Документ втратив чиннiсть!

ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
N 45 від 30.01.2002
м.Київ

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
19 лютого 2002 р. за N 158/6446

(Постанова втратила чинність на підставі
Постанови НБУ від 12.04.2006 N 143)

Про затвердження Положення про порядок створення
дочірнього банку, філії і представництва українського
банку на території інших держав, особливості їх
закриття та здійснення нагляду

На виконання вимог статей 3 і 25 Закону України "Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ), указів Президента України "Про заходи щодо зміцнення банківської системи України та підвищення її ролі у процесах економічних перетворень" від 14.07.2000 N 891, "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 25 січня 2001 року "Про заходи щодо детінізації економіки" від 20.03.2001 N 183 та з метою вдосконалення нормативно-правової бази щодо створення дочірніх банків, філій і представництв українських банків на території інших держав Правління Національного банку України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Положення про порядок створення дочірнього банку, філії і представництва українського банку на території інших держав, особливості їх закриття та здійснення нагляду (додається).

2. Зобов'язати керівників банків, підрозділів центрального апарату та територіальних управлінь Національного банку України взяти до керівництва в роботі цю постанову та суворо дотримуватися затверджених нею вимог.

3. Департаменту бухгалтерського обліку (В.I.Ричаківська) до 01.04.2002 з метою детального і повного обліку всіх банківських операцій, що здійснюються установами українського банку на території інших держав, розширити перелік рахунків бухгалтерського обліку та ввести консолідовану звітність банків для здійснення нагляду за діяльністю дочірніх банків, філій і представництв українських банків на території інших держав.

4. Департаменту інформатизації (А.С.Савченко) до 01.07.2002 вжити заходів для отримання звітності безпосередньо від дочірніх банків та філій українських банків на території інших держав та її подання відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України.

5. Постанова набирає чинності з 02.03.2002 після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.

6. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на заступника Голови В.Л.Кротюка, Генеральний департамент банківського нагляду (О.I.Кірєєв), Департамент валютного регулювання (С.О.Яременко), Департамент валютного контролю та ліцензування (С.О.Брагін).

Голова В.С.Стельмах

ЗАТВЕРДЖЕНО
Постанова Правління
Національного банку України
30.01.2002 N 45

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
19 лютого 2002 р.за N 158/6446

Положення
про порядок створення дочірнього банку, філії і
представництва українського банку на території
інших держав, особливості їх закриття
та здійснення нагляду

Це Положення встановлює загальні вимоги Національного банку України (далі - Національний банк) до порядку створення, відкриття дочірніх банків, філій і представництв українського банку (далі - банк) на території інших держав та їх закриття.

Положення розроблено відповідно до Законів України "Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ), "Про Національний банк України" (679-14) та нормативно-правових актів Національного банку.

1. Загальні вимоги до порядку створення
дочірніх банків, філій і представництв

1.1. Українські банки, що внесені Національним банком до Державного реєстру, можуть створювати дочірні банки, філії і представництва на території інших держав на підставі дозволу Національного банку.

1.2. Для отримання дозволу Національного банку на створення дочірніх банків, філій і представництв на території інших держав банку слід отримати дозвіл Національного банку на здійснення інвестиції за кордон відповідно до вимог чинного законодавства України.

Сума та термін інвестиції визначається банком самостійно і підтверджується відповідними документами та розрахунками.

1.3. За потреби здійснення інвестиції за кордон для створення дочірніх банків, філій і представництв на території інших держав (після отримання відповідного дозволу Національного банку) банк повинен відкрити (або вже відкрив) прямий кореспондентський рахунок у банку-нерезиденті країни їх місцезнаходження.

1.4. Дозвіл Національного банку на здійснення інвестиції за кордон, отриманий відповідно до пункту 1.2 Положення, банк має подати до відповідного територіального управління Національного банку разом з пакетом документів для отримання дозволу Національного банку на створення дочірніх банків, філій і представництв на території інших держав.

1.5. Для відкриття дочірніх банків, філій і представництв на території інших держав до банку пред'являються такі самі вимоги, що й для відкриття філій і представництв на території України, установлені чинним законодавством.

1.6. Загальний строк розгляду пакета документів для отримання дозволу на створення дочірніх банків, філій і представництв на території інших держав два місяці з дня подання всіх потрібних документів.

1.7. Дочірній банк, філія і представництво банку реєструються контрольним органом держави, на території якої вони створюються, відповідно до вимог законодавства цієї держави.

1.8. Документи, що подаються до Національного банку відповідно до вимог цього Положення, мають бути викладені українською мовою.

Не приймаються до розгляду документи, у яких є дописування, закреслені слова чи інші виправлення, а також текст яких неможливо прочитати внаслідок пошкодження.

1.9. Після отримання дозволу Національного банку на створення дочірнього банку, філії і представництва на території іншої держави банк має дотримуватися вимог законодавства України.

1.10. Генеральний департамент банківського нагляду веде облік наданих Національним банком дозволів на створення дочірніх банків, філій і представництв на території інших держав.

1.11. У разі невиконання банком вимог банківського законодавства України та прийняття Національним банком рішення про відкликання банківської ліцензії, дозволу на здійснення операцій або встановлення для банку режиму фінансового оздоровлення він розглядає питання щодо повернення інвестиції або анулювання наданого дозволу на створення.

2. Створення дочірнього банку

2.1. Дочірній банк - це установа банку, яку контролює материнський банк шляхом володіння акціями (паями, частками) дочірнього банку.

