МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
НАКАЗ
N 549 від 29.12.2001
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
29 січня 2002 р. за N 68/6356
( Типове положення виключено на підставі
Наказу Міністерства соціальної політики
N 584 від 07.04.2017 )
Типове Положення
про психоневрологічний інтернат
1. Загальні положення
1.1. Психоневрологічний інтернат (далі - інтернат) є стаціонарною соціально-медичною установою, призначеною для постійного проживання громадян з психоневрологічними захворюваннями, які потребують стороннього догляду, побутового і медичного обслуговування.
1.2. Будинок-інтернат утворюється, реорганізовується та ліквідовується за відповідним рішенням обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, за поданням Міністерства праці та соціального захисту Автономної Республіки Крим, головних управлінь праці та соціального захисту населення обласних держадміністрацій, Головного управління соціального захисту населення Київської міської держадміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської держадміністрації, погодженим з Міністерством праці та соціальної політики України.
1.3. Інтернат підпорядкований відповідно Міністерству праці та соціального захисту Автономної Республіки Крим, головним управлінням праці та соціального захисту населення обласних держадміністрацій, Головному управлінню соціального захисту населення Київської міської держадміністрації, Управлінню праці та соціального захисту населення Севастопольської міської держадміністрації.
1.4. У своїй діяльності інтернат керується Конституцією України ( 254к/96-ВР ), законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства праці та соціальної політики України, іншими нормативно-правовими актами з питань, що регулюють діяльність інтернатних установ, а також цим Положенням.
2. Завдання інтернату
2.1. Основним завданням інтернату є забезпечення належних умов проживання психічно хворих громадян, які потребують стороннього догляду і допомоги.
2.2. Мешканці інтернату забезпечуються відповідно до встановлених норм:
житлом, одягом, взуттям, постільною білизною, м'яким і твердим інвентарем та столовим посудом;
раціональним чотириразовим харчуванням, у тому числі й дієтичним, з урахуванням віку і стану здоров'я осіб, що проживають в інтернаті в межах натуральних норм харчування (проміжки часу між прийманням їжі не повинні бути більше ніж чотири години, останнє приймання їжі організовується за дві години до сну);
цілодобовим медичним обслуговуванням, консультативною допомогою, стаціонарним лікуванням на базі закріплених лікувально-профілактичних закладів охорони здоров'я;
слуховими апаратами, окулярами, протезно-ортопедичними виробами, зубним протезуванням, спеціальними засобами пересування (крім моторизованих), медикаментами та життєво необхідними ліками, відповідно до медичного висновку;
комунально-побутовим обслуговуванням (опалення, освітлення, радіофікація, тепло-, водопостачання тощо);
організацією працетерапії, культурно-масової та оздоровчо-спортивної роботи з урахуванням стану здоров'я і віку тих, хто проживає в інтернаті;
умовами, що сприяють адаптації психічно хворих громадян у новому середовищі.
3. Умови приймання, утримання і відрахування з інтернату
3.1. До інтернату приймаються на державне утримання психічно хворі особи, які досягли пенсійного віку, та інваліди першої і другої груп з психоневрологічними захворюваннями, старші 18 років, які за станом здоров'я потребують стороннього догляду, побутового обслуговування, медичної допомоги та яким не протипоказане перебування в інтернаті відповідно до медичних показань та протипоказань до прийому в інтернатні установи, незалежно від наявності батьків або родичів, зобов'язаних їх утримувати за законом.
3.2. Психічно хворі особи, які мають особливі заслуги перед Україною, інваліди і учасники Великої Вітчизняної війни, а також члени сімей загиблих військовослужбовців та померлих інвалідів і учасників Великої Вітчизняної війни, особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесені до I, II, III категорій згідно із Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ), приймаються до інтернату в першочерговому порядку.
3.3. Приймання до інтернату здійснюється за путівкою, виданою відповідно Міністерством праці та соціального захисту Автономної Республіки Крим, головними управліннями праці та соціального захисту населення обласних держадміністрацій, Головним управлінням соціального захисту населення Київської міської держадміністрації, Управлінням праці та соціального захисту населення Севастопольської міської держадміністрації, виданою на підставі:
заяви особи, яка виявила бажання проживати в інтернаті, або її опікуна (піклувальника) про приймання до інтернатної установи; паспорта або іншого документа, що засвідчує особу; медичної карти; довідки про розмір призначеної пенсії; довідки про склад сім'ї за встановленою формою; висновку лікарської комісії за участю лікаря-психіатра про можливість перебування у психоневрологічному інтернаті;
копії судового рішення про недієздатність чи часткову дієздатність осіб, що влаштовуються до інтернату (для недієздатних осіб);
довідки медико-соціальної експертної комісії про групу інвалідності (за наявністю).
