівників, затверджує номенклатуру медичних та фармацевтичних спеціальностей і посад;
34) встановлює єдині кваліфікаційні вимоги до осіб, які займаються медичною та фармацевтичною діяльністю в Україні;
35) забезпечує відповідно до законодавства виконання завдань мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності держави;
36) забезпечує в межах своєї компетенції реалізацію державної політики стосовно державної таємниці, контроль за її збереженням у центральному апараті Міністерства, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління;
37) виконує інші функції, що випливають з покладених на нього завдань.
5. МОЗ України має право:
представляти Кабінет Міністрів України за його дорученням у міжнародних організаціях та під час укладення міжнародних договорів України;
одержувати в установленому законодавством порядку від центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а також від підприємств, установ та організацій інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на Міністерство завдань;
залучати спеціалістів центральних та місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій (за погодженням з їхніми керівниками для розгляду питань, що належать до його компетенції;
скликати в установленому порядку наради з питань, що належать до його компетенції.
6. МОЗ України під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, а також з відповідними органами інших держав.
7. МОЗ України в межах своїх повноважень на основі та на виконання актів законодавства видає накази, організовує і контролює їх виконання.
МОЗ України в разі потреби видає разом з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади спільні акти.
Нормативно-правові акти МОЗ України підлягають реєстрації в установленому законодавством порядку.
Рішення МОЗ України, прийняті в межах його повноважень, є обов'язковими для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності і громадянами.
8. МОЗ України очолює Міністр, якого призначає на посаду та звільняє з посади в установленому законодавством порядку Президент України.
Міністр:
1) керує Міністерством, несе персональну відповідальність перед Президентом України та Кабінетом Міністрів України за розроблення і реалізацію державної політики у сферах охорони здоров'я, санітарного та епідемічного благополуччя населення, створення, виробництва, контролю якості та реалізації лікарських засобів і виробів медичного призначення, виконання МОЗ України своїх завдань і функцій;
2) спрямовує і координує як член Кабінету Міністрів України здійснення центральними органами виконавчої влади заходів з питань, віднесених до його відання, визначає на виконання вимог законодавства в межах наданих йому повноважень політичні пріоритети, стратегічні напрями роботи МОЗ України та шляхи досягнення поставлених цілей;
3) погоджує проекти законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України з питань, що належать до сфери діяльності Міністерства;
4) подає в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України проекти законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, розробником яких є МОЗ України;
5) подає Прем'єр-міністрові України пропозиції щодо кандидатур на посаду Державного секретаря МОЗ України (далі - Державний секретар), а за поданням Державного секретаря - пропозиції щодо призначення на посади першого заступника та заступників Державного секретаря;
6) затверджує за поданням Державного секретаря програми і плани роботи МОЗ України, розглядає та затверджує звіт Державного секретаря про їх виконання;
7) приймає за поданням Державного секретаря рішення щодо розподілу бюджетних коштів, головним розпорядником яких є МОЗ України, розглядає та затверджує звіт Державного секретаря про виконання цих рішень;
8) підписує нормативно-правові акти МОЗ України;
9) подає Кабінету Міністрів України пропозиції щодо утворення, реорганізації, ліквідації у складі МОЗ України урядових органів державного управління;
10) вносить Кабінету Міністрів України подання про призначення на посади та звільнення з посад керівників урядових органів державного управління, утворених у складі МОЗ України;
11) призначає на посади та звільняє з посад у встановленому законодавством порядку керівників територіальних органів МОЗ України, а також підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства;
12) порушує в установленому порядку питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності Державного секретаря, його першого заступника та заступників;
13) вносить у встановленому порядку подання щодо відзначення державними нагородами України працівників МОЗ України;
14) погоджує пропозиції Державного секретаря з питань:
призначення на посади та звільнення з посад працівників центрального апарату МОЗ України;
утворення, реорганізації, ліквідації територіальних органів МОЗ України, а також підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства, затвердження їх положень (статутів);
граничної чисельності працівників урядових органів державного управління, утворених у складі МОЗ України;
15) погоджує виконання Державним секретарем функцій з управління майном, що перебуває у сфері управління Міністерства;
16) здійснює інші повноваження відповідно до законодавства України. ( Пункт 8 в редакції Указу Президента N 379/2002 від 25.04.2002 )
9. Організаційне, експертно-аналітичне, правове, інформаційне, матеріально-технічне та інше забезпечення діяльності МОЗ України здійснюється Державним секретарем.