2.2. Банки можуть створювати дочірній банк лише за таких умов:

мінімальний розмір зареєстрованого та фактично сплаченого статутного капіталу банку має бути не меншим, ніж сума, еквівалентна 10 млн. євро за офіційним курсом грошової одиниці України, визначеним Національним банком на день прийняття рішення про створення дочірнього банку;

строк роботи банку становить не менше ніж три роки;

банк дотримувався економічних нормативів та мінімальних обов'язкових резервів протягом півріччя, що передує його зверненню до Національного банку;

діяльність банку протягом півріччя, що передує його зверненню до Національного банку, була беззбитковою;

банк не порушував вимог законодавства України протягом півріччя, що передує зверненню банку до Національного банку, яке письмово підтверджує територіальне управління Національного банку;

є письмова згода центрального банку держави за місцезнаходженням дочірнього банку (відповідно до законодавства держави);

є бізнес-план та економічне обгрунтування доцільності створення дочірнього банку на території інших держав;

за наявності підрозділу внутрішнього аудиту;

є потрібне банківське обладнання та комунікаційні засоби.

2.3. Для отримання дозволу Національного банку на створення дочірнього банку на території іншої держави банк подає до територіального управління Національного банку такі документи у двох примірниках:

рішення компетентних органів про створення дочірнього банку на території іншої держави (протокол, витяг з протоколу або рішення, засвідчені відбитком печатки банку);

погодження (у формі листа) центрального банку (уповноваженого органу нагляду) іноземної держави на відкриття дочірнього банку (лист має бути легалізований у встановленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними угодами, і поданий з нотаріально засвідченим перекладом на українську мову);

клопотання про надання дозволу Національного банку на створення дочірнього банку на території іншої держави з бізнес-планом та економічним обгрунтуванням доцільності його створення;

річний балансовий звіт банку, підтверджений висновком аудитора;

позитивні висновки за результатами комплексного інспектування банку протягом останніх двох років;

повідомлення про відсутність заборгованості банку за зобов'язаннями перед бюджетами всіх рівнів;

документ, що підтверджує внесення плати за видачу дозволу.

2.4. Територіальне управління Національного банку в строк, що не перевищує трьох робочих днів, надсилає банку письмове підтвердження про отримання від нього документів.

2.5. Територіальне управління Національного банку перевіряє повноту поданого банком пакета документів, готує висновок про його фінансовий стан, виконання обов'язкових економічних нормативів та обов'язкових резервних вимог Національного банку за останнє півріччя, зобов'язань перед державним бюджетом.

Строк розгляду територіальним управлінням Національного банку пакета документів - 15 днів з дати його отримання.

У разі наявності зауважень щодо поданого пакета документів або подання неповного пакета документів територіальне управління Національного банку повертає банку один примірник документів з висновком. Повторно поданий пакет документів уважається заново поданим і розглядається в установленому порядку.

2.6. Територіальне управління Національного банку надсилає свій висновок та один примірник поданих банком документів до Генерального департаменту банківського нагляду Національного банку.

2.7. Генеральний департамент банківського нагляду Національного банку може звернутися до банку або територіального управління Національного банку за додатковою інформацією, потрібною для прийняття рішення про надання дозволу на створення дочірнього банку на території іншої держави, уключаючи підтвердження поданих банком документів аудитом.

2.8. У разі потреби подані документи розглядаються департаментами юридичним, валютного регулювання, валютного контролю та ліцензування, що в межах своєї компетенції подають службі банківського нагляду Національного банку свої висновки та пропозиції про можливість видачі банку дозволу на створення дочірнього банку на території іншої держави.

2.9. Якщо на час звернення банку з клопотанням про видачу дозволу на створення дочірнього банку на території іншої держави або під час розгляду поданих банком відповідних документів Національним банком розглядається питання про застосування до цього банку заходів впливу, то Національний банк може відкласти вирішення питання про видачу дозволу до часу прийняття рішення щодо застосування/незастосування до банку заходів впливу.

2.10. Національний банк може відмовити банку в наданні дозволу на створення дочірнього банку на території іншої держави, якщо:

не встановлені зв'язки Національного банку з органами банківського нагляду держави місцезнаходження дочірнього банку;

подані документи не відповідають вимогам законодавства України;

банк не має досвіду для здійснення такої діяльності (кваліфікація персоналу банку не відповідає вимогам нормативно-правових актів Національного банку, наявність лише одного кореспондентського рахунку в банках, рейтинг яких за класифікацією міжнародних рейтингових агентств відповідає вимогам першокласних банків не нижче категорії А).

2.11. Рішення про надання дозволу на створення дочірнього банку на території іншої держави приймає Комісія Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків.

2.12. Дозвіл на створення дочірнього банку на території іншої держави надається у формі листа, зразок якого додається, що засвідчується підписом заступника Голови Національного банку і є дійсним протягом трьох місяців.

2.13. Після прийняття Національним банком рішення про надання дозволу банку на створення дочірнього банку на території іншої держави Генеральний департамент банківського нагляду Національного банку надсилає два примірники дозволу до територіального управління Національного банку.

2.14. Територіальне управління Національного банку передає один примірник дозволу уповноваженій особі банку, яка письмово підтверджує його отримання.

2.15. Перерахування за кордон коштів (інвестиції) для створення і забезпечення діяльності дочірнього банку має здійснюватися за рахунок власних коштів банку за прямим кореспондентським рахунком банку, що відкритий у банку-нерезиденті держави місцезнаходження дочірнього банку (якщо інше не передбачено угодою між наглядовими органами двох держав).