3.4. Особи, які приймаються до інтернату, проходять санітарну обробку, переодягаються в одяг інтернату і протягом 14 днів утримуються в приймально-карантинному відділенні, після чого, якщо у них не буде виявлено інфекційних захворювань, переводяться на постійне проживання у відповідні кімнати.
3.5. Особам, які проживають в інтернаті, пенсія виплачується відповідно до чинного законодавства.
3.6. Адміністрація інтернату приймає на зберігання грошові суми, коштовності та цінні папери осіб, які проживають в інтернаті.
3.7. Адміністрація інтернату виконує обов'язки піклувальника щодо підопічних, яким органами опіки чи піклування опікуни (піклувальники) не призначені, і одночасно вживає заходів щодо встановлення опіки чи піклування над тими підопічними, які того потребують.
3.8. Якщо особи, які проживають в інтернаті, потребують стаціонарної медичної допомоги, то вони направляються на лікування до відповідних лікувально-профілактичних закладів Міністерства охорони здоров'я України в установленому порядку.
3.9. Переведення підопічних до інтернатної установи іншого типу може бути здійснено на підставі висновку лікарської комісії за участю лікаря-психіатра, клопотання адміністрації психоневрологічного інтернату, особистої заяви підопічного про переведення і путівки відповідно Міністерства праці та соціального захисту Автономної Республіки Крим, головних управлінь праці та соціального захисту населення обласних держадміністрацій, Головного управління соціального захисту населення Київської міської держадміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської держадміністрації.
3.10. Переведення підопічних до інтернату іншого регіону здійснюється за узгодженням відповідно між Міністерством праці та соціального захисту Автономної Республіки Крим, головними управліннями праці та соціального захисту населення обласних держадміністрацій, Головним управлінням соціального захисту населення Київської міської держадміністрації, Управлінням праці та соціального захисту населення Севастопольської міської держадміністрації за наявності висновку лікаря інтернату про те, що зміна кліматичних умов не сприятиме погіршенню стану здоров'я.
3.11. Тимчасове вибуття підопічних з інтернату за особистою заявою або заявою опікунів (піклувальників) дозволяється за погодженням з адміністрацією на термін не більше двох місяців календарного року з урахуванням висновку лікаря про можливість виїзду та за наявності письмового зобов'язання родичів або інших осіб, які згодні їх прийняти і забезпечити догляд.
Якщо підопічні тимчасово вибувають з інтернату на лікування до відповідних лікувально-профілактичних закладів або за власним бажанням, вони наказом по інтернату знімаються з харчування, але залишаються у списках мешканців, і пенсія їм за період відсутності виплачується в повному розмірі.
3.12. Витрати, пов'язані з поїздкою до родичів або до інших осіб, інтернатом не компенсуються.
3.13. Відрахування підопічного з інтернату здійснюється з дозволу відповідно Міністерства праці та соціального захисту Автономної Республіки Крим, головних управлінь праці та соціального захисту населення обласних держадміністрацій, Головного управління соціального захисту населення Київської міської держадміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської держадміністрації:
за письмовою згодою дітей, родичів, опікунів чи піклувальників про можливість утримувати підопічного і забезпечувати за ним догляд та за довідкою про наявність у них житлової площі;
за наявності висновку лікарської комісії за участю лікаря-психіатра про можливість відрахування підопічного з інтернату;
при встановленні інвалідам першої або другої груп, які не досягли загальновстановленого пенсійного віку, третьої групи інвалідності.
3.14. Під час відрахування з інтернату підопічному видаються закріплений за ним одяг, білизна і взуття за сезоном, документи, власні речі і цінності (ощадна книжка, акції, цінні папери та ін.), які зберігалися в інтернаті, а також довідка із зазначенням терміну перебування в даній установі.
4. Фінансова і виробничо-господарська діяльність інтернату
4.1. Інтернат є юридичною особою, фінансується з обласного бюджету, має печатку, штамп із своїм найменуванням, самостійний баланс, поточні та інші рахунки в установах банків.
4.2. Фінансово-господарська діяльність інтернату здійснюється відповідно до єдиного кошторису доходів і видатків, штатного розпису, які затверджуються Міністерством праці та соціального захисту Автономної Республіки Крим, головними управліннями праці та соціального захисту населення обласних держадміністрацій, Головним управлінням соціального захисту населення Київської міської держадміністрації, Управлінням праці та соціального захисту населення Севастопольської міської держадміністрації.
