КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 18 грудня 1991 р. N 365
Київ
( Постанову відмінено згідно Постанови КМ
N 306 від 04.06.92 )
Про затвердження Положення про Державний комітет
України по хлібопродуктах
Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Затвердити Положення про Державний комітет України по хлібопродуктах, що додається.
2. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Ради Міністрів УРСР від 16 квітня 1987 р. N 134 "Про затвердження Положення про Міністерство хлібопродуктів УРСР" (ЗП УРСР, 1987 р. N 5 ст. 30).
Перший віце-прем'єр-міністр України К.МАСИК
Державний секретар Кабінету Міністрів України В.ПЄХОТА
Затверджене
постановою Кабінету Міністрів України
від 18 грудня 1991 р. N 365
Положення
про Державний комітет України по хлібопродуктах
1. Державний комітет України по хлібопродуктах (Держхлібопродукт України) є центральним органом державного управління України, підвідомчим Кабінету Міністрів України.
До сфери управління Держхлібопродукту України входять об'єднання, підприємства, установи і організації елеваторної, зернопереробної та хлібопекарської промисловості (надалі - галузі хлібопродуктів).
Комітет, використовуючи економічні методи, проводить в життя політику Уряду щодо розвитку галузі хлібопродуктів з метою забезпечення потреб республіки в зерні і продуктах його переробки, будує свою діяльність на принципах розмежування функцій державного управління та безпосереднього господарювання, що здійснюється об'єднаннями, підприємствами і організаціями.
2. Держхлібопродукт України у своїй діяльності керується Конституцією України ( 888-09 ), законами та іншими рішеннями Верховної Ради України, її Президії, указами Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням. У межах своєї компетенції Комітет організує виконання законодавчих актів, рішень Уряду України і здійснює систематичний контроль за їх виконанням.
Держхлібопродукт України узагальнює практику застосування законодавства в галузі, в установленому порядку розробляє пропозиції щодо його вдосконалення і вносить їх на розгляд. Кабінету Міністрів України.
Комітет взаємодіє з відповідними органами Кримської АРСР, виконавчими комітетами обласних і Київської міської Рад народних депутатів. Свою роботу з міністерствами, іншими органами державного управління України, а також з органами місцевого самоврядування Комітет проводить на основі взаємної економічної та інформаційної заінтересованості.
3. Головними завданнями Держхлібопродукту України є:
закупівля в державні ресурси зерна, насіння олійних культур, сортового і гібридного насіння зернових та олійних культур, сіна і трав'яного борошна в обсягах, необхідних для потреб народного господарства; здійснення раціонального територіального розподілу державних хлібних ресурсів і забезпечення їх зберігання;
розробка балансів використання державних ресурсів, зерна і продуктів його переробки, олійних культур;
задоволення попиту населення на борошно, крупи, хлібобулочні, макаронні вироби; організація виробництва і поставок комбікормів;
проведення ефективної інвестиційної політики, забезпечення розвитку елеваторної, борошномельної, круп'яної, хлібопекарської, макаронної і комбікормової промисловості;
здійснення міжнародного економічного співробітництва та міжреспубліканських зв'язків;
організація матеріально-технічного забезпечення хлібопекарських, макаронних, зернопереробних, хлібоприймальних та інших підприємств.
4. Держхлібопродукт України, підвідомчі йому підприємства, об'єднання, організації та установи становлять систему Комітету і входять до складу агропромислового комплексу республіки.
