ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 31 березня 1999 року N 157
Зареєстровано
в юридичному департаменті Нацбанку
21 квітня 1999 р. за N 640
(Постанова втратила чинність на підставі Постанови
Правління Національного банку України
N 79 від 17.02.2009)
Про затвердження Положення про порядок
формування і використання резервів для відшкодування
можливих втрат від дебіторської заборгованості комерційних банків
( Із змінами, внесеними згідно з Постановами Нацбанку
N 173 від 26.04.2000
N 418 від 24.10.2000
N 502 від 07.12.2001 )
Керуючись ст.24 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та з метою впорядкування розрахунків комерційних банків, поліпшення їх стану, вивільнення коштів, відвернутих у дебіторську заборгованість, зниження її обсягів , а також поліпшення структури активів, забезпечення дотримання правил бухгалтерського обліку та достовірної звітності про стан дебіторської заборгованості, Правління ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Затвердити Положення про порядок формування і використання резервів для відшкодування можливих втрат від дебіторської заборгованості комерційних банків (додається).
2. Постанова набуває чинності з 1 травня 1999 року.
3. Зобов'язати керівників комерційних банків, підрозділів центрального апарату та установ Національного банку України взяти до керівництва в роботі Положення про порядок формування і використання резервів для відшкодування можливих втрат від дебіторської заборгованості комерційних банків.
4. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на заступника Голови Правління О.I.Кірєєва.
Голова В.А.Ющенко
Затверджено
Постанова Правління
Національного банку України
від 31.03.99 N 157
Положення
про порядок формування і використання
резервів для відшкодування можливих втрат від
дебіторської заборгованості комерційних банків
1. Загальні положення
1.1. Положення про порядок формування і використання резервів для відшкодування можливих втрат від дебіторської заборгованості комерційних банків (далі - Положення) регулює порядок визначення комерційними банками України розрахункової суми резервів під можливі втрати від сумнівної щодо повернення дебіторської заборгованості (далі - резерви), а також порядок їх використання.
1.2. Положення розроблено на підставі Закону України "Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ) та нормативно-правових актів Національного банку України. ( Пункт 1.2 в редакції Постанови Національного банку N 502 від 07.12.2001 )
1.3. Комерційні банки зобов'язані формувати резерви для відшкодування можливих втрат від дебіторської заборгованості, яка обліковується за балансовими рахунками NN 1811, 1819, 1880, 2800, 2801, 2809, 2887, 2888, 2889, 3510, 3511, 3519, 3540, 3541, 3542, 3548, 3550, 3551, 3552, 3559, 3580, 3710. ( Пункт 1.3 із змінами, внесеними згідно з Постановами Нацбанку N 173 від 26.04.2000, N 418 від 24.10.2000 )
1.4. Під дебіторську заборгованість за операціями з грошово-речовими лотереями (рахунок N 2805), за індексацією грошових заощаджень (рахунок N 2806), за податком на прибуток (рахунок N 3520), за відстроченим податком на прибуток (рахунок N 3521), за податками та обов'язковими платежами, крім податку на прибуток (рахунок N 3522) резерви не формуються.
1.5. Комерційний банк формує резерв під дебіторську заборгованість у повному обсязі за рахунок відрахувань, що відображаються за групою рахунків N 770 "Відрахування в резерви". ( Пункт 1.5 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 502 від 07.12.2001 )
1.6. Резерви використовуються для покриття можливих втрат від дебіторської заборгованості, якщо вона визнана безнадійною.
1.7. Комерційні банки зобов'язані щомісячно визначати рівень ризику від дебіторської заборгованості та коригувати розмір резервів відповідно до загальної суми дебіторської заборгованості, що класифікується за групами ризику.
1.8. Класифікація дебіторської заборгованості за групами ризику здійснюється: залежно від строків її погашення згідно з укладеними договорами, а за відсутності договірних умов - залежно від строків знаходження її на балансі.
2. Порядок визначення розміру резервів
2.1. Роботу щодо визначення розміру резервів комерційні банки повинні розпочати з інвентаризації дебіторської заборгованості.
