Конвенція
про запобігання виробничим нещасним
випадкам серед моряків
N 134
(укр/рос)
( Зміни до Конвенції див. в Рекомендаціях МЗС
від 30.10.70 )
Генеральна конференція Міжнародної організації праці,
що скликана в Женеві Адміністративною радою Міжнародного бюро праці та зібралася 14 жовтня 1970 року на свою п'ятдесят п'яту сесію,
беручи до уваги положення чинних міжнародних трудових конвенцій та рекомендацій, що застосовні до роботи на борту суден і в порту і стосуються запобігання виробничим нещасним випадкам серед моряків, зокрема Рекомендації 1926 року щодо інспекції праці моряків, Рекомендації 1929 року щодо запобігання нещасним випадкам на виробництві, Конвенції (переглянутої) 1932 року про захист докерів від нещасних випадків, Конвенції 1946 року про медичний огляд моряків та Конвенції і Рекомендації 1963 року про забезпечення машин захисними пристроями,
беручи до уваги положення Конвенції 1960 року про охорону людського життя на морі та Правил, доданих до міжнародної Конвенції про вантажні марки, переглянутої 1966 року, в яких передбачається ряд заходів щодо безпеки на борту суден з метою забезпечення захисту людей, котрі на них працюють,
ухваливши прийняти ряд пропозицій, котрі стосуються запобігання нещасним випадкам на борту суден у морі та портах, що є п'ятим пунктом порядку денного сесії, вирішивши надати цим пропозиціям форми міжнародної конвенції, зазначаючи, що для успішних дій у галузі запобігання нещасним випадкам на борту суден треба здійснювати тісне співробітництво у відповідних галузях між Міжнародною організацією праці та Міжурядовою морською консультативною організацією,
зазначаючи, що нижченаведені норми було відповідно розроблено у співробітництві з Міжурядовою морською консультативною організацією і що пропонується здійснювати постійне співробітництво з цією Організацією у справі застосування цих норм,
ухвалює цього тридцятого дня жовтня місяця тисяча дев'ятсот сімдесятого року нижченаведену Конвенцію, яка може називатися Конвенцією 1970 року про запобігання нещасним випадкам (моряки):
Стаття 1
1. Відповідно до мети цієї Конвенції термін "моряк" охоплює всіх осіб, зайнятих будь-якою роботою на борту якого-небудь судна (за винятком військового судна), зареєстрованого на території, де чинна ця Конвенція, яке звичайно використовується для морського плавання.
2. У разі будь-яких сумнівів щодо того, чи вважаються які-небудь категорії осіб моряками згідно з метою цієї Конвенції, питання вирішує компетентна влада в кожній країні-члені Організації після консультації з відповідними організаціями судновласників і моряків.
3. Для потреб цієї Конвенції термін "виробничі нещасні випадки" охоплює нещасні випадки, що сталися з моряком під час роботи, або пов'язані з нею.
Стаття 2
1. Компетентні органи влади в кожній морській країні-члені Організації вживають заходів для забезпечення того, щоб виробничі нещасні випадки належним чином розслідувалися і про них подавалися відповідні відомості, а також щоб здійснювався детальний статистичний облік та аналіз даних щодо таких нещасних випадків.
2. Про всі виробничі нещасні випадки подаються відомості, і статистичний облік не обмежується лише нещасними випадками зі смертельним наслідком або нещасними випадками, причиною яких є судно.
3. Статистичний облік охоплює кількість, тип, причини та наслідки нещасних випадків з чітким поділом їх за службами на боргу судна, наприклад: палубна, машинна, господарська, із зазначенням місцезнаходження судна, наприклад: у морі чи в порту.
4. Компетентні органи влади вдаються до розслідування причин та обставин виробничих нещасних випадків зі смертельним наслідком або таких, що спричинили серйозні тілесні ушкодження, та інших нещасних випадків, які може бути вказано у національних законодавстві чи правилах.
Стаття 3
З метою створення міцної основи запобігання нещасним випадкам, причиною яких є окремі небезпеки, властиві умовам праці моряків, проводиться вивчення загальних тенденцій і тих небезпек, на які вказують статистичні дані.
Стаття 4
1. Положення, що стосуються запобігання виробничим нещасним випадкам, встановлюються законодавством чи правилами, зведеннями практичних правил або іншими належними засобами.
