ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ РЕГУЛЯТОРНОЇ
ПОЛІТИКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА
ЛИСТ
N 2-221/827 від 13.02.2002
Щодо операцій з відходами давальницької сировини
Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва розглянув <...> лист та повідомляє, що дійсно, відповідно до абзацу 2 частини 17 статті 2 Закону України від 04.10.2001 р. N 2761-III "Про внесення змін до Закону України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" відходи чи брухт, що залишилися після переробки давальницької сировини, у разі їх реалізації на митній території України підлягають обкладенню ввізним митом, іншими податками та зборами, що справляються при ввезенні аналогічних відходів та брухту відповідно до законодавства. А в частині 18 цієї ж статті зазначається, що за письмовою заявою іноземного замовника відходи чи брухт, що залишилися після переробки давальницької сировини, можуть бути вивезені у порядку, встановленому Державною митною службою України.
У статті 8 Закону України від 05.03.98 р. N 187/98-ВР "Про відходи" (далі - Закону) зазначається, що відходи є об'єктом права власності і право власності на відходи може переходити від однієї особи до іншої в порядку, передбаченому законом, а відповідно до частини 1 статті 9 цього ж Закону (187/98-ВР) суб'єктами права власності на відходи, крім держави і фізичних осіб, є також підприємства, установи та організації усіх форм власності. Тому на підставі положень даного Закону ( 187/98-ВР ), а також вищезазначених норм Закону України від 04.10.2001 р. N 2761-III "Про внесення змін до Закону України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" Держпідприємництво вважає, що виконавці, а також замовники мають повне право на вивезення та продаж відходів як на митній території України, так і за межами України, якщо вони є власниками цих відходів, або не є власниками, але це право надано їм за договором про операцію з давальницькою сировиною, і щодо даних правовідносин застосовується Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" (2761-14).
Відповідно до статті 1 Закону України від 05.03.98 р. N 187/98-ВР "Про відходи" утилізація відходів - використання відходів як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів. Так як в абзаці 2 частини 17 статті 2 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" (2761-14 ) (далі - Закону) йдеться саме про реалізацію, то, на думку Держпідприємництва, якщо утилізацію буде здійснювати виконавець або іноземний замовник, використовуючи власні виробничі потужності без вивозу за межі митного кордону України, то відходи чи брухт, що залишилися після переробки давальницької сировини, не підлягають обкладенню ввізним митом, іншими податками та зборами, що справляються при ввезенні аналогічних відходів та брухту відповідно до законодавства. Якщо ж такі відходи утилізуються іншими підприємствами, після реалізації їм таких відходів, на митній території України, то вони підлягають обкладенню ввізним митом, іншими податками та зборами, причому відповідно до абзацу 3 частини 17 статті 2 Закону (2761-14) сплата зазначених податків та зборів провадиться покупцем відходів чи брухту, який оформляє ввізну вантажну митну декларацію (без фактичного ввезення товару в Україну).
На думку Держпідприємництва, в разі вивозу таких відходів чи брухту за межі території України для переробки або збуту такі відходи та брухт вже будуть давальницькою сировиною і в цьому випадку застосовується стаття 5 Закону ( 2761-14 ), і якщо така давальницька сировина підлягає обкладенню вивізним (експортним) митом, податками та зборами, то вони повинні сплачуватись у разі перероблення - замовником, а в разі збуту - покупцем у встановленому цим Законом ( 2761-14 ) порядку.
Перший заступник Голови В.Загородній
"Податки та бухгалтерський облік", N 31, 18.04.2002 р.