Підтвердження наявності достатніх власних коштів банку може здійснюватися шляхом подання річної або квартальної (на останню звітну дату) звітності, що підтверджена висновком аудитора відповідно до вимог чинного законодавства України.

Строк перерахування коштів (інвестиції) не повинен перевищувати трьох місяців від дня отримання дозволу Національного банку на здійснення інвестиції за кордон.

2.16. Банки, що отримали дозвіл Національного банку на створення дочірнього банку на території іншої держави, зобов'язані в 5-денний строк з дня перерахування коштів (інвестиції) для створення дочірнього банку подати Національному банку копії документів, що підтверджують їх фактичне перерахування.

2.17. Не пізніше ніж через один місяць після реєстрації дочірнього банку контрольним органом держави, на території якої він створюється, банк подає до Національного банку та територіального управління Національного банку за місцезнаходженням банку легалізовані в установленому порядку (якщо інше не передбачено міжнародними договорами) документи або їх копії про реєстрацію дочірнього банку на території іншої держави і дозвіл контрольного органу цієї держави на здійснення діяльності.

2.18. Національний банк погоджує зміну частки участі в капіталі дочірнього банку, що створений на території іншої держави, на підставі поданих банком документів, у яких обгрунтовуються причини зміни частки участі, та документально оформляє її як додаток до дозволу на створення дочірнього банку, що є його невід'ємною частиною.

2.19. Питання про зміни частки участі в статутному капіталі дочірнього банку, що створений на території іншої держави, розглядається в порядку, визначеному цим Положенням.

2.20. У разі реалізації акцій (часток участі) дочірнього банку, що створений на території іншої держави, банки зобов'язані протягом п'яти робочих днів від дати укладення відповідної угоди перерахувати кошти на свої кореспондентські рахунки і повідомити про це Національний банк.

2.21. Участь дочірнього банку в капіталі установ, що розташовані на території іншої країни, дозволяється відповідно до законодавства держави місцезнаходження дочірнього банку за умови надання інформації про це службі нагляду Національного банку.

2.22. Банки зобов'язані в 10-денний строк з дати прийняття рішення про зміни в адресі дочірнього банку та дозволі контрольного органу держави на здійснення діяльності надавати Національному банку цю інформацію.

3. Створення філії

3.1. Філія українського банку (далі - філія) - це відокремлений структурний підрозділ банку, що не має статусу юридичної особи і здійснює банківську діяльність від імені банку на підставі окремого положення, працює за кореспондентськими рахунками банку та здійснює банківські операції, передбачені положенням про філію, за умови наявності та в межах дозволу, наданого центральним банком (контрольними органами) інших держав.

Керівник філії діє на підставі довіреності, що видає банк.

3.2. Філія використовує найменування лише того банку, структурним підрозділом якого вона є, а також додатково може використовувати назву її місцезнаходження.

3.3. Банки можуть отримати дозвіл на відкриття філії лише за таких умов:

є письмова згода центрального банку держави за місцезнаходженням філії (відповідно до законодавства держави);

мінімальний розмір зареєстрованого та фактично сплаченого статутного капіталу банку має бути не меншим, ніж сума, еквівалентна 10 млн. євро за офіційним курсом грошової одиниці України, визначеним Національним банком на день прийняття рішення про створення філії;

досвід роботи з мережею філій становить не менше ніж три роки;

банк дотримувався економічних нормативів та мінімальних обов'язкових резервів протягом півріччя, що передує його зверненню до Національного банку;

діяльність банку протягом півріччя, що передує його зверненню до Національного банку, була беззбитковою;

банк не порушував вимог чинного законодавства України протягом півріччя, що передує зверненню банку до Національного банку, яке письмово підтверджує територіальне управління Національного банку;

є бізнес-план та економічне обгрунтування доцільності створення філії на території інших держав;

за наявності підрозділу внутрішнього аудиту;

є потрібне банківське обладнання та комунікаційні засоби; за наявності відповідного приміщення для розміщення філії.

3.4. Для отримання дозволу Національного банку на створення філії на території іншої держави банк подає до територіального управління Національного банку такі документи у двох примірниках:

рішення компетентних органів про створення філії на території інших держав (протокол, витяг з протоколу або рішення, засвідчені відбитком печатки банку);

погодження (у формі листа) центрального банку (уповноваженого органу нагляду) іноземної держави на відкриття філії (лист має бути легалізований у встановленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними угодами, і поданий з нотаріально засвідченим перекладом на українську мову);

клопотання про надання дозволу Національного банку на створення філії на території інших держав з бізнес-планом та економічним обгрунтуванням доцільності її створення;

затверджене в установленому порядку положення про філію, засвідчене підписом голови правління та відбитком печатки банку (у чотирьох примірниках);

річний балансовий звіт банку, підтверджений висновком аудитора;

позитивні висновки за результатами комплексного інспектування банку протягом останніх двох років;

повідомлення про відсутність заборгованості банку за зобов'язаннями перед бюджетами всіх рівнів;

повідомлення про наявність відповідного приміщення для розміщення філії на території інших держав;

документ, що підтверджує внесення плати за видачу дозволу.

3.5. Територіальне управління Національного банку в строк, що не перевищує трьох робочих днів, надсилає банку письмове підтвердження про отримання від нього документів.

3.6. Територіальне управління Національного банку перевіряє повноту поданого банком пакета документів, готує висновок про його фінансовий стан, виконання обов'язкових економічних нормативів та обов'язкових резервних вимог Національного банку за останнє півріччя, зобов'язань перед державним бюджетом за умови відповідності положення про філію вимогам законодавства України, статуту та ліцензії банку, погоджує положення про філію, про що робить на титульній сторінці положення відповідний запис.