2. Ці положення містять посилання на всі загальні положення про запобігання нещасним випадкам та виробничу гігієну, котрі може бути застосовано до праці моряків, і визначають заходи щодо запобігання нещасним випадкам, характерним для умов праці моряків.
3. Зокрема, ці положення охоплюють такі питання:
а) загальні та основні положення;
b) конструктивні особливості судна;
с) машини;
d) спеціальні заходи безпеки на палубі та у внутрішніх приміщеннях судна;
е) вантажно-розвантажувальне обладнання;
f) протипожежні заходи і гасіння пожеж;
g) якорі, ланцюги, троси;
h) небезпечні вантажі та баласт;
і) індивідуальні засоби захисту для моряків.
Стаття 5
1. Положення щодо запобігання нещасним випадкам, згадані у статті 4, чітко вказують на обов'язок судновласників, моряків та інших відповідних осіб виконувати ці положення.
2. Як правило, будь-яке взяте судновласником зобов'язання, що стосується надання захисного обладнання або інших засобів запобігання нещасним випадкам, поєднується з положенням, котре зобов'язує моряків використовувати це обладнання та ці засоби і вимагає дотримання з їхнього боку відповідних заходів щодо запобігання нещасним випадкам.
Стаття 6
1. Треба вживати належних заходів для забезпечення за допомогою відповідної інспекції або іншими шляхами правильного застосування положень, передбачених у статті 4.
2. Треба вживати належних заходів для забезпечення дотримання цих положень.
3. Слід вживати усіх потрібних заходів з тим, щоб органи, які здійснюють інспекцію або забезпечують впровадження в життя цих положень, були обізнані з умовами праці моряків та з практикою, котра є в цьому питанні.
4. Для полегшення застосування цих положень їх у повному або стислому вигляді доводять до відома моряків, наприклад, вивішуючи на видному місці на борту судна.
Стаття 7
Треба вживати заходів для призначення зі складу членів екіпажу судна належної особи чи належних осіб, або належного комітету, підпорядкованих капітану і відповідальних за заходи щодо запобігання нещасним випадкам.
Стаття 8
1. Компетентні органи влади, у співпраці з організаціями судновласників і моряків, розробляють програми щодо запобігання нещасним випадкам.
2. Здійснення цих програм організується таким чином, щоб у них могли брати активну участь компетентні органи влади, судновласники і моряки та їхні представники, а також інші відповідні органи.
3. Зокрема, створюються національні чи місцеві об'єднані комітети або спеціальні робочі групи з питань запобігання нещасним випадкам, де репрезентовано як організації судновласників, так і організації моряків.
Стаття 9
1. Компетентні органи влади заохочують і, наскільки це доречно з урахуванням національних умов, забезпечують введення курсів з питань запобігання нещасним випадкам і тих, що стосуються заходів виробничої гігієни до навчальних програм установ професійної підготовки моряків усіх категорій та рангів як елемента професійної підготовки.
2. Треба вживати також усіх відповідних практично здійсненних заходів для доведення до відома моряків інформації про конкретні небезпеки за допомогою, наприклад, офіційних повідомлень, котрі містять належні інструкції.
Стаття 10
Члени Організації, за сприяння, в міру потреби, міжурядових та інших міжнародних організацій, прагнуть співробітничати один з одним з метою досягнення найбільшої погодженості інших заходів щодо запобігання виробничим нещасним випадкам.
Стаття 11
Офіційні документи про ратифікацію цієї Конвенції надсилаються Генеральному директорові Міжнародного бюро праці для реєстрації.
Стаття 12
1. Ця Конвенція зв'язує тільки тих членів Міжнародної організації праці, чиї документи про ратифікацію зареєстрував Генеральний директор.
2. Вона набуває чинності через дванадцять місяців після того, як Генеральний директор зареєструє документи про ратифікацію двох членів Організації.
3. Надалі ця Конвенція набуває чинності відносно кожного члена Організації через дванадцять місяців від дати реєстрації його документа про ратифікацію.
Стаття 13
1. Будь-який член Організації, який ратифікував цю Конвенцію, може після закінчення десятирічного періоду з моменту, коли вона початково набула чинності, денонсувати її актом про денонсацію, надісланим Генеральному директорові Міжнародного бюро праці та зареєстрованим ним. Денонсація набуває чинності через рік після реєстрації акта про денонсацію.
