Увага! Це є застаріла редакція документа. На останню редакцію

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ДЕКРЕТ

Про довірчі товариства

( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1993, N 19, ст.207 )

( Із змінами, внесеними згідно із Законом
N 90/95-ВР від 14.03.95, ВВР, 1995, N 14, ст.
93 )

Цей Декрет визначає поняття довірчого товариства, особливості його створення та діяльності.

Стаття 1. Довірче товариство та правові основи його
діяльності

Довірче товариство - товариство з додатковою відповідальністю, яке здійснює представницьку діяльність відповідно до договору, укладеного з довірителями майна щодо реалізації їх прав власників. Майном довірителя є кошти, цінні папери та документи, які засвідчують право власності довірителя.

Довіритель майна - юридична особа або громадянин, які передають довірчому товариству повноваження власника належного їм майна відповідно до умов укладеного між ними договору.

Довірче товариство має розрахунковий рахунок, який відкривається комерційним банком, що обслуговує здійснення довірчих операцій і забезпечує відповідальне зберігання власних коштів довірчого товариства та майна довірителів.

Довірчі операції - послуги, які довірче товариство надає довірителям майна.

Правила створення, діяльності, а також права та обов'язки учасників і засновників довірчого товариства визначаються Законом України "Про господарські товариства" ( 3709-12 ) з урахуванням особливостей, встановлених цим Декретом.

Стаття 2. Особливості створення довірчого товариства

Установчий договір має передбачати домовленість про відповідальність щодо обов'язків перед комерційним банком та довірителями майна, про право довірених осіб на підпис чеків, проведення інших операцій або отримання документів, що знаходяться на відповідальному зберіганні в комерційному банку.

Статутний фонд довірчого товариства повинен становити не менше 1 млн. українських карбованців і формується виключно за рахунок коштів та цінних паперів учасників. До моменту реєстрації довірчого товариства кожен з його засновників зобов'язаний внести на тимчасовий рахунок не менш як 50 відсотків від вказаного в установчих документах розміру його вкладу до статутного фонду, що повинно підтверджуватися документами, виданими комерційним банком. Фінансовий стан засновників (крім фізичних осіб) довірчих товариств щодо їх спроможності здійснити відповідні внески до статутного фонду повинен бути перевірений аудитором (аудиторською фірмою). ( Частина друга статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом N 90/95-ВР від 14.03.95 )

У тримісячний термін після реєстрації довірчого товариства кожен засновник зобов'язаний повністю внести свій вклад. Якщо засновники довірчого товариства не внесли свого вкладу до статутного фонду, комерційний банк припиняє ведення рахунків цього товариства.

Учасники довірчого товариства відповідають за його зобов'язаннями своїми внесками до статутного фонду, а при недостатності цих сум - додатково належним їм майном у п'ятикратному розмірі до внеску кожного учасника.

Відносини між довірчим товариством і комерційним банком визначаються договором, який повинен відповідати типовому договору, що затверджується Фондом державного майна України та Національним банком України.

Стаття 3. Довірені особи

Довірчі операції від імені довірчого товариства здійснюють його учасники - довірені особи.

Дії довірених осіб мають бути спрямовані виключно на реалізацію інтересів власників за умовами укладеного між ними договору.

Довірені особи особисто виконують свої обов'язки перед довірителями майна. Установчим договором може бути передбачена передача повноважень довіреної особи іншому учаснику, а також іншій особі за довіреністю на строк, що не перевищує одного року.

Якщо учасником довірчого товариства виступає юридична особа, то довірчі операції від її імені здійснює представник, уповноважений цією юридичною особою.

Вартість майна, яке довірена особа бере на обслуговування у довірителів майна, не повинна сумарно перевищувати частки довіреної особи в статутному фонді довірчого товариства та відповідно її особистої додаткової відповідальності.

Стаття 4. Операції довірчого товариства

Довірче товариство здійснює такі довірчі операції: для громадян збереження та представницькі послуги для обслуговування майна довірителів;

для юридичних осіб - розпорядження майном, агентські послуги, ведення рахунків для власників їх цінних паперів та управління голосуючими акціями, переданими довірчому товариству шляхом участі в загальних зборах акціонерного товариства.

Довірчі товариства отримують за умовами укладеного договору право на участь в управлінні акціонерним товариством від імені його акціонерів або державних органів приватизації, які володіють акціями товариств, створених шляхом перетворення державних підприємств у акціонерні товариства.

Довірче товариство може здійснювати операції, пов'язані з розміщенням приватизаційних паперів, в тому числі для товариств покупців. Ця діяльність здійснюється після подання до комерційного банку дозволу (ліцензії) Фонду державного майна України на право здійснення представницької діяльності з приватизаційними паперами.

Джерелом прибутків довірчого товариства є плата, яку отримують довірені особи за здійснення довірчих операцій. Розмір плати, якщо інше не передбачено законодавством, встановлюється в договорі між довірителями майна та довіреною особою.

Стаття 5. Облік та звітність довірчого товариства

Облік результатів діяльності довірчого товариства щодо ведення довірчих операцій здійснюється на спеціальних довірчих рахунках.

Всі операції, що провадяться за рахунок коштів, переданих довірителям майна, виконуються після підписання платіжних документів всіма довіреними особами довірчого товариства і ведуться окремо.

Облік і контроль за діяльністю довірчого товариства щодо розміщення приватизаційних паперів здійснюється в порядку, що встановлюється Фондом державного майна України, Національним банком України і Міністерством фінансів України.

Достовірність та повнота річного балансу і звітності довірчих товариств повинні бути підтверджені аудитором (аудиторською фірмою). ( Статтю 5 доповнено частиною четвертою згідно із Законом N 90/95-ВР від 14.03.95 )

Стаття 6. Цей Декрет набуває чинності з дня опублікування.

Прем'єр-міністр України Л.КУЧМА

Міністр Кабінету Міністрів України А.ЛОБОВ

м. Київ, 17 березня 1993 року
N 23-93

Опубліковано: "Урядовий кур'єр", 01.04.93