Строк розгляду територіальним управлінням Національного банку пакета документів - 15 днів з дати його отримання.

У разі наявності зауважень щодо поданого пакета документів або подання неповного пакета документів територіальне управління Національного банку повертає банку один примірник документів з висновком. Повторно поданий пакет документів уважається заново поданим і розглядається в установленому порядку.

3.7. Територіальне управління Національного банку надсилає свій висновок та один примірник поданих банком документів до Генерального департаменту банківського нагляду Національного банку.

3.8. Генеральний департамент банківського нагляду Національного банку може звернутися до банку або територіального управління Національного банку за додатковою інформацією, потрібною для прийняття рішення про надання дозволу на створення філії на території іншої держави, уключаючи підтвердження поданих банком документів аудитором.

3.9. У разі потреби подані документи розглядаються департаментами юридичним, валютного регулювання, валютного контролю та ліцензування, що в межах своєї компетенції подають службі банківського нагляду Національного банку свої висновки та пропозиції про можливість видачі банку дозволу на створення філії на території іншої держави.

3.10. Рішення про надання дозволу на створення філії на території іншої держави приймає Комісія Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків.

3.11. Дозвіл на створення філії на території іншої держави надається у формі листа, зразок якого додається, що засвідчується підписом заступника Голови Національного банку і є дійсним протягом трьох місяців.

3.12. Після прийняття рішення про надання дозволу Національним банком на створення філії на території іншої держави Генеральний департамент банківського нагляду Національного банку надсилає два примірники дозволу до територіального управління Національного банку.

3.13. Територіальне управління Національного банку передає один примірник дозволу уповноваженій особі банку, яка письмово підтверджує його отримання.

3.14. Якщо на час звернення банку до Національного банку з клопотанням про видачу дозволу на створення філії на території іншої держави або під час розгляду Національним банком наданих банком відповідних документів Національним банком розглядається питання про застосування до цього банку заходів впливу, то Національний банк може відкласти вирішення питання про видачу дозволу до часу прийняття рішення щодо застосування/незастосування до банку заходів впливу.

3.15. Національний банк може відмовити банку в наданні дозволу на відкриття філії на території інших держав, якщо:

не встановлені зв'язки Національного банку з органами банківського нагляду країни місцезнаходження філії;

подані документи не відповідають вимогам законодавства України;

кандидат на посаду керівника філії не відповідає кваліфікаційним вимогам, установленим нормативно-правовими актами Національного банку;

банк не має досвіду для здійснення такої діяльності (кваліфікація персоналу не відповідає вимогам нормативно-правових актів Національного банку, наявність лише одного кореспондентського рахунку в банках, рейтинг яких за класифікацією міжнародних рейтингових агентств відповідає вимогам першокласних банків не нижче категорії А).

3.16. Філія має право здійснювати операції за умови видачі їй банком дозволу на здійснення визначеного ним переліку операцій.

Банки мають право надавати дозвіл своїм філіям, що створюються на території інших держав, на здійснення операцій у межах отриманих банківських ліцензій, дозволів та згідно з вимогами чинного законодавства України.

Дозвіл виписується на підставі рішення правління банку на фірмовому бланку, засвідчується підписом голови правління або його заступника та відбитком печатки банку. У дозволі мають зазначатися реквізити банківської ліцензії та дозволу, на підставі яких здійснює свою діяльність банк.

3.17. Банк протягом трьох робочих днів з дня отримання дозволу Національного банку на відкриття філії на території іншої держави подає територіальному управлінню за місцезнаходженням банку пакет документів для розгляду питання про погодження дозволу на здійснення операцій філії, який має містити клопотання про погодження, копію письмового дозволу на здійснення операцій банку-юридичної особи, три оригінали письмового дозволу на здійснення операцій філії.

3.18. Територіальне управління за місцезнаходженням банку протягом 10 робочих днів з дня отримання пакета документів перевіряє їх і погоджує письмовий дозвіл на здійснення операцій філії шляхом засвідчення оригіналу цього дозволу підписом керівника територіального управління та відбитком печатки територіального управління.

На першій сторінці письмового дозволу на здійснення операцій філії в правому верхньому куті проставляється такий гриф:

"Погоджено Начальник Управління Національного банку України в/у........ області __________________________________(прізвище, ініціали)
"___"_______________ 200_ рік".

Оплата за погодження здійснюється в розмірі, установленому нормативно-правовими актами Національного банку.

3.19. Унесення банком змін у письмовий дозвіл філії (розширення або обмеження) здійснюється шляхом відкликання попереднього та надання нового письмового дозволу і його погодження територіальним управлінням за місцезнаходженням банку.

Територіальне управління за місцезнаходженням банку протягом 10 робочих днів з дня отримання пакета документів перевіряє їх і погоджує унесення змін у письмовий дозвіл на здійснення операцій філії.

3.20. Перерахування за кордон коштів (інвестиції) для створення і забезпечення діяльності філії має здійснюватися за рахунок власних коштів банку за прямим кореспондентським рахунком банку, що відкритий у банку-нерезиденті держави місцезнаходження філії (якщо інше не передбачено угодою між наглядовими органами двох країн).

Підтвердження наявності достатніх власних коштів банку може здійснюватися шляхом подання річної або квартальної (на останню звітну дату) звітності, що підтверджена висновком аудитора, відповідно до чинного законодавства України.

Строк перерахування коштів (інвестиції) не повинен перевищувати трьох місяців від дня отримання дозволу Національного банку на здійснення інвестиції за кордон.