2. Кожний член Організації, що ратифікував цю Конвенцію, який протягом року після закінчення згаданого в попередньому параграфі десятирічного періоду не скористається своїм правом на денонсацію, передбаченим у цій статті, буде зв'язаний на наступний період тривалістю десять років і згодом зможе денонсувати цю Конвенцію після закінчення кожного десятирічного періоду в порядку, встановленому в цій статті.
Стаття 14
1. Генеральний директор Міжнародного бюро праці оповіщає всіх членів Міжнародної організації праці про реєстрацію всіх документів про ратифікацію та актів про денонсацію, отриманих ним від членів Організації.
2. Сповіщаючи членів Організації про реєстрацію отриманого ним другого документа про ратифікацію, Генеральний директор звертає їхню увагу на дату настання чинності цієї Конвенції.
Стаття 15
Генеральний директор Міжнародного бюро праці надсилає Генеральному секретареві Організації Об'єднаних Націй для реєстрації відповідно до статті 102 Статуту Організації Об'єднаних Націй повні відомості стосовно всіх документів про ратифікацію та актів про денонсацію, зареєстрованих ним відповідно до положень попередніх статей.
Стаття 16
Кожного разу, коли Адміністративна рада Міжнародного бюро праці вважає це за потрібне, вона подає Генеральній конференції доповідь про застосування цієї Конвенції і вирішує, чи слід вносити до порядку денного Конференції питання про її повний або частковий перегляд.
Стаття 17
1. У разі, якщо Конференція ухвалить нову конвенцію, що повністю або частково переглядає цю Конвенцію, і якщо в новій конвенції не передбачено іншого, то:
а) ратифікація будь-яким членом Організації нової, переглянутої конвенції спричиняє автоматично, незалежно від положень статті 13, негайну денонсацію цієї Конвенції за умови, що нова, переглянута конвенція набула чинності;
b) починаючи від дати настання чинності нової, переглянутої конвенції, цю Конвенцію закрито для ратифікації її членами Організації.
2. Ця Конвенція залишається у всякому разі чинною за формою та змістом відносно тих членів Організації, які її ратифікували, але не ратифікували нової, переглянутої конвенції.
Стаття 18
Англійський і французький тексти цієї Конвенції мають однакову силу.
Дата набуття чинності: 17 лютого 1973 року.
Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці 1965-1999, Том II Міжнародне бюро праці, Женева
Конвенция
о предупреждении производственных
несчастных случаев среди моряков
N 134
Генеральная Конференция Международной Организации Труда,
созванная в Женеве Административным Советом Международного Бюро Труда и собравшаяся 14 октября 1970 года на свою пятьдесят пятую сессию,
принимая во внимание положения существующих международных трудовых конвенций и рекомендаций, применимых к работе на борту судов и в порту и касающихся предупреждения несчастных случаев среди моряков, в частности Рекомендации 1926 года об инспекции труда моряков, Рекомендации 1929 года о предотвращении несчастных случаев на производстве , Конвенции (пересмотренной) 1932 года о защите докеров от несчастных случаев , Конвенции 1946 года о медицинском освидетельствовании моряков ( и Конвенции и Рекомендации ) 1963 года о снабжении машин защитными приспособлениями,
принимая во внимание положения Конвенции 1960 года по охране человеческой жизни на море и Правил, приложенных к международной Конвенции по грузовым маркам, пересмотренной в 1966 году, в которых предусматривается ряд мер безопасности на борту судов, обеспечивающих защиту работающих на них людей,
постановив принять ряд предложений, касающихся предупреждения несчастных случаев на борту судов в море и портах, что является пятым пунктом повестки дня сессии,
решив придать этим предложениям форму международной конвенции,
отмечая, что для успешных действий в области предупреждения несчастных случаев на борту судов необходимо осуществлять тесное сотрудничество в соответствующих областях между Международной Организацией Труда и Межправительственной Морской Консультативной Организацией,
отмечая, что нижеследующие нормы были соответственно разработаны при сотрудничестве с Межправительственной Морской Консультативной Организацией и что предлагается осуществлять постоянное сотрудничество с этой Организацией в деле применения этих норм,
принимает сего тринадцатого дня октября месяца тысяча девятьсот семидесятого года нижеследующую Конвенцию, которая может именоваться Конвенцией 1970 года о предупреждении несчастных случаев (моряки):
Статья 1
1. Для целей настоящей Конвенции термин "моряк" охватывает всех лиц, занятых в любом качестве на борту какого либо судна (за исключением военного судна), зарегистрированного на территории, на которой настоящая Конвенция имеет силу, и обычно используемого для морского плавания.