Державного секретаря призначає на посаду за поданням Прем'єр-міністра України та звільняє з посади Президент України.
Державний секретар підзвітний і підконтрольний Міністрові.
Державний секретар має першого заступника та заступників, яких призначає на посади за поданням Прем'єр-міністра України та звільняє з посад Президент України.
Державний секретар, його перший заступник та заступники призначаються на посади на строк повноважень Президента України.
Державний секретар розподіляє за погодженням з Міністром обов'язки між першим заступником та заступниками Державного секретаря, визначає ступінь їх відповідальності.
Основними завданнями Державного секретаря є:
організація забезпечення виконання завдань, що належать до сфери діяльності МОЗ України;
забезпечення діяльності Міністра як керівника МОЗ України та члена Кабінету Міністрів України;
здійснення поточної роботи, пов'язаної із виконанням покладених на МОЗ України завдань;
забезпечення стабільності і наступності в роботі МОЗ України.
Державний секретар відповідно до покладених на нього завдань:
1) організовує роботу апарату МОЗ України;
2) готує та подає на затвердження Міністрові програми і плани роботи МОЗ України, організовує та контролює їх виконання, звітує про їх виконання перед Міністром;
3) забезпечує підготовку проектів законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, розробником яких є МОЗ України, інших документів і подає їх на розгляд Міністрові;
4) організовує розроблення нормативно-правових актів, що приймаються МОЗ України, та подає їх на підпис Міністрові;
5) організовує та контролює виконання законів, актів і доручень Президента України та Кабінету Міністрів України, а також наказів та доручень Міністра;
6) у разі відсутності Міністра доповідає за дорученням Президента України, Кабінету Міністрів України законопроекти та інші питання на пленарних засіданнях Верховної Ради України, бере участь у заходах, що проводяться Президентом України та Кабінетом Міністрів України;
7) забезпечує вирішення питань, що виникають у взаємовідносинах апарату МОЗ України з Адміністрацією Президента України, Апаратом Верховної Ради України, іншими державними органами і належать до їх відання;
8) забезпечує взаємодію апарату МОЗ України з Секретаріатом Кабінету Міністрів України;
9) забезпечує взаємодію МОЗ України з іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування у процесі виконання завдань, покладених на Міністерство;
10) координує роботу відповідних урядових органів державного управління, територіальних органів МОЗ України, координує і контролює роботу підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства, і вживає заходів до забезпечення ефективності їх роботи;
11) подає Міністрові пропозиції щодо утворення, реорганізації, ліквідації у складі МОЗ України урядових органів державного управління; за поданням керівників зазначених органів затверджує в установленому порядку граничну чисельність їх працівників, погоджує структуру, штатний розпис і кошторис видатків цих органів;
12) приймає в установленому порядку рішення щодо утворення, реорганізації, ліквідації територіальних органів МОЗ України, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства, затверджує їх положення (статути);
13) погоджує призначення на посади та звільнення з посад керівників відповідних структурних підрозділів обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;
14) організовує роботу з документами у МОЗ України;
15) подає Міністрові пропозиції щодо кандидатур на посади першого заступника та заступників Державного секретаря;
16) призначає на посади і звільняє з посад за погодженням з Міністром працівників центрального апарату МОЗ України та за пропозицією Міністра працівників патронатної служби, визначає відповідальність керівників структурних підрозділів центрального апарату Міністерства;
17) розглядає в установленому порядку питання щодо присвоєння працівникам центрального апарату МОЗ України відповідних рангів державних службовців, заохочення, притягнення їх до дисциплінарної відповідальності;
18) подає Міністрові пропозиції щодо розподілу бюджетних коштів, головним розпорядником яких є МОЗ України, забезпечує та контролює виконання рішень Міністра щодо розподілу цих коштів та звітує перед Міністром з цього питання;