3.21. Банки, що отримали дозвіл Національного банку на відкриття філії на території іншої держави, зобов'язані в 5-денний строк з дня перерахування коштів (інвестиції) для відкриття філії подати Національному банку копії документів, що підтверджують їх фактичне перерахування.

3.22. Не пізніше ніж через один місяць після реєстрації філії контрольним органом держави, на території якої вона створюється, банк подає до Національного банку та територіального управління Національного банку за місцезнаходженням банку легалізовані в установленому порядку (якщо інше не передбачено міжнародними договорами) документи або їх копії про реєстрацію філії на території іншої держави і дозвіл контрольного органу цієї держави на здійснення операцій.

3.23. Банки зобов'язані в 10-денний строк з дати прийняття рішення про зміни, що вносяться до положення про філію, у її керівництві і дозволі контрольного органу держави на здійснення діяльності, а також про зміну її адреси, надавати Національному банку таку інформацію.

4. Створення представництва

4.1. Представництво українського банку (далі - представництво) - це відокремлений структурний підрозділ банку, що не проводить банківську діяльність.

4.2. Представництво використовує найменування лише того банку, структурним підрозділом якого воно є.

4.3. Банки можуть відкривати представництво лише за таких умов:

мінімальний розмір зареєстрованого та фактично сплаченого статутного капіталу банку має бути не меншим, ніж сума, еквівалентна 5 млн. євро за офіційним курсом грошової одиниці України, визначеним Національним банком на день прийняття рішення про створення представництва;

досвід роботи з мережею філій становить не менше ніж три роки;

банк дотримувався економічних нормативів та мінімальних обов'язкових резервів протягом півріччя, що передує його зверненню до Національного банку;

діяльність банку протягом півріччя, що передує його зверненню до Національного банку, була беззбитковою;

банк не порушував вимог законодавства України протягом півріччя, яке передує зверненню банку до Національного банку, що письмово підтверджує територіальне управління Національного банку;

є письмова згода центрального банку держави за місцезнаходженням представництва (відповідно до законодавства держави);

є бізнес-план та економічне обгрунтування доцільності створення представництва;

є відповідне приміщення для розміщення представництва.

4.4. Для отримання дозволу Національного банку на створення представництва на території іншої держави банк подає до територіального управління Національного банку такі документи у двох примірниках:

рішення компетентних органів про створення представництва на території інших держав (протокол, витяг з протоколу або рішення, засвідчені відбитком печатки банку);

погодження (у формі листа) центрального банку (уповноваженого органу нагляду) іноземної держави на відкриття представництва (лист має бути легалізований у встановленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними угодами, і поданий з нотаріально засвідченим перекладом на українську мову);

клопотання про надання дозволу Національного банку на створення представництва на території іншої держави з бізнес-планом та економічним обгрунтуванням доцільності його створення;

затверджене в установленому порядку положення про представництво, засвідчене підписом голови правління та відбитком печатки банку (у чотирьох примірниках);

річний балансовий звіт банку, підтверджений висновком аудитора;

позитивні висновки за результатами комплексного інспектування банку протягом останніх двох років;

повідомлення про відсутність заборгованості банку за зобов'язаннями перед бюджетами всіх рівнів;

повідомлення про наявність відповідного приміщення для розміщення представництва на території інших держав;

документ, що підтверджує внесення плати за видачу дозволу.

4.5. Територіальне управління Національного банку в строк, що не перевищує трьох робочих днів, надсилає банку письмове підтвердження про отримання від нього пакета документів.

4.6. Територіальне управління Національного банку перевіряє повноту поданого банком пакета документів, готує висновок про його фінансовий стан, виконання обов'язкових економічних нормативів та обов'язкових резервних вимог Національного банку за останнє півріччя, зобов'язань перед державним бюджетом за умови відповідності положення про представництво вимогам законодавства України, статуту та ліцензії банку, погоджує це положення, про що робить на титульному аркуші положення відповідний запис.

Строк розгляду територіальним управлінням Національного банку пакета документів - 15 днів з дати його отримання.

У разі наявності зауважень щодо поданого пакета документів або подання неповного пакета документів територіальне управління Національного банку повертає банку один примірник документів з висновком. Повторно поданий пакет документів уважається заново поданим і розглядається в установленому порядку.

4.7. Територіальне управління Національного банку надсилає свій висновок та один примірник поданого банком пакета документів до Генерального департаменту банківського нагляду Національного банку.

4.8. Генеральний департамент банківського нагляду Національного банку може звернутися до банку або територіального управління Національного банку за додатковою інформацією, потрібною для прийняття рішення про надання дозволу на створення представництва на території іншої держави, уключаючи підтвердження поданих банком документів аудитором.

4.9. У разі потреби подані документи розглядаються департаментами юридичним, валютного регулювання, валютного контролю та ліцензування, що в межах своєї компетенції подають службі банківського нагляду Національного банку свої висновки та пропозиції про можливість видачі банку дозволу на створення представництва на території іншої держави.

4.10. Рішення про надання дозволу на створення представництва на території іншої держави приймає Комісія Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків.

4.11. Дозвіл на створення представництва на території іншої держави надається у формі листа, зразок якого додається, що засвідчується підписом заступника Голови Національного банку і є дійсним протягом трьох місяців.

4.12. Після прийняття рішення про надання дозволу Національним банком на створення представництва на території іншої держави Генеральний департамент банківського нагляду Національного банку надсилає два примірники дозволу до територіального управління Національного банку.