2. В случае каких-либо сомнений в отношении того, считаются ли какие-либо категории лиц моряками в целях настоящей Конвенции, этот вопрос решается компетентными властями в каждой стране по консультации с соответствующими организациями судовладельцев и моряков.
3. В целях настоящей Конвенции термин "производственные несчастные случаи" охватывает несчастные случаи, происшедшие с моряком во время работы или связанные с ней.
Статья 2
1. Компетентные органы власти в каждой морской стране принимают меры для обеспечения того, чтобы производственные несчастные случаи надлежащим образом расследовались и о них предоставлялись соответствующие сведения, а также чтобы осуществлялся подробный статистический учет и анализ данных о таких несчастных случаях.
2. Обо всех производственных несчастных случаях предоставляются сведения, и статистический учет не ограничивается только несчастными случаями со смертельным исходом или несчастными случаями, причиной которых является судно.
3. Статистический учет включает число, характер, причины и последствия несчастных случаев с четким их подразделением по службам на борту судна, например: палубная, машинная, хозяйственная, и с указанием местонахождения судна, например: море или в порту.
4. Компетентные органы власти предпринимают расследование причин и обстоятельств производственных несчастных случаев со смертельным исходом или вызвавших серьезные телесные повреждения, и других несчастных случаев, которые могут быть указаны в национальном законодательстве или правилах.
Статья 3
В целях создания прочной основы предупреждения несчастных случаев, причиной которых являются отдельные опасности, свойственные условиям труда моряков, проводится изучение общих тенденций и тех опасностей, на которые указывают статистические данные.
Статья 4
1. Положения, касающиеся предупреждения производственных несчастных случаев, устанавливаются законодательством или правилами, сводами практических правил или другими надлежащими средствами.
2. Эти положения содержат ссылки на все общие положения о предупреждении несчастных случаев и производственной гигиене, которые могут быть применимы к труду моряков, и указывают меры по предупреждению несчастных случаев, характерных для условий труда моряков.
3. В частности, эти положения охватывают следующие вопросы:
а) общие и основные положения;
b) конструктивные особенности судна;
с) машины;
d) специальные меры безопасности на палубе и во внутренних помещениях судна;
е) погрузочно-разгрузочное оборудование;
f) противопожарные мероприятия и тушение пожаров;
g) якоря, цепи, тросы;
h) опасные грузы и балласт;
і) индивидуальные средства защиты для моряков.
Статья 5
1. Положения о предупреждении несчастных случаев, упомянутые в статье 4, четко указывают на обязанность судовладельцев, моряков и других соответствующих лиц выполнять эти положения.
2. Как правило, любое лежащее на судовладельце обязательство, касающееся предоставления защитного оборудования или других средств предупреждения несчастных случаев сочетается с положением, обязывающим моряков использовать это оборудование и эти средства и требующим соблюдения ими соответствующих мер по предупреждению несчастных случаев.
Статья 6
1. Принимаются надлежащие меры для обеспечения с помощью соответствующей инспекции или другими путями правильного применения положений, предусмотренных статьей 4.
2. Принимаются надлежащие меры для обеспечения соблюдения этих положений.
3. Принимаются все необходимые меры с тем, чтобы органы, осуществляющие инспекцию или обеспечивающие проведение в жизнь этих положений, были знакомы с условиями труда моряков и с существующей в этом вопросе практикой.
4. Для облегчения применения этих положений они в полном или кратком виде доводятся до сведения моряков, например, вывешиваются на видном месте на борту судна.
Статья 7
Принимаются меры для назначения из числа членов экипажа судна надлежащего лица или надлежащих лиц, или надлежащего комитета, подчиненных капитану и отвечающих за меры по предупреждению несчастных случаев.
Статья 8
1. Компетентные органы власти, при сотрудничестве с организациями судовладельцев и моряков, разрабатывают программы по предупреждению несчастных случаев.