2.1.1. Дебіторська заборгованість, яка виникла на підставі договорів або документів, які їх замінюють, у зв'язку з невиконанням їх умов (неповернення коштів при попередній оплаті, неотримання товару, невиконання послуг або будьяких інших операцій, передбачених угодами чи іншими документами) обліковується за такими рахунками:
N 1811 "Дебіторська заборгованість за операціями з готівкою",
N 1819 "Інша дебіторська заборгованість за операціями з банками",
N 1880 "Сумнівна дебіторська заборгованість за операціями з банками",
N 2800 "Дебіторська заборгованість за операціями з купівлі-продажу іноземної валюти та банківських дорогоцінних металів для клієнтів",
N 2801 "Дебіторська заборгованість за розрахунками за цінними паперами для клієнтів",
N 2809 "Інша дебіторська заборгованість за операціями з клієнтами банку",
N 2889 "Інша сумнівна дебіторська заборгованість за операціями з клієнтами банку",
N 3510 "Дебіторська заборгованість з придбання господарських матеріалів і малоцінних та швидкозношуваних предметів",
N 3511 "Дебіторська заборгованість з придбання нематеріальних активів та основних засобів",
N 3519 "Інша дебіторська заборгованість за господарською діяльністю банку",
N 3540 "Дебіторська заборгованість з придбання іноземної валюти та банківських металів за рахунок банку",
N 3541 "Дебіторська заборгованість за розрахунками за цінними паперами для банку",
N 3542 "Дебіторська заборгованість за компенсаційними сертифікатами",
N 3548 "Дебіторська заборгованість за фінансові послуги, які надані банком",
N 3550 "Аванси працівникам банку на витрати з відрядження",
N 3551 "Аванси працівникам банку на господарські витрати",
N 3580 "Сумнівна дебіторська заборгованість" (за аналітичним обліком). (Підпункт 2.1.1 пункту 2.1 із змінами, внесеними згідно з Постановами Нацбанку N 173 від 26.04.2000, N 418 від 24.10.2000, N 502 від 07.12.2001)
2.1.2. Дебіторська заборгованість, що обліковується за рахунками, переліченими в пункті 2.1.1, класифікується залежно від строків знаходження її на балансі.
2.2. Дебіторська заборгованість, яка виникла не на підставі договорів, а також та, що не врахована в пункті 2.1.1, обліковується за такими рахунками:
N 3552 "Нестачі та інші нарахування на працівників банку",
N 3559 "Інша дебіторська заборгованість працівників банку",
N 3710 "Дебетові суми до з'ясування".
2.2.1. Дебіторська заборгованість, яка обліковується за рахунками, переліченими в пункті 2.2, класифікується виходячи з кількості днів від початку її виникнення на балансі.
N 3519 "Інша дебіторська заборгованість за господарською діяльністю банку",
N 3580 "Сумнівна дебіторська заборгованість" (за аналітичним обліком). (Підпункт 2.2.1 доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 502 від 07.12.2001 ) ( Підпункт 2.2.1 пункту 2.1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 173 від 26.04.2000)
2.3. Дебіторська заборгованість, яка віднесена до II-IV груп ризику, вважається нестандартною заборгованістю. ( Пункт 2.3 в редакції Постанови Нацбанку N 418 від 24.10.2000 )
2.4. Виходячи з результатів інвентаризації дебіторська заборгованість розподіляється за групами ризику.