4.13. Територіальне управління Національного банку передає один примірник дозволу уповноваженій особі банку, яка письмово підтверджує його отримання.

4.14. Якщо на момент звернення банку до Національного банку з клопотанням про видачу дозволу на створення представництва на території іншої держави або під час розгляду Національним банком поданих банком відповідних документів Національним банком розглядається питання про застосування до цього банку заходів впливу, то Національний банк може відкласти вирішення питання про видачу дозволу до часу прийняття рішення щодо застосування/незастосування до банку заходів впливу.

4.15. Національний банк може відмовити банку в наданні дозволу на відкриття представництва на території іншої держави, якщо:

не встановлені зв'язки Національного банку з органами банківського нагляду держави місцезнаходження представництва;

подані документи не відповідають вимогам законодавства України.

4.16. Перерахування за кордон коштів (інвестиції) для створення і забезпечення діяльності представництва має здійснюватися за рахунок власних коштів банку за прямим кореспондентським рахунком, що відкритий у банку-нерезиденті держави місцезнаходження представництва (якщо інше не передбачено угодою між наглядовими органами двох держав).

Підтвердження наявності достатніх власних коштів банку може здійснюватися шляхом подання річної або квартальної (на останню звітну дату) звітності, що підтверджені висновком аудитора, відповідно до чинного законодавства України.

Строк перерахування коштів (інвестиції) не повинен перевищувати трьох місяців від дня отримання дозволу Національного банку на здійснення інвестиції за кордон.

4.17. Банки, що отримали дозвіл Національного банку на відкриття представництва на території іншої держави, зобов'язані в 5-денний строк з дня перерахування коштів (інвестиції) для відкриття представництва подати Національному банку копії документів, що підтверджують їх фактичне перерахування.

4.18. Не пізніше ніж через один місяць після реєстрації представництва контрольним органом держави, на території якої воно створюється, банк подає до Національного банку та територіального управління Національного банку за місцезнаходженням банку легалізовані в установленому порядку (якщо інше не передбачено міжнародними договорами) документи або їх копії про реєстрацію представництва на території іншої держави і дозвіл контрольного органу цієї держави на проведення його діяльності.

4.20. Банки зобов'язані в 10-денний строк з дати прийняття рішення про зміни, що вносяться до положення про представництво, у його керівництві, дозволі контрольного органу держави на проведення його діяльності, а також про зміну його адреси, надавати Національному банку таку інформацію.

5. Особливості створення дочірніх банків, філій і представництв на
території інших (офшорних) держав

Національний банк надає дозвіл на створення дочірніх банків, філій і представництв на території інших (офшорних) держав за таких умов:

держава майбутнього місцезнаходження дочірнього банку, філії і представництва є членом міжнародної організації FATF (Financial Action Task Force on Money Laundering) або виконує Рекомендації щодо фінансових дій, що попереджають відмивання "брудних" грошей відповідно до вимог банківського законодавства;

держава майбутнього місцезнаходження дочірнього банку, філії і представництва не накладає заборону на отримання інформації, потрібної для здійснення адекватного нагляду;

за наявності двосторонньої угоди між центральними банками держав про взаємодію у сфері банківського нагляду.

6. Особливості закриття філії і представництва,
що розміщені на території іншої держави

6.1. Розміщені на території іншої держави філія і представництво можуть бути закритими:

за рішенням уповноваженого органу управління банку, прийнятим з ініціативи цього банку або за пропозицією органу банківського нагляду держави місцезнаходження філії або представництва (якщо таке право надається цьому органу банківського нагляду відповідно до законодавства цієї держави);

у зв'язку з ліквідацією українського банку.

6.2. У разі вимоги про закриття філії і представництва, що розміщені на території іншої держави, з боку банківського нагляду держави місцезнаходження банківської установи банк протягом трьох днів повідомляє про це Національний банк і приймає відповідне рішення.

6.3. Про заходи, що вживаються у зв'язку із закриттям філії і представництва, банк повинен у місячний термін повідомити орган банківського нагляду держави місцезнаходження банківської установи та Національний банк, а також кредиторів, які обслуговувалися в ній.

6.4. У повідомленні кредиторам зазначаються відомості про відповідальність уповноваженого банку за зобов'язаннями перед ними банківської установи, що підлягає закриттю, та номер кореспондентського рахунку уповноваженого банку, на який перераховано залишки коштів за рахунками.

6.5. Банк має забезпечити перерахування залишків коштів з кореспондентських рахунків філії, що закривається, на кореспондентські рахунки банку після отримання письмового підтвердження від органу банківського нагляду держави місцезнаходження філії про:

відсутність з його боку претензій до філії, що закривається;

задоволення претензій за зобов'язаннями, що відображені на балансі філії, що закривається;

виконання всіх обов'язкових платежів (уключаючи відповідні сплати за законодавством держави місцезнаходження філії, що закривається).

6.6. Для зняття з обліку філії і представництва, що створені на території іншої держави, банк має подати до Національного банку такі документи:

протокол засідання уповноваженого органу управління банку, на якому було прийнято рішення про закриття філії і представництва;

звіт про діяльність філії і представництва на дату закриття; баланс філії на дату закриття; звіт про фінансовий результат філії за минулий рік; інформацію, що підтверджує зарахування на кореспондентські рахунки банку коштів від реалізації нерухомості, що обліковувалась на балансі філії і представництва; акт передавання філії і представництва; легалізоване в установленому порядку або нотаріально засвідчене та перекладене на українську мову повідомлення органу банківського нагляду держави місцезнаходження філії або представництва про відсутність з його боку претензій.