2. Осуществление этих программ организуется таким образом, чтобы в них могли принимать активное участие компетентные органы власти, судовладельцы и моряки или их представители, а также другие соответствующие органы.
3. В частности, создаются национальные или местные объединенные комитеты или специальные рабочие группы по предупреждению несчастных случаев, в которых представлены как организации судовладельцев, так и организации моряков.
Статья 9
1. Компетентные органы власти поощряют и, насколько это уместно с учетом национальных условий, обеспечивают включение курсов обучения по предупреждению несчастных случаев и по мерам производственной гигиены в учебные программы учреждений профессиональной подготовки моряков всех категорий и рангов, в качестве элемента профессиональной подготовки.
2. Принимаются также все соответствующие практически осуществимые меры для доведения до сведения моряков информации о конкретных опасностях путем, например, официальных извещений, содержащих надлежащие инструкции.
Статья 10
Члены Организации, при содействии, по мере необходимости, межправительственных и других международных организаций, стремятся сотрудничать друг с другом с целью достижения наибольшего единообразия других мер по предупреждению производственных несчастных случаев.
Статья 11
Официальные документы о ратификации настоящей конвенции направляются Генеральному Директору Международного Бюро Труда для регистрации.
Статья 12
1. Настоящая Конвенция связывает только тех Членов Международной Организации Труда, чьи документы о ратификации зарегистрированы Генеральным Директором.
2. Она вступает в силу через двенадцать месяцев после того, как Генеральный Директор зарегистрирует документы о ратификации двух Членов Организации.
3. Впоследствии настоящая Конвенция вступает в силу в отношении каждого Члена Организации через двенадцать месяцев после даты регистрации его документа о ратификации.
Статья 13
1. Любой Член Организации, ратифицировавший настоящую Конвенцию, может по истечении десятилетнего периода с момента ее первоначального вступления в силу денонсировать ее посредством акта о денонсации, направленного Генеральному Директору Международного Бюро Труда и зарегистрированного им. Денонсация вступает в силу через год после регистрации акта о денонсации.
2. Каждый Член Организации, ратифицировавший настоящую Конвенцию, который в годичный срок по истечении упомянутого в предыдущем пункте десятилетнего периода не воспользуется своим правом на денонсацию, предусмотренным в настоящей статье, будет связан на следующий период в десять лет и впоследствии сможет денонсировать настоящую Конвенцию по истечении каждого десятилетнего периода в порядке, установленном в настоящей статье.
Статья 14
1. Генеральный Директор Международного Бюро Труда извещает всех Членов Международной Организации Труда о регистрации всех документов о ратификации актов и о денонсации, полученных им от Членов Организации.
2. Извещая Членов Организации о регистрации полученного им второго документа о ратификации, Генеральный Директор обращает их внимание на дату вступления настоящей Конвенции в силу.
Статья 15
Генеральный Директор Международного Бюро Труда направляет Генеральному Секретарю Организации Объединенных Наций для регистрации в соответствии со статьей 102 Устава Организации Объединенных Наций полные сведения относительно всех документов о ратификации и актов о денонсации, зарегистрированных им в соответствии с положениями предыдущих статей.
Статья 16
Каждый раз, когда Административный Совет Международного Бюро Труда считает это необходимым, он представляет Генеральной конференции доклад о применении настоящей Конвенции и решает, следует ли включать в повестку дня Конференции вопрос о ее полном или частичном пересмотре.
Статья 17
1. В случае, если Конференция примет новую конвенцию, полностью или частично пересматривающую настоящую Конвенцию, и если в новой конвенции не предусмотрено обратное, то:
а) ратификация каким-либо Членом Организации новой, пересматривающей конвенции влечет за собой автоматически, независимо от положений статьи 13, немедленную денонсацию настоящей Конвенции при условии, что новая, пересматривающая конвенция, вступила в силу;
b) начиная с даты вступления в силу новой, пересматривающей конвенции, настоящая Конвенция закрыта для ратификации ее Членами Организации.
2. Настоящая Конвенция остается во всяком случае в силе по форме и содержанию в отношении тех Членов Организации, которые ее ратифицировали, но не ратифицировали новую пересматривающую конвенцию.
Статья 18
Английский и французский тексты настоящей Конвенции имеют одинаковую силу.
"Конвенции и рекомендации, принятые МКТ с 1967 года" Женева, 1983 год.