КОНСУЛЬТУЄ МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ

Щодо трудового договору

ПИТАННЯ: В організації згідно з штатним розкладом на 2001 р. працює одна прибиральниця, яка йде в У чергову відпустку. Чи відповідатиме чинному законодавству України, якщо:

а) оформити договір цивільно-правового характеру для виконання одноразових робіт з працівником, який не перебуває в штаті підприємства, а оплатити роботу прибиральника на підставі акта про виконану роботу за період відпустки штатного працівника;

б) прийняти на термін відпустки працівника, який ніде не працюєі Чи потрібно для цього тимчасово вводити додаткову одиницю прибиральника в штатний розклад та робити запис до трудової книжки?

ВІДПОВІДЬ: У цьому випадку більш прийнятним є варіант оформлення на роботу тимчасового працівника на час відпустки прибиральниці. При цьому вводити додаткову штатну одиницю не потрібно. Статтею 7 КЗпП України передбачено особливості правового регулювання праці тимчасових працівників.

Правове становище тимчасових працівників нині регулюється Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 вересня 1947 р. "Про умови праці тимчасових робітників і службовців", з урахуванням постанови Верховної Ради України "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР", щодо питань, неврегульованих законодавством України, якщо вони не суперечать Конституції та законам України. За цим Указом тимчасовими робітниками і службовцями визнають робітників і службовців, прийнятих на роботу на термін до двох місяців, а для заміщення тимчасово відсутніх працівників, за якими зберігається їхнє місце роботи (посада), - до чотирьох місяців.

Про прийняття на тимчасову роботу працівник має бути попереджений при укладенні тимчасового трудового договору. Про тимчасовий характер трудового договору має бути зазначено в наказі про прийняття на роботу або замість зазначення в наказі про тимчасовий характер трудового договору допускається пряме визначення терміну трудового договору.

Відповідно до ст.23 КЗпП визначення конкретного строку в разі прийняття на тимчасову роботу є обов'язковим. Тимчасовий трудовий договір можна також укласти на час виконання певної роботи.

Випробування в разі прийняття на роботу тимчасових працівників не встановлюється.

Відповідно до частини дев'ятої ст.6 Закону України "Про відпустки" тимчасовим працівникам відпустка надається пропорційно відпрацьованому ними часу.

Тимчасові робітники і службовці мають право розірвати трудовий договір, попередивши про це адміністрацію письмово за три дні.

Підставою для дострокового розірвання трудового договору з тимчасовими працівниками за ініціативою власника є невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором чи правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Трудовий договір з тимчасовими робітниками і службовцями вважається укладеним на невизначений строк і на них не поширюється чинність названого вище Указу:

а) якщо тимчасовий робітник чи службовець працює відповідно понад двочи чотиримісячний термін і жодна із сторін не вимагає припинення трудових відносин;

б) коли звільнений тимчасовий робітник чи службовець знову прийнятий на роботу на це саме підприємство, в установу, організацію після перерви, що не перевищує одного тижня, якщо при цьому термін його роботи до і після перерви в загальній кількості відповідно перевищує два або чотири місяці.

Н.ІЛЛЄНКО,
державний інспектор праці
Державного департаменту нагляду
за додержанням законодавства про працю

"Праця і зарплата", N 37 (281), вересень 2001 г. Підписний індес 30214