МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ УКРАЇНИ

Договір
про добросусідство, дружбу і співробітництво
між Україною та Республікою Молдова

( Договір ратифіковано Законом N 459/96-ВР від 01.11.96,
ВВР, 1996, N 50, ст.281 )

Україна та Республіка Молдова, які надалі іменуються Високими Договірними Сторонами,

будуючи свої відносини, що сягають корінням в історичне минуле,

керуючись цілями і принципами Статуту ООН та іншими загальновизнаними нормами міжнародного права,

сповнені рішучості розвивати на основі цих принципів і норм дружні стосунки,

переконані в тому, що добросусідство, взаємна повага і співробітництво відповідають інтересам народів Високих Договірних Сторін і служать справі творення якісно нових відносин на основі рівноправності та зміцнення системи безпеки в Європі,

вітаючи позитивні історичні зміни в Європі та обох державах,

підтверджуючи готовність повною мірою виконувати положення Хельсінкського Заключного Акта, Паризької Хартії для нової Європи, а також інших документів НБСЄ, і цим зробити свій внесок у побудову демократичної, мирної і єдиної Європи,

твердо переконані в тому, що додержання прав і основних свобод людини є невід'ємною умовою зміцнення миру, демократії та дружніх відносин між народами,

визнаючи необхідність надати новий якісний рівень своїм двостороннім відносинам з урахуванням досвіду політичного, економічного, науково-технічного, гуманітарного, культурного співробітництва і з цією метою зміцнити їх договірну базу,

домовилися про таке:

Стаття 1

Високі Договірні Сторони розвиватимуть свої добросусідські та партнерські відносини як дружні держави, вони послідовно дотримуватимуться принципів суверенної рівності, незастосування сили чи загрози силою, непорушності кордонів, територіальної цілісності, мирного врегулювання спорів, невтручання у внутрішні справи, поваги прав людини і основних свобод, рівноправності і права народів розпоряджатися своєю долею, співробітництва і сумлінного виконання міжнародних зобов'язань, а також норм, що містяться в документах НБСЄ.

Стаття 2

Високі Договірні Сторони підтверджують, що їх безпека є неподільною і нерозривно пов'язаною з безпекою всіх держав-учасниць Наради з безпеки та співробітництва в Європі.

З урахуванням цього вони послідовно співробітничатимуть у сфері взаємної безпеки і будуватимуть свої відносини на основі рівності та поважання суверенітету одна одної.

Стаття 3

Кожна з Високих Договірних Сторін не дозволятиме використання її території для збройної агресії або інших дій із застосуванням сили проти іншої Високої Договірної Сторони.

Високі Договірні Сторони будуть перетинати створення і діяльність на своїх територіях незаконних збройних формувань як своїх, так і закордонних, вербування, використання, навчання, фінансування або транзит найманців.

У випадку, якщо одна з Високих Договірних Сторін стане об'єктом агресії, інша Висока Договірна Сторона не надасть ніякої підтримки агресору і сприятиме вирішенню конфлікту, використовуючи процедури та механізми ООН і НБСЄ.

Стаття 4

Високі Договірні Сторони обмінюються взаємною інформацією про зосередження військ та бойової техніки в районах спільного кордону, а також попередньо повідомляють одна одну про їх пересування, великі навчання та інші подібні дії.

Стаття 5

Кожна з Високих Договірних Сторін гарантує громадянам іншої Високої Договірної Сторони, а також особам без громадянства, які проживають на її території, незалежно від їх національної належності та інших відмінностей, громадянські, соціальні, економічні і культурні права та свободи до загальновизнаних міжнародних стандартів у галузі прав людини стосовно таких категорій громадян.

Кожна із Високих Договірних Сторін захищає права своїх громадян, які проживають на території іншої Сторони, надає їм покровительство і підтримку згідно із загальновизнаними нормами міжнародного права.

Стаття 6

Питання набуття громадянства однієї з Високих Договірних Сторін особами, які проживають на території іншої Сторони, регулюватимуться відповідною угодою з урахуванням законодавства Сторін про громадянство.

Стаття 7

Високі Договірні Сторони гарантуватимуть права особам, які належать до національних меншин, у повній відповідності з нормами, що містяться в документах ООН і НБСЄ.

Високі Договірні Сторони забезпечують особам, які належать до національних меншин і проживають на території відповідної Сторони, права як на індивідуальній основі, так і спільно з іншими членами своєї групи, на вільне вираження, збереження та розвиток їх етнічної, культурної, мовної і релігіозної самобутності, на захист від будь-яких спроб асиміляції проти їх волі.