4.3. В інтернаті для організації трудотерапії і забезпечення підопічних основними продуктами харчування власного виробництва можуть утворюватися підсобні господарства, різноманітні промислові мінівиробництва, багатопрофільні лікувально-виробничі (трудові) майстерні, цехи, дільниці (з необхідним інвентарем, обладнанням, транспортом та іншими засобами сільськогосподарського виробництва), які здійснюють свою діяльність відповідно до чинного законодавства та Положення про ці структури.
4.4. Економічні і виробничі відносини інтернату з підприємствами і організаціями всіх форм власності здійснюються на підставі договорів.
4.5. Планування, облік, калькуляція собівартості продукції, яка виробляється у виробничих структурах інтернату, здійснюється відповідно до чинного законодавства.
4.6. Стимулювання праці працівників інтернату здійснюється згідно з Положенням про преміювання, розробленим керівництвом інтернатної установи за погодженням з профспілковим комітетом або уповноваженими трудовим колективом особами на представництво, яке затверджується відповідно Міністерством праці та соціального захисту Автономної Республіки Крим, головними управліннями праці та соціального захисту населення обласних держадміністрацій, Головним управлінням соціального захисту населення Київської міської держадміністрації, Управлінням праці та соціального захисту населення Севастопольської міської держадміністрації в межах фонду заробітної плати зазначеної установи.
4.7. Інтернат для розвитку матеріально-технічної бази, благоустрою, культурно-виховної роботи може використовувати допомогу підприємств, організацій, релігійних конфесій, благодійних об'єднань та громадян.
5. Керівництво інтернатом
5.1. Очолює інтернат директор, який призначається і звільняється з займаної посади рішенням обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій за поданням відповідно Міністерства праці та соціального захисту Автономної Республіки Крим, головних управлінь праці та соціального захисту населення обласних держадміністрацій, Головного управління соціального захисту населення Київської міської держадміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської держадміністрації, погодженим з Міністерством праці та соціальної політики України.
5.2. Директор інтернату, весь обслуговувальний персонал несуть відповідальність за збереження життя та здоров'я підопічних.
5.3. Директор інтернату:
5.3.1. Несе персональну відповідальність за результати діяльності інтернату.
5.3.2. Представляє інтернат без довіреності в усіх установах, підприємствах і організаціях, розпоряджається у встановленому законодавством порядку його майном і коштами, укладає договори.
5.3.3. У межах своєї компетенції видає накази по інтернату, затверджує функціональні обов'язки працівників інтернату, вирішує питання добору кадрів, вживає заходів заохочення, а в разі порушень трудової дисципліни та невиконання функціональних обов'язків - накладає стягнення на працівників.
5.3.4. За рекомендацією лікаря визначає умови проживання підопічних в інтернаті.
5.3.5. Затверджує правила внутрішнього розпорядку.
5.3.6. Визначає структуру виробничих підрозділів.
5.3.7. Координує заходи із забезпечення виробничих підрозділів матеріально-технічними ресурсами, сировиною, запчастинами, насінням, племінним поголів'ям та кормами.
5.3.8. Здійснює заходи щодо поліпшення умов праці, дотримання правил техніки безпеки, вимог виробничої санітарії і протипожежної безпеки.
5.3.9. Контролює збереження, облік сировини та продукції, її використання та реалізацію.
5.3.10. Відповідає за ведення бухгалтерського та статистичного обліку, складання звітності за затвердженими формами і подання її в установлені терміни відповідним органам.
5.3.11. Разом з профспілковим органом або уповноваженими трудовим колективом на представництво особами:
розробляє Положення про інтернат, що затверджується відповідно Міністерством праці та соціального захисту Автономної Республіки Крим, головними управліннями праці та соціального захисту населення обласних держадміністрацій, Головним управлінням соціального захисту населення Київської міської держадміністрації, Управлінням праці та соціального захисту населення Севастопольської міської держадміністрації;
розробляє Положення про преміювання працівників інтернату, що затверджується відповідно Міністерством праці та соціального захисту Автономної Республіки Крим, головними управліннями праці та соціального захисту населення обласних держадміністрацій, Головним управлінням соціального захисту населення Київської міської держадміністрації, Управлінням праці та соціального захисту населення Севастопольської міської держадміністрації.
6. Формування та ведення особових справ
6.1. Формування та ведення особової справи розпочинається з дати приймання підопічного на проживання до інтернату.
6.2. Особові справи підопічних належать до числа документів постійного зберігання.
6.3. В особовій справі міститися такі документи: путівка на влаштування до інтернату, яка видана відповідно Міністерством праці та соціального захисту Автономної Республіки Крим, головними управліннями праці та соціального захисту населення обласних держадміністрацій, Головним управлінням соціального захисту населення Київської міської держадміністрації, Управлінням праці та соціального захисту населення Севастопольської міської держадміністрації;
копія наказу по інтернату про прийняття підопічного на державне утримання в дану установу (постійне, тимчасове проживання із зазначенням терміну);
особиста заява підопічного або його опікуна (піклувальника) чи установи, яка раніше його опікувала, про прийняття до інтернатної установи;
копія повідомлення районному управлінню праці та соціального захисту населення про прийняття підопічного до інтернатної установи;
копія (ксерокопія) паспорта (або іншого документа, що засвідчує особу), копії (ксерокопії) інших особистих документів (пенсійне посвідчення, військовий квиток, посвідчення ветерана війни чи праці, інваліда війни, ліквідатора ЧАЕС тощо);
довідка про склад сім'ї за встановленою формою; довідка про розмір призначеної пенсії; стисла інформація про підопічного та його родичів, їх адресні дані;
заяви й інші письмові звернення підопічного (опікунів, піклувальників), з якими він (вони) звертається до адміністрації інтернатної установи;
накази (копії) по інтернатній установі щодо реагування на звернення підопічного (опікунів, піклувальників);
копія арматурної картки на отримання одягу, взуття та іншого інвентарю із зазначенням дати видачі, терміну використання і списання;
копія медичної картки про стан здоров'я з висновком про можливість перебування у психоневрологічному інтернаті та необхідність стороннього догляду;
копія довідки медико-соціальної експертної комісії про групу інвалідності (за наявністю);
висновок лікарської комісії за участю лікаря-психіатра про можливість перебування у психоневрологічному інтернаті;
копія судового рішення про недієздатність чи часткову дієздатність (для недієздатних осіб);
акт передачі особистих речей на зберігання у камеру схову (за необхідності);
акт передавання-приймання грошових сум, коштовностей та цінних паперів підопічного на зберігання в інтернатній установі, до запиту їх власником (за необхідності);
медичний висновок щодо рекомендованої працетерапії із зазначенням виду робіт і її тривалості;
дві фотокартки;
опис документів, які містяться в особовій справі.
6.4. Формування і ведення особової справи здійснюється адміністрацією інтернату, у якій проживає підопічний.
6.5. Особа, відповідальна за збереження і ведення особової справи підопічного, призначається наказом директора інтернату.
6.6. Паспорт та інші особисті документи підопічних за їх бажанням з метою збереження можуть додатково міститися в особовій справі; вони заносяться до опису і видаються на руки підопічному при його відрахуванні з інтернату та на його (опікуна, піклувальника) першу вимогу.
6.7. В особовій справі можуть накопичуватися дані про підопічного, які відображають його поведінку, листування стосовно його особи та інші дані.
6.8. При переїзді підопічного до іншої інтернатної установи особова справа разом з витягом з історії хвороби пересилаються поштою на нове місце проживання. Оригінал історії хвороби (медична справа) пересиланню не підлягає.
7. Контроль за діяльністю інтернату
7.1. Контроль за якістю соціально-побутового і медичного обслуговування психічно хворих громадян, які проживають в інтернаті, додержанням санітарно-протиепідемічного режиму та наданням спеціалізованої медичної допомоги здійснюють відповідно Міністерство праці та соціального захисту Автономної Республіки Крим, головні управління праці та соціального захисту населення обласних держадміністрацій, Головне управлінням соціального захисту населення Київської міської держадміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської держадміністрації спільно з органами охорони здоров'я в установленому порядку.
7.2. Перевірка роботи і ревізія фінансово-господарської діяльності інтернату проводяться відповідно Міністерством праці та соціальної політики України, Міністерством праці та соціального захисту Автономної Республіки Крим, головними управліннями праці та соціального захисту населення обласних держадміністрацій, Головним управлінням соціального захисту населення Київської міської держадміністрації, Управлінням праці та соціального захисту населення Севастопольської міської держадміністрації та іншими спеціально уповноваженими органами відповідно до діючого законодавства України.
Директор Департаменту державного соціального захисту населення Т.Міщенко