19) розпоряджається відповідно до законодавства бюджетними коштами, передбаченими на утримання центрального апарату Міністерства і територіальних органів МОЗ України, та інформує Міністра про їх використання;
20) за погодженням з Міністром виконує функції з управління майном, яке перебуває у сфері управління МОЗ України;
21) вносить у встановленому порядку за погодженням з Міністром пропозиції щодо визначення особливостей приватизації державного майна, що належить до сфери управління МОЗ України;
22) забезпечує контроль за виконанням контрактів, укладених Міністерством з керівниками підприємств та організацій, що належать до сфери управління МОЗ України;
23) формує та затверджує кадровий резерв МОЗ України, забезпечує організацію підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації його працівників;
24) забезпечує охорону державної таємниці та здійснює заходи щодо мобілізаційної підготовки в межах повноважень, передбачених законом;
25) забезпечує використання в установленому порядку гербової печатки МОЗ України;
26) у разі ліквідації МОЗ України очолює ліквідаційну комісію і забезпечує здійснення всіх необхідних заходів з ліквідації Міністерства;
27) виконує інші функції, пов'язані із забезпеченням діяльності МОЗ України.
Державний секретар з питань, що належать до його компетенції, видає накази організаційно-розпорядчого характеру та контролює їх виконання.
Державний секретар має право:
брати участь у засіданнях Кабінету Міністрів України з правом дорадчого голосу під час розгляду питань, що належать до сфери діяльності МОЗ України;
залучати в установленому порядку працівників органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, утворювати робочі групи, скликати наради для розгляду питань, що належать до компетенції МОЗ України;
одержувати в установленому законодавством порядку від центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування інформацію, документи, необхідні для виконання покладених на нього завдань. ( Пункт 9 в редакції Указу Президента N 379/2002 від 25.04.2002 )
10. Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції МОЗ України, обговорення найважливіших напрямів його діяльності та питань розвитку галузі у Міністерстві утворюється колегія у складі Міністра (голова колегії), Державного секретаря, його першого заступника та заступників (за посадою), а також керівних працівників структурних підрозділів МОЗ України. ( Абзац перший пункту 10 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 379/2002 від 25.04.2002 )
До складу колегії можуть входити керівники інших центральних органів виконавчої влади, а також закладів охорони здоров'я, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби, інших підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління МОЗ України.
Члени колегії затверджуються та увільняються від обов'язків Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра.
Рішення колегії проводяться в життя наказами МОЗ України.
11. У складі МОЗ України Кабінетом Міністрів України можуть бути утворені урядові органи державного управління (департаменти, служби, інспекції).
12. Для розгляду наукових рекомендацій та пропозицій щодо головних напрямів розвитку медичної науки, обговорення найважливіших програм з питань охорони здоров'я в Міністерстві можуть утворюватися вчена медична рада, інші консультативні та дорадчі органи.
Склад цих органів і положення про них затверджує Міністр.
13. МОЗ України здійснює свої повноваження безпосередньо, а також через управління охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій.
14. Гранична чисельність працівників центрального апарату МОЗ України затверджується Кабінетом Міністрів України.
Структуру МОЗ України затверджує Міністр за пропозицією Державного секретаря. ( Абзац пункту 14 в редакції Указу Президента N 379/2002 від 25.04.2002 )
Штатний розпис і кошторис видатків МОЗ України затверджує Державний секретар за погодженням з Міністерством фінансів України. ( Абзац пункту 14 в редакції Указу Президента N 379/2002 від 25.04.2002 )
Положення про структурні підрозділи центрального апарату МОЗ України затверджує Державний секретар. ( Абзац пункту 14 в редакції Указу Президента N 379/2002 від 25.04.2002 )
15. МОЗ України є юридичною особою, має самостійний баланс, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.
Глава Адміністрації Президента України В.ЛИТВИН