5. Держхлібопродукт України відповідно до покладених на нього завдань:
визначає потребу в зерні, іншій сільськогосподарській продукції і сировині для виробництва підприємствами продукції і товарів, створення насінних фондів, закладання хлібопродуктів у державний резерв та забезпечення інших державних потреб; вносить в установленому порядку пропозиції про формування державного замовлення на зернові та олійні культури;
розробляє порядок укладання з колгоспами, радгоспами, кооперативними, селянськими (фермерськими) господарствами договорів контрактації на закупівлю зерна, олійних культур, сортового насіння зернових та олійних культур, гібридного насіння кукурудзи, насіння трав, сіна і трав'яного борошна та організує їх закупівлі в державні ресурси;
готує та вносить на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції щодо вирішення питань, пов'язаних із забезпеченням потреб республіки в ресурсах зерна;
забезпечує безперебійне приймання зерна, доведення його до встановлених кондицій та раціональне розміщення і збереження закупленого зерна та іншої сільськогосподарської продукції, що надходить в державні ресурси;
організує надання на договірній основі через об'єднання підприємств хлібопродуктів послуг колгоспам, радгоспам, селянським (фермерським), орендним, кооперативним та іншим господарствам по зберіганню, сушінню, очищенню, переробці, визначенню якості зерна та інших хлібопродуктів, розробляє рекомендації щодо удосконалення взаємовідносин хлібоприймальних і зернопереробних підприємств з товаровиробниками;
забезпечує регіональне використання державних хлібних ресурсів, їх розміщення та переміщення на хлібоприймальних і зернопереробних підприємствах, виконання завдань по створенню державного хлібного резерву; здійснює оперативне маневрування державними ресурсами зерна в республіці;
готує пропозиції щодо асортименту та обсягів виробництва і поставок товарів та продукції, що виробляється підприємствами галузі для державних потреб, та організує укладання з споживачами договорів на їх поставки, контролює їх виконання;
організує виробництво з сировини державних ресурсів борошна, крупи, хліба, хлібобулочних, макаронних, кондитерських виробів, комбікормів, білково-вітамінних добавок, преміксів, сприяє збільшенню їх виробництва із додатково закупленої сировини;
здійснює координацію роботи щодо розробки нових видів продукції і прогресивних технологій та контролює впровадження їх у виробництво;
бере участь у вирішенні питань, пов'язаних з районуванням і технологічною оцінкою сортів зернових культур, насіння бобових і олійних культур;
здійснює інспектування та державний контроль за якістю зерна, олійних культур, насіння трав, трав'яного борошна, інших видів сировини, що надходять в державні ресурси, в тому числі при експортно-імпортних операціях, з видачею в установленому порядку відповідних документів про їх якість;
бере участь у розробці проектів державних стандартів на зерно, продукти його переробки, хлібобулочні та макаронні вироби, насіння олійних культур, комбікорми, білково-вітамінні добавки і премікси;
розробляє норми виходу, втрат і витрат продукції і сировини при виробництві, зберіганні і перевезенні;
розробляє основні напрями соціального та економічного розвитку галузі на перспективу, сприяє комплексному вирішенню питань поліпшення умов праці, техніки безпеки, життя і побуту працівників, їх соціальній та правовій захищеності; вживає заходів щодо захисту прав і законних інтересів підприємств, об'єднань та організацій;
розробляє разом з виконкомами місцевих Рад народних депутатів схему розвитку на розміщення зернопереробних, хлібоприймальних, хлібопекарських і макаронних підприємств для забезпечення формування ринку продукції і товарів галузі;
забезпечує впровадження ринкового механізму, здійснює політику демонополізації, вивчає потреби і кон'юнктуру ринку, складає прогнози попиту на продукцію галузі; сприяє створенню акціонерних колективних та інших підприємств, хлібних і товарних бірж, аукціонів, організує фірмові магазини по продажу хліба, хлібопродуктів та іншої продукції, що виробляється підприємствами; сприяє розвиткові підприємницької діяльності;
проводить інвестиційну політику з метою забезпечення оптимального співвідношення державних централізованих капітальних вкладень і коштів підприємств; розробляє та розміщує в об'єднаннях і на підприємствах державне замовлення на введення в дію об'єктів виробничого та соціального призначення;
організує будівництво нових, реконструкцію та технічне переозброєння діючих підприємств з використанням високопродуктивного обладнання; в установленому порядку оформляє проектно-кошторисну документацію, титульні списки, здійснює фінансування будівництва об'єктів; проводить експертизу проектів;