7. Особливості здійснення нагляду за створеними на території інших держав дочірніми банками, філіями і представництвами

7.1. Наглядова діяльність Національного банку охоплює банк та його філії і представництва, що створені на території інших держав, у частині дотримання ними вимог банківського законодавства України.

Філія, що створена на території іншої держави, проводить свою діяльність відповідно до вимог законодавства України щодо порядку регулювання діяльності банків в Україні.

До банку, який є центральною (материнською) установою стосовно іншої кредитної або фінансової установи, Національний банк застосовує нагляд на підставі консолідованої фінансової звітності.

7.2. Філія банку, що створена на території іншої держави, здійснює банківську діяльність за кореспондентськими рахунками, що відкриті банком в інших банках, під час встановлення кореспондентських відносин з ними.

7.3. Установлення кореспондентських відносин та відкриття кореспондентських рахунків банку підлягають контролю і реєстрації з боку Національного банку згідно з його нормативно-правовими актами.

7.4. Філія банку, що створена на території іншої держави, відкриває рахунки в іноземній валюті нерезидентам та здійснює операції за цими рахунками відповідно до законодавства держави місцезнаходження філії.

7.5. Порядок відкриття рахунків резидентам та здійснення валютних операцій визначаються законодавствами України і держави місцезнаходження філії.

7.6. Іноземна валюта, що отримана на рахунок резидента, який відкритий у філії банку, створеній на території іншої держави, підлягає обов'язковому продажу в порядку, визначеному законодавством України.

7.7. Порядок бухгалтерського обліку, щоденне формування операційної та звітної інформації, офіційної фінансової документації і кореспонденції, що належать до діяльності банків, філії яких створені на території інших держав, мають здійснюватися з урахуванням вимог центрального банку країни місцезнаходження філії та законодавства України.

Банк зобов'язаний забезпечити:

щоденне формування операційної та звітної інформації в розрізі цих філій та надання її Національному банку;

своєчасне, повне та достовірне відображення всіх операцій цих філій на балансі банку в день їх проведення;

своєчасне складання первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку;

дотримання вимог облікової політики банку, у тому числі процедури вивірення та контролю за звітністю, проведеними операціями цієї філії;

порядок формування та зберігання первинних документів, облікових регістрів і звітів відповідно до вимог законодавства України, у тому числі правил та інструкцій з архівної справи тощо.

Філія зобов'язана забезпечити своєчасне, повне та достовірне відображення всіх операцій на балансі банку в день їх проведення.

7.8. Національний банк установлює адекватні процедури щодо здійснення контролю ризиків, пов'язаних з міжнародною діяльністю банків та їх підрозділів, створених на території інших держав, та формування відповідних резервів під можливі втрати від цієї діяльності.

7.9. Нагляд з метою оцінки ступеня ризику діяльності філії виконується за такими основними напрямами:

перевіряння відповідності діяльності філії тим функціям та операціям, що делеговані філії банком і визначені в положенні про філію, а також оцінка діяльності керівників філії щодо здійснення ними діяльності відповідно до повноважень, закріплених у наданій банком довіреності;

перевірка дотримання філією встановлених банком норм і допустимих лімітів для здійснення операцій;

оцінка ризику діяльності філії.

7.10. Потреба посиленого нагляду за банками, що мають філії (у тому числі на території інших держав), викликана підвищеним ризиком країни, регіональним та додатковим ризиком утрати цими банками керованості.

Ризик країни - імовірність отримання збитків, які можуть бути викликані суттєвими змінами економічних та (або) правових умов у державах, у яких розміщені філії банку.

Регіональний ризик пов'язаний з імовірністю виникнення економічних труднощів для банку внаслідок економічних проблем на території, де розташована філія банку, та інших несприятливих умов.

Додатковий ризик утрати керованості (ризик управління) - це імовірність прийняття керівництвом філії непідконтрольних правлінню та власникам банку рішень або невиконання філією прийнятих правлінням та власниками банку рішень.

7.11. Філія складає самостійний баланс і подає звітність до Національного банку згідно із законодавством України.

7.12. Для отримання Національним банком інформації про діяльність банку, уключаючи діяльність філії, що розташована на території іншої держави, банк зобов'язаний забезпечити надходження таких даних від філії:

про обороти та залишки на рахунках;

про залишки за коштами до запитання, кредитними та депозитними рахунками;

про кількість клієнтів банку та їх відкритих рахунків; дані для розрахунку обов'язкових резервів; про касові обороти; про курс валют та обсяги операцій з іноземною валютою; про дотримання економічних нормативів (лімітів); про обсяги і процентні ставки за кредитними та депозитними операціями; звіт про фінансовий результат; дані про питому вагу активів балансу філії в загальній сумі активів консолідованого (з урахуванням усіх філій) балансу банку (розрахунок цього показника здійснюється щокварталу. Посилений нагляд застосовується до філій, сума активів балансу яких становить п'ять процентів і більше від загальної суми активів консолідованого (з урахуванням усіх філій) балансу банку).

7.13. У процесі отримання та оброблення звітності територіальне управління Національного банку здійснює контроль за:

повнотою та своєчасністю подання звітності;

відповідністю показників про обороти залишкам на кореспондентських рахунках і рахунках обов'язкових резервів;

відповідністю здійснених операцій вимогам банківського законодавства;

повнотою та своєчасністю виконання обов'язкових резервних вимог;

додержанням банком/філією встановлених нормативів.