Стаття 8

Високі Договірні Сторони підтримуватимуть розвиток самобутності національних меншин конкретними заходами, зокрема створенням сприятливих умов для функціонування учбових, культурних закладів мовою цих меншин, вільного прийому радіо- і телепередач у місцях їх компактного проживання і сприятимуть іншій Високій Договірній Стороні у наданні такої допомоги.

Високі Договірні Сторони створюватимуть відповідні умови для вільного доступу в місця проживання національних меншин засобів масової інформації іншої Сторони.

Стаття 9

Конкретні питання співробітництва в галузі забезпечення прав осіб, які належать до національних меншин і проживають на території іншої Високої Договірної Сторони, урегульовуватимуться окремими угодами, виходячи із особливостей національного законодавства Сторін відповідно до загальновизнаних норм міжнародного права.

Стаття 10

Визнаючи право кожної з Високих Договірних Сторін на прийняття свого міграційного законодавства і проведення самостійної міграційної політики, Сторони будуть регулювати питання, що виникатимуть у цій галузі, відповідно до загальновизнаних принципів і норм міжнародного права шляхом укладання окремих угод.

Стаття 11

Високі Договірні Сторони, прагнучи забезпечити необхідні умови для зближення їх народів на дружній та добросусідській основі, всебічно сприятимуть розширенню контактів між своїми громадянами як на індивідуальній основі, так і по лінії державних, громадських та інших організацій, у тому числі між фондами, учбовими закладами й культурними установами, науково-дослідними інститутами, засобами масової інформації.

Стаття 12

Високі Договірні Сторони всілякими способами сприятимуть розвитку контактів між органами державної влади і управління, а також регіональними і місцевими органами самоврядування та їх керівниками на постійній, регулярній основі. Сторони також заохочуватимуть прикордонне співробітництво в різних сферах.

Високі Договірні Сторони домовились, що зустрічі на вищому рівні відбуватимуться, як правило, один раз на рік, а також кожного разу, коли це буде необхідним і доцільним.

Стаття 13

Високі Договірні Сторони вважають, що правовий режим державного майна, майна юридичних осіб і громадян однієї Сторони, що знаходиться на території іншої Сторони, регулюється законодавством Сторони місцезнаходження майна та нормами міжнародного права.

Конкретні питання регулювання відносин власності розглядатимуться окремою угодою Сторін.

Стаття 14

Високі Договірні Сторони приділятимуть особливу увагу розвитку взаємовигідного двостороннього співробітництва в галузі економіки. Вони вживатимуть відповідних заходів для того, щоб удосконалювати і наближати до норм та практики світового ринку механізм своїх економічних зв'язків.

Керуючись внутрішнім законодавством, виходячи із своїх міжнародних зобов'язань і для виконання цілей цього Договору, Сторони забезпечуватимуть сприятливі економічні, фінансові і юридичні умови для підприємницької та іншої господарської діяльності, включаючи стимулювання й захист взаємних капіталовкладень, і не вживатимуть у взаємних економічних зв'язках дискримінаційних заходів.

Стаття 15

Високі Договірні Сторони укладають двосторонні угоди в галузі валютно-фінансових відносин, торговельного обміну, платежів, руху цінних паперів, митних і транспортних тарифів. Зазначений перелік угод не є вичерпуючим і узгоджуватиметься у міру необхідності.

Стаття 16

Високі Договірні Сторони будуть розширювати співробітництво в галузі транспорту, включаючи забезпечення вільного транзиту осіб і вантажів через свої території відповідно міжнародних норм і практики, національного законодавства і європейських стандартів на умовах, що передбачаються окремими угодами.

Стаття 17

Високі Договірні Сторони розвиватимуть співробітництво й обміни в галузі освіти, культури, мистецтва, охорони здоров'я, науки, інформації, техніки, туризму, спорту, молодіжних обмінів та в інших сферах.

Стаття 18

Високі Договірні Сторони сприятимуть створенню відповідних умов для ефективного співробітництва у сфері фундаментальних і прикладних наук, передової техніки і технології, а також для підтримання безпосередніх зв'язків і спільних ініціатив учених, дослідників, науково-дослідних інститутів, закладів Академій наук і науково-виробничих об'єднань обох держав.