здійснює науково-технічну політику в галузі; утворює за рахунок добровільних відрахувань підприємств інноваційний фонд розвитку науки і техніки, централізований валютний та інші фонди; вносить пропозиції щодо розробки нових видів обладнання і приладів для підприємств, організує виробництво обладнання і запасних частин;
організує проведення робіт по стандартизації та уніфікації продукції на підприємствах, розробку прогресивних норм і нормативів, сприяє розвиткові винахідницької, раціоналізаторської та патентно-ліцензійної роботи;
обгрунтовує потребу в матеріально-технічних ресурсах, що розподіляються в централізованому порядку; здійснює комплектування та матеріально-технічне забезпечення підприємств устаткуванням, приладами, кабельними та іншими виробами, за винятком ресурсів, що передаються для вільної реалізації; сприяє розвиткові оптової торгівлі матеріальними ресурсами та закупівлі їх споживачами за прямими безлімітними замовленнями;
розробляє та подає Мінфіну України з необхідними розрахунками та обгрунтуваннями проект бюджету по галузі, мобілізує внутрігосподарські резерви для скорочення бюджетних коштів, що виділяються на фінансування капітальних вкладень; бере участь у розробці пропозицій щодо зміни цін на продукцію галузі та здійснює контроль за їх застосуванням;
організує ведення бухгалтерського обліку та звітності; організує контрольно-ревізійну роботу;
здійснює підготовку спеціалістів для підприємств і організацій галузі.
Держхлібопродукт України здійснює функції по управлінню державним майном, закріпленим за підвідомчими йому підприємствами, установами та організаціями, за винятком функцій, що входять до компетенції Фонду державного майна України.
6. Держхлібопродукт України має право:
одержувати від державних комітетів міністерств і відомств України інформацію, необхідну для виконання передбачених цим Положенням завдань і функцій;
видавати розпорядження (наряди) на централізоване переміщення та використання державних хлібних ресурсів, а також висновки та розпорядження з питань якості зерна та продуктів його переробки;
затверджувати державні технічні умови на продукцію, що виробляється підприємствами галузі;
видавати колгоспам, радгоспам, іншим сільськогосподарським підприємствам, які виконали державне замовлення, ліцензії на продаж зерна за межі України.
7. Держхлібопродукт України в межах своєї компетенції видає накази та інструкції на основі і на виконання чинного законодавства, організує і перевіряє їх виконання.
Комітет у необхідних випадках видає разом з іншими органами державного управління та громадськими об'єднаннями спільні акти.
8. Держхлібопродукт України очолює голова, який призначається Кабінетом Міністрів України.
Голова Комітету має заступників, яких за його поданням призначає Кабінет Міністрів України. Розподіл обов'язків між заступниками голови провадиться головою Комітету.
Голова Держхлібопродукту України несе персональну відповідальність за виконання покладених на Комітет завдань і функцій, установлює ступінь відповідальності заступників голови та керівників структурних підрозділів центрального апарату Комітету за стан розвитку галузі.
9. Для погодженого вирішення питань державного управління, колективного обговорення та розв'язання проблем розвитку галузі хлібопродуктів створюється колегія у складі голови Комітету, заступників голови за посадою, а також інших керівних працівників Комітету.
До складу колегії можуть входити керівники інших органів державного управління та представники відповідних громадських об'єднань.
Члени колегії Комітету затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Рішення колегії проводяться в життя, як правило, наказами Комітету.
У засіданнях колегії в необхідних випадках беруть участь керівники заінтересованих міністерств та інших органів державного управління, підприємств і організацій, що мають безпосереднє відношення до питань, що розглядаються.
10. У Держхлібопродукті України утворюється науково-технічна рада для розгляду пропозицій з основних напрямів розвитку науки і техніки, визначення науково обгрунтованої єдиної технічної політики в галузі.
Склад науково-технічної ради та положення про неї затверджуються головою Комітету.
11. Гранична чисельність та витрати на утримання працівників центрального апарату Держхлібопродукту України затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Структура центрального апарату Держхлібопродукту України затверджується Віце-прем'єр-міністром України.
Штатний розпис центрального апарату Комітету і положення про його структурні підрозділи затверджуються головою Комітету.
12. Держхлібопродукт України є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку з зображенням Державного герба України і з своїм найменуванням.