7.14. Посилення нагляду за фінансовим станом банку, що має філії на території іншої держави, виникає за таких умов:

зміна (зростання або зменшення) залишків або оборотів за балансовими рахунками на 20 і більше процентів порівняно з попереднім місяцем;

неодноразове (більше трьох разів протягом місяця, за кредитами овернайт - три і більше робочих днів підряд) прохання надати кредит, а також суттєве зростання (більше ніж п'ять процентів до загального об'єму залучених ресурсів) участі цих кредитів у формуванні ресурсної бази банку;

суттєве зростання участі міжбанківських кредитів у формуванні ресурсної бази банку;

різкі зміни обсягу операцій із розміщення міжбанківських кредитів;

значні зміни дохідності або витрат; значне зниження високоліквідних активів у загальному обсязі активів банку;

різка зміна (збільшення або скорочення) суми активів та іншого майна банку;

значна зміна питомої ваги банку або філії в структурі активів і пасивів та фінансових результатів банку;

поява збиткових філій;

значне скорочення клієнтів банку.

7.15. Щорічний фінансовий звіт дочірнього банку, філії підлягає обов'язковій аудиторській перевірці.

7.16. Національний банк здійснює нагляд за банками та їх філіями і представництвами, створеними на території інших держав, у тому числі інспекційні перевірки за їх місцезнаходженням на індивідуальній та консолідованій основі і застосовує відповідні заходи впливу за порушення вимог законодавства України.

Нагляд за філіями, що здійснюють банківську діяльність в інших державах, уключає поточний контроль та інспекційні перевірки з метою визначення рівня безпеки і стабільності банківських операцій, достовірності звітності та дотримання банківського законодавства.

7.17. Перевірки філій банку, що розміщені на території інших держав, мають здійснюватися відповідно до законодавства України, якщо інше не передбачено двосторонніми угодами між центральними банками або відповідними органами банківського нагляду, що прямо передбачають інші процедури, методи, порядок оформлення результатів перевірок.

Перевірки здійснюються з метою отримання об'єктивної інформації про:

фінансові результати діяльності філії; відповідність банківських операцій вимогам банківського законодавства України; дотримання встановлених банком лімітів; дотримання правил ведення бухгалтерського обліку та достовірність звітності;

наявність та дотримання внутрішніх правил щодо протидії легалізації та відмиванню "брудних" грошей;

рівень організації внутрішнього контролю за діяльністю філії;

кваліфікацію кадрів та якість управління.

7.18. Результати перевірки у формі звіту (за потреби додається матеріал у формі таблиць) подаються Генеральному департаменту банківського нагляду Національного банку. Копія звіту подається до територіального управління за місцезнаходженням банку.

7.19. Звіт оформляється українською мовою та в разі потреби мовою країни місцезнаходження філії.

7.20. У разі виявлення в банку ознак фінансових проблем Національний банк має право:

посилити нагляд шляхом установлення індивідуальних термінів подання відповідних форм звітності;

увести щоденний контроль як за операціями, що виконуються філією за кореспондентськими рахунками, так і за операціями, які здійснюються між філією та банком;

провести позачергову перевірку діяльності філії;

повідомити органи банківського нагляду країни місцезнаходження філії про прийняття Національним банком рішення щодо застосування заходів впливу;

вимагати незалежної аудиторської оцінки заходів забезпечення фінансової стабільності банку і його філії.

7.21. На банк покладається контроль за фінансово-господарською діяльністю, дотриманням філією або представництвом законодавства України, установленням порядку проведення ревізій та щорічного аудиту.

7.22. Контроль за дотриманням банками та їх філіями і представництвами, створеними на території інших держав, вимог банківського законодавства України покладається на територіальні управління Національного банку за місцезнаходженням банку.

7.23. Національний банк взаємодіє з наглядовими органами держав місцезнаходження дочірніх банків, філій і представництв українських банків на підставі положень двосторонніх угод про співробітництво, що оформляються як двосторонні меморандуми про взаєморозуміння та співробітництво у сфері банківського нагляду.

7.24. Національний банк взаємодіє з наглядовими органами держав місцезнаходження дочірніх банків, філій і представництв українських банків, постійно обмінюючись інформацією про фінансовий стан, результати проведення інспектування і щорічного аудиту філій і представництв банків, створених на території інших держав.

Заступник директора Генерального
департаменту банківського нагляду К.Є.Раєвський

Додаток до
Положення про порядок
створення дочірнього банку, філії і
представництва українського банку на
території інших держав, особливості
їх закриття та здійснення нагля
ду

Національний банк України повідомляє, що згідно з рішенням Комісії з питань нагляду та регулювання діяльності банків від

________________ N _________ ____________________________________________________________________________________________
(повна назва банку-резидента)

_______________________________________________________________________________________________________________________

надається дозвіл на створення _____________________________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________________________________________________
(повна назва дочірнього банку/філії/представництва)

_______________________________________________________________________________________________________________________(місцезнаходження дочірнього банку/філії/представництва)

Право, що випливає з цього дозволу, може бути використане протягом трьох місяців і не підлягає передаванню третім особам.

Власник дозволу зобов'язаний мати погоджений письмовий дозвіл на здійснення визначеного в ньому переліку операцій (у разі створення філії банку).

Заступник Голови Національного банку України підпис

Дозвіл зареєстрований Національним банком України у відповідному журналі обліку за N ______ від _________ 200_ р.

Дозвіл виписується у двох примірниках: один примірник залишається в територіальному управлінні Національного банку України для обліку та контролю, другий - передається банку.

Заступник директора Генерального департаменту банківського нагляду К.Є.Раєвський