Стаття 19

Кожна з Високих Договірних Сторін забезпечить своїм громадянам широкий доступ до культурних цінностей, засобів масової інформації іншої Сторони і підтримуватиме спрямовані на це державні, громадські та індивідуальні ініціативи. Вони сприятимуть поширенню обмінів між творчими колективами, діячами мистецтв, спеціалістами, закладами культури й освіти одна одної на державному, регіональному та місцевому рівнях, заохочуватимуть вивчення мови іншої Сторони.

Високі Договірні Сторони на взаємній основі сприятимуть справі збереження та вивчення мистецтв і культурного надбання іншої Сторони, включаючи охорону пам'яток історії та культури, виявлення й вивчення архівних матеріалів, пов'язаних з історією обох країн.

Стаття 20

Високі Договірні Сторони, виходячи із взаємних інтересів, розвиватимуть співробітництво в галузі охорони та покращання стану навколишнього середовища, запобігання транскордонних забруднень, зменшення і ліквідації наслідків промислових аварій та стихійних лих, зокрема Чорнобильської катастрофи, раціонального і ресурсозберігаючого природокористування, розширення сфери екологічно чистих виробництв, здійснення заходів по охороні й відновленню природних ресурсів, рослинного та тваринного світу, насамперед у регіонах, що межують із спільним кордоном.

Сторони, враховуючи свої можливості, співробітничатимуть у вирішенні глобальних, європейських і регіональних екологічних проблем.

Стаття 21

Високі Договірні Сторони співробітничатимуть у питаннях надання правової допомоги й розвитку правових відносин із громадянських, кримінальних і сімейних справ.

Високі Договірні Сторони співробітничатимуть у заходах по боротьбі з організованою злочинністю, тероризмом, незаконними операціями із зброєю, боєприпасами, вибухонебезпечними, отруйними та радіоактивними речовинами, незаконним обігом наркотиків, повітряним, морським піратством і контрабандою, включаючи незаконний вивіз культурних цінностей, інших видів злочинів, здійснюватимуть обмін інформацією в галузі правоохоронної діяльності. Вони також здійснюватимуть спільні дії в межах міжнародного співробітництва в цій сфері.

Стаття 22

Високі Договірні Сторони укладуть між собою інші договори й угоди про співробітництво в усіх сферах міждержавних відносин, що становлять взаємний інтерес.

Стаття 23

Високі Договірні Сторони вирішуватимуть спори, що можуть виникнути у зв'язку з тлумаченням чи використанням положень цього Договору шляхом використання процедур мирного вирішення спорів, передбачених Статтею 33 Статуту ООН.

Стаття 24

Положення цього Договору не зачіпають прав і зобов'язань Високих Договірних Сторін, що випливають із договорів, укладених Сторонами з іншими державами.

Стаття 25

Положення цього Договору можуть доповнюватися або змінюватися за взаємною згодою Високих Договірних Сторін.

Стаття 26

Цей Договір підлягає ратифікації і набирає чинності в день обміну ратифікаційними грамотами.

Стаття 27

Цей Договір укладено строком на 5 років. Його дія автоматично продовжується на наступний п'ятирічний строк, якщо жодна із Сторін не заявить про своє бажання денонсувати його шляхом письмового повідомлення не пізніше ніж за шість місяців до закінчення строку дії Договору.

Стаття 28

Цей Договір підлягає реєстрації в Секретаріаті ООН відповідною до Статті 102 Статуту Організації Об'єднаних Націй.

Здійснено в м.______ 23 жовтня 1992 р. в двох примірниках, кожний українською та румунською мовами, при цьому обидва тексти мають однакову силу.

Протокол
про обмін Ратифікаційними Грамотами про ратифікацію
Договору про добросусідство, дружбу і співробітництво
між Україною і Республікою Молдова

Ми, нижчепідписані, Геннадій Удовенко, Міністр Закордонних Справ України, та Міхай Попов, Міністр Закордонних Справ Республіки Молдова, зустрілися сьогодні з метою обміну Ратифікаційними Грамотами про ратифікацію Договору про добросусідство, дружбу і співробітництво між Україною і Республікою Молдова, підписаного у м.Кишиневі 23 жовтня 1992 р.

Встановивши, що Ратифікаційні Грамоти складені належним чином і у відповідній формі, ми здійснили обмін ними.

Відповідно до статті 26 Договору про добросусідство, дружбу і співробітництво між Україною і Республікою Молдова він набуде чинності в день обміну Ратифікаційними Грамотами, тобто з 5 січня 1997 року.

Вчинено в м.Одесі 5 січня 1997 року в двох примірниках, кожний українською і молдавською мовами, при цьому обидва тексти є автентичні.