2.4.1. Розмір резервів диференціюється залежно від класифікації дебіторської заборгованості за групами ризику окремо для заборгованості, що виникла виходячи із договорів, з урахуванням кількості днів прострочення і для заборгованості, що виникла не на підставі договорів, а залежно від часу її знаходження на балансі:
------------------------------------------------------------------
Група ризику |Дебіторська заборго-|Дебіторська заборгованість,
згідно з |ваність, що виникла |що виникла не на підставі
класифікацією |із договірних умов |договорів
|--------------------+------------------------------
|кількість | розмір |кількість | розмір
|днів про- | резерву |днів з часу | резерву
|строчення | (у %) |виникнення | (у %)
--------------+----------+---------+--------------+---------------
I | 0-30 | 0 | 0-90 | 0
II | 31-60 | 20 | 91-180 | 20
III | 61-90 | 50 | 181-360 | 50
IV(безнадійна)| 91 і | 100 | 361 і | 100
| більше | | більше |
------------------------------------------------------------------
2.4.2. При проведенні класифікації дебіторської заборгованості, що обліковується за рахунками балансу, переліченими в пунктах 2.1.2 і 2.2.1, відповідно день закінчення дії договору або день виникнення заборгованості не враховується.
2.5. Для окремих рахунків обліку дебіторської заборгованості встановлюється спеціальний порядок резервування.
2.5.1. Резерви формуються так само як під заборгованість, віднесену до II групи ризику, що обліковується за такими рахунками:
N 2887 - Дебіторська заборгованість за операціями з цінними паперами колишнього СРСР,
N 2888 - Дебіторська заборгованість за іншими операціями колишнього СРСР.
2.5.2. Дебіторська заборгованість, не віднесена на витрати своєчасно згідно з чинним законодавством України, при проведенні класифікації відноситься до IV групи ризику (безнадійна), і резерв на неї формується в розмірі 100%.
2.5.3. Якщо дебіторська заборгованість виникає не на договірних умовах, а на підставі інших документів (аванси на відрядження, господарські витрати тощо), строки її повернення визначаються згідно з чинним законодавством України.
2.6. Комерційні банки зобов'язані сформувати резерви під можливі втрати від сумнівної дебіторської заборгованості у повному обсязі в межах розрахункових сум відповідно до сум дебіторської заборгованості за групами ризику та встановленого рівня резервів.
2.7. Бухгалтерський облік резервів під можливі втрати від дебіторської заборгованості здійснюється відповідно до Правил бухгалтерського обліку формування і використання резервів у банках України, затверджених постановою Правління Національного банку України від 11.07.2001 N 268 і зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25.07.2001 за N 634/5825. ( Пункт 2.7 в редакції Постанови Національного банку N 502 від 07.12.2001 )
2.8. Якщо за результатами проведеної класифікації дебіторської заборгованості за ступенями ризику сума сформованого резерву виявиться меншою від суми необхідного резерву, розрахованого на звітну дату, то банк повинен провести дорезервування. У разі зменшення дебіторської заборгованості і зменшення у зв'язку з цим необхідної розрахункової суми резерву комерційні банки проводять коригування резерву на суму зменшення.
2.9. Комерційні банки зобов'язані щомісячно за станом на перше число місяця, наступного за звітним, здійснювати інвентаризацію дебіторської заборгованості. За результатами інвентаризації банк повинен здійснити коригування суми сформованого резерву відповідно до розрахункової суми до дати надання місячного балансу. ( Пункт 2.9 в редакції Постанови Нацбанку N 173 від 26.04.2000 )
3. Використання резервів
3.1. Безнадійна дебіторська заборгованість списується за рахунок резерву за рішенням правління банку. ( Пункт 3.1 в редакції Постанови Нацбанку N 418 від 24.10.2000 )
3.2. Дебіторську заборгованість, списану за рахунок резервів, комерційні банки мають враховувати за позабалансовими рахунками.
3.3. Комерційні банки зобов'язані продовжувати роботу з клієнтами щодо погашення ними дебіторської заборгованості до закінчення строку позовної давності згідно з чинним законодавством України.
Дебіторська заборгованість, строк позовної давності якої закінчився, списується з позабалансових рахунків.
3.4. Невиконання банками вимог цього Положення щодо забезпечення формування резервів під можливі втрати від дебіторської заборгованості в повному обсязі є підставою для вжиття Національним банком України відповідних заходів впливу згідно з Законом України "Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ) та нормативно-правовими актами Національного банку України з питань застосування до банків заходів впливу за порушення вимог банківського законодавства. ( Пункт 3.4 в редакції Постанови Національного банку N 502 від 07